Когнітивні рівні охоплення можна визначити наступним чином: Рівень A. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання». Рівень B. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання»,



Скачати 126.74 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації08.02.2017
Розмір126.74 Kb.

ТАКСОНОМІЯ
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Когнітивні рівні охоплення можна визначити наступним чином:

Рівень A. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання».
Рівень B. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання», «Розуміння».
Рівень C. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання», «Розуміння», «Застосування».
Рівень D. Необхідний кваліфікаційний рівень «Знання», «Розуміння», «Застосування» та «Аналіз»/«Синтез»/«Оцінка».


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Кваліфікаційні вимоги до учасників іспиту
« Кримінальне право України» по темах
Рівні
компетентності
1.
ВСТУП ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
(питома вага – 3 %)
1.3
Поняття, структура та види кримінально-правових норм
– види кримінально-правових норм;
– види диспозицій кримінально-правових норм Особливої частини кримінального права;
– види санкцій кримінально-правових норм Особливої частини кримінального права.
В
1.4
Поняття та структура закону України про кримінальну відповідальність
– структура (система) Кримінального кодексу України.
А
1.6
Чинність закону України про кримінальну відповідальність у часі
– принципи чинності закону України про кримінальну відповідальність у часі; Що мається на увазі? Це не загальноприйнята назва!
– час вчинення різних видів злочинів;
– набрання та втрата чинності законом України про кримінальну відповідальність;
– зворотна дія закону України про кримінальну відповідальність у часі;
– види законів України про кримінальну відповідальність, які мають зворотну дію і не мають зворотної дії;
С
1.7
Чинність закону України про кримінальну відповідальність у просторі. Екстрадиція
– місце вчинення різних видів злочинів;
– територіальний принцип
– принцип громадянства;
– реальний принцип;
– універсальний принцип;
– умови застосування видачі або передачі злочинця.
С
2
ВЧЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН ТА ЙОГО СКЛАД
(питома вага – 5 %)

2.1
Поняття та види злочинів
– ознаки злочину;
– малозначність діяння та її кримінально-правове значення;
– відмінність злочину від інших правопорушень;
– класифікація злочинів за ступенем тяжкості та її кримінально-правове значення.
В
2.2
Поняття, елементи та ознаки складу злочину
– поняття складу злочину;
– елементи складу злочину;
– ознаки складу злочину та їх види.
В
2.3
Види складів злочинів
– види складів злочинів за ступенем суспільної небезпеки;
– види складів злочинів за способом описання у статті;
– види складів злочинів за конструкцією об’єктивної сторони.
В
3.
ОБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
(питома вага – 7 %)
3.1
Об’єкт злочину
– поняття об’єкта злочину та його ознаки;
– види об’єкта злочину „за вертикаллю”;
– види об’єкта злочину „за горизонталлю”.
В
3.2
Предмет злочину та потерпілий від злочину
– поняття предмета злочину;
– поняття потерпілого від злочину.
С
3.3
Об’єктивна сторона складу злочину
– поняття об’єктивної сторони складу злочину;
– ознаки об’єктивної сторони злочину та їх кримінально-правове значення.
B
3.4
Суспільно небезпечне діяння
– поняття та форми суспільно небезпечного діяння;
– дія як активна форма суспільно небезпечного діяння;
С

– бездіяльність як пасивна форма суспільно небезпечного діяння; умови кримінальної відповідальності за бездіяльність;
• кримінально-правове значення непереборної сили, фізичного або психічного примусу.
3.5
Суспільно небезпечні наслідки
– поняття суспільно небезпечних наслідків;
– види суспільно небезпечних наслідків за КК України.
С
3.6
Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та наслідками
– поняття причинного зв’язку;
– відмінність між причинами та умовами настання наслідків.
С
3.7
Час, місце, обстановка, знаряддя, засоби, спосіб вчинення злочину
– час вчинення злочину;
місце вчинення злочину;
– обстановка вчинення злочину;
– знаряддя та засоби вчинення злочину;
– спосіб вчинення злочину.
В
4
СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
(питома вага – 7 %)
4.1
Суб’єкт злочину
– поняття та ознаки суб’єкта злочину;
– види суб’єкта злочину; спеціальний суб’єкт злочину.
В
4.2
Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
– загальний вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність;
– знижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність;
– особливості встановлення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
С
4.3
Осудність та неосудність. Обмежена осудність
– поняття та критерії осудності;
– поняття та критерії неосудності;
– кримінально-правове значення неосудності;
– поняття та критерії обмеженої осудності;
С

– кримінально-правове значення обмеженої осудності.
4.4
Вчинення злочину у стані сп’яніння
– види стану сп’яніння;
– кримінально-правове значення вчинення злочину в стані сп’яніння.
В
4.5
Суб’єктивна сторона складу злочину
– поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину;
– вина та її форми;
– прямий умисел;
– непрямий умисел;
– відмінність прямого та непрямого умислу;
– визначений та невизначений умисел;
– злочинна самовпевненість;
– відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу;
– злочинна недбалість;
– відмінність злочинної недбалості та невинного спричинення шкоди (казус)
А-С
4.6
Змішана (подвійна, складна) форма вини
– змішана (складна, подвійна) форми вини.
В
4.7
Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину
– мотив вчинення злочину;
– мета вчинення злочину;
– емоційний стан особи.
С
4.8
Помилка та її кримінально-правове значення
– поняття помилки у кримінальному праві;
– юридична помилка, її види та значення;
– фактична помилка, її види та значення.
В-С
5.
СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ
(питома вага – 4 %)

5.1
Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
поняття стадій вчинення умисного злочину;
– види стадій вчинення умисного злочину.
В
5.2
Закінчений злочин
поняття закінченого злочину;
– особливості визначення моменту закінчення окремих складів злочинів.
С
5.3
Готування до злочину
– поняття та ознаки готування до злочину;
види готування до злочину;
– відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин;
– кваліфікація готування до злочину.
С
5.4
Замах на злочин
– поняття та ознаки замаху на злочин;
– види замаху на злочин;
– закінчений замах на злочин;
– незакінчений замах на злочин;
– відмінність замаху від готування до злочину;
– кваліфікація замаху на злочин.
С
5.5
Добровільна відмова від вчинення злочину
– поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця;
– відмінність добровільної відмови від дійового каяття
– кримінально-правові наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
С
6.
СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ
(питома вага – 5 %)
6.1
Поняття співучасті у злочині
– поняття співучасті у злочині;
– об’єктивні ознаки співучасті у злочині;
– суб’єктивні ознаки співучасті у злочині;
– відмінність співучасті від причетності до злочину. Щодо ознак і відмінності можна і на застосування скласти
А-С

6.2
Види співучасників злочину
– виконавець (співвиконавець) злочину;
– організатор злочину;
– підбурювач до вчинення злочину;
– пособник злочину.
С
6.3
Форми співучасті у злочині
– група осіб;
– група осіб за попередньою змовою;
– організована група;
– злочинна організація.
С
6.4
Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
– підстава кримінальної відповідальності співучасників злочину;
– межі кримінальної відповідальності співучасників злочину залежно від їх рольового розподілу;
– межі кримінальної відповідальності співучасників злочину залежно від форми співучасті;
– спеціальні питання кримінальної відповідальності співучасників злочину.
В-С
7.
МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ
(питома вага – 5 %)
7.1
Поняття множинності злочинів
– ознаки множинності злочинів;
– види множинності злочинів.
В
7.2
Одиничний злочин
– поняття одиничного злочину;
– види одиничних злочинів;
– злочини, що продовжуються;
– злочини, що тривають;
– складені злочини.
В-С
7.3
Сукупність злочинів
– поняття та ознаки сукупності злочинів;
– відмінність сукупності злочинів та конкуренції кримінально-правових норм;
В-С

– види сукупності злочинів;
– особливості кваліфікації сукупності злочинів.
7.4
Повторність злочинів
– поняття та ознаки повторності злочинів;
– відмінність повторності злочинів та злочинів, що продовжуються
– види повторності злочинів;
– кримінально-правове значення повторності злочинів;
– особливості кваліфікації повторності злочинів.
В-С
7.5
Рецидив злочинів
– поняття та ознаки рецидиву злочинів;
– відмінність рецидиву злочинів від повторності злочинів;
– види рецидиву злочинів;
– кримінально-правове значення рецидиву злочинів;
– особливості кваліфікації рецидиву злочинів.
В-С
8
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ (питома вага – 4 %)
8.1
Поняття обставин, що виключають злочинність діяння
– ознаки обставин, що виключають злочинність діяння та їх відмінність від злочинної поведінки;
– класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
А-B
8.2
Характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
– необхідна оборона;
– уявна оборона;
– затримання осмоби, що вчинила злочин;
– крайня необхідність;
– фізичний або психічний примус;
– виконання наказу або розпорядження;
– діяння, пов’язане з ризиком;
– виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
C
9
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (питома вага – 3 %)

9.1
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності
– ознаки звільнення від кримінальної відповідальності;
– класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності;
– відміннсть звільнення від кримінальної відповідальності від її виключення
В
9.2
Характеристика окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
– звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
– звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;
– звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;
– звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки;
– звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності;
– звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх.
С
10
ВЧЕННЯ ПРО ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
(питома вага – 6 %)
10.1
Поняття покарання
– поняття та ознаки покарання;
– відмінність покарання від інших заходів кримінально-правового характеру;
– мета покарання.
А-В
10.2
Система покарань
ознаки системи покарань;
– види покарань;
– покарання, які можуть призначатися неповнолітнім.
А-В
10.3
Основні та додаткові покарання
– основні покарання;
– додаткові покарання;
– покарання, які можуть призначатися і як основні, і як додаткові;
-особливості призначення основних та додаткових покарань.
А-В
10.4
Загальні засади призначення покарання
– загальні засади призначення покарання;
– обставини, які пом’якшують покарання;
В-С

– обставини, які обтяжують покарання.
10.5
Спеціальні засади призначення покарання
– призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті;
– призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом;
– призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання;
– призначення покарання за сукупністю злочинів;
– призначення покарання за сукупністю вироків;
– особливості призначення покарання неповнолітнім;
– правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
В-С
10.6
Судимість
– ознаки судимості;
– правові наслідки судимості;
– погашення судимості;
– зняття судимості;
– особливості погашення та зняття судимості неповнолітніх.
В-С
11
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ (питома вага – 5 %)
11.1
Поняття звільнення від покарання та його відбування
– ознаки звільнення від покарання та його відбування;
– відмінність звільнення від покарання та його відбування і звільнення від кримінальної відповідальності;
– види звільнення від покарання та його відбування;
– особливості звільнення від покарання та його відбування за корупційні злочини.
B
11.2
Характеристика видів звільнення від покарання та його відбування
– звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності;
– звільнення від відбування покарання з випробуванням;
– звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;
– звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;
– умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
– заміна невідбутої частини покарання більш мяким;
– звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
С

– звільнення від покарання за хворобою;
– звільнення від відбування покарання на підстваі закону про амністію;
– звільнення від відбування покарання на підставі указу про помилування;
12
ІНШІ ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ (питома вага – 4 %)
12.1
Примусові заходи медичного характеру
– поняття та мета примусових заходів медичного характеру;
– особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру;
– види примусових заходів медичного характеру.
А
12.2
Примусове лікування
– поняття примусового лікування;
– відмінність примусового лікування та примусових заходів медичного характеру;
– підстави та умови застосування примусового лікування.
А-В
12.3
Спеціальна конфіскація
– поняття спеціальної конфіскації;
– відмінність спеціальної конфіскації та конфіскації майна;
– підстави застосування спеціальної конфіскації;
- майно, що підлягає спеціальній конфіскації.
А-С
13
ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
(питома вага – 2 %)
А
13.1
Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру
А
13.2
Види та підстави застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру
А
13.3
Звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру
А
13.4
Види заходів кримінально-правового характеру, які застосовуються до юридичних осіб та особливості їх
призначенняСкладно буде скласти на рівень розуміння
А
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

№ теми
Тема заняття та її зміст
Рівень компетент-
ності
1 Основи кваліфікації злочинів та наскрізні кримінально-правові поняття
(питома вага – 2 %)
1.1.
- поняття та види кримінально-правої кваліфікації;
- підстави кримінально-правової кваліфікації;
- кваліфікація злочинів з урахуванням стадій їх вчинення;
- кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті;
- кваліфікація множинності злочинів;
- подолання конкуренції і колізії статей закону в процесі кримінально-правової кваліфікації.
В
1.2.
Наскрізні кримінально-правові поняття:
- близькі родичі, близькі, близькі особи, члени сім’ї;
- малолітній, неповнолітній, дитина;
- насильство;
- насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я особи;
- насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи;
- втручання;
- перешкоджання;
- знищення;
- пошкодження;
- примушування;
- погроза;
- тяжкі наслідки;
- загибель людей;
- посягання на життя;
- істотна шкода;
- проникнення в житло;
- викрадення;
- збут та розповсюдження;
- підроблення;
- особлива жорстокість.
B

2 . Злочини проти основ національної безпеки України
(питома вага – 1 %)
В-С
- об’єкт і предмет злочинів проти основ національної безпеки України;
- суспільно небезпечні діяння у складах злочинів проти основ національної безпеки України;
- суб’єкт злочинів проти основ національної безпеки України;
- розмежування державної зради, шпигунства і диверсії
- - суб’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки України.
3. Злочини проти особи
(питома вага – 6 %)
В-С
3.1.
Злочини проти життя особи:
- діяння у складі вбивства;
- наслідки у складі вбивства;
- кваліфіковані види умисного вбивства;
- привілейовані види умисного вбивства.
- посягання на життя окремих категорій осіб
3.2.
Злочини проти здоров’я особи:
- поняття і види тілесних ушкоджень;
- суспільно небезпечні діяння у складах тілесних ушкоджень;
- наслідки у складах тяжких тілесних ушкоджень;
- розлад здоров’я як ознака тілесних ушкоджень
- втрата працездатності як ознака тілесних ушкоджень;
- відмінність побоїв від тілесних ушкоджень;
- відмінність катування від тілесних ушкоджень та побоїв
- - розмежування складів залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
3.3
Злочини проти волі, честі та гідності особи.
- поняття позбавлення волі та викрадення людини
- мета у складі захоплення заручників
- відмінність незаконного позбавлення волі або викрадення людини від захоплення заручників.

- діяння у складі торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини
3.4.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- розмежування складів зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- способи у складах зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- розмежування примушування до вступу в статевий зв’язок та зґвалтування і насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
4. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
(питома вага – 3 %)
В-С
- діяння у складах злочинів проти виборчих прав;
- діяння у складі порушення недоторканості житла громадян;
- інформація, незаконні діяння щодо якої може утворювати окремі склади злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
- діяння у складі грубого порушення законодавства про працю;
- предмет у складі порушення авторського права і суміжних прав.
- предмет у складі порушення прав на винахід корисну модель, промисловий зразок, топографію
інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію.
5. Злочини проти власності
(питома вага – 5 %)
В-С
- загальні ознаки злочинів, пов’язаних з незаконним зверненням чужого майна на користь винуватого чи третіх осіб («розкрадання»);
- форми «розкрадання»;
- момент закінчення «розкрадання»;
- таємність як ознака крадіжки;
- відмінність крадіжки від грабежу;
- діяння у складі розбою;
- відмінність розбою від насильницького грабежу;
- діяння у складі вимагання

- способи вимагання;
- відмінність вимагання від розбою та грабежу;
- способи вчинення шахрайства;
- відмінність привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем від інших форм “розкрадання”;
- відмінність шахрайства та заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою;
- об’єктивні ознаки знищення та пошкодження чужого майна.
6. Злочини у сфері господарської діяльності.
(питома вага – 5 %)
В-C
- документи, підроблення яких може утворювати окремі склади злочинів у сфері господарської діяльності;
- предмет контрабанди;
- ознаки об’єктивної сторони у складі контрабанди;
- діяння у складах ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
- діяння у складі фіктивного підприємництва;
- відмінність протидії законній господарській діяльності від вимагання;
- предмет у складі легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- діяння у складі легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- відмінність шахрайства з фінансовими ресурсами від шахрайства та від ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
- інформація, незаконні діяння щодо якої може утворювати окремі склади злочинів у сфері господарської діяльності.
7. Злочини проти громадської безпеки
(питома вага – 2 %)
В-C
- діяння у складі створення злочинної організації;
- особливості кваліфікації злочинів, вчинених у складі злочинної організації;
- поняття банди;
- діяння у складі бандитизму;
- поняття воєнізованого та збройного формування, відмінність між ними
- поняття терористичної групи та терористичної організації

- діяння у складі терористичного акту;
- мета у складі терористичного акту;
- незаконні діяння зі зброєю, що можуть утворювати склади злочинів проти громадської безпеки
8. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
(питома вага – 2 %)
В-C
- діяння у складах злочинів проти безпеки руху та експлуатації автомобільного транспорту;
- наслідки у складах злочинів проти безпеки руху та експлуатації автомобільного транспорту;
- суб’єкти у складах злочинів проти безпеки руху та експлуатації автомобільного транспорту;
9. Злочини проти громадського порядку та моральності
(питома вага – 1 %)
В-C
- діяння у складі хуліганства;
- сутність хуліганського мотиву;
- відмінність хуліганства, вчиненого групою осіб, від групового порушення громадського порядку;
- поняття масових заворушень;
- відмінність масових заворушень від групового порушення громадського порядку.
10. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші
злочини проти здоров’я населення
(питома вага – 2 %)
В-C
- поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, їх місце у складах відповідних злочинів Складно буде з рівнем застосування. Може розуміння чи знання?
- діяння у складах злочинів, предметом яких є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори.
- діяння у складах злочинів, що сприяють поширенню наркоманії.
11. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань
громадян
(питома вага – 2 %)
В-C
- предмет у складах злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування
та об’єднань громадян;
- потерпілий у складах злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;
- суспільно небезпечні діяння у складах злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
12. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
(питома вага – 5 %)
В-С
- поняття зловживання владою, службовим становищем або повноваженнями
- поняття перевищення влади або службових повноважень
- діяння у складі службової недбалості
- наслідки у складах злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
- предмет службового підроблення;
- поняття неправомірної вигоди;
- суспільно небезпечні діяння з неправомірною вигодою
- суб’єкт злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
13. Злочини у сфері правосуддя
(питома вага – 4 %)
В-С
- суспільно небезпечні діяння у складах злочинів, суб’єктами яких є судді та працівники правоохоронних органів;
- суспільно небезпечні діяння у складах злочинів, що вчиняються потерпілим, свідками, експертами, перекладачами;
- суспільно небезпечні діяння пов’язані з невиконанням чи протидією виконанню судових рішень.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал