ƓĊкінаш І. ПĘĖĊĜĚěĜĊ



Скачати 92.04 Kb.

Дата конвертації03.03.2017
Розмір92.04 Kb.

Вісник соціально-економічних досліджень.,><=>,рік.,випуск,?,*@8+.,ч0,>,
ƓĊКІНАШ І.ПĘĖĊĜĚěĜĊ
ěġěĊ
УДКĊĝĝĢĘĞģĊ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
ĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊĊКінаш І.П0Ċ
Ċ
,
СКЛАД І СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ,
Ċ
Ċ
Узагальнено наукові підходи до складу таĊ
структури соціальної
інфраструктуриĖĊ
визначено складовіĖĊякі ниніĊĊїї формуютьĘĊ
Обґрунтовано авторський підхід доĊĊ
класифікації соціальної інфраструктуриĖĊ
який визначає головну ознаку виділення їїĊ
основних складовихĖĊа саме функціональнеĊ
призначенняĘĊ
Ċ
Ċ
ľŒŏĊŝōœŏŘŞœŐœōĊŋŚŚŜřŋōŒŏŝĊŞřĊŞŒŏĊŝŞŜşōŞşŜŏĊŋŘŎĊ
ōřŗŚřŘŏŘŞŝĊ řŐĊ ŝřōœŋŖĊ œŘŐŜŋŝŞŜşōŞşŜŏĊ ŋŜŏĊ
ŝşŗŗŋŜœŤŏŎĘĊľŒŏĊ ŗřŎŏŜŘĊōřŘŝŞœŞşŏŘŞŝĊŋŜŏĊ
ŎŏŞŏŜŗœŘŏŎĊ ŋŘŎĊ ŎŏŐœŘŏŎĘĊ īĊ ŌŜŋŘŎĊ ŘŏšĊ
ŋŚŚŜřŋōŒĊŞřĊŞŒŏĊōŖŋŝŝœŐœōŋŞœřŘĊœŝĊŝŞŋŞŏŎĊŋŘŎĊ
ŏŢŚŖŋœŘŏŎĘĊľŒŏĊőřŋŖĊřŐĊŞŒŏĊŋŐřŜŏŗŏŘŞœřŘŏŎĊ
ŋŚŚŜřŋōŒĊœŝĊŞřĊŚřœŘŞĊřşŞĊŞŒŏĊŗŋœŘĊŒŋŖŖŗŋŜŕĊ
šŒœōŒĊœŝĊŋĊŚŜœŘōœŚŋŖĊōŜœŞŏŜœřŘĊŐřŜĊŞŒŏĊŝŞŋŞŏŗŏŘŞĊ
řŐĊōřŗŚřŘŏŘŞŝĘĊľŒşŝĖĊœŞĊ œŝĊŋĊŐşŘōŞœřŘŋŖĊ
ŚşŜŚřŝŏĘĊ
Ċ
Ċ
Постановка проблеми у загальному вигляді0 В умовах переходу суспільства доĊ
сталого розвитку важливим напрямком стає курс інфраструктурних перетвореньĖĊу якомуĊ
важливе місце відводиться соціальній інфраструктуріĘĊ Досліджуючи особливостіĊ
формування складу та структури соціальної інфраструктуриĖĊвиявлено неоднозначністьĊ
існуючих систем її класифікаціїĘĊДля багатьох рішень характерні такі недолікиĤĊдопускаєтьсяĊ
змішування понять та ознакĥĊдається перерахування складовихĖĊпопередньо необ’єднанихĊ
відповідними ознакамиĘĊĊ
Класифікація соціальної інфраструктури є досить складною дією і потребує глибокогоĊ
теоретичного осмисленняĘĊОб’єктивним підґрунтям
Ċ
указаних складнощів є розбіжності в
Ċ
самому поняттіĊƕсоціальна інфраструктураƥĖĊвідсутність конкретного визначення їїĊ
розмежуванняĊĊзĊĊіншимиĊĊсферами економічної діяльності та занадто широкий діапазон тихĊ
функційĖĊякі виконують її суб’єктиĘĊКласифікація соціальноїĊĊ інфраструктуриĊĊпотрібна дляĊ
вирішення прикладних питань управління неюĖĊпідвищення її позитивного впливу наĊ
процеси суспільного відтворення і життєдіяльність людиниĘĊ
Аналіз досліджень і публікаційĊ останніх років0 Досліджуючи склад соціальноїĊ
інфраструктуриĖĊдоцільно виділити доробки таких вченихĖĊяк ВĘĊВакуленкаĖĊВĘĊКоломійцяĖĊĊĊ
ВĘĊКуценкоĖĊЮĘĊСаєнкаĖĊКĘĊПрокопишакаĖĊВĘĊПрокопаĖĊОĘĊІгнатенкаĖĊМĘĊОрлатогоĖĊВĘĊФедькоĊ
та НĘ ĊФедько та інĘ ĊТакĖ ĊВĘ ĊКоломієць у класифікації виділяєĤ ĊрозподільчуĊ ĒторгівляĖ Ċ
транспорт і зв’язокēĥĊвиробничуĊĒфінансоваĖĊпідприємницька і допоміжні послугиēĥĊспоживчуĊ
(послуги пов’язані з допоміжним господарствомēĥĊсуспільнуĊĒгуманітарні та інші послугиēĊĊ
ŅěĖĊсĘĠŇĘĊ
КĘĊПрокопишак поділяє соціальну інфраструктуру на видиĖĊякі поєднують ланкиĖĊщоĊ
об’єднані між собою за функціональним призначеннямĤĊсоціально-побутовуĊĒпобутовеĊ
обслуговуванняĖĊгромадське харчуванняĖĊторгівляĖĊжитлово-комунальне господарствоēĥĊ
соціально-оздоровчуĊĒохорона здоров’яĖĊфізична культура і спортĖĊрекреаціяēĥĊсоціальноėĊ
духовнуĊĒосвітаĖĊкультура і мистецтвоĖĊкультові спорудиēĥĊсоціально-економічнуĊĒсоціальнеĊ
забезпеченняĖĊтранспортĖĊзв’язокĖĊкредитування і державне страхуванняēĊŅĜĖĊсĘěĝŇĘĊ
ВĘĊПрокопа виділяє побутову інфраструктуруĊĒжитлово-комунальне господарствоĖĊ
торгівля і громадське харчуванняĖ Ċслужба побутуĖ Ċтранспорт і зв’язок в частиніĊ
обслуговування населенняēĊта соціально-економічнуĖĊяка складається із галузейĖĊщо берутьĊ
участь у формуванні та розвитку робочої силиĊĒосвітаĖĊкультураĖĊохорона здоров’яēĊŅĝĖĊсĘěĚŇĘĊ
ВĘĊФедько та НĘĊФедько виділяють соціально-побутову інфраструктуруĖĊякаĊ
формується за рахунок послуг закладів освітиĖĊохорони здоров’яĖĊфізичної культури і спортуĖĊ

Вісник соціально-економічних досліджень.,><=>,рік.,випуск,?,*@8+.,ч0,>,
Ċ
ěġĜ
Ċ
мистецтваĖĊ роздрібної торгівліĖĊ житлово-комунального господарстваĖĊ побутовогоĊ
обслуговуванняĖĊтранспорту та зв’язкуĊŅĞĖĊсĘĞğŇĘĊ
Ċ
Група авторівĖĊзокрема ВĘĊВакуленкоĖĊОĘĊІгнатенкоĖĊМĘĊОрлатийĖĊкрім галузейĊ
соціально-побутового і соціально-культурного призначенняĖĊвиділяють окрему групуĖĊдо якоїĊ
включають правові заклади органи страхування та кредитуванняĊŅğĖĊсĘġŇĘĊВиділяючи вищеĊ
зазначену групуĖĊавтори не дають поясненняĖĊщо лежить в основі такого поділуĘĊ
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми0 Необхідно відмітитиĖĊ
що в літературі відсутнє однозначне визначенняĊĊпоняттяĊƕсоціальна інфраструктураƥĖĊтак іĊ
підхід до її, класифікації0 В економічній літературі тлумачать по-різному, , діапазон тихĊ
функційĖĊякі виконують її суб’єктиĘĊНа думку автораĖĊнавіть сама цільоваĊĊфункціяĊĊсоціальноїĊ
інфраструктури може бути диференційована на ряд, відособлених напрямківĖĊщо можутьĊ
бути прийняті як ознаки класифікаціїĘĊĊ
Постановка завдання0,Метою статті є дослідженняĊ Ċ проблем визначенняĊ Ċ складу таĊ
структури соціальної інфраструктури на основі аналізу сучасних підходів до проблеми таĊ
обґрунтування авторськогоĊĊпідходуĊĊдоĊĊїї класифікаціїĘĊĊ
Виклад основного матеріалу дослідження0 Спеціалізація діяльності суб’єктівĊĒособаĖĊ
група осібĖĊорганізація і т.інĘĖĊяким належить активна роль у господарській діяльностіēĊ
ускладнює віднесення конкретного об’єктаĊĒпевна одиницяĊĒспорудаĖĊбудівляĖĊі тĘĊінĘē
Ċ
інфраструктури до тієї чи іншої класифікаційної групиĘĊĊĊ
Матеріали досліджень свідчатьĖĊщо розрізняють три етапи уявлення щодоĊ
призначення складу та структури соціальної інфраструктуриĘĊПерший
Ċ
етап характеризувавсяĊ
відсутністю уявлень про соціальну інфраструктуруĘĊВ окремих роботах цей термінĊ
трактувався як щось зрозумілеĖĊа в іншихĊƀĊподавалося визначення соціальноїĊ
інфраструктуриĘĊĊПри цьому термін соціальна інфраструктура часто ототожнювався ізĊ
сферою послугĘ ĊТретій етап пов’язаний із появою наукових доробокĖ Ċде соціальнаĊ
інфраструктура стає самостійним предметом дослідженняĘĊ
Характерною ознакою соціальної інфраструктури виділено створення умов дляĊ
розвитку виробництва і життєдіяльності населення та теĖĊщо для неї відносять об’єктиĖĊякіĊ
забезпечують загальні умови для ефективної трудової діяльностіĖĊформування фізичного таĊ
інтелектуально розвинутогоĖĊсуспільно активного індивідаĘĊТаким чиномĖĊзагальновизнаноюĊ
головною ознакою виділення соціальної інфраструктури в окрему підсистемуĊ
господарського комплексу країни нині є її функціональне призначенняĘĊ
Визначаючись із класифікацією соціальної інфраструктуриĖĊавтор придержуєтьсяĊ
міркування про теĖ Ċщо вона надає послугиĘ ĊА як відомоĖ Ċзгідно з класифікації ЮНКТАД іĊ
Світового банку послуги включають понадĊĠĠĚĊрізновидівĘĊЗвідси випливаєĖĊщоĊ
обслуговуванняĊƀĊце надання послугĘĊТаким чиномĖĊƕсфера послугƥĊтаĊƕсоціальнаĊ
інфраструктураƥĊƀĊце тотожні поняттяĘĊĊ
На думку автораĖĊсоціальну інфраструктуру можна розмежувати на шістьĊĊскладовихĤĊ
соціально-побутовуĖĊсоціально-оздоровчуĖĊосвітньо-духовнуĖĊгромадсько-політичнуĖĊкомунікаційнуĊ
та соціально-економічну
Ċ
(рисĘĊěēĘĊТакий поділ сприяє вивченню ефективності міжгалузевихĊ
зв’язків і в загальному вигляді розмежовує суб’єкти за їх функціональним призначеннямĘĊНаĊ
думку автораĖĊскладові соціальної інфраструктури є її суб’єктамиĘĊ
Соціально-побутова інфраструктура поєднує житлово-комунальну інфраструктуруĖĊ
інфраструктуру побутового обслуговуванняĖĊінфраструктуру торгівлі таĊĊ ресторанногоĊ
господарстваĘĊ
Житлово-комунальна інфраструктура покликана забезпечувати нормальну діяльністьĊ
усіх систем життєзабезпечення житлових будинківĖĊготелівĖĊпідприємств і установĘĊЦя
Ċ
інфраструктура міститьĤĊжитлове господарствоĥĊсанітарно-технічні підприємстваĥĊслужбиĊ
інженерних мереж і спорудĥĊенергетичне господарствоĥĊусі види зовнішнього благоустроюĥĊĊ
служби обрядових і спеціальних послугĘĊ
До інфраструктуриĊĊ побутового обслуговування належать в основному невеликіĊ
підприємстваĘĊВони надають десятки різноманітних виробничих і невиробничих послугĘĊЦеĊ

Вісник соціально-економічних досліджень.,><=>,рік.,випуск,?,*@8+.,ч0,>,
Ċ
ěġĝĊ
підприємства із ремонту та індивідуального пошиття взуттяĥĊремонту і
Ċ
техобслуговуванняĊ
індивідуальних транспортних засобівĥĊхімчисткиĥĊĊпральніĥĊфотосалониĥĊлазніĥĊперукарні тощоĘĊ
Інфраструктура торгівлі та ресторанного господарства забезпечує просування товарів зĊ
виробничої сфери до споживача шляхом купівлі-продажуĘĊЯкщо обмін товарами здійснюється вĊ
межах однієї країниĖĊто торгівля називається внутрішньоюĖĊа якщо між країнамиĊƀĊзовнішньоюĘĊ
Крім тогоĖĊторгівля поділяється на гуртову і роздрібнуĘĊПідприємства й установи гуртової торгівліĊ
закуповують продукцію у виробниківĖ Ċзберігають і сортують товариĖ Ċа потім пропонують їїĊ
роздрібній торгівліĊĒмагазиниĖĊкіоскиĖĊсупермаркетиĖĊгіпермаркети тощоēĖĊзвідки вона надходитьĊ
до населенняĘĊЇдальніĖĊкафеĖĊбариĖĊресторани формують інфраструктуру ресторанногоĊ
господарстваĘĊ
Соціально-оздоровча інфраструктураĖĊна думку автораĖĊмістить інфраструктуру охорониĊ
здоров’яĖĊфізичної культури та спортуĖĊтуристичну інфраструктуруĖĊінфраструктуру збереженняĊ
навколишнього середовища та охорони громадського порядкуĘĊĊ
Інфраструктура охорони здоров’яĊƀĊце сукупність установĖĊорганізаційĖĊякі зайнятіĊ
відновленням і зміцненням здоров’я людиниĖ Ċпрофілактикою захворюваньĘ ĊУ його складіĊ
виділяютьĤĊлікувально-профілактичнийĖĊсанаторно-курортний та підкомплексĊĊаптекарськихĊ
установĘĊПровідна роль в цьому комплексі належить лікувально-профілактичному підкомплексуĘĊ
Основна функція аптечних установĊƀĊзабезпечення лікарськими засобами організаційĊ
підкомплексівĘĊУ підкомплексі лікувально-профілактичної роботи вирізняють дві групи установĖĊ
різних за характером виконуваної роботиĘĊПерша групаĊƀĊце амбулаторно-поліклінічні установиĊ
(поліклінікиĖĊамбулаторіїĖĊдиспансери та інĘēĖĊдруга групаĊƀĊстаціонарні установиĊĒлікарніĖĊклінікиĖĊ
інститутиĖĊшпиталі та інĘēĘĊ
Туристично-рекреаційна інфраструктураĊƀĊце стійка сукупність матеріально-речовихĊ
об’єктівĖĊдіяльність яких спрямована на задоволення туристичних потреб населенняĘĊВонаĊ
включає матеріально-технічну базу функціонально-господарських структур різного порядкуĘĊ
Основним функціями туристично-рекреаційної інфраструктури є задоволенняĊĊпотребĊĊнаселенняĊ
в оздоровленніĖĊвідпочинку і змістовному проведенні вільного часуĘĊМатеріальні об’єктиĊ
поєднуютьĤĊсанаторіїĖĊпансіонатиĖĊбудинкиĖĊбази відпочинкуĖĊготеліĖĊнічніĊĊта більярдні клубиĖĊ
атракціони та інĘĊРекреаційніĊĒприродніēĊресурсиĊƀĊунікальні явища природиĖĊпечериĖĊводоспадиĖĊ
скеліĖ ĊзаповідникиĖ ĊгориĖ ĊрікиĖ ĊморяĖ Ċлікувальні водиĖ Ċкліматичні та бальнеологічні можливостіĖ Ċ
об’єктиĖĊякі представляють історичне та культурне минуле країниĖĊƀĊмузеїĖĊпам’ятникиĊĊі пам’ятніĊ
місцяĖĊпов’язані з історичними подіямиĖĊжиттям і діяльністю видатних представників наукиĖĊ
технікиĖĊкультуриĖĊа також унікальні архітектурні та етнографічні об’єкти та інĘĊ
Інфраструктура фізичної культури і спорту міститьĤĊспортивні спорудиĊĒосновні спорудиĖĊвĊ
яких проводять змаганняēĥĊдопоміжні спорудиĊĒгардеробиĖĊкімнати відпочинкуĖĊдушовіĖĊ
роздягальні тощоēĥĊспоруди для глядачівĥĊтехнічні приміщенняĥĊспортивне обладнання іĊ
знаряддяĥĊмережа магазинів спортивного одягуĥĊспеціалізовані навчальні закладиĘĊЦяĊ
інфраструктура стрімко розвивається завдяки міжнародним змаганнямĖĊОлімпійським таĊ
іншим іграмĊĒстадіониĖĊспортивно-концертні залиĖĊгірськолижні трасиĖĊавтодроми тощоēĘĊ
Функції інфраструктури фізичної культури і спорту аналогічні функціям туристичноїĊ
індустріїĘĊĊ
Інфраструктура збереження навколишнього середовища містить споруди та об’єктиĖĊ
природоохоронні паркиĖĊзаповідникиĖĊсанітарно-епідеміологічні заклади призначенням якихĊ
є охоронаĖĊвідтворення і поліпшення навколишнього середовищаĘĊОсновним її завданням єĊ
забезпечення якісною водоюĖĊповітрямĖĊдотримання санітарно-гігієнічних нормĘĊОсновнимиĊ
функціями такої інфраструктури є посилення екологічної свідомості громадян та контрольĊ
якості довкілляĘĊІнфраструктура збереження навколишнього середовищаĊĊниніĖĊв умовахĊ
переходу суспільства до сталого розвиткуĖĊєĖĊна нашу думкуĖĊвкрай важливоюĘĊ
Основне завдання інфраструктури охорони громадського порядку полягає у створеніĊ
умовĖĊздатних сформувати певну модель соціально значимої поведінки людейĖĊвідповідно доĊ
законодавчо закріплених нормĘĊВона враховує закладиĖĊякіĊĊзабезпечують захист правĖĊ

Вісник соціально-економічних досліджень.,><=>,рік.,випуск,?,*@8+.,ч0,>,
Ċ
ěġĞ
Ċ
свободĖĊзаконних інтересів громадянĖĊзахист життяĖĊздоров’яĖĊмайна від злочинних посяганьĘĊ
Основна функція інфраструктури охорони громадського порядкуĊƀĊпіклування про людинуĘĊ
До освітньо-духовної інфраструктури належить інфраструктура освітиĖĊкультуриĖĊ
науки таĊĊ духовна інфраструктураĘĊОсновне завдання її полягає у забезпеченніĊ
інтелектуальногоĖĊ духовного розвитку людиниĘĊ Інфраструктура освіти охоплюєĊ
загальноосвітні навчально-виховні закладиĊĊта вищі навчальні заклади різних рівнівĊ
акредитаціїĘĊДуховну інфраструктуру доцільно розглядати через розвиток релігійнихĊ
організаційĘĊРелігійні організаціїĊĊ є складним соціальним інститутомĘĊОсновними їхĊ
функціямиĊĊєĊĊвиробленняĖĊзбереження та передача релігійної інформаціїĥĊорганізаціяĖĊ
координація релігійної діяльностіĥĊконтроль за поведінкою людейĘĊАвтор погоджується зĊ
думкою ЮĘĊІĘĊСаєнкаĖĊякий вважаєĖĊщо церква надає духовні послугиĖĊаналогічні послугам уĊ
сфері культури і мистецтваĖĊосвітиĊŅĠĖĊсĘěěġŇĘĊ
Інфраструктура культури охоплює установиĖĊ підприємстваĖĊ організаціїĖĊ якіĊ
виробляють товари культурного та інформаційного призначенняĊĒкінофільмиĖĊкартиниĖĊ
книгиĖĊгазетиĖĊжурнали і т.інĘēĖĊорганізовують демонстрування духовних цінностей дляĊ
населенняĘĊДо матеріальних об’єктів відносятьсяĤĊбібліотекиĖĊмузеїĖĊтеатриĖĊконцертні залиĖĊ
кінотеатриĖĊкартинні галереїĖĊпам’ятки культуриĊĒпам’ятникиĖĊархітектурні ансамблі і тĘĊінēĘ Ċ
Важливим завданням інфраструктури науки є збереження висококваліфікованихĊ
кадрів і впровадження наукових розробок і досягнень у практикуĘĊЇї матеріальнимиĊ
об’єктами єĤĊнауково-дослідні інститути та їх філіалиĤĊнаукові центриĥĊтехнологічнеĊ
обладнання для проведення дослідженьĥĊсистема інформаційного забезпеченняĤĊбібліотекиĖĊ
інформаційні центри й мережіĖĊвидавництваĥĊоргани планування і координації науковихĊ
досліджень тощоĘĊ
Громадсько-політичну інфраструктуру потрібно досліджувати як впорядковануĖĊ
складнуĖĊбагатогранну систему соціальнихĊĒсуспільних і політичнихēĊінститутівĖĊщоĊ
виконують певні політичні функціїĘĊВонаĖĊна нашу думкуĖĊпокликана відображатиĊ
різноманітні інтереси соціальних групĖĊякі опосередковано або через свої організації і рухиĊ
здійснюють вплив на державну владуĘĊДіяльність таких інститутів демонструє взаємозв’язкиĊ
організованих форм владо-відносинĊƀĊдержавних та інших інститутівĖĊустановĖĊа такожĊ
політичних цінностей і нормĖĊщо регулюють політичне життя членів суспільстваĘĊ
Громадсько-політична інфраструктура поєднуєĤĊінфраструктуру управління та передвиборчуĊ
інфраструктуруĘĊДо інфраструктури управління відноситься система органів державноїĊ
владиĖĊмісцевого самоврядуванняĖĊгромадські організаціїĘĊДо передвиборчої інфраструктуриĊ
необхідно віднести діяльність політичних партій та рухівĘĊЇх основною функцією вбачаєтьсяĊĊ
розвиток демократизації суспільстваĘĊРозвитку такої інфраструктури сприяє становленняĊ
нової політичної системи в нашому суспільствіĘĊĊĊ
Комунікаційна інфраструктураĊƀĊсукупність територіально розподілених державних іĊ
корпоративних інформаційних системĖĊліній зв’язкуĖĊмереж і каналів передачі данихĖĊзасобівĊ
комунікації і управління інформаційними потокамиĖĊа також організаційних структурĖĊ
правових і нормативних механізмівĖĊщо забезпечують їх ефективне функціонуванняĘĊДо такоїĊ
інфраструктуриĖĊна думку автораĖĊпотрібно віднестиĤĊтранспортну інфраструктуруĖĊ
інфраструктуру зв’язкуĖĊ телебаченняĖĊрадіо та інформаційну інфраструктуруĘĊ ДоĊ
транспортної інфраструктури відноситьсяĤĊаеропортиĖĊзалізничні вокзали й автовокзалиĖĊ
морські й річкові портиĖĊпасажирський транспортĘĊДо інфраструктури зв’язкуĊƀĊелектричнийĖĊ
поштовийĖĊспеціальний і фельд’єгерський зв’язокĖĊмережі Інтернет та стільникового зв’язкуĘĊ
Матеріальними об’єктами служать поштаĖĊ телеграфĖĊ факсимільний зв’язокĘĊ ДоĊ
інфраструктури телебачення та радіо відносять мережі телевізійного і радіомовленняĖĊ
враховуючи мережі розподілення програмĖĊкабельне телебачення та аудіовізуальні системи іĊ
служби зв’язкуĘĊ
Ċ

Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
РисĘĊěĘĊКласифікація соціальної інфраструктуриĊ
ВИДИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИĊ
Соціальноė
побутоваĊ
Житловоė
комунальнаĊ
інфраструктураĊ
ІнфраструктураĊ
побутуĊ
ІнфраструктураĊ
торгівлі таĊ
ресторанногоĊ
господарстваĊ
Соціальноė
оздоровчаĊ
ІнфраструктураĊ
охорониĊ
здоров’яĊĊĊĊĊĊ
ІнфраструктураĊ
фізичноїĊ
культуриĊ
Туристичноė
рекреаційнаĊ
інфраструктураĊ
ІнфраструктураĊ
збереженняĊ
навколишньогоĊ
середовища
Ċ
ІнфраструктураĊ
охорониĊ
громадськогоĊ
порядкуĊ
Інфраструкė
тура наукиĊ
ІнфраструктураĊ
культуриĊ
Інфраструкė
тура освітиĊ
Освітньо-духовнаĊ
ІнформаційнаĊ
інфраструктураĊ
ПередвиборчаĊ
інфраструктураĊ
ІнфраструктураĊ
управлінняĊ
Громадськоė
політичнаĊ
ДуховнаĊ
інфраструктураĊ
Інфраструкė
тура зв’язкуĖĊ
телебачення таĊ
радіоĊ
КомунікаційнаĊ
ТранспортнаĊ
інфраструктураĊ
Соціальноė
економічнаĊ
Фінансовоė
кредитнаĊĊ
інфраструктураĊ
Інфраструкė
тураĊ
соціальногоĊ
забезпеченняĊ
ěġ
ğĊ
В
іс
ни
к,с
оц
іа
ль
но

ко
но
м
іч
ни
х,д
ос
лід
ж
ен
ь.,
><
=>

ік
.,в
ип
ус
к,?
,*@
8+
.,ч
0,>
,

Вісник соціально-економічних досліджень.,><=>,рік.,випуск,?,*@8+.,ч0,>,
Ċ
ěġĠ
Ċ
Інформаційна
інфраструктураĊ ƀĊ комплекс програмно-технічних засобівĖĊ
організаційних систем і нормативних базĖĊякий забезпечує організацію взаємодіїĊ
інформаційних потоківĖĊфункціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії таĊ
інформаційного простору країни або організаціїĘĊЕфективний розвиток країни або організаціїĊ
та зростання її конкурентноздатності нині може бути реалізовано лише за умови наявностіĊ
розвинутої інформаційної інфраструктуриĘĊ
До соціально-економічної
інфраструктури відноситьсяĤĊ фінансово-кредитнаĊ
інфраструктура та інфраструктура соціального забезпеченняĘĊ Фінансово-кредитнаĊ
інфраструктураĊƀĊустановиĖĊякі займаються акумуляцією тимчасово позичених грошовихĊ
ресурсів і перетворюють їх на кредитиĘĊЦе банкиĖĊфондові та валютні біржіĖĊінвестиційніĊ
фонди та компаніїĖĊкредитніĖĊстрахові й гарантійні установиĖĊкредитні спілкиĖĊфондиĊ
громадських об’єднаньĘĊ
Під інфраструктурою соціального забезпечення доцільно розуміти сукупністьĊ
соціальних інститутівĖĊякі здійснюють посередницькі функції між працівниками іĊ
роботодавцямиĖĊзабезпечують ефективну зайнятість працездатного населення та їхĊ
соціальний захист у визначеному реальному інституціональному середовищіĘĊДо такихĊ
закладів потрібно віднести інфраструктурні об’єкти департаменту праці та соціальногоĊ
захисту населенняĖĊтериторіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів таĊ
одиноких непрацездатних громадянĖĊуправління праці та соціального захисту населенняĖĊ
центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів тощоĘĊ
Висновки і перспективи подальших розробок0,Підсумовуючи все вищезазначенеĖĊ
можна зробити висновокĖĊщо основними ознаками класифікації суб’єктів соціальноїĊ
інфраструктури є їх диференціація стосовно загальних умовĖĊякі вони створюють дляĊ
протікання процесу суспільного відтворенняĖĊвиконувані нею функцій та масштаби територіїĊ
обслуговуванняĘĊВ залежності від конкретних завданьĖĊякі вирішуються при проведенні тогоĊ
чи іншого дослідженняĖĊможуть бути використані також інші ознаки класифікації соціальноїĊ
інфраструктуриĘĊЦе можуть бути такі ознакиĤĊзалежно від завдань суспільного відтворенняĥĊĊ
за поширеністю окремих елементів інфраструктуриĥĊĊза рівнем розвиткуĥĊза інноваційноė
ергономічним розвиткомĥĊза видами адміністративно-регіональної політикиĥĊза рівнемĊ
доступностіĥĊза складом капіталуĘĊПроте подальше дослідження буде проводитися виходячи зĊ
головної ознаки виділення соціальної інфраструктури в окрему підсистему господарськогоĊ
комплексу країниĊƀĊце її функціональне призначенняĘĊ
Ċ
Список використаної літератури,
ěĘ Колосієць ІĘĊФĘĊСоціальна інфраструктура регіону в умовах розвитку ринкових відносинĤĊ
дисĘĊůĊкандидатаĘĊеконĘĊнаукĤĊĚĢĘĚĚĘĚĞĊęĊІĘĊФĘĊКоломієцьĘĊƀĊЛьвівĖĊěģģĝĘĊƀĊěĜĢĊсĘĊ
ĜĘ Прокопишак КĘĊВĘĊРегулювання розвитку соціальної сфери села в умовах становленняĊ
ринкових відносинĊęĊКĘĊВĘĊПрокопишакĘĊƀĊЛьвівĤĊУкраїнські технологіїĖĊĜĚĚĜĘĊƀĊĜĠĜĊсĘĊĊ
ĝĘ Прокопа ІĘĊВĘĊСоціальна інфраструктура селаĤĊформування нового механізму розвиткуĊęĊĊ
ІĘĊВĘĊПрокопаĘĊƀĊКĘĤĊІн-т економіки НАН УкраїниĖĊěģģĠĘĊƀĊěġĜĊсĘĊ
ĞĘ Федько ВĘ ĊПĘ ĊИнфраструктура товарного рынкаĊ ę ĊВĘ ĊПĘ ĊФедькоĖ ĊНĘ ĊГĘ ĊФедькоĘ Ċƀ Ċ Ċ
Ростов н/ДĤĊФениксĖĊĜĚĚĚĘĊƀĊğěĜĊсĘĊ
ğĘ Розвиток галузей соціально-побутового призначення в сільській місцевостіĊ ęĊĊ
МĘ ĊКĘ ĊОрлатийĖ ĊВĘ ĊМĘ ĊВакуленкоĖ ĊОĘ ĊСĘ ĊІгнатенко та інĥ Ċпід редĘ ĊМĘ ĊКĘ ĊОрлатогоĘ Ċƀ ĊКĘĤ Ċ
УАДУĖĊĜĚĚĝĘĊƀĊġğĊсĘĊĊ
ĠĘ Саенко ЮĘĊИĘĊМоделирование показателей развития социальной инфраструктурыĊęĊĊ
ЮĘĊИĘĊСаенкоĘĊƀĊКĘĤĊНаукĘĊдумкаĖĊěģģěĘĊƀĊěĠĢĊсĘĊ
Ċ
Ċ
Ċ
Ċ
Прийнято до друкуĊĜĜĘĚĜĘĜĚěĜĊ


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал