Концепція національного виховання студентської молоді львівського національного університету імені Івана Франка



Скачати 90.81 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір90.81 Kb.
ТипКонцепція
Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть...”

 

Іван Франко

 

КОНЦЕПЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Львівського національного університету імені Івана Франка

 

Загальні положення

 

Національне виховання студентської молоді є складовою частиною системи виховання громадянина України. Національне виховання – це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена упродовж віків народом, що покликана формувати  світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді.



Роль держави у національному вихованні полягає в координації зусиль усіх інститутів суспільства, у забезпеченні єдності та пріоритету загальнодержавних і національних інтересів.

Основою системи виховання в Україні є національна ідея, яка повинна об’єднувати й консолідувати суспільний розвиток, спрямований на вироблення активної життєвої позиції молодої людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності, віросповідання, соціального походження.

Концепція базується на філософсько-світоглядних засадах, які відповідають сучасним потребам українського суспільства. Водночас глобалізований світ передбачає засвоєння надбань культури різних народів і загальнолюдських цінностей – гуманістичних ідеалів, екологічної культури, толерантності до інакшості тощо, але національне виховання має стати тим фундаментом формування світогляду студентської молоді, на якому вибудовуються фахові знання та професійна відповідальність.

          



Принципи національного виховання

 

Національне виховання студентської молоді ґрунтується на  таких принципах:



єдності навчальної та  виховної діяльності – консолідація студентства та науково-педагогічних працівників у єдину академічну спільноту;

національної свідомості – формування національної самоідентичності, гідності українця, любові до рідної землі та українських традицій;

природовідповідності – врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних, національних і релігійних особливостей студентів;

культуровідповідності – опанування молодим поколінням надбань народної культури, органічний зв’язок з історією народу, його мовою, культурними та родинно-побутовими й релігійними традиціями, з народним мистецтвом, а також з культурами інших народів світу, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь;

демократичності – визнання академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання;

гуманізації – створення умов для особистісної самореалізації,  формування гуманної, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної особистості;

диференціації та індивідуалізації виховного процесу – врахування у виховній діяльності рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку студентів, стимулювання їхньої активності та розкриття творчої індивідуальності;

послідовності, системності і наскрізності – привнесення виховних аспектів у всі форми освітнього процесу, зв’язок виховання із життям, трудовою діяльністю народу тапродуктивною працею;

єдності теорії та практики – реалізація набутих знань, умінь і навичок на практиці, охоплюючи самоврядну та громадську діяльність студентів;

пріоритету правової свідомості – виховання поваги до конституційних прав і свобод людини.

 

Мета і завдання

 

Головною метою національного виховання студентської молоді  є формування свідомого громадянина – патріота Української держави, активного популяризатора національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів.



 

Завданнями національного  виховання студентської молоді є:

 

підготовка свідомої інтелігенції, збереження інтелектуального генофонду нації;



вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення молодим людям віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи;

підняття престижу української мови в академічному середовищі, забезпечення україномовного освітнього простору;

формування позитивного образу України та плекання поваги до своєї alma mater, дотримання і розвиток демократичних та академічних традицій Університету;

створення необхідних умов для виявлення потенційних лідерів, організаторів та ефективного розвитку студентського самоврядування;

забезпечення високого рівня професійності та вихованості молодої людини;

сприяння розвитку індивідуальних здібностей, таланту та самореалізації студентства, організація його свідомої та цілеспрямованої діяльності;

формування у суспільній свідомості переваг здорового способу життя, культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.

 

Основні напрямки виховної діяльності

 

1. Національно-патріотичне виховання передбачає:

 

формування  національної свідомості і відповідальності за долю України;



виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;

культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою та ін.);

виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.

 

2. Інтелектуально-духовне виховання передбачає:

 

засвоєння системи знань, яка сформована на основі відповідних навчальних предметів і містить перелік смислових елементів суспільного досвіду;



розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;

виховання потреби самостійно здобувати знання і готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;

виховання здатності усвідомлювати та обстоювати особисту позицію;

формування особистісного світогляду – узагальненого розуміння всього світу в цілому.

 

3. Громадянсько-правове виховання передбачає:

 

прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина



виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;

виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;

формування політичної культури;

становлення етики міжнаціональних стосунків.

 

4. Морально-етичне виховання передбачає:

 

формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;



формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань.

 

5. Екологічне виховання передбачає:

 

оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування;



виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;

формування основ глобального екологічного мислення та екологічної культури;

виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності.

 

6. Художньо-естетичне виховання передбачає:

 

формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці та  кращих надбаннях цивілізації;



вироблення умінь особисто примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті;

розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей і творчої діяльності.

 

7. Трудове виховання передбачає:

 

формування  працелюбної особистості, яка свідомо і творчо ставиться до праці;



розвиток  уміння самостійно та ефективно працювати;

формування почуття господаря та господарської відповідальності;

формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.

 

8. Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя передбачає:

 

забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів;



формування знань про роль фізичної культури в житті людини;

фізичне, духовне та психічне загартування;

виховання відповідального ставлення до власного здоров’я здорового способу життя;

профілактики захворювань, формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам створення умов для активного відпочинку студентів.

 

Шляхи реалізації

 

1. Організаційно-методичне забезпечення національного виховання у Львівському національному університеті імені Івана Франка здійснює Рада з організації виховної діяльності у складі Проректора (голова ради), заступників деканів факультетів (директорів коледжів) з виховної роботи, керівників студентського самоврядування та студентської профспілкової організації, керівників Центру культури та дозвілля «Лис Микита», Спортивного клубу, директора Музею історії Університету, завідувача відділу промоції Наукової бібліотеки, директора Центру громадських зв’язків, представника профкому викладачів і співробітників.

 

2. У складі Ради з організації виховної діяльності працюють: Комісія з питань культури та духовності  та Комісія з профілактики правопорушень і пропаганди здорового способу життя. Аспектами діяльності Комісії з питань культури та духовності, до складу якої входять  заступники деканів факультетів (директорів коледжів) з виховної роботи, голови студентського уряду і студентської профспілки, директор Центру культури та дозвілля «Лис Микита», завідувач Музею історії Університету, директор Центру громадських зв’язків, є:

складання Програми національного виховання студентів ЛНУ ім. Івана Франка;

координація діяльності і співпраці культурних осередків при Університеті (Центр культури та дозвілля «Лис Микита», музеї);

розроблення плану та тематики культурно-мистецьких заходів;

організація урочистих академій, творчих зустрічей, круглих столів, конференцій, нарад, семінарів із виховної роботи, екскурсій;

краєзнавча та природоохоронна діяльність (разом із Ботанічним садом ЛНУ ім. Івана Франка та органами держуправління);

створення умов для розкриття творчого потенціалу і самореалізації студентів, стимулювання молодіжних ініціатив;

організація семінарів для наставників студентів академічних груп першого курсу.

 

 

3. До складу Комісії з профілактики правопорушень та здорового способу життя входять: юрист, психолог, члени студентського уряду та профспілки, викладач кафедри фізичного виховання і спорту, представники Центру культури та дозвілля «Лис Микита», представники студентської організації «Об’єднання студентів-правників». Аспектами діяльності комісії є:



організація широкомасштабної рекламної та пропагандистської роботи з популяризації здорового способу життя (лекції, дискусії, зустрічі з лікарями);

формування правової культури студентів (цикли лекцій, зустрічі із працівниками правоохоронних органів, юристами);

придбання відеоматеріалів, тематичних фільмів та організація їх показу у кіноконцертній залі Центру культури та дозвілля «Лис Микита» і на факультетах;

складання разом із викладачами кафедри фізичного виховання і спорту графіку спортивних змагань і заходів, які пропагують здоровий спосіб життя.

 

4. Усі напрями виховної діяльності реалізуються через конкретні оптимальні форми та методи освітнього потенціалу (навчально-виховні програми та плани; аудиторна робота;позааудиторна робота − створення умов для повноцінної життєдіяльності та творчості студентів) та скоординовану діяльність і співпрацю із навчальними, освітньо-культурнимизакладами, громадськими організаціями та органами влади.

 

5. Виховна діяльність в Університеті є складовою частиною цілісного навчально-виховного та наукового процесу і включається до планів роботи структурних підрозділів, розглядається на засіданнях Вчених рад, а також конкретизується в діяльності наставників (кураторів) академічних груп.



 

 

 



Обговорено і схвалено на Вчені раді Університету

25 лютого 2009 року (протокол № 33/2)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал