Калуцька В. С., Савчук О.І., Яцкова А. М., вчителі української мови та літератури Летавського навчально – виховного комплексу «Загальноосвітньої школи I – III ступенів, ліцей»



Сторінка3/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5
Тема. Обставини і їх види.

Мета: поглибити знання учнів про обставини як другорядний член речення; сформувати вміння визначати види обставин; удосконалити навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати любов до рідної землі, до українського народу.

Обладнання: схема, дидактичний матеріал.

Хід заняття

I.Психологічно-мотиваційний етап. Стисло описати емоційну сферу за допомогою 4 – 5 епітетів .

IІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда.

— Що я знаю про обставину як другорядний член речення.



IІІ. Мотивація навчальної діяльностішколярів. Оголошення теми й мети уроку.

Прочитайте речення без виділених слів. Чому без них речення неконкретні? Від присудків до виділених поставте питання. На що ці слова вказують? Прочитайте речення повністю.

1. Берізка вибігла з гайка, спинилася при дорозі.(М. Гірник) 2. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускаються вниз. (М. Коцюбинський) 3. У поле вийшла жниця в надвечіря, нажала перший сніп на свіжий хліб. (Д. Ткач)

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Колективне опрацювання опорної схеми.

Розгляньте схему. Запам’ятайте, що означає обставина, на які запитання відповідає, чим виражається. Сформулюйте повне визначення обставини як другорядного члена речення.

Способу дії Міри й ступеня дії Місця Часу Умови Мети Причини

Обставина

Виражає характеристику Відповідає на запитання Виражається

чи ознаку дії як? куди? для чого? іменником,

чому? за якої умови? прислівником,

незважаючи на що? інфінітивом,

дієприслівником

або фразеологізмом



2. Творче конструювання. Побудуйте речення таким чином, щоб у них уживалися обставини різних видів.

Види обставин:

1) способу дії (як? у який спосіб?): …;

2) міри й ступеня (якою мірою? наскільки?): …;

3) місця (де? куди? звідки?): …;

4) часу (коли? відколи? доки? як довго?): …;

5) умови (за якої умови?): …;

6) причини (чому? через що? з якої причини?): …;

7) допустові (всупереч чому? незважаючи на що?): … .



Зразок. Ми повинні вивчити звичаї і традиції українського народу (чому? через що?) для відродження національної культури.

3. Робота в міні-групах

Прочитайте корисні поради. Запам’ятайте їх. Підкресліть обставини, визначте їх вид. Складіть декілька власних порад, використовуючи обставини.



Корисні поради

Як ідеш, дивись під ноги: грошей не знайдеш, так хоч носа не наб’єш.

Не все перескакуй, інде й перелазь.

Щодня говори приємне трьом різним людям.

Зустрічай схід сонця хоча б раз на рік.

I міні-група – 4 поради.

II міні-група – 4 поради.

4. Самостійна робота.

Зі словами піч, верба, вінок, звичаї складіть речення таким чином, щоб ці лексеми виступали різними членами речення, у тому числі й обставиною.



Зразок: Хліб — один із найдавніших і найважливіших символів української обрядовості. Люди вірили, що з хлібом у домі присутні добрі душі. Коровай — обрядовий весільний хліб. Несучи в новий дім хліб, гості бажали господарям достатку.

5. Гра «Редактор».

Вставте пропущені обставини (вони подані після завдання) так, щоб увиразнити текст.

Чи було що смачніше від житнього хліба з молоком? Коли випадало снідати або вечеряти молоком, ти почувався на сьомому небі.

Пити молоко ти виходив і сідав чи в затінку за хатою, коли стояла спека, або ж на призьбі, коли ранкове чи вечірнє сонечко світило. Пахло молоко, житній дух ішов до скибки хліба, і ти ласував. І мав такий настрій, що все

прибирало погідних рис, наче й довколишньому світу передавалася твоя втіха. ( Є. Гуцало)

Слова для вставок: надвір, довкола, вранці, увечері, добродушно, тонко, непоспішливо.

6. Гра «Фантазія» (Хто краще).

Розповісти про красу рідної землі, її історію, визначити види обставин ( на підготовку усного висловлювання дається 5 хв.)



7. Дослідження-аналіз.

Прочитайте текст. Випишіть обставини та проаналізуйте їх за поданою схемою:



Синтаксичний розбір обставин

1.Слово, що аналізується.

2. Від якого слова залежить.

3. На яке питання відповідає.

4. Вид.

5. Спосіб вираження.

6. Яким типом зв’язку поєднується з головним членом.

Люди - прекрасні. Земля - мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце у землю в’язко. Вона мене цупко трима. І хочеться бути дужим, і хочеться так любить, щоб навіть каміння байдуже захотіло ожити і жить! Воскресайте, камінні душі, розчиняйте серце, чоло, щоб не сказали про вас грядущі: «Їх на землі не було».

(В. Симоненко)

V. Підсумок заняття. Рефлексія.

1. Гра «Розшифруй слово».

Уважно подивіться на закодовані слова, прочитайте їх і запишіть у зошити. Відповідь: додаток, означення, обставина



О

К

Д

А

О

Т

Д

Н

Я

Е

З

Н

А

Ч

Н

О

А


С

Т

Б

О

В

Н

А

И

























































Заняття 9

Тема. Порівняльний зворот.

Мета: ознайомити учнів із поняттям «порівняльний зворот», його виражальними можливостями; формувати вміння виділяти порівняльні звороти розділовими знаками; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей та любов до прекрасного.

Обладнання: дидактичний матеріал.

Хід заняття

I.Психологічно-мотиваційний етап. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою й успішної роботи на уроці).

IІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Евристична бесіда «6 запитань від професіонала ».

(Бесіду проводить «юний мовознавець».)



  • Який зворот називається фразеологічним?

  • Які ще звороти ви знаєте?

  • Дайте визначення дієприкметникового звороту.

  • Який зворот називається дієприслівниковим?

  • Яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот? (Поширеного означення.)

  • А яку синтаксичну роль виконує дієприслівниковий зворот? (Поширеної обставини способу дії, часу, причини.)

IІІ. Мотивація навчальної діяльностішколярів. Оголошення теми й мети заняття.

«Незакінчене речення», «Мікрофон». Учні доповнюють вислови:

— На уроці хочу почути, дізнатися про… .

— Мені цікаво було б з’ясувати… .

— Хочу навчитися правильно визначати… .

— Хочу поглибити знання з… .

— Не сподіваюся відкрити для себе нічого нового.



ІV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Слово вчителя.
Порівняльний зворот — це образна характеристика дії, ознаки предмета, думки шляхом порівняння. Як правило, порівняльний зворот починається Порівняльний зворот є членом простого речення. Треба розрізняти речення з підрядними порівняльними зворотами і складнопідрядні речення з підрядними порівняльними частинами.
Порівняльним зворотом є структура:
— яка відповідає на питання означень: Сині, як блакить неба, очі-озера заполонили його;
— до складу якої входить порівняльний сполучник, прикметник (дієприкметник): Мов зачарований, стоїть - Бахчисарай. (Леся Українка)
Зверніть увагу!
Слід розрізняти порівняльний зворот і прикладку, яка вводиться теж за допомогою слова як: Марина як дочка колгоспника вирішила після закінчення школи працювати в сільському господарстві.
Якщо порівняльний зворот виступає членом простого речення (найчастіше — присудком), то він не виділяється комами.

Наприклад, у реченні: Голова без шуму як ліхтар без свічки (Нар. творч.) — слова як ліхтар — складений іменний присудок.

Порівняльний зворот виділяється комою, якщо він стоїть на початку чи в кінці речення, і двома комами, якщо він знаходиться в середині речення.

Наприклад: У повітрі літали іскорки сонячного світу, то закручуючись у круги, то вистрибуючи одна поверх одної, як сніг у завірюху. (Панас Мирний)

2. Дослідження - спостереження

- Прочитати. Дослідити, чи мають порівняльне значення виділені сполучення слів.

     Плили хмарини, немов перлини... їх вид рожевий — уста дитини! Набігли тіні — і... ждуть долини. Пробігли тіні — сумні хвилини: Плили хмарини чужі, далекі...

(П. Тичина)

- Записати, додаючи до виділених словосполучень сполучник як. Яким розділовим знаком ви відокремите порівняльні звороти?

3. Дослідження – класифікація

Випишіть спочатку ті словосполученя, у яких коми не потрібні, потім ті, у яких треба виділити комами порівняльні звороти.

Дощ дрібний наче туман; осінь як завжди була сльотава; полив дощ як із відра; овочі як овочі; верчусь як муха в окропі; ліс як стіна темніє; юрба наче море гуде; апельсин мов кулак, град як горох; двір огороджений ніби фортеця; емаль лущиться мов шкаралупа; його шаную як найріднішого; анкета мов рядно.

Ключ. З перших букв словосполучень прочитаєте початок вислову англійського письменника Дж. Голсуорсі: «…це повага до самого себе».

4. Дослідження-конструювання.

З кожної групи речень зробіть одне з порівняльним зворотом.

1. Час одне пропускає, інше затримує й відкидає. Тим він нагадує казкове сито.

2. Прагнення до волі завжди живе в народі. Так іскра живе в кремені. 3. Український народ створив багату й співучу мову. Така ще багата наша земля. Такий ще співучий соловейків спів. 4. Кожне слово в ній виблискує всіма гранями лагідності й доброти, твердості й наполегливості. Так виблискує діамант, шліфований віками.



5. Дослідження – обгрунтування.

Чому в одному випадку порівняння відокремлюються, а в іншому - ні?

1). Україна - немов матінка.

2). Моя Україна безмежна, як море.

3). Люблю, мов сонце, українську землю.

4). Українська мова чиста як сльоза.



6. Усне малювання.

Пропонується ілюстрація з пейзажем. Використати речення з порівняннями.



7. Дослідження - практикум.

Спишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Укажіть слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначте їх синтаксичну роль.

Через історичні місця події дати як через магічні кристали висвічується нащадкам сива давнина. (О. Засенко) Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. (О. Засенко) Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра. (А. Кащенко) Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро. (А. Кащенко) Чорнів як ноги павука мольберт у куточку. (С. Скляренко) Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі. (С. Скляренко) Хмари піднялися вище мов пасма диму. (О. Васильківський)



V. Підсумок заняття. Рефлексія.

Мовознавча вікторина «Незакінчене речення».

Закінчіть подані речення.



  1. Порівняльним зворотом називається…

  2. Є такі граматичні форми вираження порівнянь: …

  3. Порівняльний зворот в усному мовленні й на письмі виділяється…

  4. Порівняння в художньому мовленні виконує роль…

Заняття 10

Тема. Означено-особові речення.

Мета: поглибити знання учнів про односкладні речення; сформувати вміння правильно визначати типи односкладних речень; удосконалювати навички конструювати односкладні речення й доцільно використовувати їх в усному та писемному мовленні; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати бережливе ставлення до рідної землі, її природи, любов до отчого дому.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

Хід заняття

I. Психологічно – мотиваційний етап.

Вправа «Лише позитив»(робота в парах).

Учні по черзі формулюють найкращі побажання один одному.



IІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за запитаннями.

  • Яке речення називається двоскладним?

  • Чим двоскладне речення відрізняється від односкладного?

  • Чи вважається односкладне речення повним? Свою думку обґрунтуйте. Наведіть власні приклади.

  • Із чого може складатися граматична основа односкладного речення?

2. Мовленнєва зарядка.

Прочитати вірш В. Чабаненка. Визначити головну думку в ньому, виділити односкладні речення та схарактеризувати їх за емоційним забарвленням і структурою.



Батьківський поріг

Благословенний батьківський поріг!

Це перед ним важку знімаєм ношу

І струшуєм житейську припорошу,

З далеких повертаючись доріг.

Пропащий син, що в серці не зберіг

Отця свого напутнє добре слово,

Що зайдою ступа дурноголово

На зчовганий чужий йому поріг.

IІІ. Мотивація навчальної діяльностішколярів. Оголошення теми й мети заняття.

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Дослідження – коментування.


  1. За якими ознаками ви розпізнаєте означено-особові речення?

  2. на що вказує у них головний член? Якими формами дієслова він виражений?

2. Творче конструювання (робота в парах).

Складіть і запишіть п’ять означено-особових речення.



      1. Про любов до отчого дому.

      2. Про красу рідної природи.

3. Про красу рідної землі.

3. Робота в парах.

Побудуйте невеличкий діалог, використовуючи означено-особові речення. Чому такі речення зручні для усного спілкування? Зробіть висновки про те, у яких стилях вживаються означено-особові речення.



4. Гра «Хто швидше».

Прослухайте речення. Якомога швидше й правильно охарактеризуйте їх: 1) односкладне чи двоскладне; 2) тип односкладного речення і форма вираження головного члена.

Любімо Вкраїну, та не сліпо, а щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха) Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю. (В. Сосюра) Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі — сапфірові квіти сон-трави. (Б. Заверуха) Високо в захмар’я навколо нас здіймалися гостроверхі млини, срібнокорі осики, похмурі дуби. (Б. Харчук)

5. Метод «Незакінчене речення». Хто найкраще продовжить думку.


  1. Шануй свій рід і не цурайся його…

  2. Поважай старших тому…

  3. Годуй діда на печі, бо…

  4. Завжди залишайся дитиною…

6. Дослідження - конструювання

Скласти з дієсловами, співати, пам’ятати, жити, думати, прислухатися, не забувати односкладні означено-особові речення.

7. Вибірковий диктант

- З-поміж поданих односкладних речень виписати лише ті, у яких головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб, час, особу й число головного члена у виписаних реченнях.

    1. За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в міжряддя (Ю. Станинцев). 2. Тихо на баштані вночі (І. Цюпа). 3. Вечоріло (М. Черничук). 4. Звідси ніби бачиш увесь світ (В. Гаман). 5. Пахтіло грибами й перегноєм (3. Тулуб). 6. Передостанній календарний місяць називають сутінком року (В. Гей). 7. Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні! (В. Ющенко). 8. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало (М. Коцюбинський).

- Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується означеною особою.



V. Підсумок заняття.

1. Взаємоперевірка з теми у вигляді діалогу.
2. Рефлексія. Продовжити речення.


Мені сподобалося…

Я не вмів, а тепер умію…

Заняття 11

Тема. Неозначено-особові речення.
Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення, їх типи й особливості;сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного речення; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння використовувати такі речення у власному мовленні, уміти визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; учити цінувати й любити рідне слово; сприяти творчому й естетичному розвитку учнів.

Обладнання: підручник, таблиця «Типи односкладних речень», схема, дидактичний матеріал, картки.

Хід заняття


I. Психологічно – мотиваційний етап.

Вправа «Я впевнений, що…»
- Покладіть руки на парту, Заплющте очі і промовляйте:
Я особистість творча.
Мені все вдасться.
Я активно працюватиму на уроці.
У мене гарний настрій.
Я бажаю своїм однокласникам успіху і гарних оцінок.

IІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Бліцопитування «Ти – мені, я - тобі ».Учні ставлять одне одному запитання за темою «Означено-особове речення» і відповідають на них.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності учні. Повідомлення теми й мети заняття.

Слово вчителя

У народі говорять, що людина без знань – це босоногий мандрівник, який боїться йти в далеку дорогу, бо назад не повернеться. Коли ж зважиться, то не раз спіткнеться, наб’є гулі, позбиває пальці об гостре каміння. Якщо ж зверне на польову стежину, то від холодної роси потріскаються його ноги.


Переконана, що ніхто з вас не стане таким нерозумним мандрівником-невдахою, адже недарма на кожному уроці ми поповнюємо скарбницю знань. Пропоную продовжити нашу подорож безмежними просторами Синтаксису.

ІV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу.

1. Колективне опрацювання опорної схеми

Способи вираження головного члена неозначено - особових речень

Дієслова ІІІ особи


множини дійсного
способу теперішнього
часу


Дієслова ІІІ особи множини дійсного способу майбутнього часу




Дієслова у формі множини дійсного способу минулого часу





2. Дослідження-коментування
Скориставшись опорною схемою, виконати колективне завдання.

Спишіть неозначено-особові речення. Знайдіть і підкресліть у них головний член і з’ясуйте його морфологічне вираження. Уважно розгляньте останнє речення: яка його частина є неозначено-особовим реченням?

Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово ж без коріння, покотиться, втече (Л. Костенко). 2. Його побачили давно (Ю. Збанацький). 3. Весною в селі встають рано (Г. Тютюнник). 4. Мною надто піклуються (Ю. Смолич). 5. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). 6. Ще з самих пелюшок дитину привчили любити та шанувати хліб(В. Скуратівський). 7. А он розпинають вдову за подушне (Т. Шевченко). 8. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т. Шевченко).

3. Робота в міні-групах.

I міні-група. Складіть усне зв’язне висловлювання про спільні та відмінні ознаки означено-особових та неозначено-особових речень.

II міні-група. Складіть самі або знайдіть у художній літературі сім неозначено-особових речень. Запишіть ці речення. Підкресліть у них головні члени.

4. Дослідження-трансформація.

Прочитайте висловлювання, спишіть, проаналізуйте їх. Дієслова якої форми є присудками у другому реченні? Переробіть це речення на неозначено-особове. Як змінилася форма дієслів? Як змінилося речення? До якого типу речень належить останнє речення?

Слово – діло велике. Велике тому, що словом можна з’єднати людей, словом можна і роз’єднати їх, словом можна служити любові, словом же можна служити ворожості та ненависті. Бережіться такого слова, що роз’єднує людей (Л. Толстой).

5. Творчий диктант із завданням на доповнення тексту.

Закінчити речення, визначити вид односкладних речень, назвати автора поезій.


Зоре моя вечірняя,… (зійди над горою) (Т. Шевченко).
За що, не знаю, називають хатину в гаї … ( тихим раєм) (Т.Шевченко)
Задзвонили у Костанці рано в усі… (дзвони)( Т.Шевченко).
І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій … (не забудьте пом’янути незлим тихим словом) (Т.Шевченко).
Посадили над козаком явір та… (ялину) (Т.Шевченко).

6. Перевір себе «тренувальні вправи».
1) Запишіть кілька прислів'їв, приказок та загадок, що виступають як неозначено-особові речення.
2) Випишіть речення в такому порядку: а) двоскладні; б) означено-особові; в) неозначено-особові.
1. Розвиднятися вже стало. 2. Хто оратиме? 3. Отару женуть із пасовища. 4. Змалку звикайте до праці. 5. Озимину посіяно. 6. Ти сам усе зробиш? 7. Питали тут про тебе. 8. Смілива думка. 9. На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий.

V. Підсумок заняття.

Рефлексія. Продовжте речення.

  • На цьому уроці мені найбільше сподобалося…

  • На цьому уроці мене зацікавило…


Заняття 12



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал