Конкурсу «Учитель року 2015»



Сторінка4/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.82 Mb.
ТипКонкурс
1   2   3   4   5

НАЦІОНАЛЬНО–ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Національно-патріотичне виховання молодих поколінь є одним із пріоритетних завдань освіти.

Метою національно-патріотичного виховання є становлення громадянина – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову державу, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру в суспільстві. Проблема, над якою я працюю, на сьогоднішній день є надзвичайно актуальною. Адже процеси, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, ще раз доводять: виховання патріотичної молоді є чи не найголовнішим завданням сучасної школи.

Події сьогодення, динамізм повсякденного життя вносять корективи в підготовку до сучасного виховання. Необхідно всі зусилля спрямувати на впровадження національних традицій, відродження української культури, звичаїв народу, на виховання громадянина – патріота, здатного творити себе і своє життя, відповідати за власні дії і вчинки, і цим впливати на долю суспільства. Такий громадянин характеризується високим рівнем національної, правової свідомості, громадянською, соціальною відповідальністю, готовністю працювати в ім’я розквіту України, захищати її прагнення до інтеграції у світове європейське співтовариство.

Тому навчально-виховний процес вибудовую таким чином, щоб пробудити в учнів національні почуття, виховати в них повагу та любов до свого народу, його віковічних моральних і духовних здобутків, а також самоповагу й гордість за свою Батьківщину.

Для досягнення мети патріотичного виховання варто реалізувати такі виховні завдання:



  • утворення в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культури та історичного минулого України;

  • формування етнічної та наукової самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;

  • визнання духовної єдності населення всіх регіонів України;

  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

  • вивчення історії України, традицій нашого народу.

Зміст патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток.

Виховання національно свідомого громадянина – одне з основних завдань учителя української мови і літератури. Сучасна програма з української мови та літератури містить велику кількість творів, темою яких є розповідь про історичне минуле нашого народу, звичаї, традиції українців, возвеличується любов до рідного краю.

Можна без перебільшення сказати , що у викладанні літератури за останній час зроблено чимало. Цьому сприяло ряд чинників: нова політична атмосфера, введення до програми художніх творів письменників, імена яких були незаконно вилучені з українського літературного процесу, об’єктивне осмислення багатьох історичних подій, усієї нашої історії. Рідна література відкрилася перед учнями новими гранями як могутнє джерело української духовності, своєрідний генетичний код, пам'ять народу. Вона нерозривно пов’язана з національними та культурними традиціями. Це своєрідний літопис українців.

Залежно від цілей і завдань навчально-виховного процесу, а також особливостей учнів на своїх уроках використовую різноманітні методи, прийоми та форми роботи: роботу в парах, групах, випереджувальні завдання, укладання таблиць, самостійну роботу, складання схем, усне малювання, словникову роботу, коментоване читання, колективний аналіз твору, інтерактивні вправи, складання цитатного плану характеристики образу, створення асоціативного ряду, усну зв’язну розповідь учнів, різні види творчих робіт. Це дає змогу активізувати навчальну діяльність під час уроку та зробити урок цікавим і змістовним.

Різні навчальні ситуації спонукають учнів замислюватися над такими питаннями: «Що я знаю про свій рід?», « Який духовний мікроклімат панує в моїй родині?», «Які сімейні звичаї та обряди збереглися в нашій сім’ї?». Аналізуючи художні твори , учні починають розуміти, що рід і народ – складові одного духовного ланцюга. На основі зіставлення фактів історії та створених митцем художніх образів учні стверджують: народ є суб’єктом історії та її безстороннім суддею, а народ складається з багатьох родин. Отже, кожний є членом своєї сім’ї та водночас представником народу, відповідальним за його долю, історію, сьогодення і майбутнє.

Під час роботи активізую постійну пошукову діяльність учнів. Результатом такої роботи є створення комп’ютерних презентацій під час вивчення біографій письменників, їх творчої спадщини.

Як класний керівник багато приділяю уваги формуванню національно – патріотичних почуттів і в позакласній діяльності. Пріоритетну роль надаю методам та формам роботи, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості: літературні читання, зустрічі з талановитими й цікавими людьми, конкурси, екскурсії, ситуаційно-рольові ігри, лекції, бесіди за круглим столом, уроки пам’яті, години спілкування. Тематика позакласних справ найрізноманітніша: « Я-громадянин-патріот незалежної держави України», «Моя земля-земля моїх предків», «Люблю я свій народ, ціную його звичаї», «Батьківські обереги», «Видатні діячі України», «По дорогах війни».

У підлітковому віці виховується духовно осмислений патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів. Старшокласники здатні не лише ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язувати з нею свою долю, бережно ставитися до етнічної культури народу України, володіти рідною мовою.

Виконання поставлених виховних завдань дасть змогу виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини.

І можна бути впевненою, що все, що сьогодні дає школа для виховання юного патріота, у майбутньому дасть позитивні наслідки, допоможе краще їм зрозуміти велич і невмирущість святинь рідної Вітчизни, пройнятися гордістю за свій народ та країну.




Шандрук Галина Миколаївна, учитель української мови та літератури Гостромогильського навчально-виховного комплексу ″загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок″ Ставищенської районної ради Київської області

шандрук г

Галина Миколаївна працює в навчальному закладі з 1987 року, педагогічний стаж – 29 років.

За час роботи в навчально-виховному комплексі зарекомендувала себе як творчий, ініціативний педагог. Добросовісно відноситься до виконання своїх професійних обов’язків. Знає зміст навчальних програм та вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, володіє інноваційними методиками та технологіями, уміло використовує їх в навчально-виховному процесі, постійно вдосконалює методику викладання предмета, використовуючи інформаційно-комунікативні технології.

Шандрук Г. М. постійно вдосконалює свій професійний рівень. На уроках використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Уроки вчителя відрізняються ефективністю, динамічністю, атмосферою взаєморозуміння, взаємоповаги, вони цікаві та неповторні.

Галина Миколаївна бачить у своїх вихованцях особистості. Любить дітей, передає їм власні знання. Вчить їх бути справжніми людьми.

Шандрук Г. М. бере активну участь у роботі шкільного та районного МО вчителів української мови та літератури, виступає на секційних засіданнях, педагогічних радах.

Значну увагу педагог приділяє роботі з обдарованими дітьми. Учні Галини Миколаївни беруть активну участь у мовних конкурсах, олімпіаді з української мови та літератури, демонструють гарні результати та займають призові місця.

Добра, щира, тактовна, толерантна, ініціативна, наполеглива. Користується авторитетом серед колег. Її люблять діти, поважають батьки.


РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Дати дітям радість праці, гордість успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття власної гідності – це перша заповідь виховання.

В.Сухомлинський
Сучасна концепція освіти України базується на ідеї поєднання особистісних потреб людини та суспільних інтересів. Це зумовлює потребу не лише в оволодінні учнями ґрунтовними знаннями та необхідними компетенціями, а й у формуванні інтелектуально розвиненої, творчо мислячої особистості, свідомого громадянина української держави. Такі основні завдання ставить перед собою загальноосвітня школа.

Ідеалом сучасного учня є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та саморозвитку. Виховати активну творчу особистість можна, пробуджуючи свідомість, розвиваючи пізнавальну активність, коли дитина усвідомлює реалії й шукає власні шляхи розв’язання проблеми. Саме уроки української мови та літератури дають можливість розвивати творчу активність учнів, адже мають високий виховний потенціал.

Розвивати дитячу творчість на уроках мови, за визначенням К.Ушинського, означає плекати «ту природжену душевну здібність, яку називають даром слова …, вести дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови…»

Яким же має бути сучасний урок, що сприяв би повною мірою розвиткові пізнавальної діяльності учнів? Це питання хвилює кожного педагога. На мою думку, такий урок має бути насамперед демократичним, проведеним не для учнів, а разом з ними, враховуючи особистість кожного учня, створюючи атмосферу зацікавленості та позитивного емоційного настрою. Найефективнішим засобом розвитку пізнавальної діяльності учнів є інтерактивні технології навчання, упровадження яких забезпечує якісний рівень знань, робить урок цікавим.

Для досягнення пізнавальної активності учнів на уроках обираю такі шляхи:


  • створення в учнів позитивного настрою;

  • формування інтересу до знань, бажання вчитися;

  • спонукання учнів до правильної оцінки власних дій, виховання навичок самоаналізу;

  • створення проблемних ситуацій, які потребують самостійних творчих і активних дій, залучення учнів до їх розв’язань;

  • використання діалогічних методів навчання, які формують і розвивають творчість, ініціативність учнів;

  • диференціація навчання відповідно до розумових здібностей учнів.

На етапі мотивації навчальної діяльності використовую технологію «Мікрофон», щоб зосередити увагу учнів на осмисленому сприйнятті матеріалу. Учні висловлюють власну думку про те, чого вони очікують від уроку, про що хочуть дізнатися, чого навчитися. На підсумковому етапі уроку учні доповнюють «Незакінчене речення» власними судженнями:

  • На уроці я дізнався про …

  • Найцікавішим на уроці було …

  • Найскладнішим для мене було …

У різних видах письмових робіт учнів є елементи творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання.

Підготовчі творчі вправи розвивають логічне та образне мислення в дітей, пробуджують уяву. Тому на уроках використовую такі види творчих вправ:



  • творчі диктанти;

  • твори –мініатюри за опорними словами;

  • твори за поданим початком, за прислів’ям чи афоризмом.

Для написання учнями творів намагаюся добирати такі теми, які порушували б злободенні проблеми, давали можливість висловлювати власне бачення світу, утвердити своє «я». Учні розкривають такі теми: «Поспішайте творити добро», «Життя людини – найвища цінність», «Що лікує хвору душу?», «Милосердя в нашому жорстокому світі», «Велич людини вимірюється її справами» та інші.

Новим видом учнівської творчості є написання фанфіку. Таку роботу можна запропонувати як домашній твір на етапі актуалізації знань чи закріпленні вивченого. Учні виконують такі завдання:



  • придумати власну версію закінчення твору;

  • написати листа героєві твору;

  • подати власну версію передісторії подій, зображених у творі;

  • змоделювати поведінку героя в сучасному світі.

Використання такого виду завдань дасть змогу учням глибше проникнути в ідейний задум письменника, розкрити особливості характеру певного персонажа, допоможе розвинути нестандартність мислення кожного школяра, вміння відчувати й розуміти силу слова, зорієнтує учнів на пошук нових ідей, фактів, сприятиме розвитку творчості.

На уроках української мови та літератури учні вчаться самостійно працювати з підручником, опановують різні форми роботи: складання плану, тез прочитаного, схем. Робота з книгою вимагає не тільки вміння розібратися в змісті, відібрати суттєве, але й уміння дати певну оцінку прочитаному, зробити необхідні висновки, висловлювати власну оцінку, свою точку зору. Працюючи над засвоєнням теоретичного матеріалу підручника, використовую методику взаємних питань.

Під час обговорення дискусійних питань та виконання вправ, у яких потрібно доводити та обґрунтовувати свою точку зору, використовую метод «Прес». Учні відповідають на питання за схемою:


  • Я вважаю, що …

  • Тому, що …

  • Отже, таким чином …

Також ефективним у проведенні дискусії зі спірної, суперечливої теми є метод «Займи позицію» . Кожен учень має можливість висловитись, пояснити свою позицію або перейти на іншу в будь-який час, якщо його переконають. На уроках української літератури, аналізуючи образ Чіпки Варениченка з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, пропоную учням вибрати одну з позицій, яка їм найближча, аргументувати її.

  1. Чіпка – вбивця, і немає йому виправдання.

  2. Чіпка – жертва обставин. Він заслуговує на співчуття.

На цьому уроці доцільно застосовувати метод «Коло ідей», мета якого – залучити до дискусії всіх учнів. Характеризуючи Чіпку, учні висловлюють такі ідеї:

  • слід критично ставитися до себе й до своїх вчинків;

  • треба вміти прощати кривди;

  • шукати винуватців нещасть не тільки в комусь , а й у собі;

  • шукати порятунку не в пияцтві, а в роботі, серед людей та інші.

Одним із засобів самостійної пошукової роботи є застосування в навчальному процесі випереджувальних завдань. Вони формують позитивну мотивацію навчання, поглиблюють та розширюють знання, розвивають творчі здібності учнів. Під час вивчення біографії письменника пропоную учням підготувати цікаві факти з життя митця, користуючись Інтернет-ресурсами, створити презентацію про життєвий і творчий шлях або дібрати ілюстративний матеріал до теми.

Щоб стимулювати пізнавальну активність школярів, використовую рольові ігри, зокрема «Інтерв’ю з письменником». Пропоную учням скласти сенкан або акровірш. Це узагальнює знання учнів, підводить до певних висновків.

Для аналізу літературного твору застосовую метод навчання «Мінливі перспективи», що дозволяє учням розглянути певну історію, подію, описану в творі, з точки зору різних її персонажів.

З метою формування в учнів умінь складати порівняльну характеристику персонажів використовую метод «Навчання на протилежностях», оскільки в багатьох художніх творах наявні персонажі та ситуації, які є протилежними. Далі учні заповнюють таблицю, вказуючи, ким є певний персонаж, який його зовнішній вигляд, спосіб життя, вчинки, характер, ставлення до нього інших героїв. Так учні характеризують Захара Беркута й Тугара Вовка – героїв повісті І.Франка «Захар Беркут», поета та Бертольда за поемою «Давня казка» Лесі Українки та інших літературних персонажів.

Одним зі способів активізації пізнавальної діяльності учнів є проблемне навчання. Створюється проблемна ситуація, на основі розв’язання проблемних завдань активізується діяльність учнів. Вони стають активними учасниками пізнання. На уроках використовую такі проблемні питання:


  • хто в кого украв щастя? (за драмою І.Франка «Украдене щастя»);

  • якби оповідач і панна в майбутньому були разом, то чи не перетворилося б їхнє щастя на буденність? (за новелою «Момент» В.Винниченка);

  • чи може сучасна людина пронести свою любов крізь життєві незгоди, не розтоптавши дивоцвіту своєї душі? (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»).

Проблемні питання не мають готових відповідей, вони спонукають дітей думати, аналізувати, прогнозувати, пов’язувати художній твір із реальним життям.

Класики вітчизняної та зарубіжної педагогіки стверджують: «Добрим є те навчання, за якого діти навчаються самі, а вчитель організовує і спрямовує пізнавальну діяльність» (К.Ушинський); «Поганий учитель викладає істину, а добрий –навчає її шукати»(А. Дістервег).

У кожного педагога свій шлях до учнів. Головне, щоб дитина не втратила віри в свої сили, завжди відчувала підтримку й була впевнена в собі. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше – таке завдання повинен ставити перед собою кожен учитель.

«Успіх у навчанні – це стежина, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цей вогник і цю стежку», – ці слова Василя Сухомлинського пам’ятаю, коли йду на урок.



Содоль Ярослава Вікторівна, учитель правознавства Полковницького навчально- виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок» Ставищенської районної ради Київської областіc:\users\пк\desktop\img_0706.jpg
Учителями повинні бути люди чесні, діяльні і працьовиті; не тільки для годиться, а й насправді вони повинні бути живими взірцями чеснот, що їх

вони мають прищепити іншим.

(Ніщо удаване не може бути тривалим).

Я.А.Коменський

У слово «Вчитель» в усі віки вкладали високий зміст. Нехай високе уявлення про нього не зовсім узгоджується з буденним, земним образом учительки, але не все ж будні та буденне…

Учитель не робить кар’єри… Він - актор, скульптор, лікар. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Ярослава Вікторівна знаходить ці сили в самій собі, у підтримці колег, учнів. Це наставник, у якого вчаться, шукають поради, знаходять захист і підтримку, це близька надійна людина, якій можна відкрити душу, звірити всі свої таємниці та знайти цілковите розуміння. Вона - тонкий знавець педагогіки, цілеспрямована, активна, творча людина. Її головна зброя - бадьорість, життєрадісність, гуманність. Вона ніколи не зупиняється на досягнутому, не підводить своїх колег, постійно навчається та здобуті знання передає вихованцям.

Ярослава Вікторівна забезпечує умови для засвоєння учнями освітніх програм на рівні державних вимог, вивчає індивідуальні особливості учнів, робить все для розвитку їхніх здібностей. Кожна дитина для вчителя є індивідуальною особистістю, яка має право на якісне навчання правознавства, на власну думку, яка цінується й підтримується. Для її уроків властиві нестандартні форми організації навчально-виховного процесу. Вона моделює реальні правові ситуації, які можуть мати місце в житті учнів та їх близьких. Ярослава Вікторівна спонукає учнів до правової оцінки власних вчинків. Основними принципами її діяльності є постійне залучення учнів до активної роботи, творчості, самостійності.

Вона розуміє, що немає меж досконалості, що трудитися треба кожного дня, кожної години, кожної хвилини, щоб достойно нести почесне наймення Учитель.
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УЧНІВ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА

«На світі є тільки один спосіб, що спонукає кого-небудь щось зробити… І він полягає в тому, щоб примусити іншу людину схотіти це зробити. Пам’ятайте: іншого способу немає», - ці слова стали справжнім девізом моєї роботи.

Школа має розвивати творчість, формувати в дитини досвід творчої самореалізації, а не зосереджуватися лише на техніці вирішення навчальних завдань, бо лише той учень зможе повноцінно діяти в навколишньому світі, принести в нього щось нове, який спроможний самостійно вийти за межі стандартного набору знань, навичок та вмінь, зробити самостійний свій вибір, прийняти самостійне рішення.

Для створення психологічно сприятливої атмосфери навчання стосунки з учнями я намагаюсь будувати на принципах паритетності (ось тут виникає і відчуття поваги, і виховання творчої людини, здатної самостійно, критично, неординарно мислити, і відбувається становлення особистості, адже всі стають співучасниками пізнання, процесу пошуку відповіді на екзистенційні питання).

«Як знайти загальні закономірності, що забезпечують творчу самореалізацію учнів під час навчання?» Без застосування ефективних педагогічних ідей, використання проблемного та продуктивного навчання, інтерактивних технологій та методу проектів – не обійтися.

Сучасна талановита дитина вже не хоче бути лише слухачем, тому учні із захопленням беруть участь в інтерактивному навчанні. Одним із прикладів такого навчання може бути етап актуалізації опорних знань, проведений у формі «усної газети», засвоєння нового матеріалу методом «Мереженої пилки».

Коректно висловлюватися, розширювати свій юридичний кругозір спонукає гра «Зрозумій мене», коли учень отримує завдання, не називаючи терміна чи поняття, розкрити їх зміст так, щоб його зрозуміли інші. Як правило, учням подобається брати участь в імітаційних іграх: «Вибори», «Судовий процес» тощо.



Метод проектів я намагаюся максимально адаптувати до учнів та їх вікових особливостей. На мій погляд, він дуже гнучкий та багатогранний. Використовую мультимедійні презентації до уроків як один із варіантів методу проектів.

Мультимедійність – це доцільне поєднання в комп’ютерному навчальному засобі (презентації, програмі тощо) текстових, графічних та відеоматеріалів. Мультимедійність дає змогу максимально унаочнити навчальний матеріал.

Надаючи школярам можливість вибору різних варіантів їх дій, інтерактивність є основою тестів, навчальних ігор та інших засобів пробудження учнівського інтересу та пізнавальної активності. Презентація, яка передбачає можливість врахування різного ходу думок учнів на уроці та створює умови для активізації їх самостійного мислення, сприяє розвитку творчих здібностей учнів.

Оскільки одним із пріоритетних захоплень сучасної молоді є саме комп’ютерні технології, школа повинна спиратися на цей інтерес учнів і максимально широко впроваджувати ІКТ у навчальний процес. Залучення учнів до використання цих технологій також стає для них доброю підготовкою до життя в сучасному світі, де володіння комп'ютером є однією з ключових компетентностей, що забезпечує конкурентоспроможність людини на ринку праці.

Інформаційно-комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.

Використання ІКТ на уроках правознавства підвищило інтерес учнів до вивчення даного предмета, покращило їх навчальні досягнення.

На уроках правознавства застосовую систему проектів під час проведення уроку з теми «Основні етапи розвитку української державності». Це перша тема в курсі, яка найкраще відома дев’ятикласникам, оскільки вони мають знання з курсу Історії України.

Допомагає в цьому й застосування методичних прийомів створення проблемних ситуацій: підведення учнів до пропозиції оптимізації розв’язання ситуації; зіткнення суперечностей практичної діяльності; аналітична діяльність учнів; визначення конкретних питань (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, спосіб міркування) та проблемних завдань.

Другий метод передбачає два типи альтернатив: особистісні та суспільні. Пошук альтернативи спрямовує фантазію учнів на аналіз минулого і сучасного, підштовхує до планування майбутнього, виховує громадянську свідомість та відповідальність.

Продуктивне навчання, що базується на вільному виборі та зацікавленості, захопленості учнів відповідає цілям випереджувального розвитку можливостей учнів, виховує в них автономність, активність, самостійність і творчість. Така організація навчального процесу дає учню змогу сформувати індивідуальний досвід одержання конкретного результату й швидше опанувати навчальним змістом теми.

Для реалізації продуктивного навчання на уроках використовую індивідуальну, групову та колективну форми навчальної діяльності. Індивідуальна форма організації занять ефективна для організації роботи з сильними та слабкими учнями, які за темпами роботи різко відрізняються від решти учнів. Основою індивідуального підходу до навчання, на мою думку, є визначення індивідуальних траєкторій розвитку кожної дитини.

З метою врахування індивідуальних особливостей учнів, розширення та поглиблення знань, формування творчої особистості на уроках використовую диференційовані завдання: робота учнів з картками (на самостійних, практичних, а також на контрольних роботах); робота у випереджувальному режимі під керівництвом учителя; співбесіда з учнями; надання індивідуальної педагогічної допомоги учням.

Для сприяння усвідомленню учнями сутності процесу навчання, набуття уміння самостійно переносити знання та навички в різні життєві ситуації широко використовую додатковий матеріал, опорні конспекти, термінологічні словники. Значною мірою активізують процес пізнання семінари, дискусії, «круглі столи», уроки-практикуми. Коли учням пропонується самостійно опрацювати та систематизувати матеріал, учитель скеровує роботу в потрібне русло. Сильним учням пропоную складніші завдання, щоб у них не зникла зацікавленість до роботи й вони були повністю завантажені. А тим, хто має певні труднощі в навчанні, навпаки, пропоную простіші завдання, які вони спроможні виконати.

Індивідуалізацію навчання пов’язую з діалогічним навчанням. Своє завдання як вчителя бачу в тому, щоб навчити дитину самостійно знаходити закономірності, а не в тому, щоб давати їй вже існуючі закони. Самостійність та активність учнів розвиває «Мозковий штурм». Його корисність полягає в тому, що він дає можливість не тільки визначати велику кількість ідей із запропонованої проблеми, а й навчити учнів реально оцінювати ситуацію та можливості реалізації їхніх пропозицій.

Отже, забезпечення максимального розвитку пізнавальних інтересів учнів здійснюється мною за умови поєднання творчої активності вчителя та учнів.
Бондар Катерина Анатоліївна, учитель образотворчого мистецтва Ясенівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської областіc:\users\user\desktop\сканер\img128.jpg

Катерина Анатоліївна – досвідчений педагог, має багаторічний стаж роботи на посаді керівника студії образотворчого мистецтва районного центру дитячої та юнацької творчості, а з 2012 року працює вчителем образотворчого мистецтва Ясенівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

Характерною рисою педагога є її творчий пошук, який реалізується в запровадженні в практику роботи інноваційних форм та технологій, спрямованих на забезпечення нового змісту мистецької освіти в загальноосвітньому навчальному закладі.

Провідною педагогічною ідеєю вчителя є формування художньо-естетичної компетентності учнів на уроках образотворчого мистецтва. Розв’язанню поставлених завдань на уроках образотворчого мистецтва вчителю допомагає використання інформаційно-комунікаційних технологій. Інтегрування уроків образотворчого мистецтва з комп’ютерними технологіями дозволяє зробити освітній процес більш цікавим, якісним, яскравим, візуальним, творчим.

Серед засобів художньо-естетичного навчання і виховання дітей на уроках Бондар К. А. важливе місце посідає гра. У своїй роботі вчитель активно використовує різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри. Найбільш ефективним у практичній роботі вважає використання інтерактивних методів навчання.

З метою розвитку творчих здібностей учнів, їх пізнавальної активності та самостійності, забезпечення творчого співробітництва з вихованцями Катерина Анатоліївна практикує проведення нестандартних уроків. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, такі уроки допомагають зацікавити учнів.

Учитель переконана, що забезпечення міжпредметних і міжмистецьких зв’язків допомагає сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво.

Творчий педагог, активний учасник районних методичних заходів - Катерина Анатоліївна Бондар - завжди в професійному вирі творчих конкурсів. Вона є активним учасником районного методичного об'єднання вчителів образотворчого мистецтва, членом журі районних предметних олімпіад і творчих конкурсів. Уміло планує свою роботу, проводить відкриті уроки, ділиться творчими досягненнями з колегами.

Значну увагу вчитель приділяє співпраці з батьками своїх вихованців, які вдячні педагогові за навчання, виховання і розвиток художньо-естетичних смаків учнів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал