Код модуля: Тип модуля: обов’язковий. Семестр



Скачати 70.04 Kb.

Дата конвертації30.03.2017
Розмір70.04 Kb.

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
Код модуля:
Тип модуля: обов’язковий.

Семестр: перший, другий.
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 400 (кредитів ЄКТС – 16), аудиторні години – 176.
Лектор: Сіверс Валерій Анатолійович, професор кафедри культурології та інноваційних культурно мистецьких проектів.
Результати навчання:

ознайомити студентів з особливостями, закономірностями й основними тенденціями розвитку світової культури, дослідити та реконструювати культурно-історичний процес з висвітленням елементів теорії культури – проблем етносу, мови, інтерпретації понять і термінів процесу наукової і художньої культури; залучити студентів до складних науково-теоретичних дискусій, які надають лекціям з історії світової культури творчо-наукового характеру, для розуміння логіки розвитку світової культури, її ролі в прогресі людства; прищепити студентам уміння орієнтуватися в складних проблемах загальної теорії культури.
Спосіб навчання : аудиторний.
Зміст навчального модуля: Закономірності культурно-історичного розвитку, первісна культура, культура стародавніх цивілізацій. Культура стародавнього
Китаю. Лао-цзи. Конфуцій. Культура стародавньої Індії. Брахмани. Упанішади.
Бхагавад-Гіта. Гаутама. Арабо-мусульманська культура. Література арабо- мусульманського регіону. Культура Японії: загальна характеристика. Культура
Месопотамії. Шумеро-Аккадський світ. Історія Вавілонії – значний період у розвитку культури Месопотамії. Саргон Древній – засновник аккадської держави; кодекс законів Хаммурапі, походи у Палестину Навуходоносора II.
Іригація – характерна ознака сільського господарства Месопотамії. Формування політичної моделі цивілізації – примітивної (Первісної) демократії. Розвиток архітектури, писемності, поява літератури. Релігія, культи, обряди Месопотамії.
Культура Стародавнього Єгипту. Міфологія, релігія, культи, обряди. Обра- зотворче мистецтво, скульптура, архітектура; ремесла Єгипту, елементи наукових знань як основа подальшого розвитку світової культури.
Антична культура. Егейська або крито-мікенська культура: писемність, література, скульптура, архітектура, мистецтво. Культура Стародавньої Греції.
Ранньоархаїчний, архаїчний, класичний та елліністичний періоди розвитку культури Стародавньої Греції. Культура Стародавнього Риму. Періоди роз- витку культури. Доба правління Августа Октавіана. Розвиток науки. Мистецтво.

Християнські общини в Римі. Роль античної культури в розвитку європейської та світової культури.
Антична традиція у візантійській культурі. Специфічні особливості східного християнства та візантійської церкви. Рух іконоборства. Освіта, література, мистецтво Візантії. Візантія в історії світової культури.
Історичні передумови формування середньовічної культури. Велике переселення. Християнство як духовний стрижень європейської культури.
Мистецтво в системі релігійного культу.
Світська культура середньовіччя. Виникнення міст, університетів.
Ваганти. Рицарське мистецтво. Історичні передумови становлення культури.
Відродження. Гуманізм як ідеологія Відродження. Утворення нових жанрів.
Філософія. Італійське Відродження. Живопис, архітектура, скульптура, література. Соціально-економічні й політичні витоки Реформації, ідейний зміст.
Реформація та німецький гуманізм. Кальвінізм. Література, музика. Відбиття проблематики Реформації в ренесансному мистецтві. Мистецтво Північного
Відродження.
Реформація. Витоки та основні засади Просвітництва. Проблема людської особистості – змістовий центр моралі, філософії, мистецтва. Ідеї Руссо.
Культурно-історичне значення Раціоналізму та Просвітництва в контексті
європейської та світової культур. Мистецтво та література Європи ХVII–
XVIII ст. Просвітництво в Росії. Наукові здобуття. Мистецтво та література
Росії ХVII–XVIII ст. Розквіт професійного мистецтва. Культура Європи в першій половині XIX ст. Наслідки впливу культури Просвітництва на культуру XIX ст. Німецька філософія першої половини XIX ст. як загальноєвропейське надбання. Романтизм у художній творчості: тематика, жанровий діапазон. Культура Європи у другій половині XIX ст. Демократичні та національно-визвольні рухи, поширення матеріалістичного світогляду.
Методологічний розподіл науки на природничі й соціально-гуманітарні.
Реалістичні тенденції в європейській культурі. Жанрове оновлення в мистецтві. Відомі представники культури XIX ст. Секуляризація російської культури. Просвітництво. Наукові здобуття. Заснування державних шкіл. Поява нових жанрів в літературі. Класицизм, сентименталізм в російській культурі, становлення реалізму в літературі та мистецтві.
Інтеграційні процеси в європейській культурі початку ХХ ст.: наукова цілісність, як поштовх до економічного з`єднання світу. Загальнолюдське та національне в культурі. Тоталітарний і демократичний типи мислення в контексті світосприйняття людини першої половини ХХ ст. Розвиток філософії культури, значення екзистенціалізму для перетлумачення ролі та призначення людини. Пошук нових можливостей мистецтва.
Нове розуміння символу та пошуки шляхів синтезу мистецтв, адекватних новому світосприйняттю людини. Феномен модернізму. Натуралізм у філософії та мистецтві ХХ століття. Вплив психоаналізу на розвиток мистецтва та літератури, а також на творчі пошуки митців ХХ ст. Торжество суб`єктивізму, перетлумачення ролі свободи та необхідності. Соціально-психологічний портрет людини в культурі першої половини ХХ ст. Особливості російської
культури на межі століть. Художня культура «срібного віку»: російський культурний ренесанс; «доба пошуків»; вплив філософських ідей; літературні течії, особливості російського декадансу. Російський символізм. Радянський період розвитку культури Росії. Становлення російської культури в перші пореволюційні десятиліття. Тоталітаризм і культура. Розвиток масової куль- тури. Метод соціалістичного реалізму. Панування загального над індивідуальним, поза особистісного над особистісним. Література, музика, живопис – пошук нових засобів виразності. Розвиток театру і кіно. Вплив новітніх технічних досягнень на розвиток і сприйняття мистецтва. Феномен «російського літературного зарубіжжя». Повоєнна культура Європи. Вплив феноменології, екзистенціалізму на розвиток літератури та мистецтва. Трагедія відчуження.
Культура постіндустріального суспільства. Поняття людини та персонажу в культурі постмодерну. Ігрові елементи в сучасній культурі. Повоєнна культура
СРСР. Культура часів «відлиги». Масове й елітарне мистецтво. Поп-арт, кітч.
«Неофіційне мистецтво СРСР». Андеґраунд.
Проблема етногенезу слов’ян, виклад поглядів на етнічне походження населення Українських територій. Пам’ятки матеріальної культури давніх слов’ян (V–ІХ ст. н.е.) на території сучасної України, способи їх інтерпретації та формування наукових уявлень про побут, вірування і суспільні відносини праслов’янського населення України. Міфологія та уявлення про світобудову
(уявлення про час і простір, його поділ на сакральне та профанне; структура
Космосу; символіка сторін світу, вертикальної та горизонтальної осей світо- будови тощо). Язичницька культура Київської Русі (реконструкція за матеріаль- ними пам’ятками). Пантеон язичницьких богів: їх «функції» та ієрархія.
Прийняття християнства Візантійської моделі: головний культуротворчий вибір. Політичні та культурницькі причини, які спонукали св. Володимира до хрещення Русі. Співіснування язичництва та християнства в культурно- релігійній традиції Київської Русі. Реальні та уявні дивіденди християнізації.
Київоруська держава: якою вона була? Уявлення про природу держави та походження влади. Поява власної писемності, зміна типу культури з усної на писемну. Література Київської Русі: оригінальна творчість та візантійська тра- диція. Літописи, твори повчального характеру, житійна література. Зародження ранніх філософських ідей. Розквіт архітектури та малярства як утілення візантійського типу культури (світоглядний, етичний, естетичний та
іконографічний аспекти). Поява кам’яної архітектури. Храмове і палацове будівництво, його візантійські та давньоруські корені; розвиток візантійської традиції станкового та монументального живопису (іконопис; мозаїки та фресковий живопис): Десятинна церква у Києві, Софія Київська, Михай- лівський Золотоверхий монастир, Києво-Печерська Лавра, Кирилівська церква у Києві, храми Чернігова, Галича тощо.
Політична система та станова структура соціуму. Міста як основа формування нової політичної культури. Сприйняття «свого» і «чужого» у руському середовищі. Шкільництво в середньовічній Україні. Початок кириличного книгодрукування, його значення у зміні «типу» культури (зміна переважно усного способу передавання інформації на переважно писемний).

Політичні, конфесійні та світоглядні наслідки Люблінської унії. Конфесійне розмаїття населення України у другій половині XVI – на початку XVII ст., проблеми релігійної та національної толерантності/нетерпимості.
Конфесійна ситуація в Україні другої половини XVI – початку XVII ст.
Вплив Берестейської Унії на «пробудження» національної свідомості української еліти на межі XVI–XVII ст. Братства та їх роль у розвитку освіти в Україні. «Академія» князя Костянтина Василя Острозького. Початок українського книговидання. Діяльність Івана Федорова. Конфесійна полеміка. Її вплив на формування нових видів і жанрів української художньої культури вказаного періоду. Філософські та богословські пошуки інтелектуалів Київської митрополії у кінці XVI – на початку XVII ст. Українська художня культура вказаного періоду. Початок окциденталізації української культури. Проблема
«ренесансу» в українській художній культурі кінця XVI – початку XVII ст.
Феномен «тримовності» елітарної культури. Зародження «історичної сві- домості» (міф про сарматське походження).
Витоки українського козацтва. Роль української шляхти та магнітів у формуванні козацької спільноти. Соціально-політичні засади козацького стану, природа «козацької демократії». Система цінностей українського козац- тва; початок формування уявлень про «національного героя нового типу»;
«демократизм» як фундаментальна світоглядна парадигма. Боротьба за політичне самоствердження, формування нової політичної свідомості.
Козацький чинник у процесі ранньомодерного українського націотворення.
Формування «хозарського міфу». Зародження нового типу світської художньої культури, яка відповідала вимогам нової (козацької) політичної еліти.
Освітня реформа Петра Могили, значення її проведення в подальшому становленні української культури. Візія Петра Могили щодо можливості створення «української держави». Церковна реформа Петра Могили, початок процесу конфесіалізації в православній церкві Київської митрополії. Форму- вання церковної еліти нового типу. Роль Києво-Могилянської Академії у формуванні ранньомодерної української культури. Міжнародне значення
Києво-Могилянської Академії як першого православного навчального закладу підвищеного типу у Східній Європі.
«Криза еліт» в Україні в середині XVII ст. Світоглядні та загально- культурні наслідки утворення «козацької» держави. «Переяславська угода» як зустріч і конфлікт різнотипних політичних систем. Політичний та культурний контекст виникнення «Гадяцького трактату». Відображення політичних і культурно-освітніх вподобань козацької еліти в пунктах «Гадяцького трактату».
Два світи української культури ранньомодерного періоду: різночитання у візіях козацької і церковної еліти на майбутнє української держави та культури. Візії
історичного минулого нової держави: формування ранньомодерної націо- нальної самосвідомість української еліти. Політичний та культурний контекст виникнення «Конституції» Пилипа Орлика. Козацько-старшинський проект української держави: формування політико-правової свідомості в ранньо- модерній і модерній Україні.

Основні риси української барокової художньої культури. «Козацькі літописи» як літературний жанр і як вияв суспільно-політичних вподобань козацької старшини. Українська барокова література (жанрова специфіка, тематика, естетичні засади формування). Бароко в українській архітектурі XVII
–XVIII ст. Українське образотворче мистецтво (малярство, скульптура, графіка)
XVII–XVIII ст.
Григорій Сковорода як останній представник українського бароко та перший представник українського «преромантизму». Мова його творів. Філо- софські погляди Сковороди. Специфіка його світогляду як «месійного» та
«елітарного». Аналіз діалогів Сковороди з огляду морально-етичного імпе- ративу, який він проповідував. Що значили для Сковороди такі поняття, як
«пізнати себе», «знайти споріднену працю», «смиритися» і «прийняти власну долю». Християнська містика Сковороди. Чотири сковородинські принципи прочитання та трактування текстів. Поезія Сковороди, розглянута крізь призму декларованих ним принципів. Іван Котляревський – перший представник українського романтзму. Мова творів Котляревського. Жанрова специфіка
«Енеїди» Котляревського, значення цього твору для формування модерної української культури. Котляревський і «котляревщина» в українській культурі першої половини ХIX ст.
Соціально-політична думка – від «Іcторії Русів» до «Книги буття українського народу» – формування новітньої української національної самосвідомості, різні вектори уявлень про національне самовизначення, гідність і свободу. Тяглість «історичної свідомості» в українській культурі першої половини ХІХ ст. Феномен «подвійної лояльності» та патріотизму щодо
«Малої Батьківщини», живучість ментальності «козацької демократії» у колах зросійщеної української еліти. «Історія Русів» як артефакт для дослідження політичної свідомості та специфіки української історичної пам’яті. Політичне та загальнокультурне значення «Книги буття українського народу». Форму- вання ідеї «месійності» української нації. Розвиток освіти в Україні першої половини ХІХ ст. Розвиток науки в Україні першої половини ХІХ ст.
Українська література першої пол. ХІХ ст. Творчість Тараса Шевченка.
Творчість Миколи Гоголя Український театр першої пол. ХІХ ст. Українська архітектура першої пол. ХІХ ст. Тенденції розвитку українського образо- творчого мистецтва у першій половині ХІХ ст..
Процеси урбанізації на території України. Суспільно-політичні рухи: орієнтації визвольних рухів; національний рух; ліберальний і соціалістичний рухи. Ідеологія громадовства та національного романтизму (Микола Драго- манов, Іван Франко) Ліберально-демократична, націонал-демократична та соціалістична думка (Михайло Грушевський, Леся Українка, Богдан Кістя- ківський, Володимир Вернадський). Наука та освіта у системі культури.
Доба реалізму: література і театр. Література національного романтизму та модернізму. Образотворче мистецтво: «критичний реалізм». Образотворче мистецтво: імпресіонізм та зародження авангарду. Модернізм і конструктивізм в архітектурі.

Формування модерної української нації. Українська інтелігенція в громадянській війні. Культурне піднесення 20-х років: освіта, наука, культурні орієнтації українського націонал-соціалізму. Україна й «українська
ідея» у період сталінського тоталітарного режиму. «Відлига» 60-х років: політичні рухи, науково-технічна та гуманітарна культура. Авангардні течії в українській художній культурі 20-х – 30-х років ХХ ст. Мистецтво соцреалізму: тоталітарна ідеологія та національний вимір. Український художній андеґраунд радянського періоду. Політичний простір України кінця ХХ – початку ХХІ ст.: теорії та реалії. Культура повсякденного життя. Український художній пост- модерн. Український літературний постмодерн.
Рекомендована література
1.
Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников / А. Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1989. – 366 с.
2.
Історія української та зарубіжної культури : навч. посіб. / за ред.
С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – К. : Знання, 2002. – 356 с.
3.
Культура XIX–XX сторіччя // Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – Київ, 1993.
4.
Самосознание европейской культуры XX века. – Москва, 1991.
5.
Хоменко В. Я. Українська і світова культура : підручник / В. Я. Хо- менко. – К. : Україна, 2003. – 336 с.
Форми та методи навчання: практичні заняття, самостійна робота.
Методи і критерії оцінювання:

поточний контроль (40 %);

підсумковий контроль (60 %, іспит).
Мова навчання: українська.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал