Конкурс управлінських проектів "Новітні форми методичної роботи" Методичний проект "дорогу подолає той, хто йде" Роботу



Сторінка7/14
Дата конвертації11.12.2016
Розмір2.53 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Система діяльності педагога в роботі з невстигаючими учнями

Виставляння оцінок негативного ряду нерідко носить дисциплінарний, принижуючий, образливий характер і досить рідко виховний. Педагогам у силу різних обставин ніколи виявити причини та характер неуспішності й уже тим більше вибудувати системну діяльність стосовно кожного учня у зв'язку з незадовільними оцінками. Важливо розуміти, що коли незадовільну оцінку ставить улюблений, авторитетний учитель, то неуспішний учень намагається переконати вчителя у своєму старанні, у своєму бажанні освоїти предмет і зовсім інша справа, коли мова йде про вчителя, якого більшість учнів класу не вважають дійсним педагогом, не вірять йому й не чекають від нього підтримки й підбадьорення.

Відомо, що низька оцінка знань учня сама по собі болісна для дітей і набагато болісніше, коли педагог присмачує негативну оцінку ще і їдкими, образливими зауваженнями, і, нарешті, найстрашніше те, що часом учень залишається сам-на-сам зі своїм лихом і йому нема від кого чекати розуміння й допомоги.

1. Необхідно визначити, чи носить негативна оцінка випадковий або системний характер.

2. Необхідно з'ясувати ступінь зацікавленості учня в навчанні взагалі й стосовно даного предмета зокрема.

3. Необхідно визначити фактичні пробіли в знаннях.

4. Необхідно зрозуміти, чи не лежить в основі неуспішності учня його схована або явна неповага до вчителя.

5. Необхідно зрозуміти, яке ставлення до учня в класі, де він навчається.

6. Необхідно разом із класним керівником з'ясувати характер стосунків у сім'ї учня, і чи може він розраховувати на допомогу та підтримку рідних.

7. Необхідно, якщо це можливо (коли учень дійсно хоче цього), скласти часовий графік з подолання відставання й у крайньому випадку призупинити виставляння йому оцінок до того моменту, коли він переборе відставання.

8. Необхідно розробити для нього спеціальні, відповідні рівню його готовності завдання й домовитися з ким-небудь із учнів класу, хто з ним і з ким він хотів би спільно займатися.

9. У більшості випадків необхідно тимчасово припинити викликати учня до дошки й дати йому можливість разом із наставником або самому виконувати письмові завдання.

10. Необхідно створювати ситуацію майбутнього успіху, зауважувати кожну зміну на краще і вчасно стимулювати будь-який прояв успіху.
Значною мірою успіх навчання залежить від сформованих у класному колективі цінностей. Часом у класі перемагає негативний лідер, що затверджує інші цінності, що не лежать у площині пізнання, відповідальності, доброти, він, або якась група, утягують учнів у світ споживання, проповідуючи культ речей, миттєвого успіху, великих грошей, маргінальної культури. Зсув морального центру в умовах потужного тиску зовнішнього середовища стає серйозною перешкодою на шляху розв'язання педагогами освітньо-виховних завдань. І вихід із цієї ситуації можливий тільки в умовах об'єднання зусиль батьків, педагогічного колективу школи, учнівського самоврядування, системи додаткової освіти, створення розгалуженої мережі педагогічних пропозицій, що охоплюють можливі пізнавальні, творчі, спортивні інтереси учнів.

Не менш значимі характеристики й особливості педагогічного середовища і психолого-педагогічного клімату, характерні для школи в цілому та кожного класу окремо.

Школа, у якій немає або дуже мало педагогів, що демонструють захоплене ставлення до свого предмета як до науки, що вміють ставити й вирішувати творчі завдання, здатних створювати й залучати учнів у клуби за інтересами, не може створити необхідних умов для успішного навчання дітей.

Учні тим більше і значною мірою починають позитивно ставитися до навчання, коли вони навіч і постійно бачать, що в школі затверджуються добрі, дружні, гуманні відносини, коли педагоги, адміністрація, батьки демонструють поважне відношення до учнів, їхніх потреб, інтересів, запитів.

Педагогам важливо розуміти, що незадовільні оцінки, зневажливе ставлення до учнів, педагогічний снобізм, байдужість породили більше нещасних людей, злочинців, ніж будь-який інший вплив на людину. І буває нестерпно бачити й чути, коли вчитель повідомляє колегам: я сьогодні 20 двійок наставив. Здається, було б правильним рішенням педагогічної ради заборонити ставити незадовільні оцінки тим учителям, які бездушно, безграмотно ведуть уроки, не люблять свій предмет, не піднімаються у своїй педагогічній діяльності до творчого рівня, які, поставивши незадовільні оцінки, не вважають це важким, болісним, часом страшним лихом...

Є безліч способів підвищення навчальної успішності. Деякі з них я розгляну тут.

Найважливішою оцінкою навчальної праці учнів є два досить важливих аргументи: характер відносин із кожним учнем і слово.

Педагог, що вміє підтримувати рівні, строгі, ділові відносини з учнями, що проявляє повагу до них, що не залишає без уваги жодного випадку учнівської неуспішності, готовий і вміючий вчасно допомогти учням вправі очікувати, що до його способу оцінювання знань діти будуть ставитися з достатнім ступенем поваги.

Педагог агресивний, позбавлений педагогічної пам'яті, не здатний терпляче навчати, крикливий і байдужний до доль дітей, що використовує оцінку як дисциплінарний регулятор, є яскравим антиподом раніше описаного типажу й у деяких рисах і змістах досить часто зустрічається в сучасній школі.

Важливою підмогою в роботі педагога є вербальне (і невербальне) і письмове слово.

Незалежно від виставленої оцінки слово може відродити або знищити, підтримати або підштовхнути, і часом здається дивним, що педагоги ігнорують цей тонкий і чудовий інструмент, що може бути з успіхом використаний у педагогічній практиці. Може бути, це не відбувається насамперед тому, що словесний супровід оцінювання знань завжди вимагає багатобічного знання про кожного учня, здатність душі добро й тонко, вчасно й постійно піклуватися про довірених тобі дітей, тоді, очевидно, варто кожному педагогові запитати себе: чи можна працювати з людьми і виявляти до них арифметичний підхід і холодну байдужість.
Тренінг словесної оцінки
Письмова або усна словесна оцінка вимагає знання та розуміння учнів, уважного ставлення до них, спеціальної навички вербального оцінювання.
Завдання педагогам:

— учень одержав оцінку «три», Ви хочете його підтримати, придумайте відповідний текст;


Варіант: «Я знаю, що твоя трійка — це посмішка долі, тому що завтра буде інший день і ти, як завжди, блиснеш своїми знаннями і я із задоволенням поставлю тобі вищий бал».
— учень відмовився відповідати, як вербально діяти в цьому випадку (тексти повинні бути цікавими, поважними й добрими);
Варіант: «Твою відмову відповідати я розцінюю не як виклик, а як тимчасовий перепочинок перед рішучим наступом. Головне, що ми разом і що все буде добре».
— учень уперше одержав високу оцінку, супроводьте її якою-небудь дуже значимою для учня фразою;
Варіант: «Добродії, сьогодні Володя одержав перше публічне визнання своїх успіхів, і нехай так буде з кожним і нехай так буде завжди».
— учень не продемонстрував знань при виконанні письмових робіт і розв'язанні завдань, але він намагався знайти оригінальні шляхи, ви вирішили не ставити йому незадовільну оцінку, але вам необхідно написати в зошит відповідну записку, зробіть це;
Варіант: «Сергійку, я знаю, що ти завжди шукаєш нетривіальний шлях і це забезпечить тобі успіх у майбутньому, тим більше, якщо тобі вдасться щасливо з'єднати оригінальні рішення з гарними знаннями».
— Ви поставили учневі незадовільну оцінку в щоденник, який запис при цьому ви зробите;

Варіант: «Багато талановитих людей одержували в школі незадовільні оцінки, і це не перешкодило робити чудеса на вибраному ними шляху. Думаю, що коли-небудь ти будеш згадувати цю оцінку з посмішкою, тому що я вірю тобі, тому що я знаю, що ти зумієш перебороти тимчасовий неуспіх і, головне, я завжди готовий допомогти тобі у твоїх починаннях».

Вправа про "Мону Лізу"

На початку ознайомлення учасників з Основними питаннями проекту можна показати відеофрагменти з фільму "Посмішка Мони Лізи" (на програмному компакт диску). Перед переглядом першого фрагменту можна розказати учаснкам, що дія фільму відбувається в американському коледжі, де навчаються дівчатка. Молода вчителька, яка викладає історію мистецтва, вперше приходить до них на урок. Слід перед переглядом поставити перед учасниками (краще записати на дошці) наступні питання: 1. Як саме відбувається перше знайомство? ї -Де знаходиться вчителька весь час уроку? -Який метод викладання вона обрала для першого уроку?

-Якими реченнями (розповідні, питальні,....) вона користується під час ознайомчої лекції?

якщо зобразити схематично, то в яких напрямках здебільшого відбувається спілкування на уроці?

чи були готові учні до такого уроку?

Чи задоволена вчителька своїм уроком ? Чому?

Після пререгляду першого фрагменту варто стисло обговорити відповіді на ці запитання. Потім запросити учасників до перегляду другого фрагменту, в якому ця ж викладачка поводить наступне заняття, і запропонувати їм звернути увагу на ті самі запитання приперегляді другого фрагменту.

Після перегляду варто обговорити спостереження учасників, підкресливши значення цікавих запитань , відповіді на які не прописані в підручниках. Слід звернути увагу і на організацію взаємного спілкування приінтерактивному навчанні, коли роль вчителя полягає в керівництві процесом, організації спільних обговорень, спонуканні учнів до запитань і розвитку мислення.



Починаємо урок

На початку уроку варто заохочувати учнів до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету. У стінах класу Джаннетт Вос рекомендує проводити гру «Станція ДЧЦМЗ» — щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться?». Ця гра дає можливість учасникам, що сидять у парах, розказати один одному і вчителеві, що вони сподіваються одержати від цього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року. Зосередитися учням на своїй меті допоможе простий список питань:

Мета...

Засоби та умови (Які засоби є в розпорядженні? Як я можу їх використати? Що мені ще знадобиться додатково?)



Зобов'язання (чи прагну я докласти всіх зусиль для досягнення мети?)

Дії(перший крок..., другий крок..., третій крок...)

Можливі перешкоди (їх передбачення),

Спостереження та контроль (як себе проконтролювати?)

Підтримка (чи потрібна?)

Перевірка (чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети?)

Самооцінка (наскільки мені вдалося досягти мети?)

Власну мету потрібно або уявити (уява — могутній навчальний засіб), як можна використати засвоєні знання в майбутньому, або порекомендувати учням погортати підручник у пошуках відповіді.

А чи не схоже на те, про що йшлося вище,— на нашу «мотивацію»? Ще й як схоже. Як учать нас досвідчені колеги: «Мотивація — головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність» (І. Підласий). Компонентами мотиваційної сфери навчання є його мотиви, цілі, емоції, а також його вміння навчатися (що значною мірою впливає на мотивацію).

Учитель може лише вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів тощо), які використовуються суб'єктом для самоформування мотивів.

Конкретні прийоми, що використовуються вчителями для мотивації навчальної діяльності, деякі дидакти об'єднують у три групи. До першої відносять ті, що стимулюють обов'язок та відповідальність, до другої — ті, що формують пізнавальний інтерес учнів. Ці групи прийомів добре спрацьовують у молодшій та середній школі. У старшій школі найбільш ефективними є третя група методичних прийомів, що направлена на створення навчальних проблемних ситуацій з наголошенням на практичному та суспільно-соціальному значенні одержаних знань.

Мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати шляхом бесіди. У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід дітей, використовується парадоксальність фактів тощо.

Як викликати інтерес до уроку, до конкретної теми? Надійним засобом є пізнавальний інтерес, який можна сформувати з допомогою певних методичних прийомів, таких як «Дивуй!», «Фантастична добавка» та ін.

Створення проблемних ситуацій



Існуючі технічні рішення

Практичні завдання

Наявні знання

Нові факти та явища

Нові вимоги

Суперечності
1.



Їх узагальнення

фактів явищ правил дій

Протиставлення

Зіставлення

Порівняння
2.


Вибір потрійної інформації

(ситуація з надлишком)
3.

інформація 1

інформація 2

інформація 3



інформація 5

інформація 4


Методичні прийоми, які впливають на формування мотивації.
Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.
Приклад. Природознавство

На уроці з теми «Вода» вчитель розповідає: «Одного разу, в одній африканській школі хлопцям читали розповідь про дивну країну, в якій люди ходять по еоді1 і найдивніше, що ия розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не помічаємо її властивостей» (за А. Пном).

До цього ж методичного прийому можна віднести такі варіанти:

«Що відбудеться, якщо...7» У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні самі можуть знайти і запропонувати подібні ситуації для обговорення.


Приклад. Географія

Як змінився б клімат України, якби Карпати «виросли» на один кілометр і «перемістилися» на місце Поліської низовини7 Як змінилася б територія України, якби рівень Світового океану підвищився на 100 метрів? Що має відбутися для того, щоб Крим з півострова перетворився на острів!1


Фантастична добавка.

У цьому прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним або має певне значення. Біологи можуть придумати фантастичну тварину або рослину і розглянути її в реальному біоценозі. Філологи — перенести реального або літературного героя в часі. Історики — розглянути історичну ситуацію очима стародавнього грека або жителя Київської Русі.

Універсальний підхід — написати фантастичну (прочитати підготовлені вдома) розповідь, есе, вірші, використовуючи знання з предмета.
Відстрочена загадка.

На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
Приклад. Географія

Тема «Клімат України». Християнство прийшло в Київську Русь із Візантії, тому практично всі зовнішні атрибути (обрядовість, архітектура храмів) повторювали візантійські зразки. Але єдиним елементом несхожості храмових споруд стали дахи. У Візантії дах храму мав форму півсфери, у Київській Русі — форму «цибулини». Як пояснити такий відступ від архітектурних канонів? (Півсферні дахи не витримували тиску товстого шару снігу взимку, а на дахах «цибулинах» сніг зісковзував, не затримуючись).


2. Тема «Корисні копалини». У багатьох міст Донбасу дивна лопатева конфігурація. Суцільна забудова, прийнята в більшості міст, відсутня. Селище, через пустир — вулиця, вдалині — мікрорайон — так виглядають ці міста, вони витягнуті в усі сторони і розповзлися по околицях. Чим це можна пояснити — невдале архітектурне рішення або є інше раціональне пояснення? (Під час закладки нових міських кварталів доводиться враховувати підземну географію вугільних пластів, які незабаром розроблятимуться. Вироблені пласти являють собою пустоти, що стає причиною частих провалів)
Приклад. Економіка

Тема «Маркетинг і реклама». У 1896 році в Єкатеринбурзі один селянин побудував великий будинок з колод. Потім обставив його дерев'яними меблями, обклав з усіх боків полінами, облив гасом і підпалив перед натовпом. У результаті цього він дуже розбагатів. До кінця заняття спробуйте здогадатися — що відбулося? (Селянин винайшов протипожежний розчин. Пропитане ним дерево ставало негорючим. Селянин побудував і підпалив будинок на торговельно-промисловій виставці, зробивши прекрасну рекламу своєму винаходу)


Кросворди. Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.
Читаємо! (використання художньої і науково-популярної літератури). Уривки з художніх і науково-популярних творів можна використовувати на різних етапах уроку і з різною метою: для ілюстрації, для постановки питань на закріплення вивченого матеріалу, на формування мотивації.
Приклад. Географія

Тема «Клімат». Який тип погоди — циклональний або антициклональний — описано у віршах?

Мороз и солнце; день чудесный!

Под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на солнце, снег лежит.



А. Пушкин

Внезапно небо прорвалось

С холодным пламенем и громом,

И ветер начал вкривь и вкось

Качать сады за нашим домом.

Завеса мутная дождя

Заволокла лесные дали.

Н. Рубцов

Полдневный час.

Жара гнетет дыхание;

Глядишь, прищурясь —

блеск глаза слезит,

И над землею воздух в колебаньи

Мигает быстро, будто бы кипит.

И тени нет.

Повсюду искры, блестки,

Трава слегла, до корня прожжена.



К. Случевский
Асоціації на дошці.

Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення:

Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов'язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.

Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов'язані з цим поняттям.

Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.


Показуха (скульптура).

Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об'єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями:

Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою? Якими засобами вони його передали?

Які ознаки поняття їм удалося передати?


Картинна галерея.

Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об'єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.


Джерела інформації.

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на важливості її повсякденного використання.

Як варіант можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури.
Мозкова атака.

Цей прийом полягає у колективній творчій роботі з розв'язання певної складної проблеми. Всіх учнів об'єднує спільна робота над пошуком істини.


Алгоритм дій


Обґрунтування остаточного вибору

Реєстрація ідей на дошці

Визначення термінів обмірковування

Вибір найкращої ідеї




Постановка завдань

Формулювання проблеми




Висловлювання суджень, ідей



Загальна дискусія навколо представлених ідей, правильність, доцільність, оригінальність

Обґрунтування ідей авторами




Підбиття підсумків роботи


Класифікація. Альтернатива.

Якщо основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно використовувати названі методичні прийоми. Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.

Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів учитель організує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як варіант можна запропонувати вірш на початок дня — «Крила», який допомагає окреслити мету. Після цього учнів безпосередньо залучають до занять — кожному пропонують у формі творчої роботи визначити власні цілі.


КРИЛА

Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди,

що вони роблять, де вони?

Затримайся і поміркуй, чому

Одні ходять пішки, інші літають.

Деякі опускають руки,

Снуючи павутину із сюжету буднів.

Хід життя, який ніколи не йде

ні догори, ні донизу.

Ми просто рухаємось по колу

Інші ж не стоять на місці, борючись щоденно

проти посередності

і йдучи вперед,

Заперечуючи смерть і мертвих.

І знову хтось запитує: «Для чого живемо?»

Дехто ходить пішки, а хтось літає...


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал