Кондрашова Л. В. Лаврентьєва О. О




Сторінка10/20
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20

референдуми, класні збори, прес-діалоги, вікторини, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, КВК, конкурси, практикуми, години поезії, читацькі конференції, дні
іменинника, аукціони ідей тощо.
При всій розмаїтості тематики та форм проведення виховні години можна
систематизувати таким чином: виховна година – організована як спосіб колективного планування класної або загальношкільної справи; виховна година – як спосіб розв’язання можливого конфлікту; виховна година – запланована, для підведення підсумків, наприклад, успішності за семестр; виховна година – як бесіда з психолого-педагогічних проблем учнів; система виховних годин для реалізації визначеної освітньої програми: людина і суспільство, людина і пізнання світу, людина і природа, народна культура і духовність тощо.
У школах в основному проводяться тематичні виховні години, до них заздалегідь готуються самі учні. При плануванні та обранні теми, змісту та доцільної методики проведення класних годин слід враховувати:

пріоритетні напрямки виховної роботи в сучасних умовах (через реалізацію
Програми виховання);

рівень розвитку учнів, їх вікові та психологічні особливості;

захоплення, інтереси, потреби учнів та їх батьків;

необхідність засвоєння школярами духовних надбань рідного народу – мови, культури, традицій, звичаїв тощо.
На жаль, зміст освіти та виховання в школі поки ще відірваний від реальних потреб учнів. Вони не одержують необхідних їм у подальшому житті знань з педагогіки, психології, економіки, права. Тому, класні керівники, які хвилюються за майбутнє своїх вихованців, мають пропонувати на виховних годинах наступні
освітні програми:

«Пізнай себе» – теоретичні і тренінгові заняття з прикладної психології, бесіди про закономірності психіки і поведінки людини.

«Найди себе» – бесіди з профорієнтації.

«Спілкування і етикет» – цикл виховних ситуацій, рольових ігор де розкриваються секрети про те, як спілкуватися з людини.

«Права громадянина і людини» – відомості із Декларації про права людини,
Конвенції про права дитини та інші.

«Ази ринкової економіки» – основи підприємницької діяльності: як почати власну справу? Як складати бізнес-план? Як розрахувати бюджет сім’ї? та ін.

«Основи сімейного світу» – як створити щасливу сім’ю?

«Навчись управляти собою» – знання про методи, способи, прийоми саморегуляції і самоуправління.
Ефективність виховної години, в якій би формі вона не проводилась, визначається якістю її змісту, ступенем всебічності її підготовки.
Наведемо приклад виховної години.

Завдання: визначити застосовувані під час проведення виховної
години методи та прийоми виховання

78

Виховна година «Як можна підвищити настрій» для учнів середнього
шкільного віку
Мета: вчити учнів розуміти один одного, формувати потребу жити в мирі й злагоді, виробляти в дітей такі риси характеру, які допомагають миритися, відповідально ставитись до своїх вчинків, бути справедливими.
Вступне слово вчителя. Наша зустріч сьогодні – незвичайна. Завітали ми сюди щоб стати трішки ближчими, ріднішими, навчитися розуміти себе і інших, бачити себе очима товаришів. З давніх-давен люди, вдивляючись в обличчя один одного намагалися збагнути настрій, наміри, характер людини. Але змінити власний стан, настрій, емоції можна лише в тому разі, якщо поглянути на себе очима іншого. Мені б дуже хотілось, щоб кожного разу, коли ви будете збиратись разом, настрій у вас був чудовий.
1. Бесіда з класом «Кого ми називаємо доброю людиною?» за наступними питаннями:
- З якою людиною вам приємно спілкуватися?
- Які правила доброти вам відомі?
(Допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, тим, хто попав у біду, пробачати помилки іншим, не бути жадібним, не заздрити, жаліти інших).
Учень читає на підтвердження відповідей вірша:
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах вітаєш,
Забувши про чужу біду,
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Не має вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
2. Піктограми. Вчитель пояснює учням, що піктограми – де зображення обличчя людини у різному емоційному стані. Дає завдання учням:
– розпізнати настрій людини за піктограмами.




- Пригадати ситуації, в яких діти відчували ці емоції.
3. «Мімічна гімнастика» – рольова гра.
Мета гри – вивчення міміки обличчя і пов'язаного з ним емоційного стану людини, тренування виразної міміки.
Дітям пропонується виконати ряд вправ для мімічних м'язів обличчя:

79

Зобразити подив – наморщити лоба, підняти брови.
Показати сердите обличчя – звести брови, насупитися.
Жах – розширити очі, відкрити рота, стиснути в кулаки руки, напружити все тіло.
Зобразити веселощі – посміхнутися, підморгнути.
4.Бесіда «Як можна підвищити настрій».
Вчитель запитаннями підводить учнів до того, що треба – посміхнутися собі в дзеркало, спробувати розсміятися, згадати про щось позитивне, зробити добру справу.
5. Гра «Хто я?», мета – розширити в учнів уявлення про себе.
Діти по черзі дають відповіді на запитання «Хто я?». Наприклад: «Я-дівчинка», «Я- людина, що займається спортом», «Я-хороша людина», але не повторюючись.
6. Гра – «Склади оповідання».
Діти розгорнуто продовжують запропоновану вчителем тему. Теми: «Я люблю, коли
...», «Мене турбує ...», «Коли я злий ...», «Коли мені погано ...», «Чого я не можу…», «Коли мене ображають…» тощо.
7. Завдання-ситуації.
3-4 учням дають завдання, що вимагають моделювання поведінки у конкретній життєвій ситуації. Необхідно створити відповідь або оповідання, причому за бажанням учнів оповідання можна інсценувати, у головній ролі має бути сам оповідач.
Завдання-ситуації:
Ти приніс до школи апельсин, а у твого друга немає сьогодні нічого смачненького.
Твій друг упав, йому боляче. Що ти будеш робити?
Як помирити членів сім'ї, що посварилися?
Як підвести мамі (татові) настрій?
Підведення підсумків виховної години. Доцільно запитати учнів що нового й цікавого вони сьогодні дізналися, чому навчилися, де можуть використати це у подальшому житті.
За бажанням учням можна дати твір-роздум «Ми живемо серед людей».

Складіть план проведення вищенаведеної виховної години, відзначте
необхідне обладнання
Організація та проведення виховних заходів
У проведенні виховного заходу можна чітко виділити три взаємопов’язаних етапи: підготовчий, етап проведення, підсумок заходу. Своєрідність етапів залежить від обраної форми виховного заходу, однак можна схематично окреслити загальні підходи.
Підготовчий етап. Під час організації будь-якої класної справи, виховного заходу, реалізації певної форми виховання, треба чітко визначити її тему, мету та завдання.
Класному керівникові варто враховувати найбільш пріоритетні виховні
завдання, серед яких:

розвиток пізнавальних інтересів, світогляду учнів;

формування моральної культури та поведінки;

виховання високої естетичної культури;

формування навичок здорового способу життя;

формування трудових навичок;

виховання почуття обов'язку та відповідальності;

створення в класі атмосфери дружби, взаєморозуміння та підтримки;

розвиток творчих можливостей учнів;

80


формування єдиного колективу: учнів, батьків, класного керівника [36].
Ці завдання, з урахуванням потреб та інтересів, рівня розвитку учнів та учнівського колективу, й реалізовуються у певній формі заходу.
Наприклад, є потреба провести захід для учнів випускних класів з орієнтовною тематикою «Обираємо майбутню професію». За мету визначено – ознайомити учнів з найбільш розповсюдженими у нашому регіоні професіями, показати вимоги до її обранців, шляхи до отримання тощо. Доцільні форми – презентація професії,
«круглий стіл», «вечір у запитаннях та відповідях». З іншого боку, якщо мета полягає у визначенні професійної придатності учнів до тої чи іншої галузі виробництва, то доцільними формами вже будуть психологічний практикум, або тренінг, усний журнал.
Визначення виховної мети і завдань є найголовнішим початком продуманого виховного заходу. Далі класний керівник повинен приділити увагу підбору методів, що відповідають поставленим завданням, а також усвідомленню місця заходу в системі роботи з даним колективом дітей. У цьому, насамперед, проявляється комплексний підхід до виховання. Тому, важливо заздалегідь якомога повніше виявити виховні можливості наміченої справи, встановити зв'язок між даним заходом і іншими складниками в системі діяльності з виховання учнів. Там, де така система є, форма виховної роботи є розвитком або завершенням попередньої роботи й, разом з тим, початком наступної.
Так, гарною підготовкою до бесіди на етичну тему можуть бути перегляд кінофільму або відвідування театру, читання книг, зустрічі із цікавими людьми.
Отже, при підготовці до кожного заходу вчителеві важливо врахувати попередню виховну діяльність у цьому колективі дітей і її результати.
Центральне місце в підготовці виховного заходу займає підбор матеріалу.
Залежно від характеру роботи для цього необхідно різний час. Так, багато часу потрібно, щоб підібрати матеріал для читацької конференції, диспуту, вечора, огляду. Крім того час потрібен педагогу й дітям для опрацювання відповідної літератури, виконання учнями різних завдань і доручень, для репетицій, збору фактів, проведення спостережень, підготовки доповідей, виступів тощо. Ця попередня робота зі школярами виявляється найбільш значущою у виховному й освітньому значенні виховного заходу.
Слід акцентувати на такий важливий елемент підготовки виховного заходу, як
організаційна робота. Вихователь керує нею, залучаючи дітей. Він розподіляє між учнями класу доручення, допомагає їх виконувати, контролює. Для організації великих заходів доцільно створювати комісії, оргкомітети, творчі та ініціативні групи, проводити між ними змагання на кращу підготовку. Спираючись, при цьому, на ініціативу школярів, учитель сприяє формуванню в них організаторських навичок
і вмінь, привчає до самостійності й відповідальності. Знання дітей дозволить класному керівникові знайти справу для кожного відповідно до бажань й здібностей дитини.
Для того, щоб класному керівнику спланувати цей вид діяльності, необхідно об'єднати учнів класу в групи за певними критеріями, поставити перед ними конкретні завдання та представити форми їхньої реалізації: знайти матеріал для сторінки «усного журналу», оформити стіннівку для вечора, запросити гостей, підготувати призи, написати твір-роздум, опрацювати питання анкети тощо. При

81

цьому слід мати на увазі дві обставини. По-перше, поділ на групи є вельми умовним, про нього ні в якому разі не повинні знати вихованці. По-друге, ця робота ведеться упродовж багатьох років поступово, з постійним намаганням розширити суспільний досвід учнів, а не відразу.
Розучування учнями готових ролей і текстів – розповсюджена помилка класного керівника. Але не тільки цього варто уникати. Виховні можливості підготовчого етапу знижуються через прагнення дорослих заради економії часу виконати за школярів ту роботу, що посильна їм самим, через недостатню увагу до так званих «пасивних», сором’язливих, невпевнених у собі дітей.
Завершується підготовка складанням плану заходу (конспекту, сценарію), що повинен відбивати його специфіку. Так, необхідно, щоб план усного журналу відрізнявся від плану проведення вечора або екскурсії. Однак є загальні елементи планування. Ними є: визначення мети (завдань), теми, змісту й форми заходу; характер підготовки до його проведення; хід; підведення підсумків. План складає учитель, методист, педагог-організатор, або творчо працюючий вчитель із залученням дітей. У старших класах цю роботу можуть робити й самі школярі під керівництвом вихователя.
Композиція виховного заходу визначаються багато в чому змістом роботи, віковими особливостями учнів, підготовленістю ведучого, класного керівника й учасників.
Щоб зберегти інтерес і увагу школярів під час заходу, необхідно, щоб сценарій передбачав організовану, динамічну роботу учнів без зайвих затягувань. Багато чого залежить від ведучого, його підготовленості, ерудиції, організаторських та комунікативних здібностей, гнучкості у несподіваних ситуаціях, емпатії. У несформованих колективах, незалежно від віку школярів, класні керівники звичайно самі ведуть виховні заняття. У міру зміцнення колективних стосунків їхнє керівництво стає все більш опосередкованим: вони діють через актив, заохочуючи самостійність учнів.
Таким чином уміння планувати виховний захід є одним з елементів наукової організації праці вчителів й учнів у галузі виховної діяльності.
Безпосередньому проведенню заходу передують найважливіші організаційні
моменти [43]:

Оголошення (реклама) про назву заходу, його основний зміст.

Підготовка матеріалів для учасників (наприклад: у конкурсі шарад учасникам знадобиться папірець і ручка, для конкурсу інсценованої пісні – записи пісень, для тестування – опитувальник і т.д.).

Підготовка матеріалів для організаторів заходу (наприклад: костюми для концерту, бейджики для прес-конференції, ілюстративні плакати, матеріали для суддівства тощо).

Оформлення місця проведення заходу, відповідно до його змісту: з українською національною символікою для вечорниць, з виставкою книжок для читацької конференції, з діаграмами і таблицями для економічної гри, з цитатами та девізами до диспуту тощо.

Запрошення гостей, якщо є така необхідність.

Організація «преси»: фото, відео, статті.

Визначення можливих шляхів щодо продовження теми, яка була змістом

82

заходу – творче домашнє завдання, твір-роздум, випуск «Блискавки», організація спостережень, написання листівки з побажаннями на майбутнє тощо.
Як правило, до проведення виховного заходу вже має бути складений його сценарій й методична розробка.
Методична розробка виховного заходу має містити такі основні пункти: назва заходу, форма проведення, виховна мета заходу, місце проведення (класна кімната, бібліотека, музей, спортивний майданчик тощо.), обладнання, план проведення, опис підготовчого етапу (якщо він містить важливі справи), хід проведення, список використаних джерел.
Всі перелічені пункти є необхідними для визначення змісту заходу, його доцільності, ретельної підготовки. Вони дозволяють організатору заходу з’ясувати необхідні засоби, методи, прийоми виховного впливу.
Проведення заходу. Педагогічна практика підтвердила доцільність такої послідовності:
1. Вступне слово вчителя чи ведучого, який повідомляє тему та мету проведення виховного заходу. Причому робить це неявно для вихованців, наголошуючи на актуальності і важливості цього заходу задля розвитку учнів та учнівського колективу. Іноді цей етап може бути представлений у вигляді
інсценівки, урочистого привітання гостей та учасників, у віршованій чи ігровій формі. Головним завданням при цьому має бути – налаштувати учасників на майбутню діяльність.
2. Безпосереднє проведення заходу, хід якого залежить від тієї форми, яка для нього обрана. Це можуть бути: бесіда, обговорення проблеми, попередньо підготовлені виступи учнів, перегляд і аналіз кінофільму, діафільму, творів образотворчого мистецтва, обговорення прочитаної книжки, статі, виступи запрошених цікавих людей, вікторина тощо.
Підведення підсумків, рефлексія. Іноді буває так, що захід закінчено, але не завершено, тобто учнями залишається неусвідомленим виховний ефект від проведеного часу. Аналіз підсумків заходу варто проводити систематично, тому, що тільки спираючись на досягнуте можна успішно рухатися вперед, закріплювати краще, позбутися недоліків.
Такий аналіз підсумків має дві основні функції – організуючу й виховну: регулярний аналіз сприяє кращій організації роботи, спонукає більш серйозно ставитися до дорученої справи, оскільки його підсумки й результат не залишаються непоміченими, а піддаються оцінці, аналіз – також і гарна школа виховання спостережливості, самокритичності, вимогливості, формування суспільної думки, правильного ставлення до критики, підвищення педагогічної майстерності.
Аналізуючи виховний захід, треба, насамперед, фіксувати позитивні результати, вказувати ті прийоми, умови, методи, які привели до успіху, з’ясувати причини невдач. Кваліфіковане підведення підсумків створює умови для обґрунтованого планування й поліпшення якості всієї виховної роботи надалі.
Педагогічний аналіз кожного проведеного заходу може проводитися відповідно до наступних критеріїв: 1) наявність виховної мети; 2) актуальність і сучасність теми; 3) її спрямованість; 4) глибина й науковість змісту, відповідність віковим можливостям дітей; 5) підготовленість учителя й учнів до роботи, організованість і чіткість її проведення; 6) активність учнів, їх емоційні реакції на запропоновані

83

методи й прийоми виховного впливу.
Рефлèксія (від лат. reflexio – вигін, відображення) – це осмислення людиною передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального і
індивідуального способу існування, самоаналіз. Щоб вдало організувати самоаналіз учнями виховного заходу, зазвичай, слово знову надається його організаторам, які мають наголосити на найважливіших висновках, намагаються вияснити в кожного з учасників що цікавого, корисного для себе вони винесли з сьогоднішнього заходу.
Як раз тут, на цьому етапі, доцільно відмітити вклад кожного у проведену справу – ведучих, тих, що готували матеріал або оформлювали класну кімнату, запрошували гостей тощо. Педагогічна наука і практика застерігають від привселюдної критики вихованців за недбалу підготовку чи усунення від участі у проведенні форм виховної роботи. А ось заохочення найбільш активних, відмітка тих, які творчо підійшли до виконання дорученої справи є тим стимулом, що у подальшому буде сприяти підвищенню інтересу всіх учнів класу. На жаль рефлексію, як нагальний етап проведення виховної роботи більшість класних керівників взагалі випускають з свого поля зору.
Судити про якість виховного заходу можна й за реакцією дітей. Їхня увага, емоційний настрій, інтерес до того, що відбувається, активність або, навпаки, байдужність говорять відразу багато про що. Більш віддалені в часі спостереження за поведінкою школярів, бесіди з ними, анкетування дозволяють глибше оцінити ефективність проробленої роботи.

Завдання-ситуація. Ви новий класний керівник, незабаром Ваша
перша у цьому класі виховна година. Продумайте її тема форму та план
проведення.

Виховну роботу не можна розглядати як шаблон, у якому назавжди усталені ті чи форми роботи, незмінні методи. Сучасний класний керівник не обмежений у виборі форм організації виховної роботи. Однак при цьому слід мати на увазі вік, потреби та індивідуальні особливості учнів, узгоджувати проведення виховних заходів з загальною програмою розвитку школярів.
Методика підготовки та проведення класних зборів
Встановлення демократичних, гуманістичних відносин у класі стимулює розвиток самодіяльності, ініціативи та самоврядування учнів. Такі відносини формуються в ході всієї виховної діяльності класного керівника. Зокрема, в процесі надання допомоги учням у підготовці і проведенні класних зборів.
Класні учнівські збори – це керівний орган учнівського колективу класу, одна з основних організаційних форм роботи класного керівника з учнями класу.
Мета класних зборів – розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки, залучення всіх учнів до організаторської діяльності.
Головне завдання зборів – привчати учнів говорити, відстоювати і аргументовано доводити свою думку, поважати погляди інших, вести дискусію тощо.

84


Вміла організація учнівських зборів, є могутнім фактором зміцнення учнівського колективу і важливим засобом виховання в учнів високих моральних якостей: почуття гідності й обов'язку, сміливості і мужності, принциповості і відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно розбиратися в питаннях, підпорядкувати особистісні інтереси суспільним, казати правду у вічі і вислухати
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
Цілепокладання
Пріоритетні завдання виховної роботи
Потреби,
інтереси, можливості учнів, батьків, класного керівника
Мета
Завдання
Форма проведення
Очікувані результати
Підготовчий
етап
Підбір матеріалу
Організаційна робота (створення комісій,
ініціативний, творчих груп, оргкомітету, вибір ведучих)
Створення сценарного плану. Сценарію. Методичної розробки заходу.
Підготовка матеріалів для учасників заходу, прикрашання приміщення, запрошення гостей, репетиції, консультації, випуск стіннівки, реклама чи оголошення заходу, підготовка виставки, костюмів тощо
Проведення
заходу
І. Вступне слово ведучого чи вихователя, які повідомляють мету, завдання, зміст заходу.
ІІ. Проведення заходу згідно плану відповідно до його форми.
РЕФЛЕКСІЯ
Підведення
підсумків заходу

Підсумкова бесіда, створення кошику-побажань, експрес-опитування, оголошення переможців в номінаціях тощо

Рис. 2. Схема підготовки та проведення виховного заходу

85

справедливу критику товариша. А.С. Макаренко, який ввів у практику виховання загальний збір вихованців, писав про те, що педагогам важливо відчути енергію незачесаної, непригладженої дитячої думки, дитячі тривоги і сумнівів, а свіжа ідея, як іскра, спалахує від тертя і розпалюється в суперечках, у боротьбі думок.
Учнівські збори класу можуть носити найрізноманітніший характер, стосуватися різних сторін діяльності класного колективу. Найчастіше вони присвячуються повсякденному життю класу, як наприклад, організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренню заходів з поліпшення успішності і зміцнення дисципліни всього класу, підготовці до якого-небудь культурно-масового заходу, випуску журналу, підсумкам навчання за чверть або рік тощо. Особливе значення мають ті класні збори, які присвячуються хвилюючим питанням сучасності, визначним історичним подіям, питанням морального виховання.
Важливо, звичайно, у всіх випадках ураховувати вік учнів, їх підготовленість і рівень розвитку. Потрібно домагатися того, щоб питання, які розглядаються на зборах, були близькі дітям, зрозумілі їм, цікавили їх. Ідейність і цілеспрямованість зборів досягається тоді, коли класний керівник вивчить клас.
Зазвичай класні збори мають проводитися не менш, ніж один раз на чверть, але, при цьому, можуть мати місце термінові збори в зв'язку з тією або іншою непередбаченою подією в класі, яка вимагає негайного обговорення. У такому разі проводяться незаплановані збори.
Особливу увагу потрібно звернути на проведення класних зборів у 5-6 класах, коли учні тільки-но залучаються до нової форми їх суспільного життя. На цьому етапі роботи з учнями доводиться зупинятись на дрібних, часто організаційних питаннях, вчити їх готувати збори, організовано вести їх, фіксувати прийняті рішення, слідкувати за їх виконанням. Всі ці питання, що носять іноді технічний характер, мають велике виховне значення, бо привчають школярів серйозно ставитись до керівного органу учнівського колективу, поважати його рішення, дисципліновано поводитися під час його проведення.
Учням старших класів надається більша самостійність як у складанні порядку денного зборів, так і в їх проведенні. Завдання класного керівника при цьому – своєчасно підмітити найбільш хвилюючі учнів питання, допомогти більш ґрунтовно підготуватись до їх обговорення на класних зборах, тактовно наполягати на їх правильному вирішенні.
Таким чином, класний керівник на учнівських зборах не є їх безпосереднім керівником, його повноваженість обмежена колом прав: брати участь в роботі класних зборів із правом одного голосу; надавати методичну допомогу організаторам зборів, не підмінюючи їх в роботі; володіти ініціативою складання і внесення в порядок денний класних зборів питань, пов'язаних із життям учнівського колективу; всебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, активність учнів, їх самостійність не впливаючи безпосередньо на прийняття рішень.
При підготовці до зборів вчителю слід чітко уявити їх мету, шляхи здійснення цієї мети і педагогічну цінність наміченого заходу. Після цього продумується порядок денний зборів, який обговорюється активом класу та оголошується

86


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал