Концепція середньої загальноосвітньої школи україни вступ



Скачати 467.54 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір467.54 Kb.
ТипКонцепція
1   2   3
Управління школою

Управління загальноосвітньою школою здійснюється нас засадах паритетності державного управління та контролю і громадського самоврядування, що проявляється в демократичних формах взаємодії і партнерства цих двох суб'єктів управління громадянського суспільства. Це зумовлює коригування повноважень і функцій кожного з них у напрямі надання засновникам, керівникам закладів освіти, колегіальним органам управління та самоврядування більшої самостійності, незалежності й автономності у прийнятті та реалізації управлінських рішень щодо формування освітніх програм, розвитку навчально-матеріальної бази, застосування методик навчання і виховання учнів та педагогічних технологій, вибору підручників та інших академічних, організаційних, фінансових, кадрових питань діяльності. Водночас посилюється їх спільна відповідальність перед суспільством за якість освіти.

Засновник школи (державний орган влади, рада територіальної громади, фізична та/або юридична особа тощо) здійснює організаційно-розпорядчі функції щодо забезпечення функціонування і контролю за освітньою та фінансово-господарською діяльністю навчального закладу, призначає на умовах контракту керівника школи, створює повноцінне освітнє середовище для надання учням якісної загальної середньої освіти.

Керівник (директор) школи організовує її діяльність у межах академічної, фінансової та адміністративної автономії закладу освіти відповідно до чинного законодавства та установчих документів, здійснює контроль за виконанням освітніх програм, вирішує питання фінансово-господарської діяльності, призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки, взаємодіє з колегіальним органом управління (педагогічною радою) та органами громадського самоврядування у вирішенні питань діяльності школи, функціонування системи внутрішнього забезпечення якості, провадить інші заходи для забезпечення повноцінного функціонування навчального закладу. Керівник школи обирається на конкурсних засадах строком до п'яти років (строк визначають засновники) і може обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.

Колегіальним органом управління школою є педагогічна рада, повноваження, порядок формування і регламент роботи якої визначається установчими документами закладу освіти. З метою забезпечення права учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в школі діє громадське самоврядування працівників закладу, учнів та їх батьків. Повноваження органів самоврядування школи визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до чинного законодавства.

З метою вирішення завдань перспективного розвитку школи, залучення додаткових фінансових ресурсів для забезпечення її діяльності і здійснення контролю за їх використанням, ефективної взаємодії закладу освіти з органами державної влади та місцевого самоврядування створюється піклувальна/наглядова рада. яка здійснює функції громадського нагляду за діяльністю школи та сприяння підвищенню її ефективності.


Моніторинг якості шкільної освіти

Моніторинг якості освіти здійснюється з метою з'ясування результативності функціонування школи, а також для визначення пріоритетів і умов її перспективного розвитку. Його дані мають бути основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень як оперативного, так і стратегічного характеру. Тому здійснення освітнього моніторингу на всіх рівнях – від індивідуального та внутрішкільного до загальнодержавного і міжнародного є необхідною умовою забезпечення якості освіти.

Особистісне спрямування загальної середньої освіти зумовлює необхідність інтегровано оцінювати її якість в єдності індивідуальних характеристик особистості, педагогічних показників організації освітнього середовища і соціальних параметрів функціонування освітніх систем. Тому доцільно вирізняти внутрішні й зовнішні чинники якості освіти, які характеризують освітній процес, його результат і систему освіти загалом.

За характером впливу на якість шкільної освіти навчальні заклади можуть використовувати такі показники для її оцінювання:

результативності (рівень навченості, вихованості, соціальної зрілості, спортивні досягнення);

ефективності (економічна або соціальна, прийняття рішень, збереження здоров’я, рівень правопорушень);

доцільності (досягнення поставлених цілей, упровадження засобів, набір предметів, номенклатура спеціальностей, психологічний супровід);

оптимальності (сформованість цілісної системи освіти, мережа навчальних закладів, відповідність засобу й результату, часові показники);

розвитку (динаміка змін, прогрес-стагнація-регрес, психічна діяльність, креативність);

забезпечення (ресурси, фінансові потоки, комп’ютеризація, матеріально-технічна база);

потенційних можливостей (кадровий склад, підвищення кваліфікації,

контингент учнів, залучення позабюджетних коштів).

За завданнями, що стоять перед моніторингом, він може бути системним, проблемним і аспектним. Системний моніторинг якості освіти має на меті цілісно дослідити об’єкт за внутрішніми і зовнішніми компонентами якості освіти, тобто з’ясувати умови функціонування (ресурсне забезпечення, кадровий потенціал, технологічність управлінської діяльності тощо), оцінити навчальний процес (зміст освіти, задоволення освітніх потреб учнів, майстерність викладання тощо) і визначити результативність навчання (рівень навчальних досягнень, компетентність, когнітивний, духовно-моральний і діяльнісний компоненти розвитку особистості, ступінь її соціальної адаптації тощо).

Проблемний моніторинг націлений на вивчення певного компонента якості освіти, наприклад, умов функціонування освітнього середовища, організацію навчального процесу, результати освіти.

Аспектний моніторинг вивчає акцентує увагу на окремому питанні одного з компонентів якості освіти, коли в проблемному моніторингу виокремлюється певний елемент, аспект діяльності об’єкта моніторингу і за ним оцінюється певна складова якості освіти.

На індивідуальному рівні оцінювання беруться передусім досягнуті учнями особистісні результати: успішність в оволодінні програмою навчання, навчальні досягнення, рівень соціалізації особистості, психічний і фізичний розвиток дитини тощо. Моніторинг індивідуальних особливостей її розвитку дає можливість оцінити освітні траєкторії за персоніфікованими критеріями, попередити негативні прояви розвитку суб’єкта навчання. У даному випадку моніторинг виступає здебільшого як педагогічний, а не управлінський інструментарій, оскільки обмежується суто особистісними характеристиками здобуття освіти. За ними не в повній мірі можна оцінити якість освітньої системи, в якій перебуває здобувач освіти.



На рівні закладу освіти первинною ланкою оцінювання може бути клас (група) або сам навчальний заклад загалом, за показниками діяльності яких простежується ефективність навчально-виховного процесу, його вплив на формування особистості. На цьому рівні індивідуальні показники результативності набувають імовірнісного характеру та «осереднюються» за статистичним розподілом даних у вигляді середнього арифметичного, дисперсії, моди, асиметрії тощо.
Етапи та умови реалізації Концепції

  1. Перехід на нову структуру української школи й оновлений зміст освіти має здійснюватися послідовно з 2018/2019 навчального року, починаючи з першого класу.

  2. Після прийняття в першому читанні Закону України "Про освіту" необхідно розпочати роботу над законопроектом "Про середню освіту.

  3. Стандарти повної загальної середньої освіти (за рівнями), зокрема в частині першого циклу початкової освіти необхідно розробити до 1 липня 2017 року, а нормативно-програмну документацію (типові освітні програми, навчальні програми з предметів тощо) для першого циклу початкової освіти підготувати до 1 листопада 2017 року.

  4. З 2017/2018 навчального року в системі післядипломної освіти розпочати підвищення кваліфікації вчителів початкової школи у зв’язку із запровадженням нового змісту освіти. Під час розроблення стандартів вищої освіти з педагогічних спеціальностей врахувати перехід української школи на нову структуру і зміст освіти.

  5. Розробити середньострокову (5-7 років) державну програму переходу загальноосвітніх шкіл України на нову структуру і зміст освіти з відповідним фінансовим забезпеченням запланованих заходів.

  6. Модернізувати чинну мережу загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до умов забезпечення якісної повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях.



1 Про зміст загальної середньої освіти: Науково-аналітична доповідь / О.І.Ляшенко, С.Д.Максименко, О.М.Топузов та ін.; За заг. ред. В.Г.Кременя.– К.: НАПН України, 2015.– 118 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://undip.org.ua/upload/tmp/Про%20зміст%20загальної%20середньої%20освіти.pdf


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал