Конспект лекцій для студентів напряму підготовки «професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні»



Сторінка3/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.83 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5

SE = A + M + O,

де: SE – управлінський успіх і ефективність (success and effectiveness);


A – здібності (ability) до систематичного інтегрування теорії і практики - кваліфікація;


M – мотивація (motivation) менеджера до службової кар’єри – прагнення;

О – можливості (oportunity) реалізовувати свої задуми – успіх.


Менеджерів можна умовно поділити на ефективних (продуктивних) і успішних (везіння). Перші роблять речі вірно, другі намагаються досягти успіху будь-яким шляхом. Тому, кожному керівнику необхідно навчитись розділяти для себе успішних і ефективних менеджерів і віддавати превагу останнім.

Для того, щоб зрозуміти цей закон, треба поділити аркуш паперу на чотири частини і скласти відповідну матрицю.

По горизонталі умовно відкладається предмет роботи (Що?); по вертикалі – метод роботи (Як?), тобто, як ми це робимо.

Квадрант 1 – помилкові речі (ідеї, угоди), які до того ж невірно виконувались. Це ділянка неграмотних, неосвічених авантюристів.

Квадрант 2 - невірні речі робляться вірним методом. Це математики – неважливо, що робити аби тільки вірно. Таким людям можна доручити тільки корисну роботу і не дозволяти вибирати роботу самим.

Квадрант 3 - вірні речі робляться помилково. Це комерсанти – в них прекрасний нюх на вигідні справи, але нерідко є непрофесіоналізм реалізації. Їм на допомогу треба дати математиків.

Квадрант 4 - вірні речі робляться вірно. Це менеджери – яким завжди сприяє успіх.

Математики

Менеджери

Неосвічені авантюристи


Комерсанти

Метод


Вірно

Як ?

Невірні речі

Вірні речі

Що ?

Невірно

2

4



1

3


Матриця закону менеджменту
Продуктивні менеджери: досягають встановлених цілей грамотно, працюючи з персоналом; використовують комунікації і примушують кадри працювати з інтересом.

Успішні менеджери: кадри використовують, витискують і потім викидають; головне – «напружитись і виконати»; відсутня глибина.


ТЕМА 4 – ПІДПРИЄМНИЦТВО, ЯК ВИД ГОСПОДАРЮВАННЯ


  1. Поняття та суть підприємництва

  2. Підприємницька діяльність в Україні

  3. Суб’єкти підприємницької діяльності

  4. Державне регулювання підприємництва

  5. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Ліцензування та патентування


1. ПОНЯТТЯ ТА СУТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво – це особливий вид господарської діяльності, тип господарської поведінки, для якого характерним є:

- свобода та самостійність рішень його суб'єктів (вільний вибір виду діяльності, партнерів, вільне розпорядження прибутком);

- особиста економічна зацікавленість та відповідальність (підприємець діє заради збільшення власних доходів, несе відповідальність по зобов'язаннях та відшкодовує збитки);

- інноваційний характер діяльності (новаторство, творчість. створення нового товару, послуги. застосування нової технології, організації ділового процесу);

- наявність фактора ризику (можливість втрати ресурсів чи неодержання доходів).

Основою підприємницької діяльності є власність підприємця.

Суб'єктами підприємництва є підприємці – фізичні або юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність та є власниками справи (підприємства).

Зміст підприємницької діяльності розкривається через функції підприємництва, до яких відносяться:

Інноваційна (творча) – генерування та реалізація нової комерційної ідеї.

Ресурсна – мобілізація матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів.

Організаційна – реєстрація підприємства, організація виробництва, збуту, реклами тощо.

Стимулююча (мотиваційна) – формування мотиваційного механізму ефективної та корисної праці

Підприємницька діяльність може здійснюватись за класичною чи інноваційною моделлю.



Класична модель орієнтована на максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємництва.

Інноваційна модель передбачає активне впровадження інноваційних рішень і пошук джерел відповідних ресурсів.
2. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

Згідно із Конституцією України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Основні засади господарювання в Україні визначаються Господарським Кодексом.

Загальними принципами господарювання в Україні є:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмежене державне регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Комерційна господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Господарським Кодексом визначені принципи підприємницької діяльності в Україні. Підприємництво здійснюється на основі:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільного найму підприємцем працівників;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Разом з тим, в окремих випадках, що прямо передбачені законом, особа може бути обмежена у свободі підприємницької діяльності, наприклад, за суб'єктним складом (для посадових осіб органів державної влади), або ж характером підприємницької діяльності (встановлення монополії). Зокрема, встановлено законом перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, недержавне підприємництво в яких забороняється.

Законодавство визначає порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм.

Необхідною умовою для офіційного, легітимного здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал