Кондрашова Л. В. Лаврентьєва О. О




Сторінка17/20
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Тема: Фізичний розвиток школяра.
Підтеми для обговорення:
1. Фізіологічні проблеми дорослішання дітей (виступ лікаря).
2. Завдання фізвиховання, вимоги до уроку, проблеми класу, шляхи їх вирішення, спортивні гуртки і секції (виступ учителя фізичної культури).
3. Проблеми фізичного розвитку учнів, шляхи вирішення проблеми у класі (виступ класного керівника).
Анкета для учнів:
1. Чи подобаються тобі уроки фізичної культури?
2. Що ти любиш робити на цих уроках?
3. Що б ти хотів виправити в собі за допомогою цих уроків?
4. Що б ти хотів побажати вчителю фізичної культури?

151

Цікавим буде порівняння результатів анкетування батьків і учнів, проведеного з цієї тематики раніше.
Тема: Від чого залежить результативність шкільного уроку?
Підтеми для обговорення:
1. Аналіз уроків з різних предметів, на яких був присутній класний керівник, проблема активності учнів на уроці (виступ класного керівника).
2. Рекомендації батькам з даної проблеми.
Підсумки минулого навчального року
(тема останніх батьківських зборів у 6-му класі).
Батьківські збори у 7-му класі: Тема: Статеве дозрівання.
Підтеми для обговорення:
1. Значення родини в період статевого дозрівання дитини.
2. Фізіологія підлітка.
3. Шляхи вирішення проблем, пов'язаних зі статевим дозріванням, (педагогічні ситуації для батьків).
Тема: Роль родини в розвитку працездатності учня.
Форма проведення: обмін думками.
Підтеми для обговорення:
1. Роль родини в розвитку працездатності учнів (виступ класного керівника).
2. Значення мотивації в розвитку працездатності учнів.
3. Обмін досвідом родин (трудові традиції родини, значимість доручень тощо).
До зборів проводиться анкетування учнів з теми зборів, результати якого аналізуються класним керівником.
Тема: Воля і її формування.
Підтеми для обговорення:
1. Роль вольових якостей особистості в подоланні інстинктів.
2. Значення родини в подоланні дитиною негативних рис характеру.
3. Думка учнів про себе і свої вольові якості (провести анкетування з оцінювання особистих вольових якостей).
4. Підсумки минулого навчального року
Батьківські збори у 8-му класі. Тема: Роль родини в розвитку моральних якостей
підлітка.
Підтеми для обговорення:
1. Тема «Закон і відповідальність» (виступ представника правоохоронних органів).
2. Аналіз класним керівником розвитку колективу класу за кілька років і визначення завдань на майбутнє.
3. Розбір моральних ситуацій.
4. Анкетування дітей і батьків з теми зборів, результати якого класний керівник використовує для поглибленої виховної роботи.
Тема: Здібності й роль родини в їх розвитку.
Форма проведення: «круглий стіл».
Підтеми для обговорення
1. Аналіз уроків за участю адміністрації, керівників гуртків.
2. Сімейний досвід, набутий батьками учнів класу з тематики зборів.
3. Виставка «Світ наших здібностей».
Тема: Психологічні й вікові особливості підлітка.
Підтеми для обговорення:
1. Психологічні й вікові особливості підлітка (виступ психолога).
2. Аналіз процесу дорослішання дітей (виступ класного керівника).

152

3. Відповіді фахівців на запитання батьків з теми зборів.
4. Підсумки минулого навчального року
Батьківські збори у 9-му класі. Тема: Допомога родини у профорієнтації дитини.
Підтеми для обговорення:
1. Інформація про навчальні заклади, куди може вступити учень після 9 класу.
2. Аналіз професійних інтересів дев'ятикласників і ставлення до цього батьків.
3. Рекомендації психолога з профорієнтації.
Тема: Аналіз навчальної роботи учнів 9 класів.
Підтеми для обговорення:
1. Аналіз ставлення до навчання (виступ учителів основних предметів).
2. Аналіз контрольних робіт, диктантів тощо.
3. Співбесіда адміністрації школи з невстигаючими учнями.
Тема: «Важка» дитина.
Підтеми для обговорення:
І. Виступ класного керівника з теми зборів.
2. Виступ представника інспекції у справах неповнолітніх.
3. Співбесіда відповідних фахівців з батьками.
Тема: Аналіз підготовки учнів до іспитів.
Підтеми для обговорення:
1. Значення родини у відповідальні моменти життя.
2. Готовність учнів класу до складання іспитів.
Цікавою, нетрадиційною формою проведення батьківських зборів є круглі столи, де класний керівник разом з батьками обговорює найбільш важливі питання виховання учнів.
Круглий стіл для батьків. Світ дитячих захоплень
Мета: поглибити знання батьків класу один про одного, більше дізнатися про цікаві епізоди життя батьків, їх захоплення в дитинстві і зараз; виявити творчі здібності батьків; обговорити проблеми позаурочної зайнятості дітей.
Обладнання: бейджики з іменами батьків, плакат "Правила спілкування", магнітофон, фотогазета "В колі дружної родини", анкети дітей.
Хід заходу
Учитель вітається з батьками і оголошує тему і мету зустрічі.
1. Учитель подає правила спілкування:
Доброзичливість
Добровільність
Повага до співрозмовника
Висловлюватися голосно, чітко і стисло
У разі незгоди підняти руку вперед
Рівноправність всіх учасників ( включаючи вчителя )
2. Знайомство учасників круглого столу а) Гра «Сніжний ком». Учасник гри повинен назвати імена всіх попередніх гравців. б) «Батьківський світ дитинства». По черзі батьки розповідають про свої захоплення в дитинстві, які гуртки, колективи, секції відвідували; вплив цих захоплень на вибір професії та формування особистих якостей характеру. в) Батьківські імпровізації. Батькам пропонується виконати номер художньої самодіяльності (прочитати вірш чи гумореску, розповісти анекдот, заспівати пісню, станцювати і т.д.)

153

г) Конкурс «Відгадай, хто це». По фотогазеті батьки впізнають один одного в дитинстві.
3. Обговорення проблемного питання «Позаурочна зайнятість наших дітей». а) Розповідь вчителя про спортивні секції, гуртки, художні колективи, що працюють в районі. б) Оголошення результатів анкетування дітей за темою «Чим я хочу займатися після уроків».
4. Вільне спілкування учасників за чашкою чаю.
Підведення підсумків.
Учасники круглого столу беруться за руки і по черзі промовляють своєму сусідові приємні побажання, висказують свої враження від зустрічі.
Відбір методик організації виховної роботи
Ми розглянули різноманітні підходи до методики організації виховної роботи у сучасній школі. У рамках посібника неможливо окреслити всього розмаїття форм, методів та засобів виховного впливу, який крім того весь час оновлюється новітніми
ідеями.
При виборі тієї або іншої методики організації виховної роботи з учнями доцільно керуватися наступними положеннями:
1.
Урахувати виховні завдання, певні на черговий період роботи (рік, чверть, семестр). Кожна форма роботи повинна сприяти їхньому вирішенню.
2.
На основі завдань визначити зміст роботи, основні види діяльності, у які доцільно включити дітей: розвиток розумових, естетичних, моральних, економічних
і інших рис особистості конкретного класу, учнівського колективу тощо.
3.
Скласти набір можливих способів реалізації намічених завдань, форм роботи з урахуванням: а) принципів організації виховного процесу; б) можливостей, підготовленості, інтересів і потреб дітей; в) зовнішніх умов (культурні центри, виробниче оточення); г) можливостей педагогів, батьків.
4.
Організувати спільний з учасниками роботи пошук форм на основі цілепокладання, при цьому придумувати доцільні засоби: а) збагачення досвіду дітей новими ідеями, наприклад, через звертання до досвіду
інших, вивчення опублікованих матеріалів, постановку конкретних питань і т.д.; б) перевірки підготовлених педагогом варіантів форм.
5.
У процесі пошуку й вибору важливо забезпечити несуперечність змісту й форм виховної роботи.
6.
Доцільно використовувати комплексні форми й засоби виховного впливу, урізноманітнювати їх.
:
Проведений захід варто проаналізувати, адже ця діяльність сприяє системності та комплексності виховного впливу та допоможе у подальшому запобігти типових помилок у проведенні виховної роботи.
Загальна схема аналізу виховного заходу [7]
І. Загальні відомості
1. Дата та місце проведення заходу, хто його проводить.

154

2. Форма роботи. Чи входить вона в систему виховної роботи або є епізодичною?
3. Мета заходу. На вирішення яких виховних завдань він розрахований?
4.Психологічне обґрунтування змісту й форми даного заходу: відповідність роботи загальним завданням виховання підростаючого покоління, рівню розвитку дитячого колективу, віковим особливостям школярів.
ІІ. Аналіз підготовки заходу
1. Хто був ініціатором проведення даного заходу і як він готувався? У чому і як виявилася активність, самостійність і ініціатива учнів?
2. У чому складалася підготовка? Чи вдалося в підготовчий період викликати в дітей розуміння необхідності й значимості майбутньої роботи?
ІІІ. Хід заходу
1. Наскільки переконливо, чітко й емоційно були розкриті перед школярами мета й завдання проведеного заходу?
2. Наскільки цікаво й організовано він проходив?
3. Які знання придбали учні? Які соціальні установки, почуття й переконання сформувалися в них?
4. До якої суспільно корисної діяльності спонукував даний захід?
5. Які висновки зроблені вихователем по ходу роботи й на закінчення? Яких результатів вдалося досягти?
6. Чи сприяв даний захід формуванню суспільної думки в колективі? Як він позначився на взаєминах учнів? Який вплив здійснив на окремих школярів?
7. Які були роль і місце старших (учителя, класного керівника, батьків) у процесі роботи?
8. Чи відповідала методика проведення заходу виховним завданням, віковим і
індивідуальним особливостям дітей, рівню розвитку колективу?
ІV. Загальна оцінка
1. Наскільки вдалося досягти мети? Причини неуспіху, невдач, помилок.
2. Висновки й пропозиції.

1. Поясніть відмінність у трактуванні понять
«захід», «справа», «гра».
2. У чому на ваш погляд відрізняється методика
проведення тематичного виховного заходу й такого, що є складовою частиною
виховної системи?
3. З окреслених технологій організації виховної роботи проаналізуйте ті,
які не зустрічалися у Вашій педагогічній практиці? Виявіть доцільність чи
навпаки недоречність їх впровадження у виховну роботу класу.
4. Зробіть висновки щодо розмаїття методик організації виховної роботи та
необхідності пошуку більш нових, сучасних.
Питання для

обговорення:

155

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТВОРЧИХ СПРАВ
Чинне місце у системі виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів займають колективні творчі справи (КТС). Їх головним організатором підготовки і проведення є класний керівник.
Методика колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Певним чином систематизував, дав наукове обґрунтування цій методиці доктор педагогічних наук, академік РАО, лауреат премії ім. А. Макаренка
Ігор Петрович Іванов (1923-1992).
Саме він ввів в обіг поняття «Колективна творча справа», визначив її як соціальну діяльність творчої групи, спрямовану на створення нового продукту
(творчого продукту).
Колективна творча справа – це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення загального життя. Це сукупність певних дій на загальну користь і радість. Тому це – справа. І не лише справа, а колективна справа, оскільки у її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу.
Крім того, це творча справа, тому що на кожний стадії здійснення усі вихованці разом з вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили її успіх.
Отже в основі методики КТС покладені наступні принципи: соціально корисна спрямованість діяльності дітей і їхніх наставників, співробітництво дітей і дорослих, багато ролевий характер діяльності, творчість.
Колективні творчі справи є важливим фактором розв’язання творчих справ, оскільки: виховні завдання, які ставляться педагогами, у процесі КТС розв’язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе; у процесі одночасно розв’язуються багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів;
КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну
(знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, прагнення,
інтереси потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру); участь вихованців у підготовці та проведенні КТС як найкраще сприяє їх включенню в активну соціальну діяльність, отже, створює оптимальні умови для оволодіння соціальним досвідом.
Колективні творчі справи різняться між собою передусім пізнавально- практичною спрямованістю на розвиток кожної особистості зокрема, і творчого колективу в цілому.
Виділяють такі види КТС: суспільно-політичні, трудові, пізнавальні, художньо- естетичні, спортивно-оздоровчі [20].
Основу змісту суспільно-політичних КТС складає морально-політичний досвід, який виховує в школярів громадянське ставлення до суспільних подій, до життя країни в минулому і теперішньому.
Трудові КТС виховують громадянського ставлення до праці, її культури, поваги до людини праці, до різних форм власності, матеріальних багатств суспільства.
Пізнавальні КТС – виховання громадського ставлення до таких сторін життя,

156

які недостатньо вивчені, повні загадок і таємниць, потребують свого розкриття шляхом колективного пошуку, а також пізнавальної діяльності. Це - вечір веселих завдань, вечір-подорож, вечір розгаданих і не розгаданих таємниць, захист фантастичних проектів, прес-конференція, турнір знавців.
Художньо-естетичні КТС – розвиток у школярів художньо-естетичних поглядів, дійового інтересу до різних видів мистецтва і потреб в них, уміння і навичок художньої творчості. Використовуються концерт-блискавка, літературний вечір, конкурси читців, танцюристів, музикантів, концерт «Ромашка», конкурс живих картин тощо.
Спортивно-оздоровчі КТС – виховання у дітей свідомого ставлення до фізичної культури, спортивно-оздоровчої сторони життя нашого суспільства і народів інших країн, до себе як до здорових і загартованих людей: «Веселі старти», весела спартакіада, похід і т.д.
Організаційні КТС – виховання організаторських можливостей вчителів у співдружності з дітьми. Це: газета-блискавка, день народження колективу, колективне планування, колективне обговорення зробленого,
Як бачимо, педагогічна діяльність класного керівника як педагога-вихователя, багатогранна, вимагає наполегливої творчої праці, що має бути розрахованою на найближчу зону фізичного, психологічного і соціального розвитку особистості, задовольняла б пізнавальні інтереси вихованців і була наповнена глибоким моральним змістом. А це вимагає від класного керівника постійної праці над собою, щоб завжди вести за собою вихованців через систему перспективних ліній.
Можна надати орієнтовані форми діяльності колективу та відповідні КТС [20].
Організаторська діяльність колективу:

гра «Лідер» – вибори в класі («Квітка з семи пелюстків»);

ділова гра «Програма» (як скласти програму діяльності класу);

колективне планування «Ми прогнозуємо своє майбутнє завтра»;

конкурс між мікро-групами на кращу пропозицію до плану;

анкета–скарбничка «Хочу, щоб було так», або «Думаю, мрію, пропоную»;

випуск газет-блискавок з питаннями-завданнями та скарбничкою пропозицій;

аналіз розвідки корисних справ;

захист проектів «Наш клас у 20.. р», колективного проекту авторської школи;

вибори градоначальника;

подорож в небувалі країни;

ЛНП (лабораторія невирішених проблем);

симпозіум «Чи добре дітям в школі, після школи?»;

творча естафета–знайомство класних колективів;

збір «Розкажи мені про себе»;

збір-знайомство «Естафета улюблених занять»;

інструктивно-методичний збір «Як повести за собою»;

гра-змагання «Знання та уміння знайдуть собі застосування».
Суспільна-гуманістична діяльність:

прес-конференція;

політичний турнір;

економічний вісник;

гра естафета «Економіка і ми»;

157


гурток «Юний менеджер»;

клуб юних парламентарів.

економічна гра «Юніор-бізнес»;

шкільна фондова біржа;

кінолекторій «Проблемний екран»;

клуб спілкування.
Пізнавальна діяльність

день пізнавальних ігор (зміст: куток пізнавальних ігор; кімната таємниць і загадкових явищ; академія невідомих наук; складання тлумачного словника за певним принципом; розробка кросвордів; відкриття музею);

захист фантастичного проекту на тему «Людина 3000-го року»,
«Міжгалактичне спілкування», «Роботи і техніка», «Школа майбутнього»;

КТС «Робінзонада»;

фестиваль мальованих фільмів пізнавальної тематики;

прес-конференція «За сторінками твоїх підручників»;

усний журнал «За сторінками улюбленого журналу»;

конкурс «Захист улюбленої газети»;

подорож в читай-місто;

аукціон знань;

турніри ерудитів і знавців;

аукціон «Народна мудрість про природу»;

вечори цікавої науки;

інтелектуальний хокей.
Ціннісно-орієнтаційна діяльність

анкета «Портрет мого класу» та її аналіз;

анкета «Твої захоплення»;

вечір творчого портрету.

клуб «Етикет не секрет»;

клуби спілкування: «Дзеркало», «Подружка», «Покликання».

клуби «Пізнай себе», «Нема меж удосконаленню»;

ігри-тренінги з культури спілкування;

психологічний практикум;

турніри лицарів;

турніри майбутніх сімей;

диспут «Що означає бути відповідальним за кохану людину?»;

круглий стіл «Сучасне звучання проблемі «батьки і діти»»;

круглий стіл «Дорослі і ми»;

подорож в світ професій від а до я;

гра «словничок вивчених слів»;

збір-розмова «Себе як в дзеркалі я бачу»;

захист проекту «Школа співробітництва»;

педагогічна олімпіада для старшокласників «Відкрий в собі талант»;
Художньо-творча діяльність

конкурс творців екологічних казок;

конкурс художників-графіків природоохоронного плакату;

турнір художників «Співавтор-природа»;

158


конкурс фітодизайнерів «Фантазія осені», «Зимові сюжети», «Природа: майстерність, фантазія!»;

КВК, що розкриває проблеми взаємовідносин людини і природи;

конкурс осінній бал;

конкурс-захист «Пори року»;

конкурс-дискусія «Мої музичні захоплення»;

аукціон знань про сучасну естраду;

музичний ринг;

вечір авторської пісні «Візьми гітару»;

фестиваль мистецтв;

фольклорний фестиваль «Всі ігри будуть у нас в гостях»;

виставка «Світ моїх захоплень»;

пісенний аукціон;

турнір знавців театру;

театральний КВК;

конкурс «Козацькому роду нема переводу»;

перекличка телестудій;

конкурс «Посміхніться, джентльмени»;

гуморина-2006;

вечір «І пробуджується поезія в мені».
Спортивна діяльність

свято «Сила-грація»;

туристична естафета;

весела зимова спартакіада;

спортивно-туристична гра «Слідопит»;

конкурси «Кращий бігун, кращий стрибун, кращий плавець всяк молодець»;

подорож «Будь здоров»;

походи вивчення рідного краю «Туристичними стежками»;

свято «Тато, мамо, я – спортивна сім’я».
Трудова діяльність

розвідка корисних справ.

ательє добрих послуг.

майстерня з виготовлення сувенірів.

шкільний кооператив.

день підприємництва (перед дітьми поставлено завдання – заробити гроші для оплати екскурсійної поїздки, виїзду в театр. Кожен клас повинен продумати, організувати і провести свою колективну творчу справу, яка принесла б йому фінансову вигоду. Це може бути: робота шкільного кафе, ігротека, спектаклі, концерти, відкриття шкільного філіалу Арбату, робота студії звукозапису Орфей).

атака праці (прибирати територію від снігу, листя і т.д., прикрасити будівлю, посадити квіти). Атака трудової КТС проводиться після спеціальної розвідки або за сигналом про недоліки. Важливо, щоб трудова атака трималася в секреті від тих, про кого учасники операції турбуються.

десант – вихід чи виїзд добровольців на допомогу іншим колективам і організаціям в будь-який важливій справі.
Як бачимо тематика КТС відображає всі напрямки виховної діяльності

159

класного колективу, однак підходи до її організації відрізняються від загальноприйнятих. Колективна творча справа – це, перш за все, спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому, що створюється, сумісно виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється дітьми разом із дорослими.
В КТС вирішується цілий ряд педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного ставлення до навколишнього середовища. А завдання організатора полягає в тому, щоб направити КТС на збагачення колективу і особистості соціально цінним досвідом, на удосконалення кращих дитячих здатностей, на реалізацію потреб та відносин.
КТС, як виховна технологія, є сукупністю взаємопов’язаних етапів [20].
На підготовчій стадії КТС організатор повинен допомогти учням у виборі теми та напрямку справи. Однак робить це таким чином, щоб ініціатива виходила від самих дітей: проводиться конкурс між первинними колективами на кращі варіанти, пропозиції, проекти КТС, мозковий штурм. Організатор на рівні з дітьми бере участь в конкурсі і пропонує свої варіанти, які прослуховуються і обговорюються на загальних зборах. Один з них відбирається і створюється проект.
Друга стадія. Обирається Рада справи, куди входить і дорослий організатор.
Рада, спираючись на пропозиції первинних колективів, розробляє обраний проект.
Організатор допомагає учням врахувати місцеві умови (школи, міста, села), спрямовує справу на розвиток в учнів творчого пошуку. Краще за все, якщо думка дорослого буде нібито узагальненням того, що продумали діти.
Третя стадія. Відбувається колективна підготовка. Організатор разом з керівним органом уточнює, конкретизує план підготовки і правила проведення, потім безпосередньо організовує виконання плану. Організатор повинен звертати увагу на ініціативу кожного учасника, а учні беруть участь в роботі над планом.
Четверта стадія. Характерна тим, що тут здійснюється конкретний задум, розроблений керівним органом з усіма коректуваннями, які були винесені його учасниками під час підготовки КТС. Організатор слідкує за тим, як саме учні проводять справу. Він допомагає їм у вирішенні тих чи інших питань, які виникли у дітей в процесі роботи. Головне для організатора, як для керівника і ведучого учасника КТС, створювати і закріпляти у дітей мажорний тон, дух бадьорості, впевненості в своїх силах, в своїх можливостях нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.
П’ята стадія. Колективне підбивання підсумків КТС. Важливу роль відіграє загальний збір учасників проведеної справи: це може бути збір, на якому обговорюється життя колективу за минулий період.
Організаційний момент бере на себе організатор. Він повинен добре продумати програму збору, залучити до його проведення не тільки учнів, але й інших учасників виховного процесу, що вже залежить від виду КТС. Головну роль в проведенні зборів організатор має віддати дітям, але непомітно управляти їх ходом: направляти колективний пошук кращих пропозицій, підхопити і розвивати цінне, систематизувати і узагальнювати думки і пропозиції. І все це робиться разом з учнями. Організатор тут виконує спрямовуючу функцію, забезпечує участь кожного вихованця в оцінці КТС шляхом бесід або анкетування, стінгазетою чи лінійкою з

160


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал