Комплексна програма вивчення готовності дитини до шкільного навчання




Сторінка1/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4

1
ОРІЄНТОВНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ
ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дана діагностична програма призначена для вивчення готов-
ності дітей 6–7 років, випускників дошкільної установи, до шкільного
навчання. Проведення такого щорічного дослідження дає змогу
психологічній службі дошкільної установи глибше аналізувати результати
освітньо-виховної роботи в дошкільній установі й допомагає вирішувати
разом із батьками питання подальшої оптимальної для дитини освіти у
школі.
Цілі програми:

забезпечення комплексного підходу при визначенні готовності дитини
до навчання у школі;

забезпечення якісного психолого-педагогічного обстеження старших
дошкільників;

захист прав та інтересів дитини при визначенні ступеня інтенсивності
подальшої освіти в початковій ланці школи;

здійснення наступності в роботі психологічної служби дошкільної
установи і шкіл району з метою попередження повторного тестування
дитини при вступі до школи. Завдання дослідження:

визначити рівень розвитку основних компонентів шкільної готовності
дитини;

скласти прогноз її подальшої оптимальної освіти.
Під основними компонентами шкільної готовності ми маємо на увазі стан «зрілості» дитини. Спостереження за подальшим навчанням випускників дошкільної установи у школі свідчать, що основною причиною неуспішності більшості учнів є їхня «незрілість», недостатня нервово-психічна й інша готовність до складного процесу навчання. Звідси – причини того, що часто вже на першому році навчання дитина не витримує навчального навантаження, батьки скаржаться на появу в деяких дітей млявості, стомлюваності, а згодом – на значне зниження працездатності й виникнення неврозів;
Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і вияв вольових зусиль. Тому поняття
«готовність дитини до школи» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і таке, яке охоплює всі царини життя дитини.
Залежно від цього ми виділяємо наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі:

2
Морфологічна зрілість:

стан здоров'я дитини;

рівень сформованості дрібної і великої моторики;

біологічна зрілість. Інтелектуальна зрілість: Рівень сформованості різних

психічних функцій:

мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне);

сприймання (зорове, слухове):

пам'яті (зорова, слухова, довільна):

уваги (стійкість, розподіл, переключення, обсяг);

мови (звуковий аналіз, словниковий запас, володіння зв'язним мовленням);

уяви. Емоційно-вольова зрілість:

рівень розвитку довільності поведінки;

навчальна мотивація;

тривожність. Соціальна зрілість:

соціальна компетентність;

комунікативні навички.
Програма складається з тестових завдань, анкет і опитуваль-ників для вихователів і батьків з метою одержання інформації про дитину методом експертних оцінювань і попередження.
Діагностичне обстеження проводиться в період березня–травня, що дає змогу вчасно надати інформацію про ступінь готовності дитини до шкільного навчання в комісію з прийому першокласників до школи району.
Обстеження дитини проводиться у звичній для неї обстановці (або у кабінеті психолога, де раніше проходили індивідуальні й групові заняття, або у груповому приміщенні в затишному куточку – наприклад, у спальні, у спеціально обладнаному для цього місці). Меблі повинні бути підібрані за зростом дітей, освітлення – достатнє, увесь необхідний матеріал підготовлений і скомпонований для зручної роботи. Процедура обстеження проводиться зранку з 9.00 до 11.00 і в другій половині дня з 15.30 до 17.00. Усі завдання пропонуються дитині індивідуально, у певній послідовності. Час роботи з дитиною не має перевищувати вікових норм навчальної діяльності і тривати не більше ЗО хв. Тест на визначення рівня розвиненості функцій уваги може проводитися у груповій формі. Батьки дітей одержують інформацію про проведення дослідження на загальних зборах групи і під час індивідуальних консультацій. На саме тестування вони не запрошуються, але в разі потреби можуть отримати дозвіл зі згоди психолога.
Результатом обстеження дітей є висновок про ступінь готовності дитини до шкільного навчання, зроблений на основі порівняння її інди- відуальних характеристик з віковими нормативами. Вказується оптимальний для неї рівень складності освітніх програм. При значних відхиленнях од вікових вимог батькам може бути дана рекомендація відкласти на рік вступ дитини до школи. За наявності затримки в розвитку можуть бути запропоновані відповідні

3 корекційні програми.
Висновок про ступінь готовності оформлюється у вигляді підсумкового документу у двох примірниках, один із яких видається на руки батькам, а другий зберігається в архіві психологічної служби дошкільної установи.
Біологічна зрілість дитини
Для визначення темпів росту і розвитку дошкільника необхідно також оцінювати біологічну зрілість – досягнутий рівень дозрівання організму.
Адже біологічно зріла дитина легше впорається з фізичними і розумовими навантаженнями, легше адаптується до нових умов, зокрема до школи, оскільки вона менш чутлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб тощо.
Методи оцінювання біологічної зрілості дитини: Пропорції тіла і темпи росту. Це найпростіший, але, втім, приблизний спосіб оцінювання біологічної зрілості. Як критерії використовуються не просто показники росту і ваги дитини, а, насамперед, пропорції тіла, що враховують співвідношення окремих його частин – голови, тулуба, кінцівок. Більш точне уявлення про ступінь біологічного дозрівання організму дають показники зміни пропорцій тіла в періоди так званих ростових стрибків. Так, у дошкільному віці (5–6 років) діти переживають напівзростовий стрибок, що є суттєвим показником зрілості організму.
Щоб дізнатися, чи пройшла дитина цей важливий етап, викорис- товують філіппінський тест. Попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою. Успішність виконання цього завдання дитиною показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами і гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того, як у неї пройшов напівзростовий стрибок, це негативно позначається на її здо - ров'ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в навчанні.
Кісткова зрілість. Окостеніння кістяка проходить через певні послідовні стадії. Це більш точний спосіб визначення ступеню біологічного дозрівання.
Зазвичай перевіряють ступінь окостеніння кістяка лівої руки дитини, їй про- понують покласти руку на стіл долонею вниз і по черзі піднімати пальці над столом, не відриваючи кисті од поверхні. Після цього виконати наступне завдання: повторити за дорослим двома руками вправи «Перемога» і «Ріжки».
«Перемога» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і серед- нього. «Ріжки» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і мізинця.
Запропонуйте дитині виконати ці вправи до 5 разів по черзі. Якщо стадії окостеніння проходять нормально, дитина справляється з цим завданням. У випадках утруднення визначення кісткового віку необхідно звернутися по допомогу до фахівців. Зробити рентгенограму кисті й зап'ястя лівої руки, одер - жати необхідну консультацію.
Зубна зрілість: молочні, а потім постійні зуби з'являються в людини у певному порядку. Якщо підрахувати кількість зубів, що прорізалися (чи що перемінилися), і зіставити цю величину зі стандартами, можна оцінити так звану зубну зрілість.

4
Зубна зрілість має сенс визначати у 2 роки (чи з'явилися всі молочні зуби) і 6 років (як відбувається зміна молочних зубів на постійні). Із практики застосування цього тесту вважається достатньою для початку систематичного навчання у школі зміна чотирьох молочних зубів.
Зрілість кори головного мозку: (функціонування тім'яно-потиличних відділів). Тест «Руки» (за М.Безруких, С.Єфімовою). Сядьте за столик навпроти дитини. Попросіть її простягнути вам одну руку. Затуліть від неї долоню і пальці цієї руки своєю рукою. Іншою рукою доторкніться до пальців протягненої руки дитини. Попросіть її витягнути на іншій руці той палець, що ви торкаєте. Вікові нормативи:
• трирічна дитина правильно визначає великий палець;
• п'ятирічна дитина розрізняє великий палець і мізинець;
• шестирічна дитина вільно розрізняє великий палець, мізинець і вказівний.

Сприймання
Тест «Знайди квадрат»
(оцінювання зорового диференційованого сприймання)
Обладнання: малюнок із зображенням 10 чотирикутників, серед яких 5 зовсім однакових квадратів і 5 чотирикутників, що майже не відрізняються од квадратів: вертикальні сторони трохи довші за горизонтальні, чи навпаки – який-небудь із кутів чотирикутника менше чи більше прямого кута (мал. 1).
Бланк фіксації № 1.
Інструкція: «Поглянь уважно на цей рисунок, знайди і покажи всі одна- кові фігури (квадрати, в яких усі сторони і кути рівні)».
Рівні розвитку: слабкий – відшукано 2 фігури, середній – 3, добрий – 4, високий – 5.
Тест «Пиши кружечками»
(оцінювання фонематичного слуху)
Обладнання: аркуш паперу і ручка для дитини, набір слів. Бланк фіксації результату № 1 (див. с. 20).
Інструкція: «Давай спробуємо записати кілька слів. Тільки я пропоную замість букв використовувати кружечки. Скільки звуків у слові – стільки і кружечків.
Наприклад, слово «суп» треба зобразити трьома кружечками: ООО.
Спробуй».
Перевірте, чи правильно дитина зрозуміла завдання, після цього можна переходити до дослідження.
Диктуйте дитині слова, а вона записує їх у вигляді кружечків.
Набір слів:
ВОДА, РУКА, СІК, ЗІРКА, КРАПКА
За правильного виконання завдання запис має бути таким:
ОООО ОООО
ООО

5
ООООО ОООООО
Рівні розвитку: слабкий – правильно виконано 2 записи, середній – З, добрий – 4, високий – усі записи правильні.
Мислення
Тест «Обведи контур»
(оцінювання наочно-дійового мислення)
Обладнання: рисунки № 2, 3, 4, олівець для дитини, бланк проміжного протоколу № 2, ручка для психолога, секундомір (див. с. 20).
Запропонуйте дитині розглянути рисунки № 2, 3, 4.
Інструкція: «У цьому завданні тобі необхідно з'єднати прямими лініями фігури в нижній частині рисунку так, як це зроблено у верхній частині, точно повторюючи контур на зразку.
Дуже важливо зробити це якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно з'єднувати кути фігур».
Інтерпретація результату: оцінюються в підсумку виконання завдання акуратність, точність і швидкість роботи.
Слабкий рівень: лінії на всіх рисунках нерівні, з'єднання не повторюють заданого контуру, на виконання завдання витрачено понад 2 хвилини.
Середній рівень: правильно виконане одне завдання, є нерівності й по- милки у двох інших, час роботи -2 хвилини.
Добрий рівень: правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи – до 2 хвилин.
Високий рівень: якщо дитина .затра-тила на виконання всього завдання менше 100 секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і точно з'єднують кути фігур – завдання виконане дуже добре і дитина має високий рівень розвитку наочно-дійового мислення.
Тест «Виключення»
(оцінювання логічного мислення – розумових операцій аналізу й
узагальнення)
Обладнання: рисунки № 5, 6, 7, на яких зображені різні предмети – по 4 на кожній картці. Усього – 6 карток, перша – тренувальна. Бланк проміжного протоколу № 2, ручка.
Інструкція: «Уважно розглянь рисунок і постарайся з чотирьох предметів, намальованих на картці, вибрати один зайвий. Подумай і скажи, чому він, на твою думку, зайвий? А тепер спробуй подумати і сказати, як можна назвати три предмети, що залишилися, одним словом.
Далі дитині пред'являють по черзі 5 карток, що залишились, і фіксують результати у проміжному бланку.
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: дитина допускає помилки у виділенні зайвого предмету і неправильно називає узагальнюючі слова чи не знаходить їх в усіх шести завданнях.
Середній рівень: дитина правильно виконує завдання за трьома картками.

6
Добрий рівень: правильно виконані завдання за четвертою І п ятою карт- ками.
Високий рівень: якщо дитина правильно знаходить зайвий предмет і називає узагальнююче слово у шести завданнях – це високий рівень розвитку образно-логічного мислення.
Тест для оцінювання словесно-логічного мислення
Обладнання: опитувальник для дитини, бланк проміжного протоколу № 2, ручка.
Інструкція: «Давай із тобою поговоримо. Дай відповідь, будь ласка, на наступні запитання:
1.
Яка з тварин більша – кінь чи собака?
2.
Уранці люди снідають, а ввечері...
3.
Удень на вулиці світло, а вночі...
4.
Небо блакитне, а трава...
5.
Черешня, груші, сливи, яблука... – це що?
6.
Чому, коли йде потяг, опускають шлагбаум?
7.
Що таке Київ, Харків, Запоріжжя?
8.
Котра година? (Дитині показують годинник і просять назвати час.)
9.
Маленька корова – це теля. Маленька собака – це... Маленька ягничка – це...
10.
На кого більше схожий собака – на кішку чи на курку?
11.
Для чого потрібні автомобілю гальма?
12.
Чим схожі один на одного молоток і сокира?
13.
Що є спільного між білкою і кішкою?
14.
Чим відрізняються цвях і гвинт?
15.
Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання?
16.
Які ти знаєш види транспорту?
17.
Чим відрізняється стара людина від молодої?
18.
Для чого люди займаються спортом?
19.
Чому вважається поганим, якщо хтось не хоче працювати?
20.
Для чого на конверт необхідно наклеювати марки?»
Інтерпретація результату:
Перш ніж оцінювати правильність відповідей, переконайтеся в тому, що дитина правильно зрозуміла саме запитання.
Слабкий рівень: дитина правильно відповіла на 5–6 запитань.
Середній рівень: дано 9–10 правильних відповідей.
Добрий рівень: дано 11–14 правильних відповідей.
Високий рівень розвитку словесно-логічного мислення, якщо дитина відповіла правильно на. 15–20 запитань.
Пам'ять
Тест «Лаконічне запам'ятовування 10 слів»
(оцінювання короткочасної слухової пам’яті)
Обладнання: набір слів, бланк фіксації результату № 3 (див. с. 20).

7
Інструкція: «Зараз я читатиму тобі слова. Постарайся запам'ятати їх.
(Прочитайте дитині наступні 10 слів: стіл, зошит, годинник, кінь, брат, яблуко, собака, лампа, вогонь.)
А тепер повтори, будь ласка, ті слова, що ти запам'ятав(ла), у будь-якому порядку».
Зафіксуйте перший результат. Продиктуйте дитині ті слова, які вона не назвала, і так повторюйте 5 разів, фіксуючи кожен результат.
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: перший раз – запам'ятала 2 слова, після 5-го повторення запам'ятала до 5 слів.
Середній рівень: перший раз – запам'ятала 3–4 слова, останній – до 7 слів.
Добрий рівень: перший раз – запам'ятала 5–6 слів, наприкінці – до 8 слів.
Високий рівень: перший раз – 7–10 слів, до п'ятого повторення дитина називає 9–10 слів.
Тест «Упізнай фігури»
(оцінювання здатності до пізнавання, перевірка зорової пам 'яті)
Обладнання: рисунки № 8 і 8а, бланк фіксації результату № 3, секундомір.
Інструкція: «Уважно розглянь ці картинки, їх усього 5 у рядку. (Дитині пропонують подивитися рис. № 8 – тренувальний бланк.) Крайня ліворуч картинка – зразок. Потрібно визначити і показати: яка з чотирьох наступних схожа на першу».
(Це тренувальна спроба, до подальшої роботи з дитиною переходять лише тоді, коли бачать, що дитина зрозуміла завдання. Далі дитині показують наступні картинки (рис. 8 а), по черзі з 1-го по 10-ий. Експеримент проводиться доти, доки дитина не вирішить усі 10 завдань.)
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: на виконання завдання витрачено 2 і більше хвилини.
Середній рівень: І хвилина чи 1 хв і 20с.
Добрий рівень: 45–60 секунд.
Високий рівень: до 40 с.

Тест для оцінювання довільної образної пам'яті
Обладнання: рисунки № 9 і 9-а, бланк фіксації результату № 3.
Інструкція. Дитині показують 8 карток із зображеннями різних предметів, добре їй знайомих, і карту, розділену на 24 клітинки (рис. № 9 і 9 а).
Кожному зображенню на картці мають відповідати 3 зображення на карті: одне – ідентичне, друге – відрізняється якоюсь деталлю, третє – схоже лише загальним силуетом. Усі три зображення повинні бути виконані в одному кольорі.
Перед дитиною кладуть карту і говорять: «Я тобі показуватиму маленькі картки, ти запам'ятай, що на них намальовано, і знайди таку саму картинку на великій карті».
Час демонстрації однієї картки – 1–2 секунди.

8
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: показує ідентичне чи схоже із загальним силуетом зобра- ження за 2–3 картками.
Середній рівень: за 4-ма.
Добрий рівень: за 5–6-ю.
Високий рівень: за 7–8-ю.

Увага
Тест «Коректурна проба»
(виявлення швидкості розподілу і переключення уваги, її обсягу і
стійкості)
Обладнання: коректурна матриця з фігурами (рис. № 10), олівець для ди- тини, бланк фіксації результатів № 4.
Інструкція. Дитині пропонується розглянути таблицю з фігурами (рис.
10).
«Подивися на цю таблицю уважно. Тобі необхідно якнайшвидше закреслити різними способами три різних елементи у всій таблиці. Наприклад: квадрат – поперечною рискою, коло – вертикальною, а зірочку – хрестиком.
(Зразок поставити перед дитиною.) Починай і закінчуй за моєю командою».
Роботу припиняють, коли дитина закінчує переглядати 10-ий рядок (усього переглянуто й оброблено 100 знаків).
Фіксується час виконання завдання і кількість допущених помилок.
Цей тест можна використовувати і для одержання інформації про працездатність дитини. З цією метою через кожні 30 секунд дорослий ставить оцінки кольоровим олівцем на бланку (попередивши про це дитину). Далі підраховується кількість переглянутих знаків за кожні 30 секунд і складається графік продуктивності (по вертикалі відкладається кількість переглянутих знаків за кожні ЗО секунд, а по горизонталі – витрачений на роботу час – 30- секундними відрізками).
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: завдання виконувалося понад 10 хвилин, помилки майже в кожному рядку, їх кількість більше 20.
Середній рівень: витрачений час до 7 хв., помилок до 10.
Добрий рівень: витрачений час до 6 хв., допущено 3–4 помилки.
Високий рівень: витрачений час до 5 хв. і допущено 1–2 помилки.
При побудові графіку працездатності враховується наступне: якщо крива на графіку має тенденції до деякого підвищення наприкінці роботи, рівномірну висоту лінії по середині й невеликий спуск на початку – це нор- мальна крива працездатності.
Якщо крива працездатності має різкі коливання по всій довжині чи зниження наприкінці роботи – це свідчить про стан швидкого виснаження уваги. У цьому випадку доцільно звернутися до фахівця.
Примітка: тест може бути проведений у груповій формі.


9
Мова
Тест «Звуковий аналіз слів»
Для запису будь-якого слова дитина повинна не тільки вміти відрізняти одне від одного всі складові звуки, а й чітко уявляти собі їх послідовність, тобто вона має володіти звуковим аналізом слів. Найпростіші форми такого аналізу стають доступними дітям уже у дошкільному віці, і це є одним із важливих свідчень їхньої готовності до навчання грамоти.

Завдання 1
Обладнання: набір слів для виділення звуку на тлі слова, бланк фіксації результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція: «Я диктуватиму тобі різні слова, а ти уважно слухай і скажи, чи є в цих словах звук [Р]? Якщо ти думаєш, що він є у продиктованому слові, – говори «так», якщо ти його не почув – говори «ні»..
Набір слів: КАРТИНА, СИР, ЛАМПА, ВОРОНА, КОНВАЛІЯ, ПАРА-
ШУТ, ВІТЕР.
Дитина повинна вловити лише наявність звуку в слові, без визначення місця цього звуку.
У бланку № 5 фіксують допущені помилки (див. с. 20).

Завдання 2
Обладнання: набір слів для визначення місця звуку у слові (на початку, всередині, наприкінці), бланк фіксації результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція. Спочатку переконайтеся в тому, що дитина розуміє значення самих цих слів, для чого попросіть її показати початок, середину і кінець рядка, невеликої мотузки, лінійки тощо. Потім запропонуйте їй визначити, в якому місці слова стоїть, наприклад, звук [Ш]. Для наочності можна скористатися такою схемою:
Орієнтовний набір слів для визначення в них місця звуку [Ш]:
ШУМ МИШКА ДУШ
ШИЛО МІШОК ТУШ початок середина кінець
ШУМ
МИШКА
ДУШ
ШИЛО
МІШОК
ТУШ
У бланку № 5 фіксують допущені помилки.
Завдання З
Обладнання: набір слів для виділення звуку початку і кінця слова, бланк фіксації результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція: «Зараз я продиктую тобі слова, а ти уважно слухай і визначай, який у них перший звук. Наприклад: «Який перший звук у слові
АЙСТРА?» (Переконавшись, що дитина зрозуміла, що потрібно робити, продовжуємо диктувати слова.)
Орієнтовний набір слів. Який перший звук у словах: ВУЛИЦЯ,
КАЧКА, АБЕТКА, ВУЛИК, ОСІНЬ, ОЗЕРО?

10
Який останній звук у словах: ВІКНО, МІТЛА, ВЕСНА, КЕНГУРУ,
МІСЯЦЬ, ЗИМА?
Потім дається завдання на виділення приголосного звуку з початку та кінця слова, наприклад: «Який останній звук у слові ЦИБУЛЯ?» А у словах: МАК, КУЛЯ, СЛОН, ШАФА?
«А які перші звуки в цих словах
У бланку № 5 фіксують допущені помилки (див. с. 20).
Інтерпретація результату за тестом «Звуковий аналіз слів»:
Слабкий рівень: допущено помилки в усіх трьох завданнях (до 10), дитина не може усвідомлено виділити звук у слові, намагається вгадувати.
Середній рівень: правильно виконане одне завдання, допущено 4–5 по- милок.
Добрий рівень: правильно виконані два завдання, допущено три незначні помилки.
Високий рівень: усі завдання виконано правильно, дитина припустилася
1–2 помилок, які виявила і виправила сама.

Словниковий запас
Словниковий запас дитини старшого дошкільного віку має складати не менш 2000 слів, причому в ньому повинні бути представлені всі основні частини мови. Повинні бути присутніми у словнику дитини й узагальнюючі слова (типу ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ПОСУД, ТВАРИНИ, ПТАХИ,
ОВОЧІ, ФРУКТИ тощо), що починають засвоюватися дітьми приблизно від трьох з половиною років.
Для дослідження словникового запасу застосовується низка спеціальних прийомів, що дають змогу з'ясувати наявність чи відсутність у ньому певних слів. От найпоширеніші з цих прийомів:

називання предметів, що відносяться до різних логічних груп
(наприклад, дитині пропонується назвати всі відомі їй дерева, квіти тощо);

знаходження загальних назв (узагальнюючих слів) для групи однорідних предметів;

підбір ознак до певного предмету;

підбір можливих дій до предмету;

підбір предметів до заданої дії;

підбір синонімів (слів, близьких за значенням);

підбір антонімів (слів із протилежним значенням) тощо.
Тест «Словниковий запас»
Для з'ясування наявного в дитини необхідного словникового запасу, що дає змогу успішно розпочати навчання, нами сконструйований опитувальник, що дає уявлення про наявність у словнику дитини іменників
(знання узагальнюючих слів), прикметників, дієслів.
Обладнання: опитувальник для дитини, бланк фіксації результату № 5
(див. с. 20).

11
Інструкція: «Зараз я ставитиму тобі різні запитання, ти уважно слухай і спробуй дати відповіді».
Зразковий опитувальник № 1 (назви предметів, що належать до різних значеннєвих груп):
– Яких ти знаєш тварин (свійських і диких)?
– Яких ти знаєш птахів, риб, комах?
– Які ти знаєш дерева, квіти?
– Які ти знаєш овочі, фрукти, ягоди?
– Які ти знаєш меблі?
– Який ти знаєш посуд?
– Який ти знаєш одяг, взуття? Зразковий опитувальник № 2 (озна- ки предметів).
Назвати якнайбільше ознак кожного з перерахованих нижче предметів з переобліком характерних для них величини, ваги, форми, кольору, смаку, запаху, температури, матеріалу, приналежності тощо. Наприклад: яблуко
- ВЕЛИКЕ, ВАЖКЕ, КРУГЛЕ, ЧЕРВОНЕ, СОЛОДКЕ, АРОМАТНЕ, СВІЖЕ...; плаття – ДОВГЕ, ВОВНЯНЕ, ТЕПЛЕ, М'ЯКЕ, СІРЕ, В'ЯЗАНЕ, МАМИНЕ...
Стіл –
Стрічка –
Куртка –
Кавун –
Лимон –
Собака –
Заєць –
Зразковий опитувальник № 3 (антоніми).
Назвати протилежні ознаки предметів, наприклад, ГАРНИЙ
– ПОГАНИЙ. Тут не повинно бути відповідей на кшталт «добрий – недобрий».
ДОБРИЙ, СТАРИЙ, ЧОРНИЙ, СВІТЛИЙ, ВЕЛИКИЙ,
ДОВГИЙ, ВИСОКИЙ, ШИРОКИЙ, ТОВСТИЙ, ГОСТРИЙ, ВЕСЕЛИЙ,
СМІЛИВИЙ, ШВИДКИЙ, ГАРЯЧИЙ, ГУСТИЙ, ХВОРИЙ.
Зразковий опитувальник № 4 (для перевірки наявності у словнику дитини дієслів).
Що може робити ця тварина?
Собака (гавкає, грає, кусається, бавиться, служить...)
Кішка –
Вовк –
Ведмідь –
Заєць –
Змія –
Жаба-
Зверніть увагу на підібрані дитиною дієслова: чи будуть це тільки звичні слова (типу ЇСТЬ, СПИТЬ, ХОДИТЬ, ЛЕЖИТЬ, СТОЇТЬ) чи вона зуміє дати більш точні визначення діям тварин:

12
КРАДЕТЬСЯ, ХОВАЄТЬСЯ, РЯТУЄТЬСЯ,
ХОВАЄТЬСЯ, ВИСТЕЖУЄ, ДОГАНЯЄ,
ТІКАЄ, ПРИЧАЇВСЯ, КИНУВСЯ,
ПІДСТРИБНУВ, СХОПИВ, ПІДНЯВ,
ВИДЕРСЯ, ПІРНУВ, ЗЛЕТІВ,
ШКРЕБЕТЬСЯ, ШАРУДИТЬ, ВИЗИРАЄ,
СПОСТЕРІГАЄ тощо.
Інтерпретація результату за тестом «Словниковий запас»:
Результати виконання цих завдань дають можливість скласти загальне уявлення про багатство чи бідність словникового запасу дитини: одні діти назвуть, наприклад, безліч різних тварин, зокрема й
«екзотичних», а інші обмежаться лише кішкою й собакою. Те саме стосується всіх інших значеннєвих груп предметів і частин мови. Рівні розвитку:
Слабкий: називає 1–2 предмети, що відносяться до різних значеннєвих груп, не розуміє змісту завдання за наявності узагальнюючих слів, допус кає багато помилок, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми. (У подібних випадках потрібно негайно приступати до збагачення словникового запасу дитини, ніби наповнюючи конкретним змістом кожне з названих узагальнених понять. Крім реальних предметів, тут дуже широко можна використовувати і відповідні картинки.)
Середній: називає 3–4 предмети, що належать до різних значеннєвих груп, розуміє зміст завдання за наявності узагальнюючих слів, допускає 2–3 помилки, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми.
Добрий: називає 5–6 предметів, що належать до різних значеннєвих груп, розуміє зміст завдання за наявності узагальнюючих слів, допускає 1–2 помилки в одному завданні, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми.
Високий: називає всі предмети, що належать до різних значеннєвих груп, розуміє і швидко знаходить узагальнюючі слова, легко підбирає слова-ознаки і дії предметів, антоніми, не припускається помилок.

Тест «Володіння зв'язним мовленням»
Обладнання: сюжетна картинка «Зимові забави», бланк фіксації резуль- тату № 5, рисунок № 11 (див. с. 20).
Інструкція: «Розглянь цю картинку і розкажи про те, що ти бачиш».
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень розвитку: дитина у змозі озвучити картинку лише двома чи кількома не зв'язаними один з одним, неправильно граматично оформленими пропозиціями, в яких перераховані назви намальованих предметів.
Середній рівень розвитку: розповідь складена з 5–6 коротких описових пропозицій, що відображають реальні події на картинці.
Добрий рівень розвитку: розповідь складена з 7–8 розгорнутих пропо- зицій, з'явилися додаткові деталі, не зображені на рисунку, але які стосуються сюжету.
Високий рівень розвитку: за картинкою складена велика і досить зв'язна розповідь, присвячена темі «Зима», у яку привнесені події з власного досвіду

13 дитини.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал