Кафедра менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва



Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації24.04.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7

1

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний технічний університет
імені Івана Пулюя


Кафедра менеджменту
інноваційної діяльності
та підприємництва

ФІНАНСОВИЙ
МЕНЕДЖМЕНТ
(
опорний конспект лекцій для магістрів денної форми навчання спеціальності
8.18010012
«Управління інноваційною діяльністю»
)



Тернопіль – 2015

2
Владимир О. М. Фінансовий менеджмент
(опорний конспект лекцій для магістрів денної
форми навчання спеціальності
8.18010012 «Управління
інноваційною діяльністю») / О.
М.
Владимир. –
Тернопіль, ТНТУ ім. Івана
Пулюя, 201 5.

128 с.


Укладач: к.е.н., доц.

Владимир Ольга Михайлівна



Рецензенти:
д.е.н., проф. Андрушків.
Б.
М.
д.е.н., проф. Кирич Н.
Б.






Розглянуто й затверджено на засіданні кафедри менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва. Протокол № 1 від 27 серпня 2015 р.


Схвалено й рекомендовано до друку методичною комісією факультету управління та бізнесу у виробництві. Протокол № 4 від 1 6 листопада 201 5 р.






3
ВСТУП
В умовах формування ринкової економіки в Україні фінансовий менеджмент набуває все більшої актуальності, оскільки в управлінні підприємством зміщується акцент з управління виключно виробничого до управління фінансами, адже зберегти міцні ринкові позиції в умовах досить жорсткої конкуренції можна, спираючись на ефективний фінансовий менеджмент. Дисципліну “Фінансовий менеджмент” орієнтовано на засвоєння сучасних методів управління фінансами суб’єктів інноваційної діяльності.
“Фінансовий менеджмент” є науковою дисципліною, яка вивчає комплексну систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, направлених на формування, розподіл та використання фінансових ресурсів підприємства і організацію його грошових потоків з метою досягнення оперативно-тактичних та стратегічних цілей.
Метою дисципліни є надання студентам поглиблених знань з питань фінансового управління підприємствами різних організаційно-правових форм та різних форм власності в умовах ринкової економіки, формування теоретичної та методологічної бази, необхідної для вільного володіння сучасними методиками стратегічного та оперативно-тактичного фінансового менеджменту, а також опанування основних підходів щодо вибору, обґрунтування, та реалізація найбільш ефективних фінансових рішень в процесі управління.
Предметом дисципліни є вивчення та дослідження закономірностей організації фінансового менеджменту та його впливу на розвиток інноваційної діяльності підприємств.
Основними завданнями дисципліни є:
- ознайомити магістрів із сутністю та теоретичними основами фінансового менеджменту;
- сформувати комплексне розуміння механізму управління фінансами підприємств;
- навчити магістрів правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств;
- виробити навички управління вхідними та вихідними грошовими потоками на підприємстві;
- сформувати вміння застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами;
- обґрунтування необхідності та методики визначення вартості капіталу, оптимізації його структури;
- навчити магістрів правильно оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством;
- опанувати методику розробки фінансової стратегії діяльності підприємства з врахуванням його фінансово-економічного стану та положення на ринку;
- навчити правильно та своєчасно застосовувати
інструменти антикризового фінансового управління.
У результаті вивчення курсу магістр повинен знати:

сутність і визначення фінансової діяльності.

критерії прийняття фінансових рішень.

функції і механізм фінансового менеджменту.

систему забезпечення фінансового менеджменту.

системи і методи фінансового аналізу, планування і контролю.

принципи формування активів і пасивів підприємства.

форми здійснення інвестицій та особливості управління ними.

4

відмінні риси фінансових інструментів.

форми і види страхування фінансових ризиків.

принципи антикризового фінансового менеджменту.
В результаті засвоєння основних теоретичних положень курсу магістр повинний
уміти:

застосовувати методи оцінки вартості грошей з врахуванням фактору часу, ліквідності, ризику та інфляції.

розробляти графік одержання і погашення кредитів.

застосовувати систему раннього попередження і реагування при кризових ситуаціях.

здійснювати управління різними видами активів.

застосовувати фінансові механізми при формування фінансових результатів діяльності.

розробляти політику залучення позикового капіталу.

обґрунтовувати розмір додаткової емісії цінних паперів.

організовувати внутрішній аудит і здійснювати контролінг.

здійснювати бюджетний контроль, аналізувати і координувати відхилення від планових показників.
Викладання курсу передбачає проведення лекцій, практичних занять. Певна частина програмного матеріалу має бути засвоєна студентами в процесі самостійної роботи, виконання тестових та розрахунково-аналітичних завдань при розгляді певних фінансових ситуацій.
Курс “Фінансовий менеджмент” тісно пов’язаний з такими дисциплінами, як
“Менеджмент”, “Фінанси підприємств”, “Фінансовий аналіз”, “Інвестування”, “Економічний аналіз”.



5
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, МЕТА ТА ФУНКЦІЇ ФІНАНСОВОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ
План
1. Зміст та принципи фінансового менеджменту.
2. Фінансовий механізм фінансового менеджменту.
3. Функції фінансового менеджменту.
1. Зміст та принципи фінансового менеджменту
Реальні відносини, засновані на максимізації вартості підприємства в
інтересах його власників, на практиці тісно пов'язані з більш високим рівнем життя, більш високою загальною продуктивністю
і конкурентоспроможністю і більш ефективним фондовим ринком.
Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом
і використанням фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.
Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух грошових потоків.



Відповідальність за досягнення основної мети фінансового менеджменту на великих підприємства покладається на віце-президента із фінансових питань, а на невеликих - на директора чи його заступника із фінансових питань, фінансового менеджера або головного бухгалтера.
Реалізація основної мети фінансового менеджменту передбачає
вирішення таких основних завдань: а) забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді за допомогою:

6 е) забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку через:
• формування оптимальної структури капіталу та активів;
• ефективні пропорції в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел;
• достатній рівень фінансування інвестиційних потреб.
До основних принципів фінансового менеджменту можна віднести:

плановість та системність — планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансованості, системність у розробці стратегії і тактики фінансування, в реалізації запланованих заходів;

цільова спрямованість — орієнтація на цілі й завдання, які на цей момент ставить перед собою підприємство (підвищення рентабельності, зростання продуктивності праці, створення позитивного іміджу, запровадження інновацій, зміцнення конкурентних позицій на ринку, залучення матеріальних і фінансових ресурсів і т. д.);

диверсифікованість капіталовкладень у двох аспектах: по-перше,
інвестування грошових коштів у різні цінні папери, інвестиційні проекти; по-друге, створення багатопрофільних підприємств, що займаються різними видами підприємницької діяльності;

Це сприяє підвищенню конкурентної позиції підприємства на фінан- совому і товарному ринках, стабілізує економічне становище, формує стійку стратегію розвитку.
2.

Фінансовий механізм фінансового менеджменту
Управляюча дія у фінансовому менеджменті здійснюється через фінансовий механізм. Фінансовий механізм підприємства – це сукупність

7 узгоджених між собою вироблених на основі фінансової політики управлінських рішень, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів підприємства та організацією обороту його коштів.
Фінансовий механізм являє собою систему дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні і стимулюванні використання фінансових ресурсів. В структуру фінансового механізму входять п'ять взаємозв'язаних елементів:
1)
фінансові методи,
2)
фінансові важелі,
3)
правове забезпечення,
До фінансового методу відносяться: планування, прогнозування,
інвестування, кредитування, комерційний розрахунок, оподаткування,
Нормативне забезпечення фінансового механізму складають інструкції, норми і нормативи, тарифні ставки і т.д.
Інформаційне забезпечення діяльності фінансового механізму складається з різного виду економічної, комерційної, фінансової та іншої
інформації.
3. Функції фінансового менеджменту
Функція являє собою «зовнішній прояв властивості якогось об'єкта в даній системі відносин. З погляду економіки функції означають прояв
їхньої сутності в реальній дійсності, специфічні способи вираження притаманних категорії властивостей. Функції є завжди похідними від сутності, яку вони виражають, і показують, яким чином реалізується суспільне призначення даної економічної категорії.

8
Фінансовий менеджмент реалізує основну мету і завдання, що стоять перед ним, через систему певних функцій. Умовно їх можна поділити на такі види:
1. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи:
-
розробка фінансової стратегії підприємства;
- створення організаційних структур, що забезпечують прий- няття управлінських рішень;
- формування інформаційної системи підприємства для обрунтування цілей управлінських рішень;
- створення комплексу технічних засобів для забезпечення діяльності інформаційної системи фінансового менеджменту;
2. Функції фінансового менеджменту як керованої системи:
-
управління джерелами фінансування;
- управління капітальними вкладеннями та оцінкою їхньої ефективності;
- управління оборотним капіталом;
- управління фінансовим плануванням;
- аналіз фінансової діяльності і фінансовий контроль.
Класифікацію функцій фінансового менеджменту в найбільш загальному вигляді подано на рис. 1.
Розглянемо зміст основних функцій фінансового менеджменту.
Функції фінансового менеджменту як керуючої системи включають:

2.
Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття
управлінських рішень. Фінансовий менеджмент як керуюча система характеризується наявністю суб'єкта управління. У найзагальнішому плані
- це фінансова служба підприємства. Вона, як правило, будується за

9 функціональною ознакою з виділенням конкретних підрозділів.
Організація фінансових служб на підприємстві перебуває в постійному розвитку. ІЦе викликано посиленням впливу зовнішніх чинників, збільшенням значущості фінансових потоків і використанням усе більш складних фінансових інструментів. Організаційні структури фінансового менеджменту повинні бути інтегровані в загальну організаційну структуру управління підприємством.
-
іррегулярні системи. Поширені в дослідженнях особливих ситуацій;
- регулярні (періодичні) системи. Для них характерний періодичний, частіше за все щорічний огляд подій;
- системи неперервного огляду. Постійно досліджують значущі елементи середовища організації, є стійким компонентом процесу фінансового планування.
Характер інформації про середовище, необхідного для розробки фінансової стратегії, має визначатися з урахуванням ознак, необхідних для характеристики внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства.
Оцінка інформації є заключним етапом аналізу організаційного середовища. Результати оцінки використовуються як основа для стратегічного фінансового аналізу і визначення можливих варіантів фінансової стратегії підприємства.
- забезпечення проведення комплексного аналізу в умовах автоматизації опрацювання інформації і впровадження інформаційних технологій в управління підприємством;
- здійснення аналізу планових і оперативних управлінських впливів на їхні зовнішню збалансованість і внутрішню оптимізацію;

10
- проведення зовнішнього фінансового аналізу за даними фінансової звітності підприємства;
- надання користувачу можливості творчо розширювати й вдосконалювати конкретні завдання фінансового аналізу
Головними критеріями вибору комплексу технічних засобів для забезпечення діяльності інформаційної системи фінансового менеджменту
є:
Функції фінансового менеджменту як керованої системи містять:
1.

Управління джерелами фінансування. У процесі реалізації цієї функції визначається загальна потреба в капіталі для формування активів підприємства. При цьому необхідно враховувати обсяг операційної діяльності, оптимізацію складу структури активів з позиції ефективного і комплексного їх використання.
2.
Управління капітальними вкладеннями та оцінка їх ефективності.
Необхідно враховувати стратегію розвитку підприємства; формування найважливіших напрямків інвестиційної діяльності підприємства; розробку реальних інвестиційних програм; вибір найбільш ефективних форм виробничої діяльності.
Процес управління фінансовою діяльністю підприємства передбачає розробку певного механізму фінансового менеджменту, що має включати систему основних показників, за допомогою яких можна оцінити з достатнім ступенем точності його поточні і стратегічні можливості.




11
Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНИЙ
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
План
1. Концепція вартості грошей в часі та її основні базові поняття.
2. Методичний інструментарій оцінки майбутньої вартості грошей за простими та складними відсотками.
3. Методичний інструментарій оцінки теперішньої вартості грошей за простими та складними відсотками.
1. Концепція вартості грошей у часі та її основні базові поняття
Фінансові ресурси (гроші) мають часову цінність, тобто з плином часу їх вартість змінюється. Часова цінність грошей може розглядатися в двох аспектах.
Перший аспект пов'язаний з обігом грошових коштів як капіталу і одержанням доходів від цього обігу. Інвестори, звичайно, віддають перевагу тим грошам, які є сьогодні, а не тим, які будуть завтра, бо вони дають їм змогу з тих грошей зробити ще гроші, в чому й полягає мета діяльності фінансового менеджера.
Другий аспект зменшення вартості грошей з часом пов'язаний з такими основними причинами:
1)
інфляція;
2)
ризик;
3)
здатність до ліквідності.
Інфляція - це знецінення паперових грошей і безготівкових грошових коштів, не розмінних на золото. Інфляцію можна визначити як переповнення каналів грошового обігу відносно товарної маси, що проявляється у загальному рості цін у країні. Купівельна спроможність грошової одиниці при цьому падає.

12
Приклад. Якщо інфляція дає щорічно підвищення цін на 5% то купівельна спроможність, наприклад долара щороку падає на 5%. Іншими словами сьогоднішній 1 долар через рік становитиме 0,95%.
Інфляційні процеси в світі відбуваються постійно. Якщо рівень
інфляції складає 2-3% в рік, то вона не вимагає якихось екстрених заходів.
Високі темпи інфляції (10% і більше в рік) свідчать про негаразди в економіці.
Дефляція пов'язана з падінням цін. Для економіки в цілому дефляція
є небажаним явищем, так як вона веде до економічного спаду, різкого погіршення економічних умов підприємництва і врешті-решт до економічної кризи.
При передбачуваній інфляції одні суб'єкти господарювання виграють, а інші програють (кредитори і позичальники, виробники і торговці і ін )
Величина очікуваної інфляції наперед враховується в розмірі процентів на авансовий капітал. Величина інфляції додається до звичайного рівня % за кредит (в умовах стабільності грошової одиниці).
Величина інфляції також враховується при індексації доходів з/п.
Ризик зростає відповідно до тривалості прогнозованого періоду, а сподівана вартість грошей зменшується.
Ліквідність полягає у здатності легко реалізувати активи компанії з метою одержання грошей. Готівка, державні облігації та ін. види ЦП підвищують-ліквідність фірми. До речі, фіксовані активи, такі як будівлі і обладнання, не вважаються ліквідними. Інвестори прагнуть ліквідності, а якщо вони вже інвестують гроші з надією отримати доходи у майбутньому, то сподіваються на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності. І навпаки, якщо гроші вкладаються у не ризиковані проекти, сподівані доходи досить низькі.

13
Наприклад, якщо людина кладе гроші в надійний банк, то вона погоджується на 5% по вкладу, а коли купує довгострокові облігації якої- небудь компанії, то вимагає вищу ставку %, наприклад 15%.

2. Методичний інструментарій оцінки майбутньої вартості
грошей за простими та складними відсотками.
Кредиторам та інвесторам необхідно вміти визначити доходи від і капіталовкладень, щоб визначити доцільність їх здійснення. ТІ, хто бере кредити, повинні визначати, чи перевищать доходи від вкладеної в діло позики витрати на позику. Все це зумовлює необхідність визначення майбутньої вартості грошей.
Визначення майбутньої вартості інвестиції полягає в обчисленні зростаючої вартості цих грошей у майбутньому при відомій очікуваній нормі прибутку.
Приклад: Припустимо, що інвестор має 100 доларів. Ці гроші кладуться в банк під 10% річних. Через рік вкладник матиме 100 доларів та ще й 10 доларів доходу. Початковий депозит + % на депозит.
100 доларів+10% від 100 (10 дол.)=110 доларів.
Отже майбутня вартість 100 доларів через рік становитиме 110 доларів. Для обчислення майбутньої вартості грошей .через більш тривалий період використовується формула:
N
R
P
FV
)
1
( 


де FV- майбутня вартість;
Р - початковий депозит;
R - річна ставка процента;
N - кількість років.
Наведену вище формулу можна використати для підрахунку вартості через будь-яку кількість років.

14

3. Методичний інструментарій оцінки теперішньої вартості
грошей за простими та складними відсотками
Для порівняння прибутковості різних проектів та інвестицій за певний період необхідно мати теперішню вартість грошей.
Теперішня вартість - це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів з поправкою на ставки дисконта (капіталізації).
Дисконтна ставка - це процентна ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість, пов'язані з фактором часу.
Існує правило, що високий ризик означає високу ставку дисконта, а малий ризик означає низьку дисконтну ставку.
Приклад: Інвестор вважає, що щорічний доход (або дисконтна ставка) на акції має становити 5%, інші акції, з вдвічі вищим ризиком, матимуть дисконтну ставку 10%.
Математичний вираз теперішньої вартості майбутніх доходів має вид:
)
1
(
N
R
FV
PV


Отже, визначення теперішньої вартості грошей - це обернений процес вирахування майбутньої вартості.
Теперішня вартість довічної ренти.
Довічна рента є певною сумою грошей, що надходитиме постійно з регулярною періодичністю, дивіденди на привілейовані акції можна розглядати, як приклади довічної ренти.



15
ТЕМА 3. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План
1. Мета, завдання і принципи фінансового прогнозування та планування.
2. Етапи процесу фінансового планування.
3. Методи фінансового планування.
4. Оперативне фінансове планування.
1. Мета, завдання і принципи фінансового планування та
прогнозування
Найважливішим елементом підприємницької діяльності
є планування, у тому числі фінансове. Ефективне управління фінансами підприємства можливе тільки за умови планування всіх фінансових потоків, процесів і відносин на підприємстві.
Багатоаспектність планування відображає різноманітність проблем, які розв'язуються у процесі управління економічним і соціальним розвитком суспільства. Будучи провідним елементом системи управління, планування виконує роль інструмента реалізації політики держави, її окремих суб'єктів, а також власників підприємств.
Фінансове планування на підприємстві слід розглядати як цілеспрямовану дію на господарську діяльність в цілому, на окремі ланки
і суб'єкти господарювання з метою обґрунтування ефективності прийнятих економічних та соціальних рішень з урахуванням їх забезпеченості джерелами фінансування, оптимізації накреслених витрат і позитивних кінцевих результатів.
Фінансове планування як суб'єктивна діяльність людей тільки тоді дає позитивні результати, коли базується на знанні об'єктивних

16 закономірностей суспільного розвитку, тенденціях руху фінансових ресурсів, вивченні вихідної бази, результативності раніше проведених заходів та фінансових операцій.
Головне значення у даному процесі має використання сучасних методів планування, оцінка рішень, багатоваріантність розрахунків на основі новітньої обчислювальної техніки, що забезпечується розвитком науки, техніки, високою кваліфікацією спеціалістів.
Обґрунтування фінансових показників фінансових операцій, як і результативність багатьох господарських рішень, досягається у процесі фінансового планування та прогнозування. Ці два дуже близьких поняття в економічній літературі й на практиці часто ототожнюються. Фактично фінансове прогнозування має передувати плануванню і здійснювати оцінку численних варіантів (відповідно визначати можливості управління рухом фінансових ресурсів на макро-і мікро-рівнях). За допомогою фінан- сового планування конкретизуються прогнози, визначаються конкретні шляхи, показники, взаємопов'язані завдання, послідовність їх реалізації, а також методи, що сприяють досягненню обраної мети.

Основна мета внутрішньофірмового планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарської діяльності, одержання необхідних для цього коштів і в кінцевому підсумку досягнення прибутковості підприємства.
В умовах ринку зростає значущість фінансового планування на мікрорівні, оскільки кожний крок підприємств пов'язаний з ризиком, приносить доходи або втрати і має бути попередньо розрахований, обгрунтований у різних варіантах, перш ніж буде прийнято рішення.
Фінансовий стан суб'єкта господарювання, його нормальное

17 функціонування, кінцеві результати, а отже, уникнення банкрутства, залежать від наявності коштів.
Головне призначення внутрішньофірмового фінансового планування
- це розрахунок потреби у коштах, обсягу і структури витрат, визначення ефективності кожної господарської та фінансової операції і підсумків усієї роботи суб'єкта. За допомогою фінансового планування прогнозуються доходи, їх раціональний розподіл з урахуванням інтересів кожного учасника відтворювального процесу та кінцевих результатів. Для цього обґрунтовуються фінансові завдання, показники, що характеризують рух фінансових ресурсів на різних стадіях їх кругообороту, розробляються фінансові баланси.
Планування пов'язане, з одного боку, із запобіганням помилковим діям у галузі фінансів, з іншого - зі зменшенням числа невикористаних можливостей. Таким чином, фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресур- сами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі.
Основні завдання фінансового планування діяльності підприємства в умовах ринку такі:
- забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої,
інвестиційної та фінансової діяльності;
- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;
- виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання коштів;
- встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками та іншими підприємствами;
- дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

18
- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.
Ринкова економіка вимагає від підприємницьких структур якісно нового планування, тому що за всі негативні наслідки і прорахунки розроблюваних планів відповідальність несуть самі підприємства.
Однак поряд з факторами, які вимагають широкого застосування фінансового планування у сучасних економічних умовах, діють також фактори, що обмежують його використання підприємствами України. До них належать:
- високий ступінь невизначеності на українському ринку, пов'язаний з глобальними змінами у всіх сферах суспільного життя;
- відсутність ефективної нормативно-правової бази у сфері внутрішньовиробничого фінансового планування;
- обмежені фінансові можливості підприємств для здійснення серйозних фінансових розробок у галузі планування.
Поняття науковості широке і включає обґрунтованість планових завдань з урахуванням суспільних та особистих потреб, закономірностей розвитку суспільства, тенденцій у русі коштів підприємства, об'єктивної оцінки економічної та соціальної ситуації, а також наявності ресурсів, координації фінансових завдань у часі та просторі. Наукова обґрунтованість фінансових планів підприємств означає не тільки їх реальність, але й передбачає вибір кращих рішень з урахуванням довгострокових вигод. Це у свою чергу залежить від прогресивних методів обґрунтування джерел і способів фінансування накреслених заходів, раціонального розподілу ресурсів, оптимізації вартісних пропорцій і фінансових взаємовідносин, які стимулюють прогресивні процеси. Тому доцільно використовувати багатоваріантні розрахунки усіх

19 завдань, які забезпечать вибір найкращого рішення з точки зору впливу фінансових стимулів, оптимізації рівня витрат, максимізації доходів, прибутку.
Значення фінансового планування для підприємства полягає в тому, що воно:
- втілює розроблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;
- надає можливості визначення життєздатності фінансових проектів;
- служить інструментом одержання зовнішнього фінансування.
Метою фінансового планування є забезпечення діяльності під- приємства відповідними як за обсягом, так і за структурою фінансовими ресурсами.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі основні завдання:
• розробити систему фінансових планів з виділенням опера- тивних, поточних, стратегічних;
• розрахувати загальний обсяг необхідних фінансових ресурсів;
• визначити обсяги та структуру внутрішнього та зовнішнього фінансування, виявлення резервів та обчислення обсягів додаткового фінансування;
• спрогнозувати доходи та витрати підприємства. Фінансове прогнозування є основою для фінансового планування та фінансового бюджетування.
Виконуючи прогнозування, визначають основні напрямки та цільові параметри фінансової діяльності підприємства, тобто розробляють загальну фінансову стратегію підприємства.
Прогнозування базується на узагальненні та аналізі наявної
інформації з подальшим моделюванням можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.

20
За часом і характером вирішуваних проблем прогнози поділяються: на стратегічні і тактичні; оперативні; короткострокові; середньострокові; довгострокові. Стратегічні прогнози мають на меті передбачити найважливіші параметри формування керованих об'єктів у середньостроковій та більш віддаленій перспективі. Оперативні прогнози призначені для виявлення можливостей для вирішення конкретних проблем стратегічних прогнозів у поточній діяльності та короткостроковій перспективі. Оперативний прогноз має період запобігання до 1 місяця; короткостроковий - від 1 місяця до 1 року; середньостроковий - від 1 до 5 років; довгостроковий - більше 5 років.

2. Етапи процесу фінансового планування
Фінансове планування на підприємстві являє собою складний процес
і включає такі етапи:
Процес фінансового планування
І етап
Аналіз фінансової ситуації.
II етап
Розробка загальної фінансової стратегії підприємства
III етап
Складання поточних фінансових планів
IV етап
Коригування, ув'язування і конкретизація фінансового плану
V етап
Розробка оперативних фінансових планів
VI етап
Аналіз і контроль виконання фінансових планів
Рис.1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві
На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередній період. Використовують дані фінансової документації: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати,

21 звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити проблеми, що стоять перед ним.
На другому етапі проводять розробку фінансової стратегії та фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, складають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.
На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.
Четвертий етап передбачає ув'язування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами
і програмами, що розробляються підприємством.
На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, яке визначає розробку поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності у цілому
Процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей шостий етап
полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, порівнянні їх із запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показників, у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.
На підприємстві фінансове планування проводиться за трьома основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове планування. Кожній з цих

22 трьох підсистем властиві певні форми розроблюваних фінансових планів
(табл. 1).
Усі підсистеми фінансового планування взаємопов'язані і взаємообумовлені, планування здійснюється у певній послідовності.
Найважливішим етапом планування є прогнозування основних напрямів фінансової діяльності підприємства, яке здійснюється у процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу базою для розробки оперативних фінансових планів служить саме поточне фінансове планування.
Усі підсистеми фінансового планування взаємопов'язані і взаємообумовлені, планування здійснюється у певній послідовності.
Найважливішим етапом планування є прогнозування основних напрямів фінансової діяльності підприємства, яке здійснюється у процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу базою для розробки оперативних фінансових планів служить саме поточне фінансове планування.
3.
Методи
фінансового
планування
і
прогнозування
Відправною точкою фінансового прогнозування є прогноз обсягу реалізації продукції та відповідних йому витрат, а кінцевою його точкою і водночас метою є розрахунок потреби у зовнішньому фінансуванні.
Для визначення потреби у фінансуванні здійснюють такі прогнози:
• прогноз реалізації продукції (послуг) на основі статистичних та
інших доступних методів;
• прогноз обсягів змінних витрат;

23

прогноз обсягів інвестицій в основні та оборотні активи, які необхідні для досягнення запланованого обсягу реалізації продукції підприємства;

прогноз потреби в зовнішньому фінансуванні діяльності підприємства та пошук ефективних джерел зовнішнього фінансування з урахуванням принципів формування їх раціональної структури.
Прогноз реалізації продукції формують маркетологи, а решту - фінансисти.
Можна виділити методи фінансового планування, наведені в табл. 2.
Метод приросту грунтується на таких припущеннях: а) у разі нарощування обсягу реалізації на певний відсоток змінні витрати, поточні активи та поточні зобов'язання збільшуються в середньому на стільки ж відсотків. Це означає, що і поточні активи, і поточні пасиви будуть становити такий самий, як у попередньому періоді, відсоток від виторгу; б) відсоток збільшення вартості основних засобів розраховують на підставі заданого відсотка нарощування обороту відповідно до технологічних умов виробництва та з урахуванням наявності недозавантажених основних засобів на початок прогнозного періоду, рівня морального та фізичного зношення тощо; в) довготермінові зобов'язання та акціонерний капітал підприємства залишаються незмінними; г) нерозподілений прибуток прогнозного періоду розраховують як суму нерозподіленого прибутку базового періоду та прогнозного чистого прибутку у плановому періоді за мінусом обсягу запланованих дивідендів;

24 д) різниця між прогнозними обсягами активів та пасивів підприємства дорівнює сумі потреби в додатковому зовнішньому фінансуванні.

4. Оперативне фінансове планування
Оперативне планування доповнює поточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів. На підприємстві фінансове планування заходів має здійснюватися за рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства. виробництва й реалізації, станом запасів, дебіторської заборгованості з метою запобігання невиконанню фінансового плану.
Платіжний календар складають на квартал з розбивкою по місяцях та дрібніших періодах.
У платіжному календарі має бути збалансовано надходження і витрачання коштів. Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки і, таким чином, уникнути фінансових труднощів.

25


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал