Конкурс «Творчий учитель обдарований учень»



Скачати 315.33 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір315.33 Kb.
ТипКонкурс
Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26

управління освіти Краматорської міської ради

Донецької області

На ІІІ Всеукраїнський конкурс



«Творчий учитель –

обдарований учень».

Номінація «Педагогічна рада»




Формування пізнавальної активності учнів

як фактор особистісного зростання

в системі реалізації компетентнісної освіти

(форма проведення педагогічної ради – круглий стіл)

Директор школи

Валавіна Тамара Михайлівна,

заступник директора з НВР

Тарасенко Яна Сергіївна

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ


  1. Формування пізнавальної активності учнів як фактор особистісного зростання в системі реалізації компетентнісної освіти.

1.1. Проблема реалізації компетентнісного підходу в процесі навчання та виховання школярів.

Т.М.Валавіна

1.2. Теоретичні та практичні основи конструювання компетентнісного уроку.

Я.С.Тарасенко

1.3. Методи навчання, що впливають на розвиток пізнавальної активності учнів.

Н.Г.Кобзіна

1.4. Розвиток особистісної активності учнів на уроках. З досвіду роботи вчителів-предметників.

В.Д.Кедровський

О.М.Конюшок

Т.М.Летенко

В.В.Білявська

Л.І.Ткаченко

1.5. Сучасний урок в основній школі відповідно до вимог нового Державного стандарту.

Л.Д.Мирошниченко

О.В.Печерська

О.В.Безкоровайна
2. Інклюзивне навчання – шлях гуманізації освіти. Модель надання освіти дітям з особливими потребами.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ
Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально–виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно – підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загально предметна і предметна.
Компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.
Компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
Ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.
Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В ГРУПАХ
ШМК УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ


  1. Дайте визначення поняття «цілепокладання».

  2. Основна мета цього етапу.



ШМК УЧИТЕЛІВ

СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

  1. Чи важливий етап мотивації?

  2. Які прийоми ви б використали для мотивації навчальної діяльності учнів?



ШМК УЧИТЕЛІВ

ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

  1. Що означає термін «рефлексія»?

  2. У чому полягає особливість цього етапу уроку?



ШМК УЧИТЕЛІВ

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

  1. Визначте алгоритм компетентнісно орієнтованого уроку.


АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

  1. П.І.Б.________________________________________________________




  1. Дайте визначення поняття «компетентність»_____________________

__________________________________________________________


  1. До якого виду компетентності належить «уміння вчитися» __________________________________________________________




  1. На яких підходах ґрунтуються нові Державні стандарти? __________________________________________________________

___________________________________________________________


  1. Основні цілі компетентнісно орієнтованого уроку __________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________




  1. Схематично проілюструйте модель компетентнісного уроку

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

__________________________________________________________


  1. Чи виникають у Вас проблеми при плануванні такого типу уроку __________________________________________________________




  1. Які методи ви застосовуєте з метою мотивації навчальної діяльності учнів?

_______________________________________________________________________________________________________________________

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

«ПРОБЛЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ»

(доповідач Валавіна Тамара Михайлівна, директор школи)

(слайд № 2)


Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєвої творчості та самореалізації у нових соціальних умовах. Якщо говорити про дитину, то їй сьогодні потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності для успішної адаптації в соціумі, який швидко змінюється, та сучасному світі, враховуючи те, що за останні кілька років нові інформаційні технології повели людську цивілізацію на багато кроків уперед і стали невід’ємною частиною нашого життя. Ми вчимося жити самі та навчаємо жити дітей.

Ми повинні підготувати дитину не до окремого уроку «на завтра», а до самостійного життя (слайд № 3), тобто, створити умови для розвитку особистості, виявити творчий потенціал учнів, формувати вміння висловлювати власну думку, розв’язувати проблеми, розвивати здатність самостійно займатися власною освітою, швидко адаптуватися до інформаційного середовища. Іншими словами – сформувати такі особистісні якості, які допоможуть дитині знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, розвинути їх, стати активним членом суспільства, компетентною упевненою у власних силах людиною.

Сьогодні відбувається модернізація освіти, методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування його на особистісний розвиток школярів, формування в них основних компетентностей, в тому числі і компетентну орієнтацію в інформаційному світі та використання його для загального розвитку дитини. Тому дуже важливим є особистісно орієнтований та компетентнісний підхід вчителя до педагогічної діяльності.

Головна ідея нових Державних стандартів – особистісний розвиток дитини, її особистісно-психологічне й соціальне формування.
Нові стандарти чіткіше, ніж попередні, дають відповідь на запитання: «Чого і як має навчати сучасна школа?». Відповідь на нього дають через оцінювання освітніх результатів, як особистісних, так і метапредметних.
В основу нових стандартів покладено особистісно орієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи (слайд № 4). Уперше єдине поєднання цих підходів покладено в основу стандартів від дошкілля до старшої школи. Компетентність розглядають як інтегровану особистісну рису, набуту в процесі навчання. Вона охоплює не лише знання, уміння й навички, а й набутий життєвий досвід, сформовані цінності, ставлення. На засадах компетентнісного підходу освіта має реалізувати дві функції навчального процесу:


  • Навчити дитину навчатися впродовж життя, щоб вона могла й усвідомлювала необхідність отримувати інформацію.

  • Навчити дитину використовувати знання в практичній роботі.

Державні освітні стандарти визначають не тільки вимоги до якості підготовки учня, а й вимоги до кадрових умов реалізації освітніх програм. Стандарти обумовлюють новий статус і нові вимоги до вчителя – він отримує статус керівника пізнавальної діяльності учнів, що посилює його роль і значення в освітньому процесі. Фактично, педагог має виконувати функції управлінської діяльності: планування, мотивації, організації та контролю.

Особистісно орієнтовані технології ставлять сьогодні в центрі усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів (слайд № 5).

Особистісно орієнтовний підхід у навчанні спирається на такі основні положення:



  • Учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання.

  • Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок.

  • Розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.


Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально – виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно – підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна (слайд № 6).

Ми з вами розуміємо, що поняття компетенції й компетентності значно ширші за поняття «знання», «уміння», «навички», бо концентрують у собі стереотипи, гнучкість мислення; характер – самостійність, цілеспрямованість, вольові якості. На компетентнісній стратегії ґрунтуються і «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів». Відповідно до цього змінюється процес контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.

Слід ще раз звернутися до теоретичних засад компетентнісного підходу (слайд № 7,8):

Компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

Компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.

 Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.



До ключових компетентностей належать (слайд № 9):

  • пізнавальна (уміння вчитися)

  • комунікативна (спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами)

  • математична

  • базові компетентності в галузі природознавства і техніки

  • інформаційно-комунікаційна

  • соціальна

  • громадянська

  • загальнокультурна

  • підприємницька

  • здоров’язбережувальна


Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

До предметних (галузевих) компетентностей належать (слайд № 10):



  • комунікативна

  • літературна

  • мистецька

  • міжпредметна естетична

  • природничо-наукова і математична

  • проектно-технологічна

  • інформаційно-комунікаційна

  • суспільствознавча

  • історична

  • здоров’язбережувальна.  


Міжпредметна компетентність – здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

Інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Отже, забезпечуючи компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі, ми повинні взяти за основу своєї діяльності виконання чотирьох основних принципів, на яких базується сучасна освіта (слайд № 11):



  • навчити дітей жити разом;

  • навчити дітей отримувати знання;

  • навчити дітей працювати;

  • навчити дітей жити змістовно, гідно.

А ще обов’язково навчити учнів орієнтуватися в інформаційно-комп’ютерному світі.

Одним із найважливіших чинників успішного запровадження компетентнісного підходу в навчанні є готовність до реалізації поставленої мети самого вчителя.

Для успішного формування компетентної особистості сучасний педагог повинен володіти певними якостями (слайд № 12):


  • успішно розв’язувати свої власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;

  • усвідомлювати мету компетентнісного навчання;

  • планувати урок із використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності й насамперед усіх видів самостійної роботи, діалогічних, евристичних і проблемних методів;

  • пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів;

  • оцінюючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не тільки продемонстровані знання і вміння, а й передусім уміння застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

Кожен урок необхідно планувати таким чином, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, розв'язували, заперечували, співставляли, інтерпретували та дебатували за його змістом. Тобто формували свою компетентність.

Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції. З метою забезпечення мотивації учіння уроки повинні бути насичені такими методами, що передбачають цікавий для учнів процес навчання, такими завданнями, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.

Саме упровадження компетентнісного підходу дає можливість створити умови для формування внутрішньої мотивації навчання. При цьому чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є (слайд № 13):


  • практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного;

  • використання в процесі навчання наявного життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності;

  • зв’язок навчального матеріалу з повсякденним життям людини, явищами, які відбуваються в довкіллі;

  • використання результатів навчання в практичній діяльності людини.

Упровадження цього підходу передбачає появу нового етапу уроку, а саме визначення наявного рівня компетентності, який полягає в актуалізації життєвого досвіду учнів, під яким розуміються всі обставини повсякденного життя, які впливають на людину та з якими вона взаємодіє.

Серед форм навчання найменш результативним з погляду компетентнісного підходу визнається поширена фронтальна форма навчання, як така, що не забезпечує належної активності учнів. Недоліком фронтального навчання є відсутність диференціації, неможливість урахування різного ступеня підготовки, наявної бази знань, психологічних характеристик учнів. Адекватною завданням формування компетентностей учнів визнається індивідуальна форма навчання, яка сприяє становленню самостійності, активності, відповідальності, проте не забезпечує спілкування між учнями. Недоліки фронтального та індивідуального навчання компенсуються груповою формою навчання, яка окрім інших переваг є найбільш відповідною подальшій професійній діяльності людини.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність людини, що зумовлює вибір прийомів, форм, засобів навчання (слайд № 14). До них належать: розв’язування практично орієнтованих завдань; аналіз життєвих ситуацій; використання наочності; проведення експерименту ужиткового спрямування; проведення учнівського дослідження; виконання проектів, розв’язування проблемних завдань, застосування технології розвитку критичного мислення тощо.

Тож, давайте сьогодні ще раз особливу увагу звернемо на структуру компетентнісного уроку та підходів до конструювання такого уроку.



ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

«Теоретичні та практичні основи конструювання компетентнісного уроку»

(доповідач Тарасенко Яна Сергіївна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи)

(слайд № 1)



Урок – дзеркало загальної

педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального

багатства, показник його

світогляду, ерудиції.

До хорошого уроку

вчитель готується все життя.

В. Сухомлинський

(слайд № 2)
Як зазначив Ю.А. Конаржевський: «З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується (слайд № 3). Усе інше в школі грає хоча і важливу, але допоміжну роль, доповнюючи і розвиваючи все те, що закладається в ході уроку».

Сучасний компетентнісний урок яскраво характеризується тим, що вирішує проблему мотивації навчальної діяльності школярів. На такому уроці створюється модель "навчання із захопленням". Це, насамперед, урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, її активного розумового зростання, глибокого й осмисленого засвоєння знань, для формування компетентної особистості.

Методична структура уроку характеризується більшою варіативністю ніж дидактична. І тут не можна рекомендувати єдину схему для всіх уроків з усіх предметів. Але урок як форма організації навчального процесу може містити в собі певні динамічні одиниці – поля, які вчитель заповнює відповідно до типу та структури, обраного уроку (мал. 1, слайд № 4).


  1. Мотиваційне

поле




  1. Поле цілепокладання

  1. Змістове

поле





  1. Емоційне

поле


  1. Технологічне

поле


  1. Рефлексивне

поле


У межах першого – поля цілепокладання – відбувається процес виявлення цілей і завдань суб’єктів діяльності на уроці (вчителя й учня).

За вимогами до сучасного компетентнісного уроку (слайд № 5):


  • МЕТА ПОВИННА БУТИ КОНКРЕТИЗОВАНА, тобто визначені предметні та ключові компетентності відповідно до конкретного уроку.

  • ЦІЛІ визначають тип уроку, тип – його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах уроку.

Мета цього етапу – спрямувати пізнавальну діяльність учнів, навчити їх формулювати мету й визначати шляхи її досягнення. Від того, чи розуміють і усвідомлюють учні мету своєї діяльності, залежить особисте ставлення до навчання; навчальний процес стає осмисленим. Тобто цей етап забезпечує активність на наступних етапах уроку.

Задля того, щоб досягти успіху, учні повинні розуміти, навіщо вони прийшли на урок, чого вони повинні досягти та як це зробити.

У світлі компетентнісного підходу до навчання необхідністю є формування мети уроку не через учительську мету (ціленав’язуюче навчання), а через результати учнівської діяльності, тобто через формулювання очікуваних результатів уроку.

Формування очікуваних результатів – це принципово важливий момент сучасного уроку.

Формування результатів має відповідати таким вимогам:


  • висвітлювати результати діяльності учнів на уроці, а не вчителя («після цього уроку учні зможуть…пояснювати, визначати, характеризувати, давати оцінку тощо»);

  • чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

  • чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів.

Взагалі мета уроку має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити об’єктивно.

Прогнозування мотиваційного поля є необхідною передумовою успішності навчальної діяльності на уроці (слайд № 6). Метою цього етапу є збудження інтересу учнів до обговорюваної теми й розумової активності, підготовка до свідомого сприйняття нового матеріалу. Мотивація стимулює процеси навчання, допомагає створити в школярів спрямованість на навчальну роботу і, найголовніше, перетворює учнів з об’єкта навчання на його суб’єкт, перетворюючи зміст навчання на особистісно значуший для дітей.

Прийоми, які можна використовувати для мотивації:



  • Зв’язок навчального матеріалу з реаліями життя

  • Створення проблемної ситуації, для розв’язання якої потрібно засвоїти нове

  • Рольові ігри

  • Використання епіграфів, афоризмів

  • Залучення досвіду дітей

  • Парадоксальність фактів тощо.

Але слід зазначити, що не зважаючи на те, що етап “Орієнтації й мотивації навчальної діяльності” виокремлюється на початковому етапі уроку, орієнтація на навчальну діяльність повинна здійснюватися протягом усього уроку й мотиваційне забезпечення школярів не обмежується початковим усвідомленням учнями практичного значення навчального матеріалу – головним мотивом навчальної діяльності, на думку багатьох учених, є інтерес, а головною умовою пізнавального інтересу – емоційний фон уроку. Тому орієнтація й мотивація навчальної діяльності повинна прослідковуватися протягом усього уроку.

Змістове поле компетентнісного уроку обумовлює відповідність матеріалу уроку вимогам державної програми, віковим особливостям учнів, науковим вимогам, особливостям сприйняття інформації дітьми (слайд № 7).

Зміст навчального заняття умовно можна поділити на складові, відповідно до завдань формування певних компетентностей:



  • теорія – поняття, процеси, формули, особистості, факти і т. п.;

  • практика – уміння і навички, що відпрацьовуються під час вивчення

певної теми, практичне й оперативне застосування знань у конкретних ситуаціях;

  • виховання – моральні цінності, категорії, оцінки, формування яких

можливе на основі матеріалу певної теми.

Технологічне поле включає вибір форм і методів навчання та їх відповідність меті, змісту, результатам та рефлексії. У цьому полі знання учнів перетворюються в спосіб діяльності (слайд № 8).

Під час вибору методів навчання для компетентнісно орієнтованого уроку особливу увагу ми надаємо тим методам, які сприяють включенню учнів в активну діяльність і розвитку ініціативи та відповідальності.

Компетентнісний підхід вимагає переосмислення позицій вчителя, який стає більшою мірою "координатором" і "наставником", ніж безпосереднім джерелом знань. Зміна професійної позиції педагога призводить до того, що учень виступає як партнер у процесі навчання.

Конструюючи компетентнісний урок, учитель повинен планувати, насамперед, діяльність учнів; ця діяльність має бути різноманітною, відповідати рівню можливостей школярів та спрямовуватися на формування предметних, загальнопредметних і ключових компетентностей учнів (слайд № 9).

80 % часу на такому уроці повинен працювати і говорити не вчитель, а школярі. Учитель – організатор, диригент уроку – коучер.

Коучер – це людина, яка здатна допомогти досягти визначених цілей.

Сучасний урок відрізняється використанням діяльнісних методів і прийомів навчання таких, як навчальна дискусія, діалог, відеообговорення, ділові та рольові ігри, відкриті запитання, мозковий штурм і т. д. Ефективним є розв’язання компетентнісно орієнтованих завдань (КОЗ) або ситуативних завдань.

КОЗ дозволяють зорієнтуватися, як отримані знання і вміння можна застосувати в практичній діяльності, у новій ситуації.

Розвитку компетентностей на уроці сприяє застосування сучасних навчальних технологій. Їх досить багато: технологія критичного мислення, проектна діяльність, дослідницька робота, дискусійна технологія, колективне та індивідуальне вирішення проблем тощо. Важливо, щоб учитель не спотворював технологію, беручи з неї тільки окремі прийоми. Такий підхід є педагогічно неправильним.



Емоційне поле, на думку більшості дослідників, відповідає за стан особистості, її задоволення та незадоволення собою, своїми діями і ставленнями (слайд № 10). Вони виокремлюють такі функції емоційної складової навчального процесу:

  • емоціогенна (поліпшення настрою, пробудження інтересу до навчальної діяльності, до пізнання навчального предмета);

  • діагностична (розкриття власних резервів внутрішньої активності, можливість самовираження і самопізнання);

  • релаксаційна (зняття або зменшення тривожності, фізичного та інтелектуального напруження, відновлення внутрішніх сил і резервів);

  • терапевтична (корекція взаємовідносин, подолання труднощів у поведінці, навчанні, що виникли або виникають у школярів у спілкуванні з однокласниками, вчителями та ін.).

Як елемент педагогічного супроводу навчального процесу, емоційний компонент передбачає реалізацію цілеспрямованого емоційного впливу на школярів з метою розвитку певних особистісних якостей та формування позитивного ставлення до навчальної діяльності.

Дослідники називають такі фактори, що характеризують пізнавально-емоційний стан дітей у процесі навчальної діяльності:



  • організаційно-психологічний (технологічний), що включає функціонально-цільові компоненти структури уроку та їх прояв в реальному здійсненні учителем;

  • особливості психолого-педагогічної поведінки вчителя у процесі уроку;

  • пізнавальну поведінку учнів на уроці, їх емоційне самопочуття, рівень

комфорту і ставлення до навчальної роботи;

  • загальну психологічну атмосферу навчальної взаємодії вчителя і дітей.

У соціальній психології виокремлюються певні чинники, що спонукають учнів до активності:

  • пізнавальний інтерес;

  • творчий характер навчально-пізнавальної діяльності;

  • змагальність;

  • ігровий характер діяльності;

  • спільність навчальної роботи;

  • емоційність занять.

Підсумок або рефлексія – це усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці (слайд №11). У межах рефлексивного поля вчитель має можливість під час уроку відстежити рівень розуміння учнями навчального матеріалу, особливості їх психологічного стану (ступінь втоми, увагу, емоційний стан), ставлення до досліджуваного матеріалу і уроку загалом. Рефлексія допомагає створити умови для самовираження учнів, ініціює різноманітні види діяльності. Рефлексія, з точки зору методики навчання, дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учня досягнутий результат. При цьому варто мати на увазі, що рефлексія спрямована не на кількісний аналіз здобутих знань та умінь, а головним чином на якість засвоєних понять учнем. Тобто ключовим моментом буде обговорення не про кількість сторінок тексту, який запам’ятав учень, а що саме він усвідомив на даному уроці, і як він це розуміє. Найбільш природно та зручно проводити рефлексію у вигляді колективного обговорення через спеціально підготовлені учителем запитання. Учень, який досяг навіть найменшого результату, завжди буде готовий його обговорити. Інакше кажучи, рефлексія працює завжди, за будь-якого результату і дає змогу досить раціонально задіяти свідомість учня. Цінність рефлексії з точки зору проектного навчання полягає в тому, що вона допомагає учням у ході обговорень, аналізувати та відповідно планувати свою подальшу діяльність. Рефлексуючи на уроці, учень поступово навчається прогнозувати та планувати не лише в проектній діяльності, але й переносить та реалізує ці уміння в повсякденне життя.

Таким чином, компетентнісний підхід – це орієнтир національної системи освіти. Для того, щоб він став реальним, необхідна його екстраполяція на педагогічний процес через компетентнісний урок, оскільки через "поля" компетентнісного уроку можливе ефективне формування компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.




ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

«МОДЕЛЬ НАДАННЯ ОСВІТИ ДІТЯМ

З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ»

(доповідач Валавіна Тамара Михайлівна, директор школи)

Життя людини – найвища цінність. Коли ж ідеться про життя дітей з особливими потребами, це ще й велика відповідальність суспільства.

Кожна людина, незалежно від стану здоров`я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від освіти здорових людей. Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, котре впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу і форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

З метою залучення усіх дітей шкільного віку до навчання в загальноосвітньому закладі, адміністрацією школи було детально опрацьовано нормативні документи щодо впровадження інклюзивної освіти та інтеграції, проведено роз’яснювальну роботу серед педагогічного колективу та батьків, проаналізовано списки дітей, які мешкають на території обслуговування школи (від 0 до 18 років), проведено співбесіди з батьками учнів, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.

На підставі аналізу медичних довідок щорічного профілактичного огляду, довідок ЛКК та ПМПК було визначено учнів з особливими освітніми потребами:


  • діти зі зниженим зором (гострота зору 0,05 – 0,4Д) – _____________;

  • діти з порушенням опорно-рухового апарату (уроджені та набуті патології кінцівок) – ________________________________________;

  • легка розумова відсталість ___________________________________;

  • труднощі розвитку з нормою інтелекту (розлади поведінки) – _______.

Попередньо проведена робота дала можливість визначити Модель надання освіти дітям з особливими потребами, згідно якої визначено пріоритетний напрямок діяльності навчального закладу, визначено основні завдання (слайд № 2).



Пріоритетний напрямок роботи педагогічного колективу школи – сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвиткові кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя (слайд № 3).

Робота педагогічного колективу спрямована на розв'язання наступних завдань:

  • Організацію навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх учнів.

  • Розробку системи надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами.

  • Створення позитивного клімату в шкільному середовищі та поза його межами.

Модель надання освіти дітям з особливими освітніми потребами в нашій школі охоплює систему освітніх послуг (слайд № 4):

  • співпрацю з психологами управління освіти Краматорської міської ради;

  • спільну робота з батьками;

  • активну роботу учнівського самоврядування;

  • створення сприятливої атмосфери в шкільному середовищі.

Складовими моделі визначено командний підхід, задоволення індивідуальних потреб дітей, співпрацю з батьками (слайд № 5).

Оскільки навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я в навчальному закладі організовано як в класах, так і індивідуально, то відповідно було введено інтеграцію.



Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Введення інтеграції представлено на малюнку №1 (слайд № 6).
Мал. 1. Модель надання освіти дітям з обмеженими можливостями здоров'я.

Навчання дітей з послабленим зором та з порушенням опорно-рухового

апарату організовано в загальноосвітніх класах, оскільки показань для індивідуальної або інклюзивної освіти в медичних довідках не надано. Учні, які уроджені та набуті патології кінцівок, віднесені до спеціальної медичної групи.

Для учня 8-Б класу, у якого відзначаються розлади поведінки, навчання організовано за індивідуальною формою, але в той же час складено план відвідування окремих уроків з усіма учнями. Отже, часткова інтеграція (функціональна) введена у 8-Б класі.

Діти, для яких за рішенням ПМПК визначено навчання за допоміжною програмою, освітні послуги надаються учителями-дефектологами, які призначені управлінням освіти. Але в той же час цих учнів класні керівники залучають до виховних заходів, які проводяться в класі.

Модель системи внутрішньої підтримки дітей з особливими потребами в школі представлено на малюнку № 2 (слайд № 7).

Мал. 2. Модель системи внутрішньої підтримки дітей з особливими потребами в школі.

Для дітей створено рівні можливості для отримання освітніх послуг, оскільки вони залучені як до навчального, так і до виховного процесу. Це можливо тільки завдяки спільній роботі адміністрації, батьків, класних керівників, педагога-організатора, фахівців управління освіти (учителів-дефектологів, психолога), медичної сестри. Така модель підтримки дітей характеризується командним підходом, оскільки рішення стосовно методів роботи з дитиною приймаються тільки колективно, батьки вагоме слово в прийнятті рішень, спілкування між родиною дітей і школою є постійним і двостороннім. Модель командного підходу щодо надання освітніх послуг дітям представлена на малюнку №3 (слайд № 8).

Мал. 3. Командний підхід щодо надання освітніх послуг.

З метою надання якісних освітніх послуг дітям у навчальному закладі передбачено розробку наступних матеріалів:


  • індивідуальні картки на кожного учня (оформлює класний керівник);

  • індивідуальні програми розвитку дитини (розробляються спільно:

адміністрація, класний керівник, батьки, відповідні фахівці)

  • заходи щодо надання освітніх послуг дітям з обмеженими

можливостями здоров’я (розробляє адміністрація).

Як сказав Сенека «Найгірший з недугів – це бути прив’язаним до своїх недугів». Отже, педагогічний колектив нашої школи основною метою діяльності навчального закладу вбачає необхідність створення сприятливих умов для навчання й виховання для всіх дітей.


РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

Питання № 1. Формування пізнавальної активності учнів як фактор собистісного зростання в системі реалізації компетентнісної освіти.

Ухвалили:

  1. Визначити основною метою діяльності педагогічного колективу школи на етапах реалізації науково-методичної проблеми, а також впровадження нових Державних стандартів використання компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів до організації навчально-виховного процесу як необхідну передумову творчого зростання кожного вчителя й розвитку пізнавальної активності учнів.




  1. Керівникам шкільних методичних комісій:

    1. Активізувати роботу вчителів-предметників щодо використання компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльністного підходів при організації навчальної діяльності учнів, з цією метою на засіданнях шкільних методичних комісій розглянути питання класифікації, доцільності та ефективності використання методів, прийомів, форм роботи, характерних для планування компетентністного уроку.

До 01.12.2013 року

    1. Залучити членів предметних методичних комісій до розробки планів-конспектів компетентнісно зорієнтованих уроків із кожної навчальної дисципліни. Підготовлені матеріали оформити у вигляді методичних посібників «На допомогу вчителю».

До 15.12.2013 року


  1. Тарасенко Я.С., заступнику директора з НВР:

    1. Підготувати практичний семінар «Нестандартний урок як

одна із форм розвитку і збагачення творчого мислення школярів».

Лютий 2013 року



    1. Провести конкурс на кращу розробку компетентнісного уроку. Кращі наробки презентувати під час проведення ПДС.

Протягом грудня - лютого


  1. Схвалити творчий звіт учителів-предметників: Кедровського В.Д., Летенко Т.М., Конюшок О.М., Білявської В.В., Мирошниченко Л.Д., Ткаченко Л.І., Безкоровайної О.В. Взяти до уваги творчий звіт педагогів під час розгляду на засіданні атестаційної комісії.


Питання № 2. Інклюзивне навчання – шлях гуманізації освіти. Модель надання освіти дітям з особливими потребами.

Ухвалили:

  1. Затвердити склад робочої групи щодо організації інклюзивного навчання в школі:

  • Валавіна Т.М. – директор школи, керівник групи

  • Тарасенко Я.С. – заступник директора з НВР

  • Славинська О.М. – заступник директора з ВР

  • Мирошниченко Л.Д. – педагог-організатор

  • Малишенко О.Г. – учитель-дефектолог

  1. Робочій групі до 01.12.2013 року підготувати пакет документів щодо організації інклюзивного навчання:

  • План дій щодо запровадження в навчальному закладі інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку на 2013-2015 роки.

Т.М.Валавіна, Я.С.Тарасенко

  • Індивідуальні плани розвитку дитини з особливими потребами.




  1. Затвердити Модель надання освіти дітям з особливими потребами.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал