Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради



Скачати 246.52 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір246.52 Kb.
ТипРеферат
Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради

Кафедра теорії і методики виховної роботи

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри

_________ Моїсеєв С.О.

«_____» __________ 2014 р.

Розвиток конструктивної взаємодії з батьками

в умовах позашкільного закладу

Реферат


Науковий керівник: ___________Чумак Л.В

кандидат педагогічних наук, «_____»__________2014 р.

викладач кафедри теорії та методики

виховної роботи

Виконавець роботи: __________ Е.В.Вітренко

слухач курсів підвищення кваліфікації

керівників ДПТ та методистів ПЗ

керівник гуртка «Малої академії наук» «____» __________ 2014 р.

учнівської молоді Херсонської обласної ради

Кількість консультацій: _________________ години

_________________ підписи
Херсон

2014
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………3

1. Інтеграція виховних впливів школи і батьків у позашкільному

педагогічному процесі ………. ……………………………………………………5

2. Особливості методичного налагодження контакту з батьками……………....10

3. З досвіду роботи методиста позашкільного закладу, керівника гуртка «Малої академії наук» учнівської молоді Херсонської обласної ради щодо питання розвитку конструктивної взаємодії з батьками в умовах позашкільного закладу………………………………………………………………………………17

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...20

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………22


ВСТУП

Сім’я здійснює виховний вплив на людину протягом усього її життя. Але особливо велика роль сім’ї на початку життя людини. Природно, що при поєднанні зусиль батьків і педагогів цей вплив буде більш сильним і результативним. Але при цьому батьки повинні бути підготовлені до такої виховної діяльності. Завдання навчальних закладів (дошкільних і позашкільних) – всіляко сприяти такій підготовці.

Питання взаємодії педагогів та сім’ї у вихованні дітей різного віку вивчалися такими вітчизняними вченими-педагогами, як Т. Алексєєнко, О. Докукіною, Т. Кравченко, І. Мачуською, В. Постовим, Д. Порфильєвською, Є. Сичовою, О. Хромовою; підготовки до виконання батьківських та материнських функцій досліджувалася у роботах В. Бойко, Є. Ілляною, О. Кононко, Д. Луциком, Г. Чередниченко.

Аналіз масового досвіту показує: нині не спрацьовують відомі виховні інститути через відсутність між ними співробітництва і взаємодії. Причин цього багато. Суспільство лише декларувало необхідність вільного розвитку дитячих обдаровань,не створивши для цього матеріальних умов, і тому школа і позашкільні навчальні заклади не стали об’єктивно потрібними одні одним. Школа не відповідає перед суспільством за своєчасне виявлення і розвиток інтересів і потенційних творчих можливостей дітей,не веде обліку їх зайнятості в позаурочний час. Позашкільні навчальні заклади здебільшого будують свою роботу, не знаючи дитячих інтересів і потреб регіону. Сприяє цьому і горезвісний «заходовий» підхід до оцінки діяльності шкіл і позашкільних навчальних закладів.

Актуальність вказаної проблеми зумовила вибір теми нашої роботи «Розвиток конструктивної взаємодії з батьками в умовах позашкільного закладу».

Метою її є пошук шляхів вирішення проблеми розвитку конструктивної взаємодії з батьками в умовах позашкільного закладу.
Завдання роботи:

- розглянути інтеграцію виховних впливів школи і батьків у позашкільному педагогічному процесі;

- визначити особливості поставлених завдань для педагогів щодо методичного налагодження контакту з батьками;

- поширити досвід роботи методиста позашкільного закладу, керівника гуртка «Малої академії наук» учнівської молоді Херсонської обласної ради щодо питання розвитку конструктивної взаємодії з батьками в умовах позашкільного закладу.




  1. Інтеграція виховних впливів школи і батьків в позашкільному педагогічному процесі

Виховання дітей здійснюється цілим комплексом освітньо-виховних закладів. Ефективність цього процесу багато в чому залежить від ступені інтеграції і спрямованості виховних сил на всебічний розвиток особистості. Внутрішній взаємозв’язок різних виховних явищ і становить єдину систему виховання [8, с.3]. Це теоретично. На практиці все значно складніше.

Взаємодія школи і позашкільного закладу, інтеграція їхніх виховних зусиль-неодмінна умова формування творчої індивідуальності. Важливість і значення якої визначається єдністю мети і завдань їхньої діяльності, єдиним об’єктом виховного впливу, наявністю і визначенням спільного і специфічного в їх функціях [3, с. 111].

Невисокий рівень взаємодії простежується у самому змісті спільної діяльності позашкільних навчальних закладів зі школою і сім’єю у справі гармонійного розвитку особистості дитини. Незважаючи на те, що в самій природі позашкільної діяльності, в різноманітності її масових, групових та індивідуальних форм роботи закладений величезний виховний потенціал, через відсутність педагогічно доцільних взаємин і взаємовпливів цих виховних інститутів багато дитячих талантів залишається нерозвиненим. Втім, позашкільним закладам належить пріоритет у вихованні творчої особливості. Це обумовлює характер їх зв’язку зі школою і сім’єю у виробленні спільних завдань, єдиних цілей, способів узгодженого впливу на конкретну дитину, програмування виховання на особистісному рівні і на рівні конкретних дитячих колективів.

Інтеграція виховних сил школи, сім’ї і позашкільних навчальних закладів з метою гармонійного розвитку дітей відкриває величезні резерви і перспективи в розв’язанні цієї проблеми, якщо державно-виховні організаційно-педагогічні заходи будуть діяти в таких напрямах [12, с. 57].

По-перше, в Україні буде створена єдина державна виховна система, яка об’єднає всі виховні сили. По-друге, держава візьме під свій контроль забезпечення органами влади матеріальних умов для організації гармонійного виховання дітей. По-третє, враховуючи специфіку і складність позашкільного виховую чого середовища, спрямує туди кращі педагогічні сили. По-четверте, матеріально забезпечить всебічне вивчення змісту інтересів дітей і їх розвиток на належному науково-методичному рівні. По-п’яте, враховуючи розмаїття змісту інтересів дітей, позашкільні навчальні заклади разом зі школою оперативно організовують гуртки сучасного профілю – з найновішіх видів техніки, спорту, мистецтва тощо. По-шосте, засоби масової інформації (місцеве радіо. телебачення) разом з позашкільними закладами систематично інформуватимуть населення, батьків, педагогів шкіл про те, які заклади є в регіоні для організації вільного часу і задоволення різнобічних інтересів дітей, які нові гуртки і секції для цього відкрито [10, с.47].

Зазначений перелік заходів може забезпечити гармонійну взаємодію між позашкільними закладами, школою, сім’єю, установами культури; якщо ця взаємодія стане природною потребою, вона проявиться в конкретних виховних ситуаціях, які природно вимагатимуть спільних педагогічних зусиль і співробітництва. Головною функцією взаємодії школи і позашкільного закладу є інтенсифікація освітньо-виховного процесу, що здійснюється в кожній із цих виховних інституцій, досягнення єдності і наступності в реалізації поставлених цілей і завдань. Взаємозв’язок та інтеграція можливостей сім’ї, школи та позашкільного навчального закладу базується на кількох взаємоосновах і насамперед, на основі змістовного розподілу педагогічної праці, предметного зв’язку виконуваних функцій [12, с.73].

Педагоги позашкільних навчальних закладів і шкіл мають вступати в безпосередні контакти з позашкільними закладами з метою реалізації однієї спільної мети – всебічного розвитку особистості дитини. На цій основі їх взаємні зв’язки проявляються в різних педагогічних ситуаціях при спільному розв’язанні конкретних завдань, відповідних реакціях дітей на виховний вплив з обох сторін. Завдяки розвитку і стимулювання творчості, ефективний вплив на духовне збагачення особистості. Саме компоненти взаємної діяльності є вихідними, базовими у співробітництві школи і позашкільних навчальних закладів.

Спільні зусилля слід спрямовувати як у стратегічному, так і практичному плані. Найбільша розбіжність виявлена у становленні класних керівників і позашкільних педагогів до найскладнішого питання - соціальної зрілості дітей. Щоб її домогтися, необхідно, перш за все переорієнтувати споглядальне розуміння життя дитини на діяльне, поставивши її в позицію самостійно діючої людини, задовольняючи її потреби в соціальному самоствердженні. Для цього потрібні умови, які б забезпечили більш високий рівень громадських прагнень дітей і дали їм змогу оволодіти досвідом трудової, виробничої діяльності, в якій би панували найкращому виді демократія і гласність, цивілізовані людські стосунки і т.д. Саме такі можливості більшою мірою властиві позашкільним закладам [9, с.167].

Останнім часом склалися певні стереотипи в підході до функцій кожного з навчально-виховних закладів: школа начебто озброює учнів знаннями і уміннями, а позашкільні навчальні заклади формують спеціальні уміння і навики.

Спільна діяльність педагогів позашкільних навчальних закладів і школи у вихованні дітей зумовлюється їх спільними завданнями, зокрема такими, як виявлення зацікавлень дітей. Сприяння розвитку творчої індивідуальності, забезпечення бази для задоволення і розвитку виявлених інтересів і здібностей; створення умов для реалізації вихованцями свого творчого потенціалу; формування спрямованості особистості, збагачення досвіду соціальної діяльності [2, с.119].

Розв’язання цих спільних завдань і має об’єднати класного керівника і педагога позашкільного закладу в роботі з дітьми. Така робота проводиться за напрямами: спільне визначення мети і конкретних виховних завдань, створення необхідних умов для їх реалізації, спільний аналіз виховних результатів.

Глибокий аналіз виховних можливостей педагогів позашкільних навчальних закладів і класних керівників дозволив чітко виділити найважливіші напрямки співпраці і скласти програму спільних дій з таких питань:

- формування соціальної зрілості дітей,високого рівня усвідомлення ними свого місця у суспільстві;

- виховання свідомого ставлення до норм моралі, права, законів, соціальних і культурних цінностей, до своїх обов’язків, до праці;

- спільна педагогічна діяльність щодо розвитку саморегуляції;

- розширення сфери творчої діяльності [1, с.55].

Роль зазначених вище розділів полягає в спрямованні спільного пошуку відповіді на головне запитання педагога: у чому полягає гармонійність розвитку особистості і які для цього необхідні умови. Дослідження цих питань підтверджує такий висновок: особистість дитини рівномірно і природно розвивається, якщо в усіх сферах її спілкування і діяльності діють одні й ті ж підходи до виховання, єдиний погляд на її місце в житті, на позитивні і негативні вчинки [3, с.132].

Для створення єдиного виховного союзу, з нашої точки зору, спочатку треба зробити все для того, щоб батьки повірили в щиру зацікавленість позашкільного педагога в прогресі розвитку їхньої дитини. Вони повинні почути щось нове й хороше про неї. «Певен, ваш син – здібна дитина. У нього є схильність до винахідницької діяльності. Допоможіть йому в цьому», – з такими щирими словами педагог-позашкільнику доцільно звернутися до батьків своїх вихованців. Такий спосіб звернення сам по собі відразу ж налаштовує на бажання допомогти дитині і поцікавитися в педагога, як це можна здійснити швидше і доцільніше. Важлива й сама форма спілкування з батьками, адже при такій розмові може бути присутньою і дитина. У такій ситуації педагог, керівник гуртка, розв’язує відразу кілька важливих педагогічних завдань: сприяє швидшій адаптації дитини в колективі, утверджує її здатність до діяльності нарівні з усіма, формує у батьків та їхньої дитини почуття власної гідності, закладає хорошу основу для подальшої виховної взаємодії.

Особливий такт і мудрість необхідні керівникам гуртків при налагодженні контактів з батьками, діти яких вимагають до себе підвищеної педагогічної уваги та індивідуального підходу. Ці діти, як правило, недовірливі, байдужі майже до всього, а іноді і вороже налаштовані проти всіх, хто намагається виховувати їх. Вони сприймають таку спробу як посягання на їхню свободу, бо найменш за все, хочуть бути виховуваними. Спершу варто подумати, з ким із авторитетних людей зблизити цю «важку» дитину, як надати їй можливість хоча б у чому-небудь перевершити когось із ровесників або саму себе,допомогти ся нехай маленького успіху в справі, яка для неї багато значить [4, с.91].

В.О.Сухомлинський не раз зупинявся на тому, що йому часто траплялись вихованці, і навіть старші за віком, які протягом тривалого часу не могли допомогти ся успіху в жодній справі. Серед них були й запеклі ледарі. Але яка б людина не була далека від бажання трудитися, завжди починали з досягнення успіху – спочатку маленького, потім значного. Кращим способом примусити дитину працювати був спільний труд вихователя і вихованця. У системі В.О.Сухомлинського діяв такий принцип: якщо один раз не вдалося досягти успіху, допомогли дитині починати справу заново, вдруге невдача – допомагали підійти з іншого боку і так терпляче, але настійно; в результаті завдяки власним зусиллям непомітні, безликі діти набували нового щасливого стану здібних і захоплених людей [11, с.205].

Отже, головна вимога до взаємодії педагогів-позашкільників і класних керівників полягає в єдності і системності самого підходу до виховання особистості дитини, особливо в плані формування її соціальної зрілості.



  1. Особливості методичного налагодження контакту з батьками

Для реалізації конструктивної взаємодії позашкільного закладу і сім’ї, з нашої точки зору, більш ефективною є методика налагодження взаємодії з використанням певних методів і прийомів.

Метод документалістики передбачає звернення до документальних даних про дитину та її сім’ю (медична картка дитини, відомості про перебування в дошкільному закладі, особиста справа, характеристика тощо), одержані відомості яких надають можливість ретельніше підготуватися до роботи з батьками, визначити основні питання, що потребують особливої уваги [2, с.171].

При застосуванні методу опосередкованого вивчення основна увага звертається на вихованця як на члена сім’ї: поведінка, характер,темперамент, взаємини з іншими членами родини, захоплення, здібності, вподобання тощо. Використовувалися також методи опитування, бесіди на тему: «Моя сім’я», «Наші сімейні традиції», «Мій ідеал сучасної сім’ї» тощо. Для полегшення цієї роботи педагогам пропонуються підготовлені варіанти планів вивчення сім’ї, пам’яток щодо організації спілкування педагогів з батьками із конкретними порадами, а саме:

- продумуйте і складайте план бесіди заздалегідь, визначте мету, завдання, спрогнозуйте можливі запитання батьків, їхню реакцію на ваші повідомлення, наслідки;

- не критикуйте без потреби: критика – засіб, а не мета;

- навчіться контролювати ситуацію, в разі потреби змінюйте її;

- тримайтеся спокійно, незважаючи на умови, що можуть виникнути;

- намагайтеся бути самостійним у судженнях і висновках;

- під час спілкування виявляйте справжній інтерес до проблем, пов’язаних із вихованням дітей, застосовуйте засоби переконування, надавайте перевагу порадам, а не наказам;

- будьте готовими до несподіванок, не піддавайтесь першій реакції, частіше ставте себе на місце батьків учнів;

- виявляйте максимум педагогічного такту при спілкуванні з батьками;

- намагайтеся завжди бути підтягнутим, ввічливим, доброзичливим, коректним;

- розвивайте в собі вміння створювати й підтримувати теплу, доброзичливу атмосферу у спілкуванні.

Вивчення сім’ї вихованця – складне завдання, що потребує аналізу й спостереження явищ і фактів, на основі чого вибудовується загальне враження про батьків, особливості виховного впливу сім’ї на дитину – фактичної інформації, котра покладається в основу загальної характеристики сім’ї. Складання таких характеристик надає педагогам допомогу в подальшому проведенні поглибленого педагогічного аналізу [2, с.77].

Зважаючи на існуючі в педагогічній літературі рекомендації, програма вивчення сім’ї передбачає збір даних про:

1.Структуру сім’ї: склад (повна проста – «батьки, діти», повна складна – «батьки, діти, бабуся, дідусь», інші члени сім’ї).

2.Батьків: вік, освіта, професія, рід занять.

3.Житлові та матеріальні умови.

4.Суспільно-педагогічну спрямованість життя сім’ї: ставлення дорослих до виховання дітей (відповідальне, байдуже, безвідповідальне); спрямованість виховних впливів матері і батька (духовна, матеріальна); педагогічна активність батьків (участь у виховних заходах, обговорення з педагогами проблем виховання своїх дітей).

5.Внутрішньосімейні взаємини. Стиль взаємин між батьками: авторитарний (будується як на диктаті глави сім’ї, так і на його моральній перевазі); демократичний (рівноправність подружжя в розв’язанні основних питань); конфліктний (зовні конфліктний, коли сім’я зовні має вигляд благополучної, та внутрішньоконфліктний, що характеризується постійними конфліктами як між дорослими, так і між дорослими та дітьми); ставлення батьків до дітей; ставлення дітей до батьків: поважне, любовне, дбайливе, шанобливе, грубе, егоїстичне (окремо до матері чи батька, до обох батьків); взаємини між дітьми в сім’ї.

6.Сімейні традиції.

7.Організація в сім’ї вільного часу: захоплення, улюблені справи тощо [9, с.168].

Робота з вивчення сім’ї допомагає скласти уявлення про батьків, визначити ефективні шляхи поліпшення виховання дітей. «Педагогічний паспорт».

Для підготовки батьків до успішної педагогічної діяльності, на нашу думку, педагогам бажано залучати їх до групових дискусій, тренінгів для навчання правилам спілкування з дітьми.

У процесі роботи педагогів з батьками доцільно поєднувати масові, групові та індивідуальні форми її організації. Але в більшості випадків спостерігається використання індивідуальної форми роботи з батьками.

При організації масових заходів педагоги доцільно залучати батьків до організації тематичних виставок, проведення зборів, де обговорюваються питання занять у батьківському університеті науково-педагогічних знань.

Визначальним у змісті масової роботі, з нашої точки зору, є пропаганда педагогічних і психологічних знань серед батьків стосовно питань культури міжособистісного спілкування, виховання в сім’ї. Формами означеної роботи є лекції та семінарські заняття про вікові особливості розвитку дитини, формування її інтересів та нахилів, розвитку в неї здібностей до самоаналізу. На нашу думку, найбільші труднощі батьки відчувають при визначенні здібностей своїх дітей, їх діагностиці. Для полегшення вказаного виду діяльності в ході індивідуальних бесід з батьками педагогам бажано на основі власного досвіду розкривати особливості такої роботи в домашніх умовах, аналізуючи конкретні педагогічні ситуації предметно розглядати різні шляхи вирішення виникаючих проблем [5, с.35].

Ефективною є і підготовка батьківських зборів із виступами педагогів щодо інформації про важливі питання навчання і виховання дітей у сім’ї з подальшим детальним аналізом організації спілкування батьків з дітьми, його доцільністю і результативністю, внесенням пропозицій щодо поліпшення культури спілкування і з’ясуванням складних педагогічних ситуацій спілкування.

На нашу думку, для успішної організації конструктивної взаємодії позашкільного закладу і родини педагогам бажано надавати методичну допомогу, групові й індивідуальні консультації щодо визначення певних видів завдань, а саме: скласти тематику педагогічної освіти батьків, організувати і провести одне заняття, використовуючи інноваційні форми; організувати індивідуальне спілкування з батьками дітей; відвідати декілька сімей (звернути увагу на тих, які байдужі до справ дитини), з’ясувати, що лежить в основі такого ставлення батьків до дітей); у щоденнику педагогічних спостережень записати проведену роботу з байдужими батьками; скласти педагогічний паспорт сім’ї; провести батьківські збори, підготувати план-конспект з роздумами, оцінкою роботи з батьками і аналізом спілкування.

На індивідуальних консультаціях педагоги мають можливість пересвідчитись в доцільності обраної тематики педагогічної освіти батьків учнів, одержати методичну допомогу в підготовці різних форм спілкування, проведення батьківських зборів, консультацій та поради по уникненню можливих конфліктних ситуацій під час спілкування. Бажано такі зустрічі перетворювати в творчу лабораторію педагогічної думки, де кожен має можливість говорити про власні досягнення й невдачі, висловлювати свої пропозиції щодо підвищення його результативності [7, с.301].

Доцільним, на нашу думку, є також ознайомлення педагогів з методикою налагодження контакту з батьками, що включала шість етапів форм їх конструктивної взаємодії.

На першому етапі бажано виявляти максимум педагогічного такту, щирої уваги до батьків, ввічливості, стриманості, намагання не відштовхнути їх непродуманими запитаннями. Спілкуючись з батьками дітей, враховувати їх думки про риси характеру та особливості поведінки дитини. За потреби наголошувати, які позитивні якості має дитина та як їх розвивати. Якщо спілкування будується на основі взаємоповаги, бажання досягти взаєморозуміння, зменшується напруга в стосунках педагога і батьків, долається недовір’я один до одного.

На другому етапі доцільно з’ясувати, наскільки відповідально до цього ставляться батьки. Разом з батьком чи матір’ю продумувати та визначати, які саме якості необхідно виховати, розвинути в дитині, підкреслити її індивідуальні риси, неповторність, з чим слід рахуватися в процесі виховання. Разом з тим обережно відмічати небажані прояви в поведінці дитини.

На третьому етапі бажано з’ясувати педагогічні умови і можливості співробітництва, підкреслюючи, яким повинне бути ставлення до дитини (довіра і повага до нього, віра в фізичні і розумові можливості). Доцільно спонукати батьків до висловлення власних поглядів щодо виховання, розкривати методи впливу батьків на негативні вчинки дитини. Думку батьків уважно вислуховувати, підтримувати педагогічну позицію батьків, їх упевненість у своїх діях. Разом з тим рекомендувати свої, педагогічно обґрунтовані, способи впливу, пропонувати об’єднати зусилля і пред’явити дитині єдині педагогічні вимоги.

На четвертому етапі бажано спрямувати зусилля на визнання батьками своїх помилок у вихованні дітей, укріплення їх віри щодо прийняття педагогічної допомоги. У разі виникнення заперечень, незгоди, критичних зауважень з боку батьків на пропозиції, прогнозувати інші варіанти дій.

На п’ятому етапі ефективною є пропозиція конкретних заходів педагогічного впливу на дитину з урахуванням раніше запропонованих заходів впливу з боку батьків. Зосередження їх уваги на позитивних моментах спільного впливу, повідомлення про певні сумніви, труднощі у вихованні дитини, звернення до їх думки, надання порад і рекомендацій значно сприяє зміцнення конструктивної взаємодії.

На шостому етапі бажано створення умов, які спонукають батьків до активності, ініціативи і відвертості, схвалення навіть незначних їх успіхів у вихованні, підтримка і розширення педагогічної взаємодії, зміцнення педагогіки співробітництва [9, с.168-169].

Педагогічно доцільна поведінка педагогів забезпечує взаєморозуміння, взаємодовіру і взаємоповагу з батьками. Використання цієї методики педагогами допомагає глибше вивчити сім’ю, проникнути в її складний світ, встановити довірливі взаємостосунки з батьками, допомогти їм побачити недоліки у вихованні дітей, переконати у необхідності змін педагогічних методів впливу.

Для реалізації означених завдань важливими є такі форми роботи як колективний аналіз і розв’язання педагогічних ситуацій, що сприяють формуванню у батьків учнів упевненості в собі, конкретності і послідовності висловлювань, уміння бути витриманими, спокійними, тактовними в складних ситуаціях спілкування з дітьми, розуміти інших.

Дієвими формами удосконалення роботи з батькам дітей є організація занять з метою пропаганди педагогічних знань та рольова гра з батьками, в якій всі учасники об’єднуються у кілька груп, а саме: «динамічні групи», «опоненти», «рецензенти». Після отримання педагогічної ситуації у письмовій формі кожна «динамічна група» аналізує ситуацію, розкриває технологію корекції поведінки, розв’язання ситуації. Після виступів «опонентам» бажано ставити запитання, висловлювати власні судження, «рецензентам» – оцінювати виступи учасників «динамічної групи». У кінці гри доцільно підбити підсумки, вказати на важливі моменти [7, с.124].

Обговорення педагогічних ситуацій бажано організовувати на всіх заняттях з батьками з добором ситуацій за тематичним принципом і пов’язанням з проблемою заняття. Розроблення питань до кожної ситуації сприяє залученню батьків до обговорення, висловлення думок, міркувань. 3 метою активізації батьків, залучення до колективного обговорення необхідно пропонувати кілька варіантів відповідей на перше питання [13, с.43].

Вказана форма організації роботи з батьками допомагає краще вивчити сім’ю, адже висловлювання батьків містять певні відомості щодо взаємин з дітьми і методів виховного впливу на них. Цікавими і корисними є також проведення вечорів запитань і відповідей із закінченням їх розв’язанням педагогічних ситуацій. Готуючись до зустрічі з батьками, потрібно аналізувати педагогічну проблему, що активізує батьків, зацікавлює проблемою, постановкою запитань, їх висловленню думок. Для вирішення конкретних особистих питань, які постають перед батьками у повсякденному житті, доцільно організовувати індивідуальні та групові консультації.


3.З досвіду роботи методиста позашкільного закладу, керівника гуртка «Малої академії наук» учнівської молоді Херсонської обласної ради щодо питання розвитку конструктивної взаємодії з батьками в умовах позашкільного закладу

Спільна діяльність педагогів позашкільних навчальних закладів і батьків переслідує мету – дати дітям не тільки відповідні знання, виробити навички їх практичного застосування, а передусім – сприяти формуванню творчої особистості дитини, якомога ширше розкрити можливості більш раннього й плідного гармонійного її розвитку.

Важливим завданням педагогічних колективів є створення у батьків правильного уявлення про позашкільний заклад, показ широкого поля творчої діяльності того чи іншого гуртка, достоїнств і професійних якостей позашкільних педагогів, їх рівень вмінь розвивати творчі здібності дітей.

Доцільно підготувати для цього спеціальні проспекти по кожному гуртку позашкільного закладу, в яких цікаво, в розгорнутому вигляді розповісти про перспективи діяльності гуртків та напрямки їх діяльності, а так же дати поради як готуватися батькам до розвитку інтересів своїх дітей, яку придбати для цього літературу.

Більшість батьків не мають уявлення про те, як допомогти своїм дітям визначити, вибрати ту діяльність, яка найбільш повно,відповідає їхнім природним здібностям і задаткам.

З цією метою позашкільні навчальні заклади на початку навчального року проводять широку пропаганду творчих здобутків дітей, водночас звертаючи увагу батьків на те, як допомагають заняття в гуртках у загальному розвиткові їхніх дітей, значно доповняючи знання, одержані в школі.

Батькам пропонуються спеціальні бесіди на теми:

- розвиток дослідницької роботи дітей, зустрічі з цікавими людьми, випускниками позашкільних навчальних закладів;

- ознайомлення батьків з новими досягненнями в галузі науки, техніки, мистецтва, спорту;

- знайомство із спеціальною педагогічною літературою;

зв’язок гуртка з кафедрами вищих навчальних закладів, з науково-дослідними установами і підприємствами міста;

- поїздки дітей в інші міста і райони;

- творчі звіти дітей перед батьками наприкінці року;

- персональні виставки робіт гуртківців та їхніх батьків.

Така педагогічна робота дає уявлення батькам про нинішню і майбутню діяльність інших дітей у гуртках позашкільного закладу, про корисність і можливості співробітництва з педагогами, про величезні виховні резерви гурткової позашкільної роботи, спрямованої на задоволення і розвиток інтересів і схильності їхніх дітей.

Дуже добре, якщо в дитини в гуртку одразу знайдуться друзі, яких підтримають батьки, з повагою поставляться до них. Діти особливо цінують таку увагу батьків до своїх друзів і до їхньої справи, відчуваючи єдність з дорослими. У таких ситуаціях діти вчаться піклуватися про своїх товаришів, відчувають доброту відносин не на словах, а на ділі.

Це особливо важливо підліткам, коли спостерігається своєрідний «пік» якісних змін особистості, коли дитина природно прагне до самоутвердження, замислюється над своїм «завтра». У цей відповідальний для неї період усе залежить від того, чи зможуть батьки разом з рештою виховних інституцій якомога ближче підійти до дитини, щоб повести в потрібному руслі розвиток її внутрішніх сил.

У педагогіці позашкільних закладів існує кілька прийомів, які дозволяють досягти цієї мети, найважливішими серед яких можна виділити:

- налагодження особистого емоційного контакту з дитиною;

- повага емоційності особистості дитини,звернення до її гідності;

- залучення дітей в усі види діяльності для виявлення їхніх здібностей і якостей характеру;

- створення умов для максимального вдосконалення виявлених здібностей до певного виду діяльності;

- поступове ускладнення і підвищення вимог до особистостей;

- стимулювання самовиховання і допомога в його організації.

Вивчення сімей вихованців допомагав педагогам позашкільних навчальних закладів скласти цілісне уявлення про стосунки між членами родини, її виховні можливості, засоби впливу на дитину, що найчастіше застосовуються батьками. З метою діагностики готовності батьків до виховання дітей і розробки плану спільної з педагогами роботи, було проведене анкетування дорослих членів сімей. Як засвідчили одержані результати, більше ніж п’ятдесят відсотків опитаних батьків вважають, що вони потребують додаткових педагогічних знань.

Користуючись методами вивчення документів, опосередкованого вивчення сім’ї та прямого вивчення сім’ї, методом спостереження було складено «Педагогічний паспорт сім’ї», до якого вносилися особливі відомості про членів конкретної родини. Це допомагало педагогам одержати цілісну характеристику сім’ї, визначити, хто з її членів потребує допомоги і в чому вона має полягати, фіксувати зміни, які відбувалися протягом певного періоду часу.

Отже, цілковита єдність виховних впливів сім’ї і позашкільного закладу на дітей забезпечується узгодженими виховними діями, привчанням дітей постійно розповідати вдома про справи в гуртку, звичкою батьків радитися з керівниками гуртків у разі якихось утруднень, їх здатність відгукуватися на кожну подію в гуртку – чи то перемогу в змаганнях, чи то блискуче розв’язання якогось творчого завдання.


ВИСНОВОК

Головна турбота у всій цій складній педагогічній роботі – зробити все для того, щоб дитина ні в сім’ї, ні в позашкільному навчальному закладі ні на хвилину не залишалася в ізоляції, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу. Педагоги і батьки в цей складний для дитини період як ніколи повинні бути заодно. Ні педагог, ні батьки не повинні підноситися над дитиною, навпаки, стояти поруч і разом з нею,часом відступаючи нібито вбік, не заважаючи дітям приймати самостійні рішення, стимулюючи їх у цьому. Такими стимулами можуть бути довіра і відповідальність, не завтрашні, а нинішні, захоплюючі перспективи і цілі. Коли це є, у вихованні не існує неможливого. Проте педагоги позашкільних навчальних закладів повинні завжди виходити з реального: надія лише на педагогічну спроможність сім’ї – погана надія. Не менш важливо захоплювати батьків справами закладу, гуртка, піднімаючи таким чином в очах своїх дітей їх людську і ділову репутацію.

Педагог позашкільного закладу є посередником у взаєминах вихованця з сім’єю. Він повинен володіти спеціальними знаннями, щоб і в дітей виховати позитивне ставлення до діяльності їхніх батьків. До речі, цим питанням на громадському, суспільному рівні майже ніхто не займається. У цій делікатній і важливій справі педагог позашкільного закладу має змогу спиратися на особистий досвіт, пояснюючи і розкриваючи дітям характер мотивованих дій у ставленні до своїх батьків. Це значно полегшує спілкування з батьками, допомагає отримати від дітей відверту інформацію про їхні взаємини в сім’ї і правильно зорієнтуватися у виборі педагогічно доцільних форм співробітництва. Пошук засобів і прийомів спільної роботи з сім’єю має особливе значення в методичному забезпеченні гармонійного виховання дитини.

Принципове значення має ідея піднесення педагогічного і особистісного статусу батьків, побутова на цій основі методики формування потрібних установок і потреб батьків у справі всебічного розвитку їхніх дітей, налагодження педагогічного діалогу і духовного контакту.

Таким чином, стержнем позашкільного педагогічного процесу є взаємодія педагога з дітьми і батьками, ефективність якої забезпечується особливим характером їх стосунків, у яких діти сприймаються не як об’єкт виховного впливу, а як партнери по співтворчості, які разом планують, творять, співпереживають, взаємно збагачуються, взаємодіють.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. – К., 1991. – 134 с.

2.Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Навч.-метод. видання. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 280 с.

3.Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи. – К. : ІЗМН, 1997. – 192 с.

4.Ганнусенко Н.І. Позашкільна освіта: трансформація функцій // Педагогіка і психологія. – 2003. – №3-4. – С.87-96.

5.Дереклеева Н.И. Родительские собрания. 5-11 классы. – М. : ВАКО, 2004. – 240 с.

6.Запорожец А.В., Ельконин Д.Б. Вопросы психики детей // Известия АПН РСФСР, 1955. – Вып. 64. – С. 27-41.

7.Консультування сім’ї: методичні поради для консультування батьків: Методичний посібник – Част. 2 / За ред. В.Г. Постового. – К. : ДЦССМ, 2003. – 303 с.

8.Лавриненко Н. Соціалізація молоді: перспективи сім’ї та школи // Директор школи. – 2003. – № 39. – С. 3-6.

9.Мачуська І.М. Педагогічне обґрунтування змісту програми «Культура міжособистісного спілкування в сім’ї» // Соціально-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (23-25 жовтня 2002 року, м. Київ). – К. : РННЦ «ДІНІТ», 2003. – С. 167-169.

10.Постовий В.Г. Сучасна сім’я і її педагогіка – К. : Освіта, 1994. – 64 с.

11.Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа / В. О. Сухомлинський // Сухомлинський В. О. Вибрані твори. У 5 т. Т. 5. – К. : Наукова думка, 1977. – 366 с.

12.Сущенко Т. Позашкільна педагогіка: теорія, історія, практика// Науково-методичний посібник. – К. : ТОВ «Праймдрук», 2011 – 299 с.

13.Формування педагогічної культури батьків у сучасних умовах: Науково-методичний збірник / Відп. ред. В.Г. Постовий. – К. : ІЗМН, 1998. – 80 с.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал