Кафедра пенітенціарної педагогіки та психології



Скачати 226.32 Kb.

Дата конвертації23.12.2016
Розмір226.32 Kb.

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ













А.В. ГРИШИНА
Психологія конфліктів
Навчально-методичний комплекс




















2 2
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ














А.В. Гришина
Психологія конфліктів

Навчально-методичний комплекс










К И Ї В 2014

3 3
У Д К 3 7 8 . 6
Б Б К 8 8 . 4
Р е к о м е н д о в а н о д о д р у к у м е т о д и ч н о ю р а д о ю І н с т и т у т у
( п р о т о к о л № 3 в і д „ 1 7 ‖ л и с т о п а д а 2 0 1 4 р . )
Гришина А.В. Психологія конфлікту: Навчально-методичний комплекс. –
К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 20 с.

Р е ц е н з е н т и :


__.__. ___________, Туриніна Олена Леонтіївна, кандидат психологічних наук, зав. кафедри загальної психології МАУП
__.__. ____________,
Відомості про автора:
Гришина А.В. – старший викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат психологічних наук.



© А.В. Гришина, 2014
© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014










4 4
ЗМІСТ


ВСТУП ......................................................................................................................5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..........................................................................................8

ПРОГРАМА КУРСУ...............................................................................................9

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ............................14

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ...........................................................................................16

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.........................................................................18

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................19






5 5
ВСТУП
Теорія і практика вирішення конфліктів - необхідна складова соціальної культури в бізнесі, суспільному житті та особистісних відносинах.
У багатьох теоретичних підходах психологічні конфлікти, їх характер і зміст є підґрунтям пояснювальних моделей особистості, рушійної сили розвитку особистості. Протиріччя, конфлікти, кризи, які переживає людина, впливають на формування психологічних властивостей, характер життєвого сценарію, систему
інтерперсональних відносин, формування стратегій та тактик міжособистісних взаємодій.
Програма курсу «Психологія конфліктів» спрямована на формування у курсантів професійних умінь та навичок прогнозування, передбачення, врегулювання, вирішення та подолання наслідків конфліктів в різних сферах психологічної практиці. Окрім системи теоретичних положень студенти вивчають практичні засоби вирішення конфліктної ситуації: посередництво, ведення переговорів, арбітраж та ін.
Мета курсу: підвищення рівня конфліктної компетентності майбутніх психологів за допомогою набуття спеціальної підготовки у галузі управління конфліктами; оволодіння методами структурного аналізу конфліктної ситуації стилями управління конфліктами відповідно до конкретної ситуації; формування вмінь організації та проведення переговорів з установкою на співпрацю, надання посередницьких послуг; оволодіння засобами діагностики та профілактики конфліктної ситуації; формування навичок розробки заходів підвищення компетентності у аналізі та вирішенні конфліктів для різних колективів та особистостей.
Завдання курсу:
-
методичні – визначення місця та ролі конфліктології в практиці управління; визначати специфіку структурного, функціонального, процесуального та феноменологічного опису конфлікту, конфліктної ситуації;
-
пізнавальні
-
ознайомлення з теоретичними розробками, експериментальними і прикладними дослідженнями вітчизняних та зарубіжних

6 6 конфліктологів; визначення традиційних напрямів дослідження та аналізу конфліктів: психоаналітичного, генетичної епістемології, культурно-історичного та ін.; формування уявлень про структуру та динаміку конфліктної ситуації, стратегії та тактики вирішення конфліктів; ознайомлення з методами керування конфліктами;
- практичні - підвищення рівня конфліктної компетентності майбутніх психологів за допомогою набуття спеціальної підготовки у галузі управління конфліктами; оволодіння методами структурного аналізу конфліктної ситуації, стилями управління конфліктами відповідно до конкретної ситуації; формування вмінь організації та проведення переговорів з установкою на співпрацю, надання посередницьких послуг; оволодіння засобами діагностики та профілактики конфліктної ситуації; формування навичок розробки заходів підвищення компетентності у аналізі та вирішенні конфліктів для різних колективів та особистостей.
У результаті засвоєння дисципліни курсанти повинні
знати:
-
особливості структурного, функціонального, процесуального та феноменологічного опису конфлікту; умови та механізм виникнення та розвитку різноманітних конфліктних ситуацій; види класифікацій конфліктів; структуру та динаміку конфлікту; особливості поведінки людей різних типів у конфліктних ситуаціях; принципи і методи управління конфліктами; ефективні способи запобігання, врегулювання та вирішення конфліктів.
вміти:
- вміти проводити діагностику конфліктних ситуацій, прогнозувати шляхи
їх розв’язання, визначати найбільш ефективні стратегії подолання конфлікту;
- виявляти чинники соціальних конфліктів у окремому трудовому колективі, організації, розробляти конкретні рекомендації щодо управління різними видами конфліктів;

7 7
- розробляти психопрофілактичні засоби запобігання міжособистісних та міжгрупових конфліктів за рахунок підвищення соціальної компетентності членів групи;
- вміти проводити соціально-психологічні тренінги розвитку комунікативних навичок, вмінь аналізувати та вирішувати конфліктні ситуації;
- знати методи урегулювання та вирішення специфічних конфліктів у діяльності різних колективів;
- вміти вивчати і узагальнювати психологічні проблеми, причини їх виникнення у колективі для надання рекомендації щодо їх вирішення;
- консультувати керівників та відповідальних працівників установ з питань використання нових соціальних технологій для підвищення ефективності функціонування організації; подолання наслідків конфліктної ситуації у колективі;
- аналізувати специфіку сімейних стосунків, особливості сімейного виховання з метою встановлення напрямів найбільш ефективного урегулювання стосунків, формування благо приємних умов для розвитку дитини.
Міждисциплінарні зв’язки:
Зміст програми «Психологія конфлікту» тематично пов’язаний з наступними дисциплінами: «Соціальна психологія», «Психологія спілкування», «Основи психологічного консультування»,
«Соціально-психологічний тренінг»,
«Соціально-психологічні теорії особистості», «Психологічний аналіз ситуації» та
ін.

8 8
Тематичний план
«Психологія конфлікту»
IV КУРС 1 СЕМЕСТР
Денна форма навчання
Тема або розділ
Кількість годин для форм навчання
Перевірка
контроль-
них робіт
читання
лекції
проведе
ння
практич
них
занять
семінари Проведе
ння
консуль
тації
протяго
м
семестру
Проведе
ння
заліку
1 модуль. Феноменологія конфлікту
1.1.
Поняття
«конфлікт»,
«конфліктна ситуація»,
«конфліктна компетентність».
Структура конфлікту.
2
2
2
-



2
1.2.
Класифікація видів конфліктів.
Динамічні характеристики конфлікту.
2
2
2
-

2
1.3.
Феноменологія конфліктів
2
2
2
2

2
2 модуль. Моделі виникнення та розв’язання конфліктів.
2.1. Моделі виникнення та розвитку конфліктів
2
2
2
-

2
2.2.
Принципи
і методи управління конфліктами.
2
2
2
-

2
2.3.
Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації.
Поняття «екскалація конфлікту».
Переговорний процес з урегулювання конфліктів.
2
2
2
2
2
2
Всього
12
12
12
4
2
12
Кількість годин
54 часа


9 9

ПРОГРАМА КУРСУ
Основні розділи:
1.
Характеристика конфлікту як психологічному феномену.
2.
Класифікація видів конфліктів. Динамічні характеристики конфлікту.
3.
Феноменологія конфліктів.
4.
Моделі виникнення та розвитку конфліктів.
5.

Принципи і методи управління конфліктами.
6.

Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації. Поняття «екскалація конфлікту». Переговорний процес з урегулювання конфліктів.
1.

Характеристика конфлікту як психологічному феномену (2 год.).
Поняття «конфлікт», «конфліктна ситуація», «конфліктна компетентність».
Зміст поняття конфлікту у життєвій свідомості. Позитивні та негативні наслідки конфліктної ситуації. Фактори, що впливають на загострення конфліктної ситуації: періоди швидкого успіху, невизначеність у оцінці розстановки сил, образливе порівняння, статусна невизначеність, ослаблення нормативного консенсусу, тип мислення «все або нічого», спілкування між членами різних груп, наявність індивідів, що прагнуть стати лідерами. Фактори, що впливають на зниження рівня напруги у конфліктній ситуації: нормативний консенсус, відсутність інформації про досягнення іншої сторони, фізична та психологічна сегрегація, наявність сторогої системи статусів, соціальна мобільність, фізичні та соціальні бар’єри, що запобігають спілкуванню з іншими групами, відсторонення потенційних лідерів, протидія допомоги зі сторони.
Еволюція поглядів на конфлікт. Соціологічні та психологічні погляди на природу конфлікту. Основні функції конфлікту: конструктивні, деструктивні.
Основні ознаки конфлікту. Причини виникнення конфліктної ситуації: об’єктивні фактори виникнення конфліктів, організаційні причини конфлікту, соціально-психологічні причини, особистісні причини. Типи конфліктних

10 10 особистостей: демонстративний, ригідний, некерований, надточний,
«безконфліктний».
2.

Класифікація видів конфліктів. Динамічні характеристики
конфлікту (2 год.).
Критичні ситуації: конфлікт, стрес, фрустрація, криза. Класифікація конфліктів за різними критеріями: сфери прояву конфліктів, ступінь тривалості та напруги конфліктної ситуації, суб’єкти конфліктної взаємодії, соціальні наслідки, предмети конфлікту та ін. Типи конфліктних ситуацій за С.М. Ємельяновим: недобросовісне виконання обов’язків, незадовільний стиль управління, неадекватне уявлення про певну ситуацію, індивідуально-психологічні властивості особистості, низький рівень професійної підготовки тощо. Основні схеми виникнення конфліктів. Класифікація конфліктогенів.
Конфлікт у контексті традиційних психологічних теорій: психоаналітична традиція (З. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, К. Хорні, Дж. Кляйн та ін.), традиції генетичної епістемології (Ж. Піаже, А.Н. Перре-Клермон), підхід культурно-
історичної психології (Л.С. Виготський, Д. Б. Ельконін та ін.).
Визначення специфіки основних підходів до опису конфліктної ситуації: структурний, функціональний, процесуальний та феноменологічний.
3. Феноменологія конфліктів (2 год.).
Категорії проблемного поля опису конфліктів. Структурні характеристики конфлікту (учасники конфлікту, умови, предмет, дії учасників, результат конфлікту). Основні компоненти конфлікту за моделлю Дж. Рубіна, Діна Пруйта,
Сунг хе Кима: інтереси в проблемі, притягання двох сторін, розуміння несумісності інтересів, рівень ригідності притягань.
Динамічні характеристики конфлікту. Основні етапи конфліктної взаємодії: виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення конфлікту, відкрита конфліктна взаємодія, розвиток відкритої форми конфлікту, вирішення конфліктної ситуації.
Фази конфлікту: начальна фаза, фаза підйому напруги, пік конфлікту, фаза спаду

11 11 напруги. Співвідношення фаз і етапів конфлікту залежно від можливості його розв’язання.
Мотиви та цілі учасників конфліктної взаємодії. Ситуаційний контекст взаємодії. Психологічні орієнтації учасників взаємодії. Соціально - перцептивні регулятори. Правила взаємодії у конфліктних ситуаціях. Культурні та етичні норми взаємодії.
Модель подвійної зацікавленості Томаса. Умови, що визначають зацікавленість у вирішенні конфлікту двох сторін. Характеристика основних стратегій вирішення конфлікту: поступки, відхід, суперництво, компроміс, ефективне вирішення проблеми. Ефективність основних стратегій подолання конфлікту в залежності від ситуації.
Основні тактики суперництва за моделлю Дж. Рубіна, Діна Пруйта, Сунг хе
Кима: «зваба» – як мистецтво завойовувати довіру та прихильність,
«скуйовджування пір’їв» - як мистецтво обігравати, приховані загрози, переконлива аргументація, загрози, тактика непорушних зобов’язань.
4.

Моделі виникнення та розвитку конфліктів (2 год.).
Поняття «екскалація конфлікту», типи трансформацій. Основні моделі розвитку конфліктної ситуації: агресивно-оборонна, циклічна, модель структурних змін. Основні фактори, що впливають на динаміку конфлікту у циклічній моделі: вплив обвинувачення, прояв гніву, захист від загроз, відчуття загрози іміджу.
Основні фактори, що визначають зміни у структурній моделі конфліктної ситуації: вплив негативних психологічних установок, дегуманізація та знеособлювання, зміни в структурі та груповій динаміці колективу, зміни в співтовариствах.
Поняття «мертва точка» в процесі ескалації. Причини виникнення ситуації
«мертва точка». Засоби подолання ситуації увязання в конфлікті: формування контактів, визначення вислих цілей, втручання третьої сторони, одностороння мирна ініціатива, переговори.

12 12
5.

Принципи і методи управління конфліктами (2 год.).
Принципи і методи управління конфліктами. Поняття «керування конфліктом». Керування конфліктами як складний процес включає наступні види діяльності; прогнозування та оцінка конфліктної ситуації, попередження та стимулювання конфліктів, регулювання конфліктів, вирішення конфліктної ситуації. Основні засоби попередження конфліктів: задоволення потреб співробітників,підбір та розстановка кадрів, дотримання принципів соціальної справедливості, виховання психолого-педагогічної культури спілкування.
Поняття
«легітимізації» та
«інституціалізації» конфліктів.
Технології регулювання конфліктної ситуації. Передумови та форми вирішення конфлікту.
Алгоритм діяльності керівника у процесі керування конфліктом. Негативні фактори, що запобігають конструктивному вирішенню конфліктів.
Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації: збільшення ресурсів, неспецифічна компенсація, взаємні послуги, зниження витрат, стикування
інтересів. Основні етапи творчого вирішення проблемної ситуації: визначення конфлікту інтересів, обирання рівня притягань, пошук засобів примирення
інтересів двох сторін, зниження рівня притягань.
Основні форми участі третьої сторони в процесі розв’язання конфліктної ситуації: медіація, посередництво, фасилітація, перемирення, арбітраж та ін.
Основні дії медіаторів: модифікація фізичної та соціальної ситуації, перетворення структури проблеми, дії, що посилюють мотивацію сторін на співпрацю. Основні умови, що визначають неефективність дій посередників; недовіра до третьої сторони, низька мотивація, порушення системи взаємовідносин між двома сторонами та ін.
Еволюція засобів втручання третьої сторони: звичайний арбітраж, арбітраж на основі останньої пропозиції, посередництво-арбітраж.
Основні принципи психологічного посередництва: нейтральність, робота з процесом, захищеність інтересів обох сторін та ін. комунікативні бар’єри, що впливають на ефективність дій посередників: відсутність бажання вирішувати проблему, використання «силових» методів.

13 13
Процес посередництва: робота з кожною стороною; аналіз отриманої
інформації, підготовка до сумісного обговорення проблеми; вироблення угоди після двостороннього обговорення. Основні дії посередника: забезпечення послідовності обговорення проблеми, локалізація обговорюваних проблем, конкретизація проблемних аспектів, структурування переговорного процесу, об’єднання конкретних угод у більш загальні, підтримка позитивних дій, перехід від однієї проблеми до обговорення іншої.
6.

Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації. Поняття
«екскалація конфлікту». Переговорний процес з урегулювання
конфліктів – (2 год.).
Поняття «технологія ефективного спілкування». Технології ефективного спілкування та раціональної поведінки у конфлікті. Раціонально - інтуїтивна техніка управління конфліктом за Дж. Г. Скоттом. Метод «творчої візуалізації» у вирішенні конфлікту. Метод «мозкового штурму» у вирішенні конфліктів.
Технології раціональної поведінки в конфлікті.
Переговорний процес з урегулювання конфліктів. Структура та основні елементи переговорів: предмет, інтереси та цілі двох сторін, легітимність, стандарти прийняття рішень, варіанти рішень, зобов’язання учасників переговорів, ресурси, контроль, санкції та ін. Основні переговорні сценарії: позиційний торг, принципові переговори. Проста та складна технології проведення переговорів, їх алгоритм.
Зміст підготовки до переговорного процесу. Етапи переговорного процесу.
Переговорні стилі в конфлікті. Маніпулятивні технології у процесі переговорів.
Протидія маніпулятивним технологіям. Схема аналізу переговорного процесу, основні критерії оцінки ефективності проведених переговорів.




14 14
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Модулі самостійної роботи:
1. Основні засоби попередження конфліктів
Задоволення потреб співробітників.
Підбір та розстановка кадрів.
Дотримання принципів соціальної справедливості.
Виховання психолого-педагогічної культури спілкування.
Поняття «легітимізації» та «інституціалізації» конфліктів.
Конфлікт у контексті традиційних психологічних теорій
Психоаналітична традиція (З. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, К. Хорні, Дж. Кляйн).
Традиції генетичної епістемології (Ж. Піаже, А.Н. Перре-Клермон).
Підхід культурно-історичної психології (Л.С. Виготський, Д. Б. Ельконін та ін.).
Змістовий модуль 2. Технології управління конфліктами
Лекційний модуль:
1.
Принципи і методи управління конфліктами.
2.
Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації.
3.
Поняття «екскалація конфлікту», типи трансформацій в ході екскалації конфліктної ситуації.
4.
Переговорний процес з урегулювання конфліктів.
Семінарський модуль:
1.
Методи управління конфліктами. (2 години).
2.
Конструктивні форми вирішення конфліктної ситуації. (2 години).
3.
Теорії поведінки особистості у конфлікті (2 години).
4.
Переговорний процес з урегулювання конфліктів (2 години).
5.
Технології попередження конфлікту (2 години).

Модулі самостійної роботи:
Техніка «Медіатор»
Основні дії медіаторів: модифікація фізичної та соціальної ситуації, перетворення структури проблеми, дії, що посилюють мотивацію сторін на співпрацю.

15 15
Основні умови, що визначають неефективність дій посередників; недовіра до третьої сторони, низька мотивація, порушення системи взаємовідносин між двома сторонами та ін.
Основні принципи психологічного посередництва.
Переговорний процес
Структура та основні елементи переговорів.
Основні переговорні сценарії: позиційний торг, принципові переговори.
Проста та складна технології проведення переговорів, їх алгоритм.

СИСТЕМА ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ РОБОТИ КУРСАНТІВ

Форми контролю знань студентів
- поточний контроль – робота на заняттях (відвідуваність; тематичні виступи на семінарах);
- проміжний контроль – самостійна робота (робота з літературними джерелами;
індивідуально-дослідні завдання); тестування;
- підсумковий контроль – залік.
Види роботи студента:

1. Робота на практичних заняттях

відвідуваність;

тематичні виступи на семінарах;

коментар з приводу проблематики заняття;

активна участь у вправах

2. Самостійна робота:

робота з літературними джерелами;

індивідуально-дослідні завдання.

3. Написання тестів (контрольні зрізи).

Таблиця форм поточного контролю студентів
Форма контролю
Кількість видів
Вартість
Разом
Контрольні зрізи
2 10 балів
20
Робота на заняттях
3 10 балів
50
Самостійна робота
1 10 балів
10
Індивідуальна робота
1 20 20
Підсумок/Залік
20 20 100

Форма контролю
Вид роботи
Кількість Вартість Сума
Контрольні зрізи
Тестування
2 10 20
Робота на заняттях
Відвідуваність
10 0
0
Тематичні виступи на семінарах
10 2
20
Коментар з приводу проблематики заняття
10 1
10
Активна участь у вправах
10 0
0
Самостійна робота Конспект базової літератури
10 1
10

16 16
Аналіз додаткової літератури
1 2
4
Реферат
1 6
6
Практичні завдання: аналіз ситуації
2 4
8
Лабораторні завдання
1 2
2

УМОВИ ДОПУСКУ КУРСАНТІВ ДО ЗАЛІКУ
З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ»

1)
відсутність ―заборгованостей‖ ( пропуск 20% і більше семінарських занять);
2)
виконання практичних письмових завдань (згідно з навчальним планом).
―Відпрацювання‖ пропущених занять:

семінарських занять: конспект відповідей на питання семінару за планом семінарських занять (написано від руки)

лекційних занять: додаткове запитання на заліку за темою пропущеної лекції.

17 17
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Балів: 1
За К. Томасом і Р. Килменна розрізняють такі стилів поведінки в конфлікті:
Виберіть одну правильну відповідь a. ухилення, пристосування, конфронтація, співпраця, компроміс b.
інцидент, ескалація конфлікту, збалансована протидія, завершення конфлікту c. суперництво (конкуренція за визначеними правилами); агресивність (окремі ворожі дії); насильство
(обмежена сфера крайнього протиборства); війна (необмежений спектр вживаних засобів боротьби)
Question2
Балів: 1
Ухилення –
Виберіть одну правильну відповідь a.
індивідуальна або групова поведінка, направлена на нанесення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соціальній групі
b. пасивна не співпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси c. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником
Question3
Балів: 1
Суперництво –
Виберіть одну правильну відповідь a.
індивідуальна або групова поведінка, направлена на нанесення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соціальній групі
b. пасивна не співпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси c. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником
Question4
Балів: 1
Агресія
Виберіть одну правильну відповідь a.
індивідуальна або групова поведінка, направлена на нанесення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соціальній групі
b. пасивна не співпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси c. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником
Question5
Балів: 1
Пристосування
Виберіть одну правильну відповідь a. форма пасивної співпраці, що характеризується бажанням пом'якшити конфліктну взаємодію, зберегти гармонію стосунків за допомогою згоди b. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу проблему c. пасивна не співпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси
Question6
Балів: 1
Співпраця
Виберіть одну правильну відповідь

18 18 a. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу проблему b. пасивна неспівпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси c. форма пасивної співпраці, що характеризується бажанням пом'якшити конфліктну взаємодію, зберегти гармонію стосунків за допомогою згоди
Question7
Балів: 1
До тактик суперництва відносять:
Виберіть одну правильну відповідь a. тактику переконливої аргументації
b. тактику спокуси, тактику зваблювання c. позиційний торг
Question8
Балів: 1
До тактик співпраці відносять:
Виберіть одну правильну відповідь a. позиційний торг b. тактику спокуси, тактику зваблювання c. тактику переконливої аргументації
Question9
Балів: 1
Компроміс
Виберіть одну правильну відповідь a. стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу проблему b. стиль поведінки займає проміжне місце і означає врегулювання розбіжностей на основі взаємних поступок, досягнення часткового задоволення своїх інтересів c. пасивна неспівпраця, що характеризується відсутністю бажання як піти назустріч опонентові, так і захищати власні інтереси
Question10
Балів: 1
Якщо проблема не є істотною і значущою для суб'єкта рекомендується обрати:
Виберіть одну правильну відповідь a. конфронтації
b. стиль співпраці
c. пристосування
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ ПО ПСИХОЛОГІЇ КОНФЛІКТІВ
Гришина Анастасія Вікторівна – к. псих. н.
2014/2015 н.р.

19 19
Реферат (лат. referre — доповідати, повідомляти) — це підсумок вивчення як окремої теми, так і дисципліни в цілому.
Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням.
Оптимальний обсяг реферату — 10–15 сторінок.
Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20 % його загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервала на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє —
20 мм, нижнє — 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.
На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, інститут і кафедра; прізвище та ініціали автора (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад, та рік написання реферату.
Після титульного листа наводиться зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфа) і з посиланням на сторінки.
Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку вносяться лише праці безпосередньо використані в рефераті. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовка.
Тема реферату — це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття, а самостійно розроблена проблема, достатньо чітко виокремлена від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.
Важливими критеріями при виборі теми реферату є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її

20 20 висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.
Структура реферату: титульний аркуш; зміст (план); вступ; розділи (вони часто поділяються на параграфи); висновки; список використаних джерел; додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); перелік умовних позначень.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.
Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.
Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.
Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагмента джерела не можна припускатися неточностей.
Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення в повному обсязі, то краще винести його в додатки.
У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її розв’язання.
Кожен розділ реферату повинен завершуватися короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження проблеми.
Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків;

21 21 грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
Теми рефератів
(згідно порядковому номеру у журналі)
1. Проблеми визначення психології конфлікту, об’єкт та предмет науки.
2. Історія виникнення конфліктології як самостійної науки.
3. Сутність конфлікту та його структура.
4. Класифікація конфліктів.
5. Причини виникнення та динаміка конфліктів.
6. Технології управління конфліктами.
7. Теорії поведінки особистості у конфліктній ситуації.
8. Технології ефективного спілкування та раціональної поведінки у конфліктній ситуації.
9. Психологія переговорного процесу при вирішенні конфліктів.
10. Внутрішньоособистісні конфлікти, їх особливості.
11. Міжособистісні конфлікти, їх особливості.
12. Групові конфлікти.
13. Конфлікти у суспільстві (соціальні), їх особливості.
14. Сімейні конфлікти.
15. Конфлікти в організації, виробничі конфлікти та їх особливості.
16. Конфлікти у сфері управління.
17. Глобальні та регіональні конфлікти.
18. Політичні конфлікти та їх особливості.
19. Конфлікт, як педагогічна проблема.
20. Підходи до розв’язання конфліктів.
21. Психологічна допомога конфліктуючим сторонам.
22.Технології переговорів та посередництва при вирішенні конфліктів.












22 22
ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАЛІКОВОГО КОНТРОЛЮ
Білет 1
1. Поняття конфлікту, його види
2. Форми завершення конфлікту
Білет 2
1. Структура конфліктології як науки
2. Функції третьої сторони у вирішенні конфлікту
Білет 3
1. Загальнонаукові принципи та методи дослідження конфліктів
2. Тактичні прийоми на переговорах
Білет 4
1. Конкретно-наукові принципи конфліктології
2. Етапи вирішення конфлікту
Білет 5
1. Універсальна понятійна схема опису конфлікту (картографія)
2. Етапи ведення переговорів
Білет 6
1. Логіка дослідження конфлікту
2. Функції переговорів
Білет 7
1. Конфлікти в соціальних групах
2. Стрес і конфлікти
Білет 8
1. Види внутрішньоособистісних конфліктів
2. Етапи прийняття управлінського рішення та їхнє значення

Білет 9
1. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації
2. Поняття та складові управління конфліктом. Баланси ролей.

Білет 10
1. Методи дослідження міжгрупових конфліктів
2. Стратегії виходу з конфлікту
Білет 11
1. Рівні складних ситуацій
2. Поняття та сутність медіації


23 23
Білет 12
1. Класифікація конфліктів
2. Механізми переговорного процесу
Білет 13
1. Причини виникнення конфліктів
2. Поняття конфлікту, його види
2. Білет 14
1. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів
2. Поняття і типологія міждержавних конфліктів
Білет 15
1. Соціально-психологічні причини виникнення конфліктів
2. Причини виникнення міжетнічних конфліктів

Білет 16
1. Особистісні причини виникнення конфліктів
2. Поняття та причини сімейних конфліктів

Білет 17
1. Структура конфлікту
2. Типи суїцидальної поведінки як крайньої форми внутрішньо-особистісного конфлікту

Білет 18
1. Учасники конфлікту
2. Наслідки сімейних конфліктів

Білет 19
1. Об’єкт та предмет конфлікту
2. Поняття і види інноваційних конфліктів

Білет 20
1. Психологічні складові конфлікту
2. Поняття, причини і умови суїцидальної поведінки як крайньої форми внутрішньоособистісного конфлікту

Білет 21
1. Функції конфліктів
2. Трудові конфлікти та форми їх вирішення





24 24
Білет 22
1. Динаміка конфліктів, основні етапи
2. Об’єктивні та суб’єктивні причини конфліктів між керівниками і підлеглими

Білет 23
1. Конфлікти в умовах учбової діяльності
2. Конфлікти батьків і дітей – поняття та види

Білет 24
1. Ескалація конфлікту
2. Поняття і сутність внутрішньоособистісного конфлікту

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Основна література:
1.
Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Конфліктологія. Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім: Професіонал, 2009. – 280 с.
2.
Начаєв В.М. Конфліктологія. Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ.,
2004. - 198 с.
3.
Тихомирова Є.Б, Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с.
4.
Пірен М.І. Кофліктологія. — К.: МАУП, 2005. — 360 с.
5.
Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология: Учеб. пособие для вузов. - Харьков: Фортуна - Пресс, 2004. — 356 с.
6.
Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії перговорів: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 192 с.
Додаткова література:
1.
Анцупов А. Я., Баклановский С. В. Конфликтология в схемах и комментаріях: Учеб. пособие. - — СПб.: Питер, 2006. — 288 с.
2.
Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. — М.: ЮНИТИ,
2006. – 552 с.
3.
Гришина Н.В. Психология конфликта. — СПб.: Питер, 2005. — 464 с.

25 25 4.
Ващенко І.В. Конфлікти: Сучасний план, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ. — Х.: ОВС, 2002. — 256 с.
5.
Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. — СПб.: Питер, 2001.-
400 с.
6.
Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. - К.: Наук. думка, 1996. — 190 с.
7.
Конфликтология: Учебник / Под ред. А. С. Кармина. — СПб.: Лань,
2002. - 442 с.
8.
Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. -
К.: МАУП, 2000. - 256 с.
9.
Ложкін Г. В., Юрковський Е., Моначін І. Практикум з конфліктології.
- Тернопіль: Воля, 2005. — 168 с.
10.
Пезешкиан Н. Тренинг разрешения конфликтов. Психотерапия повседневной жизни. – М.: інститут позитивной психотерапии, 2007. – 296 с.
11.
Прикладная конфликтология: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок.
— Минск: Харвест, 2003. — 624 с.
12.
Рубин Дж., Пруйт Д., Сунг Хе Ким. Социальный конфликт: экскалация, тупик, разрешение. - СПб.: Прайм-еврознак, 2003. — 352 с.
13.
Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. — К.: Внешторгиздат,
1991. — 192 с.
14.
Соснин В. А., Лунев П. А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. — М.: ИП РАН, 1993. — 156 с.
15.
Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения. –
М.:Наука, 2003. – 156 с.
16.
Хорни К. Ваши внутренние конфликты. — СПб.: Лань, 1997. — 212 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал