Концепция абсолюта в произведениях юрия липы



Скачати 114.84 Kb.

Дата конвертації11.05.2017
Розмір114.84 Kb.

15
А. Г. Астафьев, д-р филол. наук, проф.
Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченка, Киев
КОНЦЕПЦИЯ АБСОЛЮТА В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ ЮРИЯ ЛИПЫ
В статье на принципе малоизвестной рецензии Юрия Липы на книгу поль-
ского теолога Марьяна Токаржевского "Сторож рассвета" обоснована кон-
цепция абсолюта в произведениях украинского писателя. По его убеждению,
Бог не присутствует в мире, как утверждает Токаржевский. Бог находится
в заданности и свободе мира, его можно найти в истине, добре, красоте и
человеческой любви. Бог может действовать в духе и только через дух.
Стремление к абсолюту чаще всего связано с человеческой драмой и трагеди-
ей. Так случилось на самом деле: органы НКВД за антисоветские взгляды уни-
чтожили и Липу, и Токаржевского.
Ключевые слова: Бог, нация, литература, христианская любовь, миф,
трагические оптимисты, преступление.
O. Astaf'ev, prof.
Institute of Philologu, Taras Shevchenko Uniwersity of Kyiv
СONCEPT OF ABSOLUTE IN YURI LIPA'S WORKS
The article based on the little-known Yuri Lipa's reference of the book of Polish
theologian Marian Tokarzhevskiy "Caretaker Dawn" reviews the concept of
absolute in works of Ukrainian writer. He believes that God is not present in the
world as Tokarzhevskiy states, God is predetermined and is present in the freedom
of the world, can be found in the truth, goodness, beauty and human love. God can
act only through the spirit and in the spirit. The desire for the absolute is most
frequently associated with human drama and tragedy. That is what happened in
reality: PCIA destroyed Lypa and Tokarzhevskiy because of their anti-soviet views.
Key words: God, nation, Literature, Christian love, myth, tragic optimists crime.
УДК 821.162.1
С. Байдацька, кaнд. філол. наук Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, Київ
НАРАТИВНА КОНЦЕПЦІЯ РОМАНУ ЮЗЕФА ІГНАЦІЯ
КРАШЕВСЬКОГО "ЧАРІВНИЙ ЛІХТАР"

Стаття присвячена особливостям наративу в романі "Чарівний ліхтар"
Ю.І. Крашевського. Автор наукової розвідки детально досліджує композицій-
ні, сюжетотворчі і образотворчі риси твору. Особливу увагу при аналізі тек-
сту приділено концептові "подорожі ролі художньої деталі в тексті твору.
Ключові слова: художня деталь, реалізм, наратив, сюжет, подорож.

16
Багатовікові польсько-українські культурні взаємини рясніють тісними літературними контактами і яскравими персоналіями. Уданому контексті не можна не згадати про постать Юзефа Ігнація
Крашевського. Його твори, окрім високої художньої цінності, містять свідчення, яких українці були позбавлені через замовчування, заборони, панування хибних ідеологій і знищення. Йдеться про історичні факти, краєзнавчі відомості, культурні цінності, яких сповнена масштабна творчість письменника в різних галузях
– літературній, освітній, художній, театральній, громадській. Першим соціальним романом в історії польської літератури та перлиною волинського періоду творчості Ю.І. Крашевського є роман "Чарівний ліхтар" (1843–1844). Автор вкотре у своїй творчості звернувся до української проблематики і реалізував свій творчий задум із глибоким знанням предмету, свідченням чого стала поява роману. Історія написання твору позначена досить складними обставинами вжитті письменника. Родинні негаразди, фінансові труднощі, смерть рідного дядька Антонія Урбановського не сприяли активній творчій діяльності Ю.І. Крашевського. Попри це він із головою поринув у роботу над романом, знайшовши в копіткій праці моральний прихисток від внутрішніх терзань і болю. Активна творча робота сприяла зціленню душі письменника, про що Юзеф Ігнацій Крашевський писав у листі до Тадеуша
Підвисоцького: "Серед виру неспокою, труднощів і проблем – єдина радість – книжка і перо, нагальна втеча відсвіту турботу роботу. Те, що для когось стало би тягарем, для мене – справжнє захоплення, мій життєдайний напій. Віриш чині, але уже написав чотири томи роману у ці важкі буремні часи. Назвав його "Чарівним ліхтарем. Це картинки наших днів" [1; 193]. Анонсовані автором у назві роману "картинки" є носієм інформації прожиття та звичаї персонажів і відтворюють передусім волинські реалії ХІХ століття. Нагромадивши значний матеріал,
Ю.І. Крашевський приступив до роботи над "Чарівним ліхтарем" на початку 1842 року і вже у липні цього ж року роман був завершений. Уроці у Варшаві вийшов друком перший том, роком пізніше побачив світі другий. Після тривалих роздумів і вагань Ю.І. Крашевський врешті надав своєму романові назву,

17
в якій, за замислом письменника, відображено гносеологічну сутність твору. Назва походить від найменування старовинного проекційного апарату, що служить для показу на екрані у збільшеному вигляді зображень, зроблених на склі. Концепція "Чарівного ліхтаря" викладена Ю.І. Крашевським в передмові до роману "У моєму романі, яку калейдоскопі, буде всього потрош- ки: і шляхти, і панів, і духовенства, чиновників, юристів, лікарів, іти будеш, мій дорогий читачі я твій покірний слуга" [2:9] . В епілозі до видання роману 1872 року автор зазначив "мною керувало бажання зобразити ваш світ, вади, цікаві історії, звичаї, слабкості. Це лишень невеличкий нарис, ідея твору, який міг би і повинен бути значно об'ємнішим, прагнув усе осягнути і торкнутися кожної дрібниці" [3; 4]. Події, зображені в першому томі, тематично висвітлюють особливості суспільного устрою на Волині, а дійство другого розгортається у Варшаві. Фабула роману зосереджена навколо життєвих перепитій головного героя, двадцятирічного Станіслава, який після завершення навчання в Берліні приїхав навідати рідного дядька Августа. Самотній досвідчений Август охоче опікується племінником, готуючи його до дорослого життя знайомить із товариством, супроводжує у мандрівках, радить як чинити у складних життєвих обставинах, у які запальний юнак регулярно потрапляє. Сюжет роману концентрується навколо його пошуків власного "я, бурхливих подій особистого життя, мандрівок Україною. Сюжетною основою другого тому роману став переїзд Станіслава до Варшави. У романі "Чарівний ліхтар" яку калейдоскопі показано сцени тогочасного життя Волині, а джерелом, що проливає світло на устрій Волинського краю є авторський розлогий деталізований коментар. Спостереження Ю.І. Крашевського над життям та побутом сучасників, дослідження соціальних взаємин і звичаїв різних верств населення, душевні переживання персонажів знайшли художнє втілення у романі "Чарівний ліхтар. Перший соціально-побутовий роман Польщі підтверджує наявність тенденцій, характерних для прози середини ХІХ століття. Він впевнено утвердив реалістичний напрям, який полягає у правдивій об'єк- тивній оцінці соціально-економічних процесів, що мали місце

18
в польському суспільстві в першій половині ХІХ сторіччя. Водночас Ю.І. Крашевський був вірний традиціям просвітницького роману, де в численних мандрах герой пізнає світа перед автором твору розкриваються широкі можливості у зображенні життя в динаміці. Йдеться про традиції в способах реалізації композиційного задуму і образотворення. Утворі відчутні художні витоки творчого методу "Сентиментальної подорожі" Л. Стерна
(1768) та "Пригод Миколая Досвядчинського" (1775) І. Краси- цього. У романі "Чарівний ліхтар" також наявні риси тенденційності характерної ознаки польської романістики ХІХ сторіччя. Чарівний ліхтар" надає цінну інформацію про менталітет, звичаї, побут мешканців Дубна, Житомира, Києва, околиць цих міст та інших українських містечок і селищ. Автор описує стосунки різних верств населення, а також детально зупиняється на зовнішніх детермінантах, що визначають приналежність до конкретних соціальних груп. Утворі міститься інформація прозви- чаї шляхетського полювання, місцеві вибори урядників, особливості тогочасної лікарської і юридичної практики тощо. Спосіб художньої реалізації авторського замислу – романний жанр, художньою основою якого є калейдоскоп вражень, фізіологічні нариси, спостереження над суспільним устроєм, об'єднані основною сюжетною лінією кохання – любовним трикутником Станіслава, князівського подружжя Юлії і Едварда, а також маршрутами мандрівок персонажів. Гострий сюжет з насиченим чергуванням сцен, картин дійсності, детермінують темп, тривалість, порядок і ритм зображуваних утворі подій. Поліфонічність проблематики роману зумовлює систему взаємодії різних нара- тивних прийомів. Наратор часто ототожнюється з автором, який виявляє свою присутність не лише в моралізаторських відступах, алей у описах пейзажів чи побутових "картинках. Нарати- вну стратегію роману Ю.І. Крашевського характеризує відкритий комунікативний процес між оповідачем і читачем, автор часто використовує прямі звертання до читача. Фабула роману є гострою і постійно тримає реципієнта у емоційній напрузі. Духовна інтенція Ю.І. Крашевського традиційно лежить у полі викриття духовних ваді через них морального очищення кожної окремої особистості і суспільства в ціло-

19
му. У передмові до другого видання роману 1872 року
Ю.І. Крашевський підкреслив, що у "Чарівному ліхтарі" першочерговим завданням ставив правдиве зображення життя на Волині року. Мета автора полягає у правдивому художньому відтворенні в творі місцевих звичаїв, не опускаючись до примітивного фотографування живих зразків. Ця стрижнева авторська концепція виявляє спорідненість роману і мандрівної літератури
Ю.І. Крашевського, зокрема "Спогадів про Волинь, Полісся і Литву" (1841). Ці твори волинського періоду єднає спільна проблематика та спосіб реалізації художнього замислу автора – "картинка, в основі якої лежить дагеротипне зображення дійсності. "Чарівний ліхтар" представив колоритну галерею образів різних верств волинського люду від бідного селянства до вишуканої аристократії. Польський письменник ієрархічно зобразив суспільний устрій тогочасної Волині, піддавши цю галерею типових представників соціуму чіткій класифікації. Поряд із узагальненням типових рис особливу роль у наративній структурі твору відіграє деталь. Стилеві Ю.І. Крашевського властива чітка конкретизація часопросторових характеристик твору. Зокрема, автор дозволяє читачеві чітко відстежити маршрут мандрівки головного героя Дубно – Житомир – Острог – Звягель – Київ. Деталізовані картинки побуту героїв роману, їхній зовнішній вигляд, ретельне зображення звичаїв, способу життя, змістовних дискусій і світських балачок, деталізований опис мальовничих волинських пейзажів – дає підстави вважати "Чарівний ліхтар" Ю.І. Крашев- ського передвісником зрілого реалізму в польській літературі. Методи художньої реалізації творчого задуму автора відчутно новаторські для польської літератури ХІХ століття. У романі
Ю.І. Крашевського предметом зображення є неконкретна особистість через відтворення життєвих перипетій якої відбувається розгортання сюжету, а суспільний устрій ХІХ століття на Волині. У "Чарівному ліхтарі, яку калейдоскопі зображено представників різних верств волинського краю – шляхту, селян, духовенство, суддів, лікарів, учителів тощо. Авторові вдалося зобразити галерею "картинок, портретів і характерів, пов'язаних спільною сюжетною канвою. Провідна ідея твору полягає у панорамному зображенні суспільного устрою, навколо якої нагро-

20
маджено художній матеріал, утворюючи таким чином цілісну композиційну картину. Письменник активно використовує жанр нарису, замальовки з натури, "деталізовані картинки, органічно поєднані між собою. У детальному зображенні побуту та любовних перипетій персонажів, розлогих авторських коментарях відображені найсуттєвіші конфлікти епохи. Концепція Ю.І. Кра- шевського полягає у домінуванні принципу художньої правдивості у способах відтворення реальної дійсності, яка при цьому містить домисел, моделюючи таким чином уявний художній світ. Юзеф Ігнацій Крашевський змальовує детальний соціопси- хологічний портрет кожної соціальної групи, яка викликала пильне зацікавлення письменника. Перед очима читача з'являється колоритна галерея персонажів, образів, звичаїв. Детально описуючи, а часто висміюючи вади волинського люду Ю.І. Крашев- ський мав наметі виявити, унаочнити і тим самим викликати бажання звільнитися, вилікуватися від певних моральних імен- тальних вад, отримати духовне очищення і одужання. Укотре у своїй творчості, зокрема у "Картинах з життя і подорожей, романі "Божевільна" (1880). Ю.І. Крашевський звертається до жіночої проблематики. Роль жінки в суспільстві, свобода її вибору, осуд соціуму, яке трактує жіночу емансипацію як моральну розпусту, висвітлено в романі "Чарівний ліхтар. Особиста трагедія князівни Юлії, яка, розчарована подружнім життям, шукала порятунку в нетривалих сумнівних романах лежить в колі цих проблем. Ю.І. Крашевський проявляє себе тонким знавцем жіночої психології. Трагедія почуттів, еволюція душевних переживань закоханої жінки, що прагне йти за покликом душі і водночас не порушувати законів суспільства і норм моралі зображена майстерно і художньо досконало, без авторської суб'єктивної оцінки і надмірного моралізаторства. Автор майстерно, не опускаючись до рівня бульварного роману, описує трагічну останню вжитті історію кохання заміжньої князівни Юлії і першого почуття юного Станіслава. Авторові вдалося створити не лише влучний соціальний, алей психологічний портрет своїх героїв.
Ю.І. Крашевський виявляє причини морального занепаду, які вбачав у нехтуванні християнською мораллю, порушенні Божих

21
заповідей, бракові релігійного виховання у дітей. "Раніше релігія берегла від моральної розпусти, захищала мораль через засудження суспільством таких жінок. Нині ж у їхніх серцях немає місця для віри, а суспільство охоче приймає до свого грона
Фрін
1
".[2;4]. Таким чином, у романі вкотре простежується схильність Ю.І. Крашевського до дидактики (Хвороби моральні
ХІХ століття" (1837–1841), низці творів адресованих дітям "Божі дари" (1879), "Цвіт папороті" (1882), "Горбата" (1879). Стилістична домінанта твору – концепт подорожі – потужний сюжетотворчий чинник, структурно-композиційний стрижень роману і провідний мотив твору. Упровадження в канву сюжету мандрівного мотиву дозволило авторові зобразити події в динаміці. Багате на події і враження життя головного героя роману Станіслава – шукача нових вражень у іншому, досі незнаному йому середовищі, зображується у частих мандрівках і гостинах, постійному русі. Знайомство Станіслава зі світським життям Волині є передмовою до зображення суспільного устрою, портретної характеристики галереї персонажів. Наївність і цікавість молодого Станіслава надає часом монотонному і надто докладному описові Ю.І. Крашевського свіжого подиху, більшої художньої привабливості і пильної уваги реципієнта. Концепт подорожі утворі наскрізний і виступає нарізних текстових рівнях образотворчому, стилістичному, мовному, сюжетному, тематичному, представлений утворі експліцитно і імпліцитно. Зокрема, служить способом реалізації шляхів образот- ворення, виразником характериних рис персонажу "Юлія не могла читати – думки без кінця мандрували в неї в голові, рухалися в серці, плуталися, турбували. Згадувала, як завжди, свою молодість за якою так сильно тужила" [1; 23]. У регулярних мандрівках відбувається духовне оновлення, становлення нової особистості, адже подорожі Станіслава супроводжуються відвертими бесідами із Августом, його настановами, зізнаннями у потаємному. У щирих розмовах вимальовується психологічний портрет персонажів, еволюція психологічного стану героя. Маршрут мандрівки Київ – Житомир – Острог
1
Фріна – відома давньогрецька гетера.

22
– Дубно є маршрутом психологічного становлення молодого мужчини під чуйною і водночас суворою опікою Августа і розкриває реципієнтові динаміку переживань, зміни психологічних станів Станіслава (від ейфорії закоханості, душевних терзань, мук морального вибору, розчарування, зневіри, байдужості до морального одужання і духовного оновлення. "Дорогий мій
Стасе, коли ти приїхав до мене, був енергійним, емоційним і веселим – і це тобі так личило як барвистим квітам квітнути і пахнути. Тепер же ти став серйозним і сумним. Знаю в чому річ, але хіба ж я тебе не попереджав, коли гаряче шукав кохання і відкрив своє серце першій ліпшій, яка трапилася на твоєму шляху, зробив найнебезпечніший і помилковий вибір Будь і тепер таким же сміливим, яким був, коли вплутався у ті нещасні стосунки з Юлією" [2; 155]. Найчастіше у тексті описується подорож-втеча головного героя від відповідальності, від страждань, від самого себе. "Юлії не стало. У цей же день Станіслав виїхав до Берліну" [2; 197]. Такою втечею-порятунком у складній життєвій ситуації стала західноєвропейська подорож героя. Його листи з Німеччини, Франції та Італії (Берліну, Рену, Риму) відображають точний маршрут подорожі і водночас відтворюють еволюцію психологічного стану героя – тяжкі страждання, самозвинувачення, самозаглиблення, тугу за домівкою, інтерес до нового середовища, загоєння душевних рані, врешті, початок нового етапу життя. Прекрасний їхній світ, великий, чудовий, але для серця цього замало, це все гарне, але чуже, нічого нас із тим не пов'язує. О, я би хотів повернутися на рідну землю, тільки там наше життя Не повіриш, як я тужу, дарма, що мене оточує стільки цікавого і нового, що мало би геть гнати сумні спогади. Милуючись заходом сонця, пригадую наше похмуре вечірнє небо. Звертаю до вас свій погляд, думаю про Вас" [2; 198]. Мотив мандрівки дозволяє авторові зобразити світне статично, а у розвитку, динамічно. Зокрема, надає можливість молодому героєві пізнати спосіб життя і звичаї мешканців околиць Дубна, Житомира, Києва, відкрити для себе українську культуру, що для героя була новим, непізнаним явищем, іншим світом. Новизна оточення, способу життя, культурні відмінності стано-

23
вили елемент, що значно динамізував наративну структуру твору. Кілька разів наратор вдається до опису мандрівки-втечі. Герой фізично і психологічно біжить від проблеми, уникаючи відповідальності за свої вчинки. Спершу після завершення навчання тікає до дядька від дорослого життя, шукаючи притулку, настанови, поради і захисту. Згодом, від закоханої у нього жінки, боячись зізнатися у почуттях до іншої. Нарешті Станіслав, тікаючи від усіх проблем, вирушає у подорожі Західною Європою, де розпочинає нове життя, відпускає колишні страждання, одружується, і врешті в тихому сімейному житті знаходить своє щастя. Автор вдається до реалізації у тексті роману подо- рожі-пізнання, подорожі-пошуку, подорожі-втечі, подорожі-
ініціації і подорожі-переродження – трансформації внутрішнього стану героя. Останні рядки роману вказують нате, що і сам художній твір вирушає у тривалу мандрівку в часі і просторів серцях і душах читачів "а тепер вирушай у світ моя книжко, щасливої дороги" [1; 356]. Активне функціонування у романі мандрівного мотиву сприяло появі розлогих описів пейзажів. Річковий, урбаністичний, лісовий, сільський пейзажі Ю.І. Крашевського – це переважно об'єктивно фіксовані споглядальні описи. Картини природи, па- м'ятки архітектури, предмети інтер'єру зображені детально і напрочуд точно. Пейзажні замальовки служать як для передачі місцевого колориту, такі для розкриття образів і загального ідейного змісту роману. Текст роману містить також розлогі деталізовані описи інтер'єрів, зовнішності героїв. Деталь у романі
Ю.І. Крашевського відіграє особливу роль – характеризує ціле, визначає сутність і якість зображуваних речей і явищ, слугує інструментом характеристики персонажів. Зокрема до такого способу образотворення вдається Ю.І. Крашевський при художньому змалюванні чоловіка головної героїні пана Едварда, де недолугість персонажа передана через деталі його помешкання і одягу. Авторові вдалося передати комічність ситуації, де "масштаб" внутрішнього світу героя передано через особливості влаштування його побуту. Помешкання, інтер'єр, екстер'єр, портрети піддаються зображенню немовби під мікроскопом. Попри правдивість роз-

24
повіді, точність деталей і фактів, автор охоче ділиться своїми спостереженнями над життям, філософськими узагальненнями. Водночас ця узагальненість не виключає голосу суб'єкта, що виявляється в підтексті, хоча й зосереджується на об'єктивно- му зображенні подій. Детальність зображення реалій епохи і польського суспільства ХІХ століття в романі дагеротипна. Соціальна проблематика домінує. Письменник прагне скрупульозно і детально описати усі соціальні групи, звідси велика кількість коротких фізіологічних нарисів, у чому виявляється спорідненість роману із літературними подорожами польського письменника. Автор порівнює ментальні риси різних національностей, що проживали на території Волині. Шанобливо із великою повагою
Ю.І. Крашевський відгукувався проукраїнський народі "благодатну" українську землю. Письменник надає влучну характеристику українській ментальності "Заможні, багаті українці не мають ні до кого претензій, щиро, старанно, з запалом працюють над збільшенням майна, але користуються нажитим майном розсудливо. В Україні багато пишуть, читають, займаються літературною справою і багато купують книжок, інтелектуальне життя у цьому куточку краю можливо, на вищому, ніж деінде рівні розвитку. Не лише наша література, алей іноземна, знайома освіченим колам і є найкращою для них розвагою. Українець в товаристві спраглий до життя, освічений, запальний, що не шкодить його збагаченню. Любить розкіш, але живе в міру своїх можливостей і думкою про завтрашній день. Здається мені, що в Україні маєтки чистіші і менш обтяжені боргами ніж деінде в нашому краї. […] важко ще десь зустріти стільки освічених, приємних людей, що вміють провадити такий інтелектуальний спосіб життя" [2; 149]. У "Чарівному ліхтарі" чи не вперше в іноземній літературі справді визнано культурну "відокремленість" і унікальність українського народу, специфічну ментальність, чітку національну позицію та високий рівень духовності українців. Їхня освіченість і глибока обізнаність вразили польського письменника Тут, можливо, єдине місце, де сьогодні літературу сприймають серйозно, де стільки пишуть і роблять це прекрасно, де стільки

25
читають і розуміються на цьому так чудово, де врешті серйозного змісту книга може бути обговорена і сприйнята. Україна справді живе розумом" [2; 150]. Укотре автор продемонстрував широку обізнаність в україніці, глибокі знання українських реалій. Ю.І. Крашевський надає змогу черпати інформацію, якої, через заборони і знищення, українці тривалий час були позбавлені. Звернення до соціальної проблематики, широта охоплення матеріалу характеризує "Чарівний ліхтар" як соціальний роман з панорамним зображенням у ньому життя. Цей твір став вагомою ланкою в еволюції художнього методу Ю.І. Крашевського від фізіологічних нарисів, повістей до соціального роману з панорамним зображенням суспільного устрою. Роман сповнений влучних іронічних і сатиричних авторських коментарів. Письменник висміює певні явища соціальної дійсності з метою змусити обивателя замислитися над своєю сутністю і вчинками, збудити в людині прагнення до змін, духовного зростання і морального очищення. Отже, особливостями наративу в романі "Чарівний ліхтар" є впровадження в структуру роману мотиву подорожі, новаторська проблематика на час написання твору, композиційна та хара- ктерологічна функція художньої деталі. Проте реалізм Ю.І. Кра- шевського має романтичне і водночас просвітницьке підґрунтя. Одночасно із написанням "Чарівного ліхтаря" польський письменник працює над повістю "Уляна, в якій яскраво виражені романтичні тенденції. Нагромадження багатого матеріалу сучасності і давнини, детальні описи, і, водночас, прагнення до узагальнення є визначальними рисами роману Ю.І. Крашевського. Відкинувши історичні декорації можна з певністю ствердити, що літератор торкнувся вічної проблематики, не побоявся сміливо виявити суспільні вади і людські гріхи. Що ж до способу організації наративної цілісності тексту – можна впевнено стверджувати, що концепція Ю.І. Крашевського полягала у моральній настанові і прозорому оцінному авторському ставленні. Безумовно твір порушив нагальну, завжди актуальну проблематику
– питання кохання, зради, трагедії почуттів. Секретом успіху роману Ю.І. Крашевського також є вічна і завжди актуальна проблематика твору, проте в ХІХ столітті вона не так часто знаходила художнє втілення у романній формі. Класик польського

26
письменства одним із перших в польській літературі сміливо підняв тему кохання зрілої жінки – розчарованої невдалим подружнім життям. Питання гріха, пристрасті, обов'язку, морального вибору роблять цей твір сучасним і актуальним, а інтерес до цього твору не згас серед кількох поколінь читачів. Польськомовна україніка Ю.І. Крашевського вкотре засвідчила глибоку пошану видатного польського діяча до культури і історії українського краю. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Danek Wincenty. Józef Ignacy Kraszewski. Warszawa : Wiedza powszechna,
1973. – 548 s.
2. Kraszewski J.I. Latarnia czarnoksięska: obrazy naszych czasów. Seria pierwsza. – Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1988. – 359 s.
3. Kraszewski J.I. Latarnia czarnoksięska. Obrazy naszych czasów. – T1- Lwów.
– 1872. – 114 s.
4. Orzeszkowa Е. Obraz działalnosci literackiej Kraszewskiego od 1830–1840.
– W: Książka jubileuszowa dla uczczenia pięćdziesięcioletniej działalności literackiej J.I. Kraszewskiego. – Warszawa, 1880. – s. 43.
С та т т я надійшла до редакції

С. Байдацкая, канд. филол. наук, проф.
Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченка, Киев


Нарративная концепция романа Ю. И. Крашевского
"Волшебный фонарь

Статья посвящена особенностям нарратива в романе "Волшебный фо-
нарь". Автор исследования анализирует жанровые особенности, систему
образов произведения польского писателя. Особое внимание уделено концепту
"путешествие" и роли художественной детали в романе.
Ключевые слова: художественная деталь, реализм, нарратив, сюжет,
путешествие.

S. Baidatska, Сand. Phil. Sci.,assistant Professor
Institute of Philologu, Taras Shevchenko Uniwersity of Kyiv

The Narrative Conception of the Novel "The Magic Latern

The article is devoted to the narrative peculiarities of the novel ''The Magic
Lantern''. The author investigates in details the contexture, plot-forming and
figurative features of the work. By analyzing the text, particular attention is paid to
the concept "travelling" and to the role of the artistic detail in the text of the work.
Key words: artistic detail, realism, narrative, plot, travelling.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал