Конспект лекцій для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 03060104




Сторінка19/19
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Положення про модульно-рейтингову технологію навчання.
Загальні поняття
Впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів
інноваційних педагогічних технологій є одним із основних напрямків удосконалення системи вищої освіти. Сучасна дидактика повинна максимально сприяти формуванню творчої особистості майбутнього фахівця в різних галузях народного господарства, стимулюванню його пізнавальної діяльності, підвищенню творчої активності на всіх етапах процесу отримання знань. Однією із перспективних педагогічних ідей у цьому напрямі є модульно-рейтингова технологія, яка може стати дидактичною оболонкою різних форм та методів навчально-творчої діяльності.
Метою впровадження модульно-рейтингової технології в навчальний процес є стимулювання систематичної навчальної діяльності студентів, виявлення й розвиток їх творчих здібностей, розширення рамок
індивідуалізації та диференціації навчання, підвищення активності пізнавального процесу на основі реалізації суб'єкт-суб'єктних взаємостосунків між викладачем і студентами.
Реалізація цієї розробки у вищих навчальних закладах України дає можливість внести прогресивні зрушення у сферу викладання й вивчення різних навчальних дисциплін, сприятиме всебічній
інтеграції національної вищої освіти в європейську; дасть можливість впровадити новаторські ініціативи в галузі педагогіки на рівні кращих світових стандартів.
Модульно-рейтингова технологія (MPT) представляє собою комбі- новану систему умов навчально-творчої діяльності (НТД) студентів, серед яких виокремлюються:

216 1) структурований поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки (модулі);
2) технологічна послідовність вивчення дисципліни;
3) система мотиваційних стимулів, елементів планування, організації та контролю за навчально-творчою діяльністю студентів.
За МРТ максимально індивідуалізується навчальна діяльність у різних аспектах, розширюються рамки самостійної роботи студентів, вводяться елементи змагання в навчальний процес, суттєво змінити характер взаємодії між викладачем та студентом і на цій основі
інтенсифікувати навчальний процес.
Навчальний модуль – це логічно завершена частина навчального курсу дисципліни, яка має відповідне дидактичне забезпечення та методичні рекомендації для самостійної індивідуальної навчально- творчої діяльності студентів і завершується контрольною акцією
(модульним контролем).
Модульний контроль – це контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу тематичних модулів за програмою дисципліни.
Рейтинг – це інтегральне кількісне оцінювання навчально-творчої діяльності студентів (активність і рівень знань, виконання лабораторно- практичних робіт, якість самостійної аудиторної та позааудиторної роботи, участь в олімпіадах, науковій роботі кафедри тощо), яка визначається відповідною кількістю балів. Загальний рейтинг кожного студента визначає його місце в рейтингу успішності і є стимулом до активізації пізнавальної діяльності.
Загальний процес управління навчально-творчою діяльністю (НТД) студентів організується за допомогою створення модульних програм.
Мотиваційний механізм творчої й ритмічної роботи студентської аудиторії ґрунтується на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонуканні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалізації принципів змагання, самовираження,
індивідуалізації, можливості самостійно планувати індивідуальну стратегію навчання.
З кожної дисципліни розробляються базові та елективні модулі.
Базовий модуль містить мінімально необхідну навчальну інформацію
(обов'язкову для всіх студентів). Елективний модуль визначає елементи
НТД студентів за варіативним принципом (можливість індивідуального вибору навчальної інформації з метою підвищення власного рейтингу).
Організація модульно-рейтингового навчання.
Концепція
модульно-рейтингового
навчання
не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Упродовж вивчення певної дисципліни студенти складають модульну контрольну

217 роботу (модуль). Кількість модульних контрольних робіт визначається у відповідності з кількістю навчальних модулів, що передбачається модульно-рейтинговою програмою. Підсумкова оцінка визначається загальним рейтингом за результатами НТД студентів упродовж усього семестру.
Процес оволодіння змістом дисципліни за МРТ передбачає комплекс контрольних заходів у системі вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та позатермінового контролю знань. Одним із основних методів зворотного зв'язку в навчальному процесі є ігровий метод
контролю з використанням нетрадиційних ігрових форм: дидактичних і ділових ігор; рольового моделювання виробничих ситуацій; складання та розв’язання тематичних кросвордів; проведення семінарів в активній формі; дебатних турнірів; комплексного тестування за рівнями знань тощо. Реалізація цієї системи поточного контролю сприяє більш ефективному налагодженню міжтематичних і міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців. Основні вимоги щодо організації модульного й семестрового контролю сформовані за такими принципами.
Методика рейтингового оцінювання.
1. Об'єктами контролю при рейтинговій системі оцінювання доцільно вважати: а) позааудиторну навчально-творчу діяльність студентів
(виконання курсових робіт, складання кросвордів, написання рефератів тощо); б) роботу студентів на семінарських і практичних заняттях; б) виконання модульних контрольних робіт, складання заліку або іспиту.
2. Об'єкти контролю визначаються кафедрою на основі моделі засвоєння бази знань із певної дисципліни.
3. Перелік об'єктів контролю, його періодичність, методи, форми, методика контролю та критерії оцінювання успішності навчання визначаються в модульно-рейтинговій програмі дисципліни.
4. До критеріїв оцінювання об'єктів контролю відносять активність та
ініціативність самостійної позааудиторної роботи студентів; міцність знань програмного матеріалу; високий рівень умінь та навичок розв'язувати типові задачі та виробничі ситуації; відсутність помилкових дій, правильність та якість відповідей при поточному, модульному й семестровому контролі.
5. Для кожного об'єкту контролю кафедра встановлює ранжовану кількість балів, яка характеризує рівень якості засвоєння навчального матеріалу.

218 6. Найбільша сума балів, яку може набрати студент за семестр, визначається сумою максимально можливих балів за кожне завдання, яке
є об'єктом контролю упродовж семестру.
7. Рейтингова оцінка навчально-творчої діяльності студента (М) за окремим модулем визначається за формулою:
М=Мо+К1+К2+…+Кn+ДБ де Мо - початкова оцінка (ваговий коефіцієнт) модуля в балах рейтингу (залежить від змісту і значимості навчального матеріалу у практичній діяльності майбутніх фахівців);
К1... Кn - бальні коефіцієнти, що враховують аудиторну роботу студентів;
ДБ - додаткові бали рейтингу, які студенти можуть отримати, виконуючи самостійно окремі види навчально-творчої діяльності (участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах, написання та захист курсових проектів тощо).
Індивідуальні прояви творчої активності студентів адресно оцінюються викладачем, а її рівень визначається кількістю та змістом актів позитивної активності (участь у вікторинах, складання кросвордів, надання обґрунтованих пропозицій із удосконалення навчального процесу тощо). При цьому визначається індивідуальний коефіцієнт творчої активності студента (КТА) як відношення загальної кількості його індивідуальних актів творчої активності (ATA) до найвищого (ATA) у групі.
КТА=ТА факт./ ТА макс.,
де ТА факт. - фактична творча активність студента (визначається кількістю і змістом актів навчально-творчої діяльності);
ТА макс. - творча активність студента за максимальними критеріями
(найвищий рівень творчої активності учнів в академічній групі).
8. Для самооцінювання знань на кожному етапі вивчення дисципліни студенти мають можливість планувати свою індивідуальну стратегію навчання (залежно від попереднього рівня знань, можливостей щодо темпу засвоєння матеріалу, індивідуальних цілей навчання тощо).
Модульний контроль.
1. Контрольні заходи мають забезпечити вимірювання та оцінку рівня засвоєння студентами програмного матеріалу у процесі навчання за певними модульними блоками й змістом дисципліни в цілому.
2. Об'єктами оцінювання успішності навчання можуть бути як діяльність студента під час практичних і семінарських занять, ін- дивідуальної та самостійної роботи, так і результати цієї діяльності за певні періоди (тиждень, місяць, семестр, рік тощо).

219 3. Розробка об'єктів модульного контролю (контрольних завдань) передбачає визначення їх переліку, форм і змісту. Після визначення форми контрольних завдань розробляється їх зміст.
4. Систему оцінювання об'єктів контролю та шкалу оцінок контрольних завдань, тестів і таке інше розробляє ведучий курсу.
5. Розробка об'єктів контролю має завершитися виданням необхідного методичного забезпечення, а також технологічної картки- пам'ятки, з якої кожен студент має можливість дізнатися про особливості
МРТ і сформувати індивідуальну стратегію навчання.
6. Після апробації МРТ важливо оптимізувати її окремі параметри для вдосконалення моделі рейтинг-контролю. Робота із удосконалення
МРТ має бути спрямована на поліпшення технологічного процесу навчання, підвищення рівня автоматизації обчислювальних робіт і забезпечення організаційно-методичними засобами, а також проведення соціологічних досліджень, пропаганди та роз'яснювальної роботи із впровадження педагогічної технології.
7. Об'єкти контролю, його періодичність, методи та критерії оцінювання успішності навчання визначаються в модульно-рейтинговій програмі дисципліни.
8. Система оцінювання успішності НТД студентів має виконувати навчальну, виховну, розвиваючу, профілактично-попереджувальну та управлінську функції, що можливо лише за умов систематичності, регулярності і неперервності модульного контролю.
9. Рейтингова система передбачає оцінювання в балах результатів, яких студент досяг на кожному етапі поточного, проміжного або підсумкового контролю. Підсумовуючи всі набрані бали, складається
індивідуальний рейтинг студента. Мета студента – набрати максимальну кількість балів за певний період вивчення дисципліни.
10. Модульний контроль проводиться упродовж семестру за графіком технологічної картки-пам'ятки, затвердженої завідувачем кафедри.
11. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Він містить три рівні складності запитань:

- програма-мінімум (оцінювання знань на рівні впізнавання та відтворення матеріалу дисципліни у формі тестування);

- стандартна програма (оцінювання репродуктивного та дійового рівня знань на основі програмних запитань);

- творча програма (оцінювання творчого рівня знань на основі рішення ситуаційних практичних завдань в умовах невизначеності).

220
Кожен рівень складності має відповідний ваговий коефіцієнт у балах рейтингу.
Перехід до вищого рівня складності здійснюється ступенево
(складання студентом на „відмінно” завдання нижчого рівня складності).
12. Контрольні завдання з конкретного модуля повинні мати однакову складність, їх слід уніфікувати для конкретного напряму базового рівня підготовки.
13. Викладачі, які працюють за МРТ, визначають базу знань із дисципліни, яка має бути засвоєна у відповідності до змісту курсу, який вивчається.
14. Перелік основних елементів бази знань та рівнів їх засвоєння складає модель засвоєння бази знань дисципліни.
15. Тривалість проведення модульного контролю становить дві академічні години.
16. Критерії оцінювання контрольних завдань доводяться до відома студентів на початку семестру та перед проведенням модульного контролю.
17. Модульний контроль проводиться в письмовій або у письмово- усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий і проводиться шляхом виконання контрольних завдань для перевірки засвоєння фактичного матеріалу відповідних модулів і розв'язування практичних завдань.
18. Модульний контроль проводить лектор із даної навчальної дисципліни (можливо, за допомогою викладачів, які ведуть лабораторно- практичні заняття).
19. Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом
індивідуально у відведений термін за розкладом.
20. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися
інформацією з
іншими студентами або використовувати матеріали конспекту чи навчальних посібників.
21. Присутні викладачі зобов'язані контролювати самостійність виконання студентом
індивідуального завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу. Якщо викладач виявить порушення встановленого порядку зі сторони студента, то останній усувається від проведення контролю, а його результат оцінюється нулем балів.
22. Перескладання модуля відбувається відповідно з графіком
індивідуального відпрацювання практичних занять, затвердженим ведучим курсу.

221 23. Студент, який не згоден із отриманою за результатами мо- дульного контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпосередньо після оголошення оцінки. В цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, до складу якої входить лектор із даної навчальної дисципліни, завідувач кафедри або призначений ним викладач. Комісія зобов'язана розглянути апеляцію в присутності студента. Результат розгляду апеляції фіксується на тексті виконаного контрольного завдання
і підтверджується підписами членів комісії.
24. Ведучий курсу виставляє модульні оцінки в журналі обліку поточної успішності студентів та у відомості модульного контролю.
Після обробки остаточних результатів виконується наочне графічне відображення рейтингу студентів у формі діаграм, що представлено на стендовому матеріалі.
Кредитно-модульна технологія навчання.
Кредитно-модульна технологія навчання (КМТН) запроваджується з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу; організації найбільш раціонального і ефективного засвоєння знань, умінь та навичок з максимальним використанням
індивідуальних,
індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці через вільний вибір навчальних дисциплін для самостійного вивчення, створення найбільш сприятливих умов для якомога повнішого засвоєння студентами навчального матеріалу, організації модульного контролю і перетворення його у дійовий механізм управлінського процесу.
Кредитно-модульна технологія – це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць – залікових кредитів.
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних (залікових) модулів, або блоку кредитних модулів. Специфічний термін „кредит” в англійському оригіналі близький до поняття „довіра”. У свідомості ж слов'ян слово
„кредит” тісно пов'язане з фінансовою сферою. Тому європейські навчальні кредити у нас неправильно трансформувалися в „залікові одиниці”. В університетах Європи, навпаки, атестація студентів за на- вчальною дисципліною визначена у вигляді закінчених предметних курсів – „кредитних модулів”. Якраз ці модулі і дають можливість врахувати прослуханий в іншому вищому навчальному закладі навчальний матеріал, що вирішує проблему мобільності. Система кредитних модулів також дає можливість налагодити систему дистанційного навчання.

222
Заліковий (кредитний) модуль – це програмно-змістовна одиниця завершеного циклу навчання (розділ дисципліни), яка характеризується дидактичною адаптованістю цілей, форм, методів та засобів навчання і закінчується контрольною акцією – модульним контролем. Його основними ознаками є:
1) самостійність, яка визначається програмним, інформаційним та дидактичним блоком;
2) адаптованість елементів знань до суб'єктів навчання;
3) спроможність їх засвоєння за виділений проміжок часу.
Студент, ознайомлюючись із заліковим (кредитним) модулем, повинен мати можливість отримати інформацію про цілі навчання і змістовну складову дисципліни; визначити індивідуальні (найбільш прийнятні) форми і методи оволодіння змістом навчального курсу; самостійно планувати особисту стратегію навчання; проводити самоконтроль рівня сформованості знань, умінь та навичок. Отже, заліковий модуль повинен стати елементом програмного управління самоосвітою студента, системою навчально-методичного та
індивідуально-психологічного забезпечення якості освіти.
Кредитно-модульна технологія навчання є основним дидактичним засобом Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Ця система створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їх академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так й іноземними навчальними закладами.
Система ЕСТS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі.
ЕСТS базується на тому принципі, що студент за навчальний рік повинен отримати 60 кредитів. Кредити в даній системі можна отримати лише при успішному виконанні роботи, передбаченої навчальним планом. Робоче навантаження студента в системі ЕСТS складається з відвідування лекцій, семінарів, самостійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, складанні іспитів тощо. Система ЕСТS ґрунтується на трьох ос- новних елементах:
• інформації про навчальні програми та досягнення студентів,
• яка викладена в інформаційному пакеті;
• взаємній угоді між навчальним закладом та студентом;
• рейтинговому оцінюванні за заліковими кредитами.
Інформаційний пакет містить загальну інформацію про університет та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває

223 випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти відповідно ЕСТS-оцінкам.
Угода про навчання – це документ, який укладають студент та вищий навчальний заклад з визначення прав та обов'язків сторін при навчанні за кредитно-модульною системою. Угоду про навчання також можуть укладати між собою заклади освіти (партнери) у разі здійснення частини навчання тим чи іншим студентом в іншому навчальному закладі. У такій
Угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати в закладі- партнері, права та обов'язки цих закладів.
ЕСТS передбачає введення системи обліку навчального наван- таження, зрозумілого для всіх європейських країн. Кредити ЕСТS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або якоїсь його частини (блоку). Кредити враховують усі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практика тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. Складовою системи ЕСТS є не тільки кредити, а й уніфікована шкала оцінювання знань студентів.
Слід зауважити, що університети Європи мають досить різноманітні схеми кредитних систем. В Україні склалася подібна ситуація. Багато навчальних закладів мають власні системи оцінювання досягнень студентів, однак усі вони не мають прив'язки до EСТS. Це стосується, насамперед, часу, відведеного на один кредит.
Наприклад, у США він не містить самостійну роботу студента (якщо у США 1 кредит охоплює
30 ауд. год., то згідно з EСТS він дорівнює близько 60 год. із урахуванням самостійної роботи).
Таким чином, середня тривалість навчального курсу у США становить 3-4 кредити, а в Європі 6-8. Існує також відмінність у системі контролю успішності студента.
Розробка рейтингової шкали оцінки, адаптованої до системи „ECTS”.
Одним із найважливіших завдань проблеми стандартизації освітніх систем на етапі входження України до Болонського процесу є уніфікація моделей контролю якості навчання. Необхідно знайти відповідність між традиційною чотирибальною оцінкою та рейтинговою шкалою за кредитно-модульною системою (KMC) навчання відповідно до вимог
Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

224
Тому першим кроком на етапі впровадження ECTS повинна стати розробка шкали переведення національних оцінок на оцінки ECTS.
Болонська концепція передбачає оцінювання будь-якої дисципліни за
100-бальною рейтинговою шкалою, яка дає можливість диференційовано оцінити усі змістовні модулі за 7 рівнями знань (А, В, С, Д, Е, FX, F).
Однак, такий підхід має суттєві недоліки – не враховуються особливості структури та змісту того чи іншого курсу, збільшуються трудовитрати викладача на процес контролю, унеможливлюється принцип диферен- ціації оцінки. Крім того, в такому випадку складно врахувати поточні зміни у викладанні дисципліни (проведення наукових семінарів, скорочення термінів навчання тощо).
Виходячи з цього, пропонується інтеграційний підхід: дисципліна оцінюється за двома шкалами: традиційною рейтинговою шкалою та 100- бальною шкалою за вимогами Болонської системи. За модульно- рейтинговою технологією бали рейтингу за кожним видом діяльності студента відповідно певного рівня якості визначаються трудомісткістю виконання завдання.
Отже, технологія розробки адаптованої рейтингової шкали повинна містити такі етапи:
1. визначення змісту дисципліни;
2. визначення видів навчально-творчої діяльності студента;
3. визначення мінімальних трудовитрат за кожним елементом навчально творчої діяльності;
4. визначення базового критерію оцінки трудовитрат за кожним елементом навчально-творчої діяльності;
5. розробка шкали рейтингової оцінки трудовитрат за кожним видом навчально-творчої діяльності;
6. розробка шкали рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів за дисципліною;
7. розробка плану індивідуальної стратегії студентів.
Використання двох шкал та уніфікація рейтингової оцінки має такі переваги:
- студент у будь-який час має можливість більш диференційовано бачити свій рейтинг у параді успішності;
- викладач має можливість більш диференційовано оцінити рівень засвоєння студентами дисципліни або її частини – модуля за диференційованим рейтингом;
- деканат у підсумку має можливість порівнювати успішність студентів за окремими дисциплінами, враховуючи однакову для кожної дисципліни 100-бальну критеріальну оцінку;

225
- навчальний заклад має можливість встановлювати кумулятивний рейтинг студента, за яким оцінюється його рівень фахової та професійної підготовки.

Література (основна):

1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:
„Шкільний світ”, 2001. – 16с.
2. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) – К.:
Райдуга, 1994. – 61с.
3. Закон про вищу освіту // Освіта. – 20-27 лютого 2002р.
4. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. –
К.: Райдуга, 1994.
5. Концепція педагогічної освіти. Схвалено колегією Міністерства освіти
України 23 грудня 1998 року. Протокол № 17/1 – Б /Інформаційний збірник МО України. – 1999. - №8. – с. 8-23.
6. Про затвердження положення про освітньо-кваліфікаційні рівні
(ступеневу освіту): Пост. каб. Мін. України від 20 серпня 1998. - № 65.
7. Положення про держаний вищий заклад освіти. Постанова КМ
України від 05.09.1996 р. № 1074 // Інформаційний збірник
Міністерства освіти та науки України. – 1994. - № 7. – С. 3-12.
8. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. - № 6. – С.
18-25.
9. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 49.
10. Алексєєнко Т.А. Управління якістю підготовки фахівців в університеті в контексті Болонського процесу // Педагогічний процес: теорія і практика. Зб. наук. праць. Вип..1, 2004. – С. 7-18.
11. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.:
Педагогика, 1989.
12. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. – К.:
Вересень, 1996. – 129с.
13. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384с.
14. Вербицкий А., Бакшаева Н. Развитие мотивации в контекстном обучении // Аlma mater. – 1996. - № 1-2. – С. 47-50.
15. Вергасов В.М. Ативизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. – К.: Высшая школа, 1985.

226 16. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика: методология, теория и практика. – К.: Вища шк., 1986. – 200с.
17. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методичні поради молодим науковцям. – К., 1995.
18. Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований. –
Харьков: Вища школа, 1983. – 346с.
19. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Академвидав. 2004. – 334с.
20. Євтух М.Б. Методологічні засади розбудови особистісно-орієнтованої навчальної діяльності у вищій школі // Філософія освіти XXI століття:
Проблеми і перспективи. Зб.наук. пр. – К.: Знання, 2000. – с. 42-50.
21. Згуровський М.З. Болонський процес:шляхом європейської інтеграції/
Дзеркало тижня. – 2003. - № 40. – 18 жовтня.
22. Зязюн І.А. Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти:
Наук.-метод. зб.: / Ін-т педагогіки та психології проф. освіти АПН
України. – К.: ІСДО, 1994. – 384с.
23. Костельна Л.І. Діяльність педагога у процесі організації модульного навчання // Вісник ЖДУ. – Житомир. 2000. – Вип. 6. – С. 255-256.
24. Кремінь В.Г. Болонський процес: зближення, а не уніфікація //
Дзеркало тижня. – 2003. - № 48. – 13 грудня.
25. Кудін В.О. Освіта в інформаційному суспільстві. – К.: Республіка,
1998. – 152с.
26. Мадзігон В.М. Педагогічна наука: пошуки, здобутки, завдання //
Педагогіка і психологія. - № 1-2, 2002. – С. 5-8.
27. Макаренко А.С. Пед. соч.: В. 8 т. – М.: Изд-во АНН РСФСР, 1985. –
Т.7. - 583с.
28. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 232с.
29. Ничкало Н.Г. Проблеми гуманізації та гуманітаризації професійної освіти. // Наук. – метод. зб. / Ред. кол.: І.А. Зязюн та ін. – К.: 1995. – С.
8-14.
30. Огнев’юк В.О., Фурман А.В.Принцип модульності в історії освіти, ч.1.
– УІПККО Міністерства освіти України, К., 1995. – 85с.
31. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. / З.Н. Курлянд, Р.І.
Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 495с.
32. Селевко Г.К. Образовательные технологии: Учебное пособие. – М.:
Народное образование, 1998. – 256с.
33. Свирида Б.В., Костельна Л.І. Дидактичне забезпечення модульної технології навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний

227 збірник. – К. – 2001. Вип.. 29. – С. 3-7.
34. Сухомлинский В.О. Письмо о педагогической этике // Народное образование. – 1970. - № 11. – С. 48-52.
35. Ушинський К.Д. Про народність у громадянському вихованні:
Вибрані твори в 2-х т. – Т. 1 – К., 1983.
36. Фіцула М.М. Педагогіка. Посібник. – К.: Академія, 2000. – 544с.
37. Цокур О.Я. Педагогіка вищої школи: Навчально-методичний посібник. Випуск 1. Основи наукового педагогічного дослідження / За ред. Панькова А.І. – Одеса, 2002. – С. 424.
38. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе:
Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 437с.
Література (додаткова):

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.:
Либідь, 1998. – 560с.
2. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів.
Видання перше. – К.: Укр. видав. спілка, 1997. – 441с.
3. Вербило О.Ф. Теоретичні основи навчання економічних дисциплін. –
К.: Вища школа, 1994. – 166с.
4. Вербицький А.А. Активное обучение в высшей школе. Контекстный подход: Методическое пособие. – М.: Высш. шк., 1991. – 207с.
5. Галузинський В.М.,Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – 166с.
6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.:Либідь,1997.
7. Кыверялг Я.Л. Методы исследования в профессиональной педагогике.
– Таллин: Варгус, 1980. – 334с.
8. Козаков В.А. Самостійна робота студентів як дидактична проблема.
– К.: НМКВО, 1990. – 47с.
9. Лузан П.Г. Активізація навчання студентів /За ред. А.І. Дьоміна. – К.:
Редакційно-видавничій відділ Наукметодцентру агроосвіти 1999. –
216с.
10. Лузан П.Г., Дьомін А.І., Рябець В.І. Формування активності студентів у навчанні. – К.: Вища школа., 1998. – 192с.
11. Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. –
К.: НПУ, 2000. – 210с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал