Комунальний заклад



Скачати 311.91 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір311.91 Kb.
ВІДДІЛ ОСВІТИ

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІї

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ГАННІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Янцева, буд 59/а, с. Ганнівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, п.ін. 51620, тел.. (05658) 74-1-84, Email: alla23023@yandex.ua

сайт: http://Annovka.1dnepredu.comЄДРПОУ 26372555


Використання дебатних технологій на особистісно зорієнтованому уроці літератури як засіб розвитку критичного мислення школярів



Майстер - клас учителя української мови та літератури

Криворотенко Ольги Григорівни

с. Ганнівка

2014

І.Анкетні дані автора.

Криворотенко Ольга Григорівна, учитель української мови та літератури , категорія вища, вчитель - методист.

Стаж роботи - 40 років.

Місце роботи: КЗ Ганнівський НВК Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Контактні дані:тел.: 098 911 14 02; 093104 33 54; 095 757 24 39.

Домашня адреса:

вул.Республіканська, 1,

с.Ганнівка

Верхньодніпровського району

Дніпропетровської області



ІІ.Основна частина

Тема майстер- класу: «Використання елементів дебатних технологій на особистісно зорієнтованому уроці літератури як засобу розвитку критичного мислення школярів».

Мета:

  • створення умов для професійного самовдосконалення педагогів;

  • вивчення авторської моделі занять в режимі демонстрованої педагогічної технології;

  • впровадження вчителем-майстром педагогічного досвіду шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;

  • обмін досвідом використання дебатних технологій на уроках літератури ,спонукання аудиторії до їх використання,сприяння розвитку творчого потенціалу учителя у процесі творення сучасного уроку літератури.

Актуальність теми.У концепції середньої загальної освіти сказано, що «слабким місцем нашої школи є несформованість у її випускників …достатньої життєвої компетентності…Недоліком…залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій…Зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним матеріалом…його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів» .Саме особистісно зорієнтоване навчання як нова система освіти покликане розв’язати ті проблеми, які виникли у освіті на сучасному етапі.

Інноваційність роботи полягає у використанні інноваційної технології особистісно зорієнтованого навчання, яка ґрунтується на комплексному використанні сучасних технологій: інформаційної, критичного мислення, інтерактивних,до яких належить і дебатні технології.

Сучасні наявні монографії детально ілюструють методику проведення дебатів як окремого виду роботи.Автор же ділиться досвідом використання дебатних технологій як складової частини уроку або як одного із типів нестандартного уроку.

Практична значимість роботи полягає у прагненні автора висвітлити сучасну методику презентації результатів вчительської діяльності, вказати шляхи реалізації ключових компетентностей, як це передбачено Державними стандартами базової і повної середньої освіти, чинними діючими програмами.
ІІ. Майстер – клас учителя української мови та літератури

Той, хто навчає інших, вчиться сам

Я.А.Коменський
Тема: « Використання елементів дебатних технологій на особистісно зорієнтованому уроці літератури як засобу критичного мислення школярів».

Мета: обмін досвідом використання дебатних технологій на уроках літератури ,спонукання аудиторії до їх використання,сприяння розвитку творчого потенціалу учителя у процесі творення сучасного уроку літератури.

Форма проведення: інтегроване заняття ( лекційно - практичне ).

Обладнання:мультимедійний проектор,комп’ютер, комп’ютерні презентації, відеоролики, роздатковий дидактичний матеріал.

План-конспект заняття
1етап .Коротке обґрунтування основної ідеї учителем- майстром.

У концепції середньої загальної освіти сказано, що «слабким місцем нашої школи є несформованість у її випускників …достатньої життєвої компетентності…Недоліком…залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій…Зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним матеріалом…його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів» .Саме особистісно зорієнтоване навчання як нова система освіти покликане розв’язати ті проблеми, які виникли у освіті на сучасному етапі.



Мета майстер- класу:обмін досвідом використання дебатних технологій на уроках літератури ,спонукання аудиторії до їх використання,сприяння розвитку творчого потенціалу учителя у процесі творення сучасного уроку літератури.

Чому саме таке завдання?

Поясню. Як ми сприймаємо нові технології? Здебільшого

склали план - конспект у відповідності до вимог тієї чи іншої технології і робимо висновок: володіємо технологією. З приводу цього існує така притча:

Три індійських мудреці прагнули пояснити , що таке слон. Один показував хобот, інший - голову, а третій - тулуб. Щоб зрозуміти суть тієї чи іншої технології, потрібно знати не тільки структуру уроку(це форма), а його зміст. Потрібна єдність змісту і форми. Філологам це добре відомо.

Форма уроку на диво проста: мотивація, цілевизначення, опрацювання навчального матеріалу, рефлексія.

В основі змісту лежать інтерактивні технології навчання, зокрема і дебатні, про які сьогодні і йтиме мова



ІІ етап. Теоретичний блок

Пропоную з багатьох існуючих таке наукове визначення дебатів:

«Дебати – спеціально організований, чітко структурований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми для переконання третьої сторони, а не одне одного»

Саме дебати створюють потенціал для розвитку думки, інтелекту, передбачають вміння учнів формулювати власні судження, залучають учнів до активного навчання .

Детально ознайомитись з теоретичними та практичними матеріалами з даної теми можна, скориставшись такою літературою

Навчання дебатів: Збірка матеріалів для керівників дебатних клубів та вчителів, які навчають дебатів і дискусій / Автор-укладач: І.Сущенко. — К.: 2003. — 32 с.

Організація та проведення дебатів для дітей і молоді: Навчально-методичний посібник / Упор. Д. Таран, А. Коновалов. — Х.: ХМЦДМ, 2008 — 58 с.

Організація та проведення гри «Дебати». Методичні рекомендації / За

ред. Л.Г.Тарасовської, Г.А. Каліберди. – Полтава, 1998.

О.Пометун, Л.Пироженко. Інтерактивні технології навчання .-Київ.:А.С.К.,2004.- С.79. ;та в інших .

Науковці по-різному класифікують дебати, називають їх види. Я ж зупинюсь на тих видах дебатів, які можна застосувати безпосередньо на уроках літератури.

Опираючись на досвід роботи експерта міжнародної програми «Дебати», учителя російської мови і літератури м. Самара Василевської Світлани Анатоліївни , на уроках української літератури використовую такі види дебатів:



  1. Текстові дебати.

Ранній етап навчання грі. У ході таких дебатів здійснюється контроль за якістю читання.Ділимо клас на дві групи, кожна з яких повинна відстояти правильність чи хибність сформульованого в темі твердження, використовуючи тільки цитати.

Приклад.


- Як ви думаєте, чи вірив Чіпка у справедливість своєї життєвої позиції, своїх дій, коли чинив кроваву розправу над козацькою старшиною?

Мета: шляхом накопичення текстового матеріалу учні повинні побачити суперечливість характеру головного героя, з`ясувати причини цієї суперечливості, усвідомити хибність певних його думок, вчинків.

Або : - Возний позитивний чи негативний герой?

Образ Возного суперечливий, про це він сам говорить:



»От рожденія моєго расположен к добрим ділам, но, за недосужностію по должності і за другими клопотами , доселі ні одного не зділал». Прикладом є ці та інші цитати:

Позитивний

Негативний

Я люблю Наталку всею душею, всею мислію і всім серцем моїм»

«А взяточек, сиріч- винужденний подарок, весьма- очень іскусно у істця ілі отвітчика треба виканючити»

Я одказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє…»

Станете пред суд і заплатите пеню,і посидете на вежі»(возний Наталці та Терпилисі)

2. Дебати на основі літературознавчого аналізу. За такої форми проведення уроку учні повинні продемонструвати хорошу орієнтацію в тексті, уміння самостійно аналізувати окремі сцени, порівнювати образи, продемонструвати знання контексту епохи, в яку був написаний твір.

Приклад.


І.Франко вважає, що Мойсей - лідер нації, не визнаний народом.

Мета: У ході виступів, використовуючи цитати з тексту, висловлювання літературознавців, факти із життя І.Я.Франка з`ясувати авторську позицію, трагізм долі самого письменника.



Мойсей – лідер нації, що не визнаний народом

Мойсей – лідер нації, що визнаний народом

Перебуває у конфлікті з масою і стоїть над нею.»І регіт піднявсь,/А за тим реготом в парі /По народі йшов клекіт глухий,/Мов у градовій хмарі.»

Схаменулись::

«Чули всі:щезло те, без чого/Жить ніхто з них не годний//Те незриме, несхоплене, все/Поміж ними горіло,/Що давало їм смисл життєвий,/Просвітляло і гріло.»



«Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» (І.Франко).

«Я син народу, що вгору йде»(І.Франко).

Кількаразове безуспішне висунення І.Франка до австрійського парламенту.

Арешти.


Не дається змога обійняти кафедру у Львівському університеті.

Здійснення ідеалів, за які боровся пророк. Перед нами - дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу»(О.Білецький).

Звинувачення Щуратом І.Франка у декадентстві.

Гостра і негативна критика С.Томашівським статті Щурата «Д-р І.Франко»:

«Нарис д. Щурата не єсть повний, критичний, а дуже загальний і поверховий»


3.Літературно-критичні дебати. Вони проводяться на основі раніше вивчених статей відомих українських критиків. Учні захищають тут не свою точку зору, а точку зору опонента, їхнє завдання - відстояти її в боротьбі з опонентами.

Приклад: Т. Шевченко в оцінці Миколи Хвильового і Євгена Маланюка. Думку якого критика підтримуєте Ви?

Повністю погоджуюсь з думкою автора підручника для 9 класу Василем Пахаренком, який розмістив у підручнику дві цілком протилежні думки, одна з яких(М.Хвильового) є різко негативною. Школярі рано чи пізно почують її, тому повинні бути готовими висловити свою думку з приводу почутого.

Отже,М. Хвильовий звинувачує Шевченка в тому, що він »кастрував нашу інтелігенцію», що він »малокультурна й безвольна людина,- навчив нас писати вірші, сентиментальничати по – катеринячи , бунтувати » по – гайдамачому»,в тому, що ві н » навчив нас лаяти пана, як то кажуть, за очі й пити з ним горілку та холуйствувати перед ним , коли той фамільярно потріпає нас по плечу й скаже:» А ти, матюша, все - таки талант».



Євген Маланюк :"Не перший і не останній це бунт проти нього…Та чи ж винен Шевченко, що такий довгий і такий відповідальний час від нього бралося лише «Катерину» та «Садок вишневий»?Чи ж винен він, що з його напруженої , завше з затиснутими п’ ястунками ,завше гнівної постаті зроблено й канонізовано пісну ікону «кобзаря Тараса»?Хто винен, що для певної частини суспільства нашого довгий час існував »Кобзарь» психологічно в розмірі «дозволеного цензурой »?В цім - бо й полягала та пророча осторога Шевченка про «збудження окраденими ».І коли сталося по слову його…ряди тих,що вийшли на поле бою, не густіли кількістю: няньки й дядьки отечества чужого перефарбувалися в які хоч кольори…

«Малокультурна й безвольна людина» - це ті два кити, на яких побудовано отого лубочного вмовленого ворогами й тими, що гірше ворогів , - Шевченка…Отже, культурний Пушкін залишає…» Гавриліяду», а «малокультурний» Шевченко досягає духовних висот у своїй «Марії»…

Що ж сказати про Шевченка, як про «безвольну людину»? Про людину, що прожила не життя, а дійсно «житіє»,виконала дійсно подвиг великий, пройшовши «як сквозь строй», крізь страшну миколаївську добу, добу заслань, віддавань у салдати, палок і шпіцрутенів, а головне, крізь заслання й атмосферу п’яних унтерів ,- пронесла свою суцільну віру , свою єдину одержимість,свою побиту, зранену, скривавлену , але незламну й неупокорену душу…

…Єдиним ліком, єдиним рятунком проти всіх Хвильовим так гостро окреслених національних хвороб наших є вогняна , вулканічна, страшна в своїм національнім демонізмі поезія Шевченка - і до цього часу – тільки вона одна і ніяка інша!»)

Можливий інший варіант дебатів даного типу: зіставлення точок зору критика з точкою зору команди школярів.

- І Франко у дослідженні «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року» так висловився про повість І.Нечуя - Левицького «Кайдашева сімя»: «…Твір Івана Левицького – Нечуя «Кайдашева сім'я» …з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства». Чи погоджуєтесь ви з високою оцінкою повісті І.Франком?



4. Проблемні дебати.

Такий вид дебатів передбачає, що об’єм матеріалу, який охоплюють учні, не обмежується одним твором. Школярі у ході підготовки і участі у дебатах повинні залучити всі відомі їм джерела, що торкаються певної теми.

Наприклад, «Герой, що не виніс випробовування коханням, не утвердився як особистість» (за творами »Перехресні стежки»,»Украдене щастя» Івана Франка, «Бояриня», «Лісова пісня» Лесі Українки, »Три зозулі з поклоном» Г.Тютюнника та ін.).

Мета таких дебатів - дати уявлення про те, що існують вічні теми, виробити в учнів навички аналітичного мислення.

Даний вид дебатів є складним, бо охоплює різні джерела, вимагає тривалої підготовки, потребує консультації вчителя.

Можна визначити і такі « вічні» теми, як патріотизм, лідер нації, вірність і зрада, честь і безчестя.



5. Швидкісні дебати, тобто міні-дебати. Проводяться один на один і кожен з учасників може поставити опоненту тільки два питання. При цьому велика тема дробиться на міні-теми, тобто підтеми. Приклад підтем за драмою Л.Українки «Бояриня»:

- Оксана любить і розуміє свій народ.

- «Кому потрібне те моє здоров`я та й я сама?»

- «Ти на світі потрібніший. Тобі є про що й про кого дбати»

- Фізичне й духовно повноцінне життя людини неможливе без служіння народові.

- Фізичне й духовно повноцінне життя людини неможливе в атмосфері неволі.

Технологію проведення дебатів пропонують у книзі »Інтерактивні технології навчання» Олена Пометун та Лідія Пироженко. Проілюструємо почуте прикладі моделі уроку.

Презентація моделі уроку з використанням дебатних технологій

Українська література, 11 клас.



Тема. Чи можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час?

Мета: на прикладі літературних творів узагальнити знання учнів про причини еміграції українців, удосконалювати навички логічного, критичного мислення, уміння висловлювати і відстоювати власну думку, робити висновки, порівняння; виховувати толерантне ставлення до опонента, бажання проявляти кращі риси характеру.

Навчальні цілі:

Учні знатимуть: причини еміграції, володітимуть поняттями еміграція, патріотизм, нація, народ.

Учні вмітимуть: користуватися довідковими виданнями, енциклопедіями, вмітимуть будувати власні критичні висловлювання, міркування, давати оцінку суспільним і мистецьким явищам; усвідомлюватимуть свою приналежність до народу, до нації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації у формі дебатів.

Обладнання: твори «Камінний хрест» В.Стефаника,»Якби я знав, що розлучусь з тобою», «О принесіть хоч не надію» О.Олеся, «Моя Україно, недоле моя» Т.Осьмачки, «Сад Гетсиманський» В.Барки; літературно - критичні статті ( Колесниченко - Братунь Н.Еміграція душі,або феномен митця - емігранта в контексті українського менталітету//Всесвіт.-1996.--№5-6.-С.162.; Луцький Ю.Ще до проблеми двох батьківщин//Сучасність.-1963.№3.-С.108-110.);історичні матеріали про хвилі еміграцій зі шкільного підручника історії; відеоролики (Невідома Україна - українська еміграція 1865- 1914»,»Українська діаспора»,»Історія українських емігрантів»); таблиця «Хвилі еміграції: причини, наслідки».

Попередні завдання:на основі вивченого на уроках української літератури, історії,зібраного матеріалу, радіо - та телепередач підготувати повідомлення про чотири хвилі української еміграції, їх причини,наслідки,з’ясувати значення поняття патріотизм, дібрати аргументи для підтвердження стверджувальної чи заперечувальної тези дебатів.

План уроку.

1. Мотивація навчальної діяльності. (7 хв.)

1.1. Створення позитивного настрою. Презентація відеокліпу на патріотичну тематику «Моя Україна».

1.2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Еристична бесіда: «Еміграція: суть, причини, наслідки» (на основі вивченого про еміграцію на уроках української літератури та історії,

радіо - та телепередач ).

2. Цілевизначення. (1хв.)

2.1. Слово вчителя. Теми еміграції ми торкалися впродовж вивчення історії української літератури кілька разів: вивчаючи творчість Василя Стефаника, творчість поетів-емігрантів. З уроків історії, теле- та радіопередач знаємо, що і сьогодні це явище існує. А є явище, є і різні думки з приводу цього. У ході дебатів ми спробуємо знайти відповідь на запитання: Чи можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час? на основі інформації, яку ви підготували.

3. Опрацювання навчального матеріалу. (24 хв.)

3.1.Нагадування правил спілкування під час дебатів:

Говорити по черзі.

Не переривати того, хто говорить.

Критикувати ідеї, а не особу.

Поважати всі висловлені думки.

Не змінювати тему дискусії.

Зрозуміло й логічно сформувати свою позицію.

Віднаходити переконливі факти та доведення на свою підтримку.

Дотримуватись регламенту.

3.2.Визначення часу і порядку ведення дебатів.



3.3.Повторне оголошення теми дебатів.

3.4.Об`єднання у групи : «Емігранти», «Жителі України»» відповідно до обраних ролей і домашнього завдання.

3.5.Представлення груп:

а) представлення групи «Емігранти»:

- знайомство з гравцями;

- оголошення тези : «Можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час « (стверджувальна роль ).

- називання дефініцій: еміграція, патріотизм, громадянство, народ, нація,економіка, репресії.

б) представлення групи «Жителі України»» :

-- знайомство з гравцями;

- оголошення тези : «Не можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час « (заперечувальна роль ).

- називання дефініцій: еміграція, патріотизм, громадянство, народ, нація,економіка,фінанси.



3.6.Перехресне опитування, метою якого є виявлення слабких місць опонента та визначення позицій.

Прогнозовані питання «Емігрантів»:

- Чи всіх жителів України можна вважати патріотами?

- Тлумачний словник твердить: «Патріотизм - це любов до своєї держави і захист її інтересів». Чи впливає на патріотизм віддаль?

- Чи має право людина на вільне пересування?

- Чи сам по собі емігрант є носієм української культури?

- Чи можна сприяти покращенню життя українського народу з - за кордону?

Прогнозовані питання »Жителів України»:

- Чи можна міряти життя своєї держави тільки фінансовими мірками?

- Чи впливає життя за кордоном на втрату національної ідентичності?

- Чи важливо бути у скруті поруч зі своїм побратимом?

- Любов до рідного краю-це слова чи справи?

- А завтра залишили Україну всі…Що залишиться?

- 3.7.Продовженя дебатів (Аргументація тез).

Наприклад,аргументи «Емігрантів» : «Ви тільки погляньте на українську діаспору у США або краще в Канаді!!! Ці люди пишаються своїм українським походженням, вони бережуть традиції,звичаї, обряди - чим зберігають українську культуру. Вони спілкуються солов"їною українською мовою - це рятує мову від загибелі. В дечому нам потрібно брати приклад саме в цих людей! Бо тільки тоді починаєш цінувати - коли втрачаєш!!!» .

Учні наводять рядки з поезій О.Олеся, які пройняті болем, тугою за Україною:

Коли б я знав, що розлучусь з тобою,

О краю мій, о земленько свята,

Що я, отруєний журбою,

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті,

Про сміх і глум на чужині,

Що в мене будуть руки скуті

І в мури замкнені пісні,—

Я попрощався б хоч з тобою,

До лона рідного припав,

Прислухався б до шуму трав

І зник...

Ні! Не пішов би я з ганьбою

Шукать ганьби на чужині...

На хрест?! Однаково мені!

Можна використати також історичні матеріали, що свідчать про сприяння емігрантів розбудові української державності,викриття письменниками пороків українського суспільства, розповідь ними правди про історичні події, а це формує свідомість української нації, і ін.)

Аргументи «Жителів України», наприклад:

»Емігранти вилучаються з етнокультурного та генетичного коду України, тобто для України - існувати перестають. Так, вони створюють деякий культурний шум, дещо популяризують українську культуру - але вже у збоченому, зміненому вигляді»

Приклади патріотичних виявів корінних українців: В.Стуса, Л.Лук’яненка,А.Горської,М.Хвильового, В.Симоненка,які відстоювали державність, демократичні процеси в Україні;про сучасні молодіжні угрупування «Ми-українці»,про інші вияви патріотизму в Україні. Приклади того, як можна покращити фінансове становище, залишаючись в Україні

Цитують поезію В.Сосюри «Любіть Україну» і ін.



3.8. Підсумки дебатів . (3 хв.)

Проблема, яку ми обговорювали, не має однозначного вирішення. Є різні обставини, і, звичайно ж, вагомі, за яких людина змушена залишати рідну землю. Ми різні за характерами, по - різному ставимось до тієї чи іншої ситуації, маємо різні світоглядні переконання. Для когось еміграція - це єдиний правильний спосіб розв’язання проблеми, реалізації своєї життєвої програми.

А інший не мислить себе за межами України. Можливо, не так важливо, де ти, а важливіше ,що ти робиш для своєї держави, як впливаєш на її поступ?

4.Рефлексивно - оцінювальний етап. (10 хв.)

Учні висловлюють власні відчуття, думки про почуте.

Ця схема умовна, спрощена, передбачає роботу впродовж 45 хвилин. Її краще застосувати після вивчення конкретної теми, тоді мета буде більш конкретна, висновки будуть зроблені з урахуванням епохи, описаної у творі.

Де брати теми для дебатів? З тексту твору, з підручника - критики, наприклад, автори підручника для 10 класу Г. Семенюк, М. Ткачук та ін. пропонують такі проблемні питання:

1.Грицько і Чіпка: товариші чи антиподи?

2.Доведіть або спростуйте істинність тез: »Сучасна драма, як і взагалі театр, стоїть на роздоріжжі, переживаючи переломну добу» (Микола Вороний).

3. Чи справедливим щодо Франка є вислів «Через терни - до зірок»?

4. Чи погоджуєтесь ви з думкою Дмитра Павличка, що «Каменярі»- «оптимістична трагедія?

5.Чи має успіх у наш час «ідеологія» датанів і авіронів?

При детальному знайомстві з названим підручником вдумливий вчитель знайде багато тем для дискусії.

В основі дебатів, як я уже наголошувала, лежить критичне мислення. Формувати його слід з початкової ланки. У середніх класах для формування критичного мислення читача використовуються елементи дебатних технологій Для прикладу : замість традиційного аналізу байки «Щука» Л. Глібова використовую інтерактивну методику «Займи позицію».

Спочатку з`ясовуємо, позитивним чи негативним героєм є Лисиця. Коли учням було запропоновано визначитись, яким героєм є Лисиця, то більшість учнів зайняли позицію: «негативним», наводячи аргументи з тексту.

Аргументи: хабарниця, несправедливо виправдала Щуку, хитра і ін.

Позицію «позитивний» зайняла тільки одна дитина, аргумент: розумна, усіх перехитрила.

Пропоную дітям ще раз вдумливо читати текст, дати відповідь на запитання:

- Хто такий стряпчий?(адвокат).А адвокат захищає тільки невинних? То що ж у тому поганого, що Лисиця виконувала свої професійні обов`язки?

- Чи дійсно Лисиця брала хабар? Як про це сказано в тексті? (Чутка у гаю була така…Чи й справді так було, чи, може, хто збрехав. (Хто ворогів не мав?..) Зверніть увагу на те, як автор виділяє цю репліку, з якою інтонацією її слід читати?

- Хитрість. Це погано? Адже завдання адвоката в тому і полягає, щоб обійти у дебатах опонента.

Чи можна цього досягти, якщо ти непрофесіонал?

Отже, Лисиця ще й знаючий справу фахівець.

Так позитивний чи негативний персонаж Лисиця? Висновок зрозумілий. Так і Щуку виправдовуємо. (Вина її не доведена, тому вішати її не можна).

-А якими ж були судді? Що уособлюють Осли, Шкапа, Цапи?

Ось так легко і швидко визначаємо основну думку твору: Л.Глібов висміює тогочасний суд і суддів.

Багатющий матеріал для дебатів дає новела В.Винниченка «Момент», та і будь-який прозовий твір.

Сприяють також розвитку критичного мислення використані на уроці фреймові структури, які спонукають школярів до вдумливого критичного мислення, самостійної роботи з текстом, уміння знаходити в ньому головне. Не менш важливим для розвитку критичного мислення є написання творчих робіт різного жанру, зокрема фанфіку.

ІІІ етап. Імітаційна гра

Учитель - майстер проводить урок зі слухачами,демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями.

Слухачі одночасно грають дві ролі: учнів експериментального класу та експертів, присутніх на уроці.

Проілюструємо сказане практично.

Українська література, 7 клас

Тема уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення. Створення фанфіку

(на матеріалі оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)


Мета уроку: вчити школярів аналізувати прочитане, будувати власні судження, розвивати уяву дитини через створення власних версій сюжету твору; спонукати дітей до вдумливого читання, критичного осмислення власних вчинків, дій, проявів доброти, благородства, чесності; виховувати милосердя і турботу про природу, формувати духовний світ особистості.

Навчальні цілі.

Учні знатимуть: що таке фанфік, його види.

Учні вмітимуть: створювати власні версії подальшого розвитку подій, коментувати вчинки героїв, зіставляти, порівнювати власні вчинки з вчинками героїв твору.

Ключові компетентності: комунікативна, креативна, читацька, загальнонавчальна та предметна.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: портрет письменника, комп’ютерна презентація: «Сім качок», фонозапис класичної музики, картки з фреймовими структурами, учнівські довіднички.

Методи, прийоми, форми, види роботи на уроці: бесіда, діалог, робота в парах, мікрофон, складання таблиці, комплімент.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап (7 хв.).

1. Емоційне налаштування на урок .

Вклонившись, ми мовили один одному,

Хоч були зовсім незнайомі:

– Здрастуйте!

Що особливе ми сказали один одному?

Просто «Здрастуйте!»

Чому ж на краплинку щастя стало більше в світі?

Чому ж на краплинку сонця стало більше в світі?

Чому ж на краплинку радісніше стало життя?

Володимир Солоухін

Учитель. Ось такі чудові, щирі рядки написав поет Володимир Солоухін. І ми сьогодні скажемо один одному: «Здрастуйте», і з цього почнеться наше спілкування.

- Здрастуйте , діти. Сьогодні, завтра, і на все життя. Давайте налаштуємось на урок, зробивши один одному комплімент.

Об’єднаймось у пари, повернувшись лицем до свого сусіда. Спочатку комплімент скажу вам я, а потім ви його скажете один одному(зосередитись не на зовнішніх, а на внутрішніх якостях дітей)

- Діти, мені подобаються ваші очі, бо у них бачу потяг до знань, допитливість і доброту .(Діти обмінюються компліментами).

2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

2.1. Бесіда -діалог.

- Діти, а від чого ще залежить наш настрій? (Від стану здоров’я, погоди, стосунків з друзями…)

- А чи залежить він від того, вивчений чи невивчений урок? - А ви до уроку готові? (Відповіді учнів). То ж, сподіваюся, ще раз переглянули оповідання Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки», відновили у пам’яті його зміст.

2.2. Робота зі змістом твору.

Учитель. А пригадаємо зміст твору, використовуючи опорні слова.

Почну розповідь словами з тексту:«В Юрковій душі було так само ранково й прохолодно, як у літньому лісі. Він радів, не міг не втриматися, щоб не крикнути. А потім крикнув: А-а-а-а! Як добре, як щасливо було Юркові!»

Продовжуйте, будь ласка.

Опорні слова:

Тося.

Побрехеньки .



Сім'я дикої качки.

Неволя.


Приручає.

Випускає.

Невдоволення .

Хлопці, Тося.

Сором.

Учитель цитує:«Хлопчик переживає болісний сором. Відчуття щастя залишає його».



2.3 .Робота з таблицею. Евристична бесіда. Укладання переліку рис характеру героїв.

Учитель. Пригадаємо риси характеру героїв, заповнивши таблицю.

Юрко Тося

Любить рибалку;

Любить природу;

Фантазер і вигадник;

Веселий, енергійний, життєрадісний;

Совісний; любить вихвалятися;

Інколи нетактовний;

Інколи нерозсудливий.

Допитлива;

Добра, чуйна;

Любить природу, все живе;

Не завжди рішуча;

Інколи набридлива;

Інколи нетактовна;

2.4.Метод «Займи позицію»

Діти, як ви вважаєте, Юрко і Тося - позитивні чи негативні герої? (Прогнозовані відповіді:- У Юрка позитивні риси характеру переважають, але все ж через його необдумані вчинки майже гине сім’я дикої качки . Тося теж позитивний герой, хоча інколи буває нетактовна, набридлива, та з ким не трапляється).

Висновок: Це «звичайні» діти, які мають свої позитивні риси. Але дії кожного не завжди обдумані.

- Яка тема твору? (Природа і людина).

- Яка основна думка твору? (Людина тоді щаслива, коли вона живе у єдності з природою. Але інколи наші ж необдумані вчинки порушують гармонію, тоді ми не відчуваємо почуття щастя.)

Отже, я переконалась, що ви засвоїли зміст твору.

ІІ. Цілевизначення (3 хв.).

1.Запис дати, виду роботи, теми уроку:«Створення фанфіку (за оповіданням Євгена Гуцала »Сім’я дикої качки»).

2. Визначення цілей колективної та власної діяльності.

Кожному на парту я кладу аркуші. Уважно прочитайте написане. На основі прочитаного спробуємо визначити завдання уроку (дізнаємося що таке фанфік,його види, етапи створення, удосконалюватимемо вміння планувати свою діяльність, створювати власні висловлювання,презентувати їх;вчитимемось оцінювати свою роботу).

3.Робота з фреймовими структурами.

Учитель. Діти, на аркушах, що перед вами, накреслені слоти. Що означає це слово,прочитайте у довідничку.? (Відповіді учнів: СЛОТ - щілина автомата - slot < англ. slot «отвір, проріз» ).

Отже, у ході уроку ви самостійно будете наповнювати слоти вивченим матеріалом.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. (25хв.)

1. Робота з таблицею,планування роботи.

- Що зробимо спершу? ( З’ясуємо за довідничком, що таке фанфік, заповнюємо слот 1) .

- Які є види фанфіку? ( з’ясовуємо за словничком ,заповнюємо слот 2).

- Який подальший порядок виконання дій?(слот 3)

- Уже пригадали вивчене, з’ясували тему, ідею, характеристику образів. Тепер оберемо вид фанфіку.

Який вид фанфіку ви оберете?(Прогнозуємо: діти обирають діалог).

2. Робота з текстом. Читання учнем уривку з тексту від слів «Ще задовго до від’їзду й перед самим від’їздом… до слів «Поклич її,- сказала мати Юркові».

3. Написання фанфіку (слот 4). Робота в парах.

Учитель. Уявіть собі, що Юрко покликав Тосю. Про що вони в такому разі говорили б? Складіть діалог, але не забувайте про те, що ваш твір повинен бути підпорядкований основній думці твору.

Музичне оформлення. Звучить спокійна класична музика.

4.Презентація творчих робіт. Робота в парах.

Передбачуваний діалог:

Поклич її, - сказала мати Юркові.

Хлопець знітився, а очі спалахнули якимось незвичайним і радісним блиском.

Тосю! - раптом вигукнув він .

Дівчинка побігла назустріч.

- Тосю, вибач, що я так вчинив з каченятами, я просто не подумав, що забирати від матері – качки беззахисних діток не можна, бо вони ще самі не можуть дати собі ради. І перед хлопцями соромно, адже вони так чуйно ставляться до всього живого.

- Добре, Юро, але назавжди запам’ятай: природа потребує нашого захисту. І не тільки качки, а все живе навколо. Шкодити природі-гріх

- Я каюсь, що вчинив так. Але скажи: як же каченята? Я довго шукав їх, хотів підгодувати…

- Сіра качка подбала, щоб люди не заважили їй ростити діток. Сховала їх далеко в очерет. Тепер вони вже великі і готові летіти у вирій. Ось подивімось…

5. Відео «Сім качок» (1-2 хв).

ІУ. Рефлексивно-оцінювальний етап (10 хв.)

Учитель.

- Повертаємось до слот. Чи ми досягли окреслених цілей? Завдяки чому? (Орієнтовні відповіді учнів: цілі визначені конкретно, план дій був.).

Учитель. От так і в житті: щоб чогось досягти, треба поставити мету, окреслити план дій - успіх обов’язково вас знайде.

2. Мікрофон:

- На уроці я вчився…( планувати власну діяльність,вдумливо читати, коментувати вчинки героїв, створювати фанфік, презентувати свою роботу,досягати успіху).

- Що схвилювало вас, що торкнуло вашу душу?(вчились жити у єдності з природою, любити усе живе, усвідомлювати власні помилки,прощати друзів за їх необачні вчинки)

3.Самооцінювання роботи на уроці. (слот 6).Озвучення оцінок.

Домашнє завдання. Створити фанфік на запропоновані теми, жанр фанфіку обираємо самостійно.

Читання уривку з тексту оповідання від слів «Але хлопці, з якими він прибіг до річки, все зрозуміли…» і до кінця твору.

Діти формулюють теми фанфіків.

(Чому не летить, не пливе сіра качка? Чому перестали товаришувати хлопці? Чи вижили каченята? Чи підійшла б Тося до Юрка? )

Нагадую,що обов’язково треба враховувати тему, основну думку твору, риси характеру героїв, стиль письменника.

6. Заключне слово вчителя. Сьогодні ви серцем торкнулися найсвятішого: природи, частинкою якої ми є. Саме вона нас годує, плекає, лікує, ростить, дає натхнення, саме природа дала людині допитливий розум, вміння аналізувати, порівнювати та робити висновки. Недаремно про неї говорять: матінка - природа. То ж і ставлення наше до неї повинне бути таким же святим, як до найдорожчої людини. Пам’ятайте про це, діти.

Урок закінчено. Успіхів вам.



ІУетап.Моделювання.

Самостійна робота слухачів з розробки власної моделі уроку в режимі технологій уроку майстра.

Майстер виконує роль консультанта, організовує самостійну діяльність слухачів і управляє нею.

Пропонується твір Л.Пономаренко »Гер переможений».

Увага!

На попередньому уроці діти ознайомились з особистістю автора,прочитали новелу, вивчили жанрові ознаки новели.



Українська література, 7 клас

Тема уроку : Любов Пономаренко, «Гер переможений». Гуманістичний пафос новели.

Мета уроку: удосконалювати вміння школярів пояснювати провідну думку як твору, так і епізоду зокрема,вчити висловлювати власне розуміння закінчення твору;розвивати уміння визначати ідею твору і пояснювати своє розуміння її;

сприяти усвідомленню дітьми ролі й значення гуманізму в розвитку людства і духовності кожної людини.

Навчальні цілі.

Учні знатимуть: що таке новела, пафос твору , лексичне значення слова гуманістичний.

Учні вмітимуть: пояснювати провідну думку епізодів, висловлювати власне розуміння закінчення твору, визначати основну ідею твору, аргументувати власні судження.

Ключові компетентності: комунікативна, креативна, читацька, загально -навчальна та предметна.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники,словник іншомовних слів, ілюстрації дітей до твору, вислів: «Ніхто не знає, що його в житті чекає.

Треба так жити,щоб нікому зла не чинити».

Народне прислів’я


Методи, прийоми, форми, види роботи на уроці: бесіда, діалог, метод «Прес»,метод «Займи позицію», текстові дебати, сенкан , мікрофон, ланцюжкове читання.

Пропедевтичне завдання: дібрати цитати , які б підтверджували або спростовували думку »Жителі міста ненавиділи військовополонених»;виразне читання поезії Ірини Жиленко »Дитячий альбом»; знати, що таке новела; створити ілюстрації до твору.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап (7 хв.).

1. Емоційне налаштування на урок .

1. 1.Звучить музика воєнних років («Жди меня» або» або ін.)

На фоні музики :

1.2. Слово учителя (бажано напам’ять) поезії Олени Теліги .

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,

І у руці перо не зміниться на спис,

Бо ми лише жінки. У нас душа - криниця,

З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!

Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Завжди хвилюють твори, в яких авторки так тонко і по-жіночому ніжно фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко, зокрема її новела «Гер переможений», яку ми прочитали на попередньому уроці. Ми також разом із авторкою спробуємо проникнути у внутрішній світ наших героїв, спробуємо зрозуміти, пояснити їхні вчинки і, можливо,тим самим застерегти себе від необдуманих вчинків.

2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

2.1.Метод «Прес». Довести, що твір Л.Пономаренко »Гер переможений «

є новела.

(Я вважаю, що…, тому що…, наприклад…, отже).

2.2. Презентація ілюстрацій до твору. Розташування їх послідовно до подій сюжету.

ІІ. Цілевизначення (3 хв.).

1.Запис дати, виду роботи, теми уроку:

«Гуманістичний пафос новели Л.Пономаренко» Гер переможений»

2. Визначення цілей колективної та власної діяльності.

(з’ясуємо значення термінів гуманістичний,пафос; з’ясуємо,як гуманістичний пафос розкрито автором у новелі; повторимо жанрові ознаки новели , визначимо основну думку твору,удосконалюватимемо вміння говорити, відстоювати свою думку та ін.)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

- Діти, ви вдома ви дібрали цитати, що ілюструють різне ставлення жителів післявоєнного міста до військовополонених німців , зокрема Фрідріха. Спробуємо з’ясувати їхнє ставлення у ході дебатів.

2.2.Текстові дебати.

Теза1.Жителі зруйнованого міста ненавиділи Фрідріха.

Теза 2. Жителі зруйнованого містечка співчувають Фрідріхові.

Висновок: Ставились по - різному:дорослі співчували, а діти ненавиділи,відкрито ненависть демонструючи.

2.3. Мікрофон.

- Чому дорослі співчували Фрідріху, як ви вважаєте?(Розуміли, що рядові солдати - колишні мирні люди, які не хочуть воїн;що вони мають сімї, а війна також їх розлучила з ними, принесла горе;дотримуються християнської моралі: люби ближнього, навіть ворога і ін.)

- Чому діти ненавиділи і військовополоненого і його чепурних дочок?(Досвід життєвий малий, вони розуміли, що саме ці солдати вбили їхнього тата, що через війну вони голодні, голі і босі; зі словом “ німець ” асоціювалось слово

“ війна ”)

2.4.Ланцюжкове читання поезії Ірини Жиленко »Дитячий альбом».

2.5. Складання порівняльної таблиці образів головних героїнь новели Л.Пономаренко та поезії Ірини Жиленко.

(спільне: втомлені від війни, худі, голодні, ненавидять німців, виявляють протест, навіть жорстокість, агресію).

- Висновок:неоднаково ставляться до військовополонених діти і дорослі,бо

дорослі мудріші,тому розуміють німця краще за дітей,співчувають, поводяться більш толерантно і виважено; діти через пережитий страх війни спрямовують увесь свій гнів на найбільш вразливий об’єкт: доброго,кволого , неспроможного захиститися.

2.6.Метод «Займи позицію». Як ви ставитесь до того, що діти знищили впорядковану Фрідріхом грядочку й поставили на ній хрест - символ вироку смерті?

(Правильно - неправильно - не знаю. Обґрунтування за допомогою «Метод прес»).

2.7.Робота зі словником іншомовних слів. З’ясувати значення слів пафос (почуття, які переживає людина), гуманізм ,гуманістичний. Підбираємо синоніми: піднесення, людяність,людяний.

2.8.Бесіда

- Чи можна назвати вчинок дітей гуманістичним?А дорослих?Що перемагає у творі: добро чи зло?Обґрунтуйте думку.(добро: розквітла квітка, будинок виявився теплим і зручним, бо зроблений з любов’ю(цитата), усвідомлення уже дорослої жінки своєї помилки і її» виправлення».

- То який пафос твору?(яким почуттям пройнятий?Гуманістичний)

- До якого висновку нас підводить автор? Яка основна думка твору?

( Ніхто не знає, що його в житті чекає. Треба так жити,щоб нікому зла не чинити». Народне прислів’я). Тобто бути гуманними, людяними.

2.9. Сенкан

Гуманізм


Всеохоплюючий, всепроникаючий

Перемагає, надихає

Вчить бути милосердними , толерантними

Гуманізм - це людяність

2.10. Усно створити фанфік (продовжити діалог оповідачки та дівчаток з фотокартки. Що відповіла оповідачка на запитання доньки Фрідріха?

(- Ви не знаєте, де наш тато?

- На жаль, його немає серед нас, він серед янголів. Надзвичайно доброю людиною був ваш тато….)

.

ІУ. Рефлексія.

4.1Бесіда.

- Про що дізнався? Чому навчився?Які почуття викликав твір?

- Що на уроці найбільше сподобалось?

- Що не сподобалось?

- Що я взяв у власну духовну скарбничку?

- Від чого хотів би застерегти себе і своїх товаришів?

4.2.Читання притчі про людяність.

Учитель. Мені приємно, що ви зуміли , як і автор, проникнути глибоко в душі героїв твору, зрозуміти їх, змогли поспівчувати героям твору, а від цього, я сподіваюсь, стали гуманнішими, людянішими, а значить і добрішими серцем .І на кінець уроку пропоную вам послухати притчу про людяність.

Був колись у сухому степу колодязь. Недалечко від нього – хатинка, у якій жили дідусь з онуком. З року в рік кожного дня сотні мандрівників зупинялися біля криниці, щоб втамувати спрагу. Поп’ють водички, подякують дідусеві та й далі підуть.

А одного дня мотузка чи то від старості, чи то випадково не витримала та й обірвалася. Відро опинилося на дні глибокого колодязя. День не п`ють води дідусь з онуком, другий не п`ють – мучаться від спраги. На третій день рано-вранці проїжджав біля дідової хатини подорожній. На підводі під соломою серед іншого добра дідусь побачив відро.

– Шановний, залиште, будь-ласка, нам відро, добру справу зробите! – попросив дідусь.

– Не можу, я дорого заплатив за нього, – така була відповідь.

Вдарив подорожній коней батогом і поїхав.

– Що то за людина?– спитав онук дідуся.

– Це не людина,– сумно відмовив дідусь.

Вдень повз домівку дідуся їхав інший чоловік. Зупинився біля колодязя, дістав з підводи відро, прив`язав до мотузки, набрав води і напився. Те, що залишилося, він вилив у сухий пісок, відро відв’язав і поїхав далі.

– Хто він? – поцікавився онук.

– Не знаю, але навряд чи його можна назвати людиною, – відповів дідусь.

Того ж дня увечері біля криниці зупинився подорожній з добрими, привітними очима. Дістав з підводи відро, прив`язав до мотузки, витягнув прохолодної водиці, напився і, подякувавши, знову рушив у путь. А відро залишилося біля колодязя.

– Хто це?– здивувався хлопчик.

– Це Людина! Бо лише той, хто думає не тільки про себе, а й про інших, може дійсно зватися Людиною, – з повагою сказав дідусь.

4.3.Звучить тихо пісня у виконанні Наталі Май «А ми бажаєм вам добра». Діти бажають один одному добра.

4.4.Домашнє завдання. (Записане попередньо на дошці)

Створити письмово фанфік (продовжити діалог оповідачки та дівчаток ).



Уетап. Рефлексія.

Учасники майстер- класу висловлюють свої думки , враження, пропозиції .


Очікувані результати.

Майстер- клас було презентовано на Всеукраїнському фестивалі «Мій особистісно зорієнтований урок» у м.Новограді- Волинському у 2013 році. Автор проводила урок»Створення фанфіку(на матеріалі оповідання Є. Гуцала»Сім’я дикої качки» » у незнайомому класі у присутності членів експертної групи та виступала в проблемній лабораторії «Використання дебатних технологій на особистісно зорієнтованому уроці літератури». Одержала схвальну оцінку. Досвід роботи із вказаної вище теми майстер- класу популяризується вчителем в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на лекційних заняттях учителів, що проходять курсову перепідготовку.

Після проведеного майстер- класу учителі оволодівають методикою проведення майстер- класу як однією із сучасних форм самопрезентації під час атестації.Проведене заняття є поштовхом для вдосконалення власної педагогічної майстерності, використання педагогами у навчальній діяльності особистісно зорієнтованої технології, а також дебатних технологій навчання.Майстер- клас сприяє розвитку творчого потенціалу вчителя.

Використана література.

1.Фасоля А.Н. Личностно ориентированное обучение: МЕТОДОЛОГИЯ, МЕТОДИКА, ТЕХНОЛОГИЯ.

2..Особистісно зорієнтоване навчання: кроки впровадження. Електронний ресурс : http://ru.osvita.ua/school/method/technol/970/



3. Телешівська Л.Фанфік і його види.Електронний ресурс/ http://tsybulyanskabigmirnet.blogspot.com/2012/08/blog-post_27.html

4. Дебати.Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії/http://uk.wikipedia.org/wiki/Дебати

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал