Книга 4 65 '373. 422. 6 Суспільно-політична лексика у творах т. Г. Шевченка туровська Л. В



Скачати 62.53 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.05.2017
Розмір62.53 Kb.

Філологічні науки. – 2014. – Книга 4 65
УДК 811.161.2'373.422.6

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА УТВОРАХ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
Туровська Л. В.
У статті проаналізовано використання суспільно-політичної лексики утворах Т. Г. Шевченка, подано її тематичну класифікацію.
Ключові слова суспільно-політична лексика, термін, тематична група,
політичний лексикон.

В статье проанализировано использование социально-политической лекси-
ки в произведениях Т. Г. Шевченко, подана ее тематическая классификация.
Ключевые слова социально-политическая лексика, термин, тематическая
группа, политический лексикон.

The article analyzes the use of socio-political lexicon in the works of Taras
Shevchenko, filed its thematic classification.
Key words: socio-political lexicon, the term, the Theme Group, the political lexicon.
Одним із провідних напрямів сучасної лінгвістики є висвітлення проблеми взаємовідношення мови та політики. Посилений інтерес науковців викликає суспільно-політичний узус української мови. Розвідки мовознавців з теорії політичного дискурсу, як правило, спрямовані на вивчення лексико-семантичної системи мови, що безпосередньо пов’язана з динамікою соціального життя. Перспективними в цьому аспекті є дослідження суспільно-політичної лексики, яка вважається спеціалізованою для політичної комунікації. І це цілком закономірно, адже цей прошарок словникового складу пов’яза- ний із переломними моментами вжитті суспільства, що не могли не відбитися в дзеркалі мови. Вихід письменства часів Т. Г. Шевченка за межі традиційної романтично-етнографічної селянської тематики та подальші суспільні події спричинили появу нових тематичних груп лексики, визначальну роль серед яких посіли мовні одиниці, що обслуговували сферу політики.
Суспільно-політична лексика української мови дореволюційного періоду вже була предметом ґрунтовного лінгвістичного аналізу в розвідках радянських мовознавців. Так, висвітленню лексико-семантичних особливостей політичного дискурсу кінця ХІХ – початку ХХ століття присвячені праці О. Аксьонової [1], О. Муромцевої [5], спроби структурування відповідного шару лексики на матеріалі періодичної преси знаходимо в монографії М. Жовтобрюха [3]. Однак названі дослідження були виконані за часів іншої ідеологічної парадигми, атому об’єктивно неоціненими в них залишилися мовні досягнення визначних українських політиків, письменників, науковців, творчість яких вважалася ідейно ворожою для сучасного їм суспільства. Як наслідок, за межами пропонованих класифікацій суспільно-політичного лексикону опинилося чимало ідеологем, державотворчої термінології, мовних одиниць світоглядно-філософського змісту. Належно неопрацьованим залишається цей лексичний словників новітній період. Тому метою пропонованої статті є вивчення суспільно-політичної лексики української мови на матеріалі творчого доробку Т. Г. Шевченка, твори якого впродовж багатьох років булий залишаються зразком мовно-літературного жанру. Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:
– розкрити зміст поняття “суспільно-політична лексика, визначити його обсяг
– створити тематичну класифікацію політичного словника української мови того періоду та виявити його специфіку. Порівняно з іншими лексико-семантичними групами, суспільно-політична лексика має значний обсяг і відрізняється від них тематичною дисперсією та широтою сфери функціонування. Це відкрита система, яка постійно поповнюється одиницями інших лексичних розрядів. Тому в лінгвістичній практиці немає
НАУКОВІ ЗАПИСКИ НДУ ім. М. ГОГОЛЯ єдиної загальновизнаної дефініції досліджуваної категорії слів, неодностайними є думки мовознавців щодо тлумачення складу, меж та критеріїв виокремлення соціально-політичного словника. Так, одні вчені відносять до аналізованого шару лексики номени з царини політики, соціології, політекономії та філософії [9], інші додають ще й терміни зі сфери юриспруденції, історії, військової справи [2; 10].
Недиференційовано використовують сучасні науковці і поняття суспільно- політична лексика та “суспільно-політична термінологія. З-поміж різних підходів до тлумачення природи відповідної категорії слів ми виокремлюємо твердження Т. Панько, яка зауважує, що “суспільно-політична лексика створює нестрого замкнену термінологічну систему, а систему більш вільних лексичних одиниць, ядро якої складають терміни [6, с. 110–111]. З огляду на це вважаємо за доцільне розглядати термінологічні одиниці політичної комунікації в зіставленні з суспільно-політичним лексиконом, а не протиставляти їх. У пропонованій роботі розглядаємо суспільно-політичну лексику як неоднорідну за складом макроструктуру одиниць різного походження, спрямованих ідеологічно та спеціалізованих лексично, семантично та фразеологічно для вираження понять з галузі суспільного, політичного, соціального, економічного, морально-етичного життя соціуму [10, с. 5]. Варто відзначити, що однією з передумов дослідження лексичного словника є розподіл мовних одиниць на семантично пов’язані тематичні групи, у яких слова об’єднують за спільною темою, що відображає певну комунікативну ситуацію. На основі ієрархічного структурування тематичні групи послідовно розподіляємо на підгрупи від ширших до вужчих категоріальних значень. Такий поділ є зручним робочим прийомом, який дозволяє вченим зосередити увагу на тематично схожій сукупності лексемі ґрунтовно вивчити їх структурно-семантичні та функціональні особливості. Виділення тематичних групу межах суспільно-політичного словника є до певної міри умовним, продиктованим необхідністю впорядкування та систематизації фактичного лексичного матеріалу. Адже в політичній науці зміст та обсяг таких понять, як, скажімо, держава і політика, держава та суспільство, держава і право, політика й економіка і т. ін., частково перетинаються, засвідчуючи складність системи суспільного устрою та створюючи певну дисперсію між тематичними групами. Структурно-семантичний аналіз мови творів Тараса Шевченка дає підстави для виокремлення наступних тематичних груп суспільно- політичної лексики
1. Назви етнічних спільнот. Основним у поезіях видатного діяча було національне питання. Саме тому центральною в цій групі є лексема нація, навколо якої об’єднується ціла низка мовних одиниць українство, громадянство,
громада, народність, народ. Наприклад Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить Єретик, с. 96]; Вельможна громада Не втерпіла, ударила Гайдамаки, с. 31]; Чим спиниш народ, щоб не гомонів Свято в Чигирині, с. 39]. Лексеми на позначення національностей, націй, з якими українці мали політичне, економічне, військове контактування також доволі часто використовує Кобзар у своїх творах (українці, ляхи, татари, москаль, молдаванин): Де кров ляха, татарина морем червоніла До Основ’яненка, с. 27], Там шляхтою, татарами Засівала поле, Засівала трупом поле, Покине остило … [1840, с. 29]; І ви, молдавани, Тепер ви не пани Свято в Чигирині, с. 39]; Стери мої запродані Жидові, німоті Розрита могила, с. 83]; А тимчасом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати Розрита могила, с. 83].
2. Номінації державно-територіального устрою, знаків і символів країни, форм державної влади таформ правління. У суспільно-політичних творах поета зазначений лексико-семантичний різновид представлений великою кількістю відомих сучасній політологічній науці термінів та термінологічних сполучень
(пор.: країна, держава, федерація, гетьманщина, отечество). Наприклад Та отечество так любить, так за ним бідкує Сон, с. 87]; І умитеє сльозами Серце одпочине І полине із чужини На свою країну Варнак, с. 159]; Ще за гетьманщини святої, Давно се діялось колись [Титарівна, с. 165]; І поки ви дознаєтесь, Що ще є країна, Не полита сльозьми, кров’ю, То я одпочину Сон, с. 89].
3. Найменування безпосередніх суб’єктів політики, серед яких виокремлюємо дві підгрупи 1) назви виконавчо-розпорядчих органів влади

Філологічні науки. – 2014. – Книга 4 67
конфедерація, сейм, уряд, шляхетчина, сенат. Специфічною рисою аналізованої тематичної групи є певна неусталеність її термінології. Так, Тарас Григорович рідко послуговується словом уряд, здебільшого він використовує русизм прави-
тельство. Наприклад От і братія сипнула У сенат писать Сон, с. 92]; Сейми, сеймики ревіли, Сусіди мовчали Інтродукція, с. 33]; Встає шляхетськая земля, І разом сто конфедерацій Інтродукція, с. 33]; Була колись шляхетчина,
Вельможная пані Інтродукція, с. 32]
4. Найменування класів, прошарків, груп суспільства та їх представників, які відображають соціально-майнову диференціацію індивідів у суспільстві, є назви осіб або груп осіб, які ведуть певний спосіб життя. Твори Т. Г. Шевченка віддзеркалюють соціальну стратифікацію українського суспільства на зламі віків
цар, цариця, козак, наказний гетьман; барон, герцог, герольд, шинкар,
старшина, селянство, міщанство, раби, царята, старчата, панство тощо. Наприклад Усі на сім світі – / І царята, і старчата – / Адамові діти Сон, с. 87]; За богами – панства, панства / В серебрі та златі Сон, с. 90]; Дивлюсь, цар підходить / До найстаршого А мене послали / На столицю з козаками / Наказним гетьманом Сон, с. 91]; Барони, герцоги і дюки, / Псарі, герольди, шинкарі, / І трубадури (кобзарі, / І шляхом військо, мов гадюки Єретик, с. 97]; Дивлюсь – гетьман з старшиною Великий льох, с. 107]; А в галері Князі, і всі сили, / Воєводи… і меж ними Цариця сиділа Великий льох, с. 108]; Царі, раби – однакові / Сини перед Богом Давидові псалми, с. 126]; Козацьке панство походжає В киреях чорних, як один Свято в Чигирині, с. 39]. Нами зафіксовано також чимало емоційнозабарвлених слів, використаних для аксіологічної характеристики, здебільшого негативної, окремихпрошарків суспільства. Наприклад Латану свитину з каліки знімають, / З шкурою знімають, бо нічим обуть /
Княжат недорослих Сон, с. 88].
5. Збірні назви людей за характером і способами їх політичної діяльності, партійною прихильністю / неприхильністю до тієї чи іншої форми правління, певної ідеології. Ця тематична група представлена значною кількістю нейтральних з погляду конотації найменувань, а також назви з соціально-оцінним значенням (козацтво, запорожці, москвофіли, гетьманство, гайдамаки, зрадники). Наприклад Козацтво гуляє, байрак гомонить Гайдамаки, с. 31]; Аж до моря запорожці / Степ широкий вкрили Гайдамаки, с. 31]; Сини мої, гайдамаки Гайдамаки, с. 30].
6. Соціально-економічні найменування. Політика й економіка – важливі підсистеми суспільства, що перебувають у функціональних зв’язках між собою, з іншими суспільними підсистемами із суспільством загалом. Закономірно, що економічні проблеми завжди виступають об’єктом жвавого обговорення на сторінках періодики. Вони засвідчують чимало економічних термінів, які стали надбанням сучасної суспільно-політичної термінології назви загальних політико-економічних понять, лексеми, що стосуються економічної політики держави, найменування фінансово-банківської та податкової сфер, наприклад капітал Грушевський
2002, с. 318]; подушне, торгівля, податок, гроші, червінець, шеляг, карбо-
ванець тощо. Наприклад Єй же богу, ні шеляга Конфедерати, с. 35]; А червінців Хоч не його, / Так що Аби гроші Конфедерати, с. 35]; Далебі, дав би мені карбованця, якби був не пропив учора Свято в Чигирині, с. 41]; Ще лічать гроші уночі, / Без світла лічать бариші Треті півні, с. 42]; Ось на ж тобі, друже, / Цей дукачик тане згуби [Гупалівщина, с. а он розпинають / Вдову за подушне Сон, с. 88].
8. У публікаціях Тараса Шевченка інколи натрапляємо на номінації різних реалій і понять, пов’язаних із державними перетвореннями, зумовленими змінами у суспільному ладі така лексика позначена активним використанням. До неї відносимо такі суспільно-політичні одиниці панщина, незалежність, відро-
дження, реформація. Наприклад Не витерпів лихої долі, / Умер на панщині…
[Якби визнали, паничі, с. 207]. Отже, побіжний лінгвістичний аналіз творів Т. Г. Шевченка засвідчує цілковиту сформованість, тематичну розгалуженість та різноплановість суспільно- політичної лексики української мови того часу, її здатність забезпечити
НАУКОВІ ЗАПИСКИ НДУ ім. М. ГОГОЛЯ найрізноманітніші сфери життя українського соціуму. Переважна більшість аналізованих назв поповнила термінологічний словник літературної мови, а це дозволяє спростувати усталене донедавна твердження деяких радянських мовознавців про становлення української суспільно-політичної лексики в пожовтневий період. Звичайно, порушена в статті проблематика не вичерпується пропонованим дослідженням і потребує подальшого висвітлення. Проте навіть такі фрагментарні спостереження над мовним матеріалом демонструють вагомий внесок Тараса Шевченка в процес становлення та формування лексичного складу мови сучасної політичної комунікації.
Література
1. Аксьонова О. Г. З історії суспільно-політичної лексики української літературної мови (робітник, пролетар, пролетаріат) / О. Г. Аксьонова // Мовознавчі студії. – К. : Наук. думка, 1968. – С. 100–107.
2. Бурячок А. А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов / А. А. Бурячок. – К. : Наук. думка, 1983. – 247 с.
3. Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок
ХХ ст.) / М. А. Жовтобрюх. – К. : Наук. думка, 1970. – 302 с.
4. Карцевский С. И. Из лингвистического наследия / С. И. Карцевский. – М. :
Языки русской культуры, 2000. – 344 с.
5. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мовив другій половині ХІХ – початку ХХ ст. / О. Г. Муромцева. – Харків : Вища шк., 1985. – 152 с.
6. Панько ТИ. Соотношение интернационального и национального в обще- ственно-политической терминологии восточнославянских языков / ТИ. Панько. –
Львов, 1984. – 178 с.
7. Політологічний енциклопедичний словник / за ред. Ю. Шемшученка, В. Бабкіна. – К. : Ґенеза, 1997. – 400 с.
8. Поліщук НМ. Українська дипломатична лексика періоду УНР : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.02 Українська мова / Поліщук Надія Михайлівна К, 1994. – 16 с.
9. Протченко И. Ф. Лексика и словообразование русского языка советской эпохи (социолингвистический аспект) / И. Ф. Протченко. – е изд., доп. – Мс Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць.
10. Холявко І. В. Суспільно-політична лексика у пресі х років ХХ ст.
(семантико-функціональний аналіз) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец.
10.02.01 Українська мова / Холявко Ірина Вікторівна. – Кіровоград, 2004. – 20 с.
11. Шевченко Т. Усі творив одному томі / Т. Шевченко. – К. ; Ірпінь : Перун,
2006. – 824 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал