Комунікативно-прагматичні можливості фразеологічних одиниць у політичному дискурсі



Скачати 143.92 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір143.92 Kb.
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Ірина Брага

Аналіз політичного дискурсу, як правило, здійснюється або з позиції когнітивної лінгвістики, або з позиції прагматики. В останньому випадку виявляються основні мовні механізми формування прагматичного впливу на адресата, визначаються прагматичні настанови адресантів при використанні певних прагмем. Прагмемами вважаються “одиниці різних мовних рівнів, які мають прагматичне навантаження” [1, 106]. Прагмеми звернені до інтелектуальної сфери свідомості не безпосередньо, а через емоційно-вольову сферу, їх основне призначення – регуляція поведінки людини шляхом емоційного впливу, переконання.

Фразеологізми – особливі мовні одиниці, які беруть участь у створенні мовної картини світу, своєрідно інтерпретуючи його, що виявляється у вираженні суб’єктивного і, як правило, емоційно забарвленого ставлення мовця до світу. Фразеологізми здатні зробити мовлення виразним, доступним, емоційно насиченим, а отже, і переконливим. Фразеологізм складніший за своєю структурою від слова (В.М.Телія назвала фразеологізм своєрідним мікротекстом [2: 178]), тому він виступає потужнішим носієм не тільки інформації, а й прагматичного потенціалу. Все це дає підстави для широкого використання багатих фразеологічних ресурсів української мови в політичному дискурсі для виконання функції впливу.

У роботі дотримуємося такого розуміня терміна “фразеологізм”, при якому до складу фразеологічних одиниць вводяться ідіоми, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази, паремії, кліше, гасла.

Дослідники виділяють у структурі значення фразеологізмів, як і слів, денотативний і конотативний компоненти [2, 3: 9], а в межах останнього – оцінний компонент [див., наприклад, 4: 148 – 159; 2: 122, 147; 5: 227 – 234]. Використання фразеологічних одиниць з оцінною семантикою є значущим чинником формування прагматичного ефекту. З огляду на це дослідники приділяють значну увагу субстантивним фразеологізмам, які, за винятком фразеологізмів термінологічного характеру, “мають або можуть мати оцінне значення” [4: 150]. Актуалізація оцінного значення відбувається у предикативній позиції [див., наприклад, 6: 31], що поширюється і на субстантивні фразеологізми [4: 149]. Дієслівні фразеологізми, на думку дослідників [4: 152 – 156; 7: 36], також здатні виконувати оцінну функцію, адже вони характеризують різні дії, процеси, стани тощо.

Свідома настанова автора-публіциста на створення суспільної думки щодо певної реалії політичної дійсності в результаті прагматичного ефекту, що передбачає появу оцінки, емоційності й експресії, змушує його вживати трансформовані фразеологізми [8: 44 – 49; 9; 13; 10] (паралельно використовують такі терміни, як “оказіональні варіанти фразеологічних одиниць” [9], “перетворені” [3], “модифіковані” [11] фразеологізми). У газеті оновлені фразеологізми – це один з найбільш дієвих мовних засобів, адже для читача незвичний вигляд давно відомого фразеологізму стає своєрідним подразнювачем. Такий фразеологізм не тільки привертає до себе увагу адресата, яка, до речі, поширюється і на інформацію, що подається поруч, а й у комплексі з останньою впливає на нього. Прагматично зумовленим є і розташування видозмінених фразеологізмів, які займають, як правило, позицію заголовка, підзаголовка, ініціального або кінцевого речення, тобто сильну позицію в тексті [12: 44].

У науковій літературі існує кілька класифікацій трансформованих фразеологізмів [13; 8; 9; 11; 3: 127 – 146; 10: 77; 12]. Основними типами дослідники називають такі: 1 Семантична трансформація: 1) використання фразеологізму в прямому значенні у вигляді вільного словосполучення; 2) одночасне використання фразеологізму і в прямому, і в переносному значенні; 3) зміна значення або поява нових відтінків у значенні фразеологізму при повному збереженні його лексичного складу у процесі зіткнення значення фразеологізму з подальшим змістом. 2 Структурна трансформація: 1) синтаксична (заміна виду синтаксичного зв'язку, зміна синтаксичної функції в реченні, зміна типу речення за метою висловлення); 2) лексична (заміна, додавання або випущення компонента/компонентів фразеологізму); 3) контамінація (поєднання фразеологізмів або їх частин в одне ціле): а) лінійна (послідовне, лінійне поєднання фразеологізмів); б) схрещення (поєднання фразеологізмів за допомогою спільного компонента); 4) фразеологічна парономазія (використання паронімів замість певних компонентів фразеологізмів); 5) стилістичне змішування (заміна компонента з контрастним стилістичним значенням; порушення фразеологізмом стилістичної дистрибуції висловлення/тексту).

Отже, узуальні фразеологізми, у значенні яких виділяється оцінка, а також трансформовані фразеологізми ми будемо вважати такими конструктивними одиницями, що здатні досягти прагматичного ефекту, тобто прагмемами.

Метою дослідження є виявлення комунікативно-прагматичних можливостей фразеологічних одиниць в українському політичному дискурсі протягом трьох етапів соціально-політичного розвитку суспільства (до перебудови, період перебудови і період незалежності України).

Матеріалом роботи стали публікації центральних газет, що видаються в Україні українською мовою з кінця 70-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст.: “Вечірній Київ” (далі – ВК), “Вісті з України” (далі – ВзУ), “Голос України” (далі – ГУ), “Демократична Україна” (далі – ДУ), “День” (далі – Д), “Київська правда” (далі – КП), “Культура і життя” (далі – КіЖ), “Літературна Україна” (далі – ЛУ), “Молода гвардія” (далі – МГ), “Молодь України” (далі – МУ), “Радянська Україна” (далі – РУ), “Робітнича газета” (далі – РГ), “Урядовий кур’єр” (далі – УК), “Україна молода” (далі – УМ), “Україна і світ сьогодні” (далі – УСС) тощо.

Характерною рисою мови газет періоду з кінця 1970-х до середини 1980-х років є використання фразеології, яка має соціальну позитивну оцінку. Як зазначають дослідники, у цей час спостерігається “перетворення фразеології з усної народної творчості у творчість партійно-адміністративного апарату, трансформація фразеології в “лозунгологію” [14: 6]. Типовими прикладами можуть слугувати фразеологічні вирази номінативного характеру, або так звані ідеологічні кліше: бригадний підряд, Енергетична програма, Знак якості, комсомольські збори, комуністичне виховання, комуністичні ідеали, комуністична мораль, марксистсько-ленінська теорія, партійний квиток, партійні збори, партійні організації, патріотичне та інтернаціоналістське виховання, передовики виробництва, піонерські збори, п’ятирічний план, радянська мирна ініціатива, радянський спосіб життя, реальний соціалізм, соціалістична демократія, соціалістичні зобов’язання тощо. Саме такі та подібні фразеологізми найактивніше використовуються в газетах цього періоду і реалізують прагматичну настанову на позитивну оцінку.

До таких фразеологізмів наближаються речення-гасла, які характеризуються значно більшою силою впливу, ніж вищезазначені кліше. Наприклад: Будьмо гідними високого довір’я партії! (РУ, 1984); Все в ім’я людини, все для блага людини! (РУ, 1984); Всі, як один! (МГ, 1982); Кожній бригаді – найвищу продуктивність праці! (РУ, 1984); Кожному – за працею! (ЛУ, 1983); Курсом партії, в інтересах народу (РУ, 1984); Накреслення партії – виконаємо! (МГ, 1982); Ні хвилини простою, ні грама втрат! (РУ, 1984); Плани партії – плани народу (РУ, 1984); Праця і знання – партії, Батьківщині (РУ, 1984); Разом – ми непереможні (РУ, 1984); Я, ти, ми – колектив! (МГ, 1982). Прагматичною настановою таких одиниць є позитивна оцінність, урочистість, патетичність.

Фразеологічні одиниці перших двох груп використовуються майже в кожному газетному тексті, займаючи в його структурі сильні позиції: назви рубрик, назви статей, ініціальні або останні речення тексту, абзацу. Окрім цього, такі фразеологізми широко тиражуються поза межами газетних шпальт (плакати, написи), розширюючи таким чином свій вербальний простір (наприклад: КПРС – організатор наших перемог! КПРС – рушійна сила! Ленін, партія, комунізм! Народ і партія єдині! Партія – наш рульовий! П’ятирічці – ударну працю! П’ятирічку – в чотири роки! Рішення (№) з’їзду / (№) пленуму – в життя!). Характерно, що з 1990-х років на цих місцях з’явиться реклама.

З меншою активністю вживаються “традиційні” фразеологізми сучасної української літературної мови. Так, для створення позитивної оцінки використовуються переважно дієслівні фразеологізми. Наприклад: бути на висоті (про комуністів, КіЖ, 1983; МГ, 1982), відігравати роль (про бригади, РУ, 1984), не покладати рук (про комуністів, РУ, 1979), піднімати дух (про партію, ЛУ, 1978), ходити у передовиках (про трудівників, ЛУ, 1983). З меншою регулярністю виявляються субстантивні фразеологізми, наприклад: наріжний камінь (ЛУ, 1978).

Зустрічаються поодинокі випадки фразеологізмів з негативною оцінкою, що утворюється, як правило, дієслівними фразеологізмами: пасти задніх (про деяких робітників, ЛУ, 1983), пійматися на гарячому (про порушників дисципліни, РУ, 1984).

Для збільшення вірогідності досягнення необхідного прагматичного ефекту в газетних текстах цього періоду використовуються трансформовані фразеологізми. Лексична трансформація, що полягає в появі нового компонента / компонентів фразеологізму, впливає на інтенсифікацію прояву позитивної оцінки, наприклад: не гнути спину перед імперіалізмом (ВзУ, 1984), пор.: гнути спину; розрядити міжнародну атмосферу (РУ, 1984), пор.: розрядити атмосферу; Хоч і без року тиждень … (КіЖ, 1983), пор.: без року тиждень. Спостерігається також вплив такої видозміни на посилення негативної оцінки фразеологізму: глас волаючого в бюрократичній пустелі (ЛУ, 1978), пор.: глас волаючого в пустелі; не встигнути понюхати нашого робітничого пороху (ЛУ, 1983), пор.: не нюхати пороху.

Іноді реалізуються такі різновиди лексичної трансформації, як заміна компонента / компонентів фразеологізму (Скажи мені, як ти працюєш, і я скажу, хто ти (КіЖ, 1983), пор.: Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти) або усічення фразеологізму (З хворої голови … (РУ, 1984), пор.: з хворої голови на здорову).

Характерним для цього періоду є поєднання елементів синтаксичної і лексичної видозміни. Так, відбувається одночасна заміна компонента фразеологізму і зміна мети висловлення (Хто в полі воїн? (МГ, 1982), пор.: Один в полі не воїн), а також додавання нового компонента разом з одночасною зміною комунікативної спрямованості речення (розповідне змінюється на питальне), наприклад: Чи свисне рак у райспоживспілці? (МГ, 1982), пор.: як рак свисне.

Часто використовуються оцінні фразеологізми для негативної характеристики “зовнішнього ворога”, Заходу: манна небесна (КіЖ, 1983), видавати біле за чорне (ВзУ, 1980), завести в тупик (КП, 1984), закручувати гайки (ВзУ, 1980), запахло смаженим (ВзУ, 1980), перекладати з хворої голови на здорову (ВзУ, 1980).

У газетних текстах періоду перебудови (середина 1980-х рр. – 1991 р.) також залучаються кліше, що мають позитивну соціальну оцінку. У цей час вживаються ідеологічні кліше, характерні для попереднього періоду, а також нові: завдання перебудови і прискорення (РГ, 1987), інтенсифікація економіки (РГ, 1986), перебудова всіх сторін життя суспільства (РГ, 1987), перебудова економіки (РГ, 1986), перебудова управління економікою (РГ, 1987), політика перебудови (РГ, 1987), тверезий спосіб життя (РГ, 1987).

Широковживаними є вже відомі речення-гасла, хоч, на відміну від попереднього періоду, вони почасти опиняються у негативному контексті, наприклад: “Кілька поколінь жили у нас під гаслом: “Партія – наш рульовий”. Куди ж цей рульовий привів … державу? Всюди розлад, нісенітниця, глупство. У великому й малому” (КіЖ, 1990). Разом з тим з’являються нові гасла, наприклад: Дорогою Жовтня – дорогою перебудови! (РУ, 1987); Ми – за суверенну Україну. Наше майбутнє у союзі суверенних республік (КіЖ, 1990); Партія революції – партія перебудови! (РУ, 1987); Справа революції – справа перебудови! (РГ, 1987) та подібні.

Для вираження позитивної оцінки при відтворенні образу держави, як і раніше, використовуються субстантивні (наприклад, перші ластівки (про вибори керівників на підприємствах, РГ, 1987) і дієслівні фразеологізми (взяти високі рубежі – про УРСР у XII п’ятирічці, РГ, 1986), але спостерігається тенденція до кількісного зменшення одиниць з позитивною оцінкою і збільшення питомої ваги негативної оцінки. Утворення останньої досягається шляхом використання, як правило, дієслівних фразеологізмів: викликати на килим (РГ, 1987), висіти у повітрі (про проблему для депутатів, КіЖ, 1990), латати дірки (про технічний стан підприємств, РУ, 1987), підміняти справу словами (про керівників, РГ, 1987), поставити хрест (про партію, РУ, 1990), прикусити язика (про депутата, РГ, 1986), тягти ярмо (про Україну, КіЖ, 1991), тішити себе надією (про деяких керівників, РГ, 1986), хапати за петельки (про українців, РУ, 1990).

З меншою регулярністю вживаються субстантивні фразеологізми, серед яких є такі, що мають позитивну оцінку, наприклад: здоровий глузд (про народ, РГ, 1987). Але в цей час переважають субстантивні фразеологізми з негативною оцінкою: гордіїв вузол (про конфлікт в обкомі, РУ, 1987), дамоклів меч (про націоналізм, КіЖ, 1991), піррова перемога (про пікетування Верховної Ради УРСР, КіЖ, 1990), “троянський кінь” (про проект Союзного договору, КіЖ, 1991).

Фразеологізми у газетних текстах цього періоду також стають об’єктом трансформації. Так, знаходимо приклад семантичної трансформації, коли у межах контексту змінюється характер значення за синтагматичною зумовленістю. Наприклад: “Кожен, хто на цьому тижні спостерігав за сесійним залом з балкона, міг побачити на столиках депутатів кольорові клаптики паперу. Ознайомитися з ними цими днями довелося всім жителям республіки. Це – купони, певно, роздобуті парламентаріями для наочності. Проблема для багатьох несподіваної постанови уряду за № 330, сказати б, висіла в повітрі під час засідань сесії, але черга до неї дійшла лише в середу, 31 жовтня. Вважай, за добу до втілення ідеї з купонами в життя! То що ж “настригли” наші обранці протягом цього тижня? Будемо відвертими: не густо” (КіЖ, 1990). Лексема купон спочатку має вільне значення – “грошова одиниця”, а потім реалізує фразеологічно зв’язане значення у складі фразеологізму стригти купони, який використовується не в узуальному значенні: “Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями” (ФСУМ. – Т.2. – С. 867), а у видозміненому – “Добиватися певних результатів у своїй діяльності, досягати певних здобутків”. До того ж цей фразеологізм вживається в усіченому вигляді.

Додавання нових компонентів до складу узуального фразеологізму може сприяти вираженню позитивної оцінки, наприклад: альфа і омега внутрішньої і зовнішньої політики (РГ, 1987), пор.: альфа і омега. Але при такому виді лексичної трансформації, як правило, посилюється негативна оцінка: плекати імперські амбіції (КіЖ, 1991), пор.: плекати амбіції; подвійне дно політики (РГ, 1987), пор.: подвійне дно; показувати свої “гострі зуби” (КіЖ, 1991), пор.: показати зуби; тягти ярмо тоталітарного режиму (КіЖ, 1991), пор.: тягти ярмо.

У газетних текстах використовуються також інші види трансформації фразеологізмів. Так, частотною є заміна компонента фразеологізму: бочка дьогтю (РУ, 1987), пор.: ложка дьогтю, влити в бочку меду ложку дьогтю; впасти в апатію (КіЖ, 1990), пор.: впасти в крайність, впасти в непам'ять; зняти рожеві окуляри (РУ, 1987), пор.: дивитись крізь рожеві окуляри; надуватися бульками озлоблення (КіЖ, 1991), пор.: надути губи; обливання суперника помиями (КіЖ, 1990), пор.: обливати брудом. На перехресті різних видів трансформації (заміна, додавання) декількох фразеологізмів утворюється фразеологізм жити рожевими ілюзіями (КіЖ, 1991), пор.: бачити в рожевому світлі, дивитись крізь рожеві окуляри, рожеві мрії, у рожевих фарбах. У публіцистичних текстах зустрічається також контамінація, наприклад: “І все ж здоровий глузд узяв гору” (КіЖ, 1991). У цьому разі здійснюється лінійне, ланцюжкове поєднання фразеологізмів здоровий глузд і узяти гору. Як бачимо, більшість наведених фразеологізмів мають негативнооцінні конотації.

Значно ширше, ніж у попередні періоди, у сучасних газетних текстах для вираження оцінки вживаються субстантивні фразеологізми з оцінним значенням. Наприклад: білі плями (про державне законодавство, УК, 1999; про історію, ДУ, 1992), благі наміри (про вибори, УК, 1997), важка артилерія (про політиків, ГУ, 1998), владний Олімп (МУ, 1997), глава владного Олімпу (ГУ, 1998), міністерський олімп (ДУ, 1993), гордіїв вузол (про неплатежі, ГУ, 1996), дамоклів меч (про Чорнобиль, УК, 1997; про указ Президента, МУ, 2000), дволикий Янус (про політика, ВК, 1994), дев’ятий вал (про укази, ВК, 1998), кепські справи (про економіку, ДУ, 1999), китайська грамота (про політику для депутатів, МУ, 1999), молочні ріки і кисільні береги (про незалежність, ДУ, 1997), наріжний камінь (про постанову уряду, ДУ, 1994), пальма першості (про профспілки, ДУ, 1994), перша ластівка (про законопроект, УСС, 2000), прокрустове ложе (про законодавство, УСС, 1998), рідні пенати (про парламент, ДУ, 1994), сізіфова праця (про роботу парламенту, УСС, 2000), тернистий шлях (про діяльність керівників, ДУ, 1998), троянський кінь (про політиків, які можуть зрадити, Д, 1999), яблуко розбрату (про бюджет, ДУ, 1999).

Оцінне значення субстантивних фразеологізмів актуалізується у предикативній позиції: Постанова уряду про лібералізацію цін – один з наріжних каменів першого етапу реформ (ДУ, 1994).

Помітно збільшується склад дієслівних фразеологізмів, які виконують оцінну функцію. Наприклад: берегти як зіницю ока (про владу, УСС, 1999), відчути (пізнати) на власній шкурі (про народ, ДУ, 1992), вводити в оману (про владу, ГУ, 1994), грати першу скрипку (про уряд, ГУ, 1999), закласти міну (про депутатів, ДУ, 1997), збити з пантелику (про політиків, МУ, 1996), котити бочку (про депутатів, ДУ, 1994), кульгати на обидві ноги (про економіку, ДУ, 1992), ловити рибку в каламутній воді (про опонентів Президента, УК, 1997), наговорити сім мішків гречаної вовни (про політиків, МУ, 1997), нагріти руки (про підприємців, ДУ, 1996), накинути вуздечку (про економічний курс Президента, ДУ, 1994), наступати на п’яти (про бюджет, МУ, 1998), наступати на хвоста (про політика, МУ, 1997), не мати ні шеляга за душею (про народ, ДУ, 1992), не пасти задніх (про державу, ДУ, 1996), перебувати на задвірках (про АПК, ДУ, 1999), перекладати з хворої голови на здорову (про уряд, ГУ, 1999), перекладати на наші плечі весь тягар (про уряд, ВК, 1994), працювати до сьомого поту (про народ, ГУ, 1997), рвати пупа (про політиків, ДУ, 1997), скидати з п’єдесталу (про політиків, МУ, 1997), терпець урвався (про народ, Д, 1999), топтатися (тупцювати) на місці (про державу, ВК, 1998), тягнути воза (про економіку, ГУ, 1997).

Якщо в газетних текстах перших двох періодів для впливу і переконання журналісти використовують фразеологізми із соціальною оцінкою і фразеологічні вирази-гасла, то у сучасних газетних текстах акцент робиться на трансформованих фразеологічних одиницях, які є будівельним матеріалом для створення негативної оцінки, гумористичного чи сатиричного ефекту, іронії.

Типовим видом трансформації залишається додавання нових елементів до фразеологізму: дійти до “зернової” ручки (УСС, 2000), пор.: дійти до ручки; застібнутий на всі держпланівські ґудзики (ДУ, 1992), пор.: застібнутий на всі ґудзики; масла, явно не єлейного, у вогонь підлити (УСС, 2000), пор.: підлити масла у вогонь; наступати на фінансового хвоста (МУ, 1997), пор.: наступати на хвоста; плести складну інтригу (ВК, 1994), пор.: плести інтригу; поставити переможну крапку (ГУ, 1997), пор.: поставити крапку; “потьомкінське село” на колесах (Д, 1999), пор.: потьомкінські села; секрети дволиких Янусів (ВК, 1994), пор.: дволикий Янус; сидіти на газовій “голці” Газпрому (УСС, 1999), пор.: сидіти на голці; фіговий листок передвиборних обіцянок (УСС, 1999), пор.: фіговий листок; хапатися за позабюджетні соломинки (ГУ, 1999), пор.: хапатися за соломинку.

Як і в попередні періоди, здійснюється заміна компонента / компонентів фразеологізму. Наприклад: береженого Комітет береже (Д, 1999), пор.: береженого і Бог береже; “вірним ленінцям” закон не писаний (МУ, 2000), пор.: дурням закон не писаний; кульгати на обидва коліна (ВК, 1998), пор.: кульгати на обидві ноги; Навчання – світ, але вечірнє – пітьма (ГУ, 1996), пор.: рос. ученье – свет, а неученье – тьма; На переправі коней не перепрягають (ДУ, 1992), пор.: На переправі коней не міняють; новий віце-прем’єр борозни не зіпсує (Д, 1999), Олександр Ткаченко борозни не зіпсує (Д, 1999), пор.: старий віл борозни не зіпсує.

Залишається непродуктивним різновидом лексичної трансформації фразеологізмів їх контамінація, тобто лінійне об’єднання двох фразеологізмів. Наприклад: Не ходіть у розвідку з дволиким Янусом (ДУ, 1992), пор.: ходити в розвідку, дволикий Янус.

Для досягнення більшого прагматичного ефекту журналісти здійснюють пошук нових прийомів трансформації. У зв’язку з цим відбувається заміна усіх компонентів фразеологізму, і хоча від “початкової форми” залишається лише структура і певні семантичні відношення між компонентами, все ж таки прозоро простежується зв’язок трансформації з “початковою формою”: Нацбанк Мінфінові не кредитор (ГУ, 2000), пор.: гусь свині не товариш, кінь волові не товариш. Для того, щоб мати впевненість, що адресат інформації зможе співвіднести фразеологізм з його трансформованим варіантом, автори вживають їх одночасно: Під лежачий камінь вода не тече, і під нерухомий уряд МВФ не видає кредитів (ГУ, 2000); Міняємо шило на мило, землю на інвестора (ГУ, 1997), пор.: міняти шило на мило.

Інколи спостерігається одночасна заміна і поява додаткового компонента фразеологічної одиниці. Наприклад: залишитися біля “розбитих ночов” (ДУ, 1996), пор.: біля розбитого корита; накинути податкове ярмо (ДУ, 1994), пор.: накинути вуздечку; скористатись Кримінальним кодексом як дишлом (Д, 1999), пор.: закон як дишло; стріляний у численних політичних баталіях голова (УСС, 2000), пор.: стріляний горобець.

Таким чином, для досягнення прагматичного ефекту в українському політичному дискурсі стабільно використовуються власне фразеологізми (субстантивні та дієслівні), ідеологічні кліше, речення-гасла, до семантики яких входить оцінний компонент, при цьому останні вживаються тільки у перші два періоди, а на сучасному етапі зазнають трансформації. Певним чином модифікуючись у мові газети, фразеологізми набувають додаткової оцінності, а отже, стають прагматично значущими. Основними способами трансформації фразеологізмів є такі різновиди, як додавання або заміна компонентів. Характерно, що у перший і другий періоди фразеологізми, як узуальні, так і трансформовані, залучаються для реалізації прагматичної настанови на позитивну оцінку, патетичність (частіше у текстах першого періоду) або настанови на негативну оцінку, іронію (частіше у публікаціях другого періоду). У сучасному політичному дискурсі фразеологізми вживаються для втілення настанови на негативну оцінку, на створення комізму чи іронії.


SUMMARY
The paper focuses on the discovering pragmatic potential of phraseological units in the Ukrainian political discourse during 3 periods of the socio-political development of our society: the end of 1970th – up to 1985, 1985 – 1991, 1991 – beginning 2000th. The article deals with the definition of the pragmatic purposes and intentions of the sender realized by phraseological units to render the corresponding influence on the recepient.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. – 160 с.

  1. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.

  2. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц (на материале советского фельетона). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 175 с.

  3. Жуков В.П. Русская фразеология: Учебн. пособие для студ. филол. спец. вузов. – М.: Высш. шк., 1986. – 310 с.

  4. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 350 с.

  5. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки.– М.: Наука, 1985. – 228 с.

  6. Пилинський М.М. Розмовна лексика у мові преси // Мова сучасної масово-політичної інформації. – К.: Наук. думка, 1979. – C.23 – 42.

  7. Кохтев Н.Н. Стилистическое использование фразеологических средств в языке газеты // Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды: Печать, радио, телевидение, докум. кино. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – С.35 – 51.

  8. Прокопьева С.М. Вариативность фразеологических единиц как прагматический феномен: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. – М., 1980. – 24 с.

  9. Шевченко Л.Ю. Трансформація фразеологічних одиниць у газетному тексті // Особливості мови і стилю засобів масової інформації: Навч. посібник для студ. факульт. журналістики ун-тів. – К.: Вища шк., 1983. – С.70 – 79.

  10. Баркова Л.А. Прагматический аспект использования фразеологизмов в рекламных текстах (английский язык): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. Мориса Тореза. – М., 1983. – 24 с.

  11. Кривенко Б.В. Фразеология и газетная речь // Русская речь. – 1993. – №3. – С.44 – 49.

  12. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л.: Наука, 1970. – 264 с.

  13. Мокиенко В.М., Никитина Т.Г. Вместо предисловия // В.М. Мокиенко ,Т.Г. Никитина Толковый словарь языка Совдепии. – СПб.: Фолио-Пресс, 1998. – С.5 – 21.


Надійшла до редакції 15 жовтня 2003 р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал