Концепція розвитку публічних бібліотек Дніпропетровської області (на період 2017-2020 рр.) Дніпропетровськ



Скачати 217.25 Kb.
Дата конвертації05.04.2017
Розмір217.25 Kb.
ТипКонцепція
ПРОЕКТ

Концепція

розвитку публічних бібліотек

Дніпропетровської області

(на період 2017-2020 рр.)



Дніпропетровськ

2016
ЗМІСТ

Вступ

  1. Роль публічних бібліотек у житті місцевих громад. Загальні питання.

  2. Сучасний стан бібліотечної справи в Дніпропетровській області.

  3. Основні напрямки розвитку публічних бібліотек.

  4. Надання бібліотечних послуг населенню в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ).

  5. Організація обслуговування користувачів.

  6. Формування, використання і збереження бібліотечних фондів.

  7. Інформатизація галузі. Електронні ресурси .

  8. Управління діяльністю бібліотек. Впровадження менеджменту
    якості в діяльність бібліотек

  9. Розвиток кадрового потенціалу.



ВСТУП

Бібліотеки Дніпропетровщини є частиною національної інформаційної системи України, вони забезпечують доступ до знань та інформації для місцевих жителів, беруть участь в економічному, соціальному і культурному розвитку своїх територій, підтримують етнічну, культурну, мовну та релігійну різноманітність, культурне самовизначення і самобутність. Завдяки своїй доступності бібліотеки мають можливість удосконалювати якість і демократичні засади життя громадян, забезпечувати можливості для комунікації всередині місцевих співтовариств незалежно від їх масштабу.

Бібліотеки покликані допомагати громадянам користуватися перевагами інформаційного суспільства, реалізуючи їх право на отримання необхідної інформації. Пріоритетне значення для бібліотек має забезпечення доступу до локальних інформаційних ресурсів, формування інформаційної культури громадян, сприяння зменшенню в суспільстві інформаційної нерівності. Одночасно бібліотеки виконують місію просвіти, збереження культурної спадщини, несуть серйозну відповідальність відносно проблеми читання, підтримки і розвитку читацької культури. Вони покликані внести свій внесок у створення та збереження цифрової інформації, що належить до публічного надбання у сфері освіти, науки та культури.

Необхідність розробки Концепції обумовлена сучасними викликами


розвитку бібліотек як інформаційних, культурних, освітніх центрів з врахуванням сучасного стану і тенденцій соціально-економічного становища в Україні в цілому й у Дніпропетровській області зокрема.
На сучасному етапі суспільні трансформації впливають на бібліотеки настільки рішуче, що змінюють не тільки всю систему бібліотечної праці і бібліотечних ресурсів, але й ставлять питання про «межі» бібліотечного простору та самих основ існування традиційних бібліотек та їх функцій.

Концепція базується на конституційному праві громадян на бібліотечне обслуговування, орієнтується на положенні Законів України «Про культуру», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», загальних принципах організації місцевого самоврядування і спрямована на підвищення ролі і значення бібліотек у соціально-економічному й духовному житті регіону до 2020 року.



1. Роль публічних бібліотек у житті місцевих громад. Загальні питання

1.1. Публічні бібліотеки реалізують права місцевих жителів в усіх містах і районах області на вільний доступ до інформації і культури, забезпечують їх професійне бібліотечно-інформаційне обслуговування, взаємодіють в інтерактивному режимі з іншими бібліотеками, архівами, музеями, засобами масової інформації, регіональною та місцевою владою, соціальними службами, державними, громадськими і приватними організаціями.


1.2. Бібліотеки проводять вивчення потреб своїх реальних і потенційних користувачів, ведуть бази даних з проблем розвитку місцевої громади, взаємодіють з іншими бібліотеками, інформаційними та іншими організаціями, у тому числі за межами області .


1.3. Бібліотеки розвивають свою діяльність як загальнодоступних центрів правової, ділової, соціальної інформації, надаючи відповідні матеріали і підтримку громадянам на всіх етапах їх життєдіяльності, приділяючи особливу увагу інформації, що відображає життя місцевої громади.

1.4. Бібліотеки розвиваються як центри відкритого і неформального навчання, сприяють формуванню сучасного, всебічно освіченого, інформаційно грамотного покоління, забезпечують вільний доступ до всіх видів знання, необхідного для соціального, професійного та особистісного становлення.


1.5. Публічні бібліотеки формують і підвищують інформаційну культуру користувачів і всього місцевого населення, навчають їх комп'ютерній грамотності, основам роботи в мережі Інтернет, користуванню електронними ресурсами.


1.6. Публічні бібліотеки опікуються популяризацією читання, з метою виховання у громадян потреби в читанні та освіті. З цією метою бібліотеки створюють бібліотечні колекції, що задовольняють потреби користувачів у сфері освіти, культурного та інформаційного розвитку, творчого дозвілля, беруть участь у розробці регіональних програм розвитку.
1.7. У процесі культурно-просвітницької роботи бібліотеки залучають місцевих жителів до вивчення культурної спадщини, розвивають здатність сприймати культуру і мистецтво, беруть участь в організації змістовного дозвілля і відпочинку громадян, у відновленні їх сил і здоров'я.

1.8. Публічні бібліотеки є центром меморіальної та краєзнавчої діяльності, спрямованої на вивчення і популяризацію історії міст і сіл області, збереження місцевих традицій, виховання почуття соціальної єдності, інтересу до історії рідного краю.

1.9. Бібліотека сприяє прищепленню культури міжособистісного і міжнаціонального спілкування, забезпечує доступ етнічних груп місцевих жителів до інформації на їх рідній мові.
2. Сучасний стан бібліотечної справи в Дніпропетровській області

Дніпропетровська область має розгалужену мережу бібліотек.


На території регіону функціонує 1885 бібліотек різних систем, відомств та форм власності. Мережа публічних бібліотек системи Міністерства культури нараховує 673 заклади. З них: обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова, обласна бібліотека для дітей та 670 публічних бібліотек в містах, районних центрах, селищах та селах області. З них: 178 бібліотек для дорослих, 78 бібліотек для дітей, 29 селищних бібліотек і 445 сільських бібліотек.

В області налічується 26 централізованих бібліотечних систем (12 міських і 14 районних), до складу яких входить 482 бібліотеки. Решта - 188 бібліотек - розцентралізовані і працюють не в структурі ЦБС, а самостійно.

Певний внесок в організацію бібліотечно-інформаційного обслуговування мешканців області надають також 48 бібліотечних пунктів, створених у різних територіальних громадах.

Публічні бібліотеки області протягом року обслуговують в середньому близько 800 тисяч читачів.

За останні роки в бібліотеках області спостерігається тенденція до збільшення показника відвідуваності публічних бібліотек. Загальна кількість відвідувань бібліотек за рік у середньому по області складає 5 млн. користувачів.

Значно збільшилась кількість звернень на веб-сайти бібліотек. Так, у порівнянні з 2015 роком цей показник зріс більше ніж вдвоє і перевищив 700 тисяч.

Аналізуючи показник документовидачі в бібліотеках області, слід відзначити, що в останні роки він має тенденцію до зменшення. Так, документовидача по всіх бібліотеках області зараз складає в середньому 16 млн. примірників видань з різних галузей знань. У порівнянні з минулими роками це на 0,3 відсотки менше, ніж раніше.

Загальний фонд публічних бібліотек області становить 14 млн. документів, у тому числі в Дніпропетровській ОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія понад 3-х млн. видань. 

Завдяки реалізації в області програми «Бібліоміст» (2010-2014 рр.) у бібліотеках активізувалося впровадження в практику роботи нових інформаційних технологій. На базі Дніпропетровської ОУНБ працює обласний тренінговий центр, в якому спеціалісти бібліотеки навчають бібліотекарів області роботі з комп’ютерною технікою. В Центральних і сільських бібліотеках – переможцях конкурсів програми, створені Інтернет-центри (88), які ведуть інформаційне й довідкове обслуговування населення, надають консультаційну допомогу. Усі районні бібліотеки за сприяння органів місцевої влади підключені до Інтернету, триває робота зі створення електронного корпоративного краєзнавчого каталогу, створюються власні електронні бази даних бібліотек, користувачам надаються нові види бібліотечних послуг. З метою безкоштовного задоволення будь-яких інформаційних запитів жителів області на сайті Дніпропетровської ОУНБ діє віртуальна довідкова служба.

Поряд з певними досягненнями існує ряд серйозних проблем. Це:

- низький рівень комплектування фондів;


  • незадовільний стан матеріально - технічної бази;

  • недостатнє забезпечення галузі кваліфікованими кадрами.

Переважна частина бібліотечного фонду міських, районних і особливо сільських бібліотек морально застаріла (частка застарілих книг від 50 до 90%), оновлення фонду - 2%. У загальному обсязі нових надходжень більшості бібліотек основну частину становлять періодичні видання, практично відсутнє комплектування документами на електронних носіях. Електронні видання в бібліотеках займають поки від 0,3 до 0,5%. На критично низькому рівні перебуває поповнення фондів новими документами останніх років видання.

Матеріально-технічна база бібліотек області продовжує залишатись незадовільною. За підсумками 2015 року 51 бібліотека потребує капітального ремонту. Сьогодні у сільській місцевості функціонує 463 бібліотеки, майже 40 % з них в останні 15 років не опалювались. За підсумками 2015 року в області не опалювалось 204 сільські бібліотеки (38,4%). В області на 01.01.2016 року телефонізовано 213 бібліотек. З них у сільській місцевості телефонізовано тільки 30 бібліотек (16,3 %). Кількість комп'ютерів, наявних у публічних бібліотеках, становить 1139 одиниць(в 290 бібліотеках). Гостро відчувається недолік сучасного обладнання (стелажів, кафедр, робочих столів, кондиціонерів і т.д.). Відсутність транспорту в центральних бібліотеках області ускладнює здійснення методичної допомоги сільським бібліотекам.


Кадрова ситуація в галузі залишається тривожною. Посилилися «міграційні» процеси, пов'язані з відтоком найбільш перспективних бібліотечних фахівців у інші сфери з більш високою оплатою праці.
Спостерігається кадрова стагнація, викликана зростанням кількості працюючих пенсіонерів ( близько 60%). 42% бібліотекарів області не мають бібліотечної освіти.

Ситуація погіршується у зв’язку з тим, що в останні роки скоротився прийом на бібліотечні факультети середніх і вищих навчальних закладів.


Усі ці фактори негативно впливають на отримання доступу населення до
інформації.
3. Основні напрямки розвитку публічних бібліотек.

3.1. Мережа публічних бібліотек області і надалі буде займати провідне


місце серед бібліотек усіх систем, відомств та форм власності в силу універсальності та доступності своїх фондів для всіх категорій населення.

3.2. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) як головна бібліотека області у відповідності зі своїм статусом надає користувачам найбільш повне зібрання документів зі своїх фондів, а також, використовуючи комп'ютерні та телекомунікаційні технології, забезпечує доступ до інформаційних ресурсів інших бібліотек України та зарубіжних країн. З цією метою буде продовжено впровадження в практику нових інформаційних технологій, що принципово змінює підходи до використання інформаційних ресурсів як обласних бібліотек, так і бібліотек регіону (розвиток електронного каталогу, електронних баз даних, автоматизація процесів обслуговування, використання сучасних каналів зв'язку).

ДОУНБ забезпечує науково-методичне керівництво та координацію діяльності всіх публічних бібліотек області.
3.3. Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей та Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М.Свєтлова - спеціалізовані провідні бібліотеки регіону збирають і надають користувачам найбільш повні зібрання документів для дітей і молоді, надають бібліотекам методичну допомогу по роботі із зазначеною категорією читачів. Використовуючи традиційні й телекомунікаційні технології, здійснюють інформаційну діяльність на допомогу освіті, духовному розвитку і соціалізації дітей та молоді.
3.4. Є доцільним збереження і зміцнення центральних міських і районних бібліотек з їх філіями як в складі Централізованих бібліотечних систем (ЦБС), так і в складі міст і районів, де відбулася децентралізація; в складі об’єднаних територіальних громад (ОТГ), необхідний подальший їх розвиток і адаптація до умов обслуговування місцевих громад в період корінних соціально-економічних змін та адміністративно-територіальної реформи.
3.5. Центральні бібліотеки будуть продовжувати формувати, зберігати
і надавати користувачам найбільш повні універсальні зібрання документів
у межах території, що обслуговується, і організовувати взаємовикористання інформаційних ресурсів через Інтернет.
3.6. Наявність на території міст і районів малоефективних дрібних бібліотек і витрачання коштів на їх утримання негативно впливає на фінансування діяльності інших бібліотек даної місцевості. Це безперечно приведе до усвідомлення необхідності їх реорганізації у формі приєднання, злиття бібліотек з урахуванням існуючих стандартів.

3.7. З метою більш раціонального розміщення мережі бібліотек доцільно процес їх упорядкування здійснити за рахунок злиття дорослих і дитячих бібліотек, що перебувають в одному населеному пункті (а часто і в одному приміщенні), а також за рахунок перетворення дрібних сільських бібліотек у бібліотечні пункти.

* Ефект від упорядкування мережі буде досягнутий лише за умови збереження обсягів фінансування на колишньому рівні.
4.Надання бібліотечних послуг населенню

в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ).
На 01.11.2016 року в Дніпропетровській області створено 15 об’єднаних територіальних громад і процес по утворенню нових ОТГ у відповідності з чинним законодавством буде продовжуватись. За рекомендаціями Національної парламентської бібліотеки та виходячи з практики утворення перших ОТГ, умовно можна виділити наступні типи районів (за інформацією Мінрегіону):

1). район – одна громада;

2). район – кілька громад;

3). район, в якому декілька с/р не входять до складу ОТГ;

4). район, в якому лише декілька с/р об’єднано в громади;

5). район, в якому утворено одну ОТГ з адміністративним

центром у центрі району (громада є меншою ніж половина

району);


6). район, в якому створено одну чи декілька ОТГ з центрами

в селах, які в сумі охоплюють площу менше, ніж половина

району;

7). ОТГ – мала за площею та меншою за встановлені



методикою показники.

4.1. Для першого типу районів (район – одна громада) оптимальним буде створення рішенням органу місцевого самоврядування ОТГ комунального закладу, що перебуватиме у власності ОТГ та утримуватиметься з її бюджету.

4.2. Організація бібліотечного обслуговування населення в районах другого типу (район – кілька громад) може мати кілька варіантів:
4.2.1. У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, вона перебуватиме у спільній комунальній власності усіх ОТГ району та утримуватися з районного бюджету.

4.2.2.Рішенням органів місцевого самоврядування ОТГ утворюються

публічні бібліотеки з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу. При цьому попередньо необхідно рішенням районної ради реорганізувати ЦБС (якщо вона була), передати її майно у власність ОТГ , або районну бібліотеку (якщо у районі не було ЦБС) передати до комунальної власності однієї з ОТГ.

При цьому ОТГ відповідно до ст. 10 Закону України «Про співробітництво територіальних громад» та ст. 93 Бюджетного кодексу України делегують повноваження одній із ОТГ (бажано тій, у власність якої перейшла районна бібліотека) щодо методичного забезпечення, обробки та каталогізування фондів, тощо.

4.3.Організація бібліотечного обслуговування населення в районах третього типу (декілька с/р не входять до складу ОТГ) також може мати кілька варіантів:

4.3.1.У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету.


4.3.2.У разі, якщо в районі функціонує ЦБС: рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ. У даному випадку необхідно враховувати, що ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек.
4.3.3.У разі, якщо в районі ЦБС відсутня: орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, самостійно організовують бібліотечне обслуговування населення. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. Ці органи місцевого самоврядування повинні враховувати, що вони зобов’язані вирішити питання каталогізування, обробки фондів, методичного забезпечення.
4.4.Організація бібліотечного обслуговування населення в районах четвертого типу (райони, в яких лише декілька с/р об’єднано в громади):

4.4.1. У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету.


4.4.2. У разі, якщо в районі функціонує ЦБС: рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ. У даному випадку необхідно враховувати, що ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек.
4.4.3. У разі, якщо в районі ЦБС відсутня: орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, самостійно організовують бібліотечне обслуговування населення. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. Районна бібліотека виконує усі функції, що і раніше, без врахування бібліотек, що передані у власність ОТГ.

4.4.4.Організація бібліотечного обслуговування у районах п’ятого – сьомого типів може бути організована за зразками, наведеними для районів третього та четвертого типів.

Наведений перелік варіантів організації бібліотечного обслуговування населення в умовах об’єднаних територіальних громад не є вичерпним. Можливі і інші способи побудови мережі публічних бібліотек із врахуванням особливостей окремих територій

5. Організація обслуговування користувачів
5.1. Діяльність бібліотек буде ґрунтуватися на принципах
загальнодоступності та безкоштовності основних бібліотечних послуг
Гарантією загальнодоступності бібліотек послужать: оптимізація розпорядку їх роботи з позицій зручності для користувачів, спрощення процедури запису в бібліотеку, відкритість бібліотечних фондів, забезпечення умов для реалізації можливостей МБА і ЕДД, нестаціонарного обслуговування.

Платні послуги будуть вводитися тільки за додаткові види робіт, визначені чинним законодавством.


5.2. Центральні дитячі бібліотеки та спеціалізовані структурні
підрозділи, що обслуговують дітей, повинні стати центрами інформаційного і
комунікаційного забезпечення в питаннях освіти і самоосвіти, у
духовному та естетичному розвитку підростаючого покоління.
Пріоритетна увага буде приділена обдарованим дітям, дітям-інвалідам,
сиротам, дітям з багатодітних родин, біженцям і змушеним переселенцям.
Найважливішими напрямками діяльності стануть залучення дітей до читання з раннього віку, вивчення психологічних і вікових особливостей читання дітей, удосконалення форм роботи з ними.
5.3. Принципово важливим для повного доступу до інформації є
збереження і розвиток системи міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів (МБА і ЕДД). При цьому МБА і ЕДД розглядається як комплекс форм обслуговування для віддалених користувачів по наданню оригіналів або копій документів на будь-якому носії інформації в тимчасове користування з використанням сучасних засобів зв'язку без порушення авторського права.
5.4. З метою удосконалення діяльності бібліотек як культурних центрів
свого регіону, створення умов для задоволення духовних запитів, розширення інформаційного поля у всіх видах культурного обслуговування, буде продовжена робота в наступних напрямках: відродження кращих традицій духовності, толерантності, розмаїття багатонаціональної української культури і культури Дніпропетровщини, знайомство із сучасним культурним процесом, розвиток індивідуальних і масових форм роботи з користувачами з урахуванням їх інтересів і творчого потенціалу.
5.5. Важливим і необхідним напрямком буле продовження діяльності по соціальному партнерству бібліотек: встановленню зв'язків із громадськістю, з
органами місцевого самоврядування та з некомерційними організаціями;
систематична і широка інформація суспільства про поточні акції
бібліотек, їх планах через засоби масової інформації, залучення
громадськості до розв'язання питань життєдіяльності бібліотеки шляхом
створення бібліотечних товариств, піклувальних рад і т.д.
6. Формування, використання і збереження бібліотечних фондів

6.1. Обсяг, склад, джерела поповнення, видова структура фонду
визначаються публічними бібліотеками самостійно відповідно до
соціального, економічного, культурного розвитку своєї території,
враховувуючи як існуючі, так і потенційні потреби користувачів. Видова структура фонду зазнає змін за рахунок придбання документів на нетрадиційних електронних носіях.

6.2. При формуванні бібліотечних фондів доцільно використовувати систему комплектування, що гармонійно поєднує традиційні джерела (придбання видань через систему замовлень, державні програми, обмінно-резервний фонд ДОУНБ, книгарні) і нові (посередницькі книготорговельні фірми, спеціалізовані книготорговельні структури на базі видавництв та видавничих організацій).


6.3. Досягнення мети по розширенню репертуару видань при менших
витратах може бути досягнуто за рахунок координації дій обласних і центральних бібліотек області по налагодженню взаємовигідних
контактів з великими оптовими книгорозповсюджувальними фірмами
Києва, Харкова, Дніпропетровська та інших обласних центрів України.

6.4.Необхідною умовою збереження інформаційних ресурсів регіону повинно стати найбільш повне формування фондів місцевого примірника видань друку і краєзнавчих документів, створення на базі відділу краєзнавчої літератури Дніпропетровської ОУНБ обласної книжкової палати.


6.5. Процес збереження і безпеки бібліотечних фондів буде здійснюватись в наступних напрямках:



  • удосконалення системи обліку бібліотечних фондів шляхом
    розробки нормативних і методичних документів;

  • забезпечення збереження бібліотечних фондів у процесі їх
    використання шляхом розробки нормативно-регламентуючих,
    інструктивно-методичних документів, створення страхових фондів,
    визначення форм і принципів координації між бібліотеками в
    розподілі навантаження на співпадаючі по складу фонди, підготовки зведених каталогів на документи підвищеного попиту;

  • консервація бібліотечних фондів покликана розв'язати наступні завдання: впровадження нової техніки і технологій у процеси збереження фондів, обстеження та аналіз фізичного стану рідкісних видань і забезпечення режиму їх зберігання;

  • виявлення книжкових пам'ятників, їх обстеження, реєстрація, аналіз
    фізичного стану рідкісних фондів, умов зберігання, раціональне використання в бібліотеках - фондоутримувачах, створення зведеного каталогу рідкісних і цінних книг;

  • створення страхових фондів з використанням оцифровки фонду;
    регулярне обстеження бібліотек з метою визначення рівня технічних засобів охорони, стану захищеності будинків, фондів, навчання персоналу по роботі надзвичайних ситуаціях (пожежа, затоплення), оснащення бібліотек сучасними комплексами технічних засобів безпеки.

7. Інформатизація галузі. Електронні ресурси .
Передбачається цілеспрямована діяльність по створенню і
широкомасштабному використанню у всіх сферах бібліотечної
діяльності передових інформаційних технологій з метою удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування читачів. У бібліотеках повинна бути створена якісно нова система обслуговування користувачів, що забезпечить оперативність, релевантність і повноту задоволення інформаційних потреб. Публічні бібліотеки області повинні стати одним із головних центрів доступу до інформаційних ресурсів України і світу.

У зв'язку із цим їм необхідно:


7.1. Забезпечити доступ населення до соціально значущої інформації
через центри загального доступу, особливо в малих містах і сільській
місцевості, приділяючи увагу вихованню інформаційної культури,
розширенню асортимента бібліотечно-інформаційних послуг, у тому числі
платних.

7.2. Організувати довідково-бібліографічне обслуговування в автоматизованому режимі за допомогою електронного каталогу,


відповідного фонду документів і віртуального інформаційного обслуговування за допомогою Інтернету.

7.3. Використовувати інформаційні системи корпоративної


бібліотечної мережі області, а також доступу в українські та закордонні банки даних для забезпечення оперативного виконання запитів.
7.4. Інформатизація галузі передбачається в чотирьох напрямках:

1). автоматизація внутрішньобібліотечних технологічних процесів;

2). створення повнотекстових баз даних;

3). створення електронних каталогів;

4). інтеграція в міжбібліотечний інформаційний простір.
7.4.1.У рамках першого напрямку передбачається: створення технічної бази за рахунок збільшення парку персональних комп'ютерів і придбання
програмного забезпечення по різних напрямках бібліотечної діяльності, комплектування фонду документами на електронних носіях інформації,
створення автоматизованих робочих місць для користувачів;

7.4.2.У рамках другого напрямку необхідно поступово здійснювати оцифровку фондів краєзнавчих рідкісних видань;


7.4.3.У рамках третього напрямку великий обсяг робіт по: створенню зведеного електронного каталогу документів; створення і нагромадження баз даних - бібліографічних фактографічних, повнотекстових, переважно краєзнавчих;
7.4.4.У рамках четвертого напрямку: підключення сільських бібліотек області до Інтернету для забезпечення доступу до каталогів і баз даних бібліотек регіону, українським і світовим інформаційним ресурсам; створення сайтів в усіх центральних бібліотеках; забезпечення віртуального довідково-бібліотечного обслуговування населення.
8.Управління діяльністю бібліотек. Впровадження менеджменту
якості в діяльність бібліотек

8.1. Управління діяльністю бібліотек буде здійснюватися на основі
поглиблення науково-дослідної роботи бібліотек: створення науково -
обґрунтованої нормативно-регламентуючої бази бібліотечно-інформаційної
діяльності; здійснення наукових розробок і проектів в області модернізації бібліотечної мережі; розвитку соціологічних досліджень читання і читацького попиту.

8.2. Під якістю розуміється, насамперед, здатність бібліотек


задовольняти інформаційні потреби особистості, суспільства і держави, в основі - широке впровадження системи управління якістю в роботу
бібліотек, розвиток науково-методологічних основ, підготовка і навчання
керівників і інших фахівців основам менеджменту якості.
8.3. Якість роботи бібліотек буде, у першу чергу, оцінюватися по тому,
наскільки їх діяльність відповідає вимогам і потребам суспільства, потребам громади і наскільки високий професійний рівень бібліотечних фахівців, які покликані задовольняти ці потреби.Система якості в бібліотеках буде зорієнтована на підвищення мотивації і усвідомленої потреби в постійному самовдосконаленні та підвищенні професійної компетенції.
8.4. Передбачається широке використання маркетингового підходу в
управлінні - проведення маркетингових досліджень, реклама діяльності бібліотек, формування позитивного іміджу бібліотек, у тому числі засобами PR-менеджменту.
8.5. Використання проектного менеджменту в рамках розвитку
бібліотечної діяльності приведе до отримання позитивних результатів у
визначений термін за рахунок цілеспрямованих управлінських дій із
залученням коштів благодійних фондів.
8.6. Отримає подальший розвиток корпоративна діяльність між
публічними бібліотеками регіону з різних напрямків діяльності - краєзнавство, збереження бібліотечного фонду, інформатизація.
9. Розвиток кадрового потенціалу
9.1. Реалізація Концепції неможлива без відповідних кадрів,
адаптації знань і навичок бібліотечних працівників до нових вимог, що постійно ускладнюються та змінюються.
9.2. Реформування навчально-освітньої системи обласного коледжу
культури на основі розширення номенклатури професійних
спеціалізацій підготовки бібліотечних кадрів, навчання, спямованого на освоєння нових знань і навичок довготривалого використання.

9.3. Формування замовлень на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців публічних бібліотек Дніпропетровщини по ключових


напрямках модернізації бібліотечної справи.
9.4. Організація і проведення моніторингу потреб у кадровому
забезпеченні бібліотек області і проведення профорієнтаційної роботи.

9.5. Підтримка та розвиток єдиної інформаційно-ресурсної бази методичного супроводу системи безперервної професійної освіти,яка забезпечується зусиллями фахівців обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія,обласної бібліотеки для молоді ім. М.Свєтлова, обласної дитячої бібліотеки.


9.6. Розробка і реалізація обласної цільової програми інтенсивного
і модульного навчання в системі підвищення кваліфікації кадрів і додаткової професійної освіти бібліотечних фахівців.
9.7. Впровадження системи дистанційного навчання бібліотечних
працівників публічних бібліотек.
9.8. Організація і проведення професійних конкурсів та оглядів щодо визначення кращих фахівців галузі.
9.10. Підвищення іміджу професії, створення пільгових умов для залучення і закріплення молоді в бібліотечній галузі, формування системи кадрового резерву в бібліотеках.
9.11. Забезпечення позитивної мотивації колективів бібліотек до змін та заохочення до творчих починань.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал