Конспекти лекцій з методики музичного виховання дошкільників



Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7

1








КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ З МЕТОДИКИ МУЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ


Для студентів 2-го курсу педагогічного факультету спеціальності
«Дошкільна освіта»


Розробник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фахових методик і технологій початкової освіти
Барило С.Б.











2
Тема № 1. Предмет і основні завдання методики музичного виховання

ПЛАН

1.
Значення музичного виховання для дітей дошкільного віку.
2.
Предмет та основні завдання методики музичного виховання.
3.
Взаємозв’язок музичного виховання навчання і розвитку.
4.
Характеристика системи музичного виховання.
Основні поняття: музичне виховання, музичний розвиток, навчання музики, завдання музичного виховання, система музичного виховання.
Музичне мистецтво – один з наймогутніших засобів виховання, з допомогою якого здійснюється формування особистості. Його сила – у впливі на почуття як дорослих так і дітей, особливо дошкільного віку.
Враження дитини від перших звуків музики часто залишаються на все життя. Тому використання музики як засобу виховання дітей є одним з найважливіших завдань у дошкільних закладах.
Музика як вид мистецтва істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.
Мета вихователів і музичних керівників дитячих садків – виховувати засобами мистецтва любов до прекрасного, впливати на почуття, мислення дитини, її характер і волю, сприяти свідомому сприйняттю дійсності.
Заняття музикою в дитячих садках – складова частина всебічного виховання дітей.
Найбільш ефективно музичне виховання здійснюється в процесі практичної діяльності дітей. Тому вихователі повинні розвивати творчі здібності дошкільників під час занять різними видами музичної діяльності.

3
Виховання засобами музики відбувається на музичних заняттях, у години дозвілля, під час самостійної діяльності дітей. Особливе місце у виховній роботі з дошкільниками належить святам, під час проведення яких поєднуються різні види мистецтв: музичне, образотворче та художнє слово. Барвисте оформлення приміщень, світлове ефекти, яскраві костюми
– все це викликає у дітей радісні переживання, почуття захоплення і задоволення.
Музичне виховання – органічна складова частина всього навчально- виховного процесу в дитячому садку. Музика входить також до інших видів навчально-виховної роботи, таких як розвиток мови, ознайомлення з природою, образотворча діяльність (малювання, ліплення), гімнастика, фізкультура, рухові ігри.
Багато письменників, композиторів, музикознавців, педагогів і психологів підкреслювали, що роботу по музичному вихованню, навчанню
і розвитку необхідно вести систематично, що вона повинна бути складовою частиною тієї діяльності, яку ведуть педагоги по вихованню всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Предмет музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності, як слухання музики, співи, рухи під музику та гру на дитячих музичних інструментах. Уважається, що широке і повсякденне залучення дітей до різноманітних видів музичної діяльності – обов’язкова умова розвитку в них творчих та музичних здібностей креативності. Тому головною особливістю сучасних програм розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», «Я у світі»,
«Веселкова музикотерапія» та ін., є комплексний підхід до організації та проведення музичних занять та інших форм роботи з музичного розвитку у дитячому садку. Цей підхід створює передумови для розв’язання двох взаємозв’язаних завдань:

4 1) використання різноманітних видів доступної дітям діяльності
(предметна, зображувальна, мовна), під час проведення музичних занять з використанням різноманітних ігор;
2) широке впровадження навичок та вмінь, набутих дітьми під час музичного виховання з метою їх удосконалення, не тільки в зміст різних занять, а й у побут дітей.
У процесі музичного виховання активно розвивається мислення дітей, розширюється кругозір, поглиблюється розумовий, моральний, естетичний та фізичний розвиток дошкільників.
Музика розвиває дітей розумово. Окрім різноманітних відомостей про музику, які мають пізнавальне значення, бесіда про неї включає характеристику її емоційно-образного змісту. Словниковий запас дітей збагачується новими образними словами і виразами, що характеризують настрої, почуття, які передаються у музиці.
Впливаючи на почуття і думки дітей музика формує їх моральне обличчя, сприяє емоційному пізнанню оточуючого середовища, допомагає його перетворенню, зміні. При допомозі своєї емоційної мови музика діє на почуття, впливає на світогляд дитини, направляє і змінює його, виховує загальну та музичну культуру, художній та музичний смак, формує особистість дитини. Різноманітний зміст музичних творів обумовлює розвиток фантазії, уяви, уваги, музичних та творчих здібностей.
Сприйняття музики вимагає від дітей зосередженості, співпереживання, кмітливості, тобто воно тісно пов’язане з розумовими процесами. Діти дослухаються до звучання, порівнюються схоже і різне звучання, відзначають характерні смислові особливості художніх образів, вчаться розумітися на структурі твору. Крім того музика має велике пізнавальне значення. В ній відображені життєві явища, які збагачують дошкільників новими уявленнями.
Музика надзвичайно сильно розвиває емоційну сферу дитини.
Емоційний відгук на музику – одна з найголовніших музичних здібностей,

5 яка пов’язана з розвитком емоційного відгуку в житті. З вихованням таких якостей особистості як доброта, уміння співчувати іншим людям тощо.
Музика, яка сприймається голосовим рецептором, діє на загальний стан всього організму дитини, викликає реакції, пов’язані із зміною кровообігу, дихання. Співи розвивають голосовий апарат, поліпшують мовлення, сприяють виробленню вокально-слухової координації.
Правильна поза під час співу регулює і поглиблює дихання. Заняття ритмічними рухами, танцями поліпшують поставу, сприяють виробленню у дітей пружності та координації рухів, спритності, виробляють чіткість ходьби та легкість бігу.
Таким чином, заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв’язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності.
Емоційна чутливість до музики і розвинений музичний слух у більшості дошкільників дають змогу в доступних формах відгукуватися на добрі почуття і вчинки, допомагають активізувати розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають дітей фізично.
2
Предмет методика музичного виховання є частиною дошкільної педагогіки, яка в свою чергу є складовою частиною системи педагогічних наук. Разом з тим, це самостійна наука (предмет), яка вивчає закономірності музичного виховання навчання, розвитку дітей дошкільного віку і базується на основних виховних та дидактичних принципах педагогіки. Як самостійний навчальний предмет ММВ має свої специфічні принципи, методи та методичні прийоми, з допомогою яких і на основі яких здійснюється музичне виховання, навчання та розвиток.
Музичне виховання в дитячому садку, яке є основою ММВ, передбачає ознайомлення дітей з доступними для їхнього сприйняття основними видами музичної діяльності та певними музичними творами.

6
Об’єм необхідних знань, умінь і навичок, які діти повинні засвоїти, визначений діючими програмами.
Музичне виховання, навчання й розвиток дітей у дошкільних навчальних закладах здійснюють музичний керівний, вихователь, а також методист та завідувач. Так, як вихователь найбільше часу проводить з дітьми і, знаючи найкраще кожну дитину, має можливість включати музику в їхнє повсякденне життя. Саме вихователь повинен добре знати діючу програму з музики, її зміст, завдання, по проханню дітей або по своїй ініціативі вміти заспівати пісню, провести музичну гру, показати певні танцювальні рухи, застосовувати музику в процесі інших занять, допомагати музичному керівнику в проведенні музичних занять свят і розваг.
Музичний керівник, в свою чергу має мати музичну освіту, володіти
ММВ, грою на основному музичному інструменті та на дитячих музичних
інструментах, вміти співати, танцювати, організовувати музичні ранки і різні види розваг, проводити роботу з батьками.
Отже, зміст музичного виховання в дитячому садку включає в себе:
1) завдання музичного виховання у кожній віковій групі по всім видам музичної діяльності;
2) програмовий репертуар з усіх видів музичної діяльності;
3) програмові вимоги (що діти повинні знати й уміти на кінець року);
4) організаційні форми роботи з музичного виховання;
5) основні принципи, методи та методичні прийоми для кожної вікової групи.
Мета музичного виховання у дошкільному закладі полягає в формуванні у дітей основ музичної і загальної культури, духовне становлення і розвиток особистості.
Виходячи з цього, перед вихователями та музичними керівниками ставляться певні завдання, які вони повинні вирішувати в процесі музичного виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку.

7
Основні завдання для кожної вікової групи викладені в програмі, а в загальному вони такі:
1. Виховувати інтерес до музики, ознайомлюючи дітей з різними за жанрами, стилями, тематикою музичними творами.
2. Розвивати музичні здібності: музичний слух, музичну пам’ять, мелодійний слух, ладове чуття, відчуття ритму, музикальність, творчість, креативність та обдарованість дітей.
3. Виховувати здібність сприймати, відчувати і розуміти музику, проявляти емоційний відгук на музику.
4. Формувати основи музичної культури, музичного смаку.
5. Навчати і розвивати вокально-хорові, ритмічні навички, добиваючись простоти, природності й виразності виконання музичних творів.
6. Навчати грі на дитячих музичних інструментах та елементарних основ музичної грамоти.
7. Розвивати творчу активність в усіх доступних дітям видах музичної діяльності, формувати самостійність, ініціативу і прагнення застосувати набуті знання, уміння й навички в повсякденному житті.
8. Підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї.
9. Розвивати за допомогою музики мислення й творчу уяву.
10. Спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності.
11. Удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, мелодію, змістове наповнення.
12. Вчити слухати та диференціювати тембри музичних інструментів.
13. Вправлятися в умінні визначати жанрову належність музичного твору.
14. Формувати здатність створювати музичний образ.
15. Розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу, підтримувати бажання дітей передавати

8 настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості.
Перелічені завдання спільні для всіх вікових груп. Але можливості їх здійснення на кожному віковому етапі різні. Тому педагоги втілюють їх у життя з урахуванням рівня розвитку дітей у кожній віковій групі.
Завдання музичного виховання дітей стосуються всього дошкільного віку. На кожному етапі розвитку вони видозмінюються й ускладнюються залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Програмовий репертуар з кожного виду музичної діяльності закладено в існуючій програмі, так само як і вимоги.
3
За дошкільний період діти проходять великий шлях розвитку.
Дитина дошкільного віку з великою охотою і задоволенням включається в світ музики: наспівує, танцює, бігає, грає в музичні ігри. Але вона ще не володіє музичними вміннями і навичками, а тільки включається в цей процес. Виконання дитини недосконале і приблизне. В основному музика викликає емоційно-позитивний стан організму. Поступово, під впливом дорослих (насамперед вихователя і музичного керівника) у дітей появляється досвід музичної діяльності. Формується музична пам’ять, музичний слух, і відповідно виникає здібність музичного навчання.
Психологами встановлено, що приблизно на четвертому році життя у дітей з’являється звукова чутливість, але голоси ще слабкі і нерозвинуті, дихання неорганізоване, слабо налагоджена координація між слухом і голосом. Діти погано орієнтуються у просторі під час рухів, ігор і танців,
їхня музична діяльність дуже скромна. Цілеспрямований відбір музичного репертуару, застосування відповідних методів і прийомів, системність подачі знань дітям допомагають їх музичному розвитку. У 5-6 років діти вже свідомо сприймають музику. Налагоджується координація між слухом
і голосом, диференціюються слухові уявлення. Систематичні заняття різними видами музичної діяльності сприяють розвитку музичного

9 сприйняття. Емоції, викликані музикою, стають більш стійкими, інтереси – більш міцнішими.
У результаті систематичного навчання у дітей розвиваються музично-творчі здібності, вдосконалюються музично-ритмічні та вокально-хорові навички. Музичний розвиток і навчання безпосередньо пов’язані між собою. І, звичайно, музичне виховання, включає в себе і розвиток і навчання, не можна виховати у дітей музичний смак, музичну культуру, культуру почуттів без навчання і розвитку. Ці поняття взаємопов’язані.
Сучасні педагоги вважають, що правильно та доцільно організоване музичне виховання сприяє розвитку розумових і творчих здібностей дітей,
і часто й їхній корекції.
Музичний розвиток – це результат музичного виховання і навчання, в сою чергу він допомагає всебічному розвитку особистості, її естетичному, розумовому, моральному і фізичному вдосконаленню. Слід відмітити, що ММВ дітей розглядає процес музичного розвитку з позицій педагогіки і психології і опирається на теоретичні основи естетики.
Музичне виховання, яке включає в себе розвиток і навчання, у сучасному навчальному дошкільному закладі неможливий без урахування основних принципів гуманізації. Музичний керівник, як і вихователь, повинен виявляти повагу до особистості дитини, увагу й підтримку, незважаючи на те, має вона вміння чи ні, вправно виконує рухи чи незграбно, чисто інтонує чи ні, адже емпіричний досвід, що формується в дошкільному віці – насамперед емоційний. З цього випливає, що педагогам-дошкільникам потрібно бути готовими виявляти гнучкість у доборі змісту та методів педагогічного впливу, пристосовуватися до особливостей дитячого розвитку у фронтальній та індивідуальній формах роботи. Наприклад, ігри, спрямовані на розвиток музичного слуху
(тембрового) розраховані на вікові можливості дітей молодшого дошкільного віку, тому їх виконують на заняттях або розвагах групою саме

10 цього віку. Однак їх можна використати для індивідуальної роботи за старшими дошкільниками, які несистематично відвідують дошкільний заклад. Так дорослі допоможуть дитині просуватися у своєму розвитку в зручному для неї темпі.
Таким чином можна сформулювати визначення музичному розвитку, вихованню і навчанню.
Музичний розвиток – це результат формування дитини в процесі активної музичної діяльності.
Музичне виховання – це цілеспрямоване, послідовне, систематичне формування особистості дитини шляхом впливу музичного мистецтва, це формування інтересів, потреб, здібностей, естетичного відношення до музики.
Музичне навчання – це оволодіння дітьми елементарними знаннями, уміннями, навичками з музики під керівництвом вихователя і музичного керівника, це складний виховний процес, в якому педагог допомагає накопичити музичний досвід, набути елементарні відомості з музики, а дитина активно засвоює його.
Надзвичайно важливо, в процесі музичного виховання, навчання і розвитку враховувати індивідуальні особливості дітей, а також психологічні особливості, притаманні кожній віковій категорії.
4
Музичне виховання починається з самого раннього дитинства – в сім’ї, дитячому садку і продовжується у школі. Органи народної освіти створюють добрі умови для всебічного музичного виховання, створюють контроль за наступністю і послідовністю в роботі з цього напрямку дошкільних і шкільних установ. Школа зацікавлена в тому, щоб діти прийшли в перший клас з доброю музичною підготовкою, на основі якої можна продовжувати роботу по музичному вихованню.
Система музичного виховання є частиною системи естетичного виховання, яка розроблена на основі теорії і методичних принципів

11 педагогіки, психології, анатомії, фізіології, етики, естетики і музикознавства.
З урахуванням сучасного рівня теорії і практики музичного виховання визначаються завдання музичного виховання дітей, види і форми музичної діяльності, методичні прийоми навчання на заняттях, характеризуються шляхи музичного розвитку дітей в повсякденному житті, встановлюються програмові вимоги по віковим етапам розвитку.
Система музичного виховання допомагає збагаченню духовного світу дитини, передбачає ознайомлення з доступними для їх сприйняття музичними творами, навчання співу, музично-ритмічним рухам, грі на дитячих музичних інструментах.
Система музичного виховання передбачає введення на всіх спеціальностях педагогічних вузів (училищ, коледжів, інститутів) предмету ММВ, який вивчаєте і ви.
Контроль за проведенням музичного виховання в дитячому садку здійснює методист і завідувач дошкільним закладом, а також районні і міські методичні кабінети, які спрямовують цю роботу на місцях.
Безпосереднє музичне виховання, навчання і розвиток дітей в дошкільних закладах здійснюють музичні керівники, які має мають мати відповідну музичну освіту, а також вихователі, які працюють безпосередньо з дітьми в кожній віковій групі, і також повинні знати основи музичного розвитку дітей та володіти елементарними навичками з методики музичного виховання.
Система музичного виховання в дитячому садку включає в себе залучення дітей до таких видів музичної діяльності як слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах через основні форми музичного виховання. навчання і розвитку, якими є музичні заняття (основна форма), базується на обов’язкових програмових вимогах, які складені з урахуванням вікових особливостей дошкільників. Це форма навчального процесу, в якому беруть участь одночасно всі діти певної

12 вікової групи. Вони колективно співають, слухають музику, танцюють, виконують вправи під музику, грають в музичні ігри та на дитячих музичних інструментах. Така форма організації музичного виховання вважається найбільш ефективною.
Заняття проводяться відповідно до програми по всім видам музичної діяльності. Організація занять визначається віковими особливостями розвитку дошкільників.
Крім музичних занять в дошкільних закладах існують ще такі форми роботи з музичного виховання як свята, розваги, використання музики в повсякденному житі дитячого садка, самостійна музична діяльність.
У всіх формах роботи з музичного виховання використовується музичний репертуар ( приблизна тематика дається в програмах), який повинен відповідати певним вимогам, а саме:
1. Бути доступним і зрозумілим для сприйняття і виконання кожної вікової групи.
2. Відповідати конкретному виду діяльності.
3. Підбиратися із трьох джерел – народна, класична і сучасна музика для дітей.
Програмовий репертуар повинен ускладнюватися відповідно до віку дітей, музичні твори які спрямовані на виховання, навчання і розвиток дітей, а також на виконання завдань, повинні відповідати вимогам художності, доступності і відповідати музично-педагогічним завданням.
Музичний репертуар має включати класичну музику різних епох та стилів, фольклор та сучасну музику для дітей. Педагог має створити такі умови, за яких дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь.
На завершення перебування у дитячому садку дошкільники повинні оволодіти певними знаннями, уміннями й навичками з музичного виховання.

13
Основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики:
1. Обізнаність з творами мистецтва. Вміє слухати музику, визначає емоції та почуття, що їх вона передає, має елементарні уявлення про
інструментальні та вокальні твори, їх виконання, впізнає окремі твори з класичної та народної спадщини (вітчизняної та світової), проявляє інтерес до різних видів музики, може назвати прізвища окремих композиторів, розрізняє та визначає своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.
2. Здатність створювати музичний образ. Втілює у співах, рухах, музикуванні характер музики, може співвідносити власне виконання з виконанням фахівців, творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями, може дати творові цілісну характеристику, розрізняє властивості звуку, засоби виразності: (темп, висоту, динаміку).
3. Художньо-практична діяльність. Вміє у такт музики, граційно, розкуто рухатися, використовує виразні рухи, міміку, жести, пози, відповідні мелодії.
4. Дитяча творчість. Має досвід музичної імітації, імпровізує пісенний,
ігровий та танцювальні образи, вміє музично-пісенно-пластично оформити гру, робить спроби творити музику, дістає задоволення від самовираження в діях під музику.
Система педагогічної роботи з музичного виховання спрямована на розвиток музикальності дошкільника, його музичних здібностей, становлення всіх основних видів музичної діяльності – слухання музики, музичних рухів та вправ, співів, гри на дитячих музичних інструментах, а також музичної гри-драматизації.
Таким чином система музичного виховання, яка була розроблена в кінці 19 на початку 20 століття вдосконалювалася Н.О. Ветлугіною та
іншими вченими, функціонує і тепер відповідно до вимог сьогодення.

14
Література
1. Білан О. І. програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» // О. І. Білан, Л. М, Возна, О. Л. Максименко та ін. Тернопіль:
Мандрівець. 2013. 264 с.
3. Нечай С. Вводимо дитину у світ музики // С. Нечай /Дошкільне виховання. № 26. 2010. С. 13-17.
4. Нечай С. Музика зміцнює здоров’я // С. Нечай / Дошкільне виховання.
№ 6. 2009. С. 22-26.
5. Швайгерт Н. Чарівну силу музики – дітям щодня // Н. Швайгерт /
Дошкільне виховання. № 9. 2013. С. 32-34.
6. Романюк І. А. Організація роботи у дошкільному навчальному закладі:
Навчально-методичний посібник // І. А. Романюк. Тернопіль: Мандрівець.
2014, 280 с.
7. Романюк І. А. Музичне виховання у дошкільному навчальному закладі:
Збірник методичних матеріалів // Упор. І. А. Романюк. Тернопіль:
Мандрівець. 2007. 104 с.







15
Тема № 2. Методи і прийоми музичного виховання дітей дошкільного
віку
ПЛАН
1.
Методи виховання музикою. Загальна характеристика.
2.
Метод контрастних співставлень, метод уподібнення характеру звучання, ігрові методи.
3.
Основні методи (словесний, наочний, художньо-практичний).
Основні поняття: методи виховання, методи навчання, методичні прийоми.
Методи музичного виховання визначаються як дії педагога, спрямовані на загальний музичний розвиток дошкільників. Вони будуються на активній взаємодії дорослого ( вихователя, музичного керівника) і малюка. Безумовно, що провідна роль в цій взаємодії належить педагогам, які враховуючи потреби, інтереси, досвід, індивідуальні та вікові особливості дітей, організовують їх діяльність.
Методи спрямовані на виховання естетичного ставлення до музики, емоційного відгуку, музикальності, оцінного ставлення, виразного виконання будь-яких творів. Вони видозмінюються, ускладнюються відповідно до віку дітей. Точної класифікації методів музичного виховання не має, але відомі деякі з них: це метод контрастних співставлень, метод уподібнення характеру звучання, ігрові методи, метод переконання, метод привчання, метод вправи.
Так Н. Ветлугіна запропонувала свою класифікацію методів естетичного і художнього виховання навчання дітей, а саме:
- стремління до співпереживання, емоційного відгуку на прекрасне і осуд некрасивого в оточуючому світі;
- переконання в процесі формування естетичного сприйняття первинних проявів смаку;
- привчання, вправи у практичних діях;

16
- пошукові ситуації, які спонукають до практичних дій та творчості.
Так, наприклад, метод переконання засобами музики можна застосовувати з самого раннього дитинства, коли дитина тільки починає спілкуватися з музикою. Дорослий, застосовуючи метод переконання, а це в даному випадку безпосереднє спілкування, повинен дуже виразно, емоційно, яскраво виконувати музичні твори. Лише в цьому випадку можна викликати у дітей емоційний відгук, естетичні переживання і тим м самим досягти виховного ефекту. Отже, виразне виконання музики є необхідною умовою донесення до слухача особливостей музичного твору.
Щоб метод переконання діяв, треба, щоб дитина зрозуміла, про що розповідає музика, що таке її добре звучання, необхідно ціле спрямовувати увагу дітей на слухання чи виконання музики, роз’яснювати тему, зміст, виражальні особливості музичних засобів. Дорослий повинен володіти певним запасом емоційних характеристик музики, вміти зрозуміло і доступно розповідати про музичні твори. В кожної дитини виникає своє враження про музичні твори і , саме педагог повинен словесним пояснення викликати певну спільність думок, переживань і спрямувати увагу дітей на особливості засобів музичного вираження, які заохочують правильно реагувати на музику.
Отже, метод переконання сприяє розвиткові благородних почуттів, доброго смаку, правильного розуміння виконуваних музичних творів.
Щоб розвинути емоційний відгук, викликати інтерес до музики, потребу спілкуватися із звуковими образами, треба навчити дітей активно діяти, уважно слухати, розрізняти і порівнювати характерні особливості звучання, своєрідність ритму, навчити вловлювати різні нюанси. Ця робота ведеться послідовно – з року в рік, з дня в вдень, методом привчання.
Привчаючи дітей до звучання різноманітних музичних творів вихователь і музичний керівник повинні докласти багато повсякденних зусиль, виявляти терпеливість і наполегливість.

17
Методи музичного виховання передбачають переконання і систематичні вправи в усіх видах музичної діяльності, які допомагають музичному розвиткові і вихованню дошкільників.
2
Метод контрастних співставлень сприяє активності емоцій, мислення й уяви, загострює увагу дітей, робить процес сприйняття музики цікавим, вносить елементи проблемності, спонукає дошкільника до осмислення своїх вражень, проявам самостійності та творчої активності.
Даний метод пропонує педагогам твори для порівняння, з урахуванням музичного розвитку дітей та програми.
Метод уподібнення характеру звучання передбачає активізацію різних творчих дій, спрямованих на усвідомлення музичного образу.
Рухові, словесні, тактильні, вокальні, мімічні, темброві, інструментальні,
інтонаційні поліхудожні уподібнення характеру музики допомагають зрозуміти діткам характер звучання, є засобом виявлення змісту музичної мови, розрізнення засобів музичної виразності…Для використання даного методу педагогам слід володіти розвинутими творчими здібностями і відповідно розвинути їх у діток ( мілка моторика рук, ритмопластика, образні і танцювальні рухи). Даний метод задовольняє в дітей необхідність дитини рухатися під музику і розвиває музично-творчі здібності.
Словесні уподібнення – це слова образи, вірші, порівняння, метафори, синоніми, казково-сюжетна форма, з допомогою яких діти краще розуміють зміст і характер музичних творів.
Вокальні уподібнення – це коли дітки підспівують вихователю, разом з дорослими співають різні пісні.
Полі художні уподібнення – це коли під час слухання, співу, танців використовують ся різні картини, портрети тощо.
Ігрові методи використовуються у дошкільному музичному вихованні і навчанні з самого раннього віку. До ігрових методів відносяться музична гра-казка, музично-дидактичні ігри, сюжетно-рольві

18 музичні ігри тощо, використання різних іграшок і атрибутів у різних видах музичної діяльності
3
Методи музичного виховання єдині за своїм педагогічним спрямуванням. Тому навчання водночас і виховує і розвиває. Знання, здобуті дітьми і набуті ними в процесі навчання навички допомагають активно виявляти себе в співі, танці і ін. видах музичної діяльності і, таким чином успішно розв’язувати виховні завдання в сфері загального і музичного розвитку.
Методи навчання залежать від навчальних завдань, від змісту предмета, теми і віку вихованців. Мета навчальних завдань зводиться до розучування репертуару та засвоєння елементарних музичних знань, навичок та вмінь.
Найбільш поширені методи виховання навчання й розвитку. які застосовуються в методиці музичного виховання це: а) словесний,
б) наочний, практичний.
Словесний метод спрямований на свідомість дитини, тому що саме слово дорослого допомагає зрозуміти зміст музичного твору, розбуджує фантазію, уяву, розвиває творчі здібності. До словесного методу належать роз’яснення, пояснення, вказівки, поетичне слово.
Роз’яснення використовується при ознайомленні з новим твором, воно повинно бути чітким, коротким, повторюватися на першому етапі засвоєння музичного матеріалу і завдань.
Пояснення дається при показі рухів, ігор, таночків і різних співочих прийомів в ході занять, воно повинно бути пов’язане з показом
(ілюстрацією). Дорослий повинен навчити дітей слухати пояснення від початку до кінця.
Вказівки даються під час виконавської діяльності, вони допомагають дітям зрозуміти, як виконувати той чи інший рух, уточнюють спосіб виконання дій.

19
Поетичне слово використовується перед слуханням або виконанням музики (вірш, фрагмент літературного твору, казка тощо), воно допомагає дітям краще зрозуміти і відчути образний зміст музики.
Наочний метод дозволяє в конкретних, яскравих образах показати дітям явища, події, розповісти про почуття і вчинки людей, яких зображує музика, змалювати засобами музики тварин, природу, явища і предмети побуту. До наочного методу відносять слухову наочність, тобто безпосереднє слухання музики дитиною, тактильну – коли музику відчуваєш тілом, глядацьку, яка в процесі музичного виховання поєднується з слуховою. До глядацької наочності відносять показ співочих прийомів, рухів в вправах під музику, іграх танцях, показ іграшок, картинок, малюнків, які відносяться до даного твору.
Метод практичної діяльності розглядається як цілеспрямоване навчання і виховання у вигляді систематичних вправ, які діти повинні здійснювати у всіх видах музичної діяльності. Він надзвичайно тісно пов’язаний з процесом навчання, в своїй основі має музично-творчу діяльність. Насамперед методи навчання залежать від навчальних завдань, наприклад:
Навчальне завдання 1
- розвиток музично - сенсорних здібностей. Відповідно до цього завдання можна використати такі методи (словесний і практичної діяльності): а) пояснення й ілюстрація сенсорних властивостей музики
(звуковисотних, ритмічних, тембрових і динамічних), б) графічне зображення їх, в) вправи на розрізнення цих властивостей; г) застосування відомостей в процесі практичних вправ; д) самостійне використання музично-дидактичних ігор із сенсорними завданнями.
Навчальне завдання 2
- розвиток відчуття ритму – методи навчання такі: а) вправи на виконання метроритмічних завдань у процесі руху ( гри, танцю), руху мелодії (вгору-вниз); б) ознайомлення з графічним зображенням

20 мелодичної лінії; в) систематичне виконання співочих вправ, спів без супроводу після настроювання в даній тональності.
Навчальне завдання 3
- розвиток музичної творчості – методи навчання такі: а) вправи на вироблення навичок самостійних дій у співі, грі на дитячих музичних
інструментах, рухові; б) вправи на самостійне придумування варіантів ігор, хороводів, танців; в) навчання дітей пошукових дій у вправах на розвиток сенсорних здібностей; г) творчі завдання як метод розвитку пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості.
Прийом – це частина методу, що виконує допоміжну роль. У дошкільній дидактиці підкреслюється значення дидактичних прийомів, які сприяють розвиткові самостійної діяльності. Методичні прийоми використовують у різних видах музичної діяльності. Прийоми навчання змінюються залежно від віку дітей. Візьмемо для прикладу розучування пісні. Дітей треба зацікавити зрозумілими їм, конкретними образами.
Наприклад, перед виконанням пісні М. Раухвергера „Пташка” вихователь показує іграшку-пташку і каже: „Прилетіла пташечка, сіла на віконце і защебетала. Діти почали просити - почекай, не лети від нас! А пташечка полетіла собі (ховає пташку) – ой! Діти, ви хочете, щоб пташечка прилетіла? Я її покличу і пісеньку заспіваю”. Вихователь садовить іграшку на піаніно і разом з музичним керівником співає. Таким чином, цей методичний прийом набуває ігрового характеру, образ пташки стає доступним, наочним і зумовлює виразне виконання пісні.
Отже, методи навчання і методичні прийоми дуже тісно пов’язані між собою. Методи вказують на ті способи, за допомогою яких педагог передає, а дитина засвоює музичний матеріал, необхідні виконавські навички, набуває вміння самостійно діяти. Методичні прийоми доповнюють і конкретизують методи. Користуючись ними, педагог має можливість виявити свою педагогічну майстерність, винахідливість і творчу ініціативу.

21
Література
1. Білан О. І. програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» // О. І. Білан, Л. М, Возна, О. Л. Максименко та ін. Тернопіль:
Мандрівець. 2013. 264 с.
2. Романюк І. А. Організація роботи у дошкільному навчальному закладі:
Навчально-методичний посібник // І. А. Романюк. Тернопіль: Мандрівець.
2014, 280 с.
3. Романюк І. А. Музичне виховання у дошкільному навчальному закладі:
Збірник методичних матеріалів // Упор. І. А. Романюк. Тернопіль:
Мандрівець. 2007. 104 с.
4. Український садочок // Упор. Д. Чередниченко. К.: Смолоскип, 2006.
312 с.










22


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал