Кодекс законів про працю України (ст. 42, 91, 126), 06. 1971



Сторінка4/10
Дата конвертації22.12.2016
Розмір2.38 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Правомірне використання твору без згоди автора

Ст. 444 ЦКУ
Вільне використання твору із зазначенням імені автора. Без згоди суб'єкта авторського права, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено законом;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;

6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газета та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, виправданому поставленою метою;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених законом.

Цей перелік є вичерпним.

Вільне використання бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом. Допускається без згоди автора та інших суб'єктів авторського права репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окремо опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору з поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

в) немає обмежень зі сторони організації колективного управління щодо виготовлення таких примірників;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також, коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

Вільне відтворення примірника твору для навчання. Допускається без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з ілюстраціями або без них, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

в) немає обмежень зі сторони організацій колективного управління щодо умов такого відтворення.

Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм. Особа, яка правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди суб'єкта авторського права:

1) внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема, запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з суб'єктом авторського права;

2) виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втрачений або стане непридатним для використання. При цьому копія комп'ютерної програми не може використовуватися для інших цілей, ніж зазначено в законі, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої дії, що порушує авторське право;

4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп'ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаженням, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.

Застосування наведених положень не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси суб'єкта авторського права, який має авторське право на комп'ютерну програму.

Допускається без дозволу суб'єкта авторського права і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруді;

б) комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених законом;

в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва за винятком випадків, передбачених законом;

г) творів, виконання яких зафіксовані у фонограмах, відеограмах, примірниках.

Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах і виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї без дозволу суб'єкта авторського права, виконавців, виробників фонограм, відеограм, але з виплатою винагороди. Особливості винагороди визначаються окремо.


  1. Обєкти, які не є об’єктами авторського права.

Ст. 434 ЦКУ
Об'єктами авторського права не визнаються передусім ті твори, в яких відсутня хоча б одна ознака, необхідна для визнання його твором науки, літератури і мистецтва. Результати робіт, в яких немає творчого елемента, оригінальності або вони не виражені в об'єктивній формі, придатній для сприйняття і відтворення, не можуть бути визнаними творами, які мають охоронятися авторським правом. Звичайні довідники, розклади рухів, адресні книги тощо не визнаються об'єктами авторського права.

Проте, деякі роботи, які за своїми формальними ознаками відповідають вимогам закону, все ж об'єктами охорони авторським правом не визнаються.

Об'єктами правової охорони за авторським правом новизна відповідно до ЦК не визнаються твори, строк правової охорони яких сплив. Автор чи інша особа, яка має авторське право, не можуть припинити по своїй волі чинність авторського права на той чи інший об'єкт.

Не є об'єктами авторського права і тому не охороняються ним документи, їх офіційні переклади, а також державні символи і знаки. До офіційних документів відносяться закони та інші нормативні акти — інструкції, вказівки, стандарти, методичні рекомендації, статути юридичних осіб тощо; судові рішення та інші акти правоохоронних органів і обвинувачувальні акти чи висновки, подання прокуратури, акти органів попереднього слідства та інші, а також інші офіційні документи, які виходять від організацій і

посадових осіб, — звіти, довідки, патентні описи, позови тощо.

Державними символами визнаються прапори, герби, гімни, ордена, грошові знаки. Зазначені об'єкти у своїй переважній більшості є результатами інтелектуальної, творчої діяльності і їх автори відомі. Проте авторами зазначених об'єктів вони визнаються лише до моменту їх затвердження відповідними органами, внаслідок чого вони одержують статус офіційного документа, знака чи символу. До цього моменту ці об'єкти визнаються об'єктами авторського права з усіма наслідками, що з цього випливають.

Об'єктами правової охорони не є твори народної творчості. До них відносяться твори фольклору — частівки, приказки, анекдоти, танці тощо, твори народних художніх промислів, народні костюми, традиційна архітектура.

Не підлягають правовій охороні авторським правом повідомлення про події і факти, що носять інформаційний характер.

До кола об'єктів, що не охороняються авторським правом, закон може віднести й інші твори.


  1. Права виконавців.

Стаття 39. Майнові права виконавців ЗУ «Про авторські та суміжні права»


1. Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти

чи забороняти іншим особам:


а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий

ефір);
б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше

незафіксованих виконань;
в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань,

зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх

згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та,

на яку вони дали свою згоду;


г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи

відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права

власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали

дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше

відтворення;
д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань,

зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було

їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після

розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми

(відеограми) або за його дозволом;
е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах

чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що

будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в

будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації

виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.
2. Майнові права виконавців можуть передаватися

(відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому

визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок

виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань,

територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені

договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні

ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
3. У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному

творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює

виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального

твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено

договором.
4. У разі, коли виконавець під час першої фіксації виконання

безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику

відеограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець

передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право

на розповсюдження фонограм, відеограм і їх примірників способом

першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а

також способом здавання у майновий найм, комерційний прокат та

іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання

справедливої винагороди за зазначені види використання свого

виконання через організації колективного управління або іншим

способом.



  1. Обєкти суміжних прав.

Суміжні права останнім часом набули прискореного розвитку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним чином фіксувати виконання будь-якого виконавця (артиста, диригента, клоуна тощо) і в такий спосіб вилучати доходи з чужої майстерності, таланту. Щоб цьому запобігти і запроваджено охорону суміжних прав.

Під суміжними правами Закон розуміє права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм і організацій мовлення. Отже, цим поняттям охоплюється чотири групи прав: а) права виконавців; б) права виробників фонограм; в) права виробників відеограм; г) права організацій мовлення. То постає запитання — права на що. Іншими словами, що є об'єктом суміжних прав. Об'єктами суміжних прав Закон визначає виконання, запис, фонограму, відеограму і програму теле- чи радіомовлення. Виконанням визнається здійснення чужого твору фізичною особою. Це може бути гра артиста на сцені чи в кіно, гра музиканта, спів співака, танець танцюриста, декламація декламатора, управління диригента оркестром або будь-який інший спосіб виконання твору літератури чи мистецтва.

Надання правової охорони об'єкту суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Проте виробники фонограм, виробники відеограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм та відеограм або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з латинської літери Р в колі — ®, імені (назви) особи, якій належить суміжне право, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми).

Об'єктом правової охорони виконання стає, коли воно здійснюється будь-якою особою — професіоналом чи любителем, якщо ця особа виконує роль, співає, грає на музичному інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твір літератури і мистецтва.

Виконання стає об'єктом правової охорони лише за певних умов: якщо воно вперше виконано на території України; виконання зафіксоване на фонограмі (відеограмі), що охороняється в Україні; виконання не зафіксоване на фонограмі (відеограмі), але воно включено у передачу організації мовлення, передачі яких охороняються в Україні.

Фонограма (відеограма) стає об'єктом правової охорони за таких умов:

- виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцем знаходження на території України;

- фонограму (відеограму) вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом 30 днів від дня її першої публікації в іншій державі.

Об'єктом прав організацій мовлення є їх програми. Поняття “програма” включає в себе будь-які передачі організацій мовлення. Зазначені програми стають об'єктом правової охорони за умов: а) організації мовлення мають офіційне місцезнаходження на території України; б) передачі здійснюються з передавачів, розташованих на території України.




  1. Захист авторських прав

ЗУ «Про авторські та суміжні права» + ЦКУ ст.. 432
ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ
Стаття 50. Порушення авторського права і суміжних прав
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає

підстави для судового захисту, є:


а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті

немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав,

визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права,

визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням

передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень

майнових прав;


б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних

прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію

України, вивезення з митної території України і розповсюдження

контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних

програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій

мовлення;


в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або

частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього

твору;
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які

мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у

тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм,

програм мовлення;


д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського

права і (або) суміжних прав;


е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів

захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема

виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і

застосування засобів для такого обходу;


є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в

електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів

авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює

таке управління;


ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з

метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського

права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів

авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена

інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Стаття 51. Порядок захисту авторського права і суміжних прав
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів

авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку,

встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним

законодавством.


Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського

права і суміжних прав


1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав

суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися

в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх

компетенції.


При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або)

суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні

передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів

суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з

обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і

(або) документів про управління правами чи створенні загрози

неправомірного використання об'єктів авторського права і (або)

суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і

майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав

суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:


а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі

забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права

чи створюють загрозу їх порушення; ( Підпункт "а" абзацу другого

частини першої статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав

та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або)

суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної

шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або)

суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення

авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення

митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну

територію України чи з її митної території контрафактні примірники

творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів

захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;


е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень,

складів, технологічних процесів і господарських операцій,

пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і

відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи

загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в

засобах масової інформації даних про допущені порушення

авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих

порушень;


ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)

суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб,

задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників

творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних

засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством

заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних

прав.
2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої

порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням

розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського

права і (або) суміжних прав;


в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних

прав доходу, отриманого внаслідок порушення;


г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від

10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування

збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,

випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення

їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних

примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та

обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і

відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення

тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення

авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що

створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)

суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у

виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та

об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про

канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані

особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної

(немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення,

майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське

право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який

могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права

якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати,

понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою

допомоги адвоката.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість

відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір

компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри

відповідача.
3. Суд може постановити рішення про накладення на порушника

штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь

позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до

Державного бюджету України.


4. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію

всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи

програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені

або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних

прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це

стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних

стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких

відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм

мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для

їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів

захисту.
За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у

тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм,

відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом

авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено,

можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої

передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а

матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення

контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням

виручених коштів до Державного бюджету України.
Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах

про порушення авторського права і суміжних прав


1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово

має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є

достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права і

(або) суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду

певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в

майновий найм, прокат, ввезення на митну територію України та інше

передбачене цим Законом використання, а також транспортування,

зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг

примірників творів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних,

а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення,

щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів

обходу технічних засобів захисту.


2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення

авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до

закону передбачена кримінальна відповідальність, орган досудового

розслідування або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення

розшуку і накладення арешту на: { Абзац перший частини другої

статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI

( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
а) примірники творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз

даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення,

щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби

обходження технічних засобів захисту;


б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і

відтворення;


в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути

доказом вчинення протиправних дій.


3. У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського

права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної

інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить

перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження

відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у

випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди

особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є

очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя

одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові

заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за

участю іншої сторони (відповідача) шляхом:
а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як

припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням

авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у

тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань,

фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що

вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів

захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для

їх виготовлення і відтворення;


в) накладення арешту і вилучення рахунків та інших

документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або

створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення

порушення) авторського права і (або) суміжних прав.


Заява про застосування тимчасових заходів розглядається

тільки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання.


Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає

негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю

заявника.
До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів,

зазначених в абзаці першому цієї частини, суд має право вимагати

від заявника обгрунтування того, що він є суб'єктом авторського

права і (або) суміжних прав і що ці права порушені або

невідворотно будуть порушені, а також видати заявнику судову

ухвалу щодо внесення застави або еквівалентної гарантії,

достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом.

Застава полягає у внесенні на депозит суду заявником чи іншими

особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір

застави (гарантії) визначається судом з урахуванням обставин

справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої

шкоди.
У разі застосування визначених в абзаці першому цієї частини

тимчасових заходів відповідач має право вимагати їх зміни чи

скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист

порушених авторських чи суміжних прав не пізніше 15 календарних

днів від дня застосування тимчасового заходу.
Застава повертається повністю заявникові при відмові суду у

прийнятті позову до розгляду чи задоволенні позову повністю або

частково. У противному разі застава звертається на виконання

рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої

застосуванням тимчасових заходів.
При скасуванні визначених в абзаці першому цієї частини

тимчасових заходів або якщо при розгляді справи з'ясується

відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права

і (або) суміжних прав, суд має право на клопотання відповідача

прийняти судове рішення щодо надання відповідачу належної

компенсації позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.





  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал