Конспект лекцій Луцьк 2014 2



Pdf просмотр
Сторінка8/8
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
передбачає оцінювання результатів НТП з погляду їхнього впливу на соціальне середовище.
Інноваційна політика соціальної орієнтації в жодній країні не була пріоритетною. Проте її окремі компоненти знаходили своє застосування в деяких країнах. Так, у США в 60-70-х рр. військові технології частково застосовувались у цивільних галузях.
Інноваційна політика структурних змін ставить за мету вирішення соціально-економічних проблем суспільства, постійну оптимізацію галузевої структури економіки за рахунок застосування високих технологій.
Широке застосування така політика знайшла в Японії. В умовах цієї
інноваційної політики, щоб отримати субсидії, науковець повинен обґрунтувати значущість інноваційної ідеї, стисло викласти її суть у письмовій формі, розрахувати кошторисну вартість дослідних робіт, їхню віддачу під час практичної реалізації, визначити перелік необхідного наукового обладнання й послуг технічного персоналу. Розмір субсидій визначається обсягом витрат, необхідних для виконання інноваційного проекту. Інноваційні витрати поділяються на дві частини.
Перша частина включає в себе прямі витрати, а саме: заробітну плату вчених та спеціалістів, у тому числі й залучених ззовні, витрати на придбання обладнання, матеріалів, на обчислювальну техніку, транспорт, публікації.
До другої частини витрат належать непрямі витрати, або накладні витрати, величина яких визначається в певному відсотковому відношенні до прямих витрат.
У західних країнах існують також так звані інституціональні дослідницькі субсидії, які спрямовуються в пряме розпорядження

112 адміністрації вищих навчальних закладів та наукових установ. За допомогою
інституціональних субсидій стимулюють виконання цільових інноваційних проектів у найбільш важливих, як правило, міждисциплінарних галузях науки й техніки. Застосування тих чи інших видів субсидій залежить від характеру інноваційних проектів, що підлягають виконанню.
У західних країнах формування інноваційної політики, як правило, здійснюється за такими напрямами: пряме державне стимулювання розвитку науки й техніки; непряме державне стимулювання НДЕКР та освоєння їх результатів; формування інфраструктури й забезпечення досліджень і розробок; стратегія підготовки й перепідготовки кадрів.

Питання для самоперевірки і контролю
1. Охарактеризуйте наступальні стратегії розвитку підприємств (фірм).
2. Назвіть причини, що негативно впливають на рівень продуктивності досліджень на великих підприємствах (фірмах).
3. Визначте призначення внутрішніх та зовнішніх венчурних груп.
4. Назвіть основні принципи управління інноваційними процесами на зарубіжних підприємствах (фірмах).
5. Охарактеризуйте організацію наукових досліджень і нововведень на великих підприємствах (фірмах).
6. Які переваги мають дрібні підприємства (фірми) порівняно з великими під час здійснення інноваційних процесів?
7. Охарактеризуйте оборонські стратегії розвитку підприємств (фірм).
8. Назвіть основні напрями діяльності дрібних підприємств (фірм) у галузі
інновацій.
9. Розкрийте сутність основних варіантів інноваційної політики, що здійснюється в зарубіжних країнах.


113
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА
1.
Амосов А. Повышение производительности общественного труда //
Экономист. – 2000. – №1. – С. 53-59.
2.
Бугуцький О., Михайлов С. Ефективне використання праці – основа підвищення продуктивних сил суспільства // Україна: аспекти праці. –
2000. – №3. – С. 3-9.
3.
Германов О.Е. Производительность: экономическое содержание и проблемы измерения / Рос. гос. ун-т . – М.: наука, 1996.
4.
Головина О.Д. Производительность, эффективность и продуктивность труда // Изв. Акад. труда и занятости. – 1998. – №2. – С. 34-41.
5.
Емерсон Г. Двенадцать принципов производительности: Сб. нормат. док. с коментар. / Пер. с англ. Ф.Р. Окуневой, А.П. Сизова. – М.: Бізнес-
Информ, 1997.
6.
Єременко В.О. Підвищення продуктивності: теорія, світовий досвід, шлях України. – Краматорськ: Видавництво Центру продуктивності
Міністерства праці та соціальної політики України, 2000.
7.
Калина А.В. Економіка праці. – К.: МАУП, 2004.
8.
Калина А.В., Калініна С.П., Лук’яненко Л.П. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2005.
9.
Калина А.В., Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування. – К.: МАУП, 2005.
10. Кардашевский В., Бондаренко А. Повышение производительности:
Еевропейский поход // Вопр. экономики. – 2000. - №11. – с. 35-40.
11. Колот А.М. Мотивація персоналу. – К.: КНЕУ, 2003.
12. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. / Укл. А.О. Ласкавий. – К.:
КНЕУ, 2004.
13. Продуктивність праці у підприємницькій діяльності: Інструкт. матеріал /
Ю.Ю. Куценко, Ф.М. Коломієць, О.П. Куценко та ін. – К.: Віпол, 1996.
14. Растимешин В., Куприянова Т. Управление производительностю6 путь к росту // Человек и труд. – 1996. – №8. – С. 70-73.
15. Сидоров В.А. Трансформация производительности труда на этапе рыночных преобразований/ М-во образования Рос. Федерации, Кубан.
Гос. Ун-т. – Краснодар: КубГу, 1999.
16. Семенов А., Кузнєцов С. Факторы производительности труда //
Экономист. – 1998. – №4. – С. 46-55.
17. Синк Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. – М.: Прогрес, 1989.
18. Сологуб О.П. Продуктивність економіки: регіональні аспекти / НАН
України. Рада з вивч. продукт. сил України. – К.: Т-во “Знання”. – 1999.
19. Шевченко А.Ф. Ефективність праці та фактори її підвищення при переході до ринкової економіки. – Кам’янець-Шахтинськ: Станиця, 1994.

114
Н
авчальне видання


Черчик Лариса Миколаївна



МЕНЕДЖМЕНТ ПРОДУКТИВНОСТІ


Конспект лекцій

Друкується в авторській редакції







Підп. до друку __.__. 2014 р. Формат А4. Папір офс.
Гарн. Таймс. Ум.друк.арк.__ Обл.вид.арк.
Тираж 50 прим. Зам.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал