Конкурс «Учитель року 2014»



Скачати 191.77 Kb.
Дата конвертації13.12.2016
Розмір191.77 Kb.
ТипКонкурс

Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад Львівської обласної ради

Львівський обласний інститут післядипломної освіти
Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2014»

Номінація «Географія»

Опис досвіду роботи

Боровець Зоряни Володимирівни,

учителя географії Глинського НВК

«загальноосвітній заклад І-ІІІ ст. –

дошкільний заклад»,

вища, спеціаліст вищої категорії.

2014 р.

РЕЦЕНЗІЯ


на педагогічний досвід «Мотивація навчання на уроках географії засобами краєзнавства через реалізацію компетентнісного підходу» Боровець Зоряни Володимирівни, учителя географії НВК «Загальноосвітній заклад І-ІІІ ст. - дошкільний заклад» с. Глинськ Жовківського району Львівської області.
Матеріали обсягом 9 друкованих сторінок мають таку структуру: вступ, основна частина, висновки, бібліографія.

Зміст роботи відповідає заданій темі.

Виклад матеріалу послідовний, з дотриманням вимог Положення.

В описі досвіду роботи використані схеми, таблиці, діаграми.

Автор опрацювала велику кількість літератури з даної теми, подає суттєву інформацію про зміст методичних прийомів навчання географії, аналізує шляхи реалізації компетентнісного підходу за допомогою мотиваційних прийомів, характеризує практичні методичні прийоми, в основу яких покладено мотивацію як важливу передумову ефективної роботи учнів на уроці.

Вдало розкриває форми, методи і способи організації мотивації: коротка вступна розповідь або бесіда, спрямована на практичне застосування нових знань для учнів, його життя і діяльності, створення проблемної ситуації, демонстрування наочності, нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Метод розвитку творчого мислення», «Метод усвідомлення»), прийоми («Пізнавальна суперечка», «Творча лабораторія» та ін.), проблемні питання тощо.

Результатом роботи над проблемою є упорядкований автором методичний посібник для вчителів «Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках географії у 6-10-х класах», путівник «Околицями Глинська»; розроблені творчою групою навчально-методичний посібник «Краєзнавчі матеріали Жовківщини» та «Мікротопонімічний довідник Жовківщини», які викристовуються у практичній діяльності вчителями географії району, області; персональний Інтернет-сайт; складене портфоліо.

Позитивною стороною досвіду є використання місцевого краєзнавчого матеріалу як мотив до пізнання географії рідного краю, реалізації компетентнісного підходу, що підвищує потребу учнів у навчанні.

Автор висловлює власний погляд на проблему: якщо мотивація правильно спланована на різних етапах і реалізована з боку вчителя під час уроку, то учні працюють набагато активніше, швидко засвоюють навчальний матеріал і розуміють закономірності розвитку природи, суспільства.

Техніка оформлення роботи відповідає рекомендаціям щодо оформлення конкурсних робіт.

Досвід вчителя заслуговує на увагу та позитивну оцінку.

Рецензент:

методист інформаційно-методичного

центру освіти відділу освіти

Жовківської райдержадміністрації Сліпець С.Ю.


АНОТАЦІЯ


В описі досвіду розглядаються методичні підходи до підвищення мотивації вивчення географії.

На думку автора, мотивація є засобом зацікавленої інтерактивної взаємодії учителя й учня. Вважає, що найкращий шлях до пізнання – умотивована пізнавальна самостійна активність учнів, їхня продуктивна діяльність.

Визначені поняття «мотивація», «географічна компетентність», описана методика їх використання на уроках географії та в позаурочній діяльності. Виявлені показники, критерії, рівні сформованості інтересів, рівні навченості у школярів.

Педагогічний досвід учителя висвітлений на персональному Інтернет-сайті за адресою: http://borovets.pp.ua/sample-page/opy-s-dosvidu-roboty.

Матеріали з досвіду роботи мають практичне значення, актуальні за темою, раціональні за характером, доступні у викладі для користування вчителями географії, студентами географічних факультетів, керівниками краєзнавчих гуртків, слухачами курсів підвищення кваліфікації. Призначені для самоосвіти педагогічних працівників.

Досвід автора вивчено Інформаційно-методичним центром освіти відділу освіти Жовківської РДА (методист Сліпець С.Ю.), представлено на районному вчителів географії й апробований учителями міжшкільного методичного об’єднання Добросинського округу. У цілому робота отримала позитивні відгуки й знайшла своїх послідовників: Батрух Г.М. (ЗОШ № 3 м. Жовкви), Баб’як С.О. (Добросинська ЗОШ), Романчук Ю.Р. (Новоскварявська ЗОШ), Сало С.М. (Лавриківська ЗОШ), Пац В.Р. (Гребінецька НСШ), Червінка І.І. (Крехівська НСШ), Чобіт В.І. (керівник туристсько-краєзнавчого гуртка Рава-Руського будинку творчості), Недоступ С.М. (Сокальський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 – ліцей»).



Зміст


Вступ 3

  1. Підходи та шляхи реалізації проблеми

    1. Мотивація, краєзнавство, компетентність – три складові діяльності 4

    2. Форми і методи практичного вирішення проблеми 5

  1. Результативність представленого досвіду 9

  2. Висновки та рекомендації 10

Бібліографія 11

Додатки

Вступ


Єдиний шлях, що веде до знання, – це діяльність.

Б.Шоу

Найважливіші питання, які постають у навчальному процесі – як навчити учня, як викликати у нього бажання вчитися та отримувати від цього задоволення, позитивні емоції та результати. Важливою проблемою сучасної школи є втрата зацікавленості учнів до навчання. Адже відомо, що більшого досягає не той, хто може, а той, хто хоче. Знання швидко старіють. Це зумовлює принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів.

Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Науково-методична проблема школи – забезпечення наукового рівня навчально-виховного процесу як умови розвитку творчої особистості. На уроках працюємо над підвищенням мотивації навчання географії засобами краєзнавства з реалізації компетентнісного підходу. Обов’язковою умовою є врахування інтересів учня, його допитливості, зацікавленості, вікових психологічних можливостей.

Саме цим аспектам зумовлена актуальність теми, яка полягає в тому, що мотиваційна сфера учня впливає на конкретні показники ефективності його навчальної діяльності. Вона формує поведінку, спрямовує й організовує процес навчання, надає особистісного сенсу і практичної значимості. Завдяки цьому під час навчального процесу в учнів визначаються такі позитивні зміни:


  • порівняння нових фактів зі своїми життєвими спостереженнями;

  • виявлення в географічних процесах рис подібностей і відмінностей;

  • уміння бачити предмети навколишньої дійсності за теоретичними уявленнями;

  • набуття вміння застосовувати отримані знання на практиці.

1. Підходи та шляхи реалізації проблеми

1.1. Мотивація, краєзнавство, компетентність -

три складові діяльності



Мотиви – головні сили, що рухають дидактичний процес.

Вони посідають перше місце серед факторів,

що визначають його продуктивність.

І. Підласий
Мотивація навчання географії – це система зовнішніх спонукань, що застосовується вчителем у процесі навчання, зумовлює пізнавальну активність учнів і визначає її спрямованість на формування географічних компетентностей.

Уперше термін «мотивація» запропонував А. Шопенгауер у статті «Чотири принципи достатньої причини» (1900-1910 рр.). Вивчення наукових праць Б.Ананьєва, Т. Ельконіна, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Є. Ільїна, Н. Курдюкової дають мені підстави твердити, що мотивація – це ключ до пізнання (Додаток 1).

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності школярів є необхідною умовою ефективного навчання та обов’язковим елементом будь-якого уроку географії. Учитель повинен добре володіти способами, засобами, методами та прийомами формування мотивації. (Додаток 2).

Підвищити ступінь мотивації учнів можна засобами краєзнавства. Досить чітко ця ідея простежується у «Великій дидактиці» Я.Коменського, де зазначено, що географію потрібно починати з того місця, де живуть люди. Основи шкільного краєзнавства були закладені С.Рудницьким. Питання краєзнавчих теорій плідно розробляють і сучасні вчені: В.Корнєєв, В.Паламарчук, О.Савченко, О.Діброва, Ф.Заставний, І.Ковальчук, М.Костриця, В.Кубійович, П.Тутковський, О.Шаблій, П.Шищенко. Багатий фактичний матеріал на регіональному рівні систематизували вчителі-краєзнавці Львівщини та Жовкіщини, а саме: М.Зінкевич, Є.Сакаль, Я.Івашків, М.Пац, С.Сліпець. Г.Батрух.

Заняття на екологічній стежині, екскурсії, дослідження природи околиць населеного пункту, написання дослідницьких проектів допомагають учням у спілкуванні з природою, формують особистість громадянина і господаря краю.

Географічна компетентність учня – це обізнаність у географічних закономірностях та глибокі знання, уміння самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і практично використовувати набуті вміння, знаходити правильні рішення, бути творчою особистістю.

Серед дослідників із питань компетентностей передовсім варто зупинитися на працях С.Боднаря, Т.Гільберг, І.Гурняка, Е.Зеєра, І.Зимньої, Ю.Татур, С.Капруліної, Н.Кузьміної, В.Краєвського. На курсах підвищення кваліфікації під час лекцій О.Турчинської була ознайомлена з ключовими принципами освітніх реформ і ефективних механізмів їх реалізації через такі групи ключових компетенцій: навчально-пізнавальні, здоров’язберігаючі, загальнокультурні, комунікативні, соціально-трудові, інформаційні.



1.2. Форми і методи практичного вирішення проблеми


Найкращий шлях до пізнання – умотивована пізнавальна та самостійна активність учнів у навчальному процесі, їхня продуктивна діяльність. Міцні та глибокі знання формуються за умови, коли в учнів з’являється пізнавальний та пошуковий інтерес. Тому у своїй роботі керуюся, озвученим ще у XVIII ст., висловлюванням Ж.Ж.Руссо: «Безпосередня зацікавленість – ось великий рушій, двигун, єдиний, який бачить правильно, точно і далеко; цікавість, або інтерес, у педагогічній системі є наріжним каменем навчання».

Основною формою організації навчальної діяльності є урок. Обираючи певну тему уроку, уважно аналізую навчальний матеріал, усвідомлюю, що урок має бути корисним не тільки в його змісті, а й тому, що навчає працювати різними методами. Таким чином, намагаюся використовувати їх на уроках географії як для активізації навчального процесу, так і для перевірки засвоєння програмового матеріалу, виявлення рівня знань та вмінь учнів.

Вважаю, що функція мотивації як етапу уроку – швидко налаштувати клас на роботу та відповідно до теми уроку. Отже, мотиваційний етап кожного уроку повинен бути різним за змістом і формою та обов’язково враховувати вікові особливості учнів; учитель повинен продумувати засоби, методи, способи формування мотивів і пізнавальних інтересів, враховуючи краєзнавчий принцип навчання та набуття учнями життєвих компетентностей.

Для досягнення необхідного результату використовую різноманітні шляхи розвитку пізнавальних мотивів на уроках географії та в позаурочний час (Додаток 3).

Зупинимося на етапах формування мотивації під час вивчення теми «Австралія».

Вступна мотивація (перший урок)

Немає такої дитини, яка б не мріяла побувати на цьому континенті. Епіграфом нашого уроку є слова героя твору Жуля Верна, який стверджував: «А я клянуся вам, що цей край найцікавіший на всій земній кулі! Його виникнення, природа, рослини, тварини, клімат, його майбутнє зникнення – усе це дивувало, дивує і ще здивує вчених світу….»

Етап підкріплення і підсилення мотивації. Прийом «Пізнавальна суперечка». Чи знаєте ви, що поблизу села Крехів знайдені виходи на поверхню коралових та вапнякових останців? З’ясуйте, чому вони тут утворилися.

Етап заключної мотивації.

Дорогі учні! Ми закінчили знайомитись із цікавим материком Австралія. Тому для закріплення матеріалу складемо «Пам’ятку туристові», який зібрався відпочивати в Австралії.

На уроках, вивчаючи тему «Рідний край – мала Батьківщина», п’ятикласники відповідають на запитання: Чому Жовківщина – наша «мала Батьківщина»? Методом «Мозкового штурму» збираю інформацію та разом з учнями створюємо «дерево пізнання».

Методом «Розвитку творчого мислення» під час вивчення теми «Погода» у 6 класі, використовуючи дані спостережень з’ясовую, які напрями вітрів, повітряні маси, циклони й антициклони формують погоду нашого краю.

На завершення методом контролю та коригування з’ясовуємо особливості помірного клімату , що переважають на території України.

Вивчаючи у 8 класі тему «Ландшафти і фізико-географічне районування», використовую метод «усвідомлення», за допомогою екскурсії екологічною стежиною, знайомимось з ландшафтами околиць (територіальними рангами) і з’ясовуємо, що місцеві урочища старожили називали відповідно до поширення рослинного (Липина) і тваринного світу (Боброїди), географічного положення (Кут), рельєфу (Горб). Додому учні отримують завдання зібрати відомості про мікротопоніми сільського кутка, де вони проживають.

Під час вивчення теми «Зони мішаних і широколистяних лісів» методом розвитку творчого мислення з’ясовуємо, що є спільного між зоною Полісся і Малим Поліссям, про особливості заповідного фонду Малого Полісся (ландшафтний парк).

Закінчую вивчення теми «Ландшафти і фізико-географічне районування» дискусією, де мотиваційним елементом є легенда «Звідки взялася Україна», записана від старожилів. Прослухавши легенду, учні повинні з’ясувати, чи має вона наукове обґрунтування відносно поширення природних зон у межах України.

У моєму розумінні, уроки географії у старших класах – це інтеграція знань, умінь, навичок і особистісних якостей, які мають реалізуватися у житті привести людину до професійного зростання. Саме на ці особливості намагаюся спиратися, мотивуючи навчання у 9-10 класах. Тому на уроках застосовую такі мотиваційні методи, як метод усвідомлення життєвих ситуацій, розвитку творчого мислення, пізнавальної суперечки. Під час вивчення теми «Паливна промисловість України» у 9 класі мотиваційні засади уроку вирішую через гру «У пошуках джерел енергії», мета якої – показати взаємозв’язок між потребами та виробничими ресурсами, сутність обмеженості природних ресурсів; навчити учнів робити свідомий вибір та обґрунтовувати його. На мою думку, ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації. Розпочинаю гру мотиваційними запитаннями: на який строк вистачить людству тих джерел енергії, що існують сьогодні? яка їхня загальна потужність? Обговоривши ці питання, підводжу учнів до висновку, що потреби у суспільстві збільшуються. Ділимося на групи, визначаю, який ресурс буде збирати кожна з експедиції, де «компанії» будуть «видобувати» енергоресурси. Мета кожної групи – здобути максимальну кількість корисних копалин. Аналізуємо ситуацію: Які джерела енергії було легше знайти, а які важче? Чому? Яка шкода навколишньому середовищу? Яким чином суспільство вирішує дану проблему? Гра нам показала, що природні ресурси обмежені, потрібно шукати їм альтернативу, приймаючи при цьому виважені і аргументовані рішення.

На закінчення, як мотиваційне підтвердження, прошу підготувати повідомлення про причини закриття шахт у Червонограді або повідомлення на тему «Підприємство європейського взірця – Шахта «Любельська» .

У 10 класі на уроці-нараді «Міжнародні організації. Шляхи інтеграції України в Європу» учні мають можливість показати свої знання про Україну, набуті в попередніх класах; вони відчують себе творцями суспільства і їм необхідно вже сьогодні вчитися розв’язувати реальні проблеми. Робота з додатковою і науковою літературою вчить узагальнювати, збагачувати свою інформаційну компетентність.

Урок–симпозіум «Екологічні проблеми людства» починаю мотиваційною бесідою: «Сьогодні ви вступаєте в епоху не лише бурхливого розвитку науки й техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції й демографічного вибуху. Людству загрожує загибель у найближчі десятиліття, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, стилю своєї діяльності й існування, не переосмислить життєвих цінностей. А для цього потрібно усвідомити цінність навколишнього середовища, зрозуміти особисту відповідальність за його збереження». Навчаю учнів визначати взаємозв’язок і взаємозалежність екологічних та економічних проблем, обчислювати альтернативну вартість екологічних криз, аналізувати екологічні проблеми навколишнього середовища своєї місцевості та України загалом та їх вплив на умови життя сучасної людини, розвивати мислення, виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

(Додаток 4 - http://borovets.pp.ua/sample-page/rozrobky-urokiv).

На мій погляд, великі можливості для розвитку різних видів компетентностей (полікультурної, здоров’я зберігаючої, комунікативної, інформаційної, продуктивно-творчої, соціальної) має позакласна та краєзнавча робота з географії. Результативність цієї роботи буде задовільною, якщо правильно мотивувати кінцеві цілі дослідницько-пошукової роботи.



2. Результативність представленого досвіду


Аналізуючи шляхи і підходи розв’язання проблеми, стверджуємо, що мотиваційний компонент навчальної діяльності вбудовується у проект уроку й реалізується як його окремі етапи, які відображаються в поурочних планах. Проведене анкетування учнів 7, 9, 10 класів за методикою Є. П. Ільїна та Н. А. Курдюкової «Спрямованість на набуття знань» та «Спрямованість на оцінку» дозволило визначити, спрямування мотиваційної сфери учнів: знання (внутрішня мотивація) чи оцінка (зовнішня мотивація). З’ясовано, що серед учнів 7-х класів 50% вчаться на знання, а решту – заради оцінки, то у 10 класах їхня мотиваційна сфера спрямована на знання. Очевидно, потужним мотиватором тут є ЗНО. (Додаток 5).

З метою висвітлення результатів педагогічної діяльності проведено порівняльний аналіз діяльності за три роки, складено порівняльну таблицю рівнів навчальних досягнень учнів за підсумками річної успішності. Побудувано діаграму, за якою проаналізовано якість навчальних досягнень учнів. (Додаток 6)

Результативність досвіду представлено в методичних розробках, посібниках, які використовуються в практичній діяльності учителів району. Створений інтернет-сайт з методичними матеріалами з проблеми. Поширюємо досвід як керівник творчої групи вчителів географії шкіл району, член авторської творчої майстерні вчителів географії Львівської області.

Широким полем діяльності для мотивації роботи є позакласна робота з географії, робота з обдарованими дітьми, залучаення їх до географічних конкурсів, турнірів, олімпіад. Учні є переможцями ІІ, ІІІ та учасниками IV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії та економіки, турніру юних географів, учасниками республіканських краєзнавчих злетів.

Як результат роботи з проблеми створено методичні посібники «Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів на уроках географії у 6-10 класах», «Краєзнавчі матеріали Жовківщини», «Мікротопонімічний довідник Жовківщини». Розроблено авторську програму факультативного курсу «До води з наукою і любов’ю»

(Додаток 7 - http://borovets.pp.ua/robota/dorobky/avtors-ka-programa).

Роботу сплановано в перспективному плані самоосвітньої діяльності на 2009-2014 рр. (Додаток 8 - http://borovets.pp.ua/sample-page/perspekty-vny-j-plan-samoosvity) і систематизовано в технологічній карті реалізації досвіду (Додаток 9).

Узагальнення проблеми подано у схемі поєднання практичної цінності географічних знань і вмінь з бажанням пізнавати рідний край, країну, світ, а разом з тим виховувати свідомого громадянина, який володіє життєво важливими компетенціями. (Додаток 10).

3. Висновки та рекомендації


Поєднуючи три складові навчальної діяльності – мотивація, краєзнавство, компетентність - означає відкрити шлях до підвищення якості шкільної освіти.

Проаналізована проблема простежує причинно-наслідкові зв’язки між використанням мотиваційних засад та отриманими результатами навченості.

Використані способи, методи, засоби та прийоми формування мотивації викликають в учнів почуття задоволення, інтерес, радісне збудження, підвищують самооцінку особистості.

З’ясовано що:



  • поєднання мотивації і краєзнавства сприяє розвитку творчого мислення;

  • компетентність, підсилена мотивацією, впливає на більш високий рівень засвоєння теоретичного матеріалу, на пізнавальні процеси та поведінку особистості.

Позитивна динаміка наведених результатів свідчить про зростання рівня мотивації учнів і дає підстави стверджувати про доцільність і ефективність впровадження методичної схеми. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. У подальшому є актуальним поглиблення та розширення роботи над проблемою, а саме, наприклад, дослідити влив мотиваційної сфери учнів на вибір подальшої професії.

Бібліографія


  1. Врублевська М.О., Секрети успішного уроку. – Х.: «Основа», 2005. – 145 с.

  2. Корнєєв О.В. Методичка шкільного географічного краєзнавства. – Х.: «Основа», 2007. – 144 с.

  3. Наволокова В.А, АндреєваВ.А, Практична педагогіка для вчителя. 99 схем і таблиць.–Х.: «Основа», 2011. – 100 с.

  4. Наволокова В.А, Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х.: «Основа», 2005. – 165 с.

  5. Рак Н.А. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії. – Географія. – Х.: «Основа», 2006. – № 14, с. 11.

  6. Різак В.П. Краєзнавчий принцип у вивченні шкільного курсу географії. – Географія. – Х.: «Основа», 2006. – № 15-16, с. 58-60.

  7. Сліпець С., Скіра О. Жовківщина. Природа і господарство. – Львів: ВНТП, 2000. – 80 с.

  8. Топузов О.М., Самойленко В.М., Вішнікіна Л.П., Загальна методика навчання географії. – К.:ДНВП «Картографія», 2012.- 512 с.

  9. Топузов О. Система творчих завдань як засіб формування креативності на уроках географії.. – К.: Географія та основи економіки № 11-12, 2008.

  10. Пац М.М. Краєзнавчий принцип навчання у шкільному курсі географії. – Жовква, 2006. – 28 с.

  11. Зінкевич М., Петринка Л. Краєзнавчі нариси Львівщини. Географія рідного краю. – Львів: Проман, 2009. – 100с.

  12. Інформаційні джерела з Інтернету.

  13. Петряєва Т.С. Система роботи вчителів географії над науково-методичною проблемою. – Географія – Х.: «Основа», 2013. – № 1, с. 4.

  14. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.

  15. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 360 с.



ДОДАТКИ

Додаток 1



Мотивація – ключ до пізнання


none-14457687.jpg

Додаток 2


  • повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;

  • практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті;

  • створення проблемних ситуацій;

  • створення ситуації успіху;

  • постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.

  • чітка організація процесу навчання;

  • авторитет учителя;

  • стиль спілкування;

  • самостійна пізнавальна діяльність учнів.

  • створення ситуації пізнавальної новизни;

  • створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;

  • створення ситуації зацікавленості;

  • метод здивування;

  • опора на життєвий досвід учнів;

  • навчальні дискусії;

  • пізнавальні ігри.

  • нестандартні уроки;

  • робота з картографічними джерелами;

  • ГІС і технології;

  • презентації;

  • проекти;

  • родинні подорожі, екскурсії.

СПОСОБИ ФОРМУ-ВАННЯ

ЗАСОБИ ФОРМУ-ВАННЯ

МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕРЕСУ

ПРИЙОМИ

І ФОРМИ


Додаток 3



Шляхи розвитку

пізнавальних мотивів

у навчальній та позаурочній діяльності




    • навчально- пізнавальні екскурсії;

    • дослідницько-пошукова робота;

    • спостереження;

    • моніторинг;

    • навчальна практика;

    • діяльність у процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій.

    • бесіда;

    • створення проблемної ситуації;

    • технологія «Мозкова атака»;

    • опрацювання тексту періодичних видань;

    • технологія «незакінчене речення»;

    • виготовлення саморобних наочних посібників;

    • використання творчих завдань;

    • діяльнісний підхід до навчання;

    • створення ситуації успіху;

    • мотиви навчальної діяльності за допомогою прогнозування.



Додаток 5


Результати анкетування за методикою Є.П.Ільїна та Н.А.Курдюкової «Спрямованість на набуття знань», «Спрямованість на оцінку»

Додаток 6


Результати навчальних досягнень учнів

Навч. рік

Рівні навчальних досягнень учнів

І

ІІ

ІІІ

ІV

2010-2011

(8 кл.)


5

9

10

2

2011-2012

(9 кл.)


3

8

12

3

2012-2013

(10 кл.)


2

6

13

5

За даними аналізу з’ясовано рівні навчальних досягнень учнів за три роки.

Додаток 9


Технологічна карта досвіду

Етапи

Мета

Інформаційний ресурс

Напрацювання

Прийняття рішень

  • план дій

  • діагностування

  • орієнтація на результат

  • науково-методична література

  • праці вчених

  • ППД вчителів

  • конспектування

  • реферат

  • виступ ММО

Обґрунту-вання проблеми

  • курсова робота

  • доповіді

  • семінар-практикум

  • дискусія

  • конспекти уроків

  • статті

Виконання плану діяльності

  • відкриті уроки

  • тренінги

  • виступи

  • круглі столи

  • взаємонавчання

  • консультації

  • створення сайту

  • ІКТ уроків

  • презентація виховних заходів

  • навчально-методичні посібники

Апробація і випробу-вання

  • анкетування

  • моделювання

  • конференції

  • конкурси

  • творча майстерня

  • проекти

  • інтернет-сайт

Результат

  • розвиток особистості

  • творча група

  • рецензування

  • обдаровані діти

  • переможці олімпіад

  • атестація

  • конкурс творчої майстерності

Аналітично-оцінний

  • порівняння дій до і після

  • моніторинг

  • семінар генералізації ідей

  • успіх


Додаток 10



Три складові моєї діяльності





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал