Конкурсі «Кращий заступник директора школи з виховної роботи» в номінації «заступник директора з виховної роботи сільського загальноосвітнього закладу»



Сторінка1/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.69 Mb.
ТипКонкурс
  1   2   3   4



Матеріали для участі в конкурсі «Кращий заступник директора школи з виховної роботи» в номінації «заступник директора з виховної роботи сільського загальноосвітнього закладу»

заступника директора з виховної роботи Бесідського НВК

Ставищенського району

Київської області

Стеценко Віталіни Миколаївни

З М І С Т


1.Опис досвіду …………………………………………….3-12

2.Додатки:

2.1. Додаток А …………………………………………..13-22

2.2. Додаток Б……………………………………………23-35

2.3. Додаток В……………………………………………35-44

2.4. Додаток Г……………………………………………44-47

2.5. Додаток Д……………………………………………47-50

2.6. Додаток Е……………………………………………51

2.7. Додаток Є……………………………………………52

2.8. Додаток Ж……………………………………………52-54

3. Список використаних джерел…………………………55

Опис досвіду.

Я, Стеценко Віталіна Миколаївна працюю в Бесідському навчально-виховному комплексі вчителем історії та права з 1989 року, а з 2002 року заступником директора з виховної роботи. Після закінчення Українського Державного Педагогічного Університету ім. М. Драгоманова збулася моя мрія: працювати вчителем у рідній школі. Я змогла прослідкувати рівень формування ціннісно - орієнтованої особистості: від маленької, несміливої в оточуючому середовищі дитини до дорослої людини з сформованими поглядами, переконаннями, з певною метою і бажанням її реалізувати .

Тому, працюючи над цією проблемою, проводилося безліч заходів, спрямованих на дослідження питання формування ціннісно-орієнтованої особистості, що дуже важливо в сьогоднішній школі.

В чому ж полягає моя позиція заступника директора з виховної роботи?

Насамперед, у формуванні дитини, підлітка як ціннісно-орієнтованої особистості. Для мене головне, щоб соціальні цінні ідеї, спонукання стали внутрішніми стимулами особистості школяра. При цьому кожен учень повинен не менше розуміти, а проявляти цілеспрямованість в утвердженні принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, гуманізму, доброти, патріотизму, мати повагу до культурно-національної духовності, історичних цінностей та символів нашої держави, поважати гідність людини через повагу до матері та батька, до свого роду, протистояти насильству, вживанню алкоголю, та наркотиків та іншим шкідливим звичкам, не стояти осторонь політичних процесів, а проявляти бажання пізнати сутність тієї чи іншої суспільно значимої події , бо жити в суспільстві і бути поза його межами неможливо.[1.23]. При цьому для мене в моїй роботі важливо будувати свої відносини з дітьми на принципах співробітництва, співтворчості, пам’ятаючи, що довіра та повага до особистості руйнують замкнутість, відчуженість, протистояння, що інтерес до дитини повинен бути направлений як до суб’єкта діяльності, враховуючи її потреби, психічні та вікові особливості, що складність і неоднозначність світу, оточуючого середовища впливають підчас більше, ніж виховний захід.[8.34].

Вчителі нашої школи постійно ведуть пошуки раціональних шляхів, щоб створити в школі умови взаєморозкриття добрих починань батьків, позашкільних культурних центрів, а також для гармонійного розвитку особистості учня. Для цього в школі проводяться засідання педагогічної ради, на яких обговорюються питання самовдосконалення вчителя, педагогіка життєтворчості, діяльність колективу щодо впровадження нових форм і методів організації позакласної життєдіяльності учнів. А також засідання методоб’єднання. ДОДАТОК А.

Основою виховної системи в нашій школі є повага і довір’я до дитини, визнання її права на життя, навчання і власний моральний вибір.

Виховна робота нашої школи спрямовується на те, щоб учні могли поглянути на себе очима однокласників, батьків, вчителів, односельців і виявити в собі те, над чим треба попрацювати , на що треба звернути увагу. З цією метою в школі проводяться різні заходи. Тут формуються навички самоаналізу – зіставлення особистої поведінки з соціальними нормами і цінностями, іде поступовий розвиток здатності контролювати себе. Саме такі якості формуються і розвиваються під час проведення позакласних заходів.

В роботі з учнями формується система самооцінки й саморегуляції. Вивчається рівень самооцінки. Для учнів, в яких завищена самооцінка, підбираються індивідуальні форми роботи, під час яких учень може конкретно оцінити свою діяльність і переконатися, на що він здатний. Діти із заниженою самооцінкою залучаються до проведення різних заходів або до такої діяльності, де б вони почували себе впевнено, де б могли проявити ініціативу. Саме в таких заходах взяли участь і допомогли в організації малоактивні учні. [5.с.45]

Створюючи виховну систему школи ми завжди враховуємо інтереси учнів та їх батьків, громадськості, місцевих органів самоврядування, можливості педагогічного колективу традиції школи і села,соціальне оточення.

Основне завдання, яке стоїть перед педагогами нашої школи,- формування в дітей та молоді системи цінностей і духовних пріоритетів, національної самосвідомості, розвитку творчої всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожної дитини до активної громадської діяльності, а також піклування про здоров’я кожної дитини.[9.56].

Результатом такої діяльності стала програма виховної роботи школи “Формуємо особистість”. ДОДАТОК Б.

Якщо прослідкувати весь навчально-виховний процес,то по закінченні

початкової школи і переході до середньої ланки, учень, який звик до одного

вчителя, до його вимог, до того, що знаходиться під постійним контролем,

повинен у 5 класі одночасно звикати як до класного керівника, так і до своїх

вчителів-предметників, кожен з яких особистість. Руйнується схема

попереднього педагогічного впливу, втрачаються деякі ціннісні орієнтації, по

суті колектив треба формувати по-новому.[6.24].

Ці питання обговорюються з класним керівником, аналізуються практичним

психологом і вже потім на педагогічній раді розглядається питання адаптації

учнів 5 класу до навчання в середній ланці. При цьому існує тісна співпраця

класовода і класного керівника п”ятикласників.

Такий же процес проводиться і при вивченні питання адаптації

першокласників до навчання в початковій школі. Для того, щоб перехід від

дитячого садка до школи відбувся як менш безболісно для дошкільнят,

працює творча група класоводів і вихователів дитячого садка «Три кроки».

Дана група вивчає та аналізує проблеми, які виявлялися протягом не одного

року, а потім вирішує їх через творчу співпрацю. А так, як дитячий садок є

одним із структурних підрозділів нашого навчально-виховного комплексу, то

дана співпраця позитивно впливає на адаптаційний період першокласників.

Для того, щоб залучити до співпраці і батьків першокласників, розроблено

проект «Батьківське віче», який передбачає спільні справи школи і батьків.

ДОДАТОК В.

Але не тільки батьки першокласників повинні співпрацювати з школою.

Взаємовідношення вчителя і сім’ї учня повинні бути такими, щоб мати успіху

вихованні. Саме від характеру відношень учителя з учнем, його батьками

залежить не лише самопочуття дитини, а й її успіхи в навчанні і вихованні.

При цьому учитель також повинен користуватися загально-педагогічними

принципами,такими, як: науковість,доступність, систематичність, тісний

зв’язок педагогічної теорії з практикою сімейного виховання. На власному

досвіді я переконалася, що в цій роботі не може бути зупинок і навіть

тимчасової перерви. Діти вчаться в школі, а перед батьками виникають і

ставляться все нові і нові завдання. Їх вирішення можливе лише у взаємодії

через підвищення педагогічної культури батьків.[2.20]. В цій складній і

важливій роботі можливе використання самих різноманітних форм і методів

роботи:


  • Регулярні педагогічні бесіди по програмі, складеній на основі певного контингенту учнів, батьків;

  • Групові консультації з окремих питань виховання і навчання;

  • Індивідуальні консультації батькам;

  • Залучення батьків до педагогічної самоосвіти. Надання допомоги в цій справі;

  • Батьківські конференції по обміну досвідом сімейного виховання.[12.34].

Моя практика роботи з батьками показала, що батьків можна об”єднати в такі групи:

І група: Батьки – помічники вчителя у виховній роботі з дітьми. Це сім’ї з

багатими традиціями, проявляють свою громадську активність,

добросовісно відносяться до доручень.

ІІ група : Батьки – потенційні помічники вчителя і школи у вихованні дітей.

Вони будуть допомагати, якщо будуть знати, що і як робити.

Батьки такої групи позитивно впливають на дитину своїми

духовними якостями.

ІІІ група: Батьки – не розуміють або не хочуть розуміти вимоги школи у

виховній роботі, вони негативно відносяться до школи, до

вчителів. Тільки одні своє ставлення проявляють відкрито, а інші

приховують це.

Але все таки , як сказав В.О.Сухомлинський, “дитячий колектив лише тоді

стає виховною силою, коли він возвеличує кожну людину, стверджує в

кожнім почуття власної гідності, поваги до самого себе”.[16.78].

У своїй роботі з класними колективами пріоритетними я вважаю вивчення

індивідуальних особливостей кожної дитини та її родини; формування

високодуховної особистості спільно з родиною на кращих родинних

традиціях, розвиток творчих обдарувань і здібностей. Значну допомогу в

роботі класним керівникам надають “Індивідуальні картки учнів”, які

запроваджені в Ставищенському районі, з яких черпається вся інформація

про дитину: її здібності, особливості характеру, темперамент. Частину роботи з

картками проводить шкільний практичний психолог, а це дає змогу реальніше

вивчати класні колективи. Психологічні дослідження, тестування допомагають

у виявленні рівня комунікативності учня, соціометричного статусу класу,

мотивів навчальної діяльності, самооцінки, особливостей мислення, пам’яті,

креативності, уваги, допомагають діагностувати емоційно-вольову сферу тощо.

Крім спеціальних психологічних досліджень, проводяться анкети, розроблені

класними керівниками на основі спостережень за учнями під час уроків і в

позаурочний час. ДОДАТОК Г.

І тому перед плануванням діяльності класного колективу і школи, постійно

аналізується склад учнівських колективів, ситуація в родинах. Це робиться

шляхом індивідуальних бесід з батьками та учнями. Запроваджено нами

індивідуально-колективна форма роботи “Порадьте класному керівникові”,

дає змогу і можливість спланувати роботу, враховуючи побажання батьків та

учнів.[4.13].

Необхідною я вважаю у вивченні дітей та класного колективу спільну роботу з

психологом. Психологічні дослідження допомагають досконало зрозуміти

індивідуальні особливості кожного, розробити стратегію і тактику виховної

роботи, виробити рекомендації для учнів, для педагогів-предметників. Далі

поглиблюємо вивчення індивідуальності кожного учня відповідно до вікових

особливостей. Так, у 5-8 класах, проводячи бесіду “бути самим собою чи

рівнятися на когось?”, вивчаємо ідеали учнів, а проводячи диспут “Що

змінилося у моєму характері?” , намагаємося корегувати набуті негативні риси.

Обов’язково звертаємо увагу на динаміку розумового розвитку учнів. З цією

метою проводяться заняття з практичним психологом, на яких учні вчаться

аналізувати свої вміння і навички, формують поняття самооцінки .[11.23].

У старших класах важливим є визначення потреби у досягненнях, вивчення неформального лідерства у класі, мікрогруп, міжособистісних стосунків та певного стилю спілкування. Аналіз таких досліджень дає можливість коректувати взаємостосунки в класі шляхом перерозподілу доручених справ. Тому щороку учні під керівництвом педагога-організатора переобирають керівні органи учнівського самоврядування, під керівництвом класних керівників – старостат. Учнівське шкільне товариство “Родина” тісно співпрацює з адміністрацією школи, громадськістю села та іншими громадськими організаціями. ДОДАТОК Д.

Навчені з молодших класів виконувати доручену справу, діти стають дедалі самостійнішими, знають, що від них вимагається; участь в самоврядуванні допомагає їм проявити кращі якості особистості, вирости у власних очах і в очах однокласників, батьків і педагогів.

Великого значення надаємо і розвиткові індивідуальних творчих здібностей кожного учня. Для цього проводяться творчі конкурси, змагання, проектна діяльність. Також у кожному класі проводяться індивідуальні бесіди, тренінгові заняття, години спілкування, на яких намагаємось спонукати учнів до розвитку їх загально навчальних знань і вмінь. А також формуємо потяг до творчості, естетичні смаки , прагнення удосконалювати свої здібності.[16.12].

Немалого значення надаємо інформаційно-пізнавальним годинам, які розвивають інтелект, розширюють кругозір учнів: “Світ навколо нас”, “ Дзвони Чорнобиля”, “Пам’ятаємо Афганістан”, “День Землі” та ін. На таких годинах вчимо дітей критично осмислювати дійсність і людей, формувати політичні, екологічні, юридичні погляди, розвивати прагнення дізнатися більше, стати інтелектуально вищими, багатшими.

Таким чином спонукаємо дітей до самовиховання і самовдосконалення, що є

необхідними складовими особистісно-орієнтованої моделі виховання. [2.46].

ДОДАТОК Е.

Чи не найважливішою ланкою виховної системи школи є виховання кращих моральних рис особистості, формування духовності. Далі поступово в процесі роботи розширюємо поняття учнів про духовність і формуємо переконання і потребу в найкращих морально-етичних засадах – людяності, совісті, честі, повазі до поглядів і переконань інших, прагнення робити добрі вчинки.[7.12].

А виховання духовності через національні традиції, через родинне виховання важлива сторінка виховної системи нашої школи. У збірнику “Святкуємо разом”, можна ознайомитися з розробками виховних заходів. ДОДАТОК Є.

Родинні свята – це форма роботи, яка допомагає відродити духовну основу, коріння кожної особистості, донести до кожної сім’ї національний дух, а юних спонукають бути гідними продовжувачами традицій свого роду і народу.[13.45].

Ще однією формою роботи, яка дозволяє здійснювати особистісно-орієнтований підхід до виховання, є участь дітей у гуртках за інтересами.

В школі працюють такі гуртки: спортивний, хореографічний, “Зірниця”, гурток іграшки. Гурткова робота сприяє тісній співпраці учнів, учителів та батьків. І це виховує і розвиває в учнів художньо-естетичні смаки.

Практика показала, що така форма роботи є дуже цікавою для дітей, адже вони мають можливість розкритися як особистість, представити свій суб’єктивний досвід, мислення і разом з тим повчитися в інших, більш досвідчених, збагатити свій емоційний світ, зробити для себе якісь відкриття.

В школі працюють два музеї - Освіти, Бойової Слави. Учні продовжують пошукову діяльність. Тому колективом школи приділяється значна увага військово-патріотичному вихованню. Учні школи вивчають історію рідного краю, пропагують рідну мову, беруть участь у районних конкурсах, допомагають ветеранам і літнім людям.

Важливе місце посідає морально-правове виховання. Це уроки права, тиждень правових знань, конкурси знавців права, класні години на правову тематику. Велику увагу приділяємо і превентивному вихованню, завдяки чому останні десять років не маємо учні в на обліку в дитячій кімнаті міліції.

Особистісно-орієнтований підхід до виховання не можливий без особистості учителя, адже краще всіх слів навчає живий приклад. Тому у виховній роботі всі вчителі нашого навчального закладу дотримуються таких заповідей:


  • Навчаючи інших – навчаємось самі. Пам’ятаємо: учнів захоплює висока культура педагога, знання предмета;

  • Без любові до дітей немає класного керівника. Ні посада, ні звання, ні освіта не зарадять.

  • Шукаємо в учневі хороше;

  • Стежимо за тим, щоб наші слова не розходились з ділом;

  • Справедливість – головна риса педагога;

  • Постійно помічаємо зміни в особистості учня;

  • Намагаємось все бачити та чогось не помічати; усе чути та чогось не розчути;

  • Бути з учнями поруч, але трішечки попереду.[14.57].

Для контролю над роботою класних керівників проводжу аналіз виховних справ згідно розробленого алгоритму. ДОДАТОК Ж.

Перед школою стоїть ще багато різних завдань:



  • Залучення кожного учня в таку позицію, щоб він сам міг бути ініціатором, організатором і творцем процесу сприятливої міжособистісної взаємодії;

  • Забезпечення емоційної та моральної комфортності кожного з учасників виховного процесу;

  • Насичення всієї виховної роботи проблемним змістом, що дасть учням можливість вирішувати свої проблеми.[3.40].

Отже, школа – це надзвичайно перспективне поле формування здатності особистості здійснювати життєвий вибір. Тривалість та системність включення особистості учня в шкільне життя сприяють створенню умов, необхідних для формування життєвого досвіду, який ляже в основу майбутніх життєвих виборів. Потрібно забезпечити можливість для аналізу результатів життєвого вибору, обміну досвідом, прийняття рішень (в учнівських проектах, учнівському самоврядуванні). [10.27].

Треба приділяти належну увагу вихованню вольових якостей учнів.

Я вірю, що наша школа зможе знайти свій шлях до серця та розуму дитини, допоможе становленню життєстійкої та життєздатної людини нового покоління.
ДОДАТОК А . “Методоб’єднання класних керівників”, матеріали педради.
В С Т У П



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал