Кондрашова Л. В. Лаврентьєва О. О




Сторінка12/20
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20

Круглий стіл: «Відверта розмова про ввічливі слова і ввічливі вчинки»
Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей.
Ж. Ж. Руссо
Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість
М. Сервантес
Мета. Вчити правилам етикету, познайомити з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності.
Обладнання. Клятва ввічливості, вислови Ж.Ж. Руссо, і М. Сервантеса, виставка книг.
План заходу
І.Вступне слово вчителя.
У нас є чудова нагода сісти за наш імпровізований круглий стіл для серйозної розмови про правила ввічливості і хорошого тону.
Запрошую вас стати учасниками занять у «Школі ввічливості».
II. Повідомлення теми, мети, девізу заняття.
Девіз. Нехай живе ввічливість і доброта! Нехай живуть доброзичливі обличчя!
1. Вчитель. Ми з вами щодня спілкуємося з іншими людьми: рідними, учителями, однокласниками, незнайомими. Чи завжди це спілкування приносить задоволення, радість, втіху? Звичайно ні. Приємно спілкуватися із ввічливими людьми.
2. Перегляд та аналіз інсценівки-мініатюри "Діти запізнились на уроки..."
3. Робота із словничком «Ввічлива людина... Яка вона?»
Завдання. Вибрати слова, якими можна охарактеризувати ввічливу людину. Слово вчителя. а) Ознайомлення учнів із значенням слова "ввічливість" та висловами Ж. Ж. Руссо і
М.Сервантеса.
Ввічливість – моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки.
3давна в народі шанували ввічливих людей. Народна мудрість вилилася у прислів'ях.
Назвіть будь ласка народні прислів'я на тему «Ввічливість». (Учні називають прислів'я).
Вчитель. А мені, учні, дуже подобаються такі прислів'я:
Привітання бажане, відповідь на нього обов'язкова.
За одягом зустрічають, за розумом проводжають.
Розум і ввічливість – брат і сестра.
4. Бесіда з учнями.
Чому шанують ввічливість? Назвіть, будь ласка, ввічливі слова.
5. Перегляд і аналіз інсценівок-мініатюр.
1) Мама попросила Маринку сходити до знайомих...
2) Привітання.
3) Повернувшись зі школи Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка
Оля...
Вчитель. Як бачите, ввічливою людиною бути непросто, коли думаєш тільки про себе. Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте».
6. Знайомство учнів із змістом оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте».
Питання до учнів: Чи ввічливо привітався хлопчик і його батько? На душі у хлопчика стало радісно, чому? Що означає слово «здрастуйте»? Чи зумів хлопчик порадувати іншу людину? А ви?
Розв'язування моральних задач.
1) Олег зустрівся у дверях з Надійкою. Що він повинен робити?

96

2) Чи обов'язково вітатися, зайшовши у магазин, бібліотеку?
3) Двоє учнів ідуть вулицею, один з них вітається із знайомими. Чи повинен привітатися другий учень, який його не знає?
4) Черговому потрібно негайно звернутися до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Який вихід?
5) Вчителька дає завдання Юркові: «Юрко, піди, будь ласка, в учительську і принеси журнал». Поясніть, як це треба зробити.
Вчитель. Про людей-інвалідів дуже багато написано. Ось послухайте вірш Г. Бойка
«Некультурний хазяїн».
Бесіда з учнями за змістом твору.
Написання листа-вибачення.
Завдання. Використовуючи ввічливі слова, попросіть, будь ласка, вибачення у тієї людини, перед якою ви відчуваєте свою провину.
Робота з текстом «Чи ввічливий ти?»
Знайомство учнів із Клятвою ввічливості.
Клянемось ввічливими стати,
Завжди «спасибі» всім казати,
«Вітаємо», «добридень», «до побачення» –
Добром ділитися, у цих словах призначення.
Клянемось ввічливими бути,
Зухвалість, грубість позабути,
Учитись етикету й повазі.
Приємне мати на увазі.
Запам'ятати цю науку.
Клянемось ввічливими бути!
У боротьбі зі злом добро здобути.
Нечему б'ють мечем чарівним –
Суворим словом й дуже гнівним.
Клянемось ввічливими бути!
III. Заключна частина.
Учитель пропонує учням прокоментувати правила й обрати правильну відповідь до тесту.
Тест «Чи ввічливий ти»
1 Кожен із нас, знає, що від того, як людина поводить себе з іншими людьми, залежить: а) ставлення до неї оточуючих людей; б) її заробітна плата, бали успішності; в) тривалість життя людини;
2.Візитна карточка людини при знайомстві, розмові: а) одяг; б) культура поведінки; в) розповідь про свої здобутки, досягнення.
З.Чи можна сміятися із широко відкритим ротом? а) можна; б) такий сміх недоречний; в) можна, але не бажано.
4. Ви розмовляєте – немає різниці з ким (чи то з мамою, чи то з вчителем, чи то з товаришем). Де потрібно тримати незайняті руки? а) смикати ними щось, що попадеться під руку;

97

б) чухати потилицю чи за вухами; в) незайняті руки треба тримати на місці.
5. Як потрібно сидіти на стільці? а) похитуючись злегка; б) сидіти на краю стільця; в) вільно, не горблячись і не спираючись,
6. Ви прийшли, щоб переглянути циркову виставу. Ваші місця – посередині ряду. Як ви будете проходити до них, якщо на початку ряду сидять люди? а) обличчям до тих, хто сидить; б) спиною до тих, хто сидить.
7. Ви прийшли на виставу, сіли на своє місце, вистава розпочалась, але вам вона нецікава. Ваші дії: а) встану і піду додому серед вистави; б) продовжуватиму сидіти на місці і розмовляти з сусідом; в) продовжуватиму сидіти на місці мовчки, чекаючи закінчення вистави.
8. Вас запросили переглянути цікаву виставку. Чи маєте ви право торкатися експонатів? а) ні; б) так.
9. Ви збираєтесь до школи, йде дощ, потрібно брати парасольку. Але вже після уроків дощ закінчився. Як ви будете нести парасольку, повертаючись додому: а) вертикально; б) горизонтально;
10. У якому одязі ви повинні ходити до школи? а) у модному; б) у зручному.
11.Відомо, що розмовляти з далекої відстані – нечемно. А чи варто підходити близько, щоб відчувати дихання іншого: а) ні; б)так.
12.Що прикрашає людину? а) рішучість; б) скромність; в) сила волі.
Вчитель. Діти, наша зустріч за круглим столом підходить до кінця. Сподіваюсь, що вона була недаремною. Я щиро вірю, що всі ви станете ввічливими людьми, що вживання ввічливих слів стане нормою вашого життя, а ваші ввічливі вчинки принесуть радість
іншим людям.
Спасибі за увагу. До побачення.

Складіть тематику бесід за круглим столом з проблем взаємовідносин
у класному колективі, між хлопцями та дівчатами, між батьками та їх дітьми –
учнями класу.
Методика проведення дискусії
Дискусія – це метод, за допомогою якого здійснюється групове обговорення проблеми з метою досягнення істини шляхом зіставлення різних думок.
Часто дискусією називають сперечання, суперечку осіб. Для неї характерні чіткість мети, компетентність, науковий підхід до проблеми, повага до аргументів опонента, послідовна критика міркувань учасників обговорення.
Поряд з іншими методами дискусія має ряд переваг. Вона координує думки окремих осіб, стимулює учасників чітко й точно формувати свої думки, в процесі дискусії більш помітними стають помилки мислення, удосконалюються вдалі

98

прийоми дискутування.
Дискусії властивий комплекс функцій, які вона може виконувати, це – школа спілкування-діалогу і засіб колективного розв’язання проблем. Дискусія метод критичного засвоєння знань. Вона допомагає вияснити власну позицію, виявити багатогранність підходів, точок зору з приводу питань і в результаті обміну досягти всебічного просторового бачення предмета обговорення.
Дискусія може бути як частиною виховного заходу, методом, що дозволяє залучити більшість учасників до активного обговорення морально-етичних або наукових проблем. Однак у виховній роботі дискусія може виступати й формою організації, виховним заходом, що спеціально готується і проводиться з колективом учнів.
Організовуючи дискусію, слід виходити з того, що найоптимальніша чисельність її учасників має не перевищувати 15 осіб, які, розподілившись на групи, розташовуються у приміщенні у формі кола, підкови.
Організаційно дискусії поділяють на етапи: визначення цілей і теми, збір
інформації (знань, суджень, думок, нових ідей, пропозицій учасників) з обговорюваної проблеми; упорядкування, інтерпретація і спільне оцінювання обговорюваної інформації і можливе вироблення колективного рішення; підбиття підсумків дискусії, зіставлення мети з отриманими результатами.
Під час дискусії можливе використання різних прийомів: аргументації,
(сукупності аргументів на користь будь-якого твердження), дебатів (обміну думками з певних питань), демонстрації (логічного розміркування, в процесі якого на підставі аргументів роблять висновок про істинність чи хибність гіпотези), логоманії (вид суперечки, за якої учасники, не знаючи предмета суперечки, заперечують аргументи один одного чи не погоджуються один з одним), неточних висловлювань, полеміки
(суперечка з метою захистити свою точку зору і заперечити думку опонента), софістики (умисне використання в дискусії помилкових доказів – софізмів, які зовні виглядають істинними), евристики (мистецтво сперечатися, користуючись засобами, розрахованими на перемогу).
Коли дискусія проводиться в класі, учнів доцільно розподіляти на 2-3 підгрупи.
Бажано завчасно встановити (вибрати) час закінчення дискусії.
Тематика дискусій зазвичай різноманітна: «Поет чи громадянин?», «Краса, мода й хороший смак», «Посієш звичку – пожнеш характер», «Книги чи кінофільми?», «Усі професії важливі», «Кохання чи пристрасть», «Можу, хочу, мушу» тощо.
Наведемо сценарний план проведення дискусії.
Дискусія «Добро чи зло ...Чого у світі більше?»
Вступне слово ведучого:
Поки молоді, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро... Якщо в житті є зміст і мета, то ці зміст і мета є цілком зовсім не у нашому щасті, а в чомусь, більш розумному й великому. Робіть добро.
Тема добра і зла хвилювала багатьох людей у всі часи. Але дуже часто люди перестають бачити межу між хорошим і поганим. Добро і зло – поняття вічні й не роздільні. І, поки будуть живі дух і свідомість людини, вони будуть боротися між собою.
Добро буде відкриватися людині, освітлюючи їй шлях до істини.
Сьогодні ми обговоримо і намагаємося надати відповіді на такі питання про проблеми

99

добра і зла:
1.
Що таке добро? Що таке зло?
2.
Якщо зло всесильне і вічне, чи варто з ним боротися?
3.
Чи робить добро людину і весь світ прекраснішим?
4.
Яких людей більше у світі – добрих чи злих?
5.
Чи завжди будуть існувати добро і зло, як прототип один одному?
6.
Якщо зникне зло, то чи зникне добро?
Учасники дискусії наводять приклади добрих і злих вчинків людей з історії, літератури, своїх власних життєвих ситуацій та з життя інших знайомих і незнайомих їм людей.
Підведення підсумків дискусії. Ведучий разом з учасниками приходить до висновку, що добро і зло народжуються і помирають разом. 3ло виникло не просто як антонім до слова добро, а як його негативний прототип. Коріння зла – у небажані робити добро.
Лінощі, заздрість, жорстокість, бездумність, омана та лицемірство, пияцтво та розпуста, з’являються на ґрунті бездіяльності.
Для здійснення злого наміру не потрібно ні фізичних, ні душевних зусиль.
Добро робить і людину, і весь світ прекрасним.
Світ не просто не без добрих людей, його наповняють добротою люди. І якщо ми хоч на крихту прикладемося до творення добра, воно помножиться сторицею.
Почни з найменшого і добра у світі побільшає.
І яким би не було всесильним і вічним зло, з ним потрібно боротися.
1. Проаналізуйте сценарій дискусії, які моральні
поняття тут мають біти засвоєні школярами?
2. Чи потрібні ведучому особливі моральні якості,
щоб дискусія пройшла вдало? Які?
3. Усвідомте ступень розвиненості у Вас логічних прийомів, які потрібно
використовувати під час доведення власної точки зору у дискусії.
Методика проведення диспутів
Диспут – вільний, жвавий обмін думками, колективне обговорення питань, які хвилюють його учасників.
Диспут - спеціально організована вистава, в ході якої відбувається демонстративне зіткнення прямо протилежних точок зору, думок по якому-небудь питанню (проблемі). Взагалі диспут (від лат. dіsputare – міркувати, сперечатися) трактується в словниках як вид діалогічного мовлення, публічна суперечка на злободенну наукову або розмовно-побутову тему. Із приводу даної проблеми учасники диспуту й виражають різні думки й судження. Розгортається диспут завдяки оцінкам, аргументаціям, значеннєвим зв'язкам з реальним життям, опорі на особистий досвід, яким користуються учасники суперечки. У диспуті є елементи монологу й діалогу. Діалогічні елементи надають емоційне пофарбування дискусії, а монологічні служать для вираження її логічного змісту. Як виховні потенціали диспуту можуть бути названі вміння доказово, аргументовано викладати свою точку зору, зберігати витримку й спокій, сприймати критику, з повагою ставитися до думки опонента [21].
Диспут, таким чином, сприяє формуванню суспільної уваги в учнівському колективі з проблеми обговорення, поглибленню та розширенню кругозору,
Питання для

обговорення:

100

розвиненню необхідних якостей особистості. Добре організований диспут, сприяє розвитку активного, творчого ставлення школярів до своїх обов’язків, впливає на формування у його учасників стійких наукових понять, переконань, допомагає розвитку логічного мислення. Його можна і варто проводити зі старшокласниками.
Тема диспуту не повинна нав’язуватися класним керівником, вона має виходити з потреб учнівського колективу. Тематику диспутів підбирають з таким розрахунком, щоб спонукати учнів до думки про мету життя, про справжнє щастя, про обов'язок людини перед суспільством. Тематика диспутів має спонукати учнів до глибоких роздумів, пошуку власних шляхів вирішень обговорюваної проблеми.
На диспуті можна обговорити факти, що мають місце в класі чи в школі, літературний твір, газетну чи журнальну статтю. Обираючи тему диспуту, необхідно виявити, наскільки учні обізнані з нею, які погляди і переконання наявні в них з цієї проблеми.
Ефективність диспуту залежить від ґрунтовної попередньої підготовки.
Основні завдання підготовчого етапу: визначення теми, мети диспуту (має бути конкретною, орієнтованою на інтереси його учасників), створення організаційної групи (бажано, щоб до неї входили дорослі й учні), розподіл обов'язків, вибір ведучого, анкетування. Під час визначення основних питань, слід намагатися, щоб вони були значущими для учнів, містили в собі приховані суперечності, але при цьому позбавлені провокативності. Доцільно обговорювати не більше 5-6 питань.
Вже за три-чотири тижні в класі вивішується художньо оформлений плакат- оголошення, де вказується тема з одним або кількома епіграфами, основні питання теми, література. Його бажано доповнити правилами або законами диспуту, які б включали приблизно такі положення:

диспут – вільний обмін думками; на ньому всі активні, в суперечці всі рівні;

головне – факти, логіка, доказовість;

перешіптування на місці, непотрібні жарти забороняються;

гостре, влучне слово схвалюється;

якщо людина під час наведення аргументів переходить на обговорення особистих вад опонента – це значить, що в неї немає доказових фактів;

говори, що думаєш, думай, що говориш тощо.
Успішному проведенню диспуту сприятиме випуск окремого номера стінної газети, оформлення вітрини з книгами, журнальними і газетними статтями до його теми, проведення анкетування, індивідуальних і групових бесід, радіопередач тощо.
Ведучий повинен добре підготуватися до диспуту, продумати як викликати обмін думками між його учасниками, вміло керувати полемікою, спрямовувати її так, щоб вона не перетворювалась в беззмістовну балаканину. Він повинен вчасно зупинити тих, які надто відхиляються від головного, допомогти тим, хто висловлює розумні думки, але не вміє їх аргументувати, підвести учасників дискусії до необхідних узагальнень і правильних висновків.
Проведення анкетування, попередніх бесід з учасниками диспуту полегшить роботу ведучого, підкаже йому, на кого можна спиратися, до певної міри застрахує від несподіванок, підготує до подолання помилкових поглядів. У такому разі не буде мовчазних хвилин або поверхового вирішення спірних питань.
Основний етап передбачає розвиток дискусії на основі сформульованих питань,

101

які мають стимулювати роздуми учнів над проблемою, кристалізувати власне ставлення до неї. Диспут нерідко розпочинають з проблемного запитання до аудиторії, показу інсценованого епізоду літературного твору. Найкращий початок – короткий виступ ведучого, в якому оголошується, порядок проведення диспуту, конкретизується предмет обговорення, його актуальність, уточнюються окремі поняття. Важливо, щоб під час диспуту учні уважно, вислуховували винесені на обговорення думки, відстоювали свою позицію, переконуючись у правильності чи помилковості поглядів як своїх, так і опонентів. Усе це має сприяти розкриттю та розвитку їх ерудиції, культури, мислення, уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки, логічно висловлюватись. Ефективність диспуту залежить від того, наскільки невимушеною є його атмосфера. З цією метою складають і оприлюднюють правила поведінки під час диспуту. Девізом диспуту часто обирають слова: «говори, що думаєш, думай, що кажеш».
Г. Плоткін пропонує правила для учасника диспуту, розроблені разом зі школярами:
1. Кожен має право висловити свою думку. Якщо в тебе є що сказати слухачам, нехай вони довідаються про це.
2. Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлюйся ясно й чітко. Не стверджуй того, у чому не розібрався сам.
3. Намагайся, якнайбільш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся тільки на безсумнівних факт.
4. Не повторюй того, що до тебе було сказано.
5. Поважай чужу думку. Намагайся зрозуміти її. Умій вислухати точку зору, з якої не згодний. Будь витриманим. Не перебивай виступаючих. Не надавай особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не лементом. Не нав'язуй своєї думки.
6. Якщо доведена помилковість твоєї позиції, май мужність визнати свою неправоту.
Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування нелегким шляхом збагнення істини.
Важливу роль у проведенні диспуту відіграє ведучий, який нібито створює відповідний «мікроклімат» у колективі – повагу до присутніх, заборону перебивати виступаючого, водночас ведучий не повинен захоплюватися оціночними вирішеннями («правильно», «неправильно», «от як, куди тебе занесло!»).
З метою оволодіння школярами культурою диспуту можна запропонувати до використання ряд словесних кліше:
Я згодний (згодна), тому що ...
Я не згодний (не згодна), тому що ...
Я виражаю особливу думку, тому що ...
Ефективними є й інтерактивні вправи, такі, наприклад, як «метод ПРЕС», у який вже закладені мовні кліше. Так, 4 представника дискусійної групи висказують свою точку зору на запропоновану проблему:
1-й учень висловлює свою думку, пояснює у чому полягає його точка зору
(починає словами «Я вважаю, що...»);
2-й учень пояснює, на чому ґрунтуються докази його позиції («Тому що....»);
3-й учень наводить факти, які підтверджують позицію («Наприклад...»);

102

4-й учень узагальнює думку, робить висновок про те, чому необхідно прийняти таку позицію («Отже, тому...»).
Завершальний етап передбачає короткий аналіз диспуту, найхарактерніших позицій та рефлексію - відзначаються помилкові погляди і судження учасників, найвлучніші аргументи, позиції, цікаві приклади та факти, щирість учасників, детальніше зупиняються на тому що цінного, корисного дає диспут його учасникам.

Завдання: Чим відрізняються між собою дискусія та диспут? У чому
проявляються їх спільні риси та відмінності?
Розрізняють класичні диспути, традиційні диспути, наукові диспути, диспут після проблемної лекції, урок-диспут. Залежно від цього є розбіжності у регламенті обговорення, але загальні підходи до організації та проведення диспуту залишаються єдиними.
Краса і творчість – потреба чи вимога життя?
Мета. Формувати в учнів прагнення до пізнання і розуміння прекрасного в житті і в мистецтві. Спрямувати учнів до бажання навчитись розуміти мову мистецтва, до бажання виховувати в собі власний естетичний смак.
Обладнання.
1. Виставка репродукцій картин: О.К. Саврасова, І.І. Левітана, Г.Г. Нісського;
Веласкеса («Папа Інокентій X»), І.Ю. Рєпіна («Протодиякон»); репродукцій скульптур
Венери Мілоської та Цариці Нефертіті.
2. Записи музичних композицій: П.І. Чайковський, «Пори року»; Ф.Гойя,
«Ностальгія»; Е.Морріконе, «Сни майї».
3. Плакати з висловами видатних людей:
Потреба краси і творчості, що її втілює, нерозлучна з людиною, і без неї людина,
мабуть, не схотіла б жити на світі. (Ф.М. Достоєвський)
Під красою розуміється таке поєднання різних матеріалів, а також звуків, барв,
слів, яке надає створеному, зробленому людиною, майстром, форму, що діє на почуття й
розум як сила, яка збуджує в людях подив, гордість і радість перед їхньою здатністю до
творчості. (М.Горький)
Насправді добре і прекрасне не вмирає. (Е.Арндт)
Той, хто побачив прекрасне – співучасник його створення. (К.Боуві)
Прекрасне в мистецтві завжди правдиве, однак правдиве не завжди прекрасне.
(Е.Рітшель)
Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на
землі. (Б.Брехт)
Мистецтво стало першим вчителем народу. (В. Шкловський)
Мистецтво – це дослідження світу, це можливість зупинити людину, зрозуміти, хто
вона, що вона бачить і куди йде. (В. Шкловський)
4. Плакат із «Правилами диспуту»:
Якщо хтось говорить – слухай.
Кожен говорить по черзі, а не водночас.
Якщо хочеш висловитись, підніми руку, щоб тебе побачили.
Не перебивай того, хто говорить.
Якщо ти не погоджуєшся з кимось, переконайся,

що ти хочеш критикувати ідею,
а не особу, яка її висловила.
Не смійся, коли хтось говорить (за винятком, коли хтось жартує).

103

Заохочуй до участі інших.
Питання для обговорення
1. Звідки у людини взялося почуття краси? Хто її вчив розуміти, бачити і відчувати красу? Чому вона завжди так радіє зустрічі з прекрасним?
2. Доведіть, що почуття прекрасного властиве лише людині. Чим різниться людина від всіх інших живих істот?
3. Як праця відрізняє людину від тварин? В чому це виявляється?
4. Що означає «діяти за законами краси»? Як можна розуміти цей вислів?
5. Чому такі неоднакові людські уявлення про красу? Чому те, що одним здається гарним, інші навіть і не помітять? Чому те, що в одних викличе подив, інших приводить у захоплення?
6. Що ми знаємо з історії мистецтва про ідеали краси різних часів?
7. В чому спільне й відмінне між поняттями: «красиве» і «прекрасне»? Чим саме вони різняться?
8. Чи можна погодитися з думкою, що «мистецтво відтворює тільки красиве, і тільки прекрасні явища життя удостоюються того, щоб потрапити в мистецтво»?
9. Що може дати мистецтво людині? І навіщо виховувати в собі естетичний смак?
Матеріали для диспуту:
Вступне слово: Ми часто говоримо: це красиве, це прекрасне. І кажемо так про дуже різні речі. Прекрасне велике місто з його гомінливими вулицями, високими будинками і безперервним рухом машин, але прекрасне й маленьке село, загублене серед лісів та полів.
Прекрасна розумна, добра людина і прекрасна мудра, цікава книжка. Прекрасними можуть бути вистава, кінофільм, картина талановитого художника. А яка красива природа будь- якої пори року! А тепер поглянемо на іншу природу, на ту, яку людина створила своєю працею. Скільки тут прекрасного! Конструктор створить новий тип машини – зручний, легкий, економічний, зовні красивий – і наслідок його праці назвуть прекрасним.
Математик оригінально і просто розв'яже складну задачу, робітник виточить деталь, хірург зробить операцію і врятує людину – все це прекрасно. Прекрасна і сама людина, яка силою волі здійснює подвиг і здатна пожертвувати собою в ім'я врятування іншого. Прекрасні явища великі й малі. Прекрасні машини, які допомагають нам долати простір, випереджати час, звільняють від важкої й нецікавої роботи. Сьогодні хотілось би з вами поговорити про ту красу, яку пропонують нам найяскравіші зразки мистецтва і поміркувати: чи потрібно нам, людям сучасності, мистецтво? Чи вартісними є ті зразки красивого, які воно пропонує. Отже будемо намагатися дати відповідь на запитання «Краса і творчість – потреба чи вимога життя?»
Зразки поезії:
Все потонуло в сніжній білизні,
Стоять дерева тихо, як в обнові,
Так тихо, що аж страшно тут мені
Зітхнуть незручно чи промовить слово.
Скрізь тихо. На деревах – білизна,
І з кожною секундою ясніше
Стає мені, що сніг – це письмена,
Яких не прочитать мені у тиші. (Кайсин Кулієв)
Та досі ми говорили про прекрасне в природі.
Світ який – мереживо казкове!..
Світ який – ні краю, ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.

104


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал