Кодекс законів про працю України і охорона праці. Закон України «Про колективні договори і угоди»



Сторінка1/5
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.94 Mb.
ТипКодекс
  1   2   3   4   5
Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад


«Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Інгулецького району»

ЧАСТИНА І

ЛЕКЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

м. Кривий Ріг



Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад


«Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Інгулецького району»



ЗАТВЕРДЖЕНО:
Директор ___________ Г.В.Глядченко



Тема 1

Законодавство України про працю

Кодекс законів про працю України і охорона праці.

Закон України «Про колективні договори і угоди». Трудовий договір, розробка, укладання та виконання колективного договору (угоди). Трудовий договір і охорона праці. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

Правила внутрішнього розпорядку.

Праця жінок та неповнолітніх, права молоді, неповнолітніх у трудових відносинах.

Індивідуальні трудові спори. Порядок і терміни розгляду трудових спорів.

Відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад


«Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Інгулецького району»



ЗАТВЕРДЖЕНО:
Директор ___________ Г.В.Глядченко



Тема 2

Законодавство України про охорону праці

Поняття безпеки життєдіяльності. Соціально-економічне значення безпеки життєдіяльності. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності: Конституція України, Закони України «Про охорони праці», «Про пожежну безпеку», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про цивільну оборону», «Про дорожній рух», «Основи законодавства України про охорону здоров'я».

Основні положення цих Законів, їх взаємозв'язок із забезпеченням здорових і безпечних умов навчання та праці. Соціальне страхування.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Державне управління охороною праці. Органи державного управління охороною праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Нормативно-правові акти з охорони праці.

Служба охорони праці, основні завдання і функціональні обов'язки. Навчання і перевірка знань учасників навчально-виховного процесу. Положення про навчання і перевірку знань працівників. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти. Служба охорони праці: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.

Основні вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в закладах освіти.

Порядок повідомлення Міністерству освіти і науки України про нещасні випадки, що сталися під час навчально-виховного процесу.

Штрафні санкції за порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Повноваження і пра'ва профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
Закон введено в дію Постановою Верховної Ради України від 14.10.1992 р. № 2695 - XII. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, реалізовує за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства,установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Закон України «Про охорону праці» має кілька розділів, а саме:



  • Розділ 1. Загальні положення.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:пріоритету життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;комплексного вирішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;єдині встановлених нормативів про охорону праці для всіх підприємств,незалежно від форм власності і видів їх діяльності;використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів з охорони праці;здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;забезпечення координації діяльності державних органів, установ,організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками і працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.



  • Розділ 2. Гарантії прав громадян на охорону праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів,машин, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорони праці.

Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці,безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку,пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах,пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, спеціальне взуття видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків,в повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства,а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого)одноразової допомоги. При цьому пенсії та інші доходи, що отримуються працівником, не враховуються.

У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається кабінетом Міністрів України.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутового обслуговування), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей,регулюється чинним законодавством.

Забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років, на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів.


  • Розділ 3. Організація охорони праці на виробництві.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавства про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки і професійні захворювання;розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства;здійснює постійний контроль за виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Працівник зобов'язаний:знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;проходити у встановленому порядку попередні та періодичні, медичні огляди; співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці.

Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах.

Всі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці, на підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

У колективному договорі передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні не нижче передбаченого законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці,запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби,які вводяться в дію після будівництва та реконструкції, і технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Власник повинен проводити розслідування, і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення,яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці,причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про вжиті заходи для їх усунення та для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

З метою об'єднання зусиль колективів підприємства, вчених, фахівців можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об’єднання громадян, що діють відповідно до законодавства.


  • Розділ 4. Стимулювання охорони праці.

До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів з підвищення безпеки і поліпшенню умов праці види заохочень визначаються колективним договором.

Крім відшкодування шкоди працівникам власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди за порушення вимог щодо охорони праці.

За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки,гігієни праці та виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть залучатися органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Розробка та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих і галузевих актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці обов’язкові для виконання у виробничих майстернях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання молоді,обладнаних у школах, міжшкільних комбінатах, училищах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах тощо


  • Розділ 5. Державне управління охороною праці.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

  • Кабінет Міністрів України;

  • Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

  • Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

  • Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об'єднання.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпеки організуються в межах національної програми з цих питань і проводяться Національним науково - дослідним інститутом охорони праці, а також іншими науково - дослідними, проектно-конструкторськими установами, навчальними закладами та фахівцями.



  • Розділ 6. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативнихактів про охорону праці здійснюють:

  • Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

  • Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

  • Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони

  • Міністерства України;

  • Органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду не залежать від яких би то не було господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань,місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів і діє відповідно до положень, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:трудові колективи через обраних ними уповноважених;професійні спілки - в особі вибіркових органів і представників.


  • Розділ 7. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці,створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної,матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

  • Розділ 8. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці,створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної,матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад


«Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Інгулецького району»



ЗАТВЕРДЖЕНО:
Директор ___________ Г.В.Глядченко



Тема 3

Пожежна безпека

Закон України «Про пожежну безпеку». Основні документи, що регламентують роботу щодо забезпечення пожежної безпеки навчального закладу, установи, підприємства, організації освіти і науки, Положення про пожежну безпеку для закладів, установ і організацій системи освіти України.

Пожежна служба: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.

Основні причини пожеж. Обов'язки керівника та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки навчального закладу, установи, підприємства, організації освіти і науки. Утримання їх те-зиторії, джерела протипожежного водопостачання, протипожежний режим. Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і навчальних приміщеннях, при експлуатації електрообладнання, опалювальних приладів, систем вентиляції, при проведенні електрогазозварюваль-них, паяльних та інших робіт з вогнем під час фарбування.

Основні вимоги до утримання шляхів евакуації, автоматичних ;истем пожежогасіння і автоматичної пожежної сигналізації.

Призначення та місцезнаходження засобів пожежогасіння, про-гипожежного обладнання та інвентарю. Правила їх використання. По-зядок повідомлення про пожежу в пожежну охорону, газорятувальні га інші аварійні служби. Розслідування та облік пожеж, розробка заходів щодо запобігання пожеж та загибелі людей на них. Порядок повідомлення Міністерству освіти і науки України про пожежу в навчальному закладі, установі, підприємстві, організації освіти і науки.
Забезпечення пожежної безпеки — це один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері людству ще не вдалося знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%. І сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис. грн.

Часто збитки від пожеж поділяють на прямі та побічні.



Прямі збитки — це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і внаслідок високої температури основних фондів та іншого майна підприємств (установ), а також громадян, якщо ці втрати мають прямий причинний зв'язок з пожежею.

Побічні збитки — це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також зумовлені простоєм виробництва, перервою у роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою вигодою, втраченою внаслідок пожежі. Як правило, побічні збитки перевищують в 3-4 рази прямі.

Для успішного проведення дієвих упереджувальних заходів у виробничій сфері та у країні загалом, важливо знати основні причини пожеж. Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем 58-60%; порушення правил монтажу та експлуатації (ППМЕ) електроустаткування та побутових електроприладів 18-20%; ППМЕ приладів опалення 11-12%; пустощі дітей з вогнем 7-8%; підпали 2% (рис. 9). У виробничій сфері основні причини пожеж та їх показники змінюються не суттєво (рис. 10).



urbjd1.files\image006.jpg

Як видно із наведених даних причиною, що найчастіше викликає пожежі в Україні є необережне поводження з вогнем. У виробничій сфері з цієї причини часто виникають пожежі при курінні в недозволених місцях та при виконанні, так званих, вогневих робіт.



Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов'язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей, устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин. До вогневих робіт належать: газо- та електрозварювання, бензино- та газорізання, паяльні роботи, варки бітуму та смоли, механічне оброблення металу з утворенням іскор тощо.

urbjd1.files\image008.jpg

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові — письмовим дозволом керівника підрозділу. У відповідності з вимогами пожежної безпеки на місцях проведення вогневих робіт не повинно бути горючих матеріалів у радіусі 5 м. Необхідно мати на увазі, що при газовій зварці застосовують речовини (ацетилен, метан, кисень), які посилюють небезпеку пожежі та вибуху.

Виконавці робіт (електрозварювальники, газозварювальники, газорізальники, паяльники, бензорізальники та ін.) повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки особами, які за це відповідають.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки і після цього видається підписаний наряд-допуск на проведення робіт. Такий дозвіл дається на одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварювальник зобов'язаний оглянути місце роботи, полити водою горючі конструкції. Місце проведення вогневих робіт необхідно кілька разів перевірити протягом 2 годин після закінчення роботи.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт покладається на керівників робіт, дільниць, цехів, підприємств.

Значний відсоток пожеж спричинений незадовільним станом електричного устаткування та приладів, а також порушенням правил їх монтажу та експлуатації. До чинників, що можуть викликати пожежу саме з цієї причини належать: короткі замикання, несправності електроустаткування та приладів, струмові перевантаження, що виникають у силових та освітлюваних електромережах, великі значення перехідних опорів.

Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що може викликати займання ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, які знаходяться поряд.

Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів струму або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати займання ізоляції.

Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окиснення або недостатньо щільного з'єднання електричних контактів. Іскріння, що виникає при цьому, може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з'єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з'єднують гільзами.

Вибір типу електроустаткування, схеми електропроводки, використовуваних матеріалів, площі поперечного перерізу провідників, виду ізоляції залежить від ступеня вибухопожежонебезпеки навколишнього середовища, режиму роботи електроустановок та можливих перевантажень.

Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його стан, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Забезпечення пожежної безпеки об'єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта складається із відповідних систем, кожна з яких підрозділяється на підсистеми, а ті, в свою чергу, на підсистеми нижчого рівня, які на рис. 1 не показані.





Рис. 1. Загальна схема комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів. Оскільки дві перші системи достатньо об'ємні та потребують більш детального вивчення, то розглянемо їх окремими пунктами розділу.

Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.



Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п.



Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).

Система запобігання пожежі — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі.

Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Одним із основних принципів у системі запобігання пожежі є положення про те, що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов. Основною умовою є наявність трьох чинників: горючої речовини, окисника та джерела запалювання (так званий трикутник Лавузьє). Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окисником, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання). Так сірником неможливо запалити дерев'яну колоду чи стіл, у той же час аркуш паперу легко загориться.

В табл. 1 наведені значення мінімальної енергії, необхідної для займання деяких паро-, газо- та пилоповітряних сумішей.

До джерел запалювання, які ініціюють горіння належать: відкрите полум'я, розжарені предмети, електричні заряди, теплові процеси хімічного, електричного та механічного походження, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання. Джерела запалювання можуть бути високо-, середньо- та малопотужними (табл. 2)

Горючими речовинами вважаються речовини, які при дії на них високої температури, відкритого полум'я чи іншого джерела запалювання можуть займатися і в подальшому горіти з утворенням тепла та зазвичай випромінюванням світла. До складу переважної більшості горючих речовин входять вуглець (Карбон) та водень (Гідроген), які є основними горючими складниками цих речовин. Крім вуглецю та водню горючі речовини можуть містити й інші елементи та сполуки. Є також ціла низка горючих речовин, які являють собою прості елементи, наприклад сірка, фосфор, вуглець. Горючі речовини не лише відрізняються за своїм хімічним складом, а й за фізичним станом, тобто можуть перебувати в твердому, рідинному чи газоподібному стані. Як правило, найбільш небезпечними у пожежному відношенні є горючі речовини в газоподібному стані.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал