Конкурс управлінських проектів "Новітні форми методичної роботи" Методичний проект "дорогу подолає той, хто йде" Роботу



Сторінка6/14
Дата конвертації11.12.2016
Розмір2.53 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Інтерактивна вправа «Карта професійно-значущих особистісних рис»

 

Оптимальні значення

Припустимі значення

Критичні значення

1. Психологічні риси особистості як індивідуальності

- Сильний урівноважений тип нервової системи.

- Тенденція до лідерства.

- Упевненість у собі.

- Вимогливість, добро-

сердечність і чуйність, гіпертимність, емотивність.


- Сильний неврівноважений тип нервової системи.

- Владність, самовпевненість, непримиренність.

- Недостатня самостійність, педантичність, зацикленість.


- Слабкий інертний тип нервової системи.

- Деспотизм.

- Самозакоханість.

- Жорстокість.

- Надмірний конформізм.

- Збудливість і демонтра-

тивність.

- Тривожність.



2. Професійні риси особистості вчителя - предметника

- Широка ерудиція й вільний виклад матеріалу.

- Уміння враховувати психологічні й вікові особливості учнів.

- Темп мовлення 120-30 слів за хвилину, чітка дикція, загальна й специфічна грамотність.

- Елегантний зовнішній вигляд, виразна міміка й жести.

- Звертання до учнів н ім’я.

- Миттєва реакція на ситуацію, спритність.

- Уміння чітко формулювати конкретні завдання.

- Уміння організовувати навчальну діяльність усіх учнів одразу.

- Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу завжди.


- Знання тільки свого предмету.

- Знання вікової й педагогічної психології учнів.

- Стандартний зовнішній вигляд, відсутність міміки й жестів.

- Звертання до учнів на прізвища.

- Ледь уповільнені реакція й спритність.

- Уміння визначити тільки загальну мету.

- Уміння організовувати роботу більшості учнів.

- Темп мовлення менш як 120 слів за хвилину, «глухий» голос, окремі застереження з наступним виправленням.

- Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу періодично.


- Робота тільки за конспектом.

- Відсутність знань вікової і педагогічної психології.

- Темп мовлення перевищує 150 слів за хвилину, нерозбірливість мови, проковтування закінчень слів.

- Неохайний зовнішній вигляд, надмірна жестикуляція й неадекватна  міміка.

- Постійне безадресне звертання до учнів.

- Відсутність спритності, слабка реакція.

- Відсутність уміння чітко визначити мету.

- Робота тільки з окремими  учнями, більшість у цей час пасивна.



- Ніколи не перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу під час пояснення.

СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ВЧИТЕЛІВ – ПОЧАТКІВЦІВ

Персональна треєкторія розвитку учителя
Самоперевірка та аналіз професіональної діяльності педагога. Підготовка письмової аналітичної записки.
Кожний педагог за 10-бальною шкалою оцінює наявність у себе названої якості (10 балів — цілковита наявність, 0 балів — цілковита відсутність).
1.Предметна готовність.

Знання предмету.

Знання суміжних наук.

Захопленість предметом.

Знайомство з сучасними уявленнями та станом наук, що вивчаються.

Уміння вилучати знання та відбирати їх.

Самостійна робота з накопичення наукових матеріалів, проблем, рішень.

Постійна робота з періодикою.

Уміння адаптувати наукове знання з метою підвищення інтересу учнів і для досягнення навчальних цілей.

глибоке розуміння та вміння використовувати на практиці основні цінності, поняття, норми, достоїнства, рішення, процеси.

Готовність і бажання пізнавати, вчитися, засвоювати нове.
2. Психологічна готовність.

Знання психології як предмета і вміння використовувати психологічні методи, прийоми, процедури, норми в своїй професійній діяльності.

Знання вікової психології, психології дитячого спілкування, психології творчості.

Розвиток у собі рефлексивної культури.

Емпатія.

Уміння почувати, бачити, аналізувати та оцінювати стан іншої людини.

Уміння стимулювати дитячу активність.
3.Педагогічна готовність.

Здатність і бажання працювати з дітьми, привносити виховне начало у всю свою діяльність.

Уміння захопити дітей, організувати їх індивідуальну та колективну успішну діяльність.
4.Методична готовність.

Серйозна глибока постійна робота над методичним обладнанням уроку.

Пошук різноманітних форм організації пізнавальної діяльності учнів.

Володіння та використання різних форм уроку.

Володіння мистецтвом розвиваючого контролю знань.

Уміння працювати в мікрогруповому та індивідуальному режимі.

Знання та використання в своїй роботі сучасних освітніх технологій.

Раціональне використання в своїй роботі технічних засобів навчання та засобів наочності.
5. Загальнокультурна готовність.

Знання та розуміння світової та рідної культури, літератури та мистецтва.

Інтерес до глобальних і вітчизняних суспільно-політичних і соціально-економічних процесів.

Наявність пасивних (слухати, дивитися, читати) або активних інтересні, хобі (вміння і бажання грати на музичних інструментах, співати, твори ти, займатися спортом).
6. Емоційно-моральна готовність.

Позитивне емоційне забарвлення поведінки.

Багатий внутрішній світ.

Зацікавлене ставлення до того, що відбувається.

Толерантне шановано-добре ставлення до оточуючих.

До питання щодо єдиної методичної теми



Варіативність освіти передбачає варіативність підходів, діяльшх гей швидкостей руху, персональних і професіональних проблем та інтерсі Іи

Усі намагання нав'язувати школі формалізовані види та зміст діяльності ззовні має за мету, як правило, приведення різних шкіл і різних педагогів до єдиного ранжиру.

Не секрет, що впровадження в школу єдиної методичної теми, єдиних для всіх правил гри, єдиних форм діагностики навчальної діяльності змушує школу напружуватися та збирати воєдино всі зусилля для активної протидії цій порочній, що залишилася з часів єдиного ранжиру, практики шляхом добре прихованої байдужості, розбавленої купою відчужених паперів і звітів.

У цій грі все сумно і те, що верхи вважають вельми важливим показником факт наявності єдиної методичної теми, і те, що низи змушені витрачати на це дорогоцінний шкільній час.

У демократичній школі визначення проблем, цілей, завдань і провідних, основних напрямків і видів діяльності, у тому числі, до речі, і виділення провідної, значущої для всього колективу методичної теми, здійснюється через рефлексію власної діяльності кожним членом колективу і всім педагогічним співтовариством в цілому.
Методика визначення педагогічної готовності педагога
Приклад.

Вище ми показали модель учительської професіональної готовності. Давайте розглянемо готовність учителя, розраховану в балах за п'ятибальною шкалою.
Учитель історії Старіков В. А. Самооцінка.
1. Предметна готовність. 3 бали.

Розгорнута характеристика. Не вистачає цікавих, захоплюючих знань. Не вмію відбирати і запам'ятовувати матеріал. Не знаю, в яких книгах шукати інформацію. Немає часу і бажання читати праці культурологів, істориків, філософів. Заважає незнання іноземних мов. Не вмію емоційно подавати предмет. Помітив, що п'ять років розповідаю на уроках одне й те саме. Немає глибинного розуміння багатьох термінів і понять. Не можу змусити себе читати періодику та книги з різних галузей знань. Не вистачає знань для проведення факультативів і позакласної роботи а предмету.
2. Методична готовність. 2 бали.

Розгорнута характеристика. Не володію мистецтвом проведення уроків різних типів. Не знаю і не можу придумати відповідні методичні прийоми для активізації пізнавальної та творчої діяльності учнів. Виникають труднощі з опитуванням і виставлянням оцінок. Не вмію вигадувати творчі привабливі завдання для учнів.
3.Педагогічна готовність. 3 бали.

Розгорнута характеристика. Ніколи не розумів, як саме ставити, а тим більше досягати виховної мети на уроці. Крім вербальних способів взаємодії з учнями, ніякими змістовно-діяльнісними підходами не володію. З класних часів діти розбігаються під будь-яким соусом і будь-яким приводом. Розмови з батьками для мене мука, і нічого, крім докорів, з мого язика не зривається. Розумію, що дітей слід виховувати в культурі та педагогіці успіху, але як це робити, не знаю.
4.Психологічна готовність. 2 бали.

Розгорнута характеристика. Слабко розбираюся в психології спілкування, в психології творчості. Не володію психологічними знаннями й методиками для практичної роботи. Не вмію володіти собою. Не вмію долати втому Не вмію виходити з конфліктів. Поведінка та зовнішність, погляди та при сутність деяких людей дуже мене дратують. На уроки нерідко приходе у з поганим настроєм. Удома практично розряджаюсь на своїх близьких.
5. Загальнокультурна готовність. 2 бали.
Розгорнута характеристика.

Не розбираюся в стилях, напрямках, розмірах. Зі світовою літературою і і мистецтвом знайомий за нижньою планкою шкільної програми. Ніде, крім 2—3 хрущобоподібних міст, не був. Ніяких явних інтересів і талантів за с< >< іою не помічаю. Співати, грати, творити не вмію і не відчуваю в цьому потреби
6. Емоційно-моральна готовність. 0 балів.
Розгорнута характеристика.

Я практично не міг би висловити й визначити власне кредо. Мої ціннії НІ визначення досить розмиті. Та я й не намагаюся втручатися або ніілипйтИ на дитячі уявлення, коли сам мало що розумію. У мене, чесно кажучи не вистачає сил протягом дня утримувати позитивний енергетичним ііірн/І і це, мабуть, заважає мені бути улюбленцем учнів, і це позначається на мої му авторитеті та здатності впливати на дітей.
Висновок.

Мої 5 головних проблем, у роботі мені, незважаючи на любов до професії, заважає стійка накопичена душевна втома;



мені просто необхідні книги та методичні посібники, в яких я міг би знайти відповіді на головні предметно-методичні питання;

мені необхідно пройти курс навчання з різних психологічних аспектів;

я потребую доброї підтримки адміністрації школи;

мені необхідно відвідати систему уроків моїх більш успішних колег.
Таким чином, педагог Старіков В. А., за його власним відчуттям, набрав 11 балів з 25 можливих, і можна сміливо зробити висновок, що цей педагог вимушений працювати в репродуктивній манері, мало сприяє розвиткові особистості учнів.
Р. Б. У свою чергу адміністрація разом із методичним об'єднанням або кафедрою готує за цією ж схемою аналітичну записку, в якій повинні бути відбиті тільки достоїнства педагога та пропозиції щодо його подальшого удосконалення.

Форми навчання адміністраторів і педагогічних кадрів за допомогою аналізу
1. Процедура «Колективний аналіз»

Директор і його заступники відвідують той самий урок (або кілька уроків) в одного вчителя. Потім кожний член адміністрації на нараді викладає свою точку зору і проводиться поглиблений аналіз отриманої інформації, складається підсумкова аналітична довідка, що видається вчителеві. У свою чергу, вчитель після вивчення довідки пише власне резюме й, нарешті, разом з адміністрацією на заключному етапі дослідження, проводиться узгодження позицій і розробка індивідуальної траєкторії подальшої діяльності вчителя, тієї підтримки, якої він потребує, кроків з узагальнення досвіду та форми продуктивного виходу — використання отриманих результатів в інтересах усіх зацікавлених учасників освітнього процесу.

Кожне відвідування уроку або серії уроків здійснюється без визначення заздалегідь мети відвідування (один із способів, що дозволяє вдосконалювати рефлексивні вміння членів адміністрації) або із заздалегідь визначеними цілями дослідження.

Можливі цілі відвідування уроків:

Керування успіхом у процесі уроку.

Визначення рівня толерантності у відносинах учень — учитель, учень — клас.

Диференційований підхід у процесі навчання.

Позитивна емоційна складова уроку.

Продуктивна значимість уроку.

Методи, прийоми, форми на уроці: їхня виправданість, збалансованість, відпрацьованість, успішність.

Використання фронтальних, діалогічних, мікрогрупових форм активізації пізнавальної діяльності на уроці.

Індивідуальний підхід на уроці.

Моральне надбання, одержуване учнями в ході уроку.

Оцінка знань як психологічний інструмент.

Творча діяльність на уроці.

Стимули та психолого-педагогічна підтримка учнів у навчальному процесі.

Вихід на післяурочну предметну діяльність.

Вербальна й невербальна взаємодія вчителя та учнів.

Включеність учнів та їхній інтерес до того, що відбувається на уро- ;| ці.

Аналіз успішності організаційно-психологічного моменту на уроці.

Організація самостійної творчої діяльності учнів.

Характер, система та форми домашнього завдання.

Використання різних активізаторів у процесі уроку (засоби наочності, І технічні засоби, моторне, розумове, емоційне включення учнів).

Ігрові моменти на уроці.

Доступність, образність, значимість, цікавість інформації, одержуваної в процесі уроку.

Практико-орієнтований характер одержуваних знань.

Кількість завдань, виконуваних на уроці.

Утома, тривожність і задоволеність на уроці.

Експромт і ретельна підготовка як елементи уроку.
2. Процедура «Продовжена конференція»

1 етап. Учитель за домовленістю із заступником директора розробляє розгорнутий план уроку, потім на зборах зацікавлених учителів він розповідає й пояснює поелементно всю технологію проведення уроку. У ході наступного обговорення всі учасники вносять

свої пропозиції та ідеї з кожного елемента уроку. Учитель відбирає все, що працює на посилення й поліпшення.

2 етап. Коли вчитель дає урок, він запрошує на нього всіх учасників обговорення.

3 етап. У ході колективного обговорення всі учасники продовженої конференції обговорюють хід і отримані в процесі уроку результати. Чудово те, що й успіх, і недоліки можуть бути поділені на всіх.

Подібний спосіб дозволяє, оскільки в події беруть участь учителі, що викладають різні предмети, використати в роботі метод колективного аналізу. Ця процедура носить явно навчальний характер і використовувана систематично може розглядатися як досить цікава форма підвищення кваліфікації.


3. Процедура «Ігровий стіл»

У процесі проведення серії контрольних уроків кожний учитель записує всі недоліки, не досягнення, помилки, упущені можливості. Потім на зборах педагогічного співтовариства вчителі розповідають по записах про допущені реально або модельно помилки і в процесі обговорення учасники шукають можливі розв'язання названих проблем.


4. Методика «Мозаїка»

Учитель разом з учнями показує педагогам різні уривки уроків. У кожному уривку показуються різні методики, прийоми та форми роботи на уроці з учнями. Потім проводиться семінар з осмисленням побаченого й почутого і вироблення рекомендацій з організації методичної роботи в школі. Цілком можливо показати послідовно різні елементи уроку, коли перший учитель показує організаційно-психологічний момент, другий — опитування та активізацію діяльності учнів у ході повторення раніше вивченого, третій — різні форми та способи оцінювання знань учнів, четвертий — використання різних засобів наочності на уроці, у тому числі й показ спеціально заздалегідь зроблених учнями, п'ятий — організацію творчої, самостійної та продуктивної діяльності учнів у процесі вивчення нового матеріалу, шостий — включення в діяльність учнівського самоврядування і використання результатів, отриманих у межах позакласної роботи із предмета, сьомий — діалогічні та мікрогрупові форми навчальної самодіяльності учнів, восьмий — організацію дослідницької діяльності на уроці, дев'ятий — методику самостійного проведення уроку або його частини групою учнів, десятий — організацію повторення вивченого матеріалу на уроці, одинадцятий — різні форми видачі домашніх завдань, дванадцятий — організацію роботи з невстигаючими учнями, тринадцятий — диференційований підхід у процесі навчання, чотирнадцятий — організацію підсумкової рефлексії наприкінці уроку, п'ятнадцятий — оп-тимізацію в процесі вивчення нового матеріалу, шістнадцятий — показ психології відносин між учнями й учителем і між учнями (вербальне й невербальне спілкування, етичний компонент на уроці, емоційна складова уроку), сімнадцятий — систему попереднього планування, проектування та підготовки разом з учнями серії уроків.


5. Методика «Захист програми»

Учитель розробляє малу освітню предметно-виховно-розвиваючу програму, що включає в себе перевірку предметного змісту через призму моральності. І пред'являє її колегам, виходячи з цікавості, важливості, відповідності стандартам, дитячої психології, продуктивного навчання, реалізації виховного та розвиваючого початків, методичного забезпечення, ціннісного та понятійного підходу.

Ця програма може розглядатися як спосіб системного поєднання провідних факторів навчального процесу (коли сама програма виступає як значимий зміст), як навчальний інструмент, коли в ході обговорення педагоги шукають найкращі шляхи реалізації поставлених завдань.
6.Методика «Людина з боку»

Кожний учитель дивиться з дозволу колег 10—20 уроків. При цьому гуманітарій відвідує уроки з природничих і точних наук, математик, хімік і фізик вивчають методику проведення уроків з гуманітарних наук і з мистецтва.

Завдання полягає в тому, щоб за певною схемою знайти все те, що було б корисно для «відвідувача». Після відвідування уроків на практико-теоре- і тичному семінарі всі перевіряючі, не маючи права критикувати й шукати недоліки, виступають із аргументованим повідомленням про ті знахідки, І які вони зробили під час своєї навчально-методичної подорожі.
7.Методика «Професійна рефлексія»

Учитель у вільній формі складає трактат або нарис, або опис, або розповідь про систему своєї діяльності на тему «Як я навчаю та виховую». Важливо, щоб у цій роботі були описані власні надбання або малі педагогічні відкриття, або методики та прийоми, уживані вчителем, або підходи та способи, уживані ним у роботі. Спеціальна комісія визначає ступінь значимості та корисності написаних текстів і дає добро на їхнє копіювання. Потім педагоги читають ці тексти, і якщо вони виявилися значимі, то проводиться авторський вечір одного або декількох педагогів, на якому вони відповідають на запитання, показують у реальному часі свої методи роботи. Всі учасники вечора здають рефлексивні листочки з оцінкою за 10-бальною шкалою корисності того, що вони побачили й почули, після чого адміністрація в наказі повідомляє про стимули та прийняття досвіду до реального поширення.


8. Методика «Обмін»

Учителі, зібравшись у малі групи, беруть на себе труд вивчити багато чого або все по тій або іншій освітній технології, авторській методиці, провести апробацію, дослідження, виявити всі достоїнства та недоліки тієї чи іншої системи й винести це у вигляді навчання педагогів у реальному часі на педагогічний колектив. Це не лекційний спосіб, а фактичне навчання, коли технологія або метод вивчаються педагогами тут і тепер — як учнями. Усякий акт навчання закінчується бурхливим (або тихим) обговоренням продуктивного надбання, знахідок, мікровідкриттів, подальших можливостей.

Відомо, що під оцінкою розуміється цифра, що повинна відбивати результат оцінювання учня. Прийнята система оцінок ділить учнів на встигаючих і й невстигаючих, хоча начебто б відома якась відносність і умовність оцінок, що виставляють, їхній суб'єктивний характер.

При виставлянні оцінки спрацьовує велика кількість привхідних обставин, які сильно впливають на оцінку:

- ставлення до учня;

- сформована та прийнята педагогами легенда про учня (учень давно вже став іншим, а педагоги усе ще пам'ятають його гріхи п'ятирічної давнини й судять його за тодішніми мірками);

- стан і настрій учителя;

- розбіжність темпераментів;

- ступінь психологічної, соціальної та фізичної втоми учителя;

- професійні вміння вчителя, у тому числі й уміння оцінювати знання учнів;

- здатність учителя створювати умови й мотиваційні підстави для підготовки учнями домашніх завдань;

- створення на уроці ситуацій успіху та включення більшості учнів у творчу, продуктивну діяльність;

- усвідомлення педагогом виховної ролі оцінки;

- прийняття педагогом як провідного педагогічного принципу апріорно поважне, добре, терпляче ставлення до учня (не тільки чекай, коли достигне кожний плід, але й допомагай йому достигнути);

- використання вчителем різноманітних форм діагностування навчальної успішності.
9. Методика «Парний, або інтегрований урок»

Інтегрований урок ведуть викладачі різних предметів (два й більше), використовуючи предметні та методичні прийоми й можливості для одержання емоційного і пізнавального ефекту. Краще, якщо це здвоєний урок. Добре, якщо цей урок проводиться з елементами театралізації. Приміром, якщо мова йде про урок по темі культура, то тут об'єднаними зусиллями яскраве, барвисте, таке, що запам'ятовується, святкове видовище може бути представлене у вигляді творчих виступів учнів і педагогів у присутності публіки. Парний інтегрований урок проводять спільно вчителі історії, світової художньої культури, музики, географії, образотворчого мистецтва, літератури, можливо, що розділ наукових досягнень у театралізованій формі разом з учнями будуть представляти педагоги точних




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал