Класний керівник 5-го класу Цінцірук Л. Б



Скачати 98.07 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір98.07 Kb.


Підготувала

класний керівник 5-го класу

Цінцірук Л. Б.
Соснівка

2012
Того суботнього дня Богданко почувався щасливим, як ніколи. Хлопець навчився добре кататися на роликах, тож тепер не пастиме задніх у дворі, може позмагатися і з Олесею, яка досі не мала собі рівних в майстерності.

- Олесю, ходімо кататися, побачиш, який я став вправний, - навіть по телефону було чути, як Богданко пишається собою.

- Ох, - тільки й зітхнула дівчинка. - Щось нема в мене настрою.

- Не кисни, Олесю. Ти ж гарно написала контрольну з математики!

- Не згадуй мені про ту контрольну, - відрубала Олеся. - Бо високої оцінки і вчительчиної похвали я не заслужила: приклади списала в тебе, а задачу - в Оленки...

Завдання 1:

За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: чи знайоме вам відчуття, яке зіпсувало Олесі настрій? Розкажіть про випадок, коли ви почувалися так, як Олеся.

Про сором

У квартирі було незвично. Бабуся з мамою поїхали на дачу викопувати жоржини, а Оленка з татком залишилися вдома самі. На плиті закипав чайник, на столі пломеніли останні осінні квіти, а вони вели серйозну «дорослу» розмову.

Татусю! Ти мене так часто критикуєш, що мимоволі пригадується приказка: «У чужому оці — смітинку побачиш, а у власному й колоду не помічаєш».

По-перше, Оленко, ми з тобою не чужі, а по-друге думку інших про себе знати корисно.

А якщо вона несправедлива?

З неї теж можна зробити висновки. Ти знаєш, що означає слово «критика»? Це обговорення з метою оцінити достоїнства, а також знайти і виправити недоліки.

Ну, це коли критика не образлива...

Правильно. Критика має бути доброзичливою. Тоді вона допомагає людині жити у згоді із совістю.

У згоді із совістю? Це ще як?

Це коли ти сама точно знаєш, що не вчинила нічого злого. Адже людям властива внутрішня оцінка своїх учинків. Причому, це відбувається навіть цілком незалежно від нашої волі. Як би це тобі пояснити? Ну от, припустимо, ти негарно повелась із сусідським Павликом. Чим би ти не керувалася в той момент, пізніше в тебе все одно з'являться докори сумління.

Ще чого!— фиркнула Оленка.

З'являться, з'являться! Мамині парфуми торік ти розлила взагалі ненавмисне і то переживала тоді до сліз. Оце і є почуття моральної відповідальності за свою поведінку.

Оленка довго і напружено морщила лоба.

Ти хочеш сказати,— нарешті, після довгої паузи сказала вона,— що саме совість повинна утримувати нас від всяких негідних вчинків.

Так, доцю. Совість регулює нашу поведінку. На одних впливає, на інших ні. Але останні за це платять дорого.

Яким же чином?

Спершу вони втрачають довіру і повагу близьких, а потім і чужих людей, їх починають називати безсоромними або безсовісними. Й вони, хочуть чи ні, страждають у душі від цього. А втрачену довіру, авторитет, повір мені, так просто не відновити...

По цих словах папуга поважно закивав головою, а Мартин примружив очі і про щось замуркотів. Мабуть, татові слова у них сумнівів не викликали. А ти як гадаєш?

Послухайте уривок з вірша і вислови власні міркування про совість

Бюро знахідок


Будь ласка, заходьте! Скоріше заходьте!

Усе, що згубили, шукайте й знаходьте!

Я все покажу вам, що є на полицях.

Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться.

Можливо, на котрійсь із наших полиць

Ви знайдете те, що згубили колись!

Отут перед вами — загублена совість.

Гадаю, вона в нас лише тимчасово:

Без неї ж не можуть дорослі та діти

І тижня прожити на білому світі...

Згубив її хлопець, який тишком-нишком

Надворі малому підставив підніжку,

У іншого хлопця м'яча одібрав,

Сусідці по парті малюнок порвав.

А тільки спитають у нього: — Навіщо?!

Провину він звалить одразу на інших, тому

Ні в дворі з ним, ні в класі не грають...

Гадаю, він скоро до нас завітає!..

Ну от, подивіться, а що вам казав я!

Уже поспішає по совість хазяїн!

— Ця совість, я бачу, належить тобі?

Будь ласка, бери, але більш не губи!

А тут на полиці — роззява з роззяв,

Найкращий ловець і винищувач ґав.

Давно вже усе він забув і проґавив:

Забув, що він має обов'язки й справи

Забув десь портфель, авторучку красиву,

Забув і про те він, що мама просила.

А якось на ґаву так рота роззявив,

Що сам загубив себе, бідний роззява!

Ще й досі дивується всюди народ:

Од хлопця зоставсь лиш роззявлений рот...



1. Що таке совість та відповідальність перед собою

Ви вже знаєте, що люди у своєму повсякденному житті керуються певним приписами - мораллю. Згідно з цими приписами ми з кількох можливих варіантів, як учинити, маємо вибрати лише один. Щоправда, це не завжди легко. Так, наприклад, їдучи в переповненому автобусі ми не завжди поступаємося місцем людям, старшим за нас. Над моральним правилом милосердного ставлення до інших беруть гору відчуття власного комфорту, втома тощо.

Інший приклад: кожен п'ятикласник добре знає, що не можна словом ображати інших, адже ніхто з нас цього не любить, проте досить часто трапляються ситуації, коли глузуючи, дехто з ваших однолітків не може зупинитися вчасно. Таких прикладів не перелічити!

Що ж, скажете ви, моральні правила створені, аби їх порушувати, і, очевидно, не можна домогтися, щоб їх усі виконували. Та й суть моралі в тому, що ніхто нікого не в праві силувати до виконання моральних норм. Моральні правила, якщо ми їх приймаємо, треба виконувати самому: не чинити щодо інших того, чого не хочемо, щоб заподіяли нам.

Внутрішнім суддею, який звіряє наші вчинки з моральними правилами, є наша совість. У тлумачному словнику читаємо: «Совість - це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою». Синонімом слова «совість» в українській мові є слово «сумління». Щоб краще зрозуміти значення слів «совість», «сумління», поспостерігайте, як уживається прикметник «сумлінний», тобто той, який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки. «Сумлінно навчатися», «сумлінно працювати» означає старанно виконувати свій обов'язок. Сумлінна людина - та, яка чинить відповідно до веління своєї совісті. Отже, сумлінна людина має зобов'язання перед собою.

Що таке сором? Чому для людини важливо мати почуття сорому? Як пов'язані сором і совість? Як ви вважаєте, чи можна сумлінною вважати людину, яка не знає сорому?


Чому Марисі стало соромно?

Пролунав дзвоник. Для дівчаток - третьокласниці Марисі й п'ятикласниці Оленки - він сповістив про кінець іще одного навчального дня. Побачившись у коридорі, подружки плеснули одна одну по до-лонці й домовилися зустрітися на подвір'ї, щоб разом іти додому.
- Знаєш, Марисю, що таке «тест»?

- Якісь завдання, щоб перевірити, що засвоїли учні.

Нам сьогодні розповідали, що тести застосовують учені-психологи, щоб з'ясувати характер людини.

- А хочеш, я тебе протестую? - спитала по хвильці Оленка.

Чом би ні, зацікавилася Марися.

- Хто першим устає в тебе вдома? - урочисто спитала Оленка.

- Я, вихопилося в Марисі. Та раптом дівчинка втратила впевненість. А й справді, хто? Тим часом запитання сипались, як горошини: «Який чай любить твоя мама? Якою кольору в неї очі? Яка улюблена мамина прикраса? Які квіти вона любить більше за інші? Який улюблений мамин колір?»

Оленка щебетала й щебетала, а Марися раптом відчула, як за-шарілися в неї щічки. Дівчинці було соромно.
Подумайте, чому Марисі стало соромно.

Спорідненим відчуттям до докорів сумління є сором. Проте сором відчувають перед тими, хто поруч, хто нас оточує. Зрозуміти тонку грань між сумлінням та соромом допомагає риса людського характеру, що її називають сором'язливістю.

Недарма слово «сором'язливість» походить від слова «сором», хоч має й інше значення (порівняйте визначення, подані в рубриці «До вашої скарбнички слів»).

Сором - почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки.
Сором'язливість - почуття ніяковості.

Сором'язливість проявляється як ніяковіння перед іншими, зазвичай незнайомими людьми. Ця риса часто властива маленьким дітям: сором'язливий малюк не витримує навіть погляду сторонньої людини, ховається за маму. Сором - це так само ніяковіння, незручність перед іншими. Проте, на відміну від сором'язливості, сором відчувають через уже скоєне або сказане. Відчуття сорому ніби змушує нас відмовитися від чогось, що ми, можливо, і вчинили б, якби можна було цей вчинок приховати від сторонніх очей. Тож совість - це наш внутрішній суддя, а сором - суддя зовнішній, хоч також уявний. Адже йдеться не про те, що нас хтось картає за вчинене: звіривши свою поведінку з думкою інших людей, ми самі доходимо висновку, що заслуговуємо на їхній осуд, і нам стає за себе соромно. Думка інших є ніби компасом, який допомагає триматися моральних настанов. Саме про це йдеться в народних прислів'ях: «Сором казати, а гріх потаїти», «Він і Бога не боїться і людей не стидиться», «Не ми, так люди знають».

Вчитель. Зараз ми з вами створимо квіткову галявину. На партах у вас є квіти різних кольорів, кожен колір відповідає певній рисі характеру. Оберіть найважливішу, на ваш погляд, рису характеру совісної людини і прикріпіть до квіткових стебел.
(На квітках записано: червона квітка — доброта, жовта — сміливість, рожева — чесність. На «галявині» з’являються переважно червоні квіти ).
На галявині розквітли «квіти доброти», хоча інші теж мають право на існування, бо всі позитивні риси характеру надзвичайно необхідні людям. Яку назву дамо квітучій галявині? («Галявина доброти» )
***************************************************************Відеокліп «Відео про доброту»

Врятує світ краса

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла — людина вже не та.

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не. згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.
Вчитель. Мабуть, ви здогадалися, що цю виховну годину ми присвятимо доброті. Ви обрали різні риси характеру: сміливість, чесність... Але поміркуйте, якщо смілива людина матиме зле серце, стане вона боронити слабшого? Ні.
Милосердя та доброта ще з давніх часів були традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділиться шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого, захистити скривдженого. Потреба людей у доброті повсякчасна. Милосердя та доброта — це крила, на яких тримається людство. Добро є добро. Все зрозуміло — і в той самий час складно пояснити.
Тому кожна група попрацює над завданнями, і потім ми разом спробуємо пояснити, що таке «добро».
Наприклад: 3 кого починається добро?
1. Я вважаю, що добро починається із кожного з нас.
2. Тому що недарма існує прислів’я: «Роби добро — добро і матимеш».
3. Наприклад. У нашому класі вчиться Настя К. Вона колись сказала, що її ніхто ніколи не ображав у класі. Я думаю це тому, що вона добра дівчинка, нікого не ображає, до всіх ставиться по доброму, всім допомагає. Отже, і її ніхто не ображає.
4. Таким чином, я вважаю, що добро слід починати із себе.
Вчитель. Діти, на мій погляд, ви правильний зробили висновок, що добро слід починати із себе. Бо добро починається з мене і тебе (вчитель вказує на себе та будь-кого з дітей), з Саші і Насті, Вані й Іри, Дарини й Андрія. Тобто воно починається з кожного із нас.
Дорога добра — це дорога, якою повинна йти кожна людина: від народження і до смерті. З чого ж починається дорога добра? А починається вона зі ставлення кожної людини до оточуючого світу.

Вчитель. Добро має здатність бути щедрим та не потребує нагороди. Справжнє добро можливе тільки за умови великого душевного багатства. Хто щедро робить добро, у відповідь отримує ще більше. Але розраховувати на це не можна.


Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю. І щоб жилось усім нам добре, у мирі і злагоді, необхідно щохвилини, щоденно творити добро. У багатьох як народних, так і авторських творах ми отримували докази того, що добро завжди перемагає зло.

Вчитель. Про добро можна багато і красиво розповідати, говорити, мріяти. Але слова не принесуть ніякої користі, якщо добрі діла не втілювати в життя, якщо гарні слова залишаться лише словами. Отож я особисто впевнена, що кожна людина може і повинна в собі зрощувати добро. У прислів’ї сказано: «Перший крок до добра — не роби зла». Якщо хочеш, щоб тебе оточувало добро, то пам’ятай: «Добро починається з тебе».



***************************************************************Відеокліп «Притча про доброту»

Вчитель. Думаю, що зайве запитувати у вас чи хотіли б ви зустрітися із злим лікарем, кондуктором. Бо у кожного буде одна відповідь: «Ні!».

Сьогодні ви ще діти, але кожен із вас у майбутньому обере професію лікаря чи вчителя, кондуктора чи продавця, будівельника чи слюсаря. Важливо, яким ви будете спеціалістом, але ще важливіше, якою ви будете людиною.

Наша виховна година добігає кінця. Багато було наведено доказів, що доброта дуже важлива в житті кожної людини.



Завжди пам’ятайте, що і зараз, і у майбутньому я хочу бачити вас людьми з красивою доброю душею, в якій немає місця підлості і заздрощам, лицемірству і злості. Живіть так, щоб людям було добре поряд із вами, щоб ваша душа співала лише добром.

Метод «Рюкзак». Записати людські чесноти, близькі до добра, скласти в рюкзак, щоб взяти із собою в життєву дорогу.

Записати негативні риси характеру, скласти їх в «сміттєвий мішечок», зав’язати. Нехай вони ніколи не торкнуться вашого серця.
Заспіваймо пісню «Если добрый ты».
***************************************************************Відеокліп «карооке «Если добрый ты» + пісня «Если добрый ты»



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал