Конспект з курсу «біржова справа» питань, які виносяться на срс тема ( 1 година; 0,3 з/н ) Вступна лекція. Сутність біржової справи. Питання на срс



Pdf просмотр
Сторінка4/4
Дата конвертації29.12.2016
Розмір0.52 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4
Тема 8. (
1 година; 0,7 з/н
) Основи функціювання валютної біржі.
Питання на СРС:
Основнi функцiї Украiнської мiжбанкiвської валютної бiржi.
Лiтература: основна [1, с.85-104; 4, с. 17-185; 6, с. 316-322]; додаткова [3, с.208-228; 4, с. 31-241].
Основні функції міжбанківської валютної біржі.
1.
Акумулювання попиту і пропозиції на валютні ресурси.
2.
Встановлення єдиного курсу валюти до гривні за безготівковими операціями банків.
3.
Забезпечення додаткових гарантій при укладанні великих угод.
4.
Організація торгів по укладанню угод купівлі-продажу інвалюти.
5.
Організація і проведення розрахунків в інвалюті і гривнях.
6.
Визначення поточного курсу інвалюти до гривні.
7.
Збір і аналіз інформації про купівлю-продаж валюти на біржі.

Тема 9. (
1 година; 0,2 з/н
) Ринки іноземної валюти.
Питання на СРС:
Учасники торгів з валютою. Механiзм укладання біржових угод з валютою.
Фіксинг та методи його досягнення.
Лiтература: основна [4, с. 43-110; 6, с. 316-330]; додаткова [3, с. 208-228; 4, с. 47-75].
Послідовність укладання угод з валютою.

1.
До початку торгів клієнт обирає учасника торгів.
2.
Укладається договір між клієнтом і учасником торгів.
3.
Формулюється заявка клієнта.
4.
Клієнт відкриває в уповноваженому банку рахунок.
5.
Учасник торгів дає заявку на купівлю-продаж інвалюти.
Біржова торгівля інвалютою може бути організована лише в тому випадку, якщо валюта є вілбно або частково конвертованою, тобто, якщо відсутні державні обмеження на її купівлю-продаж населенням і організаціями.
В Україні валютні операції можуть здійснюватися тільки уповн оваженими банками, тобто банками, які отримали ліцензію НБУ на проведення операцій в інвалюті.
На валютній біржі торги відбуваються по формі аукціону. Головна мета аукціону – досягнення фіксінгу.
Фіксінг – це стан торгів, при якому обсяг заявки (заявок) на продаж інвалюти стає рівним обсягу запявок наїї купівлю.

Момент досягнення фіксінгу є моментом завершення торгів (аукціону). Фіксінг характеризується певним курсом інвалюти до національної, який стає єдиним курсом укладання угод. Фіксінг не досягається автоматично.
Існують певні правила його встановлення:
1.
Якщо пропозиція перевищує попит, то маклер знижує курс валюти; якщо пропозиція менша за попит, то маклер підвищує курс валюти.
2.
Не дозволяється змінювати напрвлення руху курсу інвалюти після першої зміни початкового курсу.
3.
Одиниця зміни курсу інвалюти в процесі торгів визначається курсовим маклером.
4.
Додаткові заявки по зміні сум купівлі-продажу подаються учасниками торгів через своїх дилерів (представники).
5.
Корегування додаткових заявок може бути також, яке збільшує обсяг продажу, або збільшує обсяг купівель, або зменшує обсяг продажу чи зменшує обсяг купівель або знімає валюту з торгів.
Для досягнення фіксінгу можливі 2 варіанти:
1. Курсовий маклер – це офіцій на посадова особа біржі, яка встановлює верхню і нижні границі, в рамках яких буде зафіксовано остаточний курс торгів.
Дії маклера:
1.
Кожні 3 хвилини він змінює курс гривні в сторону збільшення (якщо попит перевищує пропозицію).
2.
Курсовий маклер і його помічники в процесі торгів всі зміни, внесені у відношенні кількості замовленої валюти.
Дії учасників торгів :
1.
Після оголошення курсової такси вони подають нові заявки або відзивають попередні через дилерів, які знаходяться в залі, звязок з якими через засоби звязку.
2.
Подання нових заявок і відзивання попередніх здійснюється періодично кожні
3 хвилини.
2. Аукціон починається зі стартового курсу валют. Врегулювання попиту та пропозиції відбувається в межах різниці обсягу заявок на продаж і на купівлю. В момент, коли попит дорівнює пропозиції, або змінюється на протилежний бік відбувається фіксінг.
Торги закінчуються, всі угоди здійснюються за фіксованим курсом.
Учасники торгів на українській міжбанківській валютній біржі.

1.
Трейдери – це представники членів секцій, які уповноважені укладати угоди за дорученням членів секцій і не мають права працювати від свого імені і за власний рахунок.
2.
Трейдери – це індивідуальні торгівці, які працюють за власний рахунок і в своїх
інтересах (дилери).
3.
Брокер-дилер.
Необхідною умовою членства в секції термінового ринку є придбання брокерського місця на торгівельному майданчику, тобто права проведення операцій.
Передбачаються наступні види місць в терміновій секції:
1.
місце в піті – тільки один трейдер;
2.
електронний робочий термінал на біржі – не більше двох трейдерів (не має звязку з back-офісом);
3.
компютерне робоче місце в залі торгів (front desk) – передбачає три трейдера, один з них - в піті (є звязок з back-офісом);

4.
віддалений електронний робочий термінал поза біржою – не обмежена кільність трейдерів поза біржою, має свій front desk, звязаний з back- офісом в офісі члена секції. Дає право укладати угоди у всіх секціях біржі.
Тема 10. (
1 година; 0,2 з/н
) Основи ф’ючерсної торгівлі.
Питання на СРС:
Способи котирування ф’ючерсних контрактів в залежності від виду товару.
Лiтература: основна [2, с. 105-123; 4, с.97-125; 6, с. 203-226]; додаткова [2, с. 183-192; 3, с. 185-192].
Кожен ф’ючерсний контракт має стандартну, встановлену біржею кількість товару, яка назив. одиницею контракту. Крім того, на різні товари визначаються різні способи котирування цін, які визначаються фізичними властивостями товарів та звичаями конкретної біржі:
1.
Котировки валютних фючерсів.
На біржах США – це співвідношення між одиницею іноз.валюти і доларом США.
Але на міжбанківському валютному ринку використовують Європейську систему, засновану на зворотній, коли оцінюється 1 долар іншою валютою. Єдине виключення з цього правила – це англ. фунт стерлінг, який завжди котирується за америк. системою. Ці системи пов’язані і можуть перейти з одної в іншу.
2.
Котировка цін на ф’ючерсні контракти по відсотковим ставкам.
Всі фінансові інструменти, які випускаються на базі знижки котируються за допомогою індекса IMM. Цей індекс базується на різниці між поточним доходом по векселям і цифрою 100.
3.
Ціни купонових інструментів котируються в 32-х долях долара.
Тема 11. (
1 година; 0,5 з/н
) Маржа у ф’ючерсній торгівлі.
Питання на СРС:
Поняття комiсiї, рiвень комiсiйних, "шкала ставок", ставки брокерського дому.
Лiтература: основна [1, с. 123-128; 2, с.131-157; 6, с. 203-219]; додаткова [3, с. 95-114, с. 112-123; 4, с.135-163].
Завдання: На офіційному сайті ПФТС та УБ продивитись відео уроки і бути готовими до бліц-опитування.
Винагороди за брокерську діяльність та ефективність її здійснення
До найважливіших умов договору на посередницьке обслуговування належать форми та розміри винагороди. Винагорода – це ціна послуг посередницької фірми і згідно з Законом

України "Про підприємництво" встановлюється за погодженням сторін, в тому числі на основі співвідношення попиту і пропозиції на посередницькі послуги.
Оплата діяльності дилерів і трейдерів залежить від прибутку, який вони одержують у процесі своєї діяльності, оскільки вони самостійно організовують і здійснюють свою посередницьку діяльність та визначають власний рівень прибутку.
Розмір брокерської винагороди залежить від наступних чинників:
• інтересів клієнта та його фінансового становища;
• дефіцитності та оборотності товару;
• конкретно взятої ситуації та інтересів брокера;
• виду угоди.
Розрізняють два основні види оплати брокерських послуг:
• У вигляді відсотка від суми укладеної угоди (від 2 до 15%, найчастіше – 5 – 10%).
• У вигляді різниці між вартістю угоди за ціною клієнта і вартістю фактично здійсненої угоди (до 50%).
В оплату праці брокера також входять виплати брокерської контори, які складаються із зарплати і спеціальних премій.
На обсяг винагороди за брокерську діяльність, вагомий вплив мають і такі чинники, як різниця в цінах на один і той самий товар на різних біржах. В такому випадку, брокер організовуючи реалізацію товару сам, вступає в контакт з іншими контрагентами виходячи на свою або інші біржі. Зі своєї винагороди брокер сплачує біржі 2% за її послуги.
Тема 12.(
0,5 години; 0,5 з/н
) Хеджування на ф’ючерсних ринках. Біржова
спекуляція.
Питання на СРС:
Операцiї спреда на ф’ючерсному ринку, види спредiв. Класифікація біржових спекулянтів.
Лiтература: основна [1, с.95-127; 2, с.244-276, 215-301, с. 211-243; 4, с. 165-
192; 6, с. 229-256, с. 199-202, с. 219-228]; додаткова [3, с. 115-127, с. 130-156; 4, с.165-191].
Класифікація спекулянтів на ф’ючерсних ринках.

В залежності від розподілу є:
1.короткі (спекулянт, якщо він продав один або декілька контрактів /коротка позиція/);
2.довгі (як. купив один або декілька контрактів /довга позиція/).
Є ще крупні спекулянти. Відповідно з правилами (комісії) після того, як обсяг обовязків спекулянта за відкритими позиціями досягає визначеної величини спекулянт зобов’язаний періодично інформувати про це комісію.

В залежності від методів прогнозування конюктири ринку є:
1.фундаментальний аналіз ринку (увага зосереджується на факторах, які визначають попит і пропозицію);
2.прикладний аналіз (оснований на даних про динаміку цін за певний період часу).
В залежності від методів торгівлі виділяють:
1.позиційного спекулянта ( який після купівлі або продажу контракту утримує свою позицію на протязі декількох днів або місяців);
2.одноденного спекулянта (який утримує свої позиції тільки 1 день);
3.мілкого спекулянта (професійний ділер, який торгує в операційному залі за свій рахунок).
Спредери – це спекулянти, які використовують різницю цін (spred) між контрактами.
Операції спреда на ф’ючерсних ринках.

Угоди спреда основані на грі на різниці котировок двох фючерсних контрактів. Для здійснення цих операцій необхідно знати звичайне співвідношення цін між ф’ючерсними контрактами.
Різниця цін 2-х фючерсних контрактів назив. спред або диференціал.
Операція починається, коли це нормальне співвідношення за будь-яких причин змінюється. Якщо гравець вважає, що ці зміни короткострокові і є надія, що різниця цін відновиться до попереднього рівня, то можна починати операцію спреда.
Види операцій на різниці цін:
1. внутрішньоринковий спред (одночасна купівля та продаж фючерсного контракту на той самий товар на одній біржі, але з різними строками);
2. міжринковий (угоди укладаються на 2-х біржах, але по одному і дуже близьким товарам).
Є 2 типи операцій:
- між 2-ма фючерсними ринками однієї країни;
- між 2-ма фючерсними ринками різних країн.
1.
міжтоварний (така угода використовує різницю в цінах на різні, але взаємоповязані товари).
2.
Спред з переробкою (сировина-напівфабрикат)- між товарами та продуктами їх переробки (соя-боби-шрот-соєва олія; нафта…)
Тема 13. (
0,5 години; 0,2 з/н
) Використання опцiонiв для хеджування на
ф’ючерсному ринку.
Поняття та види опцiонiв: на продаж, на купівлю, подвійний (put, call, put-call option), європейський опціон, американський опціон. Вартість опціона: тимчасова, внутрішня. Способи ліквідації зобов’язань по опціонній угоді.
Питання на СРС:
Досвід використання опціонів на банківському та біржовому ринках
України.
Лiтература: основна [1, с.132-173; 2, с.278-317; 4, с. 295-311; 6, с. 261-274]; додаткова [6, с. 105-127, с. 130-156; 6, с.65-133].
Завдання: Продивитись відео-уроки на офіційному сайті УБ про торги опціонами і бути готовими до бліц-опитування.

Тема 14. (
1 година; 0,2 з/н
) Кліринг та розрахунки на біржовому ринку.
Питання на СРС:
Фiнансова цiліснiсть розрахункової палати. Гаранти фiнансової цiлосностi розрахункової палати, спецiальнi гарантiйнi фонди, фонди залишкових коштiв. Правила використання гарантiйного та залишкового фондiв. Заходи проти збитків.
Лiтература: основна [2, с. 277-315; 6, с. 259-270]; додаткова [3, с. 157-227, с. 203-251; 4, с.252-273].

Фінансова цілісність Розрахункової палати:

1.
гарантійні депозити і перерахунки по відкритим позиціям
2.
Розрахункові палати встановлюють ряд умов для своїх членів у відношенні фін.стійкості і формують власні гарантійні кошти
3.
на багатьох біржах створюються спеціальні гарантійні фонди, які використовують для покриття непередбачуваних втрат в результаті невиконання обовязків фірмами- учасниками.
Ці фонди формуються за рахунок обовязкових внесків членів Розрахунково ї палати, розміри яких залежать від величини фірми і обєму її операцій. Внески – цінні папери або готівка зберігаються в Розрахункових банках і не можуть бути вилучені без спеціального дозволу директора Розрахункової палати.
4.
Розрахункові палати також створюють фонд надлишкових коштів, який формується за рахунок надходжень від зборів з кожної угоди і %-в по рахункам Розрахункової палати.
Міри проти збитків.

У випадку краху клірингової фірми розрахункова палата повинна закрити всі контракти цієї фірми в себе на протязі розумного часу, купуючи чи продаючи їх на рингу.
Закритий рахунок дебетується чи кредитується разом з підсумковими прибутком та збитком.
Якщо у підсумку у клірингової фірми утвориться дефіцит перед розрахунковою палатою, то він задовольняється в першу чергу засобами на маржовому рахунку клірингової фірми, потім її засобами в гарантійному фонді, а далі – шляхом продажу її місць на біржі.
Якщо цього недостатньо, розрахункова палата може звернутися до своїх членів для покриття дефіциту. Хоча такого за більш ніж вікову історію існування ф'ючерсної біржі ще не було.
Ці міри захисту дають розрахунковій палаті величезну фінансову силу.
Але найефективнішим засобом захисту від збитків є: вимога варіаційної маржі (якщо це необхідно) кожну годину.
В історії бірж США крах клірингових фірм іноді все ж таки був, але краху розрахункової палати – ніколи!
Важливий той факт, що рахунки клієнтів і рахунки клірингових фірм в розрахунковій палаті окремі. Ця міра дозволяє захистити кошти клієнта у випадку краху клірингової фірми.

Крім того, у випадку банкрутства клірингової фірми, розрахункова палата може перевести рахунки клієнтів в іншу клірингову фірму, уникнувши тим самим їх торгової активності.
У випадку невиконання кліринговою фірмою зобов’язань перед розрахунковою палатою біржові правила передбачають певний механізм.
У випадку:
1.
Невиконання зобов’язань по власним рахункам клірингової фірми.
Розрахункова палата:
- переводить всі рахунки своїх клієнтів в іншу фірму-член розрахункової палати;
- бере під контроль і закриває позиції, відкриті на власний рахунок фірми;
- покриває заборгованість з гарантійних депозитів по власним позиціям фірми, перерахованим в розрахункову палату, а також з гарантій фонду фірми;
- залучає всі інші активи фірми, що є в розпорядженні розрахункової палати
(приклад: ринкова вартість біржових місць фірми, кошти гарантійного фонду розрахункової палати).
2. Невиконання зобов’язань по рахункам клієнта фірми.
Розрахункова палата повинна:
- по можливості перевести рахунки платоспроможних клієнтів в іншу фірму- член;
- бере під контроль і закриває позиції, відкриті на власний рахунок фірми;
- покриває заборгованість з гарантійних депозитів по власним позиціям фірми, перерахованим в розрахункову палату, а також з гарантій фонду фірми;
- залучає всі інші активи фірми, що є в розпорядженні розрахункової палати
(приклад: ринкова вартість біржових місць фірми, кошти гарантійного фонду розрахункової палати).
Розрахункова палата здійснює жорсткий контроль за виконання фірмами всіх умов членства. Для цього вона використовує ряд методів:
- обов’язкову регулярну звітність всіх клірингових фірм-членів перед розрахунковою палатою про їх фінансовий стан;
- обмін інформацією з іншими національними та закордонними кліринговими організаціями, в яких приймають участь дані фірми;
- введення щоденного моніторингу, тобто щоденного поточного спостереження за відкритими позиціями своїх членів і виявлення фірм з більшим числом збиткових позицій.
Настільки детальний механізм клірингових розрахунків характерний, передусім, для бірж США, де існує доволі жорстке регулювання біржової діяльності зі сторони Комісії по товарній ф’ючерсній торгівлі.
Біржі інших країн в цілому практикують подібну систему з деякими непринциповими особливостями.
Кожна клірингова фірма, що веде операції за свій рахунок, повинна мати два рахунки в розрахунковій палаті: рахунок для клієнтів (маржовий) і рахунок брокерської фірми, тобто рахунки ведуться окремо.
Механізм встановлення варіаційної маржі для клірингових фірм такий, як і для клієнтів, але жорстокіший і точніший.
Особливо важливі три обставини.

1. Не існує поняття рівня підтримуючої маржі, після чого слідує запит на додаткові кошти. Кожна клірингова фірма повинна щоденно перераховувати свої позиції і переводити додаткові кошти. Відповідно і розрахункова палата перерахує кліринговій фірмі кошти, викликані сприятливою зміною цін.
2. Вимоги про час переводу маржі є більш строгими. Приклад: якщо розрахункова палата вимагає їх надходження до 11 00
, то якщо вони надійдуть в 11 15
– це може потягнути дисциплінарне стягнення. Географічна віддаленість не приймається до уваги розрахунковою палатою.
3. Розрахункова палата може вимагати додаткових коштів в рамках денної торгівлі, якщо вона вважає, що такі дії потрібні для захисту фінансової цілісності біржі.
Інша важлива функція розрахункової палати – урегулювання (ліквідація)
контрактів шляхом зворотних угод.
Продовжимо наш приклад з двома клієнтами, що відкрили позиції по золоту.
Припустимо, що ціни ще вищі. Нехай клієнт на другий день захоче обмежити свої збитки по короткій позиції шляхом зворотної купівлі контракту. Брокер купує для нього дек. ф’ючерс по $ 411,50, таким чином позиція передана іншому клієнту, який відкрив нову коротку позицію.
Для розрахункової палати це значить, що одна коротка позиція клірингової фірми Б передана іншій кліринговій фірмі. Тепер нова брокерська фірма відповідає за передану коротку позицію.
Цей метод ліквідації ринкової позиції простою купівлею проданого контракту чи продажу купленого без центральної ролі розрахункової палати був би неможливим.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал