Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни



Скачати 155.27 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір155.27 Kb.

Практичне заняття із всесвітньої історії ( 10 клас)

Матеріали на допомогу вчителю історії.

Розробка методиста КУ « ММК» К.Маліцької



Тема: Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни.

І Завдання для розвитку критичного мислення, мовленнєвих, інформаційних компетентностей.

1.1. Оберіть 4-5 факти які вас вразили, запамятилися чи були новими для вас. Обгрунтуйте свій вибір:

- що нового ви дізналися про Першу світову війну?

- якою є ваша думку щодо оцінки війни, як форми вирішення міжнародних конфліктів?

• Перша Світова Війна тривала з 1914 по 1918 рік, битви відбувалися на кожному океані і майже на всіх континентах. Велика частина битв, однак, мала місце в Європі.

Більше 65 мільйонів чоловік з 30 країн воювали в Першій світовій. Близько 10 мільйонів загинули. Союзники (сили Антанти) втратили приблизно 6 мільйонів солдатів. Троїстий союз втратив близько 4 мільйонів солдатів.

• Німці першими взяли на озброєння вогнемети у Першій світовій. Їх вогнемети могли викидати полум'я на 40 м.


• Майже 2/3 смертей у Першій світовій відбулися в битвах. У попередніх конфліктах більшість смертей були наслідком захворювань.
• Під час Першої Світової близько 1/3 всіх військових жертв померли від іспанського грипу.

 У серпні 1914 року німецькі солдати вбили 150 цивільних у Аршоте. Ці вбивства були частиною стратегії, відомої як Schrecklichkeit («залякування»). Її метою було залякати громадян окупованих територій, щоб уникнути повстань.


• Під час Першої світової війни британські танки були спочатку поділені на «самців» і «самок». Самці були оснащені гарматами, а самки важкими кулеметами.
• «Малюк Віллі» був першим прототипом танка у Першій світовій. Сконструйований в 1915 році він вміщував команду з трьох чоловік і рухався зі швидкістю 4,8 км / г.
• Артилерійські обстріли і міни створювали неймовірний шум. У 1917 році вибухи за німецькою лінією фронту в Мессинскій битві біля річки Іпр в Бельгії були чутні в Лондоні, розташованому в 140 милях (220 км) звідти.
• Басейн Миру - це озеро глибиною 40 футів (12 м), розташоване у Мессіна в Бельгії. Воно наповнює кратер, що вийшов внаслідок вибуху в 1917 році, коли британці привели в дію міну, що містила 45 тонн вибухівки.
• У Першій світовій війні собак використовували як посильних, вони переносили накази на лінію фронту в капсулах, прикріплених до тулуба. Також собак використовували, щоб прокладати телеграфні дроти
• Вперше танки були використані в битві при Флер-Курселет (1916).

 Спочатку танки називалися «сухопутними кораблями». Однак щоб видати їх за водяні цистерни, а не за зброю, британці вирішили дати їм кодове ім'я «танки».


• Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Першої світової був Рітмейстер фон Ріхтгофен (1892-1918). Він збив 80 літаків, більше, ніж будь-який інший пілот на цій війні. Він загинув після того, як був підстрелений під Амьеном. Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Союзників був француз Рене Фонк (1894-1953), він збив 75 ворожих літаків.
• Маргарита Зелле (1876-1917), також відома як Мата Харі, була голландською виконавицею екзотичних танців, обвинувачена в подвійному шпигунстві. Хоча вона завжди заперечувала, що була шпигункою, французи стратили її в 1917 році.

• Незадовго до смерті французький другий лейтенант Альфред Жубер писав про Першу Світову у своєму щоденнику: «Людство зійшло з розуму! Потрібно бути божевільним, щоб робити те, що діється. Що за різанина ... Що за сцени жаху і кривавої бійні! Я не можу знайти слів, щоб передати свої враження. Навіть пекло не може бути таким жахливим! Люди зійшли з розуму! »


• Деякі американці були проти первісної відмови США вступити в Першу світову, тому вони вступили у Французький Іноземний легіон або в Британську або в Канадську армії. Група американських пілотів сформувала ескадрилью «Лафайєт», що стала частиною французьких військово-повітряних сил і одним з найсильніших військових підрозділів Західного фронту.
• Для США Перша Світова війна обійшлася в 30 мільярдів доларів.
• Після Першої Світової припинили існування чотири імперії: Османська, Австро-Угорська, Німецька і Російська.

  • Війна спотворила і залишила інвалідами тисячі солдатів. Для виправлення ушкоджень особи лікарі вдавалися до відновної хірургії, а щоб прикрити найстрашніші каліцтва, використовувалися маски. Деякі солдати залишалися в приватних лікарнях все своє життя.

ІІ Розвиток умінь і навичок установлення причинно-наслідкових зв’язків, зіставлення і порівняння, опрацювання історичних джерел, виявлення ціннісних орієнтацій.

Аналіз джерел. Робота в групах, парах.

2.1. Опрацюйте документи №1, №2, №3,№4

1.Які факти свідчать про рівні готовності до війни армій воюючих сторін?

2. Наведіть приклади неузгодженості фронтових дій союзницьких армій. Якими могли бути наслідки для подальшого ходу війни факти , викладені в документах №1,2, 3. Чи відобразиться це на загальній атмосфері в солдатських окопах війни, в тилу?

3.Які почуття, емоції охопили солдата після бою?Які висновки зроблено ним на рахунок війни? Як солдат оцінює свою участь у цій битві, війні взагалі? (док. №3)

4. Чи розуміли люди те, що відбувалося біля Іпру?Із чим вони порівнювали ці явища?

5.Чому, на вашу думку, Генеральна Асамблея ООН наполегливо рекомендувала державам приєднуватися до Протоколу 1925 року про заборону застосування в воєнних діях газів задушливої дії, отруйних газів і бактеріологічних методів ведення війни?

1. На Західному фронті ми хвалилися тим, що нам удавалося відняти у ворога територію в два-три кілометри завдовжки та в один кілометр завглибшки. 1915 р. ми здобули кілька таких перемог… За той самий період на Східному фронті німці відтіснили російські армії на фронті в п'ятсот миль на відстань від дев'яноста до трьохсот миль від їх вихідних позицій. Тут відігравав роль кожний снаряд.. Німці захопили більше міст та областей, ніж ми захопили сіл і зритих снарядами полів.

Англійські та французькі генерали не навчились розуміти того, що перемога над німцями в Польщі більше допомогла б Франції і Бельгії, ніж незначне просування французів у Шампані або навіть захоплення»

— Девід Ллойд Джордж (Д. Ллойд Джордж. Военные мемуары, т. 1-11. — М., 1934, стор. 305, 317-318; подано за виданням: Нова історія. Частина II. — Київ: Радянська школа, 1976. — С. 246—247)

2 «Учора на ділянці одного з полків німці випустили 3 тис. важких снарядів!! Змели все. А в нас було випущено ледве 100...»

— З листів російського генерала Янушкевича до військового міністра Сухомлинова про нестачу снарядів і патронів; подано за виданням: Нова історія. Частина II. — Київ: Радянська школа, 1976. — С. 246.

3 «Ряди наші змішалися з вогнем і землею і коли ми з криком ура добігали до ворожих окопів, то я тільки пам'ятаю, що кулі і снаряди свистіли і ревіли навколо, а люди падали. Але скільки там було солдат: на місце вбитих і поранених все нові і нові … І коли все ж таки добігли до їх дротяної загорожі, за якою були і окопи, то я одну за однією кинув свої 4 бомби в їх окопи. А потім в багнети…. Дорога сестричка, яка огидна справа війна. Коли вдариш в людину багнетом, то він йде як в подушку і самому робиться просто нудно.... Як і завжди австро-германці атаки бояться, швидко тікають ... А з права кулемет, та-та-та і прожектор та ракети частіше стали освітлювати, так що я побачив свої руки, вони в крові. Я подумав, а скільки своїми бомбами я убив людей, а багнетом переколов, а за що все це?»

(Лист українського солдата Андрія Рубльова з Південно-Західного фронту (Російська армія, 29 травня 1916 р.)

4 «…Зліва від нас були розташовані французькі колоніальні частини. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю поразкою цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неначе з-під землі. Вона була червоно-зелена і збільшувалася у міру просування. Вона нагадувала туман, що притискався до землі, заввишки не вище за два метри, що заповнював кожну щілину і ямку на землі.Ми не знали, що це таке. Раптово в тумані ми, ті що перебували в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас, зі швидкістю, наче саме пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної Африки. Бідолахи, я не звинувачую їх. Це могло примусити бігти будь-яку людину… Газ наблизився, і вони побігли. Їх офіцери безуспішно намагалися навести лад у цьому потоці. Здавалося, що їх черевики ледве торкалися землі. На бігу вони закривали свої обличчя, носи й очі руками, і крізь почорнілі губи, що у декого потріскалися й кровоточили, вони хрипіли: "Аllemands! Allemands!".Деякі з наших офіцерів, що розуміли французьку, зупинивши деяких з них і примусивши себе слухати, просили їх повернутися на свої позиції. Але вони абсолютно збожеволіли від жаху і не звертали на це ніякої уваги… Приголомшує швидкість рішення і дії, що продемонстрував наш капітан. Про те, що за дим рухається у напрямку до нас, він знав не більше, ніж будь-який солдат. Але у нього був той розум, який діє автоматично в разі небезпеки, а потім обмірковує."Намочіть свої хустки водою з фляжок, хлопці!" - наказав він. Ми всі швидко підкорилися. "Прикладіть хустки до обличчя і стріляйте як чорти!".Ми зробили це, і, коли газ наблизився, хустки прислужилися свого роду тимчасовим респіратором і врятували багато з нас від страшної смерті. Ми були в резерві, тому постраждали менше, але все ж таки деякі з нас загинули від цього пекельного продукту. Людина помирає від газу в страшних муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. З рота йшла піна, як у скаженого собаки, п’ять-шість хвилин судом і потім - "на захід" (термін Першої світової, що означав смерть)».( Уривок зі спогадів солдата Канадського експедиційного корпусу про першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року)

5 Наприкінці 1916 - на початку 1917 р. російська армія значною мірою втратила бойовий дух. Вона складалась вже із резерву – старших людей і зовсім молодих хлопців, якими до того ж часто командували «прапорщики запасу», не кадрові старшини, а цивільні люди, що пройшли кількамісячний вишкіл. Призовники із запасу місяцями без діла сиділи у казармах, чекаючи, коли їх вишлють на фронт. Їм не вистачало навіть гвинтівок для навчання військовому вишколу.( Погляд дослідника)

2.2.Вплив війни на настрої в суспільстві.

Опрацюйте документи № №6-8 та витяги із солдатських листів ( док.№9-12)

1. Порівняйте настрої населення в 1914 і 1915-1916 роках.Чим викликані такі суттєві зміни?

2. Кого найчастіше звинувачують у своїх стражданнях солдати армій?

3.Які незручності, обмеження терплять солдати в окопах?








6. У Санкт-Петербурзі, в перші місяці війни, спостерігалося безліч фактів, в цілому ілюструють настрої російського суспільства в 1914 році. Так у Санкт-Петербурзі кожен день проходили демонстрації на підтримку царя і союзників. Сучасники описують це так: «Робітники залишали червоні революційні прапори і брали в руки ікони, портрети царя. Студенти залишали університети і добровільно йшли в армію. Офіцерів, що зустрічалися на вулицях, захоплено качали на руках »3.

7.«В 1914 р. народ відразу розцінив конфлікт з Німеччиною як свою кровну війну, коли на карту була поставлена ​​доля Росії» ( Керенський, член Тимчасового уряду Росії)

8 « Біля букінгемського палацу дорогу перегородив великий натовп.


  • Короля Георга!Короля Георга!- хором вигукував натовп.

  • Через кілька хвилин…з’явився король. Майданом прокотолися оглушливе « ура!»…

Тисячі загорланили:

І знову « ура!». Король ніяк не виявляв ні схвалення , ні осуду.



  • Говори !- кричав майдан. – Говори! ХО-ЧЕ-МО ВІЙ-НИ!» ( очевидець)



Витяги з солдатських листів 1915 року( документи №№9 -13).

9 «Війна набридла всім, але є люди, які завдяки такому нещастю отримують величезні оклади і ні за що - медалі, хрести тощо. нагороди, а від боїв знаходяться в декількох десятках верст. У тих одна мрія, як би далі тривала війна. А адже багато народу взято і тепер, я думаю, по вулицях одні баби розгулюють, та люди похилого віку і каліки, а здорових чоловіків немає ».


10 «Німець зміцнив свої позиції і сидить в окопах, як пан. Каже російською - не підходь близько; справи наші непривабливі, навіть дуже погані, жах набридло так страждати і мучитися на світі; живемо на землі теж дуже погано, немає на душу смужки землі, а у поміщиків - оком не скинути, ніби тільки для них одних Бог створив землю, наш брат мужик, селянин, солдат ображений. У перемогу твердо не потрібно вірити, всім відомо, що у нас єднання немає і думати не потрібно всередині Росії, що у німця немає нічого, а нам, захисникам батьківщини, варять 3 фунти грибів на 250 осіб ».

11 «Якщо строго розсудити, то класти свою голову за те, що інші набивають кишені, за те, що на кожному кроці зрада, і в таку війну прагнути на фронт, бути патріотом нерозумно»  (Лист солдата російської армії 1916 р.)

12 «Доведеться, мабуть, постраждати нашій Росії, і ми вже постраждали, та й ще цим страждань кінця не видно. Могли б вже з нашими доблесними силами з міцними серцями покінчити справу з німцем, але справа залишилася в наступному: погані були у нас міністри та представники Державної думи. Вони з вечора в театрі, а вранці довго спали, от і все проспали, тепер у нас крити нічим як тепер у нас сплять кулаки богатия мужики, а треба б тепер не спати а більше дбати про діючої армії, а у нас йде зовсім не так у нас все грабують поки можна »( З листа козаків рос.армії кінець 1915 – початок 1916 р.)

13 « Люба мамо! Тепер я знаю, чим є війна. …сидимо вісім днів у шанцях. Вже десять днів ми не їли теплої їжі…польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих.( З листа німецького солдата Йоганна Мюллера).



2.3.Війна та її наслідки. Полонені, цивільне населення на окупованих територіях.

1.Порівняйте документи №14, 14-а.Які емоції вони викликають у вас?

2.Про що йдеться в документі №14,15, ? Чому на думку історика «революційну хвилю вже неможливо було зупинити в межах існуючої системи»?

3.Проаналізуйте документи і встановіть причини братання солдатів на фронтах.

4.Незалежно від кордонів війна вплинула на життєвий рівень населення.Визначіть ці проблеми .

5. Використайте джерела і спрогнозуйте долю найбільш вразливої категоріїтнаселення –дітей – під час війни.

14 «… На пероні стояла група арештованих русинів, оточена угорськими жандармами. Тут були кілька попів, учителів, селян… Руки їм скрутили мотузком і пов’язали парами…Трохи далі бавився мадярський жандарм. Він прив’язав священикові до лівої руки шнур і примушував нещасного танцювати чардаш, загрожуючи прикладом, причому так шарпав, що піп заривався носом у землю. Він не міг звестися, бо мав зв’язані за спиною руки, і робив розпачливі спроби якось підвестись з землі… Жандарм реготав… Коли священик нарешті підводивсь, він шарпав його знову …»( Я.Гашек, письменник)

14-а «…31 серпня 1914 р. у 3 годині ранку, не давши навіть чаю, погнали в’язнів у тюремний двір. Тут протримали до 9 години ранку. Після цього повели всіх, близько 1600 чоловік, по вул. Казимирівській і вул. Городецькій до головного палацу. Протягом декількох кілометрів озвірілий натовп львівських «патріотів» з євреїв і поляків бив нас, особливо священиків, палицями, кілками, в нас кидали каміння і гній, плювали в обличчя. З вікон кидали горщики з-під квітів. Одному з арештованих такий горщик проломив череп, і він помер тут же на вулиці. Перед вокзалом ми чекали до 2 години. Виявляється, поліцейські навмисно тримали нас близько п’яти годин на вулиці, щоб дати юрбі можливість «проявити почуття» до нас, «зрадників».

(Із спогадів в’язня, заарештованого австрійською поліцією за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії)

15 «Коні гинули від нестачі кормів, люди мерзли без чобіт та теплої білизни і хворіли тисячами; з неопалюваних румунських вагонів, непристосованих для хворих і поранених, витягували трупи і складали, як дрова, на станційних платформах. Солдати кидали зброю, браталися з противником, тікали з фронту.» (. генерал А.Денікін, березень 1917 р.)

16 « Навіть обгорілі сірники в Німеччині не продають даремно. Німець … не викине сірника , що згас, а сховає його обережно в коробочку. Щоб ..на фабриці до неї знов приробили головку і пустили її в повторний обіг.

_ Геть комірці та манжети!- закликає «Daily Mail». Відмовтесь від накрохмаленої білизни! В рік в Англії крохмалиться 50 000 000 манишок, комірців і манжетів! Це 2,5 мільярди! Скільки витрачається крохмалю і вугілля ! На сімдесят мільйонів рублів! Фартух зекономить мільйони. Доброчинність нації у фартуху. …пошийте фартухи дітям і дорослим , і нехай носять їх , не знімаючи , увесь день. Це …збереже їхню одежу»

( К Чуковський про боротьбу з розкішшю в Англії. 1916 р.)

17.Воєнні дії, голод та інфекційні хвороби спричинили зростання чисельності дітей-сиріт і безпритульних. Незважаючи на свій юний вік, деякі діти, поряд з дорослими, працювали в медичних закладах і навіть брали участь у бойових діях. Вони підносили патрони, передавали команди і повідомлення по окопах, ходили в штикові атаки, виносили поранених, гинули й потрапляли у полон. Війна принесла цим дітям не лише поранення й нагороди: вона завдала їм тяжких психологічних травм.

,

Коля і Женя – помічники в госпіталі для поранених. Одеса.

18. Складною була ситуація і в західноукраїнських землях, що стали ареною жорстоких боїв. За роки війни в Галичині було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. Цивільне населення використовувалось на оборонних роботах. Сільське господарство постійно потерпало від нестачі посівного матеріалу і тягової сили. Тільки на Буковині за роки війни поголів’я коней скоротилось на 60%.

Важким тягарем лягли на плечі населення реквізиції продуктів харчування, одягу, коней та іншого майна, що постійно проводили російська та австро-угорська адміністрація Населення голодувало. Так, в листопаді 1914 р. Дрогобицька міська управа звернулась до російського генерал-губернатора Галичини з проханням надати допомогу 27 тис. голодуючим. У 1915 р. голод охопив Закарпаття. Особливо тяжкою була зима 1916 р. в Ужгороді, де взагалі не стало хліба. Міста були переповнені біженцями. Слідом за голодом і розрухою на прийшли епідемії, які буквально викошували людей.

Поряд з фізичними та матеріальними втратами війна спричинила загострення деструктивних процесів в економічному та політичному житті населення, породила загальну суспільну кризу. Західноукраїнське населення, так само як і населення Наддніпрянщини, вдавалось до антивоєнного протесту (ухилення від мобілізації до австрійського війська, дезертирство, здача в полон). 27 жовтня 1916 р. українська громадськість провела у Львові антивоєнну демонстрацію під гаслами “Геть війну!”, ”Поверніть наших батьків і чоловіків!”  ( Американський історик Абрамович)
19 «!Коли я прибув додому - йшла повним ходом молотьба хлібів, коли я ввійшов у двір мене зустріла сестра... Вона була не одружена, брати усі були на війні, їх жінки працювали на хазяйстві. Сестра гірко плакала, що ми втратили батька та матір. Важкою була зустріч за таких обставин, та нічого не поробиш, проте треба кінчати молотьбу. Наше господарство засівало тоді 20 десятин пахоти, а мужика в господарстві не було, та все ж на той час багато було полонених австрійців та мадяр, або вірніше українців, як ми на них говорили – западники.» (З щоденника солдата О. Замрія)

20 Динаміка зростання цін на продовольчі продукти у Наддніпрянській Україні



Продукти

1914 р.

1916 р.

% зростання

за фунт в копійках

Пшениця

2,5

6,0

240,0

Цукор

14,0

40,0

280,0

Крупа гречана

4,0

10,8

270,0

Пшоно

5,0

13,8

276,0

М’ясо

15,0

60,0

400,0

Олія рослинна

14,0

46,0

330,0












21.Війна ускладнила ситуацію і в сільському господарстві. За роки війни у Наддніпрянщині залишилось на селі тільки 38,7% працездатних чоловіків, решта були на фронті. Через реквізицію коней для армії майже половина господарств залишилась без тягової сили. В результаті на 1917 р. посівні площі в Україні скоротились у порівнянні з довоєнним часом на 21,3%, а врожайність на 8%. Стрімко зростала нестача продовольства.



Посилилась соціальна напруга. Намагаючись відстояти свої інтереси, робітники вдавалися до страйків. З 1914 по 1917 рр. в Україні відбулось близько 400 страйків, у яких взяло участь майже 300 тисяч чол. Не залишались осторонь і селяни. З серпня 1914 р. до кінця 1916 р. у українських землях відбулося майже 200 селянських виступів що були актом розпачу і свідчили про неможливість далі терпіти тягар війни та поміщицьке свавілля. Уряд відповідав на такі заходи репресіями, арештовуючи страйкарів та відправляючи їх на фронт. Незадоволення урядом охопило широкі верстви населення і передалося армії. Солдати почали відмовлятись воювати, умисно здавались в полон, вдавалися до дезертирства, браталися з противником.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал