Концепція розробки нормативно-правового документа



Скачати 110.2 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір110.2 Kb.
ТипКонцепція
Концепція розробки нормативно-правового документа:

Реформуванням освіти у напрямку активного впровадження інклюзивного навчання та утвердження у зв’язку з цим нової філософії підтримки дітей з особливими освітніми потребами на засадах соціальної інклюзії вимагає освітніх послуг навчальними закладами зазначеній категорії дітей.

З метою залучення дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір передбачено різні форми їх навчання, зокрема, у спеціальних класах у загальноосвітніх навчальних закладах (регламентується Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.12.2010 р. за № 18707) та в класах інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року №872» )

Відповідно до статті 24 «Освіта» Конвенції про права інвалідів ефективність діяльності навчальних закладів, в яких здобувають освіту діти з різними видами порушень в розвитку, у тому числі з інвалідністю, визначається забезпеченням кожному учню/вихованцю «повного розвитку людського потенціалу» та отримання якісної освіти як основи підготовки до самостійного життя у суспільстві.

Вирішення названих завдань потребує індивідуалізації навчально-виховного процесу та нових педагогічних підходів і технологій. Такою освітньою технологією є психолого-педагогічний супровід навчальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Психолого-педагогічний супровід – це комплексний педагогічний підхід, який забезпечується групою педагогів навчального закладу (НЗ), котрі беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі дитини і на основі планомірних спостережень особливостей його перебігу вживають ефективні заходи (адаптації і модифікації) з організації індивідуалізованої підтримки.

У зв’язку з реформуванням освіти у напрямку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами виникла потреба у розробці «Положення про психолого-педагогічний консиліум навчального закладу», в якому здобувають освіту названі діти.

Це Положення відміняє дію «Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію» (затверджено наказом Міністерства освіти України від 20.09.96 № 278, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1996 №518/1543), що регламентувало особливості навчально-виховного процесу виключно в спеціальних школах (школах-інтернатах).


Проект


ПОЛОЖЕННЯ

про Психолого-педагогічний консиліум навчальних закладів,

в яких здобувають освіту діти з особливими освітніми потребами
І.Загальні положення:
1.1. Це Положення розроблене відповідно до Концепції розвитку інклюзивної освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 01.1.2010 №912, «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.12.2010 р. за № 18707); «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року №872»).

Уведення його в дію відміняє «Положення про шкільну психолого-медико-педагогічну комісію» (затверджено наказом Міністерства освіти України від 20.09.96 № 278, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1996 №518/1543), що регулювало особливості навчально-виховного процесу в спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах).

1.2. Психолого-педагогічний консиліум (скорочено – консиліум, ППК) – це дорадчий, систематично діючий орган навчального закладу, в якому здобувають освіту діти з особливими освітніми потребами (спеціальний клас, інклюзивний клас, спеціальна школа).

ППК може бути створений в навчальному закладі будь - якого типу та форми підпорядкування, у тому числі – дошкільного, наказом керівника закладу за умови наявності відповідних фахівців.

1.3. Ціль діяльності психолого-педагогічного консиліуму - організація індивідуалізованого психолого-педагогічного супроводу навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням їхніх особливостей психічного розвитку.

Психолого-педагогічний супровід – це комплексний педагогічний підхід, який забезпечується групою педагогів навчального закладу, котрі беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі дитини з особливими освітніми потребами. Такий підхід реалізується через систему заходів з організації індивідуалізованої підтримки (адаптації і модифікації), розроблених на основі планомірних спостережень особливостей перебігу освітнього процесу дітей.

1.4. Психолого-педагогічний консиліум підпорядковується керівнику навчального закладу.

1.5. Психолого-педагогічний консиліум співпрацює з відповідною (районною (міською), обласною) психолого-медико-педагогічною консультацією органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.


П. Принципи діяльності психолого-педагогічного консиліуму.

2.1. Визначальними принципами роботи ППК є :

- повага до особистості та опора на позитивні якості дитини з порушеннями психічного та фізичного розвитку;

- комплексність вивчення особистості дитини, організація ефективної допомоги і психолого-педагогічої підтримки, відстеження динаміки її розвитку з метою успішного навчання і подальшої соціальної адаптації;

- пріоритет педагогічних завдань і використання інформації про дитину, що є істотною для організації навчально-виховного процесу;

- організація роботи на засадах співпраці усіх учасників супроводу, усі члени підтримки беруть участь у обміні інформації, оцінці сильних сторін і недоліків у всіх сферах розвитку дитини;

- співпраця групи фахівців (командний підхід) та підготовка на основі планування колективного рішення про педагогічну стратегію: цілі, завдання, зміст навчання, застосування адаптацій, модифікацій та додаткових засобів підтримки;

- активне залучення батьків до участі в супроводі навчальної діяльності їхньої дитини, сім’я є ключовою ланкою у прийнятті рішень щодо розробки Індивідуального програми розвитку;

- закритість інформації та дотримання етичних принципів учасниками ППК.
Ш. Склад психолого-педагогічного консиліуму.

3.1.Склад учасників психолого-педагогічного консиліуму (ППК) залежить від потреб дитини з певним видом порушень психічного та фізичного розвитку.

3.2.До складу ППК входять

постійні його учасники, які призначаються із числа фахівців навчального закладу: заступник директора з навчально-виховної роботи, педагог класу (групи), в якому дитина навчається, асистент вчителя, практичні психологи, соціальний педагог та батьки дитини (особа, яка їх замінює) тощо;

залучені фахівці – профільні лікарі, спеціальні педагоги, консультанти психолого-медико-педагогічної консультацій, спеціалісти служб у справах дітей тощо, які стають учасниками ППК в залежності від специфіки питань, які необхідно вирішити.

3.3. Склад ППК затверджується наказом керівника навчального закладу.


IV. Провідні функції і завдання діяльності психолого-педагогічного консиліуму.

4. Діяльність психолого-педагогічного консиліуму здійснюється у співпраці і взаємодії учасників індивідуалізованої підтримки і супроводу навчально-виховного процесу дитини з особливими освітніми потребами в навчальному закладі.

4.1. Провідними функціями учасників ППК є:

- діагностична: виявлення і оцінка актуальних знань, умінь, навичок, загальних здатностей до навчання, поточний аналіз труднощів і обмежень, сильних і слабких здатностей дитини, вивчення соціальної ситуації її розвитку, статусу в колективі та формулювання рекомендацій відповідно до своєї професійної компетентності; неперервний моніторинг досягнутого прогресу;

- реабілітаційна: організація реабілітаційних заходів в навчальному закладі (проведення корекційно-розвиткових занять, дотримання медичних рекомендацій, спостереження за особливостями соціально-психологічного стану, організація термінових заходів щадного режиму, додаткових консультацій тощо) відповідно до Індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, коригування реабілітаційних заходів в залежності від динаміки розвитку дитини;

- виховна: поточне спостереження за дітьми, які виявляють ознаки ризику виникнення труднощів пізнавальної діяльності, неконтрольованої поведінки; розробка стратегій педагогічного впливу та впровадження їх у контекст навчально-виховної роботи педагогічного колективу.

4.2. Основні завдання учасників психолого-педагогічного консиліуму (ППК).

4.2.1. Збір інформації про особливості дитини, її інтереси, проблемні сфери розвитку, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належних втручань, вжиття адекватних заходів, запрошення додаткових спеціалістів тощо.

4.2.2. Всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в навчанні та поведінці; прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації

4.2.3. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості, добір належних програм, плану заходів.

4.2.4. З’ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей.

4.2.5. Формування міжособистісних стосунків дітей з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішньо колективної інтеграції; залучення в позакласну та позашкільну діяльність.

4.2.6. Розробка та реалізація Індивідуальної програми розвитку дитини.

4.2.7. Моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування і вирішення складних, конфліктних ситуацій.

4.2.8. Ведення документації (щоденник спостережень), що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень шкільної успішності; збір портфоліо.
V. Організація діяльності психолого-педагогічного консиліуму.
5. 1. Загальне керівництво діяльністю ППК здійснює директор навчального закладу, який несе відповідальність за виконання покладених на ППК функцій і завдань, визначає ступінь відповідальності кожного учасника ППК.

5.2. Психолого-педагогічний консиліум працює постійно, в кінці навчального року складає звіт про результати своєї роботи.

5.3. Основною організаційною формою діяльності ППК є спільні (колегіальні) засідання учасників ППК, що проводяться щоквартально відповідно до затвердженого плану (графіка). За потреби скликаються позачергові засідання.

5.4. Головою засідання ППК є керівник навчального закладу.

5.5. Заступник голови обирається із числа складу учасників ППК.

Обов’язки заступника голови ППК:

- координація діяльності всіх учасників ППК;

- постійний контроль за веденням учасниками ППК спостережень за успіхами дітей та фіксацією ними отриманих результатів у Щоденнику спостережень фахівця;



- вчасне розроблення і затвердження стратегій (заходів) педагогічного впливу, Індивідуальної програми розвитку дитини.

5.6. Рішення засідання ППК приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного учасника ППК, перегляду відеозаписів тощо відкритим голосуванням, більшістю голосів (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу) з обов’язковим доведенням до відома батьків (особи, яка їх замінює).

5.7. Рішення засідання ППК оформляються протоколом, який веде відповідальний секретар і підписується головою та відповідальним секретарем.

5.8. Відповідальний секретар призначається із числа працівників навчального закладу.


VІ. Порядок підготовки і проведення засідання психолого-педагогічного консиліуму.
6.1. Кожна дитина з особливими освітніми потребами, яка здобуває освіту в навчальному закладі, стає об’єктом уваги ППК з метою обговорення особливостей її психофізичного стану, навчально-пізнавальної діяльності, формування особистості та прийняття рішення щодо необхідності створення особливих умов супроводу, визначення ступеня індивідуалізації навчального процесу (адаптацій, модифікацій, забезпечення додаткових заходів та пристосувань), відповідно до висновку та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.

6.2. Протягом двох тижнів початку навчального року педагоги (класу, групи) організовують системне спостереження, поглиблене вивчення особливостей готовності до здійснення навчальної діяльності, проводять оцінку знань, умінь та навичок дітей з порушеннями психофізичного розвитку, відповідно до навчальної програми, визначеної психолого-медико-педагогічною консультацією.

За результатами педагогічного вивчення педагогом формулюються висновки, прогнозуються першочергові завдання реалізації освітніх потреб дитини, складається доповідь для обговорення на першому засіданні ППК.

Результати педагогічного вивчення та висновки обов’язково доводяться до відома батьків і передаються для розгляду

6.3. Перше засідання ППК відбувається на початку навчального року і має своїм завданням :

визначити ступінь психолого-педагогічної підтримки всім дітям відповідно до тяжкості і складності наявних порушень, в залежності від стану збереження здоров’я та інтелектуальних здібностей дитини,

щодо кожної дитини (за необхідності) сформувати групу фахівців, відповідальних за реалізацію завдань супроводу.

6.4. Завдання супроводу визначаються, як правило, на 3 місяці. За результатами подальшого моніторингу динаміки розвитку та успішності навчання дитини зміни в Індивідуальну програму розвитку можуть вноситись раніше.

6.5. На наступному засіданні консиліуму провідний педагог, а також всі інші учасники супроводу дитини, що беруть участь в обстеженні і корекційній роботі з нею, дають висновки про розвиток дитини і рекомендації. На підставі наданої інформації учасниками консиліуму формулюється колегіальний висновок, що містить узагальнену характеристику структури психофізичного розвитку дитини (без вказівки діагнозу), оцінку ефективності запроваджених педагогічних заходів, досягнення та успішність динаміки розвитку дитини, пропозиції щодо наступних завдань супроводу.

Висновок консиліуму НЗ є підставою для подальшого коригування індивідуального планування педагогічних впливів.

Колегіальний висновок підписується головою і всіма членами консиліуму.

6.6. Висновки спеціалістів, колегіальний висновок консиліуму доводяться до відома батьків (осіб, які їх замінюють) в доступній для розуміння формі. Запропоновані рекомендації реалізуються тільки за їх згоди.

6.7. За результатами психолого-педагогічного супроводу на основі рішення консиліуму та Витягу з протоколу засідання ППК може бути ініційованим питання про повторне вивчення в психолого-медико-педагогічній консультації .
Додатки:

1. Щоденник спостережень учасників ППК (форма довільна )

2.Зразок Книги протоколів засідань психолого-педагогічного консиліуму.

3.Індивідуальна карта вивчення учасниками супроводу дитини.

4.Журнал реєстрації висновків та рекомендацій учасників супроводу дитини.

5.Зразок Індивідуальної програми розвитку



6.Схема Колегіального висновку ППК.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал