Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді



Скачати 189.95 Kb.
Дата конвертації19.12.2016
Розмір189.95 Kb.
ТипКонцепція
КОНЦЕПЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ НА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ У ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

І. Стан здоров'я дітей та молоді в Україні


Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов'язана ефективно розв'язувати завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соцільно-економічний розвиток суспільства і країни в цілому.
1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання її умов, а також положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей вимагає від Української держави, всього суспільства цілеспрямованих дій щодо створення сприятливих умов для життя дітей та молоді, позаяк стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я молодого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, дієвим чинником впливу на економічний, культурний, оборонний потенціал країни. З метою поліпшення здоров'я населення в Україні здійснено відповідні практичні кроки: ухвалено низку законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, порядку правового регулювання питань, пов'язаних із поширенням СНІДу; організовано Центр планування сім'ї при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, 45 обласних, міських центрів планування сім'ї, що забезпечують доступність медичних послуг, спрямованих на збереження репродуктивного здоров я, передусім дітей та молоді. Особливою увагою оточено потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи; розвивається мережа соціальних служб для молоді, зростає обсяг та різноманітність соціальних послуг для них, створюються нові типи спеціалізованих соціальних служб: консультативні пункти, кризові стаціонари, школи батьківської підтримки тощо.
Незважаючи на це, серед молоді і далі поширюються такі негативні явища, як наркоманія, зловживання алкоголем, куріння, що відбуваються на тлі надмірного психоемоційного навантаження, безладних статевих стосунків, нераціонального харчування, гіподинамії та інших складників нездорового способу життя.
Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України, за останні десять років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, сечостатевої, кістково-м'язової систем та онкологічних захворювань; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом.
Соціально небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає чи не перше місце у світі. Більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів — особи віком від 15 до ЗО років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.
В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед унаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин.
Низький рівень здоров'я молодих людей, що призиваються на службу до Збройних Сил України, є свідченням негативних тенденцій у ставленні молоді до власного здоров'я: придатними до військової служби визнаються 74—76% юнаків, а кількість тих, кого тимчасово не призивають на службу за станом здоров'я, постійно зростає. Крім того, низький стан здоров'я молоді спричиняється падінням суспільної моралі, значним соціальним розшаруванням населення, складною криміногенною ситуацією, комерціалізацією статевих стосунків, раннім початком статевого життя, на що також негативно впливають засоби масової інформації.
Школа, трудові колективи, сім'я — найефективніші інституції формування здорового способу життя та культури здоров'я дітей та молоді — недостатньо використовують свої можливості через брак практичного досвіду та нерозробленість відповідних виховних технологій. 
II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є гуманістична модель освіти, суть якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування у них суспільно значущої життєвої стратегії.
Рівень цієї готовності характеризується здатністю дітей та молоді перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості и відповідальності за власну культуру здоров'я.
Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади : здоров'я — здоровий спосіб життя — культура здоров'я.
Здоров'я, за визначенням ВООЗ — це стан повного фізичного, душевного (духовного) та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров'я розглядається не лише як ресурс, а як мета життя. За Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров'я : фізичне, психічне, духовне, соціальне.
Поняття «здоров'я» нерозривно пов'язане з поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та поліпшення здоров'я людей.
Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров'я, і характеризується високим рівнем культури поведінки щодо власного здоров'я та здоров'я оточення.
Методологічним підґрунтям Концепції є діяльнісний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
Діяльнісний підхід вимагає культивування дієвої позиції особистості- з метою власного становлення й розвитку її морального і духовного самовдосконалення.
Системний підхід передбачає цілісність у практичній діяльності, що спрямована на комплексну реалізацію здорового способу життя.
Базовими принципами формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді є:
• принцип науковості і доступності знань, адаптація відповідних наукових знань для всіх ланок освіти з урахуванням особливостей різних вікових категорій; взаємозв’ язок науки про здоров'я з практичним досвідом;
 принцип системності і наскрізності  означає, що процес формування здоров'я людини, природних та соціальних умов його збереження і зміцнення організується як системний педагогічний процес у логічному зв'язку всіх його етапів; спрямовується на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;
 принцип безперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалізації напрямів та етапів цієї роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється у різних соціальних інститутах, у навчальній та позакласній виховній роботі;
 принцип інтегративності передбачає синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань у цілісній картині про здоров'я та здоровий спосіб життя;
 принцип відкритості передбачає систематичне поповнення, оновлення, вдосконалення знань про здоровий спосіб життя;
 принцип плюралізму уможливлює варіативність авторських проектів, планів і програм на основі інваріантного рівня знань для різних, відносно самостійних типів навчальних закладів з урахуванням потреб, інтересів і нахилів усіх суб'єктів навчально-виховного процесу (учнів, студентів, вихователів, учителів, викладачів, батьків);
 принцип превентивності означає, що виховні впливи держави, усіх виховних інститутів, на основі врахування інтересів особистості та суспільства спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення неприйняття негативних впливів соціального оточення. За таких умов забезпечуватиметься система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків;
 принцип гуманізму передбачає орієнтацію на молоду особистість як вищу цінність, врахування її вікових та індивідуальних особливостей, задоволення фундаментальних потреб вихованця (у розумінні, пізнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); вироблення індивідуальної програми її розвитку; стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів;
 принцип цілеспрямованості, що утверджує спрямованість на досягнення основної мети — підвищення ефективності функціонування власного організму і свідомого позитивного ставлення до нього.
Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є:
 на рівні фізичного здоров'я: прагнення фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;
 на рівні психічного здоров'я (психологічного комфорту): відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих звичок;
 на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, почуття прекрасного в житті, у природі, мистецтві;
 на рівні соціального здоров'я (соціального добробуту): сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, соціально орієнтована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.
Формування здорового способу життя, культури здоров'я, підвищення їх виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери дітей та молоді у прагненні бути здоровими. Мотивація на здоровий спосіб життя — це система ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження, відновлення і зміцнення здоров'я.
III. Суб'єкти спільної діяльності та цільові групи з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Суб'єктами спільної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя є:
• управління (відділи) освіти і науки, охорони здоров'я обласних (міських, районних, районних у місті) державних адміністрацій;
• органи місцевого самоврядування та самоорганізації населення, батьківська громада;
• науково-дослідні інститути АПН України та АМН України, навчальні заклади різних типів та рівнів акредитації, відповідні медичні установи, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти; дитячі та молодіжні громадські організації, благочинні фонди, соціальні служби для молоді;
• засоби масової інформації.
Основним завданням суб'єктів спільної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді є консолідація зусиль щодо здійснення державної політики у сфері охорони здоров'я, спрямованої на забезпечення прав громадян на якісну й доступну медико-санітарну допомогу та створення умов для формування здорового способу життя.
В основу виконання цього завдання покладено міжгалузевий комплексний підхід у діяльності держави, усіх її інституцій до збереження та зміцнення здоров'я кожної людини незалежно від віку.
У межах Концепції доцільно виділяти такі цільові групи: діти дошкільного віку; учні загальноосвітніх та вихованці позашкільних навчальних закладів; учнівська та студентська молодь; вихователі дошкільних навчальних закладів; учителі, класні керівники, вихователі груп продовженого дня та шкіл-інтернатів, шкільні психологи, соціальні педагоги; викладачі вищих навчальних закладів усіх типів та рівнів акредитації, куратори, соціальні психологи; батьківська громадськість.
IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Метою Концепції є створення умов для зміцнення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я, психологічного комфорту та соціального добробуту дітей і молоді шляхом визнання пріоритету здорового способу життя як основного чинника збереження та зміцнення здоров'я, утвердження свідомого ставлення та громадянської відповідальності за власне здоров'я.
Стратегії Концепції:
• надання пріоритетності проблемі формування здорового способу життя дітей та молоді в усіх ланках освіти;
• гуманізація та демократизація відносин учасників навчально-виховного процесу, забезпечення у навчальних закладах сприятливого психологічного мікроклімату та відповідного інформаційно-предметного середовища;
• розширення Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, упровадження їх досвіду в практику роботи дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів;
• залучення учнівської та студентської молоді до активної участі у просвітницькій та волонтерській роботі з пропаганди здорового способу життя в середовищі однолітків;
• підтримка, розвиток національних та родинних традицій здорового способу життя та виховання здорової дитини; широке залучення батьків до цього процесу; • послідовне формування культури здоров'я педагогів як необхідної умови розвитку позитивної мотивації учнів та студентів на здоровий спосіб життя.
Концепцію спрямовано на виконання таких завдань:
• створення у навчальних закладах усіх типів та рівнів акредитації цілісної системи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;
• розробка і впровадження в практику роботи навчальних закладів сучасного моніторингу діагностики й корекції стану здоров'я дітей та молоді;
• упровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованої моделі формування в учнів і студентів навичок здорового способу життя, вміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров'я в різних життєвих ситуаціях, зокрема екстремальних;
• удосконалення форм і методів формування здорового способу життя;
• формування у дітей та молоді негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок, посилення ефективності механізмів подолання залежності від них;
• забезпечення якісної підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів, здатних формувати у дітей та молоді позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя;
• визначення пріоритету в педагогічній роботі з батьками і громадськістю формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
V. Зміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворювальним проектом, який спрямований на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини.
Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього потрібні знання основних положень фізіології, психології людини, соціології, інших суміжних дисциплін, що в сукупності дозволять реалізувати необхідні технології, які зберігають, зміцнюють, здоров'я, формують свідоме ставлення до власного здоров'я і проявляються у відповідних позитивних учинках і діях.
Указане свідчить про доцільність формування таких знань про:
 фізичне здоров'я: організм людини як біологічна система; органи й системи життєзабезпечення, їх функції і здоровий стан; фізіологічна діяльність, біохімічні процеси і здоров'я; гігієна тіла; гігієнічні нормативи; рух і здоров'я; генетичне здоров'я; репродуктивне здоров'я; статеве виховання; профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом, СНІДу; культура харчування; фізична гармонія тіла;
 психічне здоров'я (психологічний комфорт): індивід, особистість, індивідуальність; психіка людини; індивідуально-типологічні особливості людини; емоції, почуття, воля, свідомість; сфера пізнання; самосвідомість, самооцінка, саморегуляція, самоактуалізація, самовиховання; основні психічні процеси, їх вплив на здоров'я; мотивація поведінки й ціннісні орієнтації; психологія спілкування; стрес, психотравма; девіантна поведінка; попередження шкідливих звичок; психологічна самодопомога; резерви психічних можливостей людини: вплив засобів масової інформації та мистецтва на психічне здоров'я людини;
 духовне здоров'я: здоров'я в системі загальнолюдських цінностей; духовність людини як основа здоров'я; духовні вчення про здоров'я; ідеал здорової людини; духовні цінності й засоби розвитку духовності; здоров'я в системі життєвих цінностей народу; традиції культури здоров'я українського народу; національні
особливості формування здоров'я; календарні народні свята й здоров'я;
• соціальне здоров'я (соціальний добробут): людина як елемент соціуму; наслідки ант ропо-центричного ставлення до навколишнього середовища; етика родинних зв'язків; соціальні потреби та інтереси; мотивація поведінки; соціальне забезпечення життєво важливих потреб; соціальна адаптація; ергономічні аспекти формування здоров'я; асоціальна поведінка; популяційне здоров'я; здоров'я нації; держава, право і здоров'я, права та обов'язки громадянина у ставленні до власного здоров'я та здоров'я оточення; шкідливий вплив наркогенних речовин на здоров'я; запобігання соматичним і інфекційним захворюванням, хворобам, що передаються статевим шляхом, СНІДу; здоровий спосіб життя; культура здоров'я.
Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від відповідної спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них також належать соціальне проектування, метод відкритої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-інсценізація тощо.
Доцільно застосовувати традиційні методи: бесіда, диспут, лекція, семінар, роз'яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, методи вироблення звичок, методи вправ, контролю й самоконтролю, створення громадської думки тощо.
Застосування цих методів сприяє творенню у дітей та молоді адекватної моральної самооцінки, організації дієвої роботи з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, перебудові і зміні асоціальних форм у їхній поведінці на соціально значущі; підтримці, посиленню позитивних моральних спонук, активізації їх проявів чи загальмуванню негативних мотивів, зниженню їх сили, утриманню дітей та молоді від прояву деструктивної мотивації на здоровий спосіб життя.
З нетрадиційних для педагогіки методів ефективно діють методи «педагогічної психотерапії», а саме: саморегуляції, педагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії. Ці методи створюють певну єдність і доповнюють один одного.
Організоване навчання здійснюється у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, у закладах післядипломної педагогічної освіти за умови розв'язання таких основних завдань:
1) участь у реалізації державних стандартів початкової, середньої, вищої освіти та відповідного комплексу нормативних, навчально-методичних, інших документів, які регламентують та унормовують організацію навчально-виховного процесу під керівництвом педагогів;
2) організація навчання дітей та молоді з використанням традиційних та інноваційних форм і методів.
Самоосвіта базується на необхідності людини формувати, зберігати та зміцнювати власне здоров'я з використанням навчально-методичної бази та технічних засобів, що забезпечують самостійне навчання.
Самоосвіта можлива за таких умов:
1) наявність освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки дітей та молоді до провадження здорового способу життя з конкретними методичними рекомендаціями та коментарями;
2) наявність доступної наукової та навчально-методичної літератури з цієї проблеми у бібліотеках, книгарнях, електронних підручниках, в Інтернеті, електронних засобах масової інформації;
3) розгалужена мережа консультативних пунктів з надання практичної допомоги в опануванні знань, умінь та навичок з формування, збереження та зміцнення власного здоров'я під керівництвом педагогів, методистів та психологів.
Самоосвіта дітей та молоді з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя може здійснюватися також за участю державних, комерційних телевізійних і радіопрограм.
VI. Управління та функції навчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Управління формуванням позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді здійснюється на основі нормативно-правової бази та за умови науково-методичного забезпечення на рівні:
1) органів державного управління, установ, відомств, де створюються відповідні управління (відділи, сектори) виховної роботи, на які покладається управління процесом виховання та контроль за діяльністю підвідомчих структур у частині виконання чинного законодавства України, відповідних Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України;
2) органів освіти та охорони здоров'я у співпраці з органами місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення на всіх рівнях управління; навчальних закладів різних типів та рівнів акредитації.
Системний аналіз процесів управління формуванням позитивної мотивації на здоровий спосіб життя проводиться органами місцевого самоврядування з метою забезпечення подальшого розв'язання проблем зменшення кризових явищ у підлітковому та молодіжному середовищі і розв'язання соціально-економічних проблем розвитку країни.
Ефективність координації (оперативного управління) процесу формування позитивної
мотивації на здоровий спосіб життя зростатиме за умови узгоджених дій державних органів управління, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення, громадських організацій із залученням дитячих та молодіжних організацій, батьківської громадськості.
VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб жаття
Основним завданням підготовки педагогічних кадрів до здійснення формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя є забезпечення безперервності у формуванні культури здоров'я особистості як невід'ємної складової її професійної компетентності та адаптації до гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу.
Система підготовки кадрів включає кілька рівнів, відповідно до структури ступеневої освіти в Україні.
З цією метою здійснюється підготовка фахівців з валеології в поєднанні з підготовкою за суміжними спеціальностями (дошкільне виховання, початкове навчання, біологія, фізична культура, психологія, основи медичних знань, соціальна педагогіка, дефектологія).
Умовою для підготовки педагогічних кадрів є впровадження Міністерством освіти і науки України професії «валеолог» до Класифікатора професій ДК 003-95 (зміни та доповнення № 4).
Класифікатор професій передбачає підготовку вчителів за освітньо-кваліфікаційними рівнями: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».
У навчальних планах педагогічних вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації, які готують асистента валеолога, передбачено курси «Основи валеології» (обсяг — один кредит) та «Методика викладання навчального курсу для початкової школи «Основи здоров'я» (один кредит), що мають сформувати індивідуальну валеологічну культуру майбутнього педагога, забезпечити його підготовку до проведення системної навчально-виховної роботи.
Система підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» включає вивчення курсів: «Вікова фізіологія з основами гігієни дітей», «Основи педагогічної валеології», «Теорія і методика викладання основ здоров'я» і педагогічну практику (загальний обсяг часу — не менше 5 кредитів). Перелік спецкурсів формується з урахуванням основної спеціальності студента. Наприкінці вивчення курсу (курсів) з питань формування здорового способу життя студенти складають іспит (залік).
Підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» передбачає вивчення курсу «Теорія, методологія, методика формування здорового способу життя», спецкурсів відповідно до основних аспектів валеології.
Післядипломна перепідготовка і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з формування здорового способу життя відбувається на базі педагогічних вищих навчальних закладів, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, що мають ліцензію на такий вид діяльності.
У планах навчальних курсів підвищення кваліфікації інститутів післядипломної педагогічної освіти забезпечується диференційований підхід до слухачів:
а) керівні кадри освіти вивчають обов'язковий курс «Основи здоров'я» (обсягом до 18 годин);
б) для вихователів дошкільних навчальних закладів, учителів початкових класів та класних керівників загальноосвітніх навчальних закладів з метою ознайомлення з валеологічними технологіями, окрім обов'язкового курсу «Основи здоров'я», вивчається спецкурс «Основи педагогічної валеології»;
в) викладачі природничого профілю, фізкультури, психології розширюють здобуті у вищих навчальних закладах знання під час вивчення курсів «Ва-леофілософія», «Педагогічна валеологія», «Методика викладання основ здоров'я», спецкурсів з інноваційних методик формування здорового способу життя (ознайомлення з діяльністю закладів Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю).
Педагогічні кадри, відповідно до планів Міністерства освіти і науки України, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, міських (районних) відділів освіти, залучаються до участі в постійно діючих методичних семінарах, семінарах-тренінгах, інформаційно-методичних нарадах, школах педагогічної майстерності, роботі круглих столів, науково-практичних конференціях тощо.
Підготовка кадрів щодо реалізації Концепції має передбачати:
• теоретичну підготовку (впровадження обов'язкового навчального спецкурсу для всіх категорій педагогічних кадрів «Педагогіка здорового способу життя», який забезпечує засвоєння інноваційних педагогічних систем, технологій виховання й навчання та системи управління цим процесом);
• засвоєння вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик та положень, що випливають з них, для побудови змісту, вибору форм та методів навчання, способів та критеріїв оцінки досягнення цілей навчання;
• розробку стандартів якості підготовки і технології об'єктивного визначення ступеню відповідальності кожного фахівця, який отримав відповідну професійну освіту;
• розробку нової моделі виховання та навчання, нових навчально-методичних матеріалів для проведення занять і практичного засвоєння нової тренінгової методики;
• збір, узагальнення та системний аналіз світових та національних досягнень у навчанні здорового способу життя та оперативну корекцію змісту навчання, навчальних та виховних технологій, способів активізації пізнавальної діяльності дітей та молоді, роботи педагога.
VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді
Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді здійснюється шляхом:
• нормативно-правового забезпечення реалізації Концепції, що регулюється відповідними нормативними актами: Законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відповідними наказами Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями органів місцевого самоврядування;
• розробки і впровадження навчальних програм з «Основ здоров'я» та формування здорового способу життя у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних, вищих навчальних закладах незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування; забезпечення реалізації цих програм за допомогою якісних підручників, посібників, технічних засобів навчання й наочного дидактичного матеріалу, а також варіативних програм, орієнтованих на інтеграцію широкого кола питань щодо профілактики ВІЛ/СНДу, сексуальної поведінки, репродуктивного здоров'я, вживання наркотиків тощо; моделей формування здорового способу життя для різних типів навчальних закладів;
• проведення моніторингу стану здоров'я дітей, молоді, педагогічних працівників із залученням сучасних технологій;
• організації та науково-методичного забезпечення діяльності регіональних центрів та експериментальних навчальних закладів всеукраїнського та регіонального рівнів для відпрацювання основних положень Концепції;
- створення серед освітньої громадськості атмосфери сприяння розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, активізація зусиль науковців з метою здійснення теоретико-методологічного забезпечення формування позитивної мотивації на
здоровий спосіб життя дітей та молоді на рівні сучасних досягнень психолого-педагогічної науки і практики (розробка і викладання відповідних навчальних курсів, проектування моделей шкіл сприяння здоров'ю тощо);
• активного використання засобів масової інформації та інших джерел для пропаганди та поширення вітчизняних та зарубіжних новітніх теоретичних розробок, здобутків учителів-нова-торів та вчителів-експериментаторів; забезпечення впровадження сучасних інформаційно-освітніх програм та соціальної реклами з урахуванням особливостей цільових груп;
• поширення культурно-мистецьких та фізкультурно-оздоровчих акцій для дітей та молоді, спрямованих на формування здорового способу життя, культури здоров'я;
• забезпечення якісної ступеневої підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для здійснення завдань, окреслених Концепцією;
• створення фахового науково-методичного видання (газета, часопис);
• формування економічних основ забезпечення здорового способу життя, створення належної матеріально-технічної бази в навчальних закладах різних типів та рівнів акредитації.
Ефективна реалізація цієї Концепції можлива за умови раціонального використання фінансових, технологічних, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів держави, які спрямовуються на формування фізично, психічно, соціально, морально здорової особистості з високим рівнем громадянської відповідальності, готової до самостійного вибору власного місця в житті; високоерудованої та культурної особистості, яка має гуманістичний світогляд і гуманістичні якості, поважає батьків, інших людей, які її оточують, із сформованою культурою спілкування; веде здоровий спосіб життя, прагне самовдосконалення; толерантна, чесна, милосердна, доброзичлива.

Добірка матеріалу із фахових журналів

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал