Живанівська зш І – ІІІ ступенів типи сприйняття інформації



Скачати 212.97 Kb.
Дата конвертації16.02.2017
Розмір212.97 Kb.
ЖИВАНІВСЬКА ЗШ І – ІІІ СТУПЕНІВ

ТИПИ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ.

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК УЧНІВ

НА УРОКАХ ОСНОВ ЗДОРОВ`Я

Підготувала

вчитель основ здоров`я

Шавловська Л.Г.

ТИПИ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ УЧНЯМИ

ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Усі люди запам’ятовують інформацію по-різному.

Психологами виділяються три типи сприйняття інформації: аудіали, візуали і кінестети.

Так, ті, хто отримує інформацію через слуховий канал, називаються аудіалами. Візуал - це людина, яка сприймає більшість інформації з допомогою зору. Кінестетик -той, хто сприймає інформацію через інші відчуття (дотик, нюх тощо). Є також люди, у яких сприйняття інформації відбувається через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доказів, вони називаються дискрети. Проте така категорія людей трапляється найрідше, а серед дітей чи навіть школярів -особливо рідко.

Учителі в школі, як правило, орієнтовані на слуховий канал. Більшість інформації подається на слух. Тому дитина-візуал досить погано сприймає шкільну інформацію. Добре, якщо на уроках учителі задіюють усі канали сприймання.

Канали сприйняття ґрунтуються на фізичних способах сприйняття і отримання нової інформації.

До загальновживаних каналів сприйняття відносять зоровий канал (зорово-сприймаючі особи), слуховий канал (слухо-сприймаючі особи) і моторний канал (моторно-сприймаючі особи).

Зоровий канал сприйняття – це когнітивна здатність сприймати нову інформацію переважно за допомоги зору. Якісні ознаки нової інформації, на які реагує носій цього стилю в процесі сприйняття і обробки інформації, це – яскравість, розмір і колір, його насиченість, сила і чистота; контрастність; фактура; форма і симетрія, а також вербальні та невербальні засоби, що визначають перераховані вище поняття.

Слуховий канал сприйняття – це когнітивна здатність сприйняття і обробки нової інформації, у першу чергу спираючись на слух. Якісні особливості, на які реагують такі особи, це, перш за все, висота тону або звуку, темп, гучність, ритм, тембр і резонанс. Під час занять такі особи відрізняються своїм природним тяжінням до усного викладу матеріалу. Отже, фільми, будь-які форми аудіо-спілкування, аудіо-доповіді і аудіо-лекції виявляються особливо корисними в процесі навчання слухо-сприймаючих слухачів.

Моторний канал сприйняття (кінестетики). Моторно-сприймаючі слухачі при надбанні нової інформації спираються на рух і відчуття. Якості, якнайважливіші для них у взаємодії з новою інформацією, це – частота, тиск, тривалість дії, інтенсивність уваги, а також позитивні чи негативні реакції на діяльність.

Більшість людей володіє першим і другим з визначених каналів сприйняття. Дехто в процесі навчання користується навіть декількома стилями. І тільки зовсім невелика кількість людей, як з’ясувалося, не має переваг: всі канали сприйняття або навчання однаково підходять для них.

Аудіал. Людина що більш орієнтується на те, що він чує: музику, інтонації, тембр мови, на відміну від дигіталів, які більш орієнтовані на зміст мови. Людина, у якої первинна репрезентативна система аудіально-тональна.

Дітей, які сприймають більшу частину інформації через слуховий аналізатор, відносять до групи аудіалів. Вони найкраще сприймають інформацію через розповідь вчителя, надають перевагу лекційним формам занять, у процесі обговорення охоче вислуховують своїх однокласників. На рівень засвоєння нових знань впливають тон, висота, швидкість голосу вчителя та інші особливості мовлення. Інформація у письмовому вигляді важко сприймається до того часу, поки учень не почує її. Для цієї категорії учнів доцільно використовувати аудіозаписи історичних джерел, аудіо лекції,читати текст підручника вголос тощо. Представники аудіальної групи мають гострий слух і чудову пам’ять. Вони прекрасні слухачі, що запам’ятовують подробиці розповіді.



Візуал. Людина, яка більш орієнтується на зір, ніж на відчуття і слух (у якої первинна репрезентативна система візуальна). Візуали також досить розповсюджена група — їх 30%. Візуал дивиться співрозмовнику в очі. Він упевнений, що його слухають тільки тоді, коли на нього дивляться.

До візуалів відносяться діти, які сприймають більшу частину інформації за допомогою зорових каналів. Учням цієї групи необхідно бачити вчителя, адже його міміка та жести допомагають краще зрозуміти зміст уроку. Візуали надають перевагу переднім партам у класі. Вони найкраще сприймають інформацію через візуальні засоби навчання.

Кінестетик. Людина, що більш орієнтується на власні відчуття і переживання, ніж на слух і зір, тобто з більш розвинутим кінестетичним каналом (у якого первинна репрезентативна система візуальна). Найбільш розповсюджений тип людини — кінестетики (40% населення). Під час спілкування вони можуть не дивитися на співрозмовника, але будуть постійно торкатися його рукою.

Тих учнів, чиїм домінуючим каналом інформації є відчуття, називають кінестетами. Ця група учнів найкраще навчається через активне дослідження навколишнього світу, експериментування, отримання практичних навичок. Їх може відволікати бажання активно діяти, тому їм важко сидіти на одному місці протягом тривалого часу. Дуже важливо підібрати форми навчальної діяльності для кінестетів, бо вони можуть через свою рухливість заважати іншим учням, створювати конфліктні ситуації.

Дигітал. Людина, яка більш орієнтується на зміст і внутрішній діалог (у якої первинна репрезентативна система аудіально-дигітальна). У них сприйняття інформації відбувається в основному за допомогою логічного осмислення, за допомогою цифр, знаків, логічних доведень. Ця категорія мабуть найменш чисельна серед людей взагалі. А для учнів молодших та середніх класів такий тип сприйняття зазвичай не є характерним.

Чому так важливо знати. Яким чином учень сприймає інформацію?

Під час уроку вчитель може викладати матеріал використовуючи всі канали сприйняття: зір, слух та кінестетичний канал. Тоді у кожного з них є шанс засвоїти хоча б частину інформації. Зазвичай саме так і відбувається. Цей шанс учня значно підвищуються якщо, наприклад, і вчитель і учень-візуали (чи аудіали). Кінестетиків, нажаль, серед педагогів взагалі небагато, а у середніх та старших класах їх взагалі немає (якщо не рахувати вчителів фізичної культури та праці).

Від того, який канал у дитини є головним, залежить засвоєння багатьох важливих навичок. Наприклад, читання чи письмо.

У дітей з різним типом сприйняття суттєво відрізняються особливості розумової праці (наприклад, особливості запам’ятовування, рівень уваги тощо).

Якщо батькам та вчителям відомо, до якої групи відноситься дитина, їм легше будувати з нею відносини. Багато що стає зрозумілим: чому виникають проблеми з дисципліною, чому ми говоримо “різними мовами”, як саме правильно заохочувати дитину чи робити їй зауваження тощо.

Тепер коротко розглянемо ознаки, за якими ми можемо виявити головний канал сприйняття учня. На що обов’язково потрібно звернути увагу.

Словник спілкування. Візуал у своєму мовленні часто використовує слова, пов’язані із зором (дивитися, спостерігати, картина, на перший погляд, прозорий, яскравий, як бачите тощо). Для аудіала є характерним використання слів, пов’язаних із слуховим сприйняттям (голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, голосний, мелодійний тощо). Словник кін естетиків в основному включає слова, що описують відчуття чи рух (схопити, м’який, теплий, дотик, пружний, добрий нюх тощо).

Напрям поглядів. У візуалів, підчас спілкування, погляд в основному спрямований в гору, у аудіалів - по середній лінії, у кін естетиків - додолу.

Особливості уваги. Кінестетику взагалі важко концентрувати свою увагу, його може відволікти що завгодно; аудіала легко відволікають звуки; візуалу шум практично не заважає.

Особливості запам’ятовування. Візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує малюнки. Аудіал - те, що обговорював, слухав. Кінестетик пам’ятає загальне враження. Запам’ятовує рухи.

А скільки можливостей у вчителя та батьків поспостерігати за різними типами учнів у їх повсякденних справах! Наприклад, варто придивитися, хто як записує домашнє завдання. Припустимо, що воно записане на класній дошці.

Візуал: слухняно відкриє щоденник і занотує, а вірніше перепише з дошки те, що задано на домашнє опрацювання. Він полюбляє володіти необхідною інформацією, ніж питати в інших. Він легко сприймає її записаною саме на дошці.

Аудіал: якщо схоче записати домашнє завдання, то, швидше за все, перепитає у сусіда по парті, що задано. Прослухавши інформацію занотує її в щоденник. Вдома може “сидіти на телефоні” і дізнатися у однокласників, що задано. Або просить зробити це батьків і сказати йому.

Кінестетик: найчастіше довго риється у своїй сумці, витягує звідти підручники, знаходить відповідні сторінки і просто у підручниках обводить номери необхідних вправ.

Багато чого може дати спостереження за поведінкою дітей під час перерви.

Візуал: Якщо більшість учнів покинуло класну кімнату, швидше за все залишиться у приміщенні. Для нього головне - це можливість спокійно зануритися у власні зорові образи. Та йому заважатимуть шумні балачки аудіалів чи рухливі ігри кін естетиків. Він може вийти до коридору, де буде спостерігати за іншими дітьми чи розглядати стенди.

Аудіали використовують перерву, щоб поговорити та погомоніти. Особливо, якщо на попередньому уроці довелося багато писати і мовчати.

Для кінестетика перерва потрібна, щоб розім’ятися, побігати.

Про що свідчать ці спостереження? Не варто змушувати всіх дітей на перерві грати у рухливі ігри або слухати тиху музику. Кожна дитина інстинктивно обирає той засіб відновлення сил, що допоможе саме їй. Так само індивідуально слід приділяти увагу до кожного з них під час учбового процесу.

Спеціалісти говорять:

• у візуала можна вимагати швидкого вирішення задач;

• від аудіала - чіткого повторення почутого ним матеріалу;

• від кінестетика краще не чекати ні того, ні іншого - він потребує особливого відношення, йому потрібно більше часу на вирішення певного завдання. У даному випадку є доцільним використовувати завдання на картках.

Під час виконання завдань на уроці чи вдома рекомендується:

• візуалу необхідно дозволити тримати біля себе аркуш паперу, на якому він підчас осмислення та запам’ятовування матеріалу може креслити малювати тощо;

• не треба робити зауваження аудіалу, коли він в процесі запам’ятовування тихенько говорить чи рухає губами - йому так легше запам’ятовувати матеріал та виконувати завдання;

• кінестетика не можна змушувати довго сидіти не рухаючись; обов’язково необхідно надавати йому можливість моторної розрядки (сходити за крейдою, писати на дошці, демонструвати муляж); запам’ятовування матеріалу у нього краще відбувається під час руху.

Зрозуміло, що дуже важливим є спілкування з дитиною “її мовою”:

• спілкуючись з візуалом використовуйте слова, що описують колір, розмір, форму, місцеположення; на дошці підкреслюйте різнокольоровою крейдою різні пункти чи аспекти змісту; використовуйте схеми, таблиці, наочні посібники тощо;

• пояснюючи матеріал аудіалу використовуйте вібрації голосу (інтонації, паузи, висота), відображаючи тілом ритм мовлення (особливо головою) зі швидкістю, характерною для цього типу сприйняття;

• для кінестетика є дуже важливим жести, дотики та типова для них повільна швидкість розумових процесів; пам’ятайте, що кінестетик навчається за допомогою м’язової пам’яті; чим більше перебільшення, тим краще для запам’ятовування; дозволяйте їм програти у різних ролях частини поданої інформації (напр., урок-вистава).

Навіть зауваження матиме кращій ефект, якщо буде зроблено “його мовою”:

• візуалу краще погрозити пальцем, похитати головою чи зробити “суворі очі”;

• аудіалу - сказати пошепки “ш-ш-ш”;

• кінестетику - покласти руку на плече, поплескати по ньому.

Зрозуміло, що будь-яка людина протягом свого життя використовує різні канали сприйняття. Вона може бути за своєю природою візуалом, та це не значить, що інші органи чуттів у неї практично не працюють. Їх можна і потрібно розвивати. Чим більше каналів відкрито для прийняття інформації, тим ефективніше відбувається процес сприйняття.

Заняття для педагогічних працівників з метою ознайомлення їх з різними типами сприйняття інформації учнями та різні канали і типи сприйняття інформації

І етап – ви читаєте опитувальник і оцінюєте варіанти відповідей;

ІІ етап – ви переносите бали у бланк для відповідей;

ІІІ етап – ви порівнюєте суму в кожному стовпчику і записуєте висновок про відповідний ранжир сенсорних систем.

ІV етап – робимо висновок щодо провідної сенсорної системи нашої групи.


Інструкція: опитувальник представляє собою п'ять незакінчених висловлювань, під кожним з яких надруковано чотири варіанти закінчення. Вам пропонується оцінити кожне з них за 4-х бальною системою залежно від того, наскільки воно подобається. Результати записати в бланк для відповідей. Найбільшим балом — «4» — позначити те закінчення, яке найбільше подобається, а найменшим — «1» — те, яке зовсім не подобається. Бали від 4 до 1 потрібно проставляти в колонці під відповідною літерою та в кожному рядку відповідно до номера запитання.
Перший етап: дайте відповіді на запитання.

1. Коли я приймаю важливі рішення, я спираюсь на:

• свої емоції та почуття (К);

• те, як інші розв'язують схожі проблеми (А),

• те розв'язання проблеми, яке здається мені найкращим (В);

• досконале вивчення проблеми та фактів (Д).


2. Коли я обговорюю будь-що з іншими людьми, то помічаю, що на мене найбільше впливає:

• інтонація розмови, голос співрозмовника (А);

• ті картини, перспективи, які описує мій співрозмовник (В);

• логіка доказів співрозмовника (Д);

• те, чи щирий зі мною співрозмовник (К).
3. Мені набагато легше спілкуватися з людьми, якщо мені подобається в партнері:

• його манера одягатися (В);

• його емоційність, почуття, які я розділяю (К);

• аргументи, які він використовує для доказу своїх суджень і які теж використовую в розмові (Д);

• інтонація, темп розмови, тональність голосу (А).
4. З нижче переліченого мені найлегше:
• знайти ідеальну для мене гучність звучання (магнітофона, телевізора (А);

• дібрати найпереконливіші аргументи щодо предмета, який мене зацікавив (Д);

• вибрати найзручніші меблі (К);

• дібрати комбінацію кольорів для одягу та інтер'єру (В).


5. Що найбільше впливає на мій настрій та самопочуття:

• я дуже чутливий до звуків, шуму, інтонації голосів людей (А);

• почуваюся впевнено, коли треба довести істинність певного положення, з'ясувати причину якоїсь події, побудувати ланцюжок логічних умовиводів (Д);

• я дуже чутливий до того, наскільки зручний мій одяг, чи комфортно мені в ньому (К);

• на мене дуже сильно впливає освітлення й загальний вигляд приміщення (В).
Другий етап: перенесіть відповіді на бланк для відповідей:

П. І.___________________________________

Вік___________Дата ____________________

В А К Д


1

2

3



4

5

Всього:


Третій етап: порівняйте суму в кожному стовпчику, це дасть уявлення про відповідний ранжир названих сенсорних систем.
Умовні позначення:

В — візуальний тип; К — кінестетичний; А — аудіальний; Д — аудіально-дискретний.

Провідною сенсорною системою є та, до якої записано найбільше балів.

Педагог для формування різнобічного мислення повинен розвивати в учня гнучкість і здатність до використання всіх трьох способів отримання й обробки інформації.

ПРАКТИЧНА РОБОТА.

Завдання: підготувати питання « Формування в учнів мотивації до здорового способу життя» з використанням всіх трьох способів отримання й обробки інформації.

Зразки відповіді:

І група


Стан здоров'я дітей та молоді в Україні

Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов'язана ефективно вирішувати завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток суспільства і країни в цілому. 1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання її умов, а також положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей вимагає від Української держави, всього суспільства цілеспрямованих дій щодо створення сприятливих умов для життя дітей та молоді, оскільки стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, дієвим чинником впливу на економічний, культурний, оборонний потенціал країни. З метою поліпшення здоров'я населення в Україні здійснено відповідні практичні кроки: прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, порядку правового регулювання питань, пов'язаних із поширенням СНІДу; організовано Центр планування сім'ї при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, 45 обласних, міських центрів планування сім'ї, що забезпечують доступність медичних послуг, спрямованих на збереження репродуктивного здоров'я, в першу чергу, дітей та молоді. Особливою увагою оточено потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; розвивається мережа соціальних служб для молоді, збільшується обсяг та різноманітність соціальних послуг для них, створюються нові типи спеціалізованих соціальних служб: консультативні пункти, кризові стаціонари, школи батьківської підтримки тощо. Незважаючи на це, серед молоді продовжують поширюватися такі негативні явища як наркоманія, зловживання алкоголем, куріння, що відбуваються на фоні надмірного психоемоційного навантаження, безладних статевих стосунків, нераціонального харчування, гіподинамії та інших складових нездорового способу життя. Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України в останні десять років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, новоутворення, сечостатевої та кістково-м'язової систем та кровообігу; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом. Соціальне небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає одне з перших місць у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів — особи віком від 15 до 30 років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів - підлітків і дітей. В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед, внаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин. Низький рівень здоров'я молодих людей, що призиваються на службу до Збройних Сил України, є свідченням негативних тенденцій у ставленні молоді до власного здоров'я: придатними до військової служби визнається 74—76% юнаків, а кількість тих, хто отримує відстрочку за станом здоров'я, постійно збільшується. Окрім того, низький стан здоров'я молоді спричиняється падінням суспільної моралі, значним соціальним розшаруванням населення, складною криміногенною ситуацією, комерціалізацією статевих стосунків, раннім початком статевого життя, на що також негативно впливають засоби масової інформації. Школа, трудові колективи, сім'я — найефективніші інституції формування здорового способу життя та культури здоров'я дітей та молоді — недостатньо використовують свої можливості через брак практичного досвіду та нерозробленість відповідних виховних технологій.
ІІ група
відповідальне ставлення до себе гарний настрій щастя

Що таке здоров’я ?

профілактика захворювань здорові діти



Завдання: Складіть синкан до слова « здоров’я»

Слово

Здоров’я

2 прикметника

Найдорожче, крихке

3 дієслова

Турбуватись, шанувати, зберегти

Ваше ставлення

Залежить від способу життя

Синонім

Мрія

ІІІ група

Ігрова форма роботи

ВИСНОВКИ

Сьогодення висуває до освітнього процесу значні вимоги. Одним із шляхів підвищення ефективності шкільного навчання є визначення та вивчення провідної модальності учнів. Педагогу легше будувати стосунки з учнем, якщо він знає, до якої категорії належить та чи інша дитина. Необхідно чітко уявляти, чому виникають проблеми з дисципліною, чому учень не розуміє нас, як правильно заохочувати дитину і, навіть, у якій формі зробити їй зауваження.



Обмін інформацією між тим, хто вчить, і тим, хто вчиться, визначає базові складові процесу навчання: діяльність учителя й діяльність учня. Спосіб передачі - сприйняття навчального змісту повинен служити підставою для вибору методів і форм навчання.

Визначення й вивчення модальностей дітей шкільного віку дозволяє підвищити ефективність навчання. Рівень засвоєння і відтворення навчального матеріалу учнями залежить від індивідуальних особливостей школярів, у тому числі й специфіки їх провідних модальностей. На уроці вчитель повинен вчити дітей, використовуючи всі канали сприйняття: і зір, і слух, і кінестетичний канал. Тоді кожен з них засвоїть ту частину предметних знань, яку усвідомить через особисту систему сприйняття.

Провідних інформаційних джерел в навчальному процесі три: звуки, зображення, м'язові зусилля. Згідно можна виділити три групи методів навчання: аудійні, візуальні та кінестетичні.

Аудійні методи навчання передбачають:


  • використання у процесі викладання ритму голосу, пауз та звукових модуляцій;

  • застосування різних форм озвучення навчального матеріалу: фронтальні та індивідуальні опитування,відповіді на запитання вчителя, висновки до вивченого, звукові записи тощо.

Учні цієї категорії, зазвичай, балакучі, часто розмовляють самі з собою, промовляють слова при читанні, легко повторюють почуте, краще пам'ятають те, що обговорювали, але можуть відволікатися.

Візуальні методи навчання передбачають:



  • стежити за тим, щоб при поясненні навчального матеріалу педагог не робив різких рухів або несподіваних переміщень по класу, голос був м'яким, мова - уповільнена;

  • обов’язкову наявність наочної інформації на уроці: фотографій чи портретів історичної особи, історичних карт або схем тощо;

  • роботу з історичною картою (кордони між певними країнами, місця події,напрямки походів), нанесення даних на контурну карту;

  • завдання відшукати в параграфі терміни або знайти, в якому місці параграфу знаходиться відповідь на запитання вчителя.

Слід пам'ятати, що візували дисципліновані, організовані, спостережливі, важко запам'ятовують вербальні інструкції мають розвинену уяву, менше відволікаються на шум, краще пам'ятають те, що бачили, але важко запам'ятовують вербальні інструкції.

Кінестетичні методи навчання передбачають:



  • завдання, які забезпечують концентрацію уваги на об'єкті вивчення; для цього вчитель повинен рухатися по класу, щоб жестами, поглядами, дотиками приєднувати їх до загальної роботи;

  • урахування, що учні цієї групи продуктивніше запам'ятовують під час гри, при читанні водять пальцями по сторінкам тексту, мають розвинену інтуїцію, запам'ятовують лише загальне враження;

  • активне навантаження їх на уроці, бо вони краще навчаються активних формах, частіше викликати їх до дошки, захоплювати сюжетом;

  • підготовку їм завдань писати, малювати, при роботі з картами можна пропонувати їм водити по ній олівцем або пальцем;

  • використання у подачі матеріалу відчуттів і рухів.

Учням цієї групи складно тривалий час перебувати на місці і уважно слухати. У спілкуванні вони воліють відчувати фізичну близькість співрозмовника, люблять торкатися до нього, класти руку на плече. Кінестети часто крутять щось у руках, смикають або погладжують, вчителю треба памятати, що рухи допомагає їм зосередитись, не смикати зауваженнями з цього приводу.

Дослідження також показали, що під час одержання інформації використання тільки однієї з модальностей з віком стає нехарактерним для учнів. Якщо дитина за своєю природою візуал ,аудіал або кінестет, це не означає, що інші органи чуття у нього практично не працюють. Чим більше каналів відкрито для сприйняття інформації, тим ефективніше йде процес навчання, їх можна і потрібно розвивати.. Тому творчий вчитель намагається розширити можливості своїх учнів, застосовувати у практиці полімодальні методи навчання, коли рух інформації відбуваєтьсяпо декількох каналах сприйняття: аудіо-візуальні, візуально-кінестетичні, аудіо-візуально-кінестетичні. Такі уроки є найбільш ефективними і надають педагогу широкі можливості у виборі форм і методів навчання.

Практикум буде проходити в чотири етапи:

І етап – ви читаєте опитувальник і оцінюєте варіанти відповідей;

ІІ етап – ви переносите бали у бланк для відповідей;

ІІІ етап – ви порівнюєте суму в кожному стовпчику і записуєте висновок про відповідний ранжир сенсорних систем.

ІV етап – робимо висновок щодо провідної сенсорної системи нашої групи.


Інструкція: опитувальник представляє собою п'ять незакінчених висловлювань, під кожним з яких надруковано чотири варіанти закінчення. Вам пропонується оцінити кожне з них за 4-х бальною системою залежно від того, наскільки воно подобається. Результати записати в бланк для відповідей. Найбільшим балом — «4» — позначити те закінчення, яке найбільше подобається, а найменшим — «1» — те, яке зовсім не подобається. Бали від 4 до 1 потрібно проставляти в колонці під відповідною літерою та в кожному рядку відповідно до номера запитання.
Перший етап: дайте відповіді на запитання.

1. Коли я приймаю важливі рішення, я спираюсь на:

• свої емоції та почуття (К);

• те, як інші розв'язують схожі проблеми (А),

• те розв'язання проблеми, яке здається мені найкращим (В);

• досконале вивчення проблеми та фактів (Д).


2. Коли я обговорюю будь-що з іншими людьми, то помічаю, що на мене найбільше впливає:

• інтонація розмови, голос співрозмовника (А);

• ті картини, перспективи, які описує мій співрозмовник (В);

• логіка доказів співрозмовника (Д);

• те, чи щирий зі мною співрозмовник (К).
3. Мені набагато легше спілкуватися з людьми, якщо мені подобається в партнері:

• його манера одягатися (В);

• його емоційність, почуття, які я розділяю (К);

• аргументи, які він використовує для доказу своїх суджень і які теж використовую в розмові (Д);

• інтонація, темп розмови, тональність голосу (А).
4. З нижче переліченого мені найлегше:

• знайти ідеальну для мене гучність звучання (магнітофона, телевізора (А);

• дібрати найпереконливіші аргументи щодо предмета, який мене зацікавив (Д);

• вибрати найзручніші меблі (К);

• дібрати комбінацію кольорів для одягу та інтер'єру (В).
5. Що найбільше впливає на мій настрій та самопочуття:

• я дуже чутливий до звуків, шуму, інтонації голосів людей (А);

• почуваюся впевнено, коли треба довести істинність певного положення, з'ясувати причину якоїсь події, побудувати ланцюжок логічних умовиводів (Д);

• я дуже чутливий до того, наскільки зручний мій одяг, чи комфортно мені в ньому (К);

• на мене дуже сильно впливає освітлення й загальний вигляд приміщення (В).

Другий етап: перенесіть відповіді на бланк для відповідей:

П. І.___________________________________

Вік___________Дата ____________________

В А К Д
1
2
3
4
5
Всього:

Третій етап: порівняйте суму в кожному стовпчику, це дасть уявлення про відповідний ранжир названих сенсорних систем.


Умовні позначення:

В — візуальний тип; К — кінестетичний; А — аудіальний; Д — аудіально-дискретний.



Провідною сенсорною системою є та, до якої записано найбільше балів.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал