Концепція середньої загальноосвітньої школи україни вступ



Скачати 467.54 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір467.54 Kb.
ТипКонцепція
1   2   3

Початкова школа

Зміст початкової освіти ґрунтується на інтегративно-предметній основі, компонентами якої є усне і писемне мовлення, читання, іноземна мова, математика, основи природознавства і суспільствознавчих знань, різні види мистецької діяльності (спів, гра на музичних інструментах, образотворча діяльність – малювання, аплікація, ліплення, декоративні техніки тощо), збереження здоров'я. У змісті навчання посилюється його практична спрямованість, системніше враховуються вікові особливості інтелектуального і психічного розвитку учнів, здійснюється розвантаження навчального матеріалу (скорочення його обсягів, термінології, уникнення дублювання тощо), забезпечується відповідність між обсягом навчального матеріалу і часом, передбаченим на його вивчення. У початковій школі, як і в гімназії та ліцеї, не має бути одногодинних курсів або предметів; за необхідності відповідний матеріал може інтегруватися в змісті споріднених навчальних предметів або входити до їх складу у вигляді модулів. Максимальна кількість обов’язкових навчальних предметів в одному класі не може перевищувати 8 назв. Тижневе навчальне навантаження учнів не може перевищувати гранично допустимого рівня, установленого санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

У початкових класах на реалізацію варіативного освітнього складника відводиться не менше 10 відсотків від гранично допустимого навчального навантаження учнів. Він спрямовується переважно на індивідуальні консультації та групові заняття. Поглибленого вивчення навчальних предметів не передбачається.

Навчання учнів здійснюється в два цикли.



Перший цикл (1-2 класи) – адаптаційний, мотивує і готує дітей до успішного навчання в школі. На цьому етапі навчання особлива увага надається індивідуальній роботі з дітьми з метою вирівнювання їхніх стартових освітніх здобутків, сенсорному розвитку, формуванню загальнонавчальних умінь, виявлення індивідуальних особливостей, здібностей і схильностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів. Даний цикл передбачає формування у дітей якостей, необхідних для суспільно значущої поведінки та співпраці в групі (дисциплінованість, старанність, ввічливість, щирість), способів спілкування, різнобічної гуманістично спрямованої активності. Характерні для дітей цього віку цілісність сприйняття навколишнього світу та пріоритетність гри серед усіх видів діяльності зумовлюють конструювання змісту і організацію навчання на інтегративній основі з переважанням ігрових методів.

Другий цикл (3-4 класи) – базовий. Його призначення – продовжити виховання морально-етичних цінностей, набуття досвіду соціальної взаємодії, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, оволодіння розгорнутою навчальною діяльністю, уміннями працювати самостійно, в групі, у проекті, здійснювати творчу діяльність. Водночас це не виключає ігрових та інтегрованих занять.

Учні 1 класу домашніх завдань не одержують. У 2 класі дітям можуть пропонуватися завдання, які стимулюють інтерес до навчання і виконуються переважно в усній формі. Учні 3–4 класів виконують домашні завдання диференційованого характеру, зміст і обсяг яких визначаються залежно від потреб дітей, мають для них особистісну значущість.

Контрольно-оцінювальна діяльність передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання і виконує переважно формувальну функцію. Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції освітніх результатів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється лише якісно; бальне оцінювання не застосовується. У 3-4 класах поступово запроваджується 12-бальна шкала оцінювання, яка використовується в подальшому навчанні у гімназіях і ліцеях. У початковій школі державна підсумкова атестація у формі контролю навчальних досягнень учнів не передбачається. Підсумкове оцінювання учнів може мати лише моніторинговий характер.

Типовою в малонаселених сільських поселеннях залишається модель відокремленої початкової школи, яка функціонує в місцях проживання дитини. Серед моделей закладів, що надають початкову освіту у сільській місцевості, свою перспективність підтверджує також «Школа – родина», особливість якої полягає в тому, що учні різних вікових груп (класів) навчаються одночасно з одним учителем. Такі заклади функціонують у найменших сільських поселеннях. Перспективною також є модель навчально-виховного комплексу "Дошкільний заклад освіти – початкова школа" як цілісна педагогічна система, що поєднує навчання, виховання та розвиток дітей дошкільного віку та учнів початкової школи. Державні органи влади і територіальні громади забезпечують необхідні умови навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку за місцем проживання.

Гімназія

У гімназії зміст освіти структурується переважно за навчальними предметами. У 5-6 класах таке структурування може здійснюватися як на предметній (історія, географія, біологія, іноземна мова тощо), так і на інтегрованій (математика, природознавство, технології тощо) основах. Як правило, зміст базової загальної середньої освіти є логічно завершеним, цілісним, а також достатнім для успішного навчання на профільному рівні.

Освітні програми гімназій можуть передбачати поглиблене вивчення окремих предметів або освітніх галузей, корекційну роботу з дітьми з особливими освітніми потребами тощо. Не менше 20 відсотків навчального навантаження спрямовується на додаткові заняття з учнями, вивчення курсів за вибором, індивідуальні консультації. За рішенням педагогічної ради закладу освіти учні гімназії можуть опановувати частину навчального змісту дистанційно.

Освітній процес у гімназії також має циклічний характер і передбачає два цикли: адаптаційний до предметного навчання (5-6 кл.) і власне предметно орієнтований (7-9 кл.), які в цілому забезпечують здобуття базової середньої освіти та підготовку до профільного навчання.

Базова середня освіта як фундамент загальноосвітньої підготовки школярів формує в них готовність до вибору певного профілю навчання у старшій школі та його реалізації. У зв’язку з цим пріоритетного значення набуває допрофільна підготовка учнів. Її мета полягає в тому, щоб на основі діагностичних методик, диференціації та індивідуалізації навчання надати кожному учневі допомогу в обґрунтованому виборі майбутнього навчального профілю відповідно до виявлених інтересів, нахилів і здібностей. Основними формами допрофільної підготовки є: поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, вивчення курсів за вибором, участь у роботі предметних гуртків, учнівських наукових товариствах, предметних олімпіадах, індивідуальне консультування тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів гімназії здійснюється за 12-бальною шкалою. Випускники гімназії проходять державну підсумкову атестацію з трьох предметів: українська мова і література (обов’язково), математика (обов’язково), предмет за вибором учня. Учні, які не пройшли державної підсумкової атестації або одержали негативну оцінку, можуть продовжувати навчання в ліцеї з можливістю відстроченого складання іспиту наступного року. Якщо іспит повторно не складено, учень відраховується з ліцею.

Гімназія може функціонувати як самостійний навчальний заклад, так і в комплексі "початкова школа – гімназія", "гімназія – ліцей", а також утворювати навчально-виховні комплекси та об'єднання з іншими закладами освіти. В окремих випадках за клопотанням засновників і рішенням відповідного органу управління освітою навчання учнів 5-6 класів за освітньою програмою адаптаційно-предметного циклу гімназії може здійснюватися в початковій школі без необхідного для цього ліцензування, якщо вона здатна забезпечити якісну загальноосвітню підготовку учнів.

Ліцей

Визначальною характеристикою змісту на цьому рівні освіти є його фундаментальність, спрямованість на забезпечення його цілісності, універсальності знань, розвиток системного мислення учнів, зорієнтованого на синтез різних видів знань, формування цілісної наукової картини світу в єдності її гуманітарного і природничого складників. Це зумовлює збільшення частки інтегрованих предметів і курсів, у яких реалізується зміст профільної середньої освіти.

Зміст освіти в академічному ліцеї формується навчальним закладом відповідно до запроваджуваного профілю навчання. Його основу складає базовий освітній зміст, визначений державним загальноосвітнім стандартом для цього рівня освіти, і структурований у системі базових навчальних предметів, які підлягають обов’язковому вивченню всіма учнями незалежно від обраного профілю. Кількість таких предметів у навчальному році не повинна перевищувати восьми.

Кожен базовий навчальний предмет в умовах профільного навчання може вивчатися на одному з двох рівнів – загальноосвітньому (мінімально достатньому), або глибше і ширше – профільному (поглиблене вивчення). Зміст і вимоги до засвоєння базових предметів для кожного з цих рівнів визначають Державний стандарт профільної освіти і навчальні програми, розроблені й затверджені в установленому порядку.

На загальноосвітньому рівні базовий навчальний предмет може вивчатися як інтегрований курс або як курс, побудований за модульним принципом, де кожен модуль реалізує визначений стандартом зміст відповідного компонента освітньої галузі.

Зміст профілю навчання визначається змістом, як правило, двох базових предметів або їх модулів, які вивчаються на профільному рівні (профільні предмети), та решти базових предметів, що вивчаються на загальноосвітньому рівні, а також курсів за вибором (спеціальних курсів і факультативів), які визначені варіативним складником навчального плану.

Зміст курсів за вибором зумовлений їх основними функціями у системі профільного навчання. Спеціальні курси можуть передбачати поглиблення і розширення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів або містити додаткові розділи; знайомити учнів із новими галузями знань, не представленими у змісті профільних і непрофільних предметів, але орієнтованими на майбутню професію з обраного профілю; слугувати одним і засобів формування цілісної картини світу на основі узагальнення та інтеграції знань, здобутих у процесі навчання тощо. Факультативні курси покликані сприяти задоволенню індивідуальних пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які можуть бути не пов’язані із специфікою обраного профілю навчання, і передбачати, зокрема, поліпшення загальноосвітньої підготовки з непрофільних предметів (наприклад, з української або іноземної мов у негуманітарних профілях навчання), ознайомлення учнів з галузями знань або видами діяльності, недостатньо представленими у змісті загальної середньої освіти.

Зміст відповідних курсів за вибором може розробляти і затверджувати в установленому порядку навчальний заклад або використовувати рекомендовані навчальні програми, розміщені у сформованому з цією метою загальнодержавному реєстрі таких курсів.

У загальноосвітній підготовці учнів професійних ліцеїв і коледжів реалізується лише базовий освітній зміст інваріантного складника.

Навчання в ліцеях також передбачає два цикли.



Перший цикл – профорієнтаційний, тривалістю в один рік, покликаний допомогти учневі утвердитися у виборі напряму профільної освіти або скоригувати попередньо обраний напрям. Упродовж навчання за цим циклом здобувач освіти може змінювати академічну профілізацію або напрям підготовки за професією. Тут переважає вивчення загальноосвітніх предметів, обов’язкових для всіх профілів, а також здійснюється профорієнтаційна робота.

Другий цикл – профільної підготовки, тривалістю в два роки зорієнтований переважно на профільне навчання відповідно до обраного учнем напряму профілізації. У професійних ліцеях, які готують висококваліфікованих фахівців складних професій, тривалість другого циклу може перевищувати дворічний термін навчання.

Такий двоцикловий підхід дає можливість більш м’якого переходу до профільної середньої освіти, особливо тим здобувачам, які ще остаточно не визначилися в обранні напряму профілізації.

Випускники академічних ліцеїв проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова (обов’язково), математика або один з предметів суспільствознавчої галузі (обов'язково), предмет з інваріантного складника навчального плану (за вибором учня). За бажанням учень може обирати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Випускники професійних ліцеїв та коледжів проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з двох предметів: українська мова (обов’язково), математика або один з предметів суспільствознавчої галузі (обов'язково). За бажанням учень може складати додатково ще один предмет у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Як правило, ліцеї функціонують як самостійні навчальні заклади. Проте вони можуть входити в комплекси або об'єднання з іншими навчальними закладами або діяти при університетах.

Реалізація освітніх програм профільного навчання академічного спрямування може здійснюватися на основі міжшкільної взаємодії шляхом створення базових (опорних) ліцеїв, в яких створюються динамічні профільні групи відповідно до потреб учнів, а також завдяки мережевій взаємодії різних закладів освіти регіону – позашкільних навчальних закладів, районних чи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, дитячих спортивних закладів, натуралістичних станцій тощо. У базових (опорних) академічних ліцеях, які мають необхідну навчально-матеріальну базу й кадрове забезпечення, можуть створюватися міжшкільні класи (групи) для вивчення учнями навколишніх навчальних закладів профільних предметів і спеціальних курсів, у тому числі за дистанційною формою навчання.

Реалізація профільного навчання в сільській місцевості може набувати різних модифікацій:



- опорний ліцей з мережею філій (поєднує багатопрофільність; однопрофільність та допрофільну підготовку);

- ліцей – ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших навчальних закладів;

- спеціалізована школа інтернатного типу (як правило, у формі комплексу "гімназія – ліцей") для обдарованих дітей сільської місцевості, в яких реалізуються навчальні програми поглибленого рівня;

- багатопрофільний ліцей з індивідуальною, екстернатною або очно-заочною (змішаною) формою навчання, переважно орієнтований на дистанційне індивідуальне навчання, індивідуальне консультування та т’юторський супровід.

Успішному розв’язанню завдань профільного навчання в школах сільської місцевості сприятимуть освітні округи, що дають можливість максимально використати ресурси кожного суб’єкта цього об’єднання, підвищити якість й ефективність загальної середньої освіти.

Опорні школи кожного освітнього округу стають базовими для інших навчальних закладів. Вони зміцнюються висококваліфікованими кадрами, добре оснащені сучасним обладнанням, мають розвинуту матеріально-технічну базу (комп’ютерні класи, аудіо- та відеоапаратуру, іншу сучасну техніку), володіють сучасними педагогічними технологіями. Розвиток мережі освітніх округів дозволить максимально використати соціально-культурну інфраструктуру, зробити насиченим освітнє середовище, що відповідає потребам місцевого соціуму.
Виховний потенціал школи

Середня загальноосвітня школа покликана виховати в учнівської молоді національну самосвідомість, високу моральність, життєві ціннісні орієнтації, почуття громадянина-патріота. Для цього школа повинна сповна використати виховні можливості навчання, суб’єкт-суб’єктних взаємин "учитель – учень", учнівської міжособистісної взаємодії, взаємодії "учень – соціум". У виховному процесі сучасної школи реалізуються принципи: національної спрямованості, гуманізації і демократизації виховання, культуровідповідності і полікультурності, соціальної відповідальності, самоактивності і саморегуляції.

Ключовим виховним фактором освітнього процесу має стати надання набутим знанням і компетентностям суспільно значущої цінності, що передбачає певну позицію учня щодо навчального змісту, яким він оволодіває. Означена позиція пов’язується з умінням дитини формулювати оцінне судження щодо певних фрагментів навчального змісту, розумінням його значущості для себе та суспільства, переконаністю в необхідності орієнтуватись на цінності у власному житті.

Орієнтовною основою виховної діяльності педагога має бути усвідомлення того, що виховальне навчання сповна реалізуватиметься, коли весь освітній процес здійснюватиметься на засадах особистісно орієнтованого підходу. У цьому зв’язку взаємини "учитель – учень" мають будуватися з позицій розуміння вихованця, його визнання і безумовного прийняття, справедливого ставлення до дитини. Шлях до морально досконалої особистості пов’язується з такими вчительсько-учнівськими взаєминами, які виключають різні форми насильства над особистістю дитини, жорсткість стосовно неї, утверджують її людську гідність і неповторність.

Учнівська міжособистісна взаємодія як виховний фактор реально виявлятиметься як ціннісне функціонування групи. Тут важливим аспектом має стати педагогічна допомога членам групи у створенні суспільно значущих колективних справ, навколо яких розгортатиметься реальне групове життя. Колективні проблемні ситуації, чинниками яких виступатимуть навчальні події, передбачають максимальне розумово-емоційне напруження, що втілюватиметься в паритетному діалозі пошуку цінностей громадянського суспільства, протиставленні різних думок, розгортанні процесу розуміння позиції іншого чи обстоюванні власного погляду. У такий спосіб виникає значущий для групи моральний образ, учні навчаються висловлювати власну думку, брати участь в ухваленні спільних рішень, набувають умінь командної роботи, що є фактором становлення їх громадянської позиції.

Змістові орієнтири виховної роботи на різних освітніх рівнях центруються навколо відповідних особистісних якостей, національно-патріотичному вихованні учнівської молоді. У молодшому шкільному віці такими особистісними якостями адаптаційно-ігрового циклу (1‒2 класи) є ті, що забезпечують суспільно значущу поведінку учнів, їх діяльність у групі (дисциплінованість, старанність, ввічливість, щирість), способи спілкування, різнобічну гуманістично спрямовану активність. Другий, базовий цикл (3-4 класи) має бути націлений на формування моральних цінностей і досвіду соціальної взаємодії, виховання школяра як особистості. Гімназійна освіта має забезпечити виховання системи гуманістичних цінностей, цінностей громадянського суспільства. На третьому рівні середньої освіти увага концентрується на вихованні у підростаючої особистості соціально моральної зрілості, що втілюється у самодостатності, відповідальності, толерантності, піклуванні про індивідуальне і суспільне благо.

Шкільний виховний процес у всіх його суб’єкт-суб’єктних і проектно-групових формах має спиратися на систему духовно-моральних цінностей, які властиві українському народові, таких, як шанобливе ставлення до людини, милосердя, вірність, щирість, честь, гідність, працьовитість, віра у добро, безкорислива допомога, моральна відповідальність перед самим собою, своєю родиною, Батьківщиною.

У підростаючої особистості школа має сформувати почуття причетності до історичної долі українського народу, його цінностей, бережливе ставлення до довкілля, поцінування української культури, повагу до української мови, яка виступає фактором національного самовизначення.

Національно-патріотичне виховання учнівської молоді передбачає формування любові до свого народу, батьківщини, держави, відповідальності за її майбутнє, діяльнісної відданості вітчизні й українському народу, моральну стійкість, готовність до самопожертви. Складовою національно-патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання. Воно має забезпечити активну участь громадян у збереженні безпеки України від зовнішньої загрози й зорієнтувати підростаючу особистість на формування у неї готовності до захисту Вітчизни.

У плані громадянського виховання належить створити умови для виховання в учнівської молоді активної громадянської позиції, громадянської відповідальності, поважного ставлення до національної гідності людей, їхніх почуттів, розвитку правової і політичної культури, розширення конструктивної участі у прийнятті рішень, які зачіпають їхні права та інтереси, у тому числі в різних формах самоорганізації, самоуправління, суспільно важливої діяльності.

Пріоритети фізичного виховання концентруються на зміцненні здоров’я і сприянні правильному фізичному розвитку школярів, формуванні ціннісного ставлення до власного здоров’я, потреби і здатності вести здоровий спосіб життя, оволодінні необхідними для цього уміннями і навичками.
Інформаційне забезпечення та інформатизація шкільного освітнього середовища

Сучасний етап інформаційного забезпечення освітнього процесу в школі передбачає диверсифікацію джерел здобуття знань і формування компетентностей людини, урізноманітнення способів пошуку, оброблення й представлення інформації, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Чільне місце тут продовжують посідати шкільні бібліотеки, які зі звичайних книгосховищ трансформуються в ресурсні центри і локальні бази знань навчального закладу.

Школа вибудовує власне інформаційно-освітнє середовище, в якому провідна роль належить інформатизації загальної середньої освіти, широкому використанню інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, формуванні ІКТ-компетентностей всіх суб’єктів освітнього процесу. Забезпечується широке впровадження технологій електронного дистанційного навчання. У загальному обсязі оплачуваного навчального навантаження педагогічних працівників враховується навантаження занять, що проводяться за дистанційною формою.

Ключовим складником інформаційно-освітнього середовища є електронні освітні ресурсів навчального та управлінського призначення. Електронні освітні ресурси навчального призначення створюються для кожного навчального предмета та кожної вікової групи учнів з урахуванням їх вікових пізнавальних можливостей та особливостей сприйняття інформації різного виду. Електронні освітні ресурси управлінського призначення створюються для кожного організаційного рівня органів управління освітою та для різних типів навчальних закладів. Депозитарій електронних освітніх ресурсів для потреб загальної середньої освіти має бути відкритим і постійно поповнюватися, передусім електронними підручниками, а сервіси доступу до них повинні постійно удосконалюватися.

Програмно-апаратні засоби інформаційно-освітнього середовища загальноосвітніх навчальних закладів та органів управління освітою, що утворюють ІКТ-платформу комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та управління, віртуальних навчальних і дослідницьких лабораторій регулярно оновлюються централізовано шляхом створення загальнодержавного банку шкільних електронних ресурсів, а також ініціативно поповнюються самим навчальним закладом. Підвищення доступності суб’єктів освітнього процесу до електронних освітніх ресурсів і сервісів інформаційно-освітніх систем, надійності їх функціонування забезпечується шляхом широкого використання при побудові інформаційно-освітнього середовища технологій хмарних обчислень та віртуалізації ІКТ-інфраструктури. Розвиток мережних комунікацій суб’єктів освітнього процесу здійснюється за допомогою освітніх порталів, технологій електронних соціальних мереж, засобів мультимедіа та мобільних Інтернет-пристроїв.
Психологічний супровід освітнього процесу

В умовах реформування загальної середньої освіти особливого значення набуває психологічний супровід навчального процесу, який реалізується через шкільну психологічну службу. Основними завданнями такої служби стають:



    • психологічна оптимізація освітнього і виховного потенціалу школи;

    • впровадження технологій формування і розвитку екологічно орієнтованого способу життя школярів;

    • допомога в організації ефективної взаємодії педагогів з батьками школярів;

    • забезпечення успішної адаптації у шкільному середовищі дітей-переселенців;

    • розвиток психологічної культури школярів;

    • психологічне забезпечення розвитку ключових і предметних компетентностей школярів, підтримка і корекційна робота з учнями із ускладненнями щодо їхньої адаптації до шкільного середовища;

    • розвиток психологічної готовності випускників шкіл до продовження навчання та професійної діяльності;

    • забезпечення позитивно-розвивального психологічного клімату у педагогічному колективі школи.

Шкільна психологічна служба виконує також функції діагностування, консультування, навчання і корекції різних сфер діяльності педагога. Серед основних напрямків її роботи:

    • попередження професійного "вигорання" педагога;

    • допомога у становленні індивідуального стилю педагогічної діяльності;

    • оптимізація педагогічної взаємодії;

    • робота з професійними деформаціями педагогічної діяльності;

    • мобілізація особистісних ресурсів і самореалізація педагога;

    • робота з навчання психологічної безпеки освітнього середовища.

Крім того, шкільна психологічна служба здійснює експертизу якості надання освітніх послуг у закладах освіти різного рівня, зокрема:

    • аналіз і експертна оцінка освітнього середовища з точки зору можливостей і умов особистісного розвитку суб’єктів навчального процесу;

    • забезпечення психологічно комфортного, безпечного, розвивального середовища;

    • гуманізація засобів і способів виховного впливу на особистість, що розвивається, її захист від деструктивних впливів.

Ураховуючи ці функції психологічної служби її можливості в їх реалізації можуть розширюватися завдяки залученню педагогів з поглибленою психологічною підготовкою до заходів шкільної психологічної служби.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал