Кафедра української мови й загального мовознавства Інститут філології й журналістики




Сторінка3/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.81 Mb.
1   2   3   4   5
1.5. Джерела української фразеології
Фразеологічний склад української мови, які лексичний, має кілька генетичних груп питомо українські фразеологічні одиниці, запозичені фразеологічні одиниці і фразеологічні кальки й напівкальки. До питомо українських належать як ті фразеологічні одиниці, що виникли в українській мові, такі ті, що були свого часу успадковані з давнього мовного джерела. У їх складі прийнято виділяти а)
Спільнослов'янські фразеологізми, що зайшли в українську мову із спільнослов'янської і досі відомі, як правило, усім слов'янським мовам. Ця спільність особливо виразна в колі фразеологізмів, що групуються навколо назв частин людського тіла, а також у компаративних зворотах б) Східнослов’янські фразеологізми, що виникли в епоху давньоукраїнської мови і є здобутком мовної спільності предків росіян, українців та білорусів. Вони і тепер побутують умовах усіх східних слов'ян, але не мають дослівних еквівалентів в інших слов'янських мовах (напр.: укр.
під гарячу руку рос. под горячую руку білор. под гарачую руку. Таким спільним східнослов'янським надбанням є, зокрема, фонд крилатих слів, що походять із давньоукраїнського джерела в) Власне українські фразеологічні одиниці типу передати куті меду
облизня піймати на руку ковінька не до шмиги тощо. Запозичені фразеологізми являють собою стійкі сполуки слів, що як готові відтворювані одиниці склалися в іншій мові і були перенесені на український мовний грунт без перекладу — в транслітерованому чи нетранслітерованому вигляді. У сучасній літературній мові такі запозичення або супроводяться перекладом, або взагалі заступаються відповідними кальками. Найбільше запозичень в українську мову зайшло із старосло- в'янської, російської, латинської, німецької та французької мов.

38 Фразеологічні одиниці, що з'явилися в мові внаслідок дослівного перекладу іншомовного звороту, складають фонд фразеологічних кальок синя
панчоха (англ. Blue stocking); боротьба за існування (англ. Struggle for life). Крім точних кальок, поширеній неточні, тобто такі, в яких є окремі лексико-граматичні відступи від мови-джерела, зумовлені нормами української мови, що засвоює зворот. Саме як кальки увійшли в нашу мову фразеологічні одиниці, що мають назву крилаті слова. Генетичну класифікацію фразеологічних одиниць можна деталізувати класифікацією усієї маси фразеологізмів за джерелами виникнення таза сферами первісного вжитку, безвідносно до того, чи вони належать до категорії питомо українських одиниць, чи виникли внаслідок калькування. Основна маса фразеологічних одиниць, як відомо, своїм корінням сягає сполук, що відображають пряме сприйняття певного явища дійсності, є найменуванням тих чи інших реалій із різних сфер людського життя. У фразеології української мови репрезентовані найрізноманітніші сфери буття народу його історія, особливості суспільних взаємин минулих епох, виробничої діяльності і побуту, морально-етичного кодексу і родинних стосунків уній знайшли відображення своєрідність тваринного і рослинного світу, географічного оточення і природних умов тощо. Скарбниця фольклору, що, за влучним визначенням Максима Рильського, є вірним дзеркалом народного життя, правдивим, літописом історичних подій, зберігає великий фразеологічний фонд, викликаний до життя певними історичними обставинами, вікопомними подіями. Період турецько-татарської навали породив такі відомі народні афоризми, як
Непрошений гість гірше татарина Свої люди, не татарине дадуть на
поталу; Бери до пари, щоб не з'їли татари і под. Багатовікове спостереження народу за роллю, часто підступного, татарського ханства на воєнній арені вилилося у лаконічну формулу За кого
хан, той і пан. Свій слід в українській фразеології залишили часи козацтва, Запорізької Січі, що не була однорідною в соціальному відношенні суспільною

39 організацією, характеризувалася суперечністю між козацькою верхівкою та біднотою, напр.: Терпи, козаче, отаманом будеш Козак хороший та нема
грошей. Деякі з прислів'їв та приказок цього тематичного кола зберігають буквальний змісті не належать до активного фонду мови {Хто любить піч,
тому ворог Січ Де байрак, там козак Піти на Низ, щоб ніхто голову не гриз
та ін.), але значна частина, набувши переносно-узагальненого плану (саме слово козак у них семантично збагатилося й означає воїн, хлопець, чоловік,
широко побутує і в сучасній усній та писемній мові, напр.: Не все то козак, що
спис має На козаку нема знаку Козацькому роду нема переводу Хліб та вода
то козацька їда вільний козак, козацький мороз, козацьке сонце. У фразеологічній скарбниці української мови чимало одиниць, що віддзеркалюють героїчні події визвольної боротьби українського народу XVI—
XVII ст., особливо періоду 1648— 1654 рр., вікопомної битви під Полтавою
Висипався Хміль із міха та й наробив ляхам лиха пропав, як швед під
Полтавою; не пив полтавської води тощо. Засвоїла українська мова немало фразеологізмів, що народилися в часи революції 1917 р, громадянської і Великої Вітчизняної воєн Здобули волю відшукали долю Радянське не
панське; прапороносці миру (радянські воїни) та ін. Багатий арсенал лексичних ідіом, прислів'їв і приказок розкриває характер суспільних взаємин, властивих минулим епохам. Повне уявлення про ці одиниці дають фольклорні збірки, укладені за тематичним принципом. У вигляді фразеологічних зворотів дійшли до наших днів формули, що визначали класово-станову ієрархію, як-от знати своє місце поставити на
місце кого; показати місце кому; почесне місце та ін. Ряд фразеологізмів виник в атмосфері бюрократично-чиновницьких порядків відкладати в довгий ящику довгу шухляду покласти під сукно
тримати під сукном поки суд та діло всипати по перше число. Залишилися в мові фразеологізми, породжені витонченою системою хабарництва, що панувала в буржуазно-поміщицькому суспільстві, такі, як дати хабара, брати
хабара; дороге яєчко к великодню і под.

40 Значна частина фразеологізмів української мови, як власне національних, такі спільних з фразеологізмами інших мов, грунтується на побутових образах, на асоціаціях, навіяних простими життєвими обставинами і реаліями варити
воду з кого з одного тіста кров з молоком висіти на волосинці оббивати
чужі пороги ніде голці впасти далеко не заїдеш заганяти на слизьке зашию
не капає купи не держиться одрізана скибка порохня сиплеться тощо. В основу багатьох фразеологічних одиниць лягли найменування різних трудових процесів, зокрема пов'язаних із хліборобством орати перелоги;
підіймати цілину прокладати першу борозну рубати під корінь брати бика
за налигача натягати віжки попускати віжки пасти задніх повертати
голоблі; уступі не влучиш і под. Численною є група фразеологізмів, що грунтується на спостереженнях за світом тварин (заяча душа хитрий лис лисом підшитий не бачити смаленого
вовка; кований на всі чотири жувати жуйку ставати дибки кіт наплакав
показувати пазурі повісити вуха як корова язиком злизала), птахів (птиця
високого польоту перелітний птах розправляти крила звити гніздо мокра
курка; курям насміх курці ніде стати як сич) та комах (муха вкусила як муха
в окропі гедзь укусив комар носа не підточить). Досить помітною є група фразеологізмів, що своєю основою має найменування характерних рухів, жестів, виразної міміки людини, як-от:
братися за боки бити себе в груди і оком не моргнути і бровою не вести
дивитися крізь пальці скалити зуби крутити носом копилити губи гнути
спину; ламати шапку бити чолом мотати на вус показувати на двері та ін.
Фразеологізувався ряд висловів, що окреслюють відчуття, емоції, психічний чи фізіологічний стан людини, напр.: кров холоне в жилах голова
йде обертом мороз іде поза шкурою руки сверблять жижки тремтять
зігнати оскому лихоманка б'є; душа в п'ятах і под. Особливе місце у фразеологічному складі мови посідають звороти, пов'язані з професійно-термінологічною сферою. Фах людини, галузь виробництва, в якій вона працює, неминуче зумовлює активізацію у її мові

41 професійних слів і висловів, конче необхідних для спілкування під час виробничого процесу. Вийшовши за межі вузького професійного вжитку, термінологічні вислови стають вдячним матеріалом збагачення словесно- образних засобів загальнонародної мови, невичерпним фондом поповнення фразеології. Виробничий досвід людей різних професій, що виливається у форму образних висловів, порівнянь, сентенцій - висновків типу прислів'їв, охоче підхоплюється іншими, стає широковживаним як в усному, такі в писемному мовленні. Особливо помітним і давнім джерелом фразеології є переосмислення зворотів, породжених свого часу в середовищі ремісників. Так, значний слід в українській фразеології залишило ткацько-прядильне ремесло прясти на
тонку; три чисниці до смерті витерти ворсу зав'язуватися вузлом
розплутувати вузол розмотати клубок Де тонко, там і рветься тощо. Давньому кравецькому ремеслу завдячує поява фразеологізмів білими
нитками шите наживу нитку увірвалася нитка Куди голка, туди і нитка
проходити червоною ниткою Яка прядка, така нитка Сім раз одміряй, раз
одріж; як нитка за голкою як на мене шито як з голочки тощо. Ковальське ремесло зумовило появу сталих зворотів типу брати в
лещата; між молотом і ковадлом міцного гарту Добре ковадло не боїться
молота; Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує Куй залізо, поки гаряче.
Низка фразеологізмів об'єднується навколо бондарських термінів слабий на
втори; немає клепки в голові клепки повипадали без сьомої клепки вставити
клепку і под. Від млинарської справи беруть початок фразеологічні одиниці на
всі заставки одмолов млин лити воду на млин та ін. Досить численна група фразеологізмів започаткована в середовищі рибалок, напр.: закидати вудку змотувати вудки попустити вудку спіймати
на вудку клювати на живця ловити окунів — дрімати загнати у вершу
насміявся сак із верші.

42 Деякі фразеологізми підказані спостереженнями мисливців стріляна
птиця, ганяти як солоного зайця, На ловця і звір біжить Не тоді хортів
годувати, як на влови йти та ін. Будівельна справа репрезентована фразеологізмами типу вбити першу
палю; закласти фундамент покласти першу цеглину тощо. Із мови перукарів зайшли до фразеологічного фонду звороти стригти під
один гребінець поголити без мила відбрити під польку і под. Звертає на себе увагу багатство фразеологічних зворотів, породжених військовою справою різних історичних періодів. Продовжують функціонувати в сучасній мові вислови, основою яких стали слова-історизми типу забрало,
щит, меч, спис, герць, фаланга, напр.: з відкритим забралом підносити на
щит; схрещувати мечі підняти меч на кого виходити на герць у першій
фаланзі. Семантичним центром ряду фразеологізмів стало слово порох і його похідні нюхати порох не нюхати пороху, пахне порохом запах пороху
порохова бочка на пороховій бочці.
Фразеологізувалася низка висловів, що вживалися колись лишена означення певних дій, тактичних і стратегічних прийомів ведення бою тощо, а зараз набули узагальнення приймати бій брати збою давати бій іти в
наступ; брати рубіж брати під обстріл влучати в ціль відкривати вогонь
брати на озброєння складати зброю здавати позиції залишати поле бою
брати реванш та ін. Загальновживаними стали військові вислови, що виступають в обставинних функціях, як-от з місця в кар'єр; на два фронти
широким фронтом під димовою завісою та ін. Вийшли за межі військового вжитку жартівливо-фамільярні звороти типу нашого полку прибуло стара
гвардія; порядок в танкових частинах і под. Таким же багатством відзначається фразеологія, породжена в середовищі моряків без керма і без вітрил на всіх
парах; пливти за течією пливти проти течії бутив фарватері кинути якір
викидати за борт тримати курс братина буксир пускати на самоплив
підкласти міну віддавати кінці рятівне коло.

43 Зазнали переосмислення і вислови театрально-музичної сфери на зразок
увіходити в роль помінятись ролями відігравати роль у своєму репертуарі
сходити зі сцени зміна декорацій з іншої опери виходити на арену сходити з'
арени; піднімати завісу коронний номер номерне пройде під завісу
попадати в тонна мінорний лад як по нотах мистецтво вимагає жертві под. Невичерпним джерелом, що постійно живить фразеологічний фонд мови, є термінологічні вислови різних галузей науки, зокрема математики (зводити
до спільного знаменника для круглого числа ставити знак рівності зводити
до нуля) фізики, астрономії, космонавтики (питома вага центр ваги на
мертвій точці зрушити з мертвої точки на точці замерзання температура
кипіння; виводити з рівноваги ланцюгова реакція досягти апогею зірка
першої величини кульмінаційний пункт виходити на орбіту, хімії, медицини
(лакмусовий папірець бурхлива реакція гірка пілюля підсолоджувати пілюлю
щогодини по чайній ложці). Не менш інтенсивно проходить процес фразеологізації висловів, пов'язаних із розвитком різних видів транспорту. Із залізничним транспортом пов'язані фразеологізми (давати зелену вулицю входити в колію ставити на
рейки; перший дзвінок стрілочник винен і под.), з велосипедним та автомобільним (натискати на всі педалі давати задній хід спускати на
гальмах; заводитися з напівоберта; повертати руля на третій швидкості на
повному газі та ін.), із авіаційним (вимушена посадка досягти стелі набирати
висоти; з реактивною швидкістю тощо). Набули переносного значення і влилися у фразеологічний фонд мови звороти, популярні в спортивних колах, зокрема брати бар'єр; передавати
естафету; приймати естафету жартівливе один нуль на чиюсь користь. Торговельні взаємини підказали й фразеологізми типу набивати ціну не
скласти ціни красна ціна дати здачі міряти на свій аршин пустити з
молотка і под.

44 Велика група фразеологічних одиниць виявляє то прозорий, то дещо затемнений зв'язок із розвитком писемності, друку, з різними особливостями навчання грамоти, відображає погляди народної педагогіки, є висловами шкільного арго. Як відгомін тих часів, коли матеріалом для письма був пергамент, сприймається зворотна воловій шкірі не списати
— багато чогось.
Пам'яткою проте, що оправи книг були дерев'яні, з дощок, залишився фразеологізм від дошки до дошки. Основою багатьох фразеологізмів стали назви літер слов'янської, рідше — грецької і латинської абеток засвоювати
ази; починати з азів сказав а, то кажи й б; альфа й омега ні на йоту до йоти
та ін. Частина таких зворотів відійшла до пасивного фразеологічного фонду
(іжицю прописати кому — побити, глаголи читати — нічого не робити, а деякі належать до активного вжитку. З атмосфери шкільного життя перенесені вислови давати урок дістати
урок; скласти іспит прочитати нотацію сідати за парту жартівливе —
історія з географією — щось дивовижне. З учнівського арго зайшли в мову вислови типу розводити антимонію ні в зуб ногою ні бе, німе.
Фразеологічний фонд української мови ввібрав вислови, породжені популярними в народі іграми та розвагами, як-от: гратися в піжмурки
гратися в кота і мишки виходити з гри та ін. Азартні кулачні бої, які відбувалися на свята — один на один, стіна в стіну чи село на село — підказали фразеологізми лежачого не б'ють; бити лежачого, а боротьба силачів — класти на лопатки. Гра в шахи і шашки зумовила появу зворотів хід
конем; гратися в піддавки і под. Чітко вирізняється група фразеологізмів, що постала на ґрунті висловів картярської гри. Смисловим центром багатьох із них є слова карти
(відкривати карти розкривати карти викладати карти плутати карти
мішати карти карта бита ставити на карту остання карта карти в
руки) і козир (гра з відкритими козирями кинути всі козирі козир у руках
давати козир вибивати козирі з рук останній козир. Картярськими з походження є також фразеологічні одиниці ставка бита робити ставку при

45
пікових інтересах грати ва-банк; козирний туз надіятися, як натри тузи і под. Народні оповідання про рай і пекло зумовили процес фразеологізації висловів типу тихий рай земний рай просто рай рай та й годі яку раю на
чужому горбів рай в'їжджати; вольному воля, спасенному райрада б душа в
рай, та гріхи не пускають з милим рай і в курені краще з розумним у пеклі,
ніж з дурним ураю райський куточок та ін. За давньою традицією вживаються і в наші дні фразеологізми, що групуються навколо слова бог. Давні релігійні сюжети спричинилися ідо появи фразеологізмів на зразок до нового пришестя
до нового потопу проспати царство небесне після трудів праведних тощо. Релігійні ритуали, окремі деталі церковних відправ, певні особливості взаємин духовенства втілилися у звороти кадити усі дзвони оголошувати
анафему; співати алілуя співати відхідну на ладан дихати одним миром
мазані; поставити хрест на чому не з нашої парафії своя рука владика.
Помітну групу фразеологізмів, що продовжують уживатися лише за традицією, становлять вислови, які базуються на асоціаціях, підказаних старовинними народними звичаями й обрядами. Так, давній обряд сватання залишив по собі фразеологізми давати гарбуза дістати гарбуза облизати макогона піймати
облизня; як засватаний і под. З весільним обрядом, актом одруження пов'язані такі сталі звороти, як пришити квітку кому — висміяти когось зв'язати руки з ким на рушник стати з ким. Ряд фразеологізмів, зафіксованих і сучасним ужитком, ховає в своїй оболонці відгомін давніх вірувань, забобонів, чарівництва, ворожіння, напр.:
пускати ману замовляти зуби як пороблено; як сім баб пошептало як рукою
зняло;
з легкої руки як причинний дорогу перейти кому; встати на
ліву ногу виносити сміття з хати і под. Відомо, що з пісенно-фольклорного джерела в загальнолітературний фонд усталених зворотів влилося багато своєрідних кліше, зокрема сполуки з постійними епітетами (біле личко, білі руки, карі очі, чорні брови, красна дівка,

46
круторогі воли, ясна зоря, ясний місяць, буйний вітер, зелена діброва, щире
золото), прикладкові поєднання типу рута-м'ята, євшан-зілля, найрізно- манітніші моделі лексичних повторів, як-от: путі-дороги, плакати-ридати,
квилити-проквиляти, тяжко-важко, рано-пораненьку, традиційні поєднання
гордий та пишний коса до пояса конем грати і под. Вони вільно вплітаються в тканину як поетичних, такі прозових літературних творів. Загальнонародний фразеологічний фонд сприйняв деякі традиційні сталі формули казкової спадщини, як-от: скоро казка мовиться, тане скоро діло
робиться; по щучому велінню верстати шлях за тридев'ять земель казка про
білого бичка молочні ріки і кисельні береги цілюща вода живуща вода
тримати за хвіст жар-птицю та ін. Функціонують умові сталі звороти — найменування казкових персонажів типу лисичка-сестричка, лис Микита,
зайчик-побігайчик, вовчик-братик, язиката Феська (Хвеська), баба Яга. Аналіз джерел української фразеології дає змогу не тільки засвідчити надзвичайно різноманітні сфери її живлення, міцний зв'язок фразеології з історією, культурою і побутом народу, ай простежити зарядом явищ, які супроводять фразеологізацію висловів за їх семантичною і граматико- структурною еволюцією. Помітно, що, ставши надбанням фразеологічного фонду мови, колись звичайні словосполучення та вирази розвивають у процесі функціонування нові значення і дістають своєрідну граматичну спеціалізацію, розширюють валентну спроможність, що дає підстави дослідникам констатувати досить помітні абстракційні процеси в сучасній мові та ін. Не можна не помітити й того, що майже кожна сфера людського буття виробила своє образне означення тих чи інших осіб, реалій, дій і їх характеристик — атрибутивних чи адвербіальних що зумовило численність паралельних засобів висловлення і їх стилістичну розмаїтість. У сучасній практиці фразовжитку як усного, такі писемного різновиду української мови можна спостерегти, з одного боку, повнокровне функціонування фразеологізмів, що виникли в далекому минулому на нереальному з погляду сучасності ґрунті, аз другого — тенденцію до

47 оновлення фразеологічного фонду, що зумовлює появу нових фразеологізмів із суспільно-політичної та науково-технічної сфер. Помітне також прагнення через певну трансформацію зробити співзвучними нашій епосі фразеологізми, що базуються на старих уявленнях. Звичайно, не всі джерела, що колись живили фразеологію української літературної мови, мають і тепер однакову життєздатність. Потенціальні можливості деяких сфер зменшилися у зв'язку із змінами суспільних умов життя ї епохи.
1.6. Системні зв’язки у фразеологічній сфері
української мови
1.6.1. Розвиток полісемії та омонімії у фразеологічній системі
української мови
Ще донедавна в наукових працях подекуди траплялися твердження, що фразеологізми тим і відрізняються від слова, що їм невластива багатозначність. А тимчасом практика опрацювання фразеологізмів у словниках давала яскраві приклади еволюції семантики фразеологічних одиниць, зокрема тих, що функціонально співвідносяться із словом. Уже ранні українські словники фіксують це явище. Так, автор Словника української мови П. Білецький-Носенко (час укладання—середина XIX ст.) прагнув розкрити зрушення у семантиці окремих сталих зворотів, як-от: докласти
воза, дробака утяти, жижки дрижать та ін. Полісемія фразеологізмів знайшла відображення і в деяких статтях
«Словаря української мови за редакцією Б. Грінченка, зокрема таких, як
нема й заводу слинку ковтати тощо. Подвійний семантичний план — прямий і образно-переносний — у прислів'ях і приказках часто відтіняє І. Франко у збірці «Галицько-руські

48 народні приповідки (див. Не помажеш не поїдеш. Не конче той б'є, хто в
жменю плює та ін.). Увага до полісемії у сфері фразеології, що лише намічалася у лексикографічних працях XIX — початку XX ст., стала одним із наукових принципів сучасної лексикографії.
За останнє десятиліття фразеологічна наука збагатилася рядом цінних праць, що розкривають специфіку семантичної структури одиниць узагалі, розширюють наше уявлення про полісемію у фразеологічній сфері зокрема. Принагідно торкнулися цього питання і деякі українські дослідники. Виявлення та систематизація фактів семантичного розгалуження фразеологічних одиниць, дбайливе реєстрування їх у загальномовних чи спеціальних фразеологічних словниках, а також у словниках мови письменників залишається актуальним завданням мовознавців України. У зв’язку з цим корисно, на нашу думку, акцентувати увагу на питанні про можливі шляхи еволюції семантики фразеологічних одиниць, конкретизувати прийоми розрізнення їх значень та відтінків.
Фразеологізм, які лексема виражає певне логічне поняття. Значення фразеологічної одиниці може бути охарактеризоване як певна величина, що в більшості випадків відображає предмети, явища, процеси, дії реальної дійсності. Численні факти семантичного розгалуження фразеологічних одиниць, засвідчені в словниках і представлені матеріалами лексичних картотек, на основі яких створюються академічні лексикографічні праці, дають змогу фразеологам-теоретикам глибше вивчати особливості семантики фразеологічних одиниць, вирізняти певні типи значень, осягати відмінне у явищі багатозначності слова і фразеологічної одиниці, виявляти фактори, які стимулюють появу нових значень у фразеологізмах, зумовлюють переходи від полісемії до омонімії тощо. Фразеологізм, які слово, виражає певне логічне поняття. Значення фразеологічної одиниці може бути схарактеризоване як певна величина, що

49 в більшості випадків відображає предмети, явища, процеси, дії реальної дійсності. Від слова фразеологічна одиниця відрізняється у цьому відношенні лише тим, що, будучи словосполученням, вона є розчленованим найменуванням речей. Переважна більшість фразеологічних одиниць сягає своїм корінням вільних словосполучень, що має істотне значення для розуміння механізму розширення їх семантичного обсягу. Шляхи розвитку семантики фразеологічних одиниць різні. На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання може виникати так зване первинно-образне значення фразеологічної одиниці. Наступне значення породжується вже на основі повторного переосмислення фразеологічної одиниці і має назву вторинно-образного. Цей семантичний процес можна умовно зобразити такою схемою Вільне словосполучення Фразеологізм із первинно-образним значенням Фразеологізм із вторинно-образним значенням Визначаючи подібний шлях розвитку нових значень можливим, дослідники фразеологічної полісемії слушно застерігають, що він не є єдиним і обов'язковим для всіх випадків. Розвиток багатозначності у фразеологічних одиниць,—підкреслює І. І. Чернишова,— може виникати не обов'язково при вторинному переосмисленні фразеологічної одиниці. Іноді джерелом декількох значень може бути первинне переосмислення, яке виникає внаслідок різних асоціацій при метафоризації омонімічного вільного словосполучення, Можливість паралельної метафоризації, що викликає полісемію фразеологізмів, особливо докладно аргументує В. П. Жуков. На його думку, окремі значення полісемічного фразеологізму виникають щоразу на основі переосмислення, викликаного актом метафоризації того самого змінного словосполучення. Внаслідок цього смислова структура багатозначного фразеологізму характеризується певною однорідністю, рівноцінністю своїх

50 окремих значень, тому в більшості випадків важко або зовсім неможливо визначити, яке значення є основним, а яке похідним [74,192].
Так, вислів роззявляти рота, крім прямого значення, має таке розгалуження семантики говорити, сказати що Люди в покоях або говорили по- польськи, або й ротів не роззявляли (І. Нечуй-Левицький);
2)
дивуватися, здивуватися Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота
роззявив — ледве його впізнав (В. Королович); загаятися, задивитися нащось і под.: «— Ну, гони биків, чого
рота роззявив (Г. Тютюнник).
Цілком очевидно, що друге значення тут не могло виникнути з першого, третє з другого і навпаки. Навіть слова, за допомогою яких витлумачуються ці значення (сказати — здивуватися загаятися) виражають різні поняття, мають різну логічну віднесеність. Окремі значення фразеологізмів за таким поглядом відрізняються одне від одного не природою творення, а різним ступенем метафоризації, різним ступенем семантичної злютованості компонентів. Зіставлення синонімічних фразеологічних одиниць розкриває смислові відтінки їх значень, що відповідають несамостійним поняттям, а ознакам понять. Яків лексичній сфері, у фразеології можливі випадки індивідуального використання фразеологічних одиниць у незвичному для мовної системи значенні. Можна констатувати непоодинокі випадки індивідуального вжитку фразеологізмів із значенням, що виникає внаслідок контамінації з іншими фразеологічними одиницями. Так, за фразеологізмом з'їсти пуд солі з ким умовній системі здавна закріпилося значення прожити з кимось тривалий час, часто спілкуватися. Напр.: Ти знаєш, Гордію, я ніколи підлабузником не був, ми старі друзі, не один пуд солі з'їли» (О. Корнійчук); Ми з Романом Васильовичем

51 друзі юності, так-то. Одним словом, з'їли в свій час пуд солі
(Ю. Збанацький). Через своєрідне схрещення з висловами солоно довелося кому намітилося ще одне індивідуальне розуміння фразеологізму з'їсти пуд солі,
а саме зазнати великих труднощів, злигоднів, як-от: «Антін Глущук за своє життя добрий пуд солі з'їв. З нього того доста» (С. Чорнобривець. Індивідуальне розуміння фразеологізму може стати в майбутньому свідченням окремих етапів еволюції його семантики те, що в один період функціонування сприймається лише як індивідуальне, в наступним період може стати загальновживаним, закріпленим суспільною мовною практикою. Конкретні прийоми розрізнення значень, об'єктивна семантична характеристика полісемічних фразеологізмів забезпечується вивченням їх функціонування у найрізноманітніших контекстних умовах, оскільки формування лексичного значення фразеологізму великою мірою зумовлюється поєднанням його з тими чи іншими елементами контексту. Відомо, що значення полісемічних фразеологізмів відрізняються одне від одного не лише предметно-логічним змістом, а часто й різними граматичними характеристиками. Найбільший ефекту визначенні семантичної структури фразеологізмів дає поєднання смислового й логіко- граматичного прийомів аналізу. Одним із показників назрівання зрушень у семантиці фразеологічних одиниць є зміна їх зв'язків із позафразеологічними елементами, урізноманітнення їх оточення. Так, фразеологічний зворот дихати на ладан
логічно поєднувався спершу лише з іменниками з семантикою особи і мав єдине значення бути слабим, близьким до смерті, яке властиве йому і в сучасному вжитку Один Кирило ще живий, та й той на ладан дише»
(І. Карпенко-Карий). У процесі функціонування цей фразеологізм почав контактувати також з іменниками з семантикою конкретних предметів, розвинувши нове значення — зношений, старий Таня вдягає свого старенького теплого светра,

52 червоного з чорними узорами, на ноги — туфлі. Ох, які ж бо вони вже давні,
на ладан дихають (В. Собко). А в наші дні все частіше засвідчуємо поєднання його із іменниками абстрактної семантики А що ж ви, паночку, будете там робити — Воювати відповів Швейк замогильним голосом Австрія на ладан
дихає» (Я. Гашек). Отже, викристалізовується ще одне значення цього фразеологізму — бути близьким до занепаду, розкладу. Полісемія фразеологічних одиниць порівняно з полісемією лексичною значно менше поширена. Пояснюється це насамперед тим, що фразеологізм, якому властива метафоричність і високий ступінь абстракції, уже за своєю природою менш, ніж слова, піддається витворенню в ньому нового переносного значення, бо воно має бути більш образним і абстрактним від попереднього. Розвиток полісемії у фразеології гальмується також призначенням і вживанням фразеологізмів у мовленні, а саме тим, що фразеологічні одиниці, служачи образно-експресивною характеристикою предмета, менш значимі в комунікативній функції мови і вживаються значно рідше, ніж слова. У сфері фразеологічних одиниць прагнуть розмежовувати полісемію і омонімію.
Омонімічними вважають фразеологічні одиниці, які у вихідній формі збігаються за структурою і не мають нічого спільного в значенні. Питання про фразеологічну омонімію і в теорії фразеології, і в фразеографії не можна вважати остаточно розв'язаним, ще не вироблено чітких критеріїв вирізнення омонімів і невизначено їх кількісного складу. Але деякі позитивні здобутки в дослідженні фразеологічної омонімії лінгвістична наука вже має. Одним із шляхів виникнення фразеологічних омонімів є розпад тотожності полісемічної одиниці. Розрив зв'язку значень у таких фразеологізмах слід шукати у їх внутрішній формі якщо вона втрачена

53 фразеологічними одиницями, то можна констатувати їх омонімічність, а не полісемію. Другий шлях виникнення омонімії — це різні процеси фразеологізації того самого вільного словосполучення. Саме так виникла згадувана багатьма дослідниками омонімія фразеологізмів зелена вулиця а) вид кари в дореволюційній Росії, коли звинуваченого проганяли між двома рядами солдатів, які били його лозинами, або шпіцрутенами, і б) шлях без затримок. Це значення виникло незалежно від попереднього за асоціаціями, підказаними залізничним транспортом, де вільний проїзд визначається зеленим сигналом світлофорів.
Омонімічними найчастіше бувають фразеологізми типу словосполучень та конструкції з прийменниками. Омонімія властива здебільшого тим фразеологічним одиницям, компоненти яких мають вільний лексичний вжиток.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал