Конспект з курсу «біржова справа» питань, які виносяться на срс тема ( 1 година; 0,3 з/н ) Вступна лекція. Сутність біржової справи. Питання на срс




Сторінка1/4
Дата конвертації29.12.2016
Розмір0.52 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4

СТИСЛИЙ КОНСПЕКТ З КУРСУ «БІРЖОВА СПРАВА»
питань, які виносяться на СРС




Тема 1.
– (1 година; 0,3 – з/н)
Вступна лекція. Сутність біржової справи.
Питання на СРС:
Форми органiзацiї бiрж. Членство на бiржi. Органiзацiйна структура та управлiння бiржi.
Керiвнi органи. Бiржовi комiтети.
Лiтература: основна [1, с. 5-18; 6, с. 9-50]; додаткова [2, с.164-167; 3, с.7-22; 5, с.3-14].
біржа – це організаційна форма ринку цінностей, в якості яких виступають різноманітні товари.
Всі структурні підрозділи біржі створюються таким чином, щоб забезпечити успішну торгівлю членам біржі.
Засновники біржі вносять початковий капітал, який складає статутний фонд. Цей фонд є необхідним для оплати вартості основних фондів, створення оборотних коштів і резервного фонду для страхування від ризику.
На суму засновницького фонду випускаються привілейовані акції (сертифікати).
Кожен член біржі повинен мати хоча б один такий сертифікат, який дає право на отримання дивідендів, але не дає права торгувати на біржі.
Біржа як корпорація в цілому не має права здійснювати угоди купівлі-продажу товару в своїх торговельних залах. Торгувати в залах біржі, отримувати прибутки або збитки можуть її члени.
Членство на товарній біржі може бути повним або частковим.
Повне членство дає право торгувати всіма видами товарів, які котируються на біржі; дає право голосу при виборі органів управління біржі; дає право на сплату мінімальних комісійних; необмежений доступ до інформації.
Часткове членство дає право торгувати лише якимось конкретним товаром; дає частку або зовсім не дає права голосу при виборі органів управління біржі; більш високі комісійні; обмежений доступ до інформації.
Членами біржі можуть бути як окремі громадяни, так і організації. Наприклад, брокерська компанія стає членом біржі, якщо вона купує на менше встановленої кількості місць, має на рахунку визначену кількість коштів. Брокерським компаніям забороняється брати місця в оренду, але вони можуть здавати в оренду місця, якщо вони придбали їх більше зазначеного мінімуму.
Щоб стати членом біржі, потрібно купити місце, пройти перевірку, отримати схвалення біржової ради, мати на рахунку у банку необхідну суму, прикріпитися до брокерської компанії, пройти курс навчання та здати іспит.
Повний член біржі може здавати своє місце в оренду. Орендна плата визначається за домовленістю сторін, причому орендатор має пройти той самий процес перевірки та навчання.
Місце на біржі – це окремий столик з телефоном, факсом, комп’ютером, з виходом на інформаційне табло. Місце має свій реєстраційний номер.
Члени біржі обирають керівництво:
1.
Біржова рада (рада директорів).
2.
Комітети біржі.

До біржової ради обираються члени біржі від кожного типу членства, а також зовнішні директори. Кількість членів біржової ради дуже різноманітна.
Біржова рада обирає Голову, замісника, виконавчий комітет та призначає президента. Президент обов’язково має бути не членом біржі.
Політику біржової ради втілюють у життя біржові комітети, які формуються тільки
із членів біржі. Їх число може коливатися від 8 до 40, і вони мають різні назви.
Тема 2.
(1 година; 0,5 з/н)
Товарна біржа.
Питання на СРС:
Поняття мiсця на бiржi, бiржове табло, бiржовий бюлетень, бiржовий крок. Процедура торгiвлi. Правила торгiвлi в бiржовому колi. Методи проведення бiржових торгiв.
Лiтература: основна [1, с.20-43; c. 32-43; 6, с.79-97, 270-283, 135-147]; додаткова[2, с.164-151, 181-185; 3, с.37-67, с. 96-101, с. 172-182, с. 229-243; 5, с. 15-31].
Місце на біржі – це окремий столик з телефоном, факсом, комп’ютером, з виходом на інформаційне табло. Місце має свій реєстраційний номер. Потрібно купити членський квиток і отримати певний статус члена біржі. Кожний день потрібно отримувати дозвіл на доступ до торгів в операційному залі.
1 Правила біржових торгів та специфіка їх дотримання
Правила здійснення біржових операцій називають Регламентом біржі, у склад якого входить захист комерційних інтересів усіх учасників біржових торгів, створення умов для ефективної і чесної праці. В основних розділах біржових правил повідомляється про:
1. Порядок проведення біржових торгів. У даному розділі правил регламентуються місце проведення торгів, торгові сесії і години праці. Біржовими сесіями називаються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, упродовж якого учасники біржових торгів мають право укладати угоди. Графік торгів складається з врахуванням режиму роботи інших бірж, які торгують аналогічними товарами. Це дає змогу учасникам торгів використовувати інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції.
2. Види біржових угод. Біржі визначають характер угод, які можуть укладатися на даній біржі. Так, наприклад, на біржах України укладаються угоди з реальним товаром, цінними паперами і ф'ючерсними контрактами. Біржі визначають стандартні контракти для кожного виду угод, обсяги угод, стандартні дані поставок.
3. Біржова інформація. Точна, своєчасна, повна інформація про укладені угоди дає можливість проаналізувати стан ринку, прийняти правильне рішення.
Біржова інформація поділяється на поточну і вільну. Поточна інформація – це інформація про останні угоди, які були укладені на біржі. Подібна інформація потрібна для швидкої оцінки зміни ситуації на ринку в поточний момент. На багатьох біржах ця інформація виводиться на електронних табло у вигляді біжучого рядка.
Учасники торгів через комп'ютер одержують наступну інформацію:

• поточну ціну попиту;
• поточну ціну пропозиції;
• найвищу ціну поточного дня;
• ціну закриття попереднього дня;
• відмінність на даний момент останньої ціни і ціни відкриття;
• доходність на даний момент;
• обсяг зарезервованих в торговельній системі засобів;
• обсяг укладених на даний момент угод.
Вільна інформація відображає кінцеві результати біржового дня. За результатами торгів учасники торгів щоденно отримують інформацію про ціни угод – останню, мінімальну, максимальну; ціни заявок – максимальну купівлі, мінімальну продажу; ціни котирування на продаж і купівлю; середньозважену ціну; прибутковість до погашення; кількість укладених угод.
4. Порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Він визначається взаємними правами і обов'язками учасників торгів, забезпеченням захисту
їхніх інтересів.
Системи розрахунків досить різноманітні. їхні відмінності пов'язані як з національними особливостями правил розрахунків, так і з особливостями організації розрахунків на конкретній біржі.
Наприклад, у США розрахунки здійснюються через національну клірингову корпорацію.
Нормальний строк поставки в США складає п'ять робочих днів після укладення угоди.
На сучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводиться через біржу до виконання контракту, як продавцем так і покупцем. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття-здавання, зазначеного у контракті товару, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату.
У випадку ненадання біржі акта прийняття-здавання у визначені контрактом строки, кошти, що надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів.
При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п'яти робочих днів про порядок вирішення суперечки.
У випадку невиконання контракту винуватець сплачує штраф у встановленому Біржовим комітетом (Радою біржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла.
Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правил біржової торгівлі відповідно до Положень про структурні підрозділи біржі та Посадових інструкцій.
До учасників-членів бірж можуть застосовуватися санкції у випадку:
• відмови від письмового оформлення біржової угоди;
• надання недостовірної інформації;
• невиконання біржового контракту;
• несплати оформленого біржового контракту;
• перешкоджання веденню торгів;
• неявка на торги, коли заявка подана.

Види санкцій:
• попередження;
• позбавлення права участі у торгах (на певний час або назавжди);
• відмова у реєстрації;
• штраф;
• призупинення або позбавлення членства на біржі.
Біржовими Правилами забороняються наступні дії учасників-членів біржі:
• приховування, притримування членом біржі від відкритого ринку будь-якого розпорядження (доручення) на угоду чи її частину на свою користь чи на користь іншої особи;
• торгівля із самим собою без зміни права власності;
• торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;
• порушення почерговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.
2 Учасники біржової торгівлі та їх роль у торговельно-посередницькій
діяльності
З розвитком і ускладненням ринку, його географічні поширенням інститут посередництва розростається й урізноманітнюється. Між продавцем і покупцем найчастіше виступає не один, а кілька, а інколи й велика кількість посередників. На ринку діє безліч торговців
(покупців), які здійснюй операції з товарами та без них. З різним рівнем умовності і можна класифікувати за різними оцінками. Однією з ознак класифікації посередників, яка дає змогу зрозуміти особливості механізму біржової і брокерської торгівлі, є їх поділ за джерелами, способами одержання прибутків, за рахунок яких покриваються витрати й утворюється прибуток посередників. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи: на посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів, та посередників, які здійснюють операції за свій рахунок.
До першої групи належать агенти (агенти-посередники, комісійні агенти), брокери, особисті представники.
Агент (від. лат. Agens – діючий) – юридична чи фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала) за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку операцій, але без права підпису контракту.
Свої дії агент здійснює з відома принципала за агентською згодою за винагороду.
Агенти-посередники (комісійні агенти) у здійсненні контрактів можуть бути тільки комісіонерами. Вони не беруть на себе ніякого фінансового ризику в операціях (за винятком ризику, що випливає з можливості банкрутства їх клієнтів), а їх прибуток складається з комісійних, виплачуваних клієнтами за надані посередницькі послуги.
Агенти, як правило, працюють на підприємстві або в брокерській конторі, виконують представницькі функції свого підприємства, а оплата їх праці здійснюється в тому ж порядку, що й інших працівників підприємства.
Брокер (від. англ. Broker – комісіонер, маклер) – це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем.

Брокер продає або купує товар (цінні папери) за ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається в його дорученні-наказі брокеру на здійснення операції.
За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує і нічого не продає. Він лише зводить продавця (виробника або господаря товару, власника цінних паперів) з покупцем, або навпаки, в т.ч. через біржу. Брокер як фізична особа є службовцем брокерської фірми (контори).
На біржі під час торгу за сферою діяльності брокери поділяються на дві групи:
• "брокер біля столу" – це брокер, який здійснює пошук клієнта (продавця або покупця) на ринку реального товару;
• "біржовий брокер" (за біржовою термінологією – «брокер на підлозі», «брокер в ямі»,
«брокер у біржовому кільці»).
Брокерською, як і іншою посередницькою діяльністю, може займатись будь-яка юридична або фізична особа незалежно під членства на біржі. Важливо розрізняти форми організації цієї діяльності.
З правової точки зору необхідно розрізняти такі форми організації брокерської діяльності: брокерська фірма (компанія), брокерська контора, брокерський підрозділ (відокремл ений і невідокремлений) підприємства. В основі їх відмінностей лежать форми й відносини власності.
Друга група посередників (що здійснюють операції за свій рахунок) більш різноманітна й численна.
Дилер (від англ. Dealer – торговець) – особа (фірма), яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик.
Тобто це найбільш висока й ризикована, у порівнянні з брокерською, форма організації посередництва. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів
(спекулятивні угоди).
Як і брокери, дилери залежно від сфери діяльності такої поділяються на дві групи: дилери, які функціонують на ринку реального товару, та біржові дилери.
До першої групи належать підприємства (фірми, компанії і т. ін.), а також окремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою реально (прямо або побічно) беруть участь в його русі від виробників до споживачів. Прямі дилери займаються переважно посередництвом у купівлі-продажу тих товарів, які не є біржовими
(тобто не є предметом купівлі-продажу на товарних біржах), і спеціалізуються в умовах ринкової економіки на посередництві головним чином сировинних товарів, переважно сільськогосподарського походження. Сюди можна віднести, наприклад, торговий будинок, різного роду оптові торговельні фірми (за старою термінологією – оптові бази, бази матеріально-технічного обслуговування і т. ін.).

Джобер (від англ. Jobber) – це фірма (особа), яка скуповує великі партії товарів для швидкого перепродажу.
Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищенні або зниженні цін, курсів акцій, валют.
Окрему групу біржових спекулянтів-професіоналів складають трейдери (від англ. Trade – торгівля, ремесло), які вкладають гроші в спекулятивні операції (торгують за свій рахунок) на порівняно тривалий період (декілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший.
Скальпери – це професійні торговці, які торгують для себе. Техніка торгівлі складається з торгівлі на мінімальних коливаннях, отримання невеликого прибутку чи збитку на великих обсягах торгівлі.
Готовність «скальперів» купувати за запропонованою ціною та продавати за ціною замовлення; за пропонованою ціною, створює величезну кількість загальної спекулятивної ліквідності. Як і одноденні трейдери, скальпери рідко залишають позиції до наступної торгової сесії.
Залежно від того, на яких видах різниці в цінах грають трейдери, вони поділяються на професійні групи. Основі з них – арбітражисти (від франц. Arbitrage – посередник у спорі)
і спредери.
Арбітражисти грають на географічній різниці в цінах. Арбітраж – це одночасна купівля й продаж товару (контракту) на різних ринках (біржах).
Арбітражисти використовують, наприклад, різницю в цінах на сільськогосподарські продукцію на біржах окремих регіонів і країн. При цьому вони враховують витрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості продукції тощо.
Спредери грають на різниці в цінах на товар у часі, вивчаючи закономірності й взаємозв'язок цін на нього в різні періоди року (в окремі місяці) і прогнозуючи їх на майбутній період (на живу тварину ціни нижчі восени, зерно коштує дешевше в період збирання, ніж через кілька місяців, тому що в ціні відбиваються витрати на зберігання і т.
ін.).
Дрібних спекулянтів, непрофесійних торговців на біржі називають публікою, інститут
(групу) непрофесійних приватних маклерів за біржовою термінологією – кулісою, а неофіційних біржових посередників, маклерів, які укладають біржові угоди без участі офіційних маклерів, – кулісьє.
3 Організація торговельного процесу в біржовій операційній залі
Процес біржової торгівлі передбачає велику кількість операцій, зміст і порядок виконання яких залежать від багатьох чинників – спеціалізації біржі, її форми, особливостей біржового товару, рівня стандартизації, якості товару, досвіду організації біржових торгів тощо. Ці операції регламентуються Правилами біржово ї торгівлі.
Біржовий процес поєднує п'ять операцій, що виконуються в такій послідовності:
• вивчення попиту і пропозицій товару за межами біржі і вихід брокера на біржу;

• узгодження умов угоди між: брокером-продавцем і брокером-по-купцем, укладання біржової угоди у процесі біржового торгу;
• оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту та розрахунок з біржею;
• розрахунок клієнта з брокером за здійсненою біржовою угодою;
• поставка та одержання товару, розрахунок за нього між: клієнтами брокерів.
Біржові операції виконуються по-різному і в певній послідовності, деякі з них оформляються відповідними документами, що має важливе значення. Від ретельного оформлення документів брокерами та їх клієнтами залежить успіх усієї операції.
Підготовка біржових торгів починається з представлення в інформаційно-довідковий відділ біржі офіційних письмових заяв за встановленою формою на продаж чи купівлю товару. Заяви складаються брокерськими фірмами, конторами, представленими на біржі.
Усі своєчасно подані заяви реєструються і вводяться в банк даних біржі. Подані заяви приймаються біржею тільки в тому випадку, коли вони складені за встановленою формою
і містять усю необхідну інформацію. У разі відсутності в заяві повної необхідної
інформації вона не приймається біржею. Заяви, не представлені в певний строк, до найближчих торгів не допускаються.
Прийом товарів та їх розміщення обумовлюються правилами біржової торгівлі. Члени біржі пропонують свій товар після його безпосереднього огляду брокерами на підприємствах або на підставі представлених зразків чи опису. Товар заноситься в книгу обліку і в карточку брокера "ями" тільки у випадку гарантованої кількості товару на складах біржі, про що робиться відповідна помітка. У Правилах біржової торгівлі також затверджується перелік товарів, які котируються на біржі. При відкритій біржі і обмеженій кількості учасників торгів переважає бартерний обмін.
Організація біржового залу – давно відпрацьована схема і практично однакова для всіх типів бірж світу. Як раніше, так і тепер біржа є перш за все тим місцем, куди учасники ринку звертаються для здійснення тих чи інших комерційних операцій.
Існує дві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні. Периферійні служби здійснюють обслуговування клієнтури на місцях. Центральні служби біржі знаходяться безпосередньо в головній будівлі. Для цих служб спільними є операційна зала, головні офіси брокерських фірм, реєстраційне бюро, інформаційна служба.
Біржові угоди щодо кожного товару відбуваються в окремих операційних залах. Інколи операційна зала поділена на спеціалізовані секції, де укладаються угоди на визначені товари і їх групи. В операційній залі торгівля ведеться, як мінімум, за чотирма секціями.
Такий порядок є характерним для бірж США. Наприклад, на Чиказькій товарній біржі в операційній залі знаходяться чотири секції, торгівля в яких ведеться спотовими і ф'ючерсними контрактами: на сільськогосподарську продукцію, іноземну валюту, облігації і дивіденди по акціях.
Секції операційного залу сплановані так, щоб максимально полегшити учасникам торгівлі техніку укладення угод. На біржах США спеціалізовані секції називаються пітами
("ямами"). Це припіднята восьмикутна платформа із сходинками вниз до рівня
операційної зали. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного.
На європейських біржах місце ведення операцій іноді організовується у формі кільця
(рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі (Лондонська біржа металів).
Біржове кільце – це не повністю замкнута кругова арена з підвищеними кількома рядами
(наприклад, глядацький зал у цирку). Такий принцип побудови біржового кільця дає можливість добре бачити учасників торгу ведучому, своєчасно фіксувати їх реакцію при появі біржового товару, що виставляється на продаж і ціни на нього. На сьогодні в українських бірж поки що немає спеціально побудованих залів для проведення біржових торгів.
В центрі чи збоку кільця або ями є підвищення на якому знаходяться працівники біржі, які реєструють біржові угоди і ціни.
Головні офіси брокерських фірм часто знаходяться не в головній будівлі біржі, а в самостійних будівлях. В цьому випадку в приміщенні біржі у них, як правило, є визначені службові майданчики, які займають співробітники брокерських і комісійних домів.
У біржовому кільці ("ямі") торгівля здійснюється у встановлений час, який називається біржовою сесією, за чітко встановленими правилами. Біржова сесія обмежена часом, її початок і кінець чітко зафіксовані і, як правило, зазначаються дзвінками.
Особливі вимоги пред'являються до біржового операційного залу, у якому проводяться біржові торги. Найбільш важливими можна вважати наступні:
1. Біржовий зал повинен бути досить містким.
2. На більшості бірж світу торгівля ведеться відразу декількома видами товарів. Для укладання угод за кожним з них приділяється окремий зал чи ділянка у великому залі, підлога якого нижче, ніж підлога залу. Тому місце, де укладаються угоди, називається біржовою ямою, підлогою або біржовим кільцем. Воно повинне бути улаштовано таким чином, щоб створити рівні можливості для всіх учасників торгу.
3. У центрі або у краю кільця чи ями є узвишшя, на якому знаходяться службовці біржі, які ведуть біржовий торг і реєструють угоди і ціни.
4. У торговому залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих, хто одержав право торгувати на біржі.
5. Для доведення необхідної інформації до брокерів в операційному залі обладнане спеціальне інформаційне табло.
6. Біржовий зал і кожне біржове місце обладнані технічними засобами, а також комп'ютером з виходом на електронне табло біржі для оперативного зв'язку брокерів із клієнтами і персоналом біржі.
7. Поруч з біржовим залом розміщаються відділи працівників стаціонарного апарата біржі і сховища інформації про торги.
8. У біржовому залі передбачаються робочі м ісця для представників інформаційних агентств, що передають оперативні біржові новини.

Встановлений час біржової сесії – не просто організаційний момент. Він має важливе значення. Для кожного товару на біржі встановлюється свій графік, враховуючи режим роботи інших бірж (національних та іноземних), що торгують даним товаром.
Самі торги на біржах проводяться два рази на день. Всередині сесії часто виділяють періоди по 30-40 хв., між якими існує 5-10 хвилин перерви.
На даний час у світі існує три методи ведення біржових торгів:
• публічний, за яким угоди укладаються шляхом викриків, що іноді дублюються жестами;
• торгівля "шепотінням", використовується тільки в практиці деяких бірж Японії,
Південно-Західної Азії;
• електронно-біржові торги.
В біржовій практиці публічна торгівля заснована на принципах подвійного аукціону.
В торговий зал біржі допускаються тільки уповноважені представники: зареєстровані брокери, службовці біржі, уповноважені відвідувачі, представники преси. Брокери повинні бути зареєстрованими в реєстраційному комітеті біржі членами біржі, які вирішили їх найняти. Реєстрація означатиме право на торгівлю в торгових секціях –
"ямах" і отримання комісійних за укладення угод. Кожному члену тут дозволяється мати двох брокерів у кожній товарній секції.
Всі торги товарами можуть проводитись лише учасниками, зареєстрованими на біржі, які укладають угоди купівлі-продажу товарів від імені клієнтів або за свій власний рахунок на біржі.
Всі ціни на товари встановлюються угодою між брокерами в товарній секції'. Біржа не повинна контролювати або маніпулювати цінами.
За три дні до торгової сесії продавець або покупець дає брокеру замовлення. Брокер перевіряє всю інформацію, подану в замовленні. Він вимагає перевірки фінансового стану клієнта та перевірки товару за стандартами якості. Якщо брокер дає згоду представляти клієнта, то клієнт дає брокерові доручення в письмовій формі на право дії від імені клієнта біржі. Крім того, клієнт переводить на банківський рахунок (в розрахунковій палаті біржі) гарантійний внесок (або "'маржу"), який становить не менше 3% оціненої вартості товару за повною сукупною ціною купівлі або продажу через біржу. Цей відсоток погоджується між клієнтом та брокером. Не пізніше, ніж за день до початку торгів, брокер отримує від клієнта підтвердження {копію платіжного доручення) про перерахунок грошей.
Продавець пропонує розмір ціни і обговорює з брокером мінімальну ціну продажу.
Покупець пропонує ціну за якою він зможе купити товар, а також максимальний її рівень.
Клієнт повинен розробити альтернативні умови контракту.
Процес проведення і завершення торгів у біржовому колі проходить так.
У визначений час торгів гофброкер (маклер), роль якого полягає у сприянні ефективним торгам у товарній секції, розпочинає торги у такій послідовності:
1. Запрошує брокерів підійти у центр;

2. Брокер дає одну копію карточки-замовлення на продаж гофброкеру, який вписує туди наступну інформацію:
• номер торгів (№ 1, № 2 в той день і в даному товарному колі);
• символ товарної секції;
3. Брокер оголошує свою пропозицію продати в такому порядку:
• товар та сорт;
• запропонована ціна за одиницю;
• кількість, місце поставки, дата поставки та інші умови контракту;
4. Брокери, які зацікавлені в даній покупці, можуть задавати питання безпосередньо продавцю;
5. Брокери можуть вигукнути ціну, за якою вони б купили товар, і їх ціна може бути вищою або нижчою від запропонованої;
6. Якщо брокер хоче купити товар за оголошеною ціною, він підіймає витягнуту руку долонею до себе і кричить: "К упую". Гофброкер на подіумі підіймає витягнуту руку долонею до покупця і кричить: "Продано". Покупець підходить до подіума, записує дані про себе і ставить підпис на двох копіях картки-замовлення. З цього моменту контракт між двома брокерами стає юридичним зобов'язанням;
7. Одна копія картки подається оператору для вводу в комп'ютер. Інша залишається у брокера-продавця для обліку "продано". Брокер-покупець повинен зафіксувати цю угоду у своєму записнику (номер контракту, час, товарна яма, брокер-продавець, товар, ціна, кількість);
8. Якщо немає відповіді з боку брокерів в ямі, тоді гофброкер запитує: "Чи є пропозиція купити?" і фіксує на картці найвищу запропоновану ціну. У брокера-продавця є час обдумати пропозиції; якщо він не зацікавлений, то дає знати гофброкеру, який закриває торги щодо даного контракту і запрошує наступного продавця; час для кожного брокера контролюється гофброкером (3-6 хвилин);
9. Кожні 25 хвилин звучить гонг. Угода, яка перебуває в процесі укладення, повинна відбутися. Потім оголошується перерва (5 хвилин) (торги, як правило, йдуть з 11 до 13 години).
Підтвердження контрактів відбувається в розрахунковій палаті (з 14 до 17 години).
Розрахункова палата та брокери повинні підтвердити торги, які провели в "ямах". Брокер- продавець та брокер-покупець за допомогою службовця розрахункової (клірингової) палати остаточно погоджуються з даним повним контрактом. Контракт підписується брокерами, скріплюється печатками і реєструється на біржі.
Досить часто бувають випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі
інформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами. При цьому брокер, запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалі зникає з торгів. Тому є випадки коли встановлюються більш жорсткі правила зняття товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торгівельній залі після закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться торги на наступний день.
Але якщо продавець товару не з'явився протягом кількох торгів і товар не п роданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучається з інформаційного каналу. Кожна біржа має свої правила торгів.
4 Особливості біржової мови жестів та жаргону
У процесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них сформувалась також особлива мова – біржова мова жестів.
Біржові жести – це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці.
Суть їх полягає в змінені положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб у такий спосіб позначити вид, ціну та кількість товару, призначеного для купівлі- продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, загальновживані.
Перш за все, на біржі неможливо обійтись без цифр, адже необхідно назвати ціну і кількість товару. Будь-яку цифру можна показати за допомогою п'яти пальців (рис. 6).
нуль
один
два
три
чотири
п'ять
шість
сім
вісім
девять
десять
Рис. 6 - . Показ цифр за допомогою пальців
Цифри від одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, а від шести до дев'яти – витягнутих горизонтально, десятки – торканням пальців лоба, а сотні – торканням лоба кулаком.
Як уже відмічалось, біржова торгівля відбувається у формі публічних торгів за принципом: останній, хто позитивно відповідає на пропозицію, вважається стороною угоди. Маклер виголошує пропозицію відповідно до списку номера брокерської контори, що внесла заявку. В цей час брокер, чию пропозицію було виголошено, піднімає вверх праву руку. Якщо він цього не зробить, товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за неявку на торги".

Потім маклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним суму. Відповідно брокер в цей час повинен або знижувати ціну (якщо він покупець), або піднімати (якщо він продавець). Для цього брокер-покупець повинен піднімати вверх ліву руку і, повернувши до себе долоню, показати свою ціну. Брокер-продавець піднімає праву руку, долонею від себе і показує пальцями свою ціну. Після кожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення нової запропонованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди. У цьому випадку він знову піднімає ліву руку відкрито, направленою до себе долонею, і голосно, щоб було чути маклеру, називає номер своєї брокерської контори.
Часто на біржах під час торгів брокери в основному викрикують свою інформацію.
Наприклад, якщо маклер прочитав позицію, представлену брокером, а на неї ніхто не відреагував, тоді брокер може знизити ціну. Для цього він викрикує, наприклад, "знижую на 200". Якщо знову немає бажаючих, тоді брокер-продавець робить маклеру знак знизити ціну ще раз (рис. 7а).
Якщо ціна зафіксована, тоді брокер показує зігнутою в лікті горизонтально розміщеною рукою долонею вниз (рис. 7б). Брокер також може підняти ціну. Це робиться підняттям великого пальця вверх (рис. 7в). а) знизити ціну б) ціна зафіксована в) підвищити ціну
Рис. 7 - Мова жестів
Крім жестів на біржі є і спеціальній жаргон, використовуючи який одним словом можна описати доволі складний стан ринку, угоди, охарактеризувати брокерів, дилерів, джобберів, трейдерів.
Особливе місце в біржовому жаргоні відводиться термінам, які характеризують рух цін, стан попиту і пропозиції на біржі. В роботі бірж процес встановлення ціни – один із найважливіших. Він потребує оперативної реакції і підбору слів, висловів, жестів.
Використовувати жаргонні слова і вислови досить зручно, хоча б тому, що економиться час для вираження своїх думок і дій на біржі.
У світовій практиці біржової торгівлі використовують наступні жаргонізми:
• Бовтанка – безперервні однотипні операції купівлі-продажу цінностей, що здійснюються спекулянтами, які суттєво не впливають на кон'юнктуру ринку, що склалася; незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткові суми комісійних шляхом прискореної купівлі-продажу цінних паперів за вказівкою клієнта.
• Брокер на узбіччі – член старої Нью-Йоркської напівофіційної фондової біржі, яка тепер носить назву Американська фондова біржа.
• В сторону – в США будь-яка ціна угоди або котирування, що не відповідає поточному рівню цін на ринку.

• Бик – біржовий спекулянт, що грає на підвищенні.
• В ящику – повідомлення дилера клієнту про одержання від контрагента телеграфного повідомлення про те, що фактична поставка цінних паперів за попередньою угодою виконана.
• Повітряна яма – нестійка ситуація, пов'язана із "раптовим" або "надзвичайним" падінням курсу фондових цінностей, що виходять за межі допустимого відхилення, передбаченого структурою певного портфеля.
Скульптура, що зображує бій бика й ведмедя, перебуває в Нью-Йорку перед будинком біржі
Процес біржової торгівлі передбачає певну кількість операцій, зміст і порядок виконання яких залежить від багатьох чинників – спеціалізованої біржі, її форми, особливостей біржового товару, рівня стандартизації, якості товару, досвіду організації біржових торгів.
Усі операції щодо організації і проведення біржових торгів регламентуються правилами біржової торгівлі, які розробляються кожною біржею.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал