Калуцька В. С., Савчук О.І., Яцкова А. М., вчителі української мови та літератури Летавського навчально – виховного комплексу «Загальноосвітньої школи I – III ступенів, ліцей»



Сторінка4/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Узагальнено – особові речення.

Мета:поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Обладнання: таблиця.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Проблемне запитання.

  • Які спільні і відмінні риси означено – особових та неозначено – особових речень?

2. Розподільний диктант

  • Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення

Односкладні речення

 

 

 

    1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б'ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав'яжеш. (Нар. творчість).

- З'ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень.

II. Повідомлення теми, мети, завдання заняття.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Дослідження-зіставлення


  • Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких - на невизначену,а в яких - на узагальнену.

1. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гуцало) Не намучишся — не научишся (Нар. творчість)

2. Оглядаєтеся по боках, намагаєтеся запримітити щось (Є. Гуцало) Шукайте і знайдете (Р. Декарт)

3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (О. Потапенко)На те коня кують, щоб не спотикався (Нар. творчість)

4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника. Роби для інших, учись для себе (Нар. творчість)

5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні. Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський)


  • Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій.

2. Пояснювальний диктант

  • Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).

  • Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всіафоризми оформлюються у формі односкладних речень?

3. Творче завдання

  • Уявіть, що ви вчитель – філолог. Складіть самостійно диктант, у якому усі речення (5 – 7) були б узагальнено – особовими.

Варіант 1 – «Божі заповіді»;

Варіант 2 – «Прислів’я та приказки».



4. Дослідження-моделювання

  • Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну (В. Сосюра).



  • Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

5. Лінгвістична гра «Третє зайве»

  • У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій

вибір обґрунтувати.

I1. Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар віддай йому в піснях

(В. Сосюра).

2.Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Сосюра).

3.За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина).

II1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).

2.Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3.Людина починається з добра! (Л. Забашта).

III1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).

2.Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3.Вік живи — вік учись (Нар. творчість).

V.Підсумок заняття.

Рефлексія.


  • Продовжте речення.

Я зрозумів…

Я навчився…

Мені сподобалося…

Я не вмів, а тепер умію…



Заняття 13

Тема. Безособові речення.

Мета: поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати поняття про безособові речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати й конструювати безособові речення; виховувати інтерес до народних прикмет.

Обладнання: підручник, таблиця «Односкладні речення».

Хід заняття

I. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

  • Яке речення називається односкладним?

  • На які дві групи поділяються односкладні речення?

  • Чим виражається присудок в односкладних означено-особових, Яку групу речень з односкладних, де головний член присудок, ми ще не розглянули?

2. Інтелектуальна гра «Естафета» ( для тих, хто виконав додаткове завдання).

Учні пропонують розв’язати тестові завдання, які вони склали вдома, передаючи завдання від одного до іншого. Завдання - відповідь – завдання.



II. Повідомлення теми, мети, завдання заняття.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Творче спостереження з елементами аналізу

  • Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну будову. Знайти односкладні речення, у яких дія або стан мислиться незалежно віддіяча.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеленоокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого берега гори наближалися до Дніпра. їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами.

Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чути навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч... (За І. Нечуєм-Левицьким).

2. Дослідження-характеристика

  • Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Визначити,

що вони виражають.

1. У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі

(М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський).

4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові перехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальмами (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський).

3. Кодовий диктант

Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:



1— безособове дієслово;

2— особове дієслово в безособовому значенні;

3— прислівник (слово категорії стану);

4— безособова форма на -но, -то;

5— інфінітив.

1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звикнути до не-волі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особливо мріялося про Україну

(М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, працювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (І. Сенченко). 10. Світ було пройдено (І. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук). 12. Йому стало байдуже (І. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А.Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

4. Диференційовані завдання за ступенем складності.

1 група(достатній рівень): виписати із запропонованого тексту безособові речення.

2 група (середній рівень): подані двоскладні речення переробити на односкладні безособові. Ти випадково не зможеш стати хорошою людиною. Учень повинен прагнути до знань, щоб бути корисним у житті. Чудово, коли людина скромна. Але деколи за скромністю у неї ховається байдужість. А тому кожний громадянин повинен завжди обєктивно оцінювати свої вчинки.

3 група(високий рівень): написати невеличкий твір – роздум на тему: «Як я розумію свій громадянський обовязок», використовуючи безособові речення.



5. Дослідження-зіставлення

  • Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль присудка,

а в яких — роль головного члена безособового речення.

1.Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).

2.Пахне м'ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3.Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у відкриту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенеиь).



6. Творче конструювання

  • 3 поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двоскладне;

б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.

Пахне, затихло, шумить.



  • Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

7. Дослідження-відновлення

  • Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) моторошно

(Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Холодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).



  • Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке речення

є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

VI. Підсумок заняття.

Рефлексія.

  • Що сподобалося на уроці, а що – ні?

  • Чи досягли ми поставлених цілей?

  • Яких нових умінь ви набули на уроці?

Заняття 14

Тема. Номінативні речення. 

Мета: З’ясувати особливості односкладних речень з головним членом у формі підмета; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделювати й конструювати номінативні речення; розвивати творчі здібності; виховувати пізнавальний інтерес.

Обладнання: таблиця, роздатковий матеріал.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань.

«К л о у з – т е с т» (продовжити речення одним словом)

1.Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, називається …(односкладним).

2.Односкладні речення, головний член яких називає дію, що виконує конкретна особа, називається… (означено-особовим).

3.Односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою, називається…(неозначено-особовим).

4.Односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу, називається….(узагальнено-особовим).

5.Односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія, називаються ….(безособовими).

6.Означено-особові та неозначено-особові речення здебільшого вживаються утаких стилях мовлення ….(художній, розмовний).

ІІ. Повідомлення теми, мети, завданнязаняття.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Дослідження-характеристика


  • У поданих висловлюваннях виділити називні речення. Підкреслити в них головний член. Указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини ХІХ століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець. І кожен із них мав на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).

2. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподіватися, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

3. І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що рід великий заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла неволя, панщина, упокорення (У. Самчук).

4. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за святковий стіл (С. Плачинда).

5. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша (М. Гром’як).

6. Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він знов і знов вертається до цієї теми (Г. Костюк).



  • Дослідити, чим поширені номінативні речення. Довести, чи можуть ці конструкції поширюватися обставинами. Пояснити це на прикладах.

2. Дослідження-зіставлення

  • Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які - односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.

2. Пізня осінь.

3. Широкий степ.


Ніч темна.

Осінь пізня.

Степ широкий.


 Методичний коментар.

На визначення типу синтаксичної конструкції — двоскладне речення чи односкладне називне — впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка. Відповідно речення Темна ніч — поширене односкладне називне (ніч — головний член односкладного називного речення, а темна — узгоджене означення), а речення Ніч темна — двоскладне непоширене (ніч — підмет, а темна — іменна частина складеного присудка).



3. Робота в групах (завдання конкурсного характеру)

  • Користуючись лише називними реченнями, передайте зміст будь-якого цікавого шкільного заходу. Однокласники повинні упізнати захід за вашою розповіддю.

4. Трансформація синтаксичних одиниць відповідно до ситуації спілкування

  • Трансформувати синтаксичні конструкції за зразком, використавши називні речення як зачин. Дослідити, текстам яких стилів мовлення властива ця риторична фігура.

Зразок: Багато дорога може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди. — Дорога... Багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди (І. Цюпа).

Начебто на золотавому липовому меду настояні, материні очі дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 2. Спробуємо розглянути деякі чинники таємниці творчості, які так чи інакше впливали на творчу працю Лесі Українки, могли прискорювати чи уповільнювати лет її фантазії (В. Святовець). 3. Ім’я Сержа Лифара — артиста балету світової величини — протягом десятиліть було забуте в Україні (Л. Семака). 4. Скільки колискових пісень створив народний геній! (В. Скуратівський).



5. Творче моделювання

описание: описание: 177333

  • Розгляньте картину Олександра Горіна «Зимовий ліс». Визначте, що на ній зображено. Яким настроєм вона перейнята? Складіть за картиною опис, використовуючи називні речення.

6. Робота в парах

  • Складіть розповіді на запропоновані теми, використовуючи називні непоширені речення. Запропонуйте товаришу по парті поширити ці речення. Простежте, як змінився характер висловлювання.

(Теми для роботи в парах «Подорож в гори», «Святковий феєрверк», «Літній відпочинок»)

VI. Підсумок заняття.

Рефлексія.

- На уроці я відчував…

- На уроці я навчився…

- На уроці я зрозумів…



Заняття 15

Тема.Неповні речення. Слова - речення.

Мета:поглибити знання учнів про повні та неповні речення,формувати вміння знаходити неповні речення в тексті, доцільно вживати їх в усному та писемному мовленні; навчити відрізняти їх від односкладних речень; формувати навички ставити тире в неповних реченнях; виховувати культуру мовлення.

Обладнання: таблиця, картки, дидактичний матеріал.

Хід заняття

I. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з картками.

КАРТКА № 1

Перебудуйте двоскладні речення на односкладні.

Вона ніколи не буде співачкою. Ви повинні прочитати всю книгу. Хтось почав стукати у вікно. Сонце було яскравим.



КАРТКА № 2

Перебудуйте односкладні речення на двоскладні.

У мене немає цієї книги. Будь лаконічним у висловлюваннях. Йому зовсім не хотілось виступати. Не знищити ніколи наш народ.



КАРТКА № 3.

Переробіть двоскладні речення у називні.

1.Рясно вродили яблуневі сади.2.Рання золота осінь розгулює лісами.3.Ночі стали прохолодними. 4. Великі яскраві зорі звабливо мерехтять. 5.Чумацький шлях таємниче манить у незвіданий світ.



КАРТКА № 4

Переробіть двоскладні речення у безособові з інфінітивами.

Зразок: Він не зможе відповісти на це питання. Йому не відповісти на це питання.

1.Ти ніде не знайдеш цієї книги.

2.Я хочу поїхати в Крим.

3.Ви не повинні спиратись на поручні.

4.Вогонь буде бушувати до ранку.

5.Ти повинен зайнятися справою.

КАРТКА № 5.

Переробіть двоскладні речення у безособові.

Зразок: Сонце випалило траву – Сонцем випалило траву.

1.Повінь поглинула прибережні городи.

2.Течія віднесла човен у море.

3.Вітер розмів листя по дорозі.

4.Промінь освітив обличчя.

5.Хвиля розбила скриню об скелю.

1. Виділіть речення в такому порядку:

1-означено-особове, 2-неозначено-особове, 3 – узагальнено-особове

По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць ракети-автомата.

Лови летючу мить життя!

Добре діло твори сміло.



2.Виділіть присудок у безособових реченнях у такому порядку:

1) безособове дієслово; 2) дієслівна форма на –но, -то 3) неозначена форма дієслова; 4) прислівник; 5) слово нема (не було, не буде)

Темної ночі перевезено його в темний покій. Надворі вже зовсім розвиднілось. Серед цієї юрби не було сумних. Неспокій серця не вкласти в простеньку арію. Чудово, просторо й радісно на придеснянських луках.



3.Виділіть речення, в якому дієслово бути виступає звязкою біля прислівника.

а) У степу було тихо

б) Усе було повито серпанком

в) Такого видовища ще не було

г) Було їм страшно від розмов

4.Виділіть граматичну основу односкладного речення

Нехай любові віковічне диво катропом пахне.

В повітрі пахне пожовклим листям.

5. До поданого речення доберіть синонімічне безособове.

Обабіч дороги посаджені яблуні.

а) Обабіч дороги посадили яблуні.

б) Обабіч дороги посаджено яблуні.

в) Обабіч дороги посадимо яблуні.

2. Бліцопитування «Точка зору»

1. Що називається реченням?

2. Які бувають речення за будовою?

3. Навести приклад простого і складного речення.

4. Які бувають речення за складом граматичної основи?

5. Навести приклад односкладного і двоскладного речення.

6. Чи всі односкладні речення з головним членом присудком є односкладні? Чому?

7. Що являють собою називні речення?

8. Чи будь – яке речення з головним членом, вираженим іменником у Н.В., буде односкладним називним? Чому?

II. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

III. Мотивація навчальної діяльності .

Проблемне завдання .

— У І й II абзацах подано прості речення, які входять до складного. Прочитайте їх. Чи всі речення вам зрозумілі? Об'єднайте частини в І та II абзацу в складні речення. Що змінилося? Чому?

І. 1. Дурний хвастається подругою. 2. Лагідні слова роблять приятелів. 3. Не одяг красить людину. 4. Одна головешка в печі гасне.

II. 1. А розумний матір'ю. 2. А грубі завзятих ворогів. 3. А добрі діла. 4. А дві в полі горять.

- Свою думку аргументуйте.

IV.Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Робота в групах.

1) Прочитайте, випишіть неповні речення і охарактеризуйте їх за схемою: а) односкладне чи двоскладне неповне; б) який член речення опущений чи домислюється; в) тип неповного речення.

1. Море, і чайки, і ми — все навкруги раділо: море — тому, що над хвилями зникла імла; чайка — тому, що іскрилося сонце на крилах; ми — бо дорога на грань Кара-Дагу звела. (М. Нагнибіда) 2. Полум'яний красень місяць схилився у вікно. (П. Ксенко) 3. Шелест лісу. 4. Сніжинки, сніжинки надворі, а в серці моєму весна. (В. Сосюра) б. Я з Яковом прямували на північ, а наші друзі — на схід. (Ю. Збана-цький) 6. Повіддавав батько своїх дочок ще на Півночі. Одну — за метеоролога-полярника, другу — за військового. (О. Гончар)



2) Перепишіть, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Поясніть вживання тире. Назвіть пропущені члени речення.

1. По сей бік верби журят..ся по той бік оч..рет. (М. Філянський) 8. Знов сніги у Ки..ві сніги бе..донні. (В. Забаштанський) 3. На білому снігу рожеві й сині смуги. Вгорі п..рлисті пер..ливи хмар. (М. Рильський) 4. Надмір поро..жує пересит пересит нудьгу нудьга ж душевну тугу. (Г. Сковорода) 5. Увійшов гет;.ман. За ним полковник. (Н. Рибак)

Зробіть синтаксичний аналіз останнього речення.

Поясніть лексичне значення слів пересит і нудьга. Доберіть до них синоніми.

2.Творче конструювання тексту.


  • Відредагуйте діалог, надавши йому властивих розмовному стилю невимушеності й лаконізму, вживаючи неповні речення.

Ми зупинилися од несподіванки. Капітан перестав говорити. Старий лейтенант махнув нам рукою.

- Звідки ви їдете? —запитав лейтенант різко.

- Ми їдемо із станції,— відповів я.

- Ви втекли з поїзда?

- Поїзд розбомбили вчора.

- А чого ви тут шляєтесь?

- Ми ідемо додому в село.

- А де знаходиться ваше село?

- Наше село називається Кущівка,— озвався Сашко і показав рукою на північний захід.— Це туди...

3. Творча робота.


  • Складіть і запишіть діалог на тему «Цікава подорож (екскурсія)», використовуючи неповні речення.( виконують учні з високим та достатнім рівнем знань)

4. Самостійна робота з картками.

Картка 1

1)Пояснити, у чому полягає відмінність між поширеними, односкладними і неповними реченнями.

2)Вказати фрагменти тексту, що містять двоскладні неповні речення. Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

а)Андрій додому поспіша, а сонце — у зеніт. (О. Підсуха)

б)У кімнатах у нас гарно. Вичищено, виметено. (Марко Вовчок)

в)— А куди ти мандруєш, парубче?

Додому. (Т. Шевченко)

Картка 2

1)Чи правильною є думка про те, що двоскладні речення завжди повні, а односкладні — неповні?

2)Позначити неповні речення, у яких пропущений член можна відтворити зі змісту самого речення.

а)Вгорі — ліси сріблясто-сині, внизу — розлив молочних нив.

(М. Бажан)

б)А за дверима — холодний морок. (Г. Тютюник)

в) Чайка — в хвилі, голуб — в хмарі, степ і море — вічно в парі з вами, давні друзі, юнь моя на виднокрузі. (М. Нагнибіда)

Картка З

1)Позначити правильне твердження.

а)Важко правити Данилові свою ношу. (Г. Тютюнник) (Це речення неповне з пропущеним присудком.)

б)А за дверима — холодний морок. (Це речення повне.)



в)А далі на північ — хвойні ліси. (Це речення неповне, з пропущеним присудком.)2)Зробити синтаксичний аналіз неповного речення.

5. Гра «Я - редактор»

  • Зредагуйте й запишіть речення, прибравши зайві слова. Розставте розділові знаки. Обгрунтуйте вживання тире.

Пташка красна своїм пір’ям а людина красна своїми знаннями. Бджола жалить жалом а людина жалить словом. Повний колос до землі гнеться а порожній колос догори пнеться. Один розум добре а два розуми краще. Вовка ноги годують а мисливця ноги рятують.

6. Пунктуаційний практикум

  • Записати народні вислови, розставляючи потрібні розділові знаки. Яку роль виконує тире в неповному реченні?

1. Від троянди пахощі, від людини праця. 2. Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. 3. День хвалять увечері, вечір уранці. 4. Жито сіють у воду, а пшеницю в пору. 5. Людина вмивається вранці, кішка увечері. 6. Місяць потрібний уночі, а розум постійно. 7. Молоде дерево гнеться, а старе ламається. 8. Не вчи орла літати, а рибу плавати. 9. Незваному гостю місце за дверима. 10. Нема вовка без лісу, а села без лихого чоловіка. 11. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. 12. Поле має очі, а ліс вуха.13. Спочатку дерево у корінь росте, а потім у крону (Нар. творчість).

V. Підсумок уроку.

Рефлексія.

  • Як ви оцінюєте власні успіхи?

  • Які були невдачі, чи бачите ви їх причину?

  • Над чим ви хотіли б ще попрацювати?

Заняття 16



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал