Концепція розвитку Боложівської загальноосвітньої школи І ii ступенів



Дата конвертації27.04.2017
Розмір0.79 Mb.
ТипКонцепція
Концепція розвитку Боложівської загальноосвітньої школи І - II ступенів

Концепція розвитку спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції програми виховання, освітнього напрямку Державної програми ”Освіта. Україна XXI століття” і розроблена на основі Законів України „ Про освіту ”, „ Про загальну середню освіту ”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізації, нероздільності навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості. Концепція спрямована на формування у дитини цілісної картини світу, духовності, культури особистості і розвиток креативного мислення. Вона охоплює всі сфери шкільного життя, весь навчально-виховний процес, де в центрі уваги стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним та творчим потенціалом. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, формуванню цілісної та розвиненої особистості.

У Концепції визначено методологічні й концептуальні основи розробки базового змісту освіти, що забезпечать його безперечність й наступність при виборі учнями подальшого навчання; розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності навчально-виховного комплексу, розроблення послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.

Концепцію Боложівської ЗОШ І—II ст. з урахуванням сучасних завдань перебудови змісту й виховання в державі і спрямовано на формування інтелектуального і культурного потенціалу забезпечення умов для самовдосконалення особистості і її творчих здібностей.

Два головні компоненти, які є основою діяльності педагогічного колективу:


  1. Моральне й етичне виховання - етичні стосунки, засновані на взаємостосунках у сім’ї.

  2. Накопичення знань - сплав розуму та волі, спрямований на удосконалення людської діяльності.

Основна діяльність:

  1. розвиток особистості учня;

  2. використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання;

  3. навчити дитину мислити (розвивати інтелект);

  4. формувати моральні відносини;

  5. спонукати до зміцнення здоров’я.

Мета концепції:

  1. визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

  2. спрямування спільної роботи колективу школи;

  3. проектування процесу оновлення діяльності школи.

Місія школи:

створення організаційних, науково-методичних, інформаційних, рекурсивних умов, які сприяють всебічному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб; забезпеченню науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання дитини як громадяни країни, національно свідомої.

Головні завдання школи:


  1. задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

  2. різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

  3. виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;

  4. формування соціальної і громадської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

  5. розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

  6. підтримка обдарованих дітей і молоді;

  7. створення умов для професійного самовизначення.

Основні напрямки розвитку школи:

  1. створити банк методичних наробок форм і методів роботи для активізації пізнавальної діяльності учнів;

  2. проводити моніторинг навчальних досягнень учнів з метою підвищення рівня навчання;

  3. активізувати роботу з обдарованими учнями за рахунок збільшення годин на гурткову роботу;

  4. утвердження принципів загальнолюдської моралі на основі відновлення історичної пам’яті;

  5. збагачення народних традицій, звичаїв;

  6. посилення уваги до питань морально-етичного виховання, створення системи успішної профілактики відхилень у поведінці учнів;

  7. виховання свідомого ставлення до навчання;

  8. створення умов для соціального захисту дітей, особливо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування;

  9. організація педагогічно-доцільної системи учнівського самоврядування, колективне планування діяльності вчителів та учнів раду, учнівський Парламент.

Основні принципи діяльності школи:

Перший принцип-принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:



  1. рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

  2. рівень державний - ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

  3. рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

  4. рівень регіональний, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям західної України;

  5. рівень загально шкільний його спрямованості, профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

  6. рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

ту і# • ••• • •

Другии принцип - принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.



Третій принцип - принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.



Четвертий принцип - принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем.

Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.



П’ятий принцип - принцип індивідуалізації та диференціація навчання.

Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.

Шостий принцип - принцип оптимізації навчально-виховного процесу - передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип - принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

Школа має початкову і основну школу.

Школа І ступеня (початкова) - перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилось не менше як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.

Школа І ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко мовленнєвим, пізнавальним і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточення, співпраці в різних видах діяльності.

Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та економічна культура. У молодих школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісного цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Основна школа (5-9 класи)

Цей ступінь дає базову загальну освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Оновлена школа в своєму складі містить класи з до профільним вивченням окремих предметів відповідно до профілю (філологічний, фізико-математичний). На цьому етапі завершується формування цілісності культури освіту, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

Завершуючи школу II ступеню, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні двома іноземними мовами (німецькою і англійською). Учні мають сформовані загально навчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання.


І. Аналіз сучасного стану школи і прогноз тенденцій змін соціального

запиту на освітні послуги

Діяльність Що зроблено Досягнення Проблеми Підготовка до щколиРозроблена комплексна програма системи роботи з майбутніми першокласниками, яка включає:

- спостереження за дітьми в процесі проведення співбесіди;

- організацію занять старшої дошкільної групи;

- розроблення методичних рекомендацій з базових навчальних предметів: навчання грамоти, математики, підготовка руки дитини до письма, розвиток мовлення;

- проведення батьківських зборів у школі;

- залучення дітей шкільного віку до відвідування гуртків, які функціонують у школі.1. Розробка системи завдань для дошкільників які допоможуть розвитку природної зацікавленості дитини довкіллям, мовою, математикою.

2. Допомога психолога школи адаптуватися учням до навчання в 1 класі.

3. Своєчасна інформованість мешканців мікрорайону про набір дітей до старшої дошкільної групи.1. Нереалізована єдина лінія розвитку дитини на етапах дошкільного й початкового навчання через спільний план роботи вихователя і вчителів молодших класів.

2. Відсутність мотивації до розвитку своєї дитини деякої категорії батьків.Підвищення якості освітнього процесу1. З метою підвищення якості освітнього процесу в школі проводяться моніторингові дослідження, які дають можливість виявити результати сформованості знань, умінь та навичок учнів з предметів базового компоненту та порівняти результати моніторингового дослідження з попередніми результатами.

2. Використання інновацій дозволило підвищити мотиваційний компонент навчання, викликало інтерес у більшості учнів до пізнавальної діяльності.Функціонування моніторингу дозволило пед.. колективу систематично одержувати систематичну інформацію та на підставі її аналізу ефективно розв’язувати проблеми, що назрівають під час планування розвитку школи та підвищення якості освітнього рівня.1. Недостатня оптимізація навчання.

2. Недостатня увага до кожного учня під час уроку (індивідуалізація навчання), своєчасна ліквідація прогалин у знаннях (корекційна робота) та організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає в навчанні.



3. Немає системи ефективної роботи з обдарованими та здібними учнями.Уведення

ефективних

технологій.


  1. Уведення ефективних технологій має нормативну підтримку.

  2. У медичному кабінеті школи створено « банк новітніх технологій», методичні матеріали педагогів школи з елементами інновацій.

  3. Оновлюється постійна виставка сучасної медичної літератури.

  4. Підвищення теоретичного рівня за обраною проблемою через семінари, методкабінет школи.

  5. Методами спостереження за діяльністю педагогів вивчається та аналізується впровадження технологій у НВР.

  1. Систематично проводиться звіт учителів про роботу 3 упровадженнями педагогічних іновацій.Поява у школі індивідуальних та групових консультацій з актуальних проблем особистісно

зорієнтованого викладання та виховання.

2. Створено актуальний інформаційний простір, складовими якого є різні інформаційні потоки: періодичні

видання,науково- педагогічна та методична література, авторські програми, матеріали МО школи, які містять у собі поради вчителів щодо впровадження ефективних сучасних технологій і т. д.

3. Створенні умови для особистісного та професійного зростання вчителя.

  1. 4. За результатами аналізу кадрів з питання інноваційного зростання в 2009/10 н. р. 40% педагогів школи були готові до впровадження сучасних новітніх технологій; 2010- 2011 н.р. Освоєння інформаційних технологій. Інтернет.

  2. Залучення вчителів до систематичного наукового пошуку в межах єдиної методичної проблеми.

  1. Епізодичність роботи окремих вчителів над підвищенням свого науково-теоретичного рівня та методичної майстерності.Реалізація засобів щодо збереження життя і здоровя учнів та вчителів.Упроваджуються здоровязберігаючі технології в навчально- виховних процесах; аналізується зміст предметів ОБЖ, основи здоровя, біології на формування позитивних цінностей, виховання позитивного ставлення до здорового способу життя взагалі.

  2. Проводиться моніторинг стану здоровя учнів.

  3. Проводиться достатня кількість заходів щодо пропаганди здорового способу життя.

  4. Уводяться на окремих уроках

здоровязберігаючі

технології.

  1. Належна увага приділяється санітарно- гігієнічному режиму школи.Санітарно-гігієнічному режиму школи та кабінетів на задовільному рівні.

  2. Забезпечено проходження якісного медогляду учнями та вчителями школи.

  3. Забезпечено комплексний підхід до розвязання проблем здоровя.

  4. Колектив учителів школи вже достатньо підготовлений для засвоєння та введення здоровязберігаючих технологій.

  1. Деякі вчителі намагаються на своїх уроках та в позаурочній діяльності приділити достатньо уваги збереженню та зміцненню здоровя дітей.Учителі школи недостатньо володіють здоровязберігаючими технологіями та впроваджують їх у навчально-виховний процес.

  2. Зниження показників здоровя учнів середньої ланки (зір, опорно- руховий апарат, захворювання серцево- судинної системи, ожиріння).

  3. Недостатньо сформовані навички щодо здорового способу життя.

  4. Діти (певна частина) продовжують курити, деякі пробують вживати алкоголь.

Деякі класні керівники формально ставляться до пропаганди здорового способу життя.

Система роботи

над єдиною науково-методичною проблемою

Проблема. Формування активності школярів як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до системи культурних цінностей.

Етапи 2009 – 2014 н.р.

V етап 2013 – 2014 н.р.

Наслідки роботи над н/м проблемою

І етап 2009 – 2010н.р.

Діагностика. Теоретичне обґрунтування проблеми.

Практичне дослідження проблеми
ІV етап 2012 – 2013 н.р.

Проведення моніторингу стану викладання навчальних предметів, результатів навчальної діяльності учнів.

ІІІ етап 2011 – 2012 н.р.

Розвиток ініціативи і творчості кожного вчителя та впровадження результатів наукових досліджень в практику своєї роботи.

ІІ етап 2010 – 2011н.р.

Спрямування всіх напрямів внутрішкільної методичної роботи, активізація діяльності шкільних МО та вдосконалення системи роботи вчителів в контексті роботи над проблемою.





  1. етап (діагностичний 2009-2010 н. р.).

  2. Аналіз результатів педагогічного процесу:

  1. аналіз роботи школи за рік;

  2. діагностування вчителів з метою вивчення рівня їх професійної компетентності;

  3. анкетування учнів та батьків.

  1. Створення ініціативної групи для опрацювання та систематизації результатів анкетування, діагностування та визначення мети, завдань, методів реалізації вибраної проблеми.

  2. Теоретичне обґрунтування проблеми:

  1. ознайомлення всіх членів пед. колективу з аналітичним матеріалом щодо вивчення проблеми, остаточний вибір єдиної навчально-методичної проблеми для педагогічного колективу.

  2. Вивчення науково-методичної літератури з проблеми.

  3. Ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого-педагогічної науки, ППД.

  4. Створення ініціативної групи з планування системи заходів, спрямованих на вирішення запропонованих завдань щодо реалізації проблеми.

  5. Складання програми дослідження визначеної проблеми, забезпечення послідовності накреслених заходів, їх взаємодія з іншими напрямами педагогічного процесу.

  6. Визначення провідних напрямків діяльності шкільних МО з питань реалізації загальношкільної проблеми.

  7. Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з визначеної проблеми в шкільному методичному кабінеті.

  8. Вивчення адміністрацією стану викладання предметів (згідно перспективним планом роботи школи).

  1. етап (практичне дослідження проблеми, 2010-2011 н. р.).

  2. Спрямування всіх напрямків внутрішньо шкільної методичної роботи на розвиток творчого потенціалу вчителя в контексті реалізації проблемного питання.

  3. Розробка методичною радою рекомендації “Інтерактивні технології - шлях до формування творчої особистості”. Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях шкільних МО, підготовка заходів щодо їх реалізації.

Підготовка до проведення педагогічних рад:

  1. Про організацію навчально-виховної роботи з обдарованими дітьми.

  2. Про реалізацію проблеми школи на уроках нім. мови.

  1. Вивчення, апробація ППД.

4. Створення інформаційного банку щодо провадження проблеми у навчально-виховний процес.

5. Організація взаємовідвідувань уроків та виховних заходів.

6. Організація дієвої самоосвітньої роботи педагогів із визначеної проблеми.

7. Створення інформаційного банку даних “Обдарованість”.

8. Розробка алгоритмів, пам’яток, порад для обдарованих дітей.

9. Аналіз навчально-методичної та матеріальної бази кабінетів, здійснення заходів щодо їх поліпшення.



  1. етап (практичне дослідження проблеми, 2011-2012 н. р.).

  2. Спрямування роботи педагогічного колективу на реалізацію навчально-методичної проблеми.

  3. Активізація діяльності шкільних МО, творчої групи у контексті роботи над проблемою.

  4. Трансформування інноваційних технологій, ППД практичну діяльність.

  5. Підготовка та проведення педагогічних рад: «Про роботу пед. Колективу з розвитку розумових здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури на основі творчого використання ідеї В.О. Сухомлинського.» «Активні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: досвід, проблеми, перспективи, удосконалення»

  6. Випуск методичного бюлетеня з досвіду роботи над проблемою.

  7. Залучення педагогічних працівників школи до участі у районних творчих групах.

  8. етап (практичне дослідження проблеми, 2012-2013 н.р.).

  9. Удосконалення системи роботи вчителів у контексті роботи над проблемою.

  10. Підготовка і проведення методичного мосту «Активізація пізнавальної діяльності учнів через проблемно-пошукову роботу».

  11. Підготовка до проведення педради «Розвиток пізнавальної самостійності і творчої здібності учнів: досвід і проблеми педагогічної практики».

  12. Проведення підсумкових контрольних робіт, тестування та їх аналіз. Проведення моніторингу навчальних досягнень учнів.

  13. Аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів.

  14. Вивчення адміністрацією стану викладання предметів «Згідно з перспективним планом роботи школи» в аспекті реалізації проблеми.

  15. етап (Підсумковий, 2013-2014 н. р.).

  16. Узагальнення та аналіз роботи над проблемою, підготовка практичних рекомендацій.

2. Проведення творчих звітів шкільних МО про наслідки роботи над проблемою.

3. Проведення творчих майстерень кращих учителів школи.

4. Оформлення результатів дослідження у вигляді методичних порад.

5. Створення банку перспективного педагогічного досвіду.

6. Підготовка та проведення ярмарку педагогічних ідей «Сучасний урок-спільна творчість учителя і учнів».

7. Проведення педради-панорами методичних знахідок «Взаємообумовленість творчих можливостей учителя і результативність його педагогічної діяльності».

8. Проведення підсумкової методичної конференції та педагогічної виставки за підсумками роботи над проблемою.

9. Вивчення адміністрацією і методичною радою стану викладання предметів (згідно з перспективним планом).

10. Визначення форм стимулювання і популяризації кращого досвіду.

Очікувані результати:


  1. Дотримання єдиного педагогічного кредо. Визначення загальних цінностей, ритуалів, традиція школи.

2. Удосконалення змісту, форм і методів внутрішньо-шкільної методичної роботи.

3. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.

4. Використання набутого досвіду на практиці.

5. Поширення за межами школи кращого досвіду.



6. Підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів.

7. Створення сприятливих умов для навчання і розвитку обдарованих учнів.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал