Концепція середньої загальноосвітньої школи україни вступ



Скачати 467.54 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір467.54 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3
Проект
КОНЦЕПЦІЯ

СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ
Вступ

Попередні роки новітньої історії незалежної Української Держави були роками становлення і розвитку нової загальноосвітньої школи як соціальної інституції, що забезпечує реалізацію конституційного права громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти. Сутність й основні засади її діяльності на початковому етапі відродження української державності визначала Концепція середньої загальноосвітньої школи України (1991 р.).

Після десятирічного загалом успішного утвердження цих засад у шкільній практиці в 2001 році була прийнята Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), в якій з урахуванням попереднього етапу будівництва нової школи та стратегічних завдань її розвитку визначено основи модернізації загальної середньої освіти і функціонування загальноосвітньої школи з 12-річним терміном навчання. Незважаючи на ряд об’єктивних і суб’єктивних перешкод у реалізації цієї концепції, пов’язаних, зокрема, з необґрунтованим рішенням щодо повернення до одинадцятирічного терміну навчання в школі, недостатнім фінансуванням галузі, недосконалістю шкільної мережі тощо, практика засвідчила продуктивність більшості закладених у цьому документі концептуальних положень.

Водночас нові зовнішні і внутрішні чинники зумовлюють потребу коригування ряду принципових положень щодо діяльності загальноосвітньої школи України. Зокрема, глобалізаційні виклики сьогодення спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи – мети, змісту, організації та результатів навчання відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. До основних із них належать:



  • включення загальної середньої освіти і передшкільної підготовки до обов’язкової освіти;

  • подовження терміну навчання в середній школі, що зумовлює подовження уніфікованих базових навчальних циклів, а також підвищення вікової планки, досягнувши яку молоді люди здатні свідомо обрати галузь фахової спеціалізації;

  • трансформація змісту освіти на компетентнісних та інтеграційних засадах через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту освіти;

  • створення нових організаційно-педагогічних систем, які розширюють можливості вільного переміщення учнів між різноманітними освітніми та професійними напрямами підготовки;

  • трансформація профільного навчання в школі в багатокомпонентну модель поєднання загальноосвітньої та професійної підготовки, де кожен учень може обрати власну траєкторію здобуття загальної середньої освіти у поєднанні зі здобуттям професії.

До внутрішніх чинників модернізації діяльності школи передусім слід віднести недостатню відповідність змісту, організації і результатів шкільного навчання стратегічній потребі виховання інноваційної, патріотично налаштованої особистості, здатної до сприйняття і творення продуктивних змін і нововведень у різних галузях економіки і суспільного життя як запоруки конкурентоспроможності України в динамічному світі і, власне, її існування як незалежної держави.

Нині ці фактори не справляють належного впливу на діяльність школи, що істотно позначається на її результативності. Участь українських школярів у міжнародних дослідженнях якості природничо-математичної освіти TIMSS у 2007 і 2011 роках засвідчила невміння переважної більшості з них (понад дві третини) застосовувати набуті знання у практичній діяльності, реальних життєвих ситуаціях, для пояснення природних явищ, розв’язувати завдання комплексного міжпредметного характеру, залучати для цього необхідну додаткову інформацію. Далеко не повністю реалізується компетентнісний підхід у навчанні, неефективно здійснюється формування ключових компетентностей, зокрема здатності вчитися, що є причиною більшості навчальних невдач школярів і низької результативності навчання.

Потребує вдосконалення зміст загальної середньої освіти. Як показав аналіз, здійснений ученими НАПН України (2015 р.)1, він переобтяжений другорядним, фактологічним матеріалом, у багатьох випадках нераціонально структурований, надмірно регламентований для обов’язкового вивчення, особливо в початковій і старшій школі, недостатньо сприяє формуванню цілісної свідомості, цілісного образу світу, розкриттю місії і місця людини в ньому. Застосовувані в шкільній практиці дидактичні системи і технології не завжди відповідають сучасним тенденціям розвитку освіти. Процеси трасформації домінуючого поки що інформаційно-репродуктивного навчання відбуваються недостатньо інтенсивно. Потребує радикальної модернізації зміст і організація навчання в старшій профільній школі. У зв’язку з децентралізаційними процесами в країні нові підходи мають бути покладені в основу управління школою та її фінансування з метою розширення автономності закладу в реалізації його функцій.

Зазначене зумовлює необхідність нової цілісної характеристики середньої загальноосвітньої школи, основних засад ефективності її функціонування.


Мета, завдання і засади діяльності школи

Загальна середня освіта є основою для самореалізації людини та підвищення її соціального статусу та освітнього рівня впродовж життя. ЇЇ метою є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, прагне до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, має сформовані моральні цінності.

Основним соціальним інститутом, що реалізує мету загальної середньої освіти, є середня загальноосвітня школа.

Основними завданнями української загальноосвітньої школи є:


  • різнобічний розвиток школяра як цілісної особистості в духовному, інтелектуальному, емоційному, фізичному, моральному і психічному проявах;

  • виховання школяра як громадянина і патріота України, національно свідомої, вільної, демократичної, соціально активної особистості, здатної здійснювати свідомий вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

  • формування в учнів природничо-наукового і гуманітарного світогляду, наукового стилю мислення, здатності до інноваційної діяльності;

  • формування особистісних якостей, які забезпечують успішну соціально-психологічну адаптацію в суспільстві, готовність до подальшої неперервної освіти впродовж життя, трудової діяльності, конкурентоздатність на ринку праці;

  • формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння і потреба вчитися впродовж життя, здатність до життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність;

  • вироблення навичок здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров'я.

Діяльність середньої загальноосвітньої школи ґрунтується на засадах демократизму, дитиноцентризму, рівного доступу до якісної освіти, врахування вікових особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дитини, індивідуалізації, диференціації і варіативності, цілісності і наступності, академічної свободи та автономності, прозорості і відповідальності.
Структура школи

Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-2011) повна загальна середня освіта охоплює три рівні: 1) початкова освіта; 2) базова середня освіта; 3) профільна середня освіта. За вимогами ЮНЕСКО її здобуття має тривати не менше 11 років. У ЄС немає жодної країни, в якій би тривалість здобуття повної загальної середньої освіти була менше 12 років. Зважаючи на євроінтеграційні прагнення України, а також беручи до уваги, що тривалість здобуття освіти є одним із міжнародних критеріїв її якості, нормативний термін навчання у вітчизняній школі має відповідати європейському показнику і становити не менше 12 років.



Зважаючи на те, що повна загальна середня освіта згідно з МСКО-2011 та Національною рамкою кваліфікацій охоплює три рівні освіти, середня загальноосвітня школа України має таку структуру (див. рисунок), яка відповідає триступеневій структурі нинішньої загальноосвітньої школи:

  • початкова школа (1-4 кл.), яка забезпечує здобуття початкової освіти;

  • гімназія (5-9 кл.), яка забезпечує здобуття базової середньої освіти;

  • ліцей (10-12 кл.), який залежно від профільного спрямування надає можливість здобувати загальну середню та/або професійну освіту.

Структура загальноосвітньої школи України




Вік здобувачів освіти





























































0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

























 




























































































































рівень 0 - дошкільна освіта

рівень 1 - початкова освіта

рівень 2 - базова середня освіта

рівень 3 - профільна середня освіта



















1-й цикл

2-й цикл

1-й цикл

2-й цикл

1-й цикл

2-й цикл

1-й цикл

2-й цикл





































Початкова школа

Гімназія

Ліцей








































































































































Академічний ліцей








































































































































Професійний ліцей

 





























































рівень 3

рівень 4





































































































































Професійний коледж, технікум





























































рівень 3, 4, 5

































































































НВК "дошкільний заклад освіти - початкова школа"





































































































































НВК "початкова школа - гімназія"


































































































































НВК "гімназія - ліцей"


































































































































































Початкова школа є чотирирічною. Здобуття початкової освіти діти починають у віці 6-7 років. Вибір навчального закладу здійснюється за місцем проживання або за бажанням батьків в інших закладах освіти з урахуванням освітніх потреб дитини (спеціалізовані школи, навчання дітей з особливими потребами тощо). Початкова школа може функціонувати як самостійний навчальний заклад або діяти в комплексі з дошкільним закладом освіти, гімназією, позашкільними навчальними закладами.

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування морально-етичних і загальнокультурних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до продовження навчання, успішну взаємодію з довкіллям.

Завдання початкової освіти:

створення умов для психолого-педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;

фізичний і психічний розвиток дитини, розвиток її сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивації до навчання;

формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для продовження навчання, набуття соціального досвіду, культури спілкування і співпраці у різних формах навчальної взаємодії; здатності до самовираження; соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;



національно-патріотичне, морально-етичне, трудове, естетичне виховання дитини.

Гімназія, тривалість навчання в якій 5 років, продовжує реалізацію завдань освіти, розпочату в початковій школі, розширюючи і доповнюючи їх відповідно до вікових і пізнавальних можливостей учнів. Тут закладається той універсальний, спільний для всіх загальноосвітній фундамент, необхідний і достатній для розуміння сучасного світу і усвідомленого функціонування в ньому, реалізації кожним учнем у подальшому своїх особистих освітніх, професійних і загалом життєвих планів. З огляду на зазначене основною характеристикою освіти на цьому рівні має бути її цілісність, фундаментальність і відносна завершеність.

Метою базової середньої освіти є різнобічний розвиток, громадянське виховання і соціалізація дитини, формування у неї навчальних, соціальних, загальнокультурних і предметних компетентностей, цінностей громадянського суспільства, особистісний розвиток учнів з орієнтацією на продовження навчання, формування креативності і критичного мислення, творчих здібностей, набуття життєвих компетентностей, необхідних для самовизначення й усвідомленого вибору подальшого життєвого шляху.

Завдання базової середньої освіти:

  • створення умов для ефективної навчально-пізнавальної діяльності учнів в інформаційно-освітньому середовищі з метою особистісного розвитку, набуття ключових і предметних компетентностей, пізнавального досвіду, формування світогляду і ціннісних ставлень до оточуючого світу, задоволення пізнавальних інтересів і потреб дитини, усвідомленого нею вибору подальшого життєвого шляху;

  • інтелектуальний, духовний, емоційний, фізичний, розвиток дитини, морально-етичне її виховання, формування основ природничо-наукового і гуманітарного світоглядів;

  • формування загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності, набуття соціального досвіду і культури спілкування та співпраці, навичок соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

  • розвиток основних умінь і навичок навчальної діяльності, компетентностей щодо вільного володіння українською мовою, спілкування однією з іноземних мов, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні і практичній діяльності;

  • формування підприємливості і здатності оцінювати правильність вибору, обґрунтовувати раціональність способу розв’язання проблем, приймати адекватні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, самостійно розв’язувати пізнавальні, організаційні та інші проблеми особистого життя;

  • виховання школяра як людини демократичної, відповідальної, патріотичної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе; громадянське, трудове, екологічне, виховання учнів;

  • формування ставлення учнів до освіти як важливої невід’ємної складової загальної культури людини;

  • збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців.

Ліцей забезпечує профільну освіту учнів на завершальному етапі шкільного навчання. Залежно від напряму профілізації вирізняються ліцеї академічні і професійні.

Академічний ліцей надає повну загальну середню освіту за певним спрямуванням профілізації відповідно до галузей знань або освітніх галузей, готуючи випускників до продовження навчання на вищих рівнях освіти. Його метою є задоволення освітніх потреб учнів, зумовлених орієнтацією на майбутню професію і подальше її здобуття у вищих навчальних закладах. До основних завдань академічного ліцею належать:

  • задоволення і розвиток пізнавальних інтересів, нахилів і здібностей здобувачів профільної освіти, сприяння їхньому життєвому і професійному самовизначенню;

  • забезпечення можливостей для конструювання кожним учнем власної освітньої траєкторії;

  • цілеспрямована підготовка учнів до успішного продовження навчання на наступних рівнях освіти за обраним напрямом спеціалізації.

Професійний ліцей здійснює професійну підготовку з певної професії/кваліфікації і надає повну загальну середню освіту. Метою професійного ліцею є задоволення освітніх потреб здобувачів освіти відповідно до їхніх нахилів, здібностей і життєвого вибору на основі поєднання професійної підготовки зі здобуттям повної загальної середньої освіти. Основні завдання професійного ліцею в загальноосвітній підготовці наряду з професійною є:

  • розвиток ключових і предметних компетентностей випускників, достатніх для забезпечення конкурентоздатності в здобутті освіти на вищих рівнях;

  • створення умов для різнобічного розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх здібностей, освітніх потреб та інтересів.

Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійні коледжі, які здійснюють професійну підготовку здобувачів освіти на основі базової середньої освіти (після 9 класу школи). Професійні ліцеї і коледжі в ряді випадків можуть здійснювати підготовку фахівців без надання їм повної загальної середньої освіти, а також забезпечувати підготовку фахівців на 4-му рівні освіти.
Зміст і організація навчання в школі

Загальні засади

Мета і завдання середньої загальноосвітньої школи зумовлюють загальну структуру і добір змісту освіти, а також відповідні способи організації освітнього процесу.

Зміст загальної середньої освіти визначається як педагогічно адаптований досвід людства, що має бути засвоєний особистістю у навчальній діяльності, зумовленій суспільними та особистісними цілями, потребами і перспективами розвитку дитини, результатом якої є володіння системою ключових і предметних компетентностей, сформованість духовної сфери і світогляду особистості, її моральних і громадянських якостей. Умовно він поділяється на сім освітніх галузей: мови і література, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.

Цілісне уявлення про зміст освіти і його структуру, вимоги до результатів навчання та їх оцінювання дають державні стандарти загальної середньої освіти за трьома її рівнями. З метою забезпечення освітніх потреб та інтересів учнів, урахування їхніх здібностей і особистісної орієнтації в навчанні у ньому виокремлюються інваріантний і варіативний складники. Інваріантний, спільний для всіх складник визначається стандартом освіти відповідного рівня, варіативний – формується закладом освіти з урахуванням освітніх запитів учнів і можливостей їх забезпечення.

Основними детермінантами формування змісту середньої освіти є потреби суспільства й особистості, орієнтація освіти на перспективи розвитку науки, техніки, виробництва, сфери послуг, формування в учнівської молоді життєствердного образу світу тощо. Модернізація змісту загальної середньої освіти здійснюється відповідно до таких основних пріоритетів – особистісної та компетентністної орієнтованості, спрямованості на гармонійний розвиток особистості, гуманітарізації, фундаменталізації, міжпредметної інтеграції, доступності, посилення діяльнісного і креативного складників змісту, громадянського і національно-патріотичного виховання.

Навчання в школі здійснюється державною мовою. У місцях компактного проживання національних меншин можуть функціонувати школи (класи), де освітній процес здійснюється повністю або частково мовою відповідної національної меншини. За бажанням учнів та їх батьків освітня програма будь-якого загальноосвітнього навчального закладу може передбачати вивчення мови певної національної меншини.

Освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах органічно поєднує навчання, виховання і розвиток дитини і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів як єдиного системного утворення. Відповідно до особистісно орієнтованого підходу в центр освітнього процесу ставляться інтереси здобувача освіти. Освітній процес передбачає гуманне суб’єкт-суб’єктне співробітництво всіх його учасників, діагностично-стимулюючий спосіб організації навчального пізнання, діяльнісно-комунікативну активність учнів, проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності, якомога повніше врахування особистих потреб в доборі змісту, методик і технологій навчання та оцінювання учнів.

Компетентнісний підхід передбачає досягнення нової якості результатів освітнього процесу шляхом його орієнтації на формування системи компетентностей особистості як її здатності до продуктивної діяльності у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях на основі здобутих знань, сформованих умінь, мотивів, усвідомлених ціннісних ставлень до світу, набутого пізнавального досвіду. Така система компетентностей характеризується насамперед міжпредметним змістом, готовністю людини до перетворювальних способів дій, креативної діяльності загалом.

Діяльнісний підхід зумовлює залучення учнів до різноманітних видів діяльності, що дозволяє їм успішніше оволодівати суспільним досвідом та, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості в суспільному житті. Він є системоутворюючим елементом між компетентнісним і особистісно орієнтованим підходами, об’єднуючи їх в єдине ціле.

На основі зазначених підходів у школі утверджується новий тип навчання – навчання інноваційне, яке на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння і підтримку наявних здобутків цивілізації, формує особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуючу культуру й середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством. Таке навчання передбачає постійне залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем. Воно спонукає їх до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобування знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим учнем, що значно підвищує результативність освітнього процесу. Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, результати такого навчання полягають у значно глибшому й усвідомленішому розумінні учнями сутності вивченого, сформованості умінь самостійно аналізувати і оцінювати інформацію, формулювати висновки, аргументовано відстоювати свої погляди, слухати інших, поважати альтернативну думку, працювати в групі, будувати конструктивні стосунки з її членами і визначати своє місце в ній.

Навчально-виховний процес у школі ґрунтується на запровадженні компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання, варіативності форм і методів навчання учнів, створенні інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке враховує вікові і пізнавальні особливості дітей та їхні здібності, інтереси й освітні потреби. З цією метою в структурі повної середньої освіти на кожному її рівні виокремлюються цикли, що зумовлені психофізіологічними чинниками навчальної діяльності учнів, характерними для даного етапу розвитку дитини. Така циклічна організація навчального процесу впливає на проектування оновленого змісту, форм і методів навчання, створює навчальне середовище, що пом'якшує адаптацію школяра до кожного наступного етапу навчання, сприяє розвитку дитини відповідно до її здібностей, інтересів та освітніх потреб, забезпечує відповідність пізнавальних можливостей учнів досягненню оптимальних освітніх результатів.

Для навчання дітей з особливими освітніми потребами в системі загальної середньої освіти передбачається інклюзивне навчання, основною метою якого є надання індивідуально орієнтованої педагогічної, психологічної та соціальної допомоги дітям (супроводу, додаткової підтримки), які мають особливі потреби у процесі здобуття освіти на кожному з освітніх рівнів системи загальної середньої освіти. Для цього засновниками закладів освіти створюються інклюзивне освітнє середовище та відповідні умови з отримання всіх можливих переваг від навчання дітей з інвалідністю спільно зі своїми однолітками.

На кожному з рівнів повної загальної середньої освіти для учнів з особливими потребами у навчальний процес запроваджується індивідуальна програма розвитку дитини, в якій відображаються корекційно-реабілітаційні заходи і додаткові послуги психолого-педагогічного супроводу навчання і виховання таких дітей відповідно до їхніх можливостей та з урахуванням особливих потреб. Освітні програми інклюзивного навчання крім загальноосвітнього містять корекційно-розвивальний складник і доповнюються заходами психолого-педагогічної допомоги. Для забезпечення корекційно-розвиткового спрямування та індивідуалізації освітнього процесу відповідно до особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами вчителі та асистенти вчителів застосовують окрім інших технології диференційованого та спільного викладання, а вузькопрофільні фахівці (логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог, реабілітолог та ін.) забезпечують корекційно-реабілітаційні заходи.

Кожна школа працює за типовою або власною акредитованою освітньою програмою, яка визначає зміст навчання й особливості організації освітнього процесу.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал