Конкурс обласного етапу «Учитель року 2014» Номінація



Сторінка1/3
Дата конвертації17.01.2017
Розмір0.56 Mb.
ТипКонкурс
  1   2   3

Відділ освіти

Петропавлівської районної державної адміністрації

Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


На конкурс

обласного етапу

« Учитель року – 2014 »

Номінація « Географія »

«Активізація пізнавальної діяльності та

розвиток творчих здібностей

на уроках географії

шляхом впровадження інноваційних технологій»

Журба Людмила Леонідівна

вчитель географії

Петрівської ЗОШ І –ІІІ ст..

2014 рік

Зміст


  1. Анкетні дані ………………………………………………………….. 2

  2. Лист – представлення ……………………………………………….. 4

  3. Вступ ………………………………………………………………… 5

  4. Опис досвіду роботи ……………………………………………….. 11

  5. Висновок …………………………………………………………….. 23

  6. Результативність роботи …………………………………………… 25

  7. Список використаної літератури ………………………………….. 27

  8. Додатки ……………………………………………………………… 28

1. Розробки уроків та виховних заходів…………………………

2. Фото…………………………………………………………….

Анкетні дані

1.

Прізвище, ім’я та по батькові

Журба Людмила Леонідівна



2.

Дата і місце народження

20 липня 1966 року

с. Петрівка Петропавлівського району

Дніпропетровської області



3.

Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail

52744 Дніпропетровська область Петропавлівський район

с. Миколаївка вул. Шкільна буд. 28 ;

тел. 0-95-256-32-69



4.

Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації)

Серія АМ № 894442

Петропавлівським РВУМВС України в Дніпропетровській області

4 червня 2002 року





Ідентифікаційний код - 2430712380



Який навчальний заклад (заклади) закінчили, у якому році, спеціальність згідно з дипломом

Криворізький державний педагогічний інститут,

1988 рік,

спеціальність: вчитель географії

з додатковою спеціальністю біологія




Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу)

Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

с. Петрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області

тел. (05631) 2-69-58





Стаж роботи: загальний 20 років



у тому числі педагогічний: 11 років




Кваліфікаційна категорія

Спеціаліст першої категорії





Звання



Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)

Грамота Районної ради 2013 рік





Класи, в яких викладаєте – 5 - 11



Мова викладання - українська



Проблема (тема), над якою працюєте

«Активізація пізнавальної діяльності та розвиток творчих здібностей на уроках географії шляхом впровадження інноваційних технологій»





Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

Створення атмосфери зацікавленості, обмін думками, самостійна пошукова робота з підручником та додатковою літературою, ведення спостережень, використання ІКТ, краєзнавчий підхід у вивченні географії





Навчальна література, якою користуєтесь при підготовці до уроку

Журнал « Географія в школі», Майстер - клас розробки уроків, Газета «Краєзнавство, географія, туризм», Інтернет - ресурси





Ваше педагогічне кредо « Вміє вчити той, хто вчить цікаво»



Опишіть (у формі короткої замітки від 3-ої особи, обсягом до однієї сторінки) власний педагогічний портрет або свою візитну картку



Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в періодичних та інших освітянських виданнях з можливим редагуванням


Дата_______________ Підпис учасника




Лист - представлення

Жартівлива

Уважна

Радісна

Благородна

Активна

Людянаimg067

Юмористична

Душевна

Мила

Інтелігентна

Ласкава

Амбіційна

Лагідна

Емоційна

Оригінальна

Ніжна

Іскриста

Доброзичлива

Ініціативна

Вразлива

Артистична

Вступ

Я любила школу, як учениця,

подивившись на неї очима вчителя,

я полюбила її зовсім по - іншому

Вчитель – це професія неординарна. Особливість цієї професії полягає у тому, що вчитель працює не шаблонно, не за заготовленими наперед алгоритмами. Кожна педагогічна ситуація унікальна, неповторна. Адже добре відомо, що копіювання, навіть найвдалішого уроку проведеного в іншому класі чи уроку колеги, може виявитись вкрай невдалим. Тобто робота вчителя завжди вимагає творчого підходу.

Як кожна дитина, я в дитинстві мріяла бути то агрономом , то вихователем, то вчителем. Але коли у шостому класі ми почали вивчати географію, моя доля була вирішена. Саме завдяки вчителю я полюбила цей предмет. Вчитель показав, що урок може бути цікавим, на ньому можна пограти, торкнутися різного каміння. Вже тоді, це вже я зараз розумію, моя вчителька могла використовувати різні методичні прийоми.

Будучи вже вчителем, я свої уроки намагаюся проводити так, щоб хоча б один з фрагментів уроку врізався у пам’ять учнів і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік, і змогли розповісти це своїм дітям. Все це спонукає мене до пошуку цікавих фактів, ілюстрацій, нових форм і прийомів роботи на уроках. Як і кожен вчитель, який працює творчо, з натхненням, мені приємно бачити на уроці допитливі очі учнів, їхні підняти руки на проблемне питання, гору питань після уроку, коли після дзвоника вони не поспішають з класу.

Вчитель повинен постійно самовдосконалюватися. Особливо в наш час. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. При цьому він економить час на підготовку до уроку, сили і засоби. І це не є примхою моди, це вже є потребою. Сучасний учень отримує великий обсяг наукової інформації поза школою, поза уроками. В той же час він, стає більш вимогливіший до подачі матеріалу. Крім того, використання інформаційних технологій стимулює інтерес та допитливість учнів. З огляду на це, розширились і складові навчального процесу – до традиційних (вчитель, підручник, дошка) додався комп’ютер.

Для себе, як для вчителя географії, у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням ІКТ, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. Спілкуючись зі своїми колегами, ми дійшли висновку, що на уроці з використанням ІКТ за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал. На жаль, проводити такі уроки поки що регулярно неможливо, оскільки наша школа ще не забезпечена обладнанням та комп’ютерами в достатній кількості. Але рухаючись в ногу з часом, вчитель повинен по мірі можливості вміти застосовувати на практиці ІКТ.

Працюючи вже стільки років у школі, я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому потрібно поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття. Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так, щоб він відчув себе значущою частинкою уроку. А з цього починається становлення Людини, коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. В цьому вся робота вчителя.



У зв’язку із реформуванням систем освіти, переосмисленням змісту і завдань навчання перед вчителем постає безліч питань, але головні з них такі:

Як навчити школяра любити навчатися?

Як стимулювати його до активного пізнання?

Як створить умови для розвитку і реалізації особистості?

Як засобами предмету формувати ключові життєві компетенції?

Такі ж питання постали і переді мною у моїй педагогічній діяльності.

Постала дилема: як побудувати свій урок, щоб він одночасно забезпечував відповідність до вимог програми наукового рівня подачі навчального матеріалу та відповідність вимогам сучасних освітніх технологій і в той же час: був цікавим і захоплючим;

був ефективним і результативним;

був зорієнтований на розвиток творчого потенціалу учнів.

Необхідність підтримувати стабільну мотивацію навчання школярів змушує вдумливих педагогів шукати більш сучасні засоби й методи навчання.

Одним із таких засобів є застосування в навчально-виховному процесі інноваційних технологій. Саме тому, продовжуючи попередню роботу над удосконаленням уроку географії , я обрала науково-методичну проблему

«Активізація пізнавальної діяльності та розвиток творчих здібностей учнів на уроках географії шляхом впровадження інноваційних технологій».

Сутність досвіду:

На сучасному етапі роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі, адже просто необхідно залучати всіх учнів до активного одержання знань, до творчої діяльності. Тому доповнення традиційних методів та прийомів роботи інноваційними дає значно кращий результат: активізує мислення, мотивує навчання, заохочує самовираження учнів.

Актуальність досвіду, його практична значимість

Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.



Теоретична база досвіду

Творчі здібності розглядаються науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Різні аспекти проблеми розвитку творчих здібностей школярів знайшли своє відображення в працях: психологів Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна,Я.О.Пономарьова,Г.С.Костюка;педагогів В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, М.О.Данилова, М.М.Скаткіна; методистів-географів М.П,Ковалевської, М.О.Максимова, І.І.Барінової, А.Й. Сиротенка. Найбільш вдалим, на думку О. Я. Усатюк, розкрито зміст поняття «творчі здібності» у праці І.Лернера «Проблемне навчання», де вони охарактеризовані найбільш істотними здібностями школяра: пильність у пошуках проблем; спосіб кодування інформації нервовою системою; здатність до згортання; здатність до об’єднання й переносу; бічне мислення; цілісність сприйняття; готовність пам’яті; зближення понять; гнучкість мислення; здатність до оцінних дій; легкість генерування ідей; швидкість мови; здатність до напрацювань.

Мета дослідження:

розкрити значення використання інтерактивних технологій у розвитку творчих здібностей учнів на уроках географії.



Завдання дослідження:

аналіз діяльності вчителя і учнів під час використання інтерактивних методів навчання, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і активізувати процес пізнання.



Ідея досвіду:

створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність , формується як творча особистість.



Інноваційне значення:

впровадженні комп’ютерних технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі.



Висвітлення змісту досвіду

Завдання, яке ставить перед собою Журба Л.Л. вчитель географії Петрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів – виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяє розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Під керівництвом учителя учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити.

Працюючи з учнями, вчитель має високий фаховий рівень, емоційну стабільність. Він переконаний, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати творчого учня.

Людмила Леонідівна вважає, що сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. Конструюючи урок, здійснює творчий підхід-створює щось нове, експериментує. Кінцевий результат-вартий того! Кожен її урок є захоплюючим для учнів, де вчитель веде стежиною знань і вмінь, показує напрям руху, спрямовує діяльність, додає впевненості в діях учнів. В своїй роботі вона використовує як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані і інтерпретовані так і інтерактивні сучасні технології. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними вважає проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Вчителька вважає, що вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливе реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».

Використовуючи інноваційні технології, Журба Л,Л. досягає послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, інтегровані уроки , використання Інтернет - ресурсів, урок-змагання – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів.

Опис досвіду роботи

Глина, з якої ти зліплений, висохла і затверділа

і вже ніхто і ніщо на світі не зуміє здобути в тобі

музиканта, що заснув, або поета, або астронома,

який мабуть, жив у тобі колись.

Антуан де Сент – Екзюпері

Сучасну систему освіти можна порівняти з шорстким природним каменем з безліччю гострих граней, западин і опуклостей, який відточується річкою часу для того, щоб оптимально виконати соціальне замовлення щодо формування функціонального грамотного випускника.

Здібності є в кожній дитині. Складність вчительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей і тим самим оволодіти новітніми технологіями педагогічної професії.

Оперативне впровадження і використання інноваційних технологій в навчальному процесі значно зростає в сучасних умовах для вирішення освітніх проблем суспільства , саме вони сприяють «збудити» в наших дітях музикантів,що заснули, поетів, астрономів.

В.Ф.Шаталов одним із перших зрозумів, що сьогодні основна функція педагога не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій неможливо не вивчитися, і в цьому нам допомагають інноваційні технології, які ми застосовуємо на кожному уроці – головній складовій частині навчального процесу.

Урок – це сонце, навкруги якого, як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять.

Головна продукція педагога – урок. За час своєї професійної діяльності вчитель дає більше 25 тисяч уроків. Це є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості, до якої пред’являються сотні різних вимог. Традиційний урок триває 40-45 хвилин, і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватися як інтерес до предмету, так і смертельна нудьга. Цінність і значення «урочних секунд», хвилин, годинника, років у долі дітей визначають кваліфікацію вчителя, ефективність його праці. Для вчителя це важка робота, що означає 40-45 хвилин концентрації уваги і напруги. Після доброго уроку можна відчувати втомленість, але в той же час задоволення і радість. Структура і форми його організації мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра. Урок, з одного боку, виступає як чинник руху навчання в цілому, з іншого – як форма організації навчання, зумовлювана основними вимогами до організаційної побудови уроку вчителем.

Як вибрати з великої кількості технологій саме, яка потрібна на твоїх уроках? Досвід роботи в школі дозволив мені на уроках географії спочатку пропустити через себе все, але оглядаючись, а потім використовувати те, що підходить, щось відкидати, відточувати, застосовувати ще глибше, тобто створювати свою систему і тим самим розвивати допитливість учнів, природні здібності дітей.

Кожен педагог повинен пам’ятати слова відомого китайського філософа Конфуція, сказані ним понад 2400 років тому:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:



Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю .

Те, що я чую, бачу, обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Як же вибрати з великої кількості технологій яка саме потрібна на уроках? Як вирішити для себе, що вибрати в систему своєї роботи. Реалії нашого часу вимагають застосування на уроках  інтерактивних технологій. 


Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” – взаємний і „act” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спільна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання, де і учень і учитель є рівноправними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять ,що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Інтерактивні технології за формами навчання розподіляються на 4 групи: інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

В своїй роботі, використовую такі інтерактивні технології:

 Робота в малих групах (дає змогу набути навичок спілкування та співпраці). За умов роботи в групах всі діти в класі можуть отримати можливість говорити, висловлювати власну думку. Робота в парах дає можливість учням подумати, обмінятися ідеями з партнером, вона сприяє розвитку навичок спілкування, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусії. Під час роботи в групах можна виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу.

Коло ідей (метою обговорення є залучення всіх до обговорення певної проблеми). Необхідно поставити дискусійне питання, розбити учнів на групи, вислухати відповіді кожної групи по черзі, під час обговорення теми на дошці скласти список усіх зазначених ідей.

Акваріум (такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах). Необхідно створити групу із 4-5 чоловік, запропонувати їм завдання, потім ця група сідає в центр класу і обговорює своє питання протягом 3-5 хв., а всі інші учні класу слухають це обговорення, після закінчення група займає свої місця, а клас обговорює чи погоджується з думкою групи, чи була їх думка аргументована і доведена, після цього місце в акваріумі займає інша група і так по черзі всі учні класу.

 Мозковий штурм (це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву і творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з даної теми). Для цього вчитель записує на дошці проблемне питання у обговоренні якого бере участь увесь клас і висуває різні ідеї, учень записує на дошці всі запропоновані ідеї, коли всі ідеї записані, їх групують, аналізують, вибирають ті ідеї, які на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.



 Метод „Прес” (використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється і переконати інших у вашій правоті, метод дає можливість виражати і формувати свою думку і впливати на думку інших співрозмовників). Під час висловлювання повинні бути такі етапи: позиція (я вважаю, що...), обґрунтування (...тому що), приклад (наприклад...), висновки (тому, я вважаю...).

Займи позицію (такий вид діяльності допоможе з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання, надається можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію, висловлювати аргументи, порівнюючи їх з іншими, можна змінити свою позицію, якщо вас переконали). Порядок проведення: назвати тему і запропонувати вислухати висловлювання з даної теми, учню потрібно стати обличчям біля плакату(так, ні, не знаю), який відповідає його позиції, обґрунтувати свою позицію, назвати аргументи, які на нього вплинули, уважно вислухати аргументи інших, якщо учень змінює свою думку можна перейти до іншого плакату.

Навчаючи - учусь (надає можливість взяти активну участь і передати свої знання іншим). Для цього вчитель роздає картки з інформацією з даної теми, учні вивчають цю інформацію і потім діляться нею.

Мікрофон (надає можливість кожному сказати щось швидко, але по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію).

Рольова гра, імітація (імітує реальність шляхом „проживання ситуації” в ролі, яка дісталась учню, та надає можливість діяти „як насправді”).

Аналіз ситуації, випадку, думки. Для розбору певної ситуації необхідно звертати увагу на основні моменти: якими є факти? У чому проблема ситуації? Які аргументи? У чому полягає розв’язання ситуації?

Ток – шоу (мета – отримання навичок публічного виступу та дискутування). Вчитель є ведучим: оголошується тема, висловлюються запрошені гості з цієї теми, потім слово надається слухачам, які можуть задавати запитання.

Ажурна пилка (дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи). Під час роботи всі повинні бути готовими до праці в різних групах: домашня група (яка отримала завдання і вивчала його дома), експертні групи (по черзі кожна група ділиться інформацією вивченого дома), домашня група (дома ділиться вивченою інформацією з членами сім’ї).

Суд від свого імені (дає можливість отримувати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес). Для цього необхідно: розбити клас на 3 групи(судді, обвинувачувані, обвинувачі), судді знайомляться з процедурою, обвинувачі – обговорюють зміст промови і аргументи, обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту. Після цього можна побачити наступне: суддя викладає суть справи, обвинувач викладає аргументи і отримує питання від судді, обвинувачуваний викладає аргументи захисту і відповідає на запитання судді, суддя виносить рішення.

Досвід роботи в школі дозволив мені на уроках географії спочатку пропускати все через себе, але оглядаючись, а потім використовуючи те, що підходить, щось відкидати, відточувати, застосовувати ще глибше, тобто створювати свою систему і тим самим розвивати допитливість учнів, природні здібності дітей. У своїй роботі використовую принцип: «Не обов’язково бути ходячою енциклопедією, треба розвивати в собі енциклопедичну допитливість». Усі використані мною технології направлені на пізнавальну і творчу діяльність учнів, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.

Для того, щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, застосовую у своїй роботі технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де прагну використовувати сигнальні загадки, які можуть привести до складання конспекту у вигляді знаків, схем, складанню опорних схем – «шпаргалок». Робота із сигнальними загадками, сигнальними схемами сприяє розвитку мови учнів, оскільки опори, позначені в них, створюють в пам’яті ланцюг асоціацій і служать сигналом для відновлення розповіді, яка в цих опорах закодована. Саме сигнальні схеми і загадки на уроках географії є особливим видом наочності, що в стислому вигляді визначає певний зміст матеріалу, що вивчається. З їх допомогою програмується навчальна діяльність учнів, упорядковується засвоєння і аналіз матеріалу, що вивчається, підвищується ефективність його запам’ятовування і полегшується творче застосування, що тим самим допомагає вчителю ефективно використовувати урочний час. Наприклад, застосовую метод асоціювання – це стратегія навчання, що має сприяти вільному і відкритому висловлюванню учнями своїх думок та здійсненню зв’язків між окремими поняттями. Так у 9 класі на уроці з теми «Трудові ресурси», запитую: «Які асоціації викликає у вас термін «трудові ресурси»? на дошці пишу центральне слово, а учні записують слова і фрази, що спадають на думку з цієї теми:

Трудові ресурси:



  • невиплата зарплати

  • безробіття

  • нові професії

  • пенсіонери, які працюють

  • дорослі люди з 16 до 55 або 60 років

  • діти, які працюють

Також застосовую метод «складання кубиків». Він полегшує вивчення теми за допомогою підказки напрямку міркування. На кожному боці кубика пишеться підказка:

  • опишіть це

  • порівняйте це

  • установіть асоціації (які враження виникають у зв’язку з цим об’єктом)

  • проаналізуйте це (із чого складається?)

  • знайдіть цьому застосування (як ви це використали?)

  • запропонуйте аргументи «за» чи «проти» цього (добре це чи погано? чому?)

Я пропоную учням за 2-4 хвилини записати власні думки на задану тему. Після того, як один учень закінчує читати, другий оцінює кожну відповідь. Оцінки повинні бути конкретними та пояснювати, що саме сподобалось і чому. Наприклад, «Мені сподобалася твоя точка зору, я навіть не додумався розглянути питання саме так». 

Для молодших школярів досить розглянути 3 варіанти. Це залежить від теми й об’єкта. Наприклад, вивчаючи тему «Природні зони», на гранях куба можна зобразити слова: 1) тваринний світ; 2) рослинний світ; 3) географічне положення; 4) клімат; 5) рельєф; 6) грунти.

Отже, грані куба можна змінювати залежно від того, як ви хочете, щоб учні підійшли до розгляду певної проблеми.

На уроках застосовую наступні інтерактивні технології: «Акваріум», «Мозковий штурм», «Пошук інформації», коло ідей, сумісний проект, «Мікрофон», «Дерево рішень», дискусія. Так, вивчаючи тему «Внутрішні сили Землі» в шостому класі, я даю завдання по рядах написати оповідання «Я бачив, як вивергається вулкан», «Тепер я знаю, що таке землетрус», «Я відвідав долину гейзерів». Використовуючи таке завдання учні описують звуки, температуру, вологість, шум, який чують, вивчаючи це питання, описують свої переживання. Після вивченої теми я пропоную учням скласти різноманітні запитання по варіантах або рядах. Наприклад:


Варіант І: складіть запитання, яке починається зі слів «хто», «що», «який» тощо.
Варіант ІІ: складіть запитання, що починається так «Як ви уявляєте собі…», «Як ви розумієте…».

Варіант ІІІ: складіть запитання, що починається так «Поясніть чому…».

Застосовую також методику взаємних запитань, яку зручно застосовувати, коли на уроці необхідно читати текст підручника. Два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу та по черзі ставлять одне одному запитання. Застосовувати цей метод можна також під час роботи з усім класом. Пари взаємних запитань можуть складать: учень – учень, учитель – учень, учень – учитель, група учнів. Під час групової діяльності записую на аркушах 5-6 окремих пунктів, що складають причинно-наслідковий зв’язок. Аркуші перемішую й розміщаю на дошці. Учні розміщують їх у правильному порядку, обґрунтовуючи при цьому своє рішення.

Обов’язково на практиці застосовую технологію проблемного навчання, цьому сприяє сама суть предмета. Проблемне навчання активізує розумову і пізнавальну діяльність, підвищує інтерес до знань взагалі, і учні є свідками того, що зміст навчальних програм з географії не відірваний від реального життя людини і навколишньої дійсності. На уроці проблема може бути виражена у формі проблемного запитання, завдання або задачі. Всі методи і прийоми забезпечують розвиток активного самостійного творчого географічного мислення. Намагаюся на кожному уроці застосовувати проблемні ситуації і різні форми вираження проблеми. Застосовую на уроці стратегію «лист для себе». Учні пишуть для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері не оцінюється. Увага зосереджується на вільному перебігу думок. Для досягнення цього учням дозволяю писати, не звертаючи увагу на граматику й орфографію. Крім того, учні повинні знати, що їх спосіб розв’язання проблеми та ідеї дуже важливі. Після вільного письма пропоную розповісти одне одному свої погляди, доповнити ідеями сусіда, а потім обговорити питання в групі та винести на обговорення в класі. Таким чином, кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв’язанні колективної проблеми.

Особливо важливо, я вважаю, щоб вивчення предмета спиралося на ігрові технології навчання. Ігрові методи сприяють залученню учнів до творчої діяльності, спілкуванні, припускають особливий підхід в ігровій ситуації, стимулюють пізнавальну активність учнів. У процесі гри учні самі прагнуть подолання труднощів, ставлять задачі і вирішують їх. Ігри сприяють організації групової форми роботи учнів, у дітей формуються і закріплюються уміння працювати з картою, текстом підручника, дидактичним матеріалом.

Вирішення проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом усього життя покладається на метод проектів, тобто впровадження навчальних проектів у навчальний процес. Метод проектів складає основу технології проектного навчання, зміст якого полягає в самостійному освоєнні учнями навчального географічного матеріалу і створенні конкретного продукту, що дозволяє учням пережиту ситуацію успіху, самореалізації. Робота над проектом передбачає розв’язання проблемних ситуацій, що вимагає від учасників пошукових зусиль, спрямованих на розробку і обов’язковий захист і аналіз результатів. Робота проводиться в групах і складається з кількох етапів:


Перший – розподіл завдань по групах, визначення обов’язків членів групи.
Другий – добір матеріалу з певної теми, його усвідомлення.

Третій – написання доповіді, складання стислого повідомлення з теми.


Четвертий – розробка комп’ютерної презентації.

П’ятий – захист проектів.

Використовуючи цю технологію у своїй практиці, помітила, що учні із задоволенням опановують комплекс географічних умінь ( пізнавальних, практичних, оцінних), вчаться опановувати нові знання, а також інтегрувати їх, розширюють свій географічний кругозір.

Для успішного застосування інтерактивних технологій у викладанні предмета використовую прийоми розподілу навчального матеріалу на окремі частини – опорні блоки, управляючи блоки, блоки самоперевірки, заглиблюючи блоки, цікаві, контрольно-узагальнюючи.

Завдання опорного блоку активізують знання й вміння учнів з попередніх курсів, показують логічний зв’язок між раніше вивченим і новим матеріалом. Тут використовую наступні прийоми й методи освітніх технологій: «Мозковий штурм», «Так - ні», «Вірю – не вірю», «Мікрофон», географічний диктант, загадки, тести.

В управляючий блок включаю завдання на організацію пізнавальної діяльності. Питання спонукають учня до активної розумової діяльності, а при самостійній роботі з текстом служать цільовій установці («Творча лабораторія», «Акваріум», «Кути», «Пошук інформації», «Синтез думок», «Чомучка», складання опорних схем – «Шпаргалка»).

Завдання блоку самоперевірки допомагають учням перевірити рівень засвоєння матеріалу. Їх мета – виділити головне. («Мікрофон», «Так - ні», «Вірю-не вірю», «Знайди помилку»,«Взаємоопитування»,

«Взаємоперевірка»).

Завдання розширювального блоку носять творчий характер, вимагають глибоких знань і умінь використовувати їх у новій навчальній ситуації. Виконання завдань припускає залучення додаткової літератури (проекти рефератів, загадок, кросворди).

Цікавий блок включає завдання мета яких поглибити пізнавальний інтерес до географії, допитливість (схеми, загадки, рисунки).

Завдання контрольно-узагальнюючого блоку дозволяють визначити рівень засвоєння основного змісту теми. Завдання такого характеру дозволяє дитині дати впевненість у тому, що в навчанні вона доб’ється успіху, учить її вчитися (уроки-подорожі, КВК, навчальні ігри, пізнавальні семінари, творчі звіти, прес-конференція).

Я охарактеризувала лише деякі методи і прийоми технологій, які застосовую у своїй системі. Проте з упевненістю можу сказати, що сучасний етап, вимагає використання інтерактивних технологій, і якщо вводити їх в систему, то обов’язково з’явиться результат. У кожного вчителя свій стиль, свій почерк проведення уроку. І кожен має власний особливий метод зацікавлення учнів своїм предметом.

Позакласна робота є складовою частиною навчально – виховної роботи школи. Головною ціллю якої є направлення самодіяльності і активності учнів на підвищення її культурного рівня, на розвиток здібностей, розширення кругозору та поглиблення знань, на засвоєння корисних вмінь і навичок та організація дозвілля та розумних розваг учнів.

Позакласна робота будується на зацікавленості та ентузіазмі вчителів з урахуванням потреб учнів та спрямованості своїх інтересів. Коли вчитель полюбляє геологію і зможе передати цю любов учням, у школі з'являються гуртки юних геологів, коли краєзнавство та туризм — учні школи ходитимуть у походи та вивчати рідний край. Тому в школі, в основному, позакласна робота ведеться за авторськими програмами, які складає вчитель разом зі своїми учнями. У позашкільних навчально-виховних закладах робота ведеться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.



Позакласна робота – сходинка до особистого росту учнів. Позакласна робота має не менше значення, ніж навчальна діяльність. Важливо поєднувати урочну систему з позакласною роботою з предмету. Сидячи за партою і користуючись лише підручником географії неможливо глибоко і повністю пізнати світ. Тут мені на допомогу приходить частина цього великого світу – край, що простягається за вікнами. Дослідження рідного краю сприяє поглибленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної активності, вихованню любові до Батьківщини. В своїй позакласній роботі широко використовую методи роботи на природі: спостереження, походи, екскурсії. Уже традиційними в нашій школі стали проведення « Тижня географії», різноманітних вечорів, вікторин, конкурсів, КВК. Кожного року приймаємо участь у Всеукраїнських акціях «Моя Батьківщина Україна», «Школа мій рідний дім», обласна акція «Первоцвіти», учасники районних конкурсів «Фестиваль екологічної творчості», «Туристичний зліт» та інші.

Сили й час, які вчитель використовує на розгортання й підтримку позакласної роботи з географії, виправдані у всіх відносинах. У руках ініціативного, люблячого свою справу вчителя-ентузіаста позакласна робота є життєво необхідною складовою частиною всієї системи “ навчально-виховної діяльності школи”!



Висновок

Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом в сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим, як для дітей, так і для вчителя. Інтерактивні технології розкривають як перед вчителем, так і перед учнями величезний творчий потенціал і можливість бути справжніми майстрами своєї справи.

Із всього різноманіття технологій, які можуть реалізувати особистісно-орієнтований підхід, ми упроваджуємо в навчальний процес ігрову технологію, технологію навчання як дослідження, технологію формування творчої особистості, проектну та нову інформаційну технологію. Саме вони допомагають учням отримати знання з основ географічної науки відповідно до рівня її сучасного стану, сприяють формуванню основ наукового світогляду, вихованню любові до рідного краю та України. Ще одне головне завдання, яке вони вирішують, це формування творчої, освіченої особистості, випускника школи, який працюватиме в ХХІ столітті та зможе адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно одержувати необхідні знання й застосовувати їх на практиці. Досвід засвідчує, що хоча урок і залишається основною формою організації навчання географії, проте він набуває в сучасних умовах нового змісту й провести його набагато складніше. Учень отримує величезний потік інформації поза школою, поза уроком, і вчитель у деякій мірі перестає бути для учнів першоджерелом отримання знань, він дедалі перетворюється у фасилітатора, тобто старшого порадника, консультанта, який заохочує та залучає учнів до навчальної діяльності, сприяє розвитку особистісних характеристик учня – повноцінного учасника навчального процесу. Не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої, індивідуальної діяльності, зробити навчання невимушеним і побудувати його так, щоб учень сам захотів отримати знання – це і є головним завданням, яке я ставлю, упроваджуючи сучасні технології в навчанні географії.

Мої учні, отримуючи низку дослідницьких, творчих завдань, створюють власні проекти, відвідують бібліотеки, користуються глобальною мережею Інтернет, електронними засобами навчального призначення, а головне – вони пишуть, презентують, сперечаються, тобто навчаються в цікавій, невимушеній атмосфері, оволодіваючи при цьому не тільки теоретичними знаннями, але й вміннями застосувати та здобути їх самостійно.

Досвід роботи засвідчує, що у процесі вивчення шкільного предмета проведення нестандартних уроків завжди є подією для учнів. На таких уроках вони почувають себе більш розкуто, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. Ці уроки моделюють життєві ситуації, залучають учнів до пошукової роботи, виховують у них любов до географії, а головне – учні чекають їх з нетерпінням та залюбки готуються до них. Зрозуміло, що на підготовку таких уроків витрачається більше часу, але цей труд буде винагороджений сяючими очима дітей, позитивним результатом уроку, спільним задоволенням і вчителя, і учнів.

Результативність роботи вчителя та учнів

Список використаної літератури:

  1. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод. посіб.]/ Г.Д. Довгань. - Х.: Вид. глупа"Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17)).

  2. Врублевська, Марія Олексіївна. Секрети успішного уроку географії: [Навч. -метод. посіб.]/ М.О. Врублевська. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 141 с. - (Б-ка журн."Географія"; Сер. "Урок від «А до Я" Вип.8(20)). - ISBN 966-333-207-7: 5.00грн.

  3. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії. А.О. Яськова //ГеографІя. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.). - С.1

  4. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. - №8. – С.7-8.

  5. Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент обучения нового опыта // Педагогика. – 2000. - №7. – С.12-18.

  6. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6. –c.7-10

  7. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. – 2002. - №2. – С.2-6.

  8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К., 2004. — 192 с.

  9. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання/Упроряд. Л. Галіцина. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128с.

  10. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи/ Упорядн. О.В. Стребна, А.О. Соценко. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 147с.


 

Додаток 1

Урок географії в 7 класі



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал