Кондрашова Л. В. Лаврентьєва О. О



Pdf просмотр
Сторінка20/20
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

судженнях, оцінках, вчинках, діях особистості (провідні якості особистості, основні установки, суспільна спрямованість, поведінка у проблемній ситуації та інше) і
2) критерії, що пов'язані з явищами, прихованими від очей вихователя – мотивами, переконаннями, планами, орієнтаціями особистості.
Головний критерій оцінки вихованості людини – це її справи, вчинки; не
слова та обіцянки, а вміння поєднувати слово і діло.
Критерієм виховності кожної особистості є не лише знання законів правил, норм поведінки, а й особливості конкретних дій відповідно до визнаних у даному суспільстві норм і правил. Такі критерії не можуть бути універсальними, бо в кожному конкретному соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, і рівень визнання виховності людини. Тут треба вважати на вік, рівень соціального досвіду учнів та інше.
Таким чином, можна виділити критерії вихованості особистості у такий спосіб:
I.
Співвіднесення поведінки, ставлень, установок людини до моральних вимог суспільства.
II.
Гармонійне сполучення всіх видів виховання (розумового, естетичного, фізичного, трудового тощо) у поведінці, ставленнях, діяльності.
III.
Ступень практичного прояву в особистості відчуттів боргу, відповідальності, якості активності, самостійності, надійності.
IV.
Співвідношення в установках, спрямованості, поведінці людини колективізму/індивідуалізму, альтруїзму/егоїзму.
V.
Співвідношення у людині діяльнісної активності/інерції, пасивності.
VI.
Співвідношення внутрішнього гуманізму та зовнішньої вихованості.
VII.
Особливості поведінки в ситуаціях, коли відсутній догляд та можлива безвідповідальність за вчинки.
VIII.
Поведінка в ситуаціях емоціонального напруження, стресових, екстремальних, ступень самовладання, орієнтації, ясності розуму, свідомості.
IX.
Здатність творчо змінювати поведінку у нестандартних умовах.
На основі критеріїв можна виділити відповідно до рівнів певні якості (риси), що притаманні вихованій (невихованій) людині. А потім і рівні вихованості.
Традиційно визначають три рівня вихованості: високий, середній і низький. До учнів з високим рівнем вихованості відносяться ті, хто успішно виконують основні виконують вимоги до їх поведінки. Учні середнього рівня вихованості не завжди і не всі вимоги виконують. А учні з низьким рівнем вихованості часто порушують ці вимоги, систематично не виконують свої обов'язки, схильні до протиправної поведінки.
Вкажемо на ознаки прояву в діяльності певних фізичних і соціально педагогічних якостей, характерних для різного рівня виховності.
Високий рівень виховності
сформованість наукового світогляду, прагнення до удосконалення навколишнього середовища; розуміння власного Я з погляду почуття обов’язку; національна гідність; високий професіоналізм; прояв доброти, чуйності, гуманізму, милосердя;

179

фізичного і духовного розвитку; розумова активність; сформованість високих ідеалів; вміння в галузі інтелектуальної праці;
великодушність
і справедливість; почуття відповідальності; висока етична культура; совісність.
Середній рівень виховності
спостережливість. розсудливість. вразливість. людяність. енергійність. працьовитість.
відвертість. ентузіазм. наполегливість. сміливість. сором’язливість щедрість. скромність.
Низький рівень виховності
пасивність. сварливість. лінощі. чванливість. підступність. жадібність. непостійність. ревнощі. запальність. нерішучість. замкнутість самолюбство. грубість. егоїзм. нахабство. пияцтво. наркозалежність. паління. забіякуватість. підступність.
Аналіз вихованості учнів часто проводиться за допомогою анкетування.
Анкета для вивчення рівня вихованості учнів. Методика «Вибір».
Мета: виявити ступінь сформованості моральних якостей особистості, становлення школярів до моральних норм суспільства,
Процедура проведення: учням пропонується виконати наступне завдання: як ти діятимеш в таких ситуаціях? Обери відповідь, яка відповідатиме твоєму вчинку або допиши свою відповідь:
1. Тобі дали доручення, яке тобі не по душі, але його виконання необхідне колективу.
Як ти вдієш? а) Сумнівно виконаєш доручення. б) Залучиш до виконання товаришів, щоб не виконувати роботу самому. в) Попросиш дати інше, більш цікаве для тебе доручення. г) Знайдеш причини, щоб відмовитись. д) Або…
2. Ти випадково почув, як група твоїх однокласників висловила справедливі, але неприємні зауваження в твою адресу. Як ти вдієш? а) Спробуєш пояснити їм чим викликана твоя поведінка. б) Переведеш розмову на жарт, але намагатимешся виправитися. в) Зробиш вигляд, що нічого не чув. г) Або…

180

3. Ти випадково, не бажаючи того, причинив зло іншій людині або наніс їй незначний збиток. Як ти діятимеш? а) зробиш все можливе, щоб усунути зло. б) Вибачишся, пояснивши, що ти зробив це не навмисно. в) Зробиш вигляд, що ти не завинив. г) Або…
4. Ти став свідком того, як один учень несправедливо образив іншого на твоїх очах.
Як ти діятимеш? а) Вимагатимеш, щоб він вибачився перед тим, хто постраждав. б)Висловиш співчуття тому, кого образили. в)Зробиш вигляд, що тебе це не стосується. г) Або…
Обробка отриманих даних: Переважний вибір учнями відповіді а) свідчить про активне, стійке, позитивне ставлення до моральних норм (ІІІ високий рівень моральної виховності).
Перевага відповіді б) вказує на недостатню стійкість позитивного ставлення до моральних норм – можливі компроміси у поведінці (ІІ – середній рівень).
Перевага відповіді в) характеризує пасивну і недостатньо стійку поведінку і свідчить про переважно негативне ставлення до моральних норм (І – низький рівень моральної вихованості).
Відкрита анкета на виявлення рівня вихованості
1.
Чи поважаєте думку інших, якою вона б не була?
2.
Чи надаєте Ви послуги старшим?
3.
Зазвичай відповідаєте на питання доброзичливо, зрозуміло, привітно?
4.
Чи вважаєте себе вихованою людиною?
5.
Чи можете дозволити собі розмову з батьками на піднесеному тоні?
6.
Зазвичай вибачаєтеся за провину?
7.
Чи полюбляєте відвідувати театр, виставки, концерти?
8.
Чи пунктуальна Ви людина?
9.
Полюбляєте читати художню літературу?
10.
Чи розвинене в Вас відчуття міри?
11.
Коли слухаєте співрозмовника, Ви його перериваєте?
Значну інформацію про рівень вихованості школярів можна отримати за допомогою методу збору незалежних характеристик, коли окремо один від одного класний керівник, актив класу, сам учень, його батьки, товариши, вчителі характеризують рівень вихованості учня за певною програмою чи планом. Більш оперативно цю інформацію можна одержати і проаналізувати за допомогою педагогічного консиліуму.
Для діагностики оцінних суджень учнів широко практикуються твори-роздуми на задану тему: «Толерантність – як я її розумію», «Яким би я хотів бути», «У чому сенс твого життя» тощо. Цінність творів у тому, що вони виражають внутрішні позиції школярів, їх сумніви, роздуми, прагнення.
Одержані відомості розширюють і поглиблюють знання класних керівників про вихованців, показують можливі причини, які сприяють закріпленню і розвитку позитивних проявів особистості чи, навпаки – живлять негативні прояви.
Виявити дійсний рівень вихованості можливо лише за умови
використання різних методів. Не можна пізнати особливості характеру та поведінки учня, виявити наявність в нього знань, вмінь та навичок у галузі

181

виховання за допомогою якого-небудь одного методу.
Відомо, що особистість проявляє себе насамперед в діяльності, тому вивчення учнів обов'язково передбачає організацію їх діяльності та спостереження за нею.
Чим активніша ця діяльність, тим яскравіше проявляються особливості школярів.
Найбільш яскраво проявляються вони в учнівському колективі, у спілкуванні один з одним. Педагогічна цінність спостережень полягає в тому, що вони дають можливість скласти уявлення про рівень вихованості не за словами та письмовими відповідями, а за конкретними справами, за вчинками та діями.
Методика визначення рівня вихованості особистості передбачає роботу за
такими напрямками:
1.
Розгляд вихователем поняття «вихованість», визначення критеріїв, рівнів, ознак її сформованості.
2.
Вибір доцільних методів діагностування наявного рівня вихованості за допомогою методів: анкетування, тестування, створення педагогічних ситуацій, розгляду продуктів діяльності, спостереження, збору незалежних характеристик.
3.
Створення програми вивчення рівня вихованості.
4.
Проведення дослідження.
5.
Узагальнення результатів, створення рекомендацій щодо подальшого виховання даного учня.
6.
Результати вивчення особистості й колективу зберігаються та узагальнюються. Вони слугують опорою для організації і проведення виховної роботи з класом.
Існують спеціальні форми організації виховної роботи, які спрямовані на визначення рівня вихованості учнів. Це: психологічні практикуми, тренінгові заняття, спецкурси, клубні заняття за інтересами тощо. Методика їх проведення розкривається у даному посібнику.
Педагогічний консиліум
Консиліум (від лат. consilium – нарада, обговорення) – це форма, яка запозичена з медичної практики, означає нараду лікарів, на якій обговорюється діагноз хворого.
Звісно консиліуми збирають тоді, коли виникають утруднення, є необхідність у зміні тактики лікування. Отже й педагогічний консиліум доцільний саме тоді, коли необхідно визначитися у подальшому вихованні учня чи групи учнів, виробити педагогічну позицію щодо вчинку учня або становища у класі.
Педагогічний консиліум – групова форма організації обговорення окремої педагогічної проблеми.
На підготовчому етапі класний керівник вивчає стан обговорюваної проблеми: вивчає особові справи учнів, відвідує сім’ї, проводить спостереження, застосовує педагогічні ситуації, аналізує успішність та відвідування занять, узагальнює матеріали діагностики. Запрошені вчителі, адміністрація школи, представники громадськості, батьки також опрацьовують з свого боку питання, що розглядаються під час педагогічного консиліуму. Призначається дата та місце проведення, порядок денний.
Проведення педагогічного консиліуму. Вступне слово, зазвичай, надається класному керівникові, який окреслює проблему та висуває своє бачення її. У подальшому пропонуються виступи всіх осіб, що мають відношення до

182

обговорюваного питання: вчителі, які працюють в класі, батьківський актив, батьки учнів, заступники директора і ін. При необхідності можуть виступити запрошені фахівці: лікарі, психологи, юристи, економісти і ін.
Під час підведення підсумків педагогічного консиліуму формулюються висновки й рекомендації, конкретні рішення, визначаються строки їх виконання.
Тематика педконсиліумів: «Причини негативної поведінки учнів 9-А класу»,
«Шляхи підвищення суспільної активності 5-Б класу», «Стан вихованості учнів 10-Б класу», а також заплановані обговорення особливостей процесу навчання та виховання в щойно сформованих класах.
План проведення педконсиліуму
1.
Виступ директора.
2.
Ознайомлення з характеристиками класу, окремих учнів. Класні керівники.
3.
Виступи вчителів-предметників, класовода, бібліотекаря, організатора учнівської молоді, медсестри, психолога.
4.
Підбиття підсумків консиліуму. Заступник директора.
5.
Вироблення рекомендацій.
6.
Спостереження за виконанням рекомендацій. Директор, психологи.
7.
Періодичне заслуховування звітів про індивідуальну та колективну роботу за наслідками консиліуму на педагогічних нарадах.
1.

Яку роль відіграє діагностика у діяльності
класного керівника?
2.

Як складається програма вивчення класу,
класного колективу?
3.

Які відомості може дістати вчитель-предметник, вихователь з
результатів діагностики класного колективу? Як можна їх використати для
удосконалення навчально-виховного процесу?
4.

Навіщо визначається рівень вихованості учнів? Як наявний рівень
вихованості впливає на результати навчання, на подальше життя вихованця?
5.

Які форми та методи використовуються для діагностики розвитку
важливих рис учнів та учнівського колективу?
6.

Що собою являє моніторинг якості виховної роботи? Чи може
діагностика підмінити моніторинг?
7.

Яку роль відіграє моніторинг у здійсненні виховної роботи?
Питання для

обговорення:

183

ПІСЛЯМОВА
Розкриваючи методику організації виховної роботи у даному посібнику автори намагалися показати найбільш загальні підходи, ті, які не втрачають свого значення з перебігом часу. Зрозуміло, що кожен вихователь вносить у них щось своє – власний досвід, досвід учнівського колективу, наявні традиції, орієнтується на вік учнів, їх потреби та прагнення, здібності та обдарування. А також враховує можливості школи та батьків, умови регіону, вимоги інструктивно-методичних настанов керівних органів освіти.
Проте педагогічною наукою та шкільною практикою доведена можливість
існування технологій в організації виховної роботи, розроблені критерії та показники їх ефективності, орієнтуючись на які педагогічний працівник може здійснити формування найважливіший рис особистості своїх вихованців.
З’ясуйте стан своєї готовності до організації та проведення виховної
роботи з учнями та учнівським колективом
Намагайтесь відповісти на питання без консультації з іншими
1.
Дайте визначення поняттям: «виховання», «розвиток», «вихованість»,
«моральна культура».
2.
Які державні, нормативні документи, закони регламентують зміст діяльності класного керівника сучасної школи?
3.
Що розуміють під: методом виховання, формою виховної роботи. Які Ви знаєте класифікації форм виховної роботи.
4.
Чи є відмінність у формах організації та у організаційних формах виховної роботи?
5.
Наведіть найбільш привабливу для вас класифікацію форм організації виховної роботи.
6.
Які функції виховної години, порядок її організації та проведення, вимоги до відбору змісту і форми реалізації.
7.
Що варто враховувати під час відбору тієї чи іншої форми виховної роботи?
8.
Наведіть методику організації та проведення виховного заходу, конкретизуйте її за обраною Вами темою.
9.
Складіть тематику виховних заходів за різними видами виховання: морального, естетичного, фізичного, трудового, громадянського, екологічного.
10.
Назвіть форми й методи діагностики рівня розвитку учня та учнівського колективу.
Завдання-ситуації
І. Розгляньте такий випадок:
«Сім’я Іринки жила дуже скрутно, батько довго хворів і нарешті помер. Матері приходилося важко працювати, навіть на двох роботах, щоб якось звести кінці з кінцями. Все, що було найкраще, віддавалося дівчинці. Коли Ірина підросла вона стала соромитися бідності своєї сім’ї. Дивлячись на подруг стала вимагати від матері купівлі дорогих речей, гроші на відвідування концертів. Одного разу Ірина йшла по вулиці з компанією, назустріч їй йшла стомлена мати. Дівчина гостро відмітила її старий та немодний одяг. І тоді вирішила …»
1. Підберіть орієнтовний перелік питань етичної бесіди за змістом тексту.
2. Які моральні поняття слід розглянути з учнями під час цієї бесіди? Чи

184

можете Ви дати наукове визначення цим поняттям.
3. З’ясуйте можливий розвиток подій і відповідну реакцію учнів на них, своє ставлення до відповідей учнів.
4. Сформулюйте підсумок бесіди.
ІІ. Складіть план проведення ігрової програми (свята, розважального вечора), присвяченого Новому року (іншого традиційного свята).
ІІІ. Розпишіть етап підготовки усного журналу «Подорож видатними місцями».
ІV. Підберіть 2-3 діагностичних методики з виявлення стану розвитку естетичної культури учнів.
V. Складіть порядок денний класних зборів «Моя життєва позиція» й орієнтовні рішення зборів.
VІ. Підберіть перелік крилатих виразів до диспуту «У чому краса Людини?».
VІІ. Підберіть питання до тематичної вікторини.
VІІІ. Складіть анкету для виявлення стану готовності учнів до вибору професії.
Якщо більшість питань викликає у Вас труднощі, то слід замислитися над
необхідністю розширення своїх знань з теорії виховання та методики виховної
роботи.


185

ЛІТЕРАТУРА
1.
Безрукова В.С. Педагогика. – Екатеринбург: Деловая книга, 1996. – 200 с.
2.
Бех І.Д. та ін. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні /
І.Д. Бех [та ін.]// Книга класного керівника: довідково-методичне видання / С.В. Кириленко,
Н.І. Косарева. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С.288-326.
3.
Виховні бесіди. 5-8 класи / Л. Шелестова, Ю. Царенко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. –
128 с.
4.
Воропай О. Перлини української культури: Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис /
О. Воропай. – Дніпропетровськ: Арт-Вертеп, 2007. – 350 с.
5.
Друзь З.В. Виховні технології в сучасній школі / З.В.Друзь. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. –
256 с.
6.
Захаров И.Н. Профессиональная ориентация школьников / И.Н.Захаров, В.Д.Симоненко. -
М.: Просвещение, 1989. – 315 с.
7.
Калечиц Т.Н. Внеклассная и внешкольная работа с учащимися / Т.Н.Калечиц,
З.А.Кейлина. – М.: Просвещение, 1980. – 110 с.
8.
Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник / С.Г.Карпенчук. – К.: Вища школа, 2005. – С. 215 – 240.
9.
Кацинська Л. Класний керівник: проблеми, досвід, перспективи / Л.Кацинська,
Т.Дем’янюк. – Рівне, 1997. – 280 с.
10.
Кацинська Л.П. Виховний процес в сучасній школі: методичний посібник /
Л.П.Кацинська. – Рівне, 1997. – 159 с.
11.
Книга класного керівника: Довідково-методичне видання / С.В. Кириленко,
Н.І. Косарева. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 560 с.
12.
Кондрашова Л.В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом иснтитуте /
Л.В.Кондрашова. – Киев-Одесса: Вища школа, 1988. – 260 с.
13.
Кондрашова Л.В. Превентивная педагогіка / Л.В.Кондрашова. – К.: Вища школа, 2005. –
231 с.
14.
Кондрашова Л.В. Формирование эмоциональной культуры старшеклассников средствами учебно-воспитательного процесса / Л.В.Кондрашова, Л.Е.Соколова. – Кривой Рог,
1994. – 80 с.
15.
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект / ред. О.В.Сухомлинська // Педагогічна газета Академії педагогічних наук
України. –2000. -№6 ( 72 ). – червень. –С. 4 – 6.
16.
Концепція національного виховання // Рідна школа. - 1995. - №6. – С. 3-8.
17.
Красовицький М.Г. Методика виховної роботи / М.Г.Красовицький. – К.: Освіта, 1992. –
215 с.
18.
Крикунов А.С. Социально-психологические основы работы классного руководителя /
А.С.Крикунов, А.С.Чернышев, А.И. Луньков. – М.:Просвещение. – 1989. – 108 с.
19.
Крисаченко В.С. Екологічна культура: навч. посібник / В.С.Крисаченко. – К.: Либідь,
1996. – 352 с.
20.
Кульневич С.В. Воспитательная работа в средней школе: от коллективизма к взаимодействию: практич. пособие [для учителей и классных руководителей, студентов пед. заведений] / С.В.Кульневич, Т.П.Лакоценина. - Ростов-н/Д: Учитель, 2000. – 330 с.
21.
Куприянов Б.В. Вариативность социального воспитания школьников. Монография. /
Б.В.Куприянов. – Кострома: КГУ им. Н.А. Некрасова, 2007. – 170 с.
22.
Лебедева Л.Д. Арт-терапия в педагогике / Л.Д.Лебедева // Педагогика. – 2000. - №9. – С.
25-29.
23.
Литньов В.Є. Теорія і практика громадянського виховання / В.Є.Литньов. – Х.: Основа,
2005. – 150 с.
24.
Лихачев Б.Т. Педагогика / Б.Т.Лихачев – М.: Владос, 1998. – 480 с.
25.
Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса / А.С.Макаренко. –
М.: Изд. АПН РСФСР, 1950. – 108с.
26.
Максимова В.Г. Педагогическая диагностика в школе/ В.Г.Максимова. – М.: Академия,

186

2002. – 272 с.
27.
Методика виховної роботи з використанням народних традицій: методичні рекомендації
/ Л.Є.Соколова, І.В.Соколова. – Кривий Ріг: КДПУ, 2000. – 50 с.
28.
Мистецтво шкільного самоврядування / М. Голубенко. – К.: Ред. загальнопедагог. газ.,
2004. – 120 с.
29.
Планирование воспитательной работы в классе: методическое пособие / ред.
Е.Н. Степанова. – М.: СФЕРА, 2001. – 128 с.
30.
Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Книга класного керівника: довідково-методичне видання / С.В. Кириленко, Н.І. Косарева.
– Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С.135-139.
31.
Про організацію та проведення свят у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України: Методичний лист МОН України від 14.10.04.Ю, № 14/18.1-866 // Книга класного керівника: довідково-методичне видання / С.В. Кириленко, Н.І. Косарева. – Х.: ТОРСІНГ
ПЛЮС, 2005. – С.139-147.
32.
Профессиональная ориентация учащихся: учеб. пособие для студентов пед.ин-тов / ред.
А.Д. Сазонова. – М.: Просвещение, 1988. – 221 с.
33.
Психологические тесты / ред. А.А. Карелина. – [в 2-х томах]. – М.: Академия, 2002.
34.
Психологический словарь / ред. В.И. Войтко. – К.: Вища школа, 1982. – 215 с.
35.
Рожков М.И. Классному руководителю / М.И.Рожков. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 310 с.
36.
Рожков М.И. Теория и методика воспитания: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / М.И.Рожков, Л.В.Байбородова. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 384 с.
37.
Сазонов В.П. Организация воспитательной работы в классе / В.П.Сазонов. – М.:
Академия, 2000. – 158 с.
38.
Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз, методичне забезпечення /
Г.І.Сорока. – Х.: Основа, 2005. – 128 с.
39.
Степанов П.В. Диагностика и мониторинг процесса воспитания в школе / П.В. Степанов,
Д.В. Григорьев, И.В. Кулешова. - М.: Академия: АПКиПРО, 2003. - 82 c.
40.
Сценарії народних свят / Л. Курінчук. – К.: Шкільний світ, 2003. – 112 с.
41.
Таланчук
Н.М. Системно-социальная концепция школьного воспитания /
Н.М.Таланчук. – Казань, 1991. – 215 с.
42.
Титова Е.В. Если знать, как действовать / Е.В.Титова. – М.: Просвещение, 1993. – 200 с.
43.
Уманский Л.П. Психология организаторской деятельности / Л.П.Уманский. – М.:
Просвещение, 1980. – 240 с.
44.
Философский энциклопедический словарь / ред. Л.Ф.Ильичева, П.Н. Федосеева [и др.]. –
М.: Политиздат, 1983. – 630 с.
45.
Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник / М.М.Фіцула. – К.: Академвидав, 2006. – 560 с.
46.
Фридман Л.М. Изучение личности учащихся и ученических коллективов / Л.М.Фридман
Т.А.Пушкина, И.Д.Каплунович. – М.: Просвещение, 1988. – 207 с.
47.
Школа класного керівника/ М. Голубенко. – К.: Шкіл. світ, 2005. – 128 с.
48.
Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах / П.М.Щербань.
- К.: Вища школа, 2004. – 207 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал