Комунарський районний центр молоді та школярів Школа-студія народного художнього колективу театру танцю «Юнона» Казкові заняття Творчий потенціал казки. Казкотерапія Розробила: Банах В. О. Запоріжжя 2015



Сторінка1/2
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.64 Mb.
  1   2
Комунарський районний центр молоді та школярів

Школа-студія народного художнього колективу

театру танцю «Юнона»
Казкові заняття

Творчий потенціал казки. Казкотерапія

Розробила: Банах В.О.

Запоріжжя - 2015

В даному посібнику ми пропонуємо до уваги досвід використання казкотерапії в навчально-виховному процесі. Посібник містить методичні рекомендації щодо використання методів та прийомів роботи з казкою, форми та методи роботи з впровадження казкотерапії на основі технології ТРВЗ, конспекти занять та дидактичні матеріали.

Для керівників гуртків, вчителів початкової школи, вихователів, практичних психологів навчальних закладів освіти.

ЗМІСТ

Вступ

Виникнення казкотерапії. Основні ідеї та мета застосування

ВАЖЛИВІ ІДЕЇ КАЗКИ

МЕТА ЗАСТОСУВАННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ

ВИДИ КАЗОК

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Практичне застосування методу «Казкотерапія» на заняттях

МЕТА, ЗАВДАННЯ, ПРИНЦИПИ, ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ

МЕТОДИКИ КАЗКОТЕРАПІЇ

КАЗКА НА ЗАНЯТТІ або ЗАНЯТТЯ-КАЗКА

ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТТЯ-КАЗКИ

СТРУКТУРА ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ-КАЗКИ

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ

ТВОРЧА РОБОТА З КАЗКАМИ



Нетрадиційні підходи до роботи з казкою (за кн. Л. Б. Фесюкової «Виховання казкою»)

Методи роботи з казкою на заняттях РТУ, ТРВЗ та логорИтмІки

Вчимося складати казку

ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ КАЗКИ



Список використаних джерел

Вступ
Розвиток творчого потенціалу особистості дитини є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти.

Все більше уваги приділяється розвитку творчих здібностей, «креативності» дитини і дорослого. Еріх Фромм сформулював поняття креативності як «здатність дитини, дорослого дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду». Процес пізнання Світу і власних можливостей подібний казковій дорозі, яка повна несподіваних знахідок і пригод. А казкова історія, що передає життєвий досвід багатьох поколінь, наповнена дивовижними образами, таємницею і чарами, - часто буває найкоротшою доріжкою, по якій можна підійти до внутрішнього світу дитини, допомогти їй зрозуміти «закони» навколишньої дійсності. 

Віра в чари і чудеса живе всередині нашої душі, як її потенційна здібність. Тому дуже важливо створити такі умови для психологічної та педагогічної роботи, в яких ця здібність проявляється, посилюється і допомагає людині долати те, що гальмує її розвиток.

Виникнення казкотерапії. Основні ідеї та мета застосування
Що таке казка?

Чарівні історії про принців і принцес із казкових королівств?

І так, і ні.

Насправді казки можуть дуже багато, їх потенціал величезний:



  • ними можна просто зацікавити дитину;

  • приспати її на ніч;

  • надихнути на зміни;

  • справити виховний ефект;

  • вирішити якусь психологічну проблему.

Чому кожну дитину так цікавить казка?

Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, використовуємо нові програми, моделі, проекти. Але незмінним помічником у вирішенні різних завдань була, є і буде казка.

З курсу літератури відомо, що казка - один із фольклорних жанрів. Наші предки, займаючись вихованням дітей, розповідали їм цікаві історії. Не кваплячись покарати дитину, яка завинила, вони вели розповідь, з якої ставав ясним сенс вчинку, а багато звичаїв охороняли малюків від «напастей», вчили їх життю. Це сьогодні, спираючись на багатовіковий педагогічний досвід, ми говоримо, що подібні історії були не чим іншим, як основою КАЗКОТЕРАПІЇ.

Отже, що таке казка ми добре знаємо. Термін «терапія» використовуємо рідше. Асоціація, що одразу виникає, - це «лікування». Але не тільки.
КАЗКОТЕРАПІЯ – це:


  • процес утворення зв′язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті: процес перенесення казкових смислів у реальність;

  • напрям практичної психології що дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки;

  • терапія середовищем, особливо казковою атмосферою, в якій можуть виявитись риси особистості, щось не реалізоване, може матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності;

  • лікування казками: спільне з дитиною відкриття тих знань, які живуть у душі і в цей момент є цілющими;

  • одна з проективних методик аналізу особистості, один із способів більше дізнатися про себе;

  • інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов′язані з реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент передачі досвіду "із вуст в вуста" – це спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу; спосіб передачі необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних казках, переказах, притчах. Саме казкові історії, в яких вкладено життєвий досвід старших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими існує дійсність.

КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент розвитку – це слухання, придумування й обговорення казки, внаслідок чого в дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазії, творчість. Дитина засвоює основні механізми пошуку та прийняття рішень.

КАЗКОТЕРАПІЯ – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці.

КАЗКА НЕСЕ ДЛЯ ДИТИНИ ВАЖЛИВІ ІДЕЇ:


  • Навколишній світ живий! Ця ідея важлива для бережливого, осмисленого ставлення до навколишнього світу.

  • Речі, які ожили здатні діяти самостійно. Ця ідея важлива для формування поваги до життя та діяльності кожної людини.

  • Розмежування добра і зла, перевага добра. Ця ідея формує соціально-позитивні стереотипи поведінки.

  • Найцінніше дістається через випробування. Ця ідея важлива для механізму бачення і формування досягнення мети.

У казкових сюжетах зашифровані ситуації і проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина. Життєвий вибір, любов, відповідальність, взаємодопомога, подолання себе, боротьба зі злом - все це «закодовано» в образах казки.

Наприклад, часто в казках головний герой виявляється на Розпутті. Йому пропонують, як правило, три варіанти подальших дій. У реальному житті людина постійно стикається з проблемою вибору: від простого - що вибрати з одягу, до глибинного - як жити далі. На прикладі життя казкових героїв ми можемо простежити наслідки того чи іншого життєвого вибору людини. 

Часто головний герой робить вибір, який, на перший погляд, може здатися нерозумним. Замість того, щоб вибрати багатство чи славу, він вибирає дорогу, зовні пов'язану з втратами. Наприкінці казки виявляється, що герой набуває і багатство, і все, що він спочатку бажав. А його більш «розумні» брати, що вибрали «альтернативні» шляхи, - втрачають все, що мали. Схоже, що казка вчить нас не «розумним», а якимсь іншим критеріям вибору. І наша інтуїція може підказати - яким?

Сюжет казки прозорий, часто він підказує, як краще вчинити в тій чи іншій життєвій ситуації. Казка сприяє формуванню у дітей морально-патріотичних понять. Адже майже всі діти ототожнюють себе з позитивними героями, і казка кожен раз показує, що хорошим бути краще, ніж поганим. Дуже важливим є середовище, яке створює казка, і його сприйняття дитиною. Звідси випливає необхідність домогтися позитивного результату, прожити казковий сюжет.

Ознака справжньої казки - гарний кінець. Це дає дитині відчуття психологічної захищеності. Що б не відбувалося в казці, все закінчується добре. Виявляється, що всі випробування, які випали на долю героїв, були потрібні для того, щоб зробити їх більш сильними і мудрими. З іншого боку, дитина бачить, що герой, який учинив поганий вчинок, обов'язково отримає по заслугах. А герой, який проходить через всі випробування, проявляє свої найкращі якості, обов'язково винагороджується. У цьому полягає закон життя: як ти ставишся до Світу, так і він до тебе.

Читаючи казку, ми несвідомо виносимо найбільш важливий для себе сенс. З часом ми змінюємося і ту ж казку розуміємо зовсім інакше. Завдяки багатогранності смислів, одна і та ж казка може допомогти людині в різні періоди життя вирішувати актуальні проблеми.

Казка відповідає дитячої системі світовідчуття і створює сприятливі умови для поглиблення знань про своє зовнішнє і внутрішнє «Я», способах взаємин між людьми, можливості самореалізації.

Дитина, перебуваючи в казці, взаємодіє з багатьма казковими героями і, як у житті, шукає шляхи вирішення проблем, які постають перед нею. Казка спонукає дитину переживати персонажам, в результаті чого у неї з'являються нові уявлення про людей, предмети і явища навколишнього світу, новий емоційний досвід.

Казка несе в собі культуру, а також світогляд свого народу. Африканські казки не схожі на українські або французькі, східні казки відрізняються від європейських. Через казки різних народів дитина має можливість пізнати життя і погляд на Світ у різних куточках Землі. Причому, в казках зазвичай передається найпотаємніше і характерне для нації. Тому дитина може проникнути у внутрішній світ людини, яка живе в іншій частині світу. Це, в свою чергу, може допомогти дитині навчитися розуміти людей, що живуть в інших країнах.

Казки інших народів - це чудовий засіб для того, щоб дитина могла осягнути внутрішній світ і образ думок людини з іншої країни.

Дитина природним шляхом вчиться діяти усвідомлено, бачити причинно-наслідкові зв'язки, досліджує власні здібності та якості, свідомо і несвідомо виявляє творчі здібності.


Кожен фахівець знаходить у казці той ресурс, який допомагає йому вирішувати його професійні завдання.
КАЗКОТЕРАПІЮ використовують і у вихованні, і в освіті, і в розвитку, і в тренінговому впливі, і як інструмент психотерапії.
МЕТА ЗАСТОСУВАННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ
Казкотерапію застосовують у різних випадках і відповідно отримують відповідні результати. Тож залежно від очікуваних результатів потрібно визначитись з метою казкотерапії у кожному конкретному випадку, зокрема:


  • казкотерапія, як спосіб передачі досвіду "З ВУСТ У ВУСТА" та прищеплення загальноприйнятих моральних норм і правил поведінки у соціумі. Така казкотерапія допомагає соціалізації дитини.

  • казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей. У цьому випадку казка позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини.

  • казкотерапія як психотерапія. Таке застосування казкотерапії дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, попрацювати над виправленням негативних рис характеру.

Завдання педагога чи психолога полягає у тому, щоб підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо казку підібрано вдало, дитина «вбудовує» її послання у свій життєвий сценарій.


У казкотерапії використовуються такі ВИДИ КАЗОК:

1) Художні казки

2) Дидактичні

3) Корекційні

4) Терапевтичні

5) Медитаційні



Художні казки - це казки, створені багатовіковою мудрістю народу та авторські історії. Власне це і є те,що прийнято називати казками, міфами, притчами, історіями. В художніх казках є і дидактичний, і психокорекцій ний, і психотерапевтичний, і навіть медитативний аспекти. Саме в них дитина дізнається, що життя – це активне протиборство двох важливих елементів: добра і зла. Причому добро завжди винагороджується, а зло – неодмінно карається. Художня казка пропонує дитині модель певної життєвої ситуації й допомагає осмислити її, дати оцінку героям й тим самим визначити для себе правила поводження в реальному житті. В основі всіх художніх казок лежить мораль: «Колобок», «Котик та півник» (неслухняність та розважливість призводять до біди), «Попелюшка»(доброта й працьовитість завжди винагороджуються), «Кіт у чоботях» (вірний друг кращий від багатства), «Хлопчик - мізинчик» (кмітливість та розум перемагають силу) тощо.
Дидактичні казки - створюються педагогами для цікавого подання навчального матеріалу. Причому їхніми героями зазвичай стають абстрактні поняття та явища природи ( Доброта, Сила, Вітер, Сонце), неживі предмети (іграшки), символи (фігури, букви, звуки, танцювальні дії та ін.), для яких спеціально створюється казкових образ світу. Казки у захоплюючій формі розповідають дітям про родину, природу, рослини, тварин, правила поведінки и б. ін.

Дидактичні казки можуть розкривати зміст та важливість певних знань. Тобто у формі дидактичних казок педагоги можуть реалізувати навчальні завдання, а також такі казки перестають бути нудними і з’являється зміст виконання завдань.


Корекційні казки (психокорекційні) – створюються для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки більш продуктивним, а також пояснення дитині змісту того, що відбувається. Багато письменників створюють психокорекційні казки, можливо самі того й не усвідомлюючи. Вони дозволяють коригувати поведінку дитини або її особисті риси характеру (сором’язливість, неохайність, примхливість, жадібність тощо). Також психокорекційна казка може навчати дітей чемності, доброзичливого та дбайливого ставлення до оточуючих і природи. Створити подібну казку неважко: слід визначити героя (казкового двійника дитини); описати його життя (дуже схоже на життя самої дитини); поставити героя в проблемну ситуацію, яка є нагальною для дитини; розповісти, як казковий герой вирішив її (запропонувати альтернативну модель поведінки).

Терапевтичні (психотерапевтичні) – казки, що зцілюють душу. Казки, що розкривають глибинний зміст подій, що відбуваються. Історії, що допомагають побачити те, що відбувається з іншої сторони, зі сторони життя духу. Вони не завжди однозначні, не завжди мають «традиційно» щасливий кінець, але завжди глибокі і проникливі. Психотерапевтичні казки часто залишають людину із запитанням. Це у свою чергу, стимулює процес особистісного зростання. Психотерапевтичні казки створюються в процесі пошуку сенсу подій що відбуваються та проблемних ситуацій. Вони часто присвячені проблемам життя і смерті, ставленню до втрат і здобутків, подіям,що повторюються, любові і шляху. Ці казки допомагають там, де інші психологічні техніки безсилі; там, де нам потрібно перейти у область філософії подій та взаємин.
Медитативні казки - орієнтовані на розвиток різних видів чутливості: зорової, слухової, нюхової, смакової, тактильної та кінестетичної. Характер цих казок – мандрівка. Казка схожа на «чукотську пісню»: «Що бачу про те співаю» Щоб створити таку казку потрібно згадати ситуацію, коли ми почувалися щасливими, спокійними, радісними. Такі казки слухають під спокійну музику. Вони при систематичних заняттях вчать відчувати Теперішнє. Медитативні казки допомагають навчитися жити тут і тепер, що насправді не так просто. Наприклад, можна разом з дитиною “вирушати” до казкового лісу та поспілкуватися з квітами, деревами, пташками й добрими тваринами. Ці казки необхідно слухати в комфортній привабливій обстановці. Відмітною особливістю цих казок – є відсутність конфліктів і злих героїв.

Художні медитативні казки можливо розказувати на початку заняття: вони покращать концентрацію уваги, пам’ять і працездатність вихованців. Наприкінці заняття – знімуть втому, напругу, нормалізують емоційний стан.



Дітям 3-5 років найбільш зрозумілі і близькі казки про тварин і казки про взаємодію людей і тварин. У цьому віці діти часто ідентифікують себе з тваринами, легко перевтілюються в них, копіюючи їх манеру поведінки.

Починаючи з 5 років, дитина ідентифікує себе переважно з людськими персонажами: принцами, царівнами, солдатами тощо. Чим старшою стає дитина, тим з більшим задоволенням вона читає історії та казки про людей, тому що в цих історіях міститься розповідь про те, як людина пізнає Світ.

Приблизно з 5-6 років дитина віддає перевагу чарівним казкам.

Ореол таємниці та чаклунства - це якість, що властива чарівним казкам. Чарівна казка як живий організм - в ньому все дихає, в будь-який момент може ожити і заговорити навіть камінь. Ця особливість казки дуже важлива для розвитку психіки дитини. Читаючи або слухаючи казку, дитина «вживається» в розповідь. Вона може ідентифікувати себе не тільки з головним героєм, а й з іншими живими персонажами. При цьому розвивається здатність дитини вставати на місце іншого. Адже саме ця здатність людини відчути щось таке, що відрізняється від неї самої, дозволяє їй відчути багатогранність Світу і свою Єдність з ним.

У підлітковому віці можуть бути цікаві казки-притчі і побутові казки.

Казка так само багатогранна, як і життя. Саме це робить казку ефективним педагогічним, психотерапевтичним і розвиваючим засобом.



Практичне застосування методу «Казкотерапія» на заняттях
Мета методу казкотерапії - активізація творчого джерела дитини, розкриття глибин особистісного внутрішнього світу, розвиток самосвідомості.
Основні завдання методу:

  • розвивати пізнавальний інтерес;

  • сприяти соціальній адаптації;

  • формувати позитивну модель поведінки в реальному житті;

  • сприяти розвитку прагнення до успіху, віри в свої сили;

  • формувати позитивні риси характеру;

  • сприяти формуванню позитивних міжособистісних відносин;

  • формувати естетичний смак;

  • збагачувати позитивний емоційний досвід;

  • виховувати патріотичні якості, громадянську позицію.

Відмітною і позитивною властивістю казкотерапії є встановлення партнерських відносин між педагогом та вихованцями, які допомагають створювати довірливі відносини між учасниками навчально-виховного процесу.

Казкотерапія - це захоплююча розвиваюча гра разом з іншими дітьми і з дорослим. Це розвиток сприйняття, мовлення, фантазії, уяви, образного мислення ....

Використання різноманітних казкових сюжетів або прихід казкових персонажів у процесі навчання створює у дитини позитивний емоційний стан, що формує мотивацію, сприяє активізації як рухової, так і розумової діяльності, підвищує загальну результативність навчання на заняттях.

Розвиток творчої особистості дитини може бути більш ефективним, якщо вона не просто уявить собі казку, але й сама безпосередньо стикнеться з нею, подорожуючи по казковим дорогам, переживаючи дивовижні пригоди і перетворення, зустрічаючись з казковими істотами.

Основні ідеї казкотерапії

Головна особливість роботи у системі казкотерапії – це взаємодія з дитиною на ціннісному рівні.

Принципи казкотерапії полягають у знайомстві дитини зі своїми сильними сторонами, в «розширенні» її поля свідомості і поведінки, в пошуку нестандартних, оптимальних виходів із різних ситуацій, обміні життєвим досвідом.
Провідні принципи казкотерапії:


  • усвідомлення власних можливостей;

  • усвідомлення цінності власного життя;

  • розуміння закону причини та наслідку;

  • пізнання різних стилів світовідчуття;

  • пізнання світу власних емоцій та переживань;

  • свідома творча взаємодія зі світом;

  • внутрішнє відчуття світу та гармонії.


Переваги методу «Казкотерапія»:

  • Перебуваючи не в буденній, а в драматичній реальності дитина і педагог емоційно захищені. Зростає довіра.

  • Доповнюючи, змінюючи, збагачуючи казку, дитина долає самообмеження і доповнює, змінює і збагачує своє життя.

  • Звертаючись до казкотерапії, педагог може використовувати різні ляльки, костюми, музичні інструменти, художні продукти діяльності.

  • У процесі занять дитина накопичує позитивний емоційний заряд, зміцнюючи свій соціальний імунітет.

  • Через аналіз придуманої дитиною казки педагог отримує інформацію про її життя, актуальний стан, способи подолання труднощів і світоглядні позиції.

  • Казкою можна передати дитині, батькам і педагогам нові способи та алгоритми виходу з проблемної ситуації.

Цей метод розвиває вміння слухати себе та інших, вчить приймати і створювати нове.

І ще один секрет методу полягає в наступному: в казкотерапії важлива дія, але ще більш важлива післядія. Саме післядія казкотерапії є потужною силою, що стимулює розвиток дитини. Розвиток, не залежний від психолога чи педагога. Власний РОЗВИТОК.


Будь-яку казку можна опрацьовувати приблизно за такою схемою:
1. Моральний урок. Діти на основі бесіди за змістом казки повинні сформувати моральний урок для користування у подальшому житті.
2. Виховання добрих почуттів. Діти відповідають на питання: «На кого б ти хотів бути схожим? Чому? Кому співчуваєш? Кого засуджуєш?» і т.д.
3. Мовна зарядка. Дидактичні ігри: «Знайди зайве слово в ланцюжку слів», «Придумай іншу назву казки», «Лисичка яка..?» і т.д.
4. Розвиток мислення та уяви. Придумати нову кінцівку казки, відшукати аналогію, змінити характер героя і т.д.
5. Казка і ОБЖД. На основі казок діти вчаться правил безпечної поведінки вдома, на вулиці, з незнайомцями.
6. Казка і зображувальна діяльність. Конструювання, аплікація, малювання, ліплення, за змістом казок і т.д.
Зазвичай, робота над казкою починається з ознайомлення дітей зі змістом казки, бесіди про те, що знаходиться на поверхні. Це перший аналітичний етап у роботі з казкою. Технологія дуже проста: потрібно запропонувати дитині відповісти на запитання: Хто? Що? Де? Коли? Як?

Тут варто застосувати такі методи і прийоми:



  • читання (краще розповідання) казок;

  • розгляд ілюстрацій;

  • колективне обговорення дій та вчинків персонажів;

  • переказування.

Другий етап - оперативний, проміжний. Діти виконують різноманітні завдання на основі відомої казки:

  • розповідь казки від імені казкового героя (наприклад, якби казку «Колобок» розповіла Лисиця);

  • ігри-емпатії (уяви, що ти зайчик, Коза-Дереза);

  • ігри-інсценізації, ігри-драматизації;

  • рухливі ігри за мотивами казок;

  • складання пазлів, розмальовки;

  • дидактичні ігри (наприклад, «З якої казки?», «Виправ помилку в казці», «Відгадай казку за схемою», «Сходинки доброти», «Потяг турботи», «Хто у світі найтихіший?»);

  • поради казковим героям;

  • ігри-бесіди із казковими героями;

  • виготовлення ілюстрацій до казок, ліплення казкових героїв;

  • входження в роль позитивного героя (А як би вчинив ти?)

  • перевиховування негативних героїв;

  • різноманітні вікторини, ігри на зразок «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг» і т.д.

Цей етап - підготовчий, він спонукає дитину до творчості, до творчого пошуку.
Третій етап - творчий. Саме на цьому етапі доцільно використовувати освітньо-виховну технологію ТРВЗ. Відповідно до цієї теорії діти мають навчитися по-своєму не тільки сприймати зміст казки, але й творчо змінювати хід подій.

Тут варто застосовувати такі методи і прийоми як:



  • написання листа казковому герою;

  • складання казок за серією картинок;

  • змінювання характеру героя (Вовк став добрим у казці «Троє поросят»);

  • змінювати місця, часу, події (Колобок в Африці, Колобок в країні Букляндії);

  • переплутування казкових сюжетів і героїв (Як семеро козенят врятувалися від Вовка в Рукавичці);

  • переставляння картинок;

  • придумування нової кінцівки казки (Колобок, поки котився по лісу, засох, і Лисичка зламала зуби, захотівши з'їсти його...);

  • введення нового героя в казку (Що зміниться в сюжеті?);

  • складання казки за схемою, за опорними словами, за геометричними фігурами, за ігровою обстановкою;

  • «прогулянка» в минуле чи майбутнє казкових героїв (Якою була Баба-Яга, коли була дівчинкою? Чому вона стала злою? Як зміниться характер і життя Кози-Дерези після того, як її вигнали із Зайчикової хатки?);

  • домалювати казкового героя або середовище в якому він мешкає;

  • виготовлення книжок-саморобок;

  • театралізовані етюди.

На цьому робота над казкою не закінчується. Казки живуть усюди. Ними можна наповнити усе життя маленької «чомучки», все залежить від творчості педагога. Казкотерапія - це не один окремий сеанс, а клопітка робота з певною метою - дати дитині те, що необхідно: свободу думок, бажань, почуттів. Казки допомагають долати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що при бажанні всього можна досягти.

Отож, якщо виявите трохи терпіння і фантазії, розповідаючи дітям казку, вони віддячать вогником цікавості в очах і любов'ю у своїх маленьких серцях.

МЕТОДИКИ КАЗКОТЕРАПІЇ


У роботі з дітьми на заняттях ми використовуємо методики казкотерапії. Дані методики спрямовані на активізацію захисних сил організму, оволодіння навичками досконалого управління своїм тілом, психоенергетичної саморегуляції, розвиток і вивільнення прихованих творчих та оздоровчих можливостей підсвідомості.

Методики спираються на уявлення про механізми довільної психофізичної регуляції, закономірності формування і розвитку психіки, їх взаємообумовленості і внутрішніх зв'язках і охоплюють сфери: рухову, емоційну, інтелектуальну, спілкування, поведінки.

Всі заняття в підготовчих групах і в молодших складах проводяться у формі ігор-драматизацій на захоплюючі для дітей казкові теми. Стаючи персонажами гри, зазнаючи величезний інтерес, отримуючи задоволення, діти навчаються нелегкій справі пізнання себе, інших, навколишнього світу, умінню управляти своїми емоціями і діями, моделювати і приводити у відповідність свої почуття і думки, бажання і можливості, підтримувати гармонію душевної і фізичної діяльності .

Методика тілесно-орієнтованої казкотерапії

В основу цієї методики покладено вправи і пози адаптованої для дітей йоги, яка використовує чергування розтягування і розслаблення м'язів у поєднанні з концентрацією уваги на своїх рухах, відчуттях, емоціях і уявленнях. Вправи мають образні назви, що допомагають більш цікаво і активно їх виконувати.

Суть цієї системи в тому, що змінюючи силу і напрям навантаження, використовуючи різні прийоми розтяжок і комбінуючи їх в певних поєднаннях, ми можемо задіяти всі групи м'язів. Розтяжки не тільки підвищують рухову активність, покращують рухливість суглобів, еластичність м'язів і зв'язок, а й сприяють набуттю навичок глибокого розслаблення, що благотворно впливає на біоенергетичний потенціал і емоційну сферу дитини. В результаті виробляється стійка правильна постава, навички досконалого володіння своїм тілом, свобода, розкутість, граціозність рухів, розвиток відчуття частин тіла. Створюється позитивний образ свого внутрішнього тілесного Я, відбувається підвищення здібності довільної психічної саморегуляції і самоконтролю (дихальні вправи, навички концентрації). З'являються навички зняття перенапруги м'язів, релаксації всього організму і окремих частин.

Методика використовується на заняттях зі стретчінгу, ритмопластиці і театральних іграх. Заняття проводяться у вигляді сюжетно-рольової або тематичної гри, яка складається з взаємозв'язаних ігрових ситуацій, завдань, вправ, ігор, що підібрані таким чином, щоб сприяти вирішенню оздоровчих і розвиваючих завдань. На кожному занятті подається нова казка, що дозволяє дітям активно включатися в процес і розширює їх кругозір.

Широко використовується метод аналогій з тваринами і рослинним світом (образ, поза, рухова імітація), метод театралізації, де педагоги, використовуючи ігрову атрибутику, образ, активізують роботу правої півкулі головного мозку дитини, її просторово-образне мислення, сприяючи вивільненню прихованих творчих та оздоровчих можливостей підсвідомості.
Методика «Казкотерапія комунікацій (психогімнастика)» 

Діти, а часто й дорослі, погано розуміють, що відчувають вони самі або їхні близькі, не можуть правильно назвати емоції, а тим більше їх висловити. Цьому теж треба вчитися. У процесі повсякденного життя усвідомлення справжніх емоцій, почуттів і прагнень утруднене, оскільки на багато з них накладені заборони. Не завжди обставини життя сприяють тільки дружнім контактам і приємним бесідам. Однак навіть у конфліктних, складних ситуаціях спілкування приносить полегшення, якщо ми проявляємо взаємну терпимість, сердечність і такт.

У дітей спілкування, як правило, тісно переплетено з грою, малюванням, і перемежовується з ними. У грі діти мають можливість випробувати безліч варіантів різних поведінкових ситуацій та навчитися робити вибір. Наприклад, втішаючи за сюжетом казки на заняттях з казкотерапії Царівну Несміяну, діти вчаться говорити компліменти, висловлювати співчуття жестом, дотиком, вчинком і т. п.

Ще дуже важливим моментом корекції поведінки дитини є співпереживання. З ранніх років діти повинні зрозуміти важливість турботливого і співчутливого ставлення до інших. Потрібно навчити їх входити в положення співрозмовника або партнера по спільній діяльності, думати про той вплив, що може оказати на інших їх поведінка, словесні висловлювання. Краще розуміння стану і почуттів інших людей сприяє виникненню почуття симпатії між учасниками спілкування. Важливо формувати у дітей навички самостійної діяльності, соціальної відповідальності, здатності відчувати, розуміти себе та іншу людину.

Методика використовується на заняттях з театральних ігор (підготовче відділення), майстерності актора та імпровізації, розвитку творчої уяви. Подорожуючи в світ казок, за допомогою етюдів, пантомім, різних ігор, діти розвивають комунікативні сторони своєї особистості, вчаться розуміти свої і чужі емоції, способи їх вираження (невербальні та вербальні), взаємодіяти з собою, іншими, світом. Розширюється сприйняття світу, взаємодія репрезентативних систем. Розвивається увага, пам'ять, мова, вміння володіти собою.

У процесі обігравання багатьох ситуацій у дітей виховується почуття впевненості в собі, з'являється віра в свої сили, радість подолання труднощів, самоприняття і самоповага, підвищується комунікабельність, культура спілкування в різних життєвих ситуаціях. Розширюється сприйняття світу, відбувається створення у дітей ресурсних психологічних станів на основі любові до природи, тваринного та рослинного світу. Підвищується інтенсивність сприйняття інформації, яку їм надають, збільшується інтерес до відвідування школи-студії.

Коригуються страхи дітей, сором'язливість, невпевненість, з'являються навички адаптивного безконфліктного поведінки, колективної взаємодії, відбувається зникнення страху невдачі. Крім коррективного впливу, ігрові казкові заняття вводять дітей у позитивний емоційний стан, будять їх творчу уяву, розвивають мислення.

КАЗКА НА ЗАНЯТТІ або ЗАНЯТТЯ-КАЗКА


Дитині дуже близький і зрозумілий світ казок і чародійства. Тому, на заняттях, які побудовані у вигляді казки і пригод, вона розкривається повніше.

Немає стіни між педагогом і вихованцями. Вони рівні, вони роблять одну справу. На таких заняттях немає нудьгуючих очей і безглуздої дії, немає «вигляду присутності».

Такі заняття треба проводити, використовуючи казкових персонажів, героїв мультфільмів, кінофільмів. А ще казку можна написати і вибрати казкових героїв самим, спираючись на той матеріал, що вивчається.

Заняття-казки, хоча і вимагають великої підготовчої роботи, завжди залишають почуття задоволення і у педагога, і у дитини. Навчальний матеріал зливається в уяві вихованців з казковим образом, залишаючись надовго в їхній пам'яті.

Ростуть діти, «дорослішають» і казки.

У підготовчих групах та в 1-му класі беруться за основу сюжети народних казок, у 2-3 класі – це вже літературні казки А.С. Пушкіна, П.П. Єршова, К.І. Чуковського та ін., а в 4-му класі чарівні казки Ш. Перро, Г.-Х. Андерсена, братів Грімм, легенди Давньої Греції.

Чим старше діти, тим більш виховну, моральну цінність містять казки, переходячи в заняття-легенди, заняття-притчі, заняття-сказання.
ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТТЯ-КАЗКИ

Створити атмосферу свята.

Підібрати казковий сюжет.

Для молодших вихованців краще, якщо текст заняття римований. Це робить його більш динамічним, яскравим, немає жодного зайвого слова, що економить час на занятті.

До заняття готуються яскраві демонстраційні матеріали, можливі іграшки-персонажі, нескладні костюми.

На заняттях здійснюється тісний зв'язок з фольклорною спадщиною народу, розглядаються шедеври живопису, використовується спеціальний музичний чи шумовий супровід.

Бажано наявність сюрпризні моменту, який зніме втому, додасть заняттю нове звучання.

Обов'язково продумати систему розвиваючих завдань творчого характеру.

Створити ситуацію успіху, впевненості у своїх силах.

Добре, якщо до заняття включені елементи змагання і пошуку по типу «допоможи героєві подолати перешкоди».

Не забувати про виховні цінності такого заняття.

Педагог бере на себе роль казкаря, тому його мова повинна бути яскравою, емоційною, а поведінка підбадьорливою і природньою.

І ще важливо пам'ятати - діти наші союзники, тому потрібно залучати їх до активної участі у казці.

Уміле застосування текстів казок дозволяє зробити заняття яскравішим, змістовнішим, цікавішим.

Виконання "казкових" завдань допоможе формуванню навчальної мотивації, згуртуванню колективу, умінню працювати в команді.
СТРУКТУРА ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ-КАЗКИ


  1. Ритуал «входу» в казку

  2. Повторення (згадати те, що робили минулого разу і які висновки для себе зробили, якого досвіду набули, чому навчилися).

  3. Розширення (розширити уявлення дитини про що-небудь).

  4. Закріплення (придбання нового досвіду, прояв нових якостей особистості дитини).

  5. Інтеграція (пов'язання нового досвіду з реальним життям).

  6. Підсумок (узагальнити набутий досвід, зв'язати його з наявним).

  7. Ритуал «виходу» з казки (закріпити новий досвід, підготувати дитину до взаємодії у звичному соціальному середовищі).

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ

На заняттях застосовуються такі методи роботи з казками:


  • читання казок, розповідь, бесіда за змістом казок;

  • «образи перетворень»;

  • арт-терапія (малювання, ліплення, пісочна терапія) за змістом казок;

  • дидактичні ігри за сюжетами казок;

  • психогімнастичні ігри, театралізовані ігри за сюжетами казок;

  • використання казки як відповідь на запитання дитини.

«Казкові» ігрові прийоми організації занять:


  • Якщо необхідно проробити багато одноманітних вправ, потрібно включити їх в ігрову оболонку, в якій вони виконуються для досягнення ігрової мети. У таких випадках використовуємо прийом «Приваблива мета». Дітям може бути поставлена ​​ціль - допомогти Дюймовочці дістатися чарівної країни ельфів.

  • Прийом «Чарівна паличка» Ручка (олівець) передається по навчальній аудиторії в довільному порядку. Передача супроводжується промовою або показом по якомусь заздалегідь заданому замовленню-правилу. Наприклад, той хто передає називає на театральному занятті: будь-який предмет, число, а приймаючий – показує, або називають театральну професію – показують чи розповідають чим займається; класичний танець: назва руху або вправи - показ; на імпровізації: робить рух – продовжує або робить протидію.

  • Прийом «Фантастична добавка»: дітям пропонується уявити себе прутиком, за допомогою якого подорожувала жаба з казки Гаршина «Жаба мандрівниця» і спробувати переказати цю історію з позиції прутика. Ніщо так не привертає уваги і не стимулює роботу розуму, як дивовижне.


Прийоми ігрових технологій ТРВЗ
Прийом «Фантастичне продовження»

1) Педагог називає будь-яку реальну подію. Наприклад: пішов дощ, замукала корова, виросла ромашка...

2) Потрібно придумати казкові, незвичні наслідки. Наприклад:


    • Пішов дощ, але на землі замість трави виросли нові дощики-краплинки. А що було потім?

    • Корова замукала й у кожного, хто її чув, з’явилася в руках склянка молока. А що потім? Чим усе закінчилося?

Прийом «Творча помилка»

Якщо написати слово «автомобіль» правильно, без помилок, то фантазія не працює — це звичайна машина, яку всі знають. А якщо помилитися й пропустити якусь букву чи написати зайву, тоді можуть з’явитися такі слова:


  • атомобіль — мабуть, він використовує атомну енергію замість бензину;

  • аквамобіль — ця машина вміє плавати;

  • автормобіль — спеціальна машина для письменників.

Цікаві сюжети з’являються, коли береться не окреме слово, а слово в реченні. Наприклад: Семеро одного не чекають. Семеро водяного не чекають.
Прийом «Кит і кіт»

1) Обрати два слова, схожих за звучанням: ворона — корона.

2) Поміняти місцями обрані об’єкти: ворона опинилася на голові в королеви, а корона — на городі.

3) Дати пояснення, як таке може статися. (Одного разу подув такий сильний вітер. Він здув з голови королеви корону і заніс її на город за містом. У цей час ворона, яка спала, впала з гілки прямо на голову королеві, але вона нічого не помітила.)

4) Розвиток сюжету. Придумати продовження казки.

Прийом «Фантастичні гіпотези»

Придумування історій, сюжет яких будується на обговоренні: що було б, якби...?

Наприклад: якби раптово зникло сонце, якби люди перестали хворіти, якби до нас зайшов інопланетянин.


Прийом «скляні чоловічки»

Придумування країн, в яких живуть люди, зроблені з якогось матеріалу (мильна країна, паперова країна, шоколадна країна...).


Дидактичні ігри та завдання за методикою ТРВЗ
Дидактична гра «Машина часу»

Мета: вчити дітей фантазувати, познайомити з прийомами універсалізації.

Хід: вихователь пропонує перенестися за допомогою машини часу у майбутнє чи у минуле, у жарку країну чи на північ, пофантазувати про те ,що можна там побачити, які труднощі доведеться подолати під час подорожі.
Дидактична гра «Що без чого не буває»

Мета: закріпити знання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.

Хід: діти повинні дати відповіді на запитання про взаємозв’язок явищ, об’єктів, предметів.
Творчі ігри з казкою

Гра «Казковий пиріг»

Для гри знадобитися два ведучих, які повинні «випекти 2 коржі», тобто вони вимовляють тільки першу і останню фразу для майбутньої казки. Фрази повинні бути абсолютно абсурдними.

Наприклад,

1 корж - «У четвер по проїжджій частині плентався людина з одним коником на нозі, хоча стояла моторошна спека»;

2 корж - «Дядечко Джек подивився у вікно і презирливо пирхнув. На дворі у футбол грали нестерпні хлопчаки .. ».

Це більш складний варіант, який підійде для підлітків. Для дітей меншого віку може бути такий варіант:

1 корж - їхав автомобіль, 2 корж «У Снігуроньки жовта сукня».

Або такий, 1 корж - на одному з островів прокинувся вулкан, що спав більше тисячі років;

2 корж - Саме через це наш Тузик поїхав до бабусі в село.

Учасники гри повинні придумати свою серединку казки, яка і буде «начинкою».

Гра «Казка по колу»

Дітям пропонується обрати тему своєї казки. Потім вони сідають у коло і по черзі, тримаючи в руках “чарівну паличку”, придумують історії. Перша дитина починає, друга продовжує і так усі діти.

Потім проводиться обговорення, під час якого учні висловлюються, чи сподобалась їм казка, що вони відчули придумуючи її.

Таке придумування казки допомагає кожній дитині виразити думки, вчить адекватних способів взаємодії, розвиває взаємодопомогу, вміння спокійно вислухати співрозмовника.
Є знахідками в навчанні цікаві форми заняття


  • заняття за сюжетом казки; 

  • заняття з завданням від казкових персонажів; 

  • заняття - подорож з казковим героєм»;

  • заняття з використанням фрагменту казки, імітацією рухів казкових героїв (діти за допомогою фізичних вправ, жестів, міміки створюють образи героїв і антигероїв, висловлюючи своє ставлення до них).


Приклад: елементи заняття подорожі у країну казок
Повідомлення теми і мети заняття

— Я запрошую вас, діти, у казкову подорож. У Казковій країні всі мешканці повинні жити радісно, щасливо, і тут повинні панувати тільки мир та злагода.

Якщо казковим героям буде потрібна наша допомога, ми з радістю допоможемо знайти вихід зі складної ситуації.

В казку вирушаєм разом,

Перешкоди всі пройдем,

А хто буде сумувати,

Із собою не візьмем.

Робота над змістом казок

— Щоб швидше потрапити у країну Казок, треба сісти в карету і повернутися рівно о 12-й годині. Тому що саме в цей час карета перетвориться на гарбуза, а коні — на мишей.

У карету сіли ми,

В казку вирушаєм.

А у казці, як завжди,

Чудо зустрічаєм. (Звучить музика.)….


Бал-маскарад казкових героїв.

— Ми потрапили до країни казок. На нас чекають незвичайні, фантастичні історії і чудеса.

Рукавичку я знайшла,

В неї, як у дім, зайшла.

Стала жити у затишку

Маленька, сіренька... (мишка).

У зеленому лататті

Я сиджу в зеленім платті,

І виспівую слова:

Ква-ква, ква-ква, ква-ква... (Жабка)

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуха,

Я усіх-усіх боюся. (Зайчик)

Хто дідусю допомагав,

Рукавичку у лісі шукав?

Звірі голос його почули

І мерщій у ліс чкурнули. (Собака)

Хто в зиму холодну

Блукає у лісі голодний? (Вовк)

Прийшла я з довгим віником

На бесіду із вашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)


Провести динамічну хвилинку допоможуть герої казок

Ось і зайчики сіренькі

По лісу стрибають,

За дерева, за кущі лячно зазирають.

Чи не йде поблизу вовк?

Знову бігають, стрибають,

Потомилися та сплять,

Тільки вушка стирчать.

Добре козенятам

На лужку стрибати.

Гратися, борюкатися,

Ріжки наставляти.

Швидко лис десь пробіжить, їжачок в кущах сидить.

Встав з барлоги волохатий —

Цих тварин всім треба знати.
Перед тим, як виступати, артисти обов’язково проводять репетиції.

Чистомовка.

Ця-ця-ця — жила собі лисиця.

Лем-лем-лем — зустрілася з журавлем.

Ни-ни-ни — запросила на гостини.

Ла-ла-ла — каші наварила.

Ила-ила-ила — по тарілці розмастила.

Ав-ав-ав — журавель дзьобом стукав.

Ївсь-ївсь-ївсь — кашки не наївсь.

Му-му-му — пішов додому.

Щу-щу-щу — наварив борщу.

Чик-чик-чик — насипав у глечик.

Ку-ку-ку — покликав лиску.

Зив-зив-зив — носик до глечика не влазив.

Ась-ась-ась — лиска розсердилась.
Підведення підсумків

Ми побували у Казковій країні. Час повертатися назад, а то наша карета перетвориться на гарбуза, а коні — на мишей. Щоб відразу опинитися вдома…

У карету поспішайте,

Всі зручнесенько сідайте.

Бо додому всім нам час,

Но!!! Везіть, конячки, нас!


ТВОРЧА РОБОТА З КАЗКАМИ

На сучасному етапі розвитку казкотерапії існує велика кількість методів, прийомів та технік роботи з казками.

При груповій формі організації навчальних занять найбільш доцільні такі казкотерапевтичні техніки:

1. Аналіз казок.

Мета: усвідомлювати; інтерпретувати те, що приховане за кожною казковою ситуацією, за конструкцією сюжету, за поведінкою героїв.

Наприклад, для аналізу обирається відома казка. Після прослуховування казки дітьми їм ставиться низька запитань:

– Як ви вважаєте, про що (про кого) ця казка?

– Хто з героїв вам найбільше сподобався (не сподобався)?

– Як ви гадаєте, чому той або інший герой здійснював ті або інші вчинки?

– Придумайте, що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку?

– Як ви вважаєте, якби в казці були тільки хороші герої (або тільки погані герої), то що це була б за казка?

– Навіщо в казці є погані та хороші герої?

(Запропонована форма роботи застосовується для дітей у віці від 5 років).

Аналіз казок і казкових ситуацій може бути побудований у формі як індивідуальної роботи, так і групової дискусії, де кожна дитина висловлює свою думку щодо того, що «зашифровано» в тій або іншій казковій ситуації.

2. Розповідь казок.

Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.


  • Розповідь групі нової або відомої казки від третьої особи.

Сенс полягає в наступному: розуміючи вплив казкових ситуацій на розвиток особистості, педагог може свідомо акцентувати на них увагу. Таким чином, у дитини активізуються власні несвідомі процеси, які стимулюють її особистісне вдосконалення.

  • Групова розповідь казки, відомої всій групі.

Дітям пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи.

У цьому випадку оповідачем є не одна людина, а група людей. Кожний учасник групи по черзі розповідає невеликий уривок казки. Розповідь розбивається на невеликі уривки вільно і спонтанно залежно від того, яку частину розповіді бере на себе попередній оповідач. У дитячій групі педагог може й навіть повинен брати участь у процесі розповідання. Якщо розповідь проводиться в групі підлітків, педагогу не варто брати участі у процесі розповідання, оскільки він отримає більше інформації, спостерігаючи за ходом розповіді.

Після закінчення розповіді можливо застосовуватися прийом продовження цієї казки. Різновидом такої техніки може бути розповідь казки у ролях від імені різноманітних персонажів. Можна запропонувати розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. Наприклад, як би казку про Колобка розповіла Лисиця, Баба-Яга або Василіса Премудра. Доцільно також запропонувати дітям одухотворити будь-який предмет або частину оточуючого середовища і від його імені розповідати казку. Для дітей та підлітків такий метод роботи може бути особливо корисним, оскільки він допоможе їм стати на місце іншого. Важливо, щоб на одному занятті учасники могли розповісти одну й ту саму казку від імені різних героїв.

Необхідно загострювати увагу учасників на тих почуттях, які відчували герої впродовж казкових подій. Особливо важливим є таке розповідання для гіперактивних дітей: завдяки незвичайній формі розповіді, їм легше втримувати увагу.



3. Створення індивідуальної казки кожним членом групи.

Казки, які створює сама дитина, є особливо важливими, оскільки вони не лише у метафоричній формі відображають внутрішню реальність дитини, але й активізують несвідомі процеси, які сприяють особистісному розвиткові й вирішенню життєвих труднощів. Перед роботою з власне вигадуванням казок можна застосовувати прийом, який сприятиме зміцненню стосунків у групі, дозволить дітям створити ігрову атмосферу, а підліткам у метафоричній формі висловити своє ставлення одне до одного. На початку групового заняття кожному з учасників групи (в тому числі й педагогу) даються прізвиська, вигадані при спільному обговоренні групою. Люди з такими прізвиськами і стають героями власних казок. Особливість цього прийому полягає в тому, що головним героєм є особистість, яку дитина деякою мірою (якщо не повністю) ототожнює із собою. Крім цього, прізвиська, дані учасниками групи одне одному, та й сам процес обговорення асоціацій, пов’язаних з тією чи іншою людиною, дають цінну інформацію про те, як сприймають цю людину оточуючі і як таке сприймання співвідноситься з уявленням людини про саму себе. Після закінчення розповіді відбувається процес обговорення казки з педагогом. Під інтерпретацією вигаданих казок розуміємо безоцінну інтерпретацію, оскільки ми не можемо говорити, що в казці погане, а що гарне. Те, що ми почули, – це внутрішній стан дитини на певному етапі її розвитку.


4. Групове складання казки.

Той, хто починає, говорить першу фразу, наступний учасник групи приєднує до сказаної фрази свої репліки. Різновидом цього методу є вигадування і розповідання дітьми "намальованої" казки. Процес групового малювання дає важливу інформацію про те, як розподілилися між дітьми ролі в групі: хто лідер, хто прагне привернути до себе увагу, хто хоче залишатися в тіні, хто нав’язує свою думку, а хто прислуховується до думки інших. Крім цього, спостереження за процесом «малювання» дає інформацію про згуртованість групи. Якщо малюють ізольовано, тобто не прагнуть вписати свій малюнок до попередніх, то, швидше за все, можна говорити про деяку ворожість між учасниками групи, або настороженість, або ж про те, що учасники занадто егоцентричні.


5. Написання власної казки за дві хвилини, не відриваючи ручки від паперу.

Цей прийом, на нашу думку, доцільно використовувати як допоміжний, підсумовуючий, такий, що дозволяє проявити у сконденсованому вигляді внутрішній стан, настанови дитини тощо. Прийом вигадування казки при роботі з дітьми в групі є надзвичайно ефективним. Його використання дає можливість дитині творчо розкритися, ненав’язливо, у метафоричній формі отримати відповіді на свої запитання, інтуїтивно обрати шлях саморозвитку.


Прийоми творчої роботи з казкою:

Аналітичний передбачає аналіз змісту казки-оригіналу, з’ясування та оцінку рис характерів дійових осіб, виявлення ключових проблем та їх причини.

Оперативний заміна деяких якостей персонажів, предметів та явищ з метою розв’язання певних проблем.

Синтетичний – трансформація усього змісту казки відповідно до внесених змін.

Особливою плідністю відзначається синтетичний прийом творчої роботи з казкою.


Способи трансформації змісту казки:

Зроби навпаки”риси характеру та дії героїв замінюються на протилежні.



Збільшення-зменшенняперетворення маленького беззахисного персонажа у відважного й великого чи навпаки.

Прискорення-уповільнення прискорення чи уповільнення дій одного з героїв твору.

Дроблення-об’єднанняподіл персонажа на частини, кожна з яких починає жити своїм життям або об’єднання різних істот в один організм.

Перервності-постійностіте, що відбувається тільки один раз, а потім зникає, стає постійним і навпаки.

Динамізації-статичностіперетворення нерухомого, твердого об’єкта у гнучкий, рухомий та навпаки.

Персоніфікації-деперсоніфікаціїперенесення властивостей живих істот на неживі і навпаки.

Надання або відбирання властивостейнадання героєві казки нової властивості чи позбавлення якоїсь із них.

Універсалізації-обмеженнянадання всім героям казки нових можливостей; позбавлення всіх дійових осіб, окрім головного героя, якихось властивостей.

Шкідливе змінити на корисне”використання позитивним героєм для добра чи корисної справи атрибутів негативного героя.



Відновлення-відкиданнянадання можливості героєві чи антигероєві казки повернутися до життя або відкинути все зайве.

Заміна одних властивостей іншими, більш кориснимизаміна одних об’єктів казки на інші.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал