Каліграфічні вправи з української мови



Сторінка1/3
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.73 Mb.
  1   2   3

Додаток 13

Фрагменти уроків

з використанням форм та методів роботи,

проектної діяльності, інноваційних технологій,

цікавого додаткового матеріалу,

виховною метою яких є патріотичне виховання учнів
Степанюк Тетяна Миколаївна,

учитель початкових класів

Метод, прийом, додатковий матеріал: додатковий матеріал.

Клас: 4-ий клас.

Тема: Каліграфічні вправи з української мови.

Символи та обереги рідної землі



Б Б б б Бб ба ар р вві но ок барвінок

Люди вважають барвінок символом життя, пам’яті й вдячності.

  • Підкресли основу речення.

  • Назвати іменники, визначити їх відмінок.

В В в в В вві ін. но оч чо ок віночок

Український віночок символізує молодість та красу.

  • Поділи слово український на склади для переносу.

  • Назвати частин мови в реченні.

Г Г г г Гг го ол лу уб голуб

Голуб- символ вірності, миру та любові.

  • Підкресли основу речення.

  • Визначити рід, число та відмінок іменників.

Д Д д д Дд ді ід ду ух дідух

Дідух – символ урожаю, вінець важкої праці хлібороба.

  • Назвати слова, у яких кількість звуків переважає над кількістю букв.

  • Підкреслити букви, що позначають м’які приголосні звуки.

  • Дібрати синоніми до слова важкої.

Е Е е е Ее Ее Ед де е лей ем ве едельвейс

Едельвейс – символ кохання і мужності, вірності й патріотизму.

  • Поділи слово едельвейс на склади для перенсу.

  • Розібрати іменник мужності як частину мови.

  • Поясни розділові знаки у реченні.

Ж Ж ж ж Жж Жж жа ай йв во ор ро он но ок жайворонок

Жайворонок у народній творчості символізує весну.

  • Поділи слово жайворонок на склади для переносу.

  • Назвати іменники, визначити їх відмінки.

З З з з Зз Зз Зззз зе ем мл ля земля

Земля – берегиня всього роду людського.

  • Зроби звуко-буквений аналіз слова людського.

  • Знайти слова з ненаголошеними звуками [е], [и]; дібрати перевірні слова.

І І і і Іі Іі іг гр ра аш шк кА іграшка

Дитяча народна іграшка – важливий елемент народної культури.

  • Назвати прикметники, визначити рід.

  • Дібрати до слова іграшка споріднені слова.

К К к к Кк Кк ка ал ли ин на калина

Калина – символ долі, щастя і дівочої краси.

  • Дібрати до слова калина споріднені слова.

  • Зроби звуко-буквений анліз слова щастя.

  • Підкресли однорідні члени речення та поясни розділові знаки.

Л Л л л Лл Лл Лллл Ле ле лу ля ек ки лелеки

Лелеки на стрісі стережуть родинне вогнище, приносять щастя.

  • Встановити зв'язок слів у реченні.

  • Зроби звуко-буквений аналіз слова вогнище.

М М м м Мм Мм Мммм Ма мА ми мл матуся

Матуся- найдорожча людина в світі, головна берегиня роду.

  • Розібрати за будовою слово найдорожча.

  • Назвати іменники, визначити їх відмінки.

Н Н н н Нн Нн Нннн на ну ня намисто

Існувало повір’я, що намисто оберігає дівчину від застуди.

  • Зробити звуко-буквений аналіз слова повір’я. Поясни вживання апострофа.

  • Підкресли в слова наголошені склади.

  • Підкресли головні члени речення.

О О Оо Оооо ос ол од ог от ок оселя

Батьківська оселя – символ родинного вогнища.

  • Назвати прикметники, визначити їх відмінки.

  • Поділити слово оселя на склади для переносу.

П П Пп Пп Пппп Пи пи пр пе пх писанка

Писанка – символ вічного життя, добра і сонця (з дитячого журналу «Журавлик»).

  • Підкресли однорідні члени речення та поясни розділові знаки.

  • Зроби звуко-буквений аналіз слова життя.

Р Р Рр Рр Рррр ру ро ра ре ря уш рушник

Рушник – символ життєвого шляху та долі.

  • Підкреслити головні та другорядні члени речення.

  • Назвати слово, у якому кількість букв переважає над кількістю звуків.

С С Сс Сс Сссс ст см сл сі со са су ся стрічки

Стрічки – обереги волосся від чужих очей.

  • Зробити звуко-буквений аналіз слова волосся.

  • Розібрати прикметник чужих як частину мови.

Т Т т т Тттт То то та тн тм ту ті ти тополя

Тополя – символ статності та молодості.

  • Дібрати до слова тополя споріднені слова.

  • Підкреслити букви, що позначають м’які приголосні звуки.

  • Назвати іменники, визначити їх відмінки.

У У у у Уу Уу Уууу Ук у кує ум ул ус ут українська криниця

Українська криниця споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.

  • Встановити зв'язок слів у реченні.

  • Зробити звуко-буквений аналіз слова щирість.

Х Х х х Хх Хх Хххх Хл хл хм хі ха хр хо хліб

Хліб завжди був найбільшою цінністю нашого народу, символом працелюбності, достатку.

  • Розібрати речення за частинами мови.

  • Визначити рід та відмінок іменників.

  • Розібрати слово найбільшою за будовою.

Ч Ч ч ч Чч Чч Чччч Чо чо чу ча че чх чорнобривці

Чорнобривці уособлюють материнську доброту, ласку.

  • Розібрати речення за членами речення і частинами мови.

  • Назвати дієслово, визначити час, поставити його в інших часових формах.

Я Я Яя Яя Яяяя яб ям як ял ян яблуневий цвіт

Яблуневий цвіт – символ материнської любові.

  • Назвати прикметники, визначити їх відмінок.

  • Дібрати до слова яблуневий споріднені слова.



Лугина Алла Олександрівна,

вчитель початкових класів

Метод, прийом, додатковий матеріал: додатковий матеріал.

Клас: 1-ий клас.

Тема: Народні символи України.

Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині

КАЛИНА-символ зрілості дівчини. Тому червону калину часто використовують у весільних обрядах .

Загадка

Хто ж ті ягоди не знає,


Від застуди їх приймає.
На кущах вони висять,
Тільки це не є малина.
Що за ягода? — (калина)

ВЕРБА - універсальний символ Прадерева життя, а Великодня верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Загадка

Стоїть над водою з розплетеною косою.( верба)
ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят… І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи.

Загадка

На даху моєї хати

Оселився птах цибатий

Довгий дзьоб і ноги має,

Мишок, жабок полюбляє.

Чемних діток іздалека

В кожен дім несе(Лелека)

Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) – це оберіг і дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. Був обов’язковим у вбранні нареченої на весіллі, а також у деяких інших звичаях та обрядах (гадання на Купала, коронування на обжинках), як символ українських народних пісень.

Вважалося, що вінок з живих квітів оберігає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров’я, тому є квіти, які потрібно обов’язково вплести.

До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.



Загадки

Ой цвіте на Україні красне літо 


Ой збирають чорноброві в гаю квіти, 
В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок, 
Щоб до танцю вбратись в оберіг –…( вінок)

Щоб було здоров’я, була сила, 


Цвіт її не в’яне, бронзовіє. 
Серед квітів справжній характерник.
У вінок вплітається…(безсмертник).

Куди вітер занесе, 


Приживеться там й цвіте. 
Нескоримий дух у ній 
Зветься квітка … (деревій).

Зеленшовком і зимою, й літом в’ється, 


Про життя та квітка знає і безсмертя. 
Синім цвітом оживить сумний затінок, 
У віночку бавиться … (барвінок).

Щоб складалась материнська доля, 


Квітнуть навесні сади плодові. 
Щоби дітки були гарні і міцні, 
В цвіт рожевий вбрались. (яблуні).

Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні, 


Щоб була краса дівоча, була врода. 
Незрівнянно гарна, як наша країна, 
Заплітають у віночок оберіг… (калину).

Що би відданість була в любові 


Є чар-зілля у дівочому вінкові. 
Щоб душа і думка були чисті, 
Зацвітав жовтенький, духмяний … (любисток).

Ой у полі синіють кокошки, 


Квіти ті неначе неба трошки. 
Від лихої бережуть ворожки, 
Вплетені на вірність у вінок …(волошки).

А ще у віночку квітка є – довіра, 


Вона має сонце всередині. 
В неї чисті, білі пелюсточки - свашки, 
Про дівочу долю розповість … (ромашка).

Всім квіткам вона княжна. 


Дивовижна, запашна. 
Хто не вірить і байдужий 
Вразить того шипом …(ружа, троянда).

Батька хату осява, 


Струнка, байхова барва. 
Щоб надія не в’яла, 
Квітне роду берегиня …(мальва).

А ця квітка як троянда виглядє 


Та не колить бо шипів не має, 
Щоб була любов, була гармонія, 
У дівочому віночку виграє …(півонія).

На зелені вуса сів джміль, 


Тай заплів усе всуціль, 
То на розум, на гнучкий 
В’ється …(хміль).

Наче крові каплі в полі, 


Тих хто воював за долю. 
Квітка та печалі знак, 
Символ смутку…(мак).

Вишитий рушник – стародавній оберіг дому. З рушником зустрічали гостей, молоді ставали на рушник під шлюбного обряду. Вважалося, що візерунок вишивки оберігає від лиха та захищає від хвороб.

Загадка

На портреті висить, красується,

Всі в світлиці ним милуються.

(Рушник)

Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки.»

Казка про писанку

На високій горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від того, що з'явилося на світ, і вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село, У ньому жили добрі працелюбні люди. Вони вирощували жито, пшеницю і всяку пашницю, а біля будинків цілий рік буяли сади.

Колись люди були там щасливі. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив край села в темному будинку, Він не вмів усміхатися, ніколи не радів, а на його полі ніколи не зрів урожай. Чаклун промовив закляття, і на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зав'яла пшениця. Селян здолали хвороби, вони забули, що таке радість, усмішка.

Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мандрівник - мудрець. Він ужахнувся від того, що побачив, і вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби - жовту, червону, блакитну і зелену При цьому він казав: "Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця - стиглий врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. А згадати вам усе це допоможе те, з чого народжується життя."

Довгій час селяни не могли зрозуміти, що їм зможе допомогти, аж поки не побачили, як з яєчка вилупилося маленьке курча. Тоді зібрали всі яєчка, пофарбували їх у жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори, вийшли за село і почали співати. Відразу небо стало ясним, на полях піднялася пшениця, розквітли сади, а люди всміхалися й раділи Чари чаклуна розвіялись, і вони вирішили фарбувати яєчка кожної весни.

Савчина Ірина Валентинівна,
учитель початкових класів

Метод, прийом, додатковий матеріал: додатковий матеріал.

Клас: 3-ий клас.

Тема: Прислів’я про Батьківщину.


  1. З розсипаних слів скласти речення або правильно поєднати частини прислів’їв.

  2. Каліграфічно записати прислів’я та пояснити їх значення.

Кожному мила рідна сторона.

Батьківщина-мати, умій за неї постояти!

За рідний край –життя віддай!

Без верби і калини немає України.

Нове у нас тепер життя – старому не буде вороття.

Жити – Вітчизні служить.

Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

Кожна травичка на своєму корені росте.

Добре тому, хто в своєму дому.

За рідною землею і в небі сумно.

Всюди добре, а вдома найкраще.

Рідний край – земний рай.

Рідна земля і в жмені мила.

Де не є добро, а вдома краще.

З рідної сторони і ворона мила.

Нема кращого у світі, ніж твоя сторона.

Що країна, то родина.

За морем тепліше, та вдома миліше.



Нема на світі другої України, немає другого Дніпра.

Наша слава – Українська держава.

На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.

Без відваги зазнаєш зневаги.

Грудка рідної землі дорожча за золото.

Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.

Та земля мила, де мати родила.

У чужій сторонці не так світить і сонце.

Де рідний край, там і під ялиною рай.

Сломінська Алла Василівна,

учитель початкових класів

Метод , прийом ,додатковий матеріал : додатковий матеріал.

Клас: 2-4-ті класи.

Тема: Частини мови.

Іменник – це така частина,

Що називає нам усе :

Верба, калина, Україна

Нехай нам щастя принесе.

Хто? І що? Нам все розкаже

І усім-усім покаже,

Що таке земля і зілля,

Хто нам добува вугілля?
Дієслово має дію,

Розповість вам, що я вмію.

Що робити? Що зробити?

Будем вправно ми служити:

Грати, бігати, співати,

Рідну землю захищати.


На прикмети я вкажу,

Хто який я розкажу:

Синій, чистий, новий, білий,

І яка у світі сила,

Що зробила нам добро,

Щоб яке воно було?

Всі які повинні бути,

Щоб родину не забути?


Я – займенник,

За іменник

В реченні буваю,

Вкажу вам на прикмети,

Але їх не називаю:

Ти і ми, і ви усі,

Любим митися в росі,

Той, собі, тобі і нам –

Все розставить по місцям.
Числівник вкаже на число:

Скільки? Вас усіх було,

Котрий? З вас сьогодні вранці

Принесе оцінку в ранці:

Перший, третій, п’ятий

Чи двадцять дев’ятий.


Де? Коли? Куди? І звідки?

І чому? Навіщо? Як?

На запитання моє

Прислівник відповідь дає:

Вчора, вранці, чисто,біло,

Марно, сумно, рідко й сміло.


Прийменник, сполучник,частка –

Це маленька пастка.

Не буде без них діла,

Бо це – велика сила:

На парті, в домі, в полі,

І на серці, і у долі.



Рожок Ірина Леонідівна,

учитель української мови та літератури

Метод, прийом, додатковий матеріал: тексти диктантів.

Клас: 9-ий клас.

Тема: Зріз знань з української мови.

Диктант

9 клас, І семестр

Країна смутку і краси

 Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку й жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної його зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, у результаті якої – велетенське кладовище. Високі в степу могили та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна – це змарнілі, обшарпані, голодні люди. Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське безмежне свавілля… Праця до сьомого поту

Україна – розкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку, краси і недолі.



За С.Васильченком, 150 сл.
Зріз знань з української мови

9 клас, ІІ семестр

Диктант

Звичаї – скарб українського народу

Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї – не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які в свою чергу впливають на духовну культуру нації.

Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї і мова – ось ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до схід-сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити свої дітей звичаїв – то такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові!



За О. Воропаєм, 148 сл.
Зріз знань з української мови

11 клас, І семестр

Диктант

Рідне слово

Коли зникає народна мова, народу нема більше! Ось чому, наприклад, наші західні брати, витерпівши всі різноманітні насильства від іноплемінників, коли це насильство нарешті торкнулося мови, зрозуміли, що йдеться тепер уже про життя чи смерть самого народу. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову – і він ніколи більше вже не створить її. Нову батьківщину навіть зможе створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ. Але якщо людська душа здригається перед убивством однієї недовговічної людини, то що ж повинна б почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової історичної особистості народу – цього найбільшого з усіх створінь Божих на землі?

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити жоден її жоден природознавець. Воно знайомить її з характером людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик. Воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ.

За К.Ушинським, 272 сл.


Зріз знань з української мови

8 клас, І семестр

Диктант

Духовний скарб народу

Мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим результатом матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь. Кожне створене слово – це символ сформованої ідеї, це відображення намагань людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Це одночасно здобуток культури всього людства. Адже кожна мова доповнює іншу, а разом вони – витвір світового розуму.

 Мова й пісня – дві найважливіші фортеці. Їх народ повинен оберігати пильніше і відчайдушніше, ніж свої кордони. Навіть втрачені кордони з часом можна відновити, а мову відродити майже неможливо. Мова – це скарб, який важко оцінювати. Мову не можна замінити чужою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Навертати, схиляти до чужої мови, силою примушувати народ зрікатися рідної мови – це найбільший злочин.

                                                                          За Г. Нудьгою,132 сл.

Бойко Оксана Миколаївна,

учитель української мови та літератури

Метод, прийом, додатковий матеріал: додатковий матеріал.

Клас: 5-11класи.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал