Кафедра української мови й загального мовознавства Інститут філології й журналістики



Pdf просмотр
Сторінка4/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.81 Mb.
1   2   3   4   5
1.6.2. Явище синонімії та антонімії у фразеологічному
масиві української мови
Незважаючи на помітні успіхи у розвитку загальної теорії синонімії, природа і особливості саме фразеологічних синонімів залишаються поки що маловивченими. Зусилля багатьох дослідників фразеологічної синонімії слов'янських і неслов'янських мов скеровані на опрацювання задовільної методики дослідження цього складного явища, на встановлення критеріїв синонімічності, на вироблення чіткого визначення фразеологічних синонімів, на створення їх класифікації. Особливої актуальності набуло питання про спільне й відмінне у лексичній і фразеологічній синонімічних сферах. У науковій літературі чітко визначилися дві тенденції одні автори, підкреслюючи спільні елементи в лексичному значенні та в експресивно-стилістичному характері слів і фразеологізмів (йдеться про тип лексичних ідіом —

54 еквівалентів слів, доводять, що синонімія в галузі лексики і фразеології — явища тотожні, інші ж, більше зважаючи на відмінні риси, приходять до висновку, що лексична і фразеологічна синонімія, хоч і близькі, але нетотожні явища і тому мають бути самостійними об'єктами лінгвістичного аналізу . Очевидно, немає достатніх підстав для категоричних рекомендацій щодо обов'язковості як лише взаємозв'язаного розгляду синонімів-фразеологізмів і синонімів-слів, такі окремого вивчення цих лінгвістичних явищ. Типи синонімічних зв'язків слово — слово, слово — фразеологізм,
«фразеологізм—фразеологізм»
залежно від задумуй широти поставлених завдань можуть розглядатися і окремо, і разом. Що ж слід розуміти під терміном фразеологічні синоніми Фразеологічними синонімами, або синонімічними фразеологізмами вважаються фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і при різній внутрішній формі і неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність із словами оточення. Які лексеми, фразеологізми можуть об'єднуватися в синонімічні ряди, що є однією з ознак системності фразеології кожен член синонімічного ряду по-своєму розкриває певне поняття чи судження. Так, в українській мові існує цілий ряд фразеологізмів розмовного фонду на означення поняття людина невизначеного характеру, невизначених здібностей ні риба ні
м'ясо ні рак ні риба ні пава ні гавані два ні півтора ні те ні сені
богові свічка, ні чортові кочергані швець ні жнець ні грач ні помагач та
ін.; на позначення поняття невигідно, бездумно міняти, поміняти виміняти
шило на швайку — виміняти пасок на поясок проміняти бика на індика
міняти крицю на лошицю міняти перстенець на ремінець на позначення поняття наодинці з ким віч-на-віч сам на сам на дві пари очей на
чотири ока на позначення судження неможливо уникнути людського осуду

55
До чужого рота не приставиш, ворота Від людського поговору не
запнешся пеленою Великої треба хусти, щоб зав'язать людям усти та ін. Причини виникнення фразеологічних синонімів можуть бути найрізноманітніші. Відомо, що людське мислення в залежності від конкретної ситуації виділяє якусь одну ознаку явища, дії, в іншій ситуації
— іншу, а це веде до різного вираження тієї самої думки. У новій фразеологічній одиниці може, таким чином, з'являтися якийсь додатковий семантичний чи стилістичний відтінок. Ті самі явища буття в залежності від життєвого досвіду людей, від характеру їх світосприймання окреслюються висловами, в основі яких лежать найрізноманітніші внутрішні образи. На цьому й грунтується фразеологічна синонімія. Різні асоціації, наприклад, викликала і викликає в уяві людей ситуація, яку можна загально сформулювати словами картати, лаяти когось за щось. Для її відтворення в українській мові існують синонімічні звороти — давати наганяй давати
натруски давати прочухана милити чуба гріти чуба — давати жару
наганяти холоду накривати мокрим рядном брати на сповідь читати
молитву читати нотацію іжицю прописати знімати стружку
підкручувати гайку вправляти мізки вставляти клепку робити вливання
натягати на копил брати в шори і под. Народження одних із цих висловів підказало спостереження за психічним станом людини, яку лають (їй, справді, буває і жарко, і холодно, вона упріває, вкривається росою поту, інших — спостереження за поведінкою суб'єкта дії, який може чимось нагадувати особу, що наділяє іншу недуже приємним подарунком тощо.
Понятійні сфери фразеологічної синонімії, які лексичної, надзвичайно різноманітні. Розгляньмо лише деякі ряди, об'єднавши їх під домінантою- словом чи описовим зворотом, які найзагальніше визначають зміст близькозначних фразеологізмів. Виразними рядами окреслюється сфера людських взаємин — соціальних і морально-етичних. Її можуть ілюструвати такі приклади

56 Довести доці л к о витого зубожіння кого обібрати до нитки
обдерти як липку останню сорочку зняти пустити з торбами, пустити
попідтинню та под. Підбурювати кого, загострювати взаємини доливати оливи до
вогню підкладати дров до багаття до гарячого ще приском сипнути
підливати гасу до полум'я підкладати вогню — іскру у порох укинути —
зводити трусу баламутити світом та подібні. Викликати занепокоєння хвилювати багатьох бити на
сполох дзвонити вусі дзвони бити в барабани піднімати на ноги
зчинити ґвалт наробити шелестувчинити веремію та ін. Бутин е самостійним, залежним танцювати під дудку чию —
співати з голосу чийого — дивитися очима чиїми та ін. Цю ж ідею розвиває ряд синонімічних між собою прислів'їв і приказок типу На чиїм возі їдеш,
того й пісню співай — З вовками жити по-вовчому вити У чужий
монастир із своїм уставом не ходять 3 чужого воза хоч серед калюжі і под. Бути заодно з ким руку тягти за ким — в одну дудку грати одну
пісню співати співати тієї ж в один гуж тягти їздити одним шляхом
з кимось та ін. Так, поняття бутин е виправним мрійником, ідеалістом передають синонімічні звороти літати в хмарах будувати повітряні замки ловити
жар-птицю. Констатацію такої ж риси людської вдачі містить у собі і прислів'я Дурень думкою багатіє («Жити тільки майбутнім не можна. Народ влучно підмітив це у прислів'ї Дурень думкою багатіє — П. Загребельний, але воно за своїми структурно-контекстовими особливостями нетотожне дієслівним фразеологізмам і не може вважатися членом того самого синонімічного ряду. Інша справа, що створений на його основі фразеологізм
думкою багатіти цілком природно доповнює вищенаведений ряд. У визначенні синонімічних взаємин між певними фразеологізмами, таким чином, за робочий критерій може бути визнана можливість їх

57 взаємозаміщення без порушення змісту висловлення. Основною умовою взаємозамінності є вживання близькозначних одиниць у тих самих синтаксичних конструкціях і поєднання їх з тим самим лексичним оточенням. Інакше між одиницями не виникає лінгвістичного зв'язку. Між фразеологізмами, що входять до одного синонімічного ряду, помітній стильові, або функціонально-мовні відмінності. Сферою вживання, наприклад, відрізняються фразеологізми ввести в оману і збити з
пантелику; зазнати фіаско і пропасти, як швед під Полтавою берегти як
зіницю ока і не спускати з ока тощо. Перші з членів наведених пар більше властиві книжній мові, другі — природні елементи розмовного стилю. Але в зв'язку з тим, що основна маса фразеологічних одиниць належить саме до розмовного фонду мови, у синонімічних рядах найяскравіше виявляється не функціонально-стильова, а експресивно- емоційна градація від урочисто-піднесеної тональності до жартівливої, фамільярної, зниженої і грубо-вульгарної, напр.: заснути вічним сном
віддати богові душу простягти ноги віддати кінці врізати дуба..
У більшості фразеологічних одиниць експресивно-емоційне забарвлення є стабільним. Його легко визначити і тоді, коли фразеологізм ужитий поза контекстом, отже, таке забарвлення соціально визначене і закріплене за ним як за певною лінгвістичною одиницею. Через фразеологічні одиниці яскраво виражається ставлення мовців до дійсності, передається багатобарвна гама емоцій — співчуття, захоплення, зневаги, презирства і т.п.
Усі названі типи синонімів — смислові, стильові, або функціонально- мовні і експресивно-емоційні не обов'язково виступають умові в чистому вигляді, вони тісно переплітаються між собою. Тривале співіснування в мові фразеологічних синонімів, здавалося б тотожних за семантичними, структурно-контекстуальними та емоційними особливостями, здебільшого підтримується тим, що вони мають у своїй основі різну внутрішню форму, яка власне й зумовила їх виникнення та структурне оформлення.

58 Різна образність викликає різні асоціації, по-своєму виражаєте саме явище реальної дійсності, тому в сфері фразеології немає абсолютних синонімів, які б переобтяжували фразеологічний склад мови, всі вони є в ній необхідними елементами урізноманітнення засобів вираження. У зв'язку з тим, що багатьом фразеологізмам, які словам, характерна полісемія, їх синонімічні зв'язки ускладнюються та сама фразеологічна одиниця може входити в кілька синонімічних рядів. Так, зворот брати в шори розвинув два переносні значення 1) підпорядковувати когось собі, своїй волі домагатися необмеженої влади над кимось (Більше всього на світі бійся, Іване, жінок кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка Як
візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся — В. Собко; Він зумів узяти в
шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України — С. Добровольський) і 2) картати когось вичитувати комусь (Вернусь на грунт реальний, До ближчих, власних справ Учора мене папа Як сліду шори брав
— Л. Українка Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці» — С. Васильченко). За першим своїм значенням цей фразеологізм вступає у синонімічні взаємини із зворотами типу брати, взяти в свої руки, за другим — із такими, як давати, дати наганяй кому. У залежності від того, як синонімізуються фразеологізми у своїх значеннях, серед них виділяють повні, коли фразеологічна одиниця синонімічна іншій в усьому семантичному обсязі, і часткові, якщо в синонімічні взаємини вступають окремі значення фразеологізмів. Синонімічний ряд фразеологізмів є мікросистемою в синонімічній системі і в загальній системі мови, породженою можливістю різного називання явищ об'єктивної дійсності. Як специфічна підсистема в системі мови, синонімічний рядне може бути нерухомим, замкнутим, жити лише за власними законами. Він реагує на закономірності розвитку мови збільшенням чи зменшенням кількості членів, перегрупуванням їх, творенням нових синонімічних рядів тощо. У цьому легко переконатися, простеживши, як за останні десятиріччя

59 поповнився ряд фразеологічних синонімів, що характеризують швидкість бігу. До тих фразеологізмів, що існували здавна з усіх ніг не чуючи
землі під ногами на всі лопатки на всі заставки як стріла — як
вихор тощо,— долучилися нові на третій швидкості — з реактивною
швидкістю — з космічною швидкістю як ракета та под. І навпаки, через забуття історичних обставин, що породили фразеологізми, деякі з образних найменувань явищ дійсності перейшли до пасивного фонду, фіксуються лише окремими фразеографічними джерелами. Такими є, наприклад, члени ряду, що характеризують тяжку, часто підневільну працю
єгипетська робота (праця рабів) —галерна робота (праця веслярів- невільників, прикутих до галер) та ін. Вийшли з ужитку фразеологічні синонімічні звороти лоби голити
ставити під аршин, що вживалися із значенням брати до війська. У нових соціальних умовах утратили свою актуальність синоніми типу
уклінно просити, бити чолом, що підкреслюють приниження того, хто звертається з проханням до вищого відійшли на периферію мовних засобів і синоніми на зразок іти на ралець, воздавати ясу (ушановувати когось подарунками чи гарматними салютами. До звуження синонімічних рядів спричиняється іноді забуття одного з давніх значень того чи іншого слова. Таку сучасній мові з ряду синонімів —
до могили. до гробової дошки поки життя тощо випадає колись широковживаний зворот до живота свого, де живіт виступає із значенням
життя. Окремі фразеологізми, які цілі синонімічні ряди, перебувають між собою вант о німі ч них взаєминах. Фразеологічні антоніми — це мінімум дві фразеологічні одиниці, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні взаємовиключають одна одну зазначенням і характеризують явища і предмети дійсності з різних, але сумісних боків. Напр.: хоч у вухо бгай — згідливий і хоч кіл на голові теши — упертий озиратися назадні колеса і йти на рожен душі не чути в кому і

60
ненавидіти всіма фібрами душі брати бика за налигача і відкладати в
довгу шухляду та подібні. Протиставлення у фразеологізмах найчастіше здійснюються через заперечення . Пор. антоніми, що групуються навколо домінант значна особа
— незначна особа птиця високого польоту птиця невисокого польоту
велике цабе невелике цабе або: нашого поля ягода не нашого поля ягода
нашого пера пташка не нашого пера пташка та ін. Контрастні взаємини характеризують фразеологізми, що в своїй лексичній оболонці мають компоненти-антоніми, на зразок акції
підвищуються чиї — акції падають чиї; натягати віжки попускати віжки
виходити з берегів увіходити в береги (антоніми-дієслова); кидати в жар
кидати в холод (антоніми-іменники); зажити доброї слави зажити лихої
слави (антоніми-прикметники); плисти за течією плисти проти течії
(антоніми-прийменники) тощо. У широких антонімічних взаєминах перебувають синонімічні ряди фразеологізмів, що дають якісні, кількісні, просторові і часові характеристики предметів та явищ, зокрема на позначення понять добрий лихий, розумний дурний, далеко — близько тощо останню сорочку віддасть і з батька
здере; мудра голова куряча голова неблизький світ рукою сягнути. Проведений тут аналіз явищ полісемії та омонімії, синонімії та антонімії, даючи уявлення про системні зв'язки у фразеологічній сфері, розкриває також багатство виразових засобів, виявляє спільні елементи у фразеології слов'янських мов.
Одним з найбільш цікавих питань сучасної фразеологічної науки є дослідження емоційно-експресивної якості фразеологізмів. Емотивній функції сучасної української загальнонародної мови підпорядковуються численні фразеологічні одиниці (переважно розмовного та просторічного походження. Серед них виділяємо перш за все ті ідіоми, які є експресивними сигналами різних емоцій людини (захоплення, схвалення, подив, досада, розчарування, обурення, гнів, докір та подібних.

61
РОЗДІЛ ІІ.
Семантико-граматична
характеристика фразеологічних одиниць, які
вказують на емоції і почуття людини
Якщо мова – душа народу, то фразеологія – душа мови. І невипадково національно свідома людина звертається до фразеологічних скарбів. Мова кожної людини, починаючи з її народження формується у певному оточенні. Людина засвоює словесну форму мовної діяльності, мовний етикет, вчиться репродукувати свої власні переживання, відчуття, дії, прилучається до національної ментальності. Фразеологізми – активний образотворчий чинник людського мовлення. Саме вони надають стилістичного ефекту звучанню живого спілкування, виконують додаткову підсилювальну функцію у мовленні, урізноманітнюють його в експресивному плані, можуть нести в собі позитивний чи негативний заряд емоцій. Розмовні фразеологізми мають практично необмежене застосування і якнайширші можливості для виразу думок, настроїв і почуттів. Різні видозмінив структурі фразеологізмів найбільше притаманні розмовно- побутовому мовленню. Діяльність людини, її поведінка завжди зумовлюють появу певних емоцій і почуттів – позитивне або негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку і переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором. Такі переживання називають емоціями, почуттями. Людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. К.Д.Ушинський писав, що ні слова, ні думки, навіть вчинки наші не виражають так почуття нас самих і наше ставлення досвіту, як наші почування [49, 328]. Емоції і почуття тісно зв’язані між собою, але за своїм змістом і формою не є тотожними переживаннями.

62 За С.Д. Максименком емоція – загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності [49,328]. Характерною ознакою складних емоцій є те, що вони – результат усвідомлення об’єкта, що зумовив їх появу, розуміння їхнього життєвого значення, наприклад, переживання задоволення при сприйманні музики, пейзажу. Поняття почуттів психологами трактується таким чином почуття – це специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні або негативні емоції – радість, любов, гордість, сум, гнів, сором тощо [49,329]. У почуттях виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. Характерною особливістю емоцій і почуттів є те, що вони охоплюють особистість повністю, є взаємопов’язаними з діяльністю людини повністю діяльність викликає різноманітні переживання у зв’язку із ставленням до неї та її результатів, а емоції і почуття також стимулюють людину до діяльності, додають їй снаги, стають внутрішньою спонукою, її мотивами. Тобто такі переживання збагачують життя людини, бо ідеї без почуттів – холодні, світять, але не гріють, позбавлені життєвості та енергії, нездатні до втілення. У фразеології найяскравіше виявляється національна специфіка мови. У зв’язку з цим одним із найважливіших і найневідкладніших наукових завдань стала систематизація фразеологічних ресурсів національних мову спеціальних фразеологічних словниках. Лексикографами Інституту мовознавства
ім. О.О.Потебні АН України був підготовлений Фразеологічний словник української мови, який ставив замету відобразити якомога повніше фразеологізми сучасної української літературної мови і подати їх детальну лексикографічну характеристику, тобто визначити форму фразеологізму, розкрити та розтлумачити його значення, показати реальне функціонування фразеологічних одиниць, охарактеризувати їх стилістичні особливості й проілюструвати відповідними цитатами. Фразеологічний словник української мови (за редакцією Г.М.Удовиченка) охоплює насамперед ті фразеологізми української мови, які підтверджуються авторитетними джерелами – цитатами з

63 фольклорних записів, з творів художньої, публіцистичної та науково-популярної літератури, з окремих перекладних творів, що репрезентують світову класичну спадщину, а також газет, журналів тощо. У своїй роботі ми малина меті дослідити та впорядкувати фразеологічні одиниці та конструкції, які виражають емоції та почуття людей такі фразеологізми були вилучені із Фразеологічного словника української мови за редакцією Г.М.Удовиченка).


2.1. Типологія фразеологічних одиниць, які є
репрезентантами емоцій і почуттів людини
Фразеологізми різного типу – неоцінений здобуток розмовного мовлення. Сповнені вагомого змісту, образності і влучності, ховаючи в собі вдалі характеристики і оцінки явищ життя, фразеологізми одночасно являють собою економні засоби вислову, які легко запам’ятовуються і відтворюються у відповідній ситуації. Теоретичне вивчення фразеології як форми фіксації емоцій і почуттів людей пов’язане з пошуком відповідей нарізні запитання. У мовознавчих працях об’єктом уваги є засоби сприймання та процес осмислення фразеологічних висловів. У них віддзеркалюється своєрідність фразеологізмів на позначення емоцій і почуттів людей. Саме такі мовно-естетичні знаки культури, як фразеологізми мають здатність нагромаджувати об’ємну позамовну інформацію. Фразеологічного словника української мови за редакцією Г.М.Удовиченка нами було вилучено фразеологізми, які вказують на емоції і почуття людей. Встановлено, що дані фразеологічні одиниці можуть означати різні види емоційних переживань та станів, тому ми мали змогу систематизувати їх на такі групи Фразеологічні одиниці на позначення переживань

64 Фразеологічні одиниці на позначення неспокою Фразеологічні одиниці на позначення душевного болю Фразеологічні одиниці на позначення страху Фразеологічні одиниці на позначення любові Фразеологічні одиниці на позначення піднесення Фразеологічні одиниці на позначення печалі Фразеологічні одиниці на позначення хвилювання, піклування про когось Фразеологічні одиниці на позначення поганого настрою Фразеологічні одиниці на позначення того, що хтось викликає у когось хвилювання Фразеологічні одиниці на позначення сильного, глибокого враження Фразеологічні одиниці на позначення невдоволення Фразеологічні одиниці на позначення найглибших почуттів Фразеологічні одиниці на позначення знервованості Фразеологічні одиниці на позначення здивованості Фразеологічні одиниці на позначення припинення гніву та сердитості Фразеологічні одиниці, що означають припинення хвилювання. У кількісному відношенні найбільше виявлено фразеологічних одиниць і конструкційна позначення душевного болю, стану піднесення та переживання. Це пояснюється передовсім тим, що саме в такі моменти людина прагне емоційніше підкреслити свої почуття, яскравіше виразити головну думку сказаного, відтворити свій внутрішній стан. До групи фразеологічних одиниць на позначення переживань належать такі серце каменем лежить шашіль точить ( Той злякався братової могутності, шашіль заздрощів точив йому душу ( Загребельний П.); серце
болить/ заболіло муляти (мулити) на серці (на душі душа болить (ниє,
щемить, ятриться заболіла (занила, защемила, заятрилась) (Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа ніби рана І. Нечуй - Левицький ); скніти душею (Кажуть – смерть усіх рівняє кажуть –

65 на тім світі усе навпаки тут ти скнів душею, там радітимеш серцем (Панас
Мирний); гадюка (гадина) ссе коло серця виривати душу краяти серце
досада бере / гризе ( Досада брала брата, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський серце кров’ю обливається (Чому ж воно
[ серце ] кров’ю усе облилось І стогне, і плаче, і туже? (О. Олесь ); (аж) холоне
/ захололо (захолонуло, похолонуло) серце (в серці) ( Холоне серце, як згадаю, Що не в Україні поховають, Що не в Україні буду жить (Т. Шевченко); (аж)
холоне / захолола (захолонула, похолонула) душа (в душі ); аж серце (душа)
тремтить (трепче, трепечеться) (В Енея серце трепетало, Воно осині віщувало ( І.Котляревський); переболіти душею (серцем) (От тільки переболів
душею за тебе, голубочко моя (М.Коцюбинський); як (мов) живцем пектися на
рожні; палити душу палити вогнем тліти серцем (душею стати поперек
(впоперек) горла стискати (стискувати) / стиснути серце (коло серця, за
серце) (Настю стиснуло щось коло серця… вона ніби бачила, як Денис десь блукає на далеких степах (І. Нечуй - Левицький); тенькнуло / тенькає в серці
(в грудях) ( - Боюсь, Насте, – косує очима на двері [Свирид]. – І чого вам боятися – радісний здогад тенькає в серці молодиці. – А як наскочить Ларіон? Що він подумає (М.Стельмах); ссати (за) серце (душу) ( Коли скорбота ссе
душу, то з тіла втікає сон ( М. Стельмах в середині все обертається
обгортати(огортати) / обгорнути (огорнути) тугою (сумом, смутком) ( Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу
тугою… Топтали мою єдину надію (Панас Мирний як (мов, ніби) полум’ям
обгорнуло/ обгортає нести тягар у серці нерви здають (здали) (Оця несподівана підтримка незнайомої людини, довіра комісара… так вразили
Колосовського, що він відчув, як нерви його здають, і він тільки крайнім зусиллям волі стримав себе, щоб не розридатися (О. Гончар. Невеликою кількістю фразеологічних одиниць представлена група на позначення неспокою. Серед них маємо як камінь надушу навернув
( – Мовчіть, не говоріть про старе – урвав його мову Кравцов. – І так наче хто
камінь надушу навернув (Ю. Бедзик); мулько на серці (Надвечір Дмитрик

66 помічає, що йому чогось мулько на серці (М. Коцюбинський мати (носити)
змію під серцем лежати на совісті (на сумлінні) (Я занадто в лірику вдаюсь і забуваю, що в мене нема на неї часу, що маса роботи лежить на совісті Леся Українка коти шкребуть на серці (Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти шкребуть (Собко М душа тривожиться (Брюховецький сам не знав, чого злякався так уже грішна душа його тривожилась (П.Куліш);
на давати / надати спати битися головою об стіни (в мур) ( - Коли ж він
[Василько] до політики доріс. – Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків- Діти наші думають, що спокій наш оберігають, а потім батьки б’ються головами об стіни (М.Стельмах); бити / пробити
(забити, ударити) тривогу (Тільки серце про щось заговорить і тривогу заб’є з глибини, коли мимо проходять шахтьори і зникають у кліті вони (А. Сосюра);
терпне серце бити на сполох як (мов, ніби)вогнем пече ( - Розкажи ж нам
Одарочко, усі пригоди свої, любко, - кажу їй. – Та розкажи ж бо, розкажи Нехай послухають – каже брат та й вийшов з хати, мов його огнем пекло Марко Вовчок. Цікавими є фразеологічні одиниці та конструкції, які використовуються для вербального вираження спричинення, завдавання душевного болю комусь. Наприклад, душа (серце) розривається (рветься)
надвоє (навпіл) (Вона Пріська чує голос Пилипів; вона бачить його безпомічного, як він ховає одубілу голову в сніг… серце її рветься надвоє Панас Мирний колупати душу вражати / вразити в саме серце надривати
(надсаджувати) / надірвати (надсадити) серце (душу краяти (різати)
/ розкраяти серце (душу) на шматки ( - От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський);
черв’як точить серце ( Маю гієну ту щодня і щогодини навколо себе чую плачі скрегіт, щодня мені черв’як той точить серце. Тож він мене привів сюди до вас шукати правди, волі і спокою (Леся Українка); впиватися впитися в
серце ( Сперш-таки боявся Чіпка матері, а далі – звик уже ідо бійки, хоч як вона глибоко іноді в серце впивалася, до живих печінок доходила…

67
( Панас Мирний ); шпигонути в серце як ( мов, ніби) хто ножем ( серпом)
різнув ( різонув, ударив) по серцю ( - Не жилець він- мов хто
серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова ( Панас Мирний );
ужалити в серце ( - Ти згадай, серце, які Дубці дохідні Молодий аж
іздригнувся і дивиться на неї, ніби його щось разом здивувало, злякало, у серце
вжалило… (Марко Вовчок терзати душу ( серце тягар ліг (упав) на серце
(на груди) ( Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха вже чекаю… (І. Кочерга тисне серце (коло серця,
груди, в грудях) ( Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко);
спопеляється/ спопелилося серце серце (душа) тліє ( - Думати Сети думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок кривавиться серце
(душа); сам не при собі розпікати розпекти душу (серце) ( Мамо Ти
розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (Іван Нечуй-Левицький); роздирати / роздерти
серце (душу) на шматки (по шматках) (Думки по шматках роздирали парубочу душу (М.Стельмах); різати / різонути (різнути) по живому (тілі як (мов,
ніби) камінь ліг надушу (на серце ятрити (роз’ятрювати, розтроюджувати,
троюдити, розворушувати) / роз’ятрити (розтроюдити, розворушити) серце
(душу) (І враз почув я голос невимовний, Той голос, що його лиш серце зна, Для уха тихий, але сили повний, Що душу розворушує до дна (І.Франко);
розбилося серце мучити серце (душу) (Що се я Що се я?… Геть, геть від мене… Не муч мого серця! (Панас Мирний різати різонути (різнути) ножем
ранити душу (Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її,
ранила серце, доводила до розпуки (М.Коцюбинський); як (мов, ніби) вогнем
пече; розбивати / розбити серце (душу) (Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахучий дим, плачиві співи серце розбивали (І.Франко). Яскравою своєрідністю захоплюють фразеологічні одиниці на позначення людських емоцій і почуттів пов’язаних зі страхом. Серед них маємо такі обмирати / обмерти зі страху (Горпина, слухаючи прокльони дідові,

68
обмирала з страху ( Панас Мирний холодна жаба сидить під серцем
( – Навіть самі слова – прокурор, тюрма, слідчий – все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під
серцем… (М.Собко); все (щось) обривається / обірвалося всередині (в грудях
волос в’яне (зав’яв) ( Він таку пісню знає, що якби заспівав, той волос би зів’яв
(П.Панч); (і) духу боятися (Учні терпіли. Хочу душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба (Панас Мирний бере з-за
плечей ( Так нащо ж вимені проти ночі таке говорите Мене вже з-за плечей бере (Г.Квітка-Основ’яненко); жижки трясуться похолонуло в душі
перевертається / перевернулося в душі ( Глянув Данько у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулося від болю (О.Гончар);
перетліти душею (серцем труса празнувати ( – Тільки я ніколи не їздив поморю на вітрилах… Чи не заколихає часом – А буває, що перекидаються
– Що, вже труса празнуєш? (Остап Вишня (аж) шкура терпне (Пробував бити жінку, та сам такого облизня спіймав, що й досі шкура терпне (І.Франко);
у піт кидати (вдаряти) / кинути (вдарити) ( - Громада все знає, Прокопе…
І війтівства зараз зречися. Ато по хвилі божій може вже бути запізно. – Так ось воно як Аж в піт мене вдарило (І.Франко); серце мре (завмирає, замирає)
/ завмерло (замерло) ( Я прислухавсь. Найменший шелест або стук і моє серце
падає і завмирає (М. Коцюбинський обливатися / облитися холодним потом
(Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму, наче питала як буде (М.Коцюбинський); очі (баньки) налобна лоба,
різко догори, наверх) лізуть (вилазять) / полізли (вилізли) (Морозив директор публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб
(М.Коцюбинський); попомліти душею від страху ( Хай трохи попомліє
Пилипко душею від страху, а як засне, переспить ( Панас Мирний. Зафіксована була і група фразеологізмів на позначення людських емоцій і почуттів, пов’язаних з любов’ю. Наприклад, серце розривається
(надривається) (Долон не винен. Винні сії очі, Не вмів їх погляд мовити кохаю, Хоч від кохання серце розривалось (Леся Українка всім серцем

69
(всією душею) (Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.
(В.Сосюра); душі (в собі) не чути (Батько в донці душі не чує. Вона вся надія його, сподівання (П.Панч); не чути серденька ( Я від нього, молодого,
серденька не чую, Та зійтися з ним не можу Через неньку злую (С. Руданський);
відвернути серце ( Ти так мене приворожила, що серце моє ніяк одвернути від тебе не зможу (С.Васильченко); віддавати серце / віддати серце ( Іншим уявлявся нам той, кому б випало щастя постукати у Надьчине вікно й кому вона
віддала б своє серце (О.Гончар); віддати (покласти) душу ( І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра); втрачати (губити, тратити)
/ втратити (загубити, стратити) голову ( - Я цілком розумію його стан – сидіти біля такої красуні і все розуміти було б щонайменше неввічливо. Яна його місці і в його роки, напевне, вже давно б втратив голову ( І. Вільде);
покоряти / покорити серце (Ви, пані, – ангел, Ви покорили моє серце
(І.Франко); привернути серце ( На мою журбу й зітхання Я відповіді не маю, Чим я маю привернути Серце милої, - не знаю ( Леся Українка прикипіти до
серця; прилипнути (усім) серцем, усією душею ( Усім серцем і всією душею
прилип був Опанас до своєї батьківщини, живу ній думками і жив нею І. Франко); припасти / припадати до серця (до душі) ( Настя якось зразу
припала йому до серця. Він не почував уже себе таким самотнім, як перше, наче з’явилася у нього яка близька родина (М. Коцюбинський гаряче серце
заворушилося серце ( - Душа вся стривожена. Серце одразу заворушилось. Не можу одвести очей од його грізного, трохи навіть страшного виду, яка краса в тих чорних кучерях та смуглявих рум’янцях!.. – подумала Гризельда
( І. Нечуй-Левицький); запалилося серце ( Єремія не зводив очей з пишного личка гарної козачки… Запалилось серце одразу, наче якимись чарами
( І. Нечуй-Левицький); впиватися / впитися ( вп’ястися) п’явкою (як п’явка) в
серце ( - Це нелюбов моя, це лихо моє Це якийсь ворог, і ворог лютий, причепився до моєї душі вп’явся п’явкою в моє серце ( І. Нечуй-Левицький);
серце в’яне ( В’яне серце моє од щасливих очей, що горять в тумані наді мною
( В. Сосюра); викинути з серця серце заговорило ( Не диво, що серце Солохи

70 заговорило – залементувало. То був перший лемент, бурхливий, як буря, божевільний, як полум’я (Панас Мирний серце повертається / повернулося
серце привертається (пригортається, хилиться, схиляється, прилягає)
/ привернулося (пригорнулося, схилилося, прилягло) ( - Чого всміхаєшся, ніби віри не ймеш. Аби ти не варт, щоб до тебе серце прилягло? (Марко Вовчок. Встановлено, що вербальне вираження фразеологізмів цієї групи відбувається за допомогою слів серце, серденько, сердечко, душа та подібних.
Однією з найбільш чисельних є група фразеологічних одиниць і конструкційна позначення піднесеності в людських почуттях. До неї належать такі словосполучення на душі (на серці) гарно ( Валя ставав навіть чемним, коли на душів нього було гарно ( О. Гончар в ударі ( Діденко був особливо сьогодні в ударі. Говорив небагато, але зате кожна фраза його була наче карбована (А. Головко в душі тішитися ( Вдавала мати, що не бачить нічого й не розуміє, а в душі тішилася молодим щастям ( І. Нечуй-Левицький); як
(мов, ніби) скинути (звалити) гору (тягар) з плечей як (мов, ніби) пуд ваги
скинути (з себе прокидається / прокинулося серце (прокинулася душа) ( В неї
прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського
( І. Нечуй-Левицький); заграло серце ( Ломницький… згадав, що зараз побачиться з Марусею і його серце заграло ( І. Нечуй-Левицький);
розгодинилося на серці (на душі) ( Дівчинка… зашарілася, спалахнула вдячним поглядом і в цю хвилю була така щаслива, що Христі знову розгоднилось на
серці ( Панас Мирний просвітліло на душі підноситися / піднестися духом
(Одним душевним тільки рухом примусиш їх піднестись духом, змістовним стати ужитті П. Тичина очі такі світяться ( Параска підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі такі світились (Панас Мирний очі (очиці) грають / заграли ( - Ти вже встав, проснувся? – спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли і личенько усміхнулося ( Панас Мирний як (мов, ніби) камінь з душі одкотив
(спав) ( Йому стало веселіше після відвертої розмови, як камінь з душі
одкотив); легко на душі ( Навіть сонце світить так любо, немов приязно

71 усміхається їй на вітання. У Софії так легко, так весело на душі Леся Українка як (мов, ніби) знову (удруге) на світ (божий) народитися
( Петро мій мов удруге на світ народивсь. Що йому тепер, що Леся не його суджена Вона його любить – більше йому нічого не треба ( П.Куліш); обрік
грає ( - Робота в тебе, як вогні горить, тільки наймити чогось з тіла спали. – Ото й добре … - Не буде в них обрік грати, будуть слухняніші та смирніші
( І. Нечуй-Левицький); на сьомому небі ( По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли ( Є. Гуцало душа (серце) співає ( Батько Дніпро тече собі спокійно, і лисина горах стоять, як на картині художника, - просто душа співає од такої краси Ю. Яновський); аж душа (серце) радіє (радується) ( Як стрінуся з просвідченим чоловіком, у мене аж душа радіє. Одбився я од села .., почав говорити Леонід Семенович ( І. Нечуй-Левицький); входити / ввійти всмак Дедалі всмак ввіходив Бертольд і потроху в себе в графстві інші звичаї заводив ( Леся Українка все співає (Йому раптом зробилося легко і навіть весело. ― Додому Додому ‖ – співало все в ньому ( Г. Тютюнник); вправляти
/ вправити в гумор ( Старе угорське вино розігріло стару крові вправило його в веселий настрій ( І.Франко). Невеликою кількістю репрезентантів характеризується група фразеологічних одиниць на позначення печалі. Серед них маємо такі очі
туманом заходять ( Семенові очі туманом заходять, Корнієві ще гостріше блищали, тільки немов ще чорніші стали ( Леся Українка гірка (пекуча) печія
ухопила за серце ( Перше недовір’я перевернулось у віру, що Марина змилила їх. Гірка печія вхопила за серце ( Панас Мирний битий горем (тугою) ( Коли він пригада її заплакану – горем биту, – його серце рветься від болю на частини
( Панас Мирний битися як горлиця (як пташка) ( Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький… Його мати та старенька як горлиця б’ється ( Укр…думи…);
додавати / додати жалю ( В Путивлі граді вранці-рано співає, плаче Ярославна, як та зозуленька кує. Словами жалю додає ( Т. Шевченко
налягати / налягти на серце ( - Співаю я, співаю, та й досі не доспівалась до

72 своєї долі… І весело мені, і чогось сум вже налягає на моє серце, – думала Соломія ( І. Нечуй-Левицький). Група фразеологічних одиниць і конструкцій, які виражають емоції і почуття, притаманні людям, коли вони піклуються, переймаються за когось представлена такими словосполученнями приймати / прийняти на себе
( Я дуже радий, що Ви поправляєтесь, а все-таки часто згадую ті легенди, де одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що це можливо тільки в казці ( Леся Українка ранити дух ( - Мало коли й дома сидиш – як те перекотиполе, все гуляєш. Я за тобою й дух раню, а ти за мене забуваєш
( Б.Грінченко); боліти душею (серцем) ( Глибоким зором і пером тонким Він слугував народові своєму, Боліючи душею разом з ним ( М. Рильський брати
/ взяти задушу (за серце) ( Мати стогне, а Харитю живий жаль береза серце
( М. Коцюбинський брати (приймати) / взяти близько до серця (до душі)
( Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого
серця, умоляючи мене не звертати нате уваги ( Панас Мирний душа (серце)
перевертається / перевернулося серце (перевернулася душа) ( Хведір став навпроти неї, прикро подивився своїми засмученими очима… У Христі серце перевернулося, сльози затремтіли на очах ( Панас Мирний мліти душею
(серцем) ( Вночі не спить Катря, дитя доглядає, вдень серцем за його мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину ( Панас Мирний. Невеликою за чисельністю є група фразеологізмів на позначення поганого настрою. Наприклад, на серці (наче) миші шкребуть (шкрябають,
скребуть) / зашкребли ( заскребли) ( В голові в мене забриніло вже, а на серці
заскребли такі миші, що, здається, зроду ще так не скребли ( Марко Вовчок
накипіти / накипати на душі ( у душі, на серці, у серці) ( Що про се й говорити, коли все одно не поможеться , та так уже на серці накипіло, що невидержка
( Леся Українка.
Досить різноманітною є група фразеологічних одиниць на позначення того, що хтось викликає у когось певні хвилювання. Серед них маємо такі
кидати (кинути) то в жар, то в холод ( Ясно було, що дівчина відтягає

73 відповідь на його освідчення… І це вкидало Павла у відчай… Отак, з холоду в
жар і кидало Павла весь час, поки він одягався ( А. Головко кривавити серце
(душу) ( Яне можу ніяким словом вимовити страху, тривоги тої злої, що мов яструб кривавить серце ( Леся Українка сколихнути душу ( серце) ( Хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув
серце майже всіх присутніх ( О. Довженко серце обривається (обірвалося як
(мов, ніби) кип’ятком (окропом, варом, жаром, приском) обдало (обдали)
( Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало…
( Панас Мирний завмирати / завмерти серцем (душею) ( Завмираючи серцем від страху та цікавості, Микола йшов слідом застарою П. Панч);
заворушилося у серці ( Пахощі з липи, теплий холод… розбудили у його голові якісь незнайомі ще думки, щось заворушилося у його серці ( Панас Мирний
доходити / дійти до серця (серденька) ( Голос дяка наче подужчав, забачивши живого чоловіка коло себе, кожне слово його, мов гвіздок, доходило
Йосипенкові до серця і драло морозом по жилах ( Панас Мирний добиратися
/ добратися до душі ( до серця ) ( Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик);
Не давати / не дати спокою ( покою, супокою, упокою) (Настирливі, сумні почування не давали мені спокою, неначе злодій викрадали в мене веселість, виганяли радість з моєї душі ( І. Нечуй-Левицький ); Влазити ( вкрадатися)
/ влізти ( вкрастися ) вдушу Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, такі влазили в їх душі ( І. Нечуй-Левицький ); точити
душу (серце) ( Не знаючи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою
душу?! (Л. Мартович); хвилювати (бунтувати, бентежити, розпалювати) кров
(Плач, злість, досада разом піднімались з душі Мотрі, бунтували стару кров
(Панас Мирний); щемить на душі (Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар тривожити
душу ( серце) ( Як він тривожив душу після стількох років розлуки (О.Гончар);
тріпати душу ( Іду вже, йду… Ви маєте мене зрозуміти… Та й ви б на моєму місці… Що вдієте, таке життя- Та йдіть ужене тріпайте мою душу, -

74 скрикнула Килина (Є. Гуцало); ущемити (за) серце ( Візьму книжку читати, який-небудь факт так ущемить за серце, що годі вже й читати (П. Панч); як
(мов, ніби) хто кинув гарячого приску ( На Марю хто наче кинув гарячого приску (П. Мирний); вхопити за серце ( задушу- Поскочив він до неї, а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і проте, що заблудив у пущі вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш
вціляти / вцілити в (саме) серце ( Удова засміялася ― Що сети. Чи козака боїшся Так мені сим і вцілила в серце (Марко Вовчок. Нами було вилучено також фразеологічні одиниці та конструкції на позначення завданих моральних страждань. Наприклад, поїдом (їдьма, їдом)
їсти ( Поїдом їла нудьга, бо відчував Микола у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (Марко Вовчок давити каменем на серце (душу, груди)
( Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давило на серце (П. Панч); як (мов, ніби і т. ін. ) ножем
вколоти в саме серце (Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу серце, і гаряча сльоза скотилася з його очей (І. Нечуй-Левицький) зачіпати
/ зачепити задушу (за серце) (Ласкавий голос зачепив Нимидору за саму душу І. Нечуй-Левицький); вхопити за серце ( задушу- Поскочив він до неї, а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і проте, що заблудив у пущі вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш
вціляти / вцілити в (саме) серце ( Удова засміялася ― Що сети. Чи козака боїшся Так мені сим і вцілила в серце (Марко Вовчок тріпати душу ( Іду вже, йду… Ви маєте мене зрозуміти… Та й ви б на моєму місці… Що вдієте, таке життя- Та йдіть ужене тріпайте мою душу, - скрикнула Килина Є. Гуцало); ущемити (за) серце ( Візьму книжку читати, який-небудь факт так
ущемить за серце, що годі вже й читати (П. Панч); кривавити серце (душу)
( Яне можу ніяким словом вимовити страху, тривоги тої злої, що мов яструб
кривавить серце ( Леся Українка точити душу (серце) ( Не знаючи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою душу?! (Л. Мартович).

75 Група фразеологізмів, які виражають невдоволення представлена таким лінгвальним матеріалом важким (недобрим) духом дихати ( Пан бачить, що вже жінка важким духом дихає, а все не наважиться він бабусю налаяти
( Марко Вовчок вогнем ( пеклом, полум’ям, чортом, бісом, гаспидом) дихати
( Не знаю, а тільки бачу і серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть
( І. Карпенко-Карий), ( - В мене свекруха люта змія ходить по хаті, полум’ям на мене дише ( І. Нечуй-Левицький); на серці кипить ( - Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, - що на моїм серці
кипить? ( Панас Мирний в душі закипати / закипіти ( Терентій, закипаючи в
душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки ( М.Стельмах); досада хапає / вхопилася за
серце ( - Я думала, що у вас ще й на третій рік в наймах зостануся. – Та й я б то, Варко, - одказує господиня, невід того, та що ж У тебе мале… І така мене
досада за серце вхопила! ( Панас Мирний ); досада смокче / засмоктала серце
( Павло жалкував, що не міг взяти участь у цій справедливій розплаті, й гірка
досада знову почала смоктати його серце (І. Кучер досада пече / запекла
( День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: - Поїхала – лист написаний учора ( С. Васильченко ); шкребе ( шкрябає ) / зашкребло ( зашкрябало) на душі
( на серці, задушу, за серце ) ( Медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента – Лукіяного сина… Лукію це, видно, шкребе задушу О. Гончар ). Нечисельною є група фразеологізмів, які виражають найглибші почуття людей. Серед них маємо такі муки ( мука) серця сердечні муки ( Нема краю моєму гніву Нема сили знести муки серця ( І. Нечуй-Левицький ); сором їсть
очі ( Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу… другу – вся душа, всі думки у Варки ( І. Карпенко-Карий ); на самому дні серця ( В серці,
на самому дні збентеженої душі, ворушилось гірке почування, що то з кожним може таке статися ( Панас Мирний ); запеклося серце ( І я згадав своє село. Кого я там коли покинув І батько й мати в домовині… І жалем серце
запеклось, Що нікому мене згадати ( Т. Шевченко ); до дна ( Кожда

76 найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі
( І.Франко). Цікавою є група фразеологічних одиниць і конструкцій, які вказують на знервованість мовця. Наприклад, сам не при собі ( Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки, а тут і очей не смію підняти. Увійшла та й стою
сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає ( Марко Вовчок ); все
кипить всередині ( Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили проте, що всередині у неї все кипить ( І. Вільде ); як ( мов, ніби )
на грані ( Максим стояв притих словах мов награні І. Франко ). Поодинокими випадками представлена група фразеологізмів на позначення здивованості. Наприклад, як (мов, ніби) громом вражений ( - Йому, бідному нічого вжене судилося бачити- Тобто як – Без очей зостався…
Євген стояв, наче вражений громом ( О. Гончар аж за голову взявся ( Показав карту батькові, розтолкував (розтлумачив, і старий аж за голову взявся
( І.Франко ).
До групи фразеологічних одиниць і конструкцій, які вказують на припинення гніву, сердитості та хвилювань належать такі відтанути серцем
(душею) ( Навіть в цей вечір, коли її руки так трепетно брали свій атестат зрілості та срібну медальне стала дочка по-справжньому веселою, не
відтанула душею, не забула, видно, вчорашньої сварки з ним ( О. Гончар);
відходити / відійти серцем ( Допитливих очей Олексій не витримав іще густіше почервонів. – Говори, - трохи відійшовши серцем, зажадав секретар райкому ( П. Панч); як ( мов, ніби) камінь з душі ( з грудей) спав ( скотився,
звалився) ( - Нічого, налагодилось усе, - мати втомлено відкинула з чола пасмо мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі
( Ю.Мушкетик); душа стала на місце ( Тільки тепер, коли він повернувся із ним нічого не сталося, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар здіймати / здійняти ( зняти) камінь ( тягар) з серця
( з душі) ( Христі наче камінь зняв з душі зразу стало і вільно, і легко
( Панас Мирний.

77 Таким чином, ми підтвердили, що фразеологізми досить повнота яскраво слугують засобами експлікації внутрішнього світу людини, надаючи мовленню неабиякої образності та виразності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал