Конкурсу «Учитель року 2015»



Сторінка1/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.82 Mb.
ТипКонкурс
  1   2   3   4   5
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАВИЩЕНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Збірник матеріалів педагогічного досвіду

учасників районного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015»

ВИПУСК 1

СТАВИЩЕ

2014

Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації

(протокол № 10 від 08 грудня 2014 року)
Сузір'я : збірник матеріалів педагогічного досвіду учасників районного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015». Випуск 1 / упоряд. : Альошкіна І.В., Кобзар О.В., Ясінська Т.М. – Ставище, 2014. – 72 с.

До збірника ввійшли кращі матеріали з досвіду роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів Ставищенського району – учасників І (районного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015» у номінаціях: «Українська мова та література», «Правознавство», «Образотворче мистецтво». Презентовано сучасні освітні технології, зокрема, використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання; розвиток творчих здібностей учнів, їх пізнавальної діяльності; виховання людини-громадянина.

Видання адресовано працівникам методичних служб, педагогам і керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, методичним об'єднанням учителів.
© Районний методичний кабінет відділу освіти

Ставищенської РДА, 2014



ЗМІСТ

Номінація «Українська мова та література»

Тетяна Миколаївна Орлівська,

учитель української мови та літератури

Журавлиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Ставищенської районної ради Київської області

Виховання громадянина України на уроках української

мови та літератури засобами художньої словесності………………………. 5
Олеся Андріївна Борщ,

учитель української мови та літератури

Ставищенського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – педагогічний ліцей»№1

Ставищенської районної ради Київської області

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування когнітивної компетенції школяра…………………………………………………………… 12
Валентина Юріївна Якименко,

учитель української мови та літератури

Ставищенського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – юридичний ліцей» № 2

ім. О.С.Паланського Ставищенської районної ради Київської області

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури………………………………………………. 20
Лариса Іванівна Тертична,

учитель української мови та літератури

Гейсиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Ставищенської районної ради Київської області

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках

української мови та літератури……………………………………………….. 28
Тетяна Вікторівна Мартич,

учитель української мови та літератури

Розкішнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Ставищенської районної ради Київської області

Формування екологічної культури учнів на уроках

української мови……………………………………………………………….. 35

Тетяна Валеріївна Мекеда,

учитель української мови та літератури

Торчицького навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок»

Ставищенської районної ради Київської області

Національно-патріотичне виховання школярів на уроках

української мови та літератури……………………………………………….. 42
Галина Миколаївна Шандрук,

учитель української мови та літератури

Гостромогильського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок»

Ставищенської районної ради Київської області

Розвиток пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення

української мови та літератури……………………………………………….. 47

Номінація «Правознавство»

Ярослава Вікторівна Содоль,

учитель правознавства

Полковницького навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок»

Ставищенської районної ради Київської області

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства……………………………………………………………………. 54

Номінація «Образотворче мистецтво»

Катерина Анатоліївна Бондар,

учитель образотворчого мистецтва

Ясенівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Ставищенської районної ради Київської області

Формування художньо-естетичної компетентності учнів

на уроках образотворчого мистецтва………………………………………… 59
Олександр Сергійович Пилипенко,

учитель образотворчого мистецтва

Красилівського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – агротехнічний ліцей»

Ставищенської районної ради Київської області

Формування навичок передачі форми зображуваних предметів на уроках образотворчого мистецтва……………………………………………………… 65
орлівська

Орлівська Тетяна Миколаївна, учитель української мови та літератури Журавлиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської області

За час роботи на посаді вчителя української мови та літератури Журавлиської ЗОШ І-ІІІ ступенів зарекомендувала себе як творчий, ініціативний учитель, який володіє сучасними методами і формами роботи, активно впроваджує інноваційні технології в педагогічний процес. Має високу методичну і теоретичну підготовку. У своїй роботі використовує передовий педагогічний досвід та досягнення психолого-педагогічної науки.

Тетяна Миколаївна має вищу педагогічну освіту за спеціальністю вчитель української мови та літератури, працює в Журавлиській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 2007 року. Загальний стаж педагогічної діяльності становить 18 років, має кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії».

Учитель проводить уроки з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів, створює на уроці сприятливий морально-психологічний мікроклімат, позитивний настрій, відповідну мотивацію.

Провідною проблемно-методичною темою педагога є «Виховання громадянина України на уроках української літератури засобами художньої словесності», формування в школярів національної свідомості, виховання активної самостійної особистості, свідомого громадянина країни. Тетяна Миколаївна розробила програму ціннісного ставлення особистості до суспільства й держави «Моя земля – земля моїх батьків», яка спрямована на виховання національно-свідомої, духовно-багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної знайти себе в суспільстві. На основі літературних творів намагається виховувати розвинуту людину зі стійким характером, добрим серцем, чесною совістю.

Її уроки різнопланові, змістовні, насичені роздатковим матеріалом з використанням ІКТ. Постійно дбає про насиченість свого робочого місця, ефективно використовує кабінет.

Тетяна Миколаївна – творчий учитель, відповідальний класний керівник, дисциплінований працівник, умілий організатор як учнівського, так і педагогічного колективів, голова профспілкового комітету школи.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності вчителя є робота з обдарованими дітьми, підготовка їх до участі в ІІ (районному) турі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури та конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України. Результатом такої діяльності є переможці та призери ІІ (районного) туру олімпіад за попередні роки. У 2013/2014 навчальному році учениця 9 класу Орлівська Юлія була нагороджена дипломом за участь в ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України в номінації «За глибину дослідження» (секція «Фольклористика») та дипломом І ступеня за перемогу в обласному конкурсі «Тарас Шевченко – володар у царстві духу» в номінації «Літературознавство».

Постійно працює над фаховим самовдосконаленням. На засіданнях районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури неодноразово висвітлювала проблему, над якою працює.
ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАСОБАМИ

ХУДОЖНЬОЇ СЛОВЕСНОСТІ
Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити.

К.Д.Ушинський

Виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі, зміцнення державності, активної громадянської позиції - нині визнані проблеми загальнодержавного масштабу.

В умовах українського державотворення виникла нагальна потреба в розробці нових підходів, форм і методів, шляхів і засобів, а також технологій процесу виховання патріотів України на засадах принципів гуманізму, свободи й демократії. Це обумовило мною вибір проблемно-методичної теми – «Виховання громадянина України на уроках української літератури засобами художньої словесності». Уроки української літератури – прекрасне підґрунтя для цієї роботи, адже вона є одним з найпотужніших засобів у формуванні національної свідомості, високих ідеалів добра, почуття гуманності й патріотизму.

Вважаю, що вагомих результатів учитель-словесник досягне тільки тоді, коли він має продуману систему роботи над формуванням патріотичної вихованості учнівської молоді в процесі вивчення поетичних, прозових і драматичних творів художньої літератури.

Вивчаючи творчість М. Стельмаха, О. Довженка, Ю. Яновського, зосереджую увагу учнів на питанні сім’ї та роду. Щоб розв’язати проблему «Що за кіноповістю О. Довженка «Зачарована Десна» є визначальним у формуванні людської особистості?», ставлю перед учнями ряд запитань, на які вони шукають відповіді:

- Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема «природа і людина»? - Чи тільки красою природи захоплюється письменник? - Хто та як прищепив майбутньому письменникові любов до праці й повагу до трудівника? - Як же в «Зачарованій Десні» розв’язується проблема виховання працею? Чи осуджується у творі негативне ставлення до праці? - Яку роль, на думку автора, відіграє у вихованні дитини сім′я, оточення? Чого навчила О. Довженка його сім′я? - Що взяв письменник зі свого дитинства в далеку мандрівку життя? Діти доходять висновку, що патріотизм, любов і повага до батьків, виховання працею, збереження миру на землі, охорона природи – ці та інші проблеми є вічними.

Аналізуючи роман у новелах Ю.Яновського «Вершники», ставлю учням завдання: визначити причини трагедії роду Половців. Благодатним для з’ясування цієї проблеми є повість О. Довженка «Україна в огні». Працюючи з текстом, старшокласники мають усвідомити, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця – це символ безсмертя українського народу. Тому з учнями проводжу бесіду за запитаннями. - З якого епізоду розпочинається твір?

(Автор показує численну й щасливу родину Запорожців, яка дружно співає материну пісню «Ой піду я до роду гуляти. А увесь рід багатий…»). - Чим закінчується повість?

(Щасливою зустріччю хоч і поріділого, але ще багатого на красивих та сильних людей роду Запорожців). Учні самостійно роблять висновок: незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, змальованих автором, кіноповість залишає світле враження. Віриться, що веселий дужий рід Запорожців не зникне навіть після такої страшної війни, він продовжиться. Йому, як і Україні, не буде переводу. Проаналізувавши твори, підводжу учнів до розуміння того, що рід і народ – складові одного духовного ланцюга. Отже, кожний є членом своєї сім′ї й водночас представником народу, відповідальним за його долю, історію, сьогодення та майбутнє, якого немає без минулого.

Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках моделюю ситуації, які сприяють розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проводжу аналогії з сучасністю, через мистецтво слова пробуджую національну свідомість.

Розглядаючи пригодницький роман І. Багряного «Тигролови», на останньому уроці увагу учнів концентрую на українознавчому аспекті прозового доробку письменника. Оскільки учням уже відомо, що в основу роману «Тигролови» покладені події, які сталися з самим автором під час заслання його більшовиками на Далекий Схід, ставлю перед ними проблемне запитання.

- Чому там, на Далекому Сході, за тисячі кілометрів від України, звучить українська пісня, зберігаються народні традиції?

Учні доходять висновку, що там живуть справжні українці, колишні втікачі й вигнанці, які понад усе люблять свій рідний край. Вони зберегли давні традиції й створили свій, український світ, наповнений чистотою, гармонією, народними обрядами. Атмосфера в родині Сірків, яка прийняла й порятувала Григорія, тепла, домашня. Матері – берегині роду тут вдалося відродити та зберегти духовні національні цінності. Підсумовуючи сказане, наголошую на тому, що образ Сіркової родини й роду письменник підносить до символу України.

При вивченні роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко одинадцятикласники повинні усвідомити, що образ Марусі органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйманням, виростає до символу, ніби фокусуючи в собі духовний потенціал усього українського народу.

Щоб національні проблеми, які досягли у творчості Ліни Костенко вищого ступеня, стали зрозумілі старшокласникам і викликали в них активне співпереживання, проводжу урок у формі семінару, на якому розглядаю такі питання: - Які риси національного характеру притаманні Марусі Чурай? - У чому виявляються патріотичні почуття Марусі? - Які погляди має героїня на любов, зраду, сім’ю та дружбу? - Яким бачить Маруся Чурай своє місце в житті народу? Запропонований вид роботи сприяє утвердженню в учнів розуміння своєї нерозривної єдності з суспільством. Через усвідомлення ролі поета в долі народу ми спонукаємо старшокласників замислитися над своєю суспільною роллю.

Вплив програмового матеріалу на процес формування патріотичної вихованості залежить від правильного вибору методів, прийомів і форм роботи. Саме тому на уроках літератури використовую інтерактивні методи, прийоми та технології навчання.

Здійснюючи характеристику образів Дем’яна Многогрішного та Григорія Многогрішного (за романом І. Багряного «Тигролови»), використовую «Діаграму Вена». (Додаток, слайд № 8).

На фазі актуалізації застосовую прийом кубування. При вивченні роману І. Багряного «Тигролови» використовую питання, що стосуються вивченого на минулому уроці матеріалу. (Додаток, слайд № 8).

З метою економії часу на уроках використовую інтерактивну вправу «Незакінчене речення», яка тренує пам’ять учнів, допомагає їм навчитися відповідати чітко та лаконічно. (Додаток, слайд № 8).

Під час обговорення дискусійних питань та виконання вправ, у яких потрібно чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, використовую метод «Прес». Вивчаючи думу «Маруся Богуславка», пропоную учням дати відповідь на проблемне запитання: - Чи можна назвати вчинок Марусі Богуславки героїчним? Чи був у неї інший вибір? Відповідаючи, учні керуються схемою (Додаток, слайд № 8).

Під час актуалізації знань використовую інтерактивну вправу «Злови помилку». Учням роздаю картки з записами, що містять помилки. Необхідно знайти їх та виправити. Так, вивчаючи поему М.Вороного «Євшан-зілля», пропоную відшукати помилки в поданих реченнях (Додаток, слайд № 8).

Як правило, підбиття підсумків уроку проходить сухо, не викликає в учнів інтересу: «що вивчали, що запам`ятали …» - бракує часу. Тому, підсумовуючи інформацію, отриману на уроці, використовую прийом «Сенкан». (Додаток, слайд № 8).

Звертаю увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів. З цією метою проводжу уроки-дослідження. На ньому присутні «історики», «бібліографи» та «літератори».

З метою розвитку світоглядного потенціалу учнів на своїх уроках застосовую міні-дискусії. «Що важливіше: родина чи ідея?» - саме це питання є основою дискусії при вивченні роману в новелах Ю. Яновського «Вершники».

На своїх уроках широко використовую інформаційні технології: мультимедійні презентації, відеоматеріали, анімаційні фрагменти, аудіозаписи поезій, пісень.

Отже, на мою думку, виховання патріотичної самосвідомості на уроках літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. У наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

sam_6931


Борщ Олеся Андріївна, учитель української мови та літератури Ставищенського навчально-виховного комплексу ‘‘загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - педагогічний ліцей’’ №1 Ставищенської районної ради Київської області
О. А. Борщ має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю «Українська мова і література», працює на посаді вчителя української мови та літератури у Ставищенському НВК №1 з 1995 року. ЇЇ педагогічний стаж складає 19 років.

Олеся Андріївна – старанний учитель, який постійно працює над підвищенням фахового рівня. Свою роботу будує за такими напрямками:



  • підвищення рівня знань та умінь учнів шляхом використання у своїй роботі ІКТ;

  • організація роботи з творчо обдарованими дітьми;

  • сприяння самоактуалізації творчого потенціалу учнів;

  • диференційоване навчання;

  • формування та розвиток учнівського колективу, загальнолюдських і родинних цінностей;

  • естетичне оформлення кабінету, його наповнюваність.

Готуючись до уроків, учитель перш за все планує діяльність учнів, приділяючи значну увагу самостійній роботі дітей з різноманітними джерелами інформації.

Олеся Андріївна працює над індивідуальною методичною проблемою «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування когнітивної компетенції школяра». Широко практикує нестандартні уроки, сприяє формуванню у вихованців критичного мислення, здатності виробляти власну точку зору, уміння вирішувати різноманітні проблеми та прогнозувати ситуації. Використовує у своїй практиці різні типи мультимедійних уроків: урок-презентація; урок захисту проектів; урок-коментар аудіокниги; урок-екранізація твору; урок-дискусія та ін.

Учителька завжди враховує індивідуальні та психофізичні можливості кожного учня, прагне створити ситуацію успіху, спонукає дітей до активної роботи й переконує їх, що самостійна робота не тільки розширює знання учнів, а й готує до життя в майбутньому. Під час навчально-виховної роботи використовує різні засоби ІКТ: електронні підручники, словники, анімації, тренажери, комп’ютерні програми.

Педагог проводить як традиційні уроки ( урок засвоєння нових знань, урок формування умінь і навичок і т.д.), так і нестандартні (інтегрований урок, театралізований урок, урок-конкурс, урок-подорож та ін.).

Неодноразово вихованці Олесі Андріївни брали участь в І та ІІ турах Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Г. Шевченка та ставали призерами (Шушківська Антоніна – ІІІ місце у Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т. Г. Шевченка, 2013р., Насадюк Дарія – ІІ місце, Манжалій Олександра – ІІІ місце у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, 2013р.).

Борщ О. А. – активний член шкільного об’єднання вчителів української мови та літератури. Також спільно з працівниками відділу юстиції вона організовує роботу гуртка «Підліток і закон».



ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ШКОЛЯРА
Сьогодні, в умовах демократизації та європейської інтеграції національної освіти, учителі шукають найкращі методи і засоби навчання. Запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. У Концепції мовної освіти школи зазначено, що інформаційні освітні технології відкривають небачені раніше перспективи індивідуалізації навчання й підвищення його ефективності, загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти всіх дітей шкільного віку. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту й методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитися, критично мислити, користуватися комп'ютером, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого та професійного вибору. Саме завдяки цим технологіям учень може організовувати власну пізнавальну діяльність на оптимальному рівні , набуває неоціненного досвіду орієнтуватися в неосяжному масиві інформації, що забезпечить необхідну підготовку для життєдіяльності в суспільстві.

Спираючись на методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, у яких зазначено: “В умовах розвитку інформаційних навчальних технологій слід інтенсивніше використовувати комп'ютерні програми та інші технічні засоби з української літератури, які сприяють зацікавленню школярів вивченням цього предмета, роблять урок змістовнішим та розмаїтішим, дають більше можливостей для самостійної роботи учнів, економлять час учителя”, тому працюю саме над цією проблемою.

У свій час Жуль Верн передбачив: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Аби отримати інформацію, дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, вони можуть її отримати самостійно в Інтернеті. Тому зараз успіх учнів напряму залежить від якості роботи вчителя, від того, наскільки він здатний вловити дух і потреби часу. Не можна залишатися вчорашніми вчителями завтрашньої школи! Беззаперечно, застосування комп’ютерних технологій напряму відповідає потребам модернізації освіти.

Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро в учителя мови та літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Ознайомлюючись з досвідом сучасних науковців , з метою пошуку змін у навчанні, які б дали якісний результат в показниках навчальних досягнень учнів, почала використовувати інформаційно-комунікаційні технології на уроках та у виховній роботі з учнями. Вважаю, що ІКТ , як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні освітні ресурси, може забезпечити формування та прояв ключових компетентностей учня, насамперед пізнавальної. Тому на даному етапі я працюю над проблемою ««Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування когнітивної компетенції школяра». Упровадження інформаційно - комунікаційних технологій має на меті розвинути в учителя нове мислення для відповідного сприйняття програмового матеріалу, уміння вибрати та застосувати методи та прийоми, які сприятимуть розвитку когнітивної компетенції школяра.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал