Конспекти лекцій з методики музичного виховання дошкільників




Сторінка2/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7
Тема № 3. Вікові рівні музичного розвитку дітей дошкільного віку

ПЛАН
1.
Вікові рівні музичного розвитку дітей раннього та молодшого дошкільного віку.
2.
Вікові рівні музичного розвитку дітей середнього дошкільного віку.
3.
Вікові рівні музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Основні поняття: музичні здібності, розвиток, музикальність.
Потреба вихователів у психологічних знаннях індивідуальних особливостей, психолого-педагогічних закономірностей становлення особистості дитини та колективу зумовлена самою сутністю виховання.
Психологічні знання допомагають точніше визначити завдання та цілі виховної роботи, зорієнтуватися у їх результатах, враховувати їх.
З багатьох причин розвиток дітей відбувається по-різному, тому особистість кожної дитини, поряд з типовим, загальним для дітей даного віку має і своє, індивідуальне. Це індивідуальне і визначає у багатьох випадках ефективність виховних впливів. Ось чому вихователеві дуже важливо знати, які якості властиві дитині на певному віковому розвитку, тобто, що вона може? Як вона змінюється, що набуває з віком? Тоді вихователь зможе зрозуміти, звідки у дітей з’являються нові риси або якості, і виходячи з цих знань вирішувати конкретні виховні завдання.
Музичний розвиток дітей дошкільного віку насамперед залежить від психологічних особливостей. Найсуттєвішими особливостями музичного розвитку є:
- слухове відчуття;
- якість і рівень емоційної чутливості до музики різного характеру;
- найпростіші навички, дії, пов’язані із співочим і музично-ритмічним виконавства.

23
Другий рік життя. Це значний етап у житті дитини, початок широкого спілкування з навколишнім світом завдяки оволодінню прямоходінням та розмовною мовою. Спостерігається швидкий сенсорний розвиток, формується наочно-дійове мислення; істотні зміни відбуваються у центральній нервовій системі та у фізичному розвитку. Другий рік життя характеризується зростанням рухової активності, координації рухів і появою цільових дій. Дитина засвоює нову для неї ігрову діяльність (ігри з предметами).
Стійкішою стає увага. Дитина може протягом 7 - 10 хв. (а окремі й довше) займатися одним видом діяльності. Але потрібно пам’ятати, що увага дитини другого року життя носить мимовільний характер.
Примусити її бути уважною неможливо, а от зацікавити її можна: чи зміною в навколишньому середовищі, чи появою нової іграшки.
Удосконалюється запам’ятовування, відбувається розвиток емоцій.
Діти другого року життя емоційно чутливі до музики, у них з’являються найпростіші співочі інтонації, вони підспівують дорослому.
Розвивається здатність співвідносити рухи з музикою, з’являється елементарна ритмічність, розвиваються різноманітні види рухів під музику, а також чутливість до ритму, інтонації і співучості віршів, утішок.
Сприймаючи музику, діти виявляють контрастні емоції: веселе пожвавлення чи спокійний настрій. Дитина розрізняє високі і низькі звуки, голосне і тихе звучання і навіть темброве забарвлення (грає металофон чи барабан). Вона оволодіває найпростішими рухами: плеще в долоньки, крутиться під звуки музики.
Третій рік життя. Це переломний етап у житті дитини. У цей період відбуваються якісні зміни в її психіці, які забезпечують поступове перетворення дитини на істоту активну, діяльну. Саме на цьому етапі формується потреба дитини у спілкуванні з однолітками. Зростають фізичні можливості, досягає розквіту мовлення, спостерігається інтерес до мови дорослих, швидко збільшується мовний словник, який досягає до

24 кінця року 1200 - 1500 слів. Вдосконалюються сенсорні можливості дитини. Слід враховувати особливість уваги дітей третього року життя. ЇЇ увагу легко відволікає кожний новий, яскравий об’єкт. Займатися одним видом діяльності дитина може протягом 25 - 27 хв. В цей віковий період краще розвинена образна пам’ять, тому діти добре запам’ятовують матеріал, який супроводжується яскравими, емоційними зображувальними та звуковими ілюстраціями.
Діти охоче слухають пісні із знайомими образами, емоційно сприймають їх і запам’ятовують. Підвищується емоційна чутливість до музики, вони розрізняють звуки за висотою, темпом і тембром.
Покращуються співочі інтонації та рухи під музику. Продовжується розвиток слуху і голосу дитини, інтенсивно розвивається музичне сприйняття, звуконаслідування, запам’ятовування і впізнання мелодій, а також відтворення їх голосом. Діти вчаться підспівувати дорослим, виконують нескладні мелодії, грають в музичні ігри з яскравими
іграшками. В багатьох дітей з’являється бажання займатися або слухати музику.
2
Четвертий рік життя. В цьому віці дії дітей набувають цілеспрямованого характеру. Займаючись різними видами діяльності – грою, малюванням, конструюванням, а також у повсякденній поведінці діти починають діяти до відповідно поставленої мети, хоча через нестійкість уваги вони можуть і забути про неї, оскільки відволікаються, залишають одну справу заради іншої. У чотири роки відбуваються істотні зміни в характері і змісті діяльності дитини, у розвиткові окремих психічних процесів, у стосунках з людьми. Ігрова діяльність стає провідною.
Пам’ять дитини 4-річного віку має свої особливості: переважає мимовільне запам’ятовування, згадування, легко дитина запам’ятовує наочні об’єкти та посильний словниковий, ритмічно організований

25 матеріал. Переважає наочно-образна і рухова пам’ять. Особливо добре запам’ятовують діти те, що справило на них сильне враження, зачепило їх почуття. Зв’язаний текст, вірші, коломийки, пісеньки діти легко і швидко запам’ятовують.
Увага носить ще мимовільний характер, але підвищується її стійкість
і збільшується її обсяг. Певним видом діяльності дитина ; років може бути зайнята до 50 хв. Уява теж носить мимовільний характер, образи ще не стійкі, напрям роботи швидко змінюється під впливом зовнішніх вражень.
Протягом короткого проміжку часу діти можуть починати нову гру.
Характерною особливістю дітей цього віку є значна емоційна збудливість, нестриманість і недостатня стійкість емоцій. Емоції легко виникають, але й швидко минають, змінюються на протилежні. Радість швидко змінює горе, часто сльози ще не висохли, а вона вже готова до нової гри.
Діти 4 року життя емоційно реагують на музику, розрізняють контрастний настрій музичних творів ( веселий, спокійний, сумний, радісний), легко впізнають знайомі пісні, мелодії, рухи, називають їх.
Добре розрізняють звуки за висотою, тембр музичних інструментів
(низький, середній, високий), починають протяжно співати. Вони можуть передавати в ритмі ходьби. Бігу яскраві динамічні і темброві зміни.
Відбувається накопичення музичних вражень, розвивається здатність слухати музику.
3
П’ятий рік життя. У цей період характерним є зростання діяльності, цілеспрямованості сприймання, пам’яті, уваги, уяви. Дитина починає осмислювати зв’язок між явищами і подіями, може робити найпростіші узагальнення. Продовжує вдосконалюватися наочно-образне мислення.
Починається розвиток довільного відтворення, а згодом і довільного запам’ятовування.

26
У різних видах діяльності дитина починає виділяти мету і, підкоряючи їй свої дії, управляти поведінкою, доводити почату справу до кінця, долати перешкоди. Найактивнішою є мовна діяльність. Діти цього віку надзвичайно спостережливі.
Голос дитини набуває дзвінкості і рухливості, співочі інтонації стають стійкішими, але потребують постійної підтримки дорослого. 5- тирічки здатні визначати музику за характером, висотністю, динамікою, темпом. В них формується слуховий самоконтроль, вони починають краще співати. Відбувається ускладнення музичної діяльності. Діти вчаться розрізняти досить складні музичні сполучення, виділяти їх окремі елементи, в них проявляється бажання слухати музику, виконувати під неї різні рухи, вправи, таночки, ігри, проявляється великий інтерес до музики.
В цьому віці значно укріплюються голосові зв’язки, налагоджується вокально-слухова координація, слуховий самоконтроль а також музичне сприйняття.
Отже, рівень музичного розвитку дітей залежить від загального розвитку, від формування їхнього організму на кожному віковому етапі.
При цьому важливо виявляти зв’язок між рівнем естетичного відношення дітей до музики, різних видів музичної діяльності і рівнем розвитку їх музичних здібностей.
Рівень музичного розвитку дошкільників залежить від активного навчання і виховання у відповідності з діючими програмами, а також від спілкування з музикою поза дитячим садком.
Література
1. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини // Н. О. Ветлугіна. К.:
«Музична Україна». 1978. 255 с.
2. Білан О. І. програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» // О. І. Білан, Л. М, Возна, О. Л. Максименко та ін. Тернопіль:
Мандрівець. 2013. 264 с.

27 3. Романюк І. А. Організація роботи у дошкільному навчальному закладі:
Навчально-методичний посібник // І. А. Романюк. Тернопіль: Мандрівець.
2014. 280 с.
4. Романюк І. А. Музичне виховання у дошкільному навчальному закладі:
Збірник методичних матеріалів // Упор. І. А. Романюк. Тернопіль:
Мандрівець. 2007. 104 с.













28
Тема № 4. Поняття про музикальність.
ПЛАН
1.
Музикальність у музично-педагогічній літературі.
2.
Основні ознаки музикальності.
3.
Здібності до різних видів музичної діяльності.
Музикальність – це складне поняття, яке характеризується поєднанням окремих музичних здібностей, це людська якість, яка притаманна усім без винятку.
Існує дуже багато визначень музикальності. Психологи, музиканти, педагоги ведуть постійні дослідження щодо цього поняття. Але всі вони сходяться до думки, що музикальність – це комплекс властивостей людини, який виник і розвивається в процесі зародження, створення та освоєння музичного мистецтва, і у всіх без винятку дітей необхідно розвивати музикальність. Без цього неможливо прилучити дітей до музики, неможливий гармонійний розвиток особистості.
Видатний музикант, педагог ХХ століття професор Гольденвейзер стверджував, що у якійсь мірі музикальністю володіє кожний, крім глухих від народження. Абсолютно не музикальних людей не існує, а якщо вони є, то дуже мало, вони зустрічаються, напевне, не частіше, ніж геніально обдаровані. Досвід і великі наукові дослідження в даній галузі показує, що музикальність, навіть зовсім незначна, легко піддається розвиткові, якщо планомірно і цілеспрямовано займатися музичним вихованням. Робити це необхідно тому, що здатність сприймати музику, переживати її зміст і навіть створювати - є загальнолюдська особливість.
В сучасній методиці музичного виховання музикальність розглядається як певна структура, в якій не тільки розглядають, аналізують, вивчають окремі здібності , але й встановлюють їх тісний взаємозв’язок. Окремі музичні здібності стають головними, інші проявляються в процесі розвитку, виховання і навчання.

29
Музикальність у дітей більшість науковців визначають як комплекс здібностей (музичний слух, музична пам’ять, гармонійний слух, відчуття ритму, емоційний відгук тощо) які допомагають успішному прояву активної музичної діяльності в усіх доступних формах. Наприклад, якщо у дитини є інтерес до музики і достатньо розвинений музичний слух – отже вона музикальна.
Відомий психолог і музикознавець професор Б. Теплов в роботі
«Музичний слух», а також у визначній своїй праці «Психологія музичних здібностей» розглядає проблему музикальності досить різносторонньо. Він виділяє загальні і спеціальні музичні здібності. До перших належать багатство й активність уяви, здатність емоційно заглиблюватися в музичне переживання, увага, вольові особливості, тобто те, що становить процеси і властивості особи як такої, тобто переживання естетичного характеру. До других належить спеціальні здібності, які необхідні для будь-якого виду музичної діяльності. Він виділяє головні музичні здібності:
- ладове чуття, тобто відчувати емоційну виразність звуковисотного руху;
- здатність до слухового уявлення, тобто здатність мимовільно користуватися слуховими уявленнями, які відображають звуковисотний і ритмічний рух мелодії; ця здібність створює основне ядро музичної пам’яті і музичної уяви;
- музично-ритмічне чуття, здатність активно (в рухах) переживати музику, відчувати музичну виразність ритму і точно відтворювати його в рухах.
Таким чином, основні музичні здібності, які визначив учений це:
1.
Ладо-тональне відчуття (здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії. Цю здатність можна назвати емоційним
компонентом музичного слуху.
2.
Здатність до слухового уявлення (довільне користування слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Це слуховий
компонент музичного слуху.

30 3.
Музично-ритмічне почуття (почуття емоційної виразності музичного ритму і його точного відтворення).
Музикальністю можна назвати той компонент обдарованості, який необхідний для занять саме музичною діяльністю, на відміну від усякої
іншої, і при тому необхідний для будь якого виду музичної діяльності.
Музикальність як комплекс здібностей включає володіння виконавськими засобами (інструментом, голосом, тілом), які допомагають виразити настрій і зміст музики; вольові процеси; ініціативу; творчі задуми; технічні дані (чистоту співочих інтонацій, якість звукоутворення при співі, пластичність моторного апарату, виразність і пластичність рухів в ритміці).
Всі здібності характеризуються синтезом емоційного і слухового компонентів. Емоційний і слуховий компонент взаємопов’язані, вони не
існують один від одного. Їх сенсорна основа полягає у впізнанні, диференціації, співставленні звуків, різних по висоті, динаміці, ритму, тембру і їх відтворенні.
Під музично-сенсорними здібностями розуміється не тільки якість сприйняття, яка дозволяє дитині розрізняти окремі компоненти музичних звуків: висоту, тембр, тривалість, силу, а також здатність активно вслухатися, музикувати, зіставляти, комбінувати, «обстежувати» музичні звуки. Сенсорн6ий музичний розвиток найкраще відбувається під час спеціально організованого навчання і виховання.
Але, для цілісної характеристики музикальності треба враховувати особливості самої дитини, її запити та інтереси.
Структура музикальності побудована відповідно до сприйняття і переживання музики. Важливо відзначити ті її компоненти, які пов’язані з виконавською, творчою діяльністю.
Отже, музикальність складається з комплексу якостей, необхідних для успішного виконання музичної діяльності. Всі її елементи розглядаються в їхніх структурних співвідношеннях. Але для розуміння її

31 якісної своєрідності необхідне знання типологічних та індивідуальних якостей особи, її інтересів, нахилів, її вольових процесів. На якій би стадії свого розвитку не знаходилась дитина, вона емоційно відгукується на виразні інтонації, на музику, що втілює у собі певні почуття.
2
Основні ознаки музикальності
Емоційний відгук на музику ! музичний слух
!
Музично-сенсорні здібності
Висота ! Тембр ! Динаміка ! Тривалість
Основні музичні здібності
Ладовисотний слух ! Відчуття ритму
Розвиток музичних здібностей у дітей дошкільного віку розглядається деякими вченими як:
1.
Загальна музикальність як комплекс музичних здібностей: а) емоційний відгук на музику; б) музичний слух і чуття ритму; в) музичне мислення, музична уява, музична пам’ять.
2. Спеціальні здібності музичного і музично-рухового виконавства: а) чистота співочих інтонацій і якість звукоутворення; б) узгодженість „інструментальних рухів”; в) виразність і координація у різних видах музичних рухів.
3. Здатність до творчого самовираження: а) інтерпретація, варіювання, імпровізація у музично-руховому, пісенному, інструментальному виконавстві. Уявлення про структуру музикальності дають здібності дітей до різних видів діяльності. (За
Н.О.Ветлугіною).
Отже, музикальними є всі діти дошкільного віку, тільки в одних дітей більш розвинуті окремі здібності, в інших – менше.

32 3
Таким чином, можна зробити висновок, що музичні здібності не є природженими, вони формуються і розвиваються в процесі різних видів музичної діяльності. Кожен з видів музичної діяльності розвиває всі музичні здібності, проте для розвитку звуковисотного слуху найбільше значення мають співи та гра на дитячих музичних інструментах; музично- ритмічне чуття найбільшою мірою формується в процесі музично- ритмічних рухів, а найсприятливіші умови для розвитку ладового чуття створюється в процесі слухання музики і співу. На кожному віковому етапі поступово розвиваються все нові музичні здібності, якщо дошкільники систематично і послідовно займаються різними видами музичної діяльності. Ранній прояв музичних здібностей у окремих дітей говорить про їх обдарованість.
Основними музичними здібностями вважаються ті, які пов’язані з сприйняттям звуковисотного і ритмічного руху.
Творчі здібності дітей розвиваються на основі слухання музики і накопичення музичних вражень, оволодіння навичками рухатися під музику і виразно співати, в процесі виконання спочатку простих, а потім більш складних творчих завдань.
Для встановлення рівня розвитку музикальності, можна в середніх і старших вікових групах на початку, в середині і в кінці навчального року запропонувати дітям виконати різноманітні короткі завдання, наперед розробивши критерії оцінювання. Наприклад:
Для встановлення рівня розвитку ладового відчуття можна попросити дітей:
1)
впізнати по мелодії раніше виконувану пісню, танець;
ЗДІБНОСТІ ДО РІЗНИХ ВИДІВ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Здібність сприйняття ! Виконавські здібності ! Творчі
! !

33 2)
розповісти про зміст або згадати назву раніше виконуваного і добре знайомого твору;
3)
визначити, чи правильно заспівана та зіграна мелодія;
4)
закінчити мелодію на тоніці (я розпочну, а ти закінч).
Для визначення рівня розвитку музично-слухових уявлень можна запропонувати дітям:
1)
заспівати самостійно знайому мелодію;
2)
заспівати пісню без супроводу;
3)
підібрати мелодію знайомої пісні на металофоні;
4)
повторити за педагогом голосом зіграну на фортепіано незнайомий ритмічний малюнок або мелодію.
Для визначення рівня
музично-ритмічного
чуття можна запропонувати:
1)
проплескати ритмічний малюнок знайомої пісні або танцю;
2)
відтворити ритмічний малюнок знайомої мелодії крокуючи на місці, а потім з рухом вперед;
3)
проплескати ритмічний малюнок зіграної на фортепіано мелодії;
4)
передати в рухах характер незнайомого твору після його прослуховування.
Така перевірка може проходити на індивідуальних заняттях і невеликими підгрупами.
Отже, розвиток музикальності залежить від систематичного педагогічного впливу, від врахування вікових і індивідуальних особливостей дітей, а також від оточуючого середовища.
Література
Та сама, що й до лекції № 3.



34
Тема № 5. Характеристика програм та музичного репертуару

ПЛАН
1.
Характеристика діючих програм розвитку дитини дошкільного віку.
2.
Характеристика музичного репертуару для дітей різного віку.
Основні поняття: програми з музичного виховання, музичний репертуар.
Сучасні програми виховання в дитячому садку є державними документами, які спрямовують всю роботу на всебічний розвиток дітей, на
їхню підготовку до школи. Виховання дитини проводиться на заняттях і поза ними.
Сучасна програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» розроблена вченими у 2013 р. з урахуванням таких положень:
- встановлюється тісний зв’язок з сучасністю; весь матеріал програм,
їхній репертуар і організація діяльності відповідають сучасним вимогам педагогічної науки і практики;
- поступово й послідовно відбувається процес формування особистості дитини, її музичних інтересів, потреб, здібностей, культури, музичного розвитку;
- здійснюється наступність музичного розвитку дитини на різних вікових етапах з метою планомірної підготовки її до школи;
- матеріал програм розподіляється за віком дітей : вік немовляти, ранній дошкільний вік, молодший дошкільний вік, старший дошкільний вік;
- музичний репертуар подано в більшій мірі, ніж потрібно, щоб кожний педагог самостійно добирав твори, орієнтуючись на вікові та
індивідуальні особливості дітей і матеріальну базу дитячого садка;
- для кожного вікового періоду визначено основні завдання музичного розвитку, описані вікові можливості музичного розвитку та організація життєдіяльності.

35
- у розділі музична діяльність викладені основні завдання з основних видів музичної діяльності згідно віку дітей, показники музичної компетентності дітей після завершення перебування у віковій групі, а також перелічені основні чинники, які впливають на музичний розвиток дошкільників.
В основу програми з музики покладено концепцію, яка ґрунтується на тому, що українська музична культура має самобутні національні особливості і водночас є частиною вітчизняної та європейської культури.
Музичний керівник може вибирати твори із поданого в програмі переліку, а більш досвідчений - самостійно добирати музичний репертуар відповідно до вимог добору і використання музичного матеріалу в дитячому садку, з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей та національно-регіональним особливостей даної місцевості.
Програмою передбачається проведення музичних-ігор-занять, тематичних, комплексних, а також святкових ранків, вечорів розваг, організацію гуртків для біль обдарованих дітей, а також проведення музичних занять з використанням ігрових елементів два рази на тиждень
(або з підгрупою) один раз на тиждень. Ігри-заняття передбачають використання різних видів ігор: дидактичних, рухливих, театралізованих, але не слід захоплюватися такими заняттями, тому що це приводить до зниження рівня музичного розвитку дітей, що негативно впливає на якість засвоєння певних умінь і навичок. Тому ігри-заняття треба розглядати як одну із складових частин усього музично-розвиваючого комплексу, що ставить за мету не тільки задовольнити потребу дітей у грі, а й навчати їх під час її проведення певних навичок та вмінь.
Треба пам’ятати, що головна мета музичного виховання дитини в дитячому садку – це розвиток її здібностей, творчої обдарованості, культурного рівня. Також слід раз на тиждень проводити з дітьми
індивідуально-групові заняття, під час яких педагог має змогу розучити

36 якийсь танець, хоровод чи сценку з невеликою групою дітей, чи позайматися з відстаючими дітьми.
Починаючи з молодшої групи, крім щотижневих ігор-занять, не менш, як один раз на квартал потрібно організовувати комплексні заняття з використанням засобів образотворчого мистецтва та художнього слова.
Такі заняття доцільно проводити тоді, коли діти здобули певні знання й можуть самостійно відтворити у своїй естетичній діяльності запропоновану тему. У деяких випадках (карантин, незн6ачна кількість дітей, тривала хвороба музичного керівника чи вихователя) комплексні заняття можна проводити замість святкових ранків.
При організації святкових ранків програма радить враховувати самобутні національні особливості музичної культури України та даного регіону, культурно-регіональні традиції, обряди. Крім цього, програма містить перелік орієнтовних тем вечорів розваг кожної групи.
У програмі велику увагу приділено розвитку творчих здібностей дітей, для цього доцільно створювати гуртки для біль обдарованих дітей.
Заняття може об’єднувати усіх обдарованих дітей, незалежно від віку.
Заняття в гуртках можна організовувати два-три рази на місяць у другій половині дня.
Індивідуальну роботу поза заняттями проводять і з дітьми середнього та низького рівня музичного розвитку, головна мета таких занять – підняти їх до середнього рівня розвитку, запропонованого програмою.
Отже, усі зазначені вище завдання, види музичної діяльності, репертуар спрямовані на загальний та музичний розвиток дитини. Тому музичний керівник разом з вихователями повинні раціонально комбінувати різні складові музично-розвиваючого комплексу, залежно від віку дітей, рівня їхнього музично-пізнавального та психофізичного розвитку.

37
Вихователь у процесі музичного заняття всіляко використовує позицію „разом з дітьми”, показуючи особистий приклад слухання музики, висловлювання власного ставлення до музичного явища. Він має проявляти зацікавленість у музично-дидактичних іграх, активність у музично-рухових діях (разом захоплюємось грою, розігруємо хоровод, розважаємось в рухливій забаві тощо), у співах, у грі на музичних
інструментах.
Згідно програмових вимог рекомендується проводити такі типи музичних занять: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне. У кожному з них можуть бути використані нетрадиційні підходи, методи, прийоми.
Упродовж року, згідно методичним рекомендаціям, музично-освітній зміст занять інтегрується (за Д. Б. Кабалевським) у трьох провідних темах: які емоції і почуття передає і викликає музика? Про що розповідає музика?
Як розповідає музика? У дошкільній музичній освіті ці теми визначають послідовність опанування музичним твором у цілому, отже, властиві методиці будь-якого заняття.
В оновленій програмі особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей по кожній віковій групі. Вони акцентують увагу на основних результатах освітньої роботи протягом дошкільного віку, це – показники мистецької активності дітей, які є важливими складовими особистісної культури старших дошкільників.
Дитина повинна :
- виявляти активність у музично-естетичній атмосфері розваг і свят;
- вміти співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;
- співвідносити індивідуальне музичне виконавство з виконавством
інших;
- радіти особистим і колективним музичним успіхам;

38
- діставати задоволення від спілкування з приводу музики, засобами музики, від спільного переживання з іншими дітьми і дорослими культурно-мистецьких подій.
Такі якості дитини успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання та особливо в музичних святах і розвагах.
Таким чином, програму
„Українське дошкілля” слід використовувати для музичного виховання у будь-якому дошкільному закладі, вона є надзвичайно цікава і багата музичним матеріалом, в основі якого лежить українська народна творчість, обробки музичних творів українськими композиторами минулого та сучасності, у невеликій кількості твори композиторів-класиків а також музичний репертуар сучасних композиторів для дітей дошкільного віку.
Окрім зазначеної програми розроблені ще такі програми розвитку дітей дошкільного віку: «Я у світі», «Дитина», «Світ дитинства»,
«Соняшник», «Грайлик», «Впевнений старт», «Радість творчості», тощо.
Характеристика даних програм з музичної діяльності дається студентам на самостійне опрацювання.
2
Музичний репертуар, який використовується у дитячому садку і поданий у програмах відповідає таким вимогам:
1. Музичні твори підбираються з трьох джерел: народної музичної творчості, класичної музичної спадщини і сучасної музики для дітей дошкільного віку.
2. Музичні твори повинні бути простими по формі, зрозумілими, доступними, яскравими, образними по змісту, легко сприйматися і запам’ятовуватися.
3. Музичні твори повинні в своїй основі опиратися на інтонаційно- ладовий стрій української музики.

39 4. Музичні твори повинні відображати різні музичні форми, жанри, стилі.
5. Музичний репертуар для дітей треба підбирати з точки зору його виховної і художньої цінності.
6. Музичний репертуар повинен сприяти пробудженню і розвитку гуманних почуттів.
7. Музичний репертуар повинен бути художнім, емоційно насиченим, змістовним і захоплюючим по сюжету, а також мелодичним.
Програмний музичний репертуар розподілений на рік на кожну вікову групу з урахуванням таких умов:
- добирається з певним поступовим ускладненням при врахуванні особливостей віку дітей, а також особливостей кожної гри, пісні, хороводу, вправи, танцю;
- розучується відповідно до загально-виховних завдань сьогодення;
- у музично-ритмічних рухах виділені в окремий розділ таночки;
- репертуар подається в кінці програми з усіх основних видів музичної діяльності.
Отже, музичні твори, які покликані здійснювати завдання виховання, навчання і розвитку дошкільників мають відповідати таким вимогам як художність, доступність, а також сприяти виконанню головних музично- педагогічних завдань.
Музичний репертуар постійно повинен поповнюватися новими творами, що відповідають вищесказаним вимогам.
Література

1. Діючі програми розвитку дітей дошкільного віку.





40


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал