Компетентісний підхід до вивчення філософії



Скачати 58.05 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір58.05 Kb.
Карпенко К.І. Компетентнісний підхід до вивчення філософії // Організація навчального процесу з різними кваліфікаційними рівнями підготовки . – Матеріали ХLVIIнавчально-методичної конференції, 27 листопада 2013 р., м. Харків. – С. 91-93 ( 275 с.).
Карпенко К.І.

КОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ

Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини. Знання основ філософії сприяли побудові логіки предметного бачення, яке є необхідним для рішення практичних завдань; на основі узагальнення філософських знань відбувається формування усвідомленого ставлення до навколишнього середовища та самого себе. Незважаючи на труднощі, що викликані негативним ставленням в суспільній свідомості до ідеологізованого гуманітарного знання недавнього минулого, філософія виступає найважливішим елементом духовного світу сучасної людини. У ній міститься величезний гуманістичний світоглядний потенціал, здатний за затребуваності перетворитися на один з факторів духовного відродження України, її народу.

Відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства викладання навчальної дисципліни «Філософія» повинно забезпечити світоглядний аспект гуманітарної освіти, сформувати основи філософського мислення студентів як структурну частину професійної підготовки. Навчальна дисципліна «Філософія» є важливою ланкою у циклі соціально-гуманітарної підготовки студентів усіх спеціальностей медичних університетів. Її метою є оволодіння основами загальної духовної культури, перш за все, – культури мислення та свідомого формування системи ставлення до світу, самого себе та свого місця у цьому світі.

Результатом формування наукових основ світогляду студентів є особистісна мотиваційна установка на логічний, методологічний і філософський аналіз розвитку та функціонування різних сфер життя суспільства, його соціальних інститутів, на наукове забезпечення діяльності в громадських організаціях і комерційних структурах, на забезпечення якості власної професійної діяльності. Отже, навчальна дисципліна є необхідною для формування загальноосвітніх, культурних і морально-виховних професійних компетентностей фахівця-бакалавра з медичних спеціальностей, що мають розгортатись у ході його суспільної та фахової діяльності, забезпечуючи оптимальну інтеграцію у соціальне середовище, яке будується в межах парадигми пріоритету людських цінностей із метою демократизації людських відносин.

Профілізація викладання філософії в медичному вузі передбачає розкриття взаємовпливу філософії та теоретичної медицини в історії духовної культури суспільства, аналіз їх сучасної взаємодії, розгляд світоглядно-методологічного значення поглядів видатних природознавців і лікарів, формування наукового уявлення про необхідність філософії для осмислення предмета медицини та її статусу в системі теоретичного знання, розгляд ролі філософії (насамперед, діалектики ) в аналізі змісту загальномедичних категорій, аналіз філософських (методологічних) проблем медицини та значення сучасних концепцій, що претендують на роль методології медицини.

Вивчення навчальної дисципліни спрямовано на формування частини загальнокультурних компетентностей (загальнонаукових і соціально-особистісних). Компоненти вказаних компетентностей реалізуються у здатності до оволодіння основами загальної духовної культури, перш за все, – культури мислення та свідомого формування системи відношень до світу, самого себе та свого місця у цьому світі.

Взаємозбагачення філософського і медичного знання сприяє духовному розвитку лікаря і підвищенню якості світоглядної культури та ефективності лікування. У сучасних умовах ідейно-морального дискомфорту науково гуманістична філософія здатна бути ядром світогляду лікаря. Вона синтезує у своєму змісті найважливіші смисложиттєві проблеми, пропонує відповіді на найважливіші питання життя, наповнює життя духовністю і робить його, власне, людським.

Саме гуманістична філософія з багатством життєствердних ідей виступає духовною опорою людського існування. Філософська методологія озброює лікарів розумінням сутності, принципів і методів пізнавальної діяльності, забезпечує науково обґрунтований підхід до вивчення та вирішення питань медичної теорії і практики.

Аналіз тематики рефератів, підготовлених майбутніми лікарями, показує, що практично всі області філософського знання цікавлять студентів. Найбільший інтерес у них виявляється до природи людини і смислу її існування, проблем свідомості, особистості, моралі. На другому місці опинилися філософські проблеми природознавства, медицини, культури. На третьому місці знаходяться духовні, релігійні проблеми. На четвертому місці - історичні типи філософії та їх взаємозв'язок з медициною. На п'ятому місці - проблематика соціальної філософії.

Знання і володіння філософською методологією відкриває найбільш доцільні шляхи медичного дослідження, аналізу та оцінки подій, що відбуваються, допомагає врахувати вплив різних чинників на перебіг хвороби, розкрити причини успіхів і невдач в лікувальній, профілактичній та науковій діяльності. Філософська методологія вчить лікаря бачити всі явища, процеси у їх розвитку, безперервній зміні і в нерозривному зв'язку з конкретними умовами. Вона розкриває сутність творчого мислення, можливості та шляхи наукового передбачення, співвідношення творчого мислення лікаря і використовуваної ним техніки і технологій. Філософська методологія як ядро світогляду лікаря означає визнання об'єктивного існування матеріального світу і закономірностей його розвитку, що відображаються у свідомості людини, вирішальній ролі практики в різних сферах соціальної та лікувальної діяльності.

У результаті засвоєння навчальної дисципліни студент повинен знати:



  • основні філософські категорії та загальнонаукові методи;

  • структуру філософського знання;

  • базові уявлення про основи філософії, що необхідні для формування власного логічно обґрунтованого світогляду; сприяють розвитку культури та соціалізації особистості;

  • основні філософські концепції щодо закономірностей розвитку біологічного та медичного знання;

  • причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства;

  • концептуальні світоглядні основи біоетики в умовах інформаційної цивілізації;

  • основні концепції сучасної філософії, перш за все, теорії наукового пізнання та філософської антропології в навчанні і професійній діяльності.

Очікувані вміння та комунікації:

  1. Змістовно оперувати набутими історико-філософськими знаннями при аналізі основних течій та напрямів філософії.

  2. Компетентно володіти категоріальним базисом філософії для розкриття сутності явищ та процесів людського буття, взаємодії філософських теорій з іншими галузями гуманітарного знання, насамперед біологічними та медичними.

  3. Уміння компетентно будувати інформаційне спілкування в професійному і непрофесійному комунікативному середовищі з урахуванням існуючого соціокультурного контексту.

  4. Самостійно оцінювати та узагальнювати опрацьований матеріал, опрацювати різноманітний інформаційний матеріал, робити висновки та приймати рішення.

  5. Здатність ефективно формувати стратегію комунікації залежно від світоглядних і культурних особливостей соціального середовища.

Таким чином, філософія як науково-ціннісний вимір людського існування формує категоріальне ядро світогляду лікаря. Філософська ерудиція є необхідною умовою загальнокультурного розвитку людини, чинником її професіоналізму, набуття почуття гідності. Вільне володіння концептуальним багажем сучасної філософії як джерела засобів переконання сприяє створенню творчого комунікативного клімату в ході попередньої селекції, проектування і реалізації інноваційних професійних проектів різного рівня. Здатність ефективно засвоювати і використовувати у своїй соціальній і професійній діяльності філософсько-світоглядні, науково-теоретичні та культурологічні трансформації, що відбуваються, розширює простір відповідального ставлення до професійних обов’язків.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал